CC BY
14
для контролю в'язкосл та густини, розривнi машини, обладнання для виго-товлення клейових капсул, шумовимiрювальна апаратура тощо. Кошти для придбання можна отримати через ствпрацю iз виробничниками. На сьогодт iснуe певний iнформацiйний вакуум мiж тим, що мають i можуть зробити на-уковцi факультету, i тим, що необхiдно виробничникам i пiд що вони готовi видшити певнi кошти. Для кращого обмшу iнформацieю необхiдно ширше залучати до учасл в роботi наших конференцш керiвникiв деревооброблю-вальних та меблевих фiрм, органiзовувати науково-практичнi конференций використовувати газету "Деревообробник" тощо.
Один iз шляхiв покращення ефективностi науково! роботи полягае у етапностi - пошуку прикладних завдань, розв'язання яких дае очевидний "сьогодшшнш ефект" та завдань структурно готових для розв'язання без знач-них витрат. До перших належать роботи з розроблення матерiалiв-замiнникiв iмпортних аналогiв для галузi (лаюв, фарб, кле!в i т.д.). До другого класу зав-дань необхвдно вiдносити розроблення елементiв забезпечення систем автома-тизованого проектування (САПР) виробiв з деревини i меблiв та САПР техно-логiчного призначення. Для виртення цих завдань потрiбнi техшчне забезпечення (комп'ютерна технiка) та фахiвцi якi досконало володгють традицшними методами проектування. Враховуючи наявнiсть вказаного вище розв'язання цих завдань е цшком реальним. Дотримання класично! схеми побудови САПР за видами виробництв (САПР-лкопиляння, САПР корпусних меблiв, САПР м'яких меблiв i iншi) значно спрощуе i полегшуе органiзацiю цих робгг.
Розробленi елементи забезпечення можуть тиражуватись i бути пев-ною продукщею, а також використовуватися для проектування виробiв та технологiй науковцями факультету. Враховуючи випадковий характер замов-лень, невелик сери виробiв та часту змшу продукци, можна прогнозувати попит на таке програмне забезпечення. До цього класу завдань можна ввднес-ти розроблення цифрових моделей для систем автоматичного керування про-цесами riдротермiчноí обробки деревини.
1нтелектуальний потенцiал технологiчного факультету УкрДЛТУ доз-воляе вирiшувати цi та багато шших завдань i, не зважаючи на iснуючi труд-нощ^ колектив факультету i надалi плвдно працюватиме над вирiшенням на-укових проблем деревооброблення та меблярства, роблячи цим свш скром-ний внесок у розбудову нашо! держави.
УДК 684.667.04 Доц. Л.А. Яремчук, канд. техн. наук;
проф. В.М. Максим1в, д-р техн. наук; доц. Г.В. Сомар, канд. техн. наук - УкрДЛТУ
ЕФЕКТИВН1СТЬ ОЧИЩЕННЯ ШК1ДЛИВИХ ВИКИД1В 13 СУШАРОК В ОПОРЯДЖУВАЛЬНИХ ЦЕХАХ
Розглянуто питання i запропоновано розрахунки для систем очищення шкщли-вих викидiв сушильних камер.
12
Сучасш теоретичнi розробки в деревообробному i меблевому виробництвах
Dr. L.A. Yaremchuk, Proff. V.M. Maksymiv, Dr. G. V. Somar - USUFWT
Effectiveness of cleaning of harmful wastes from kelns in the lubricating workshops
The problems are considered and calculation offered for the systems of cleaning of harmful wastes generated by kelns. The technological and economical aspects of this problem are described.
При використанш автономних систем видалення викидГв шюдливих ra3iB в опоряджувальних цехах Bci гази видшяються безпосередньо в атмосферу. Ефектившсть автономних систем очистки визначаеться за масовою витратою шюдливих речовин або ix концентращею.
При використанш об'еднаних систем вентиляци для очищення атмосферного повитря в цехах, коли очищенш гази використовують замiсть атмосферного повггря для змшування iз шкiдливими викидами. Ефектившсть систем знешкодження шкiдливиx газових викидiв можна характеризувати двома показниками: ефектившстю роботи установки для очищення повггря Пеф i теxнологiчною стутнню очищення Пт-
Ефективнiсть роботи очисноi' установки можна визначити за ввдно-шенням рГзнищ початково'' Сп i юнцево'' Ск концентрацiй шюдливих речовин у викидах (до i шсля очищення) до початково'' концентраций
п _ (Сп ~ Ск ) (1)
Пеф _ С ' (1)
Сп
Теxнологiчну ефектившсть (або стетнь) очищення пт можна визначити ввдношенням рГзнищ юлькосл шюдливих речовин, яю подаються за одиницю часу в установку G„ i видаляються в атмосферу GK до тих, яю подаються:
Пт _ C^^GJ . (2)
Gn
Кшьюсть викидГв, яю повертаються в систему вентиляци i обiгрiвання сушильного обладнання, характеризуеться коефщентом використання очи-щених газiв К2, що виражаеться ввдношенням очищених газiв, яю повертаються на технолопчш потреби Qm до юлькосл газiв, яю пiдлягають каталь тичному очищенню Q0:
Кг = L - а С„ Qe, (3)
де: а - коефiцiент надлишку повиря при каталiтичному очищенш; Qe - сте-xiометрична юльюсть повитря, необxiдна для спалювання маси горючих ком-понентiв газових викид1в.
Максимальне значення коефiцiента використання очищених газiв Ко виражаеться як:
Ко = 1 - (4)
Кб
де: Кб - коефiцieнт безпеки (визначаеться зпдно з нормами технологiчного проектування).
Залежшсть (4) може бути одержана за умови, коли коефщент над-лишку повiтря при каталiтичному спалюванш мае мiнiмальне допустиме зна-чення Кд, тобто за умови, що концентрацiя горючих компонентiв в робочому об'емi сушильно! камери не перевищуе 50 % нижньо! концентрацшно! межi вибуховостi в сумiшi з повггрям.
Кд =-1-, (5)
0,5С„ее
де: Сн - нижня концентрацiйна межа вибуховостi горючих компонентiв шюд-ливих викидiв в сумiшi з повiтрям.
1з збiльшенням вiдсотку очищених викидiв на технолопчш потреби для зменшення концентраци парiв розчинникiв в сушильнiй камерi кiлькiсть шкiдливих газiв, якi тдлягають очищенню зростае порiвняно з автоном-ними системами i може бути виражена як:
бо = [0Я -Си(1 ], (6)
СпП
де: Qa - кiлькiсть очищених газiв, якi видаляються в атмосферу.
За умовою, що кiлькiсть повiтря, яке подаеться в сушильну камеру, е мшмально допустимим (
Сг
йд =-—, (7)
^ 0,5СЯ
Тодi кiлькiсть очищених газiв можна знайти за формулою:
= о(кб +п +1) = ( (К б +п-1) М 0,5Сап П
Кiлькiсть шюдливих речовин, яка видаляеться з очищеними газами в атмосферу Ок, виражаеться як:
Ок = (1 - п) С( (9)
За таких умов технолопчна ефективнiсть очищення газових викидiв, яка розраховуеться за витратою шкiдливих речовин при очищенш може бути обчислена за формулою:
ПГ =-1-;--(10)
1 + (1 -п )(а1 Пб0
У випадку, коли енерпя, яка використовуеться на технолопчш потреби Ит, перевищуе потужнiсть агрегатiв для очищення, тодi кiлькiсть очищених га-зiв може бути тдвищена до величини (Т, яку можна визначити iз виразу:
Ът =^^, (11)
14
Сучаснi теоретичш розробки в деревообробному i меблевому виробництвах
де: е - теплоемшсть газових викидiв; t - температура газових викидiв iз тех-нологiчного обладнання; tk - температура газових викидiв перед очищенням.
Якщо кiлькiсть очищених шюдливих викидiв становить QТ, а кшьюсть газiв, якi видiляються в атмосферу, ввдповвдають мiнiмально допустимому, то оптимальну технологiчну ефективнiсть можна визначити як:
Пт.о. = Г ,"] " (12)
1 + (1 -П-1) . 0,5СНЦМГ _
Одержанi залежностi дозволяють розрахувати системи для очищения шюдливих викидiв, об'еднаних iз вентиляцiями технологiчного обладнання в опоряджувальних цехах на основi замкнутих циктв повiтропостачаннЯ" Особливiстю даних розрахункiв е те, що Гх можна використовувати для очи-щення i видалення шкiдливих газiв в сушильних камерах.
Л^ература
1. Сенькевич Э. В. Методические рекомендации по расчету и проектированию сушильного оборудования с каталитической и термокаталитической очисткой газовых выбросов. -Минск: МКТЭНпром, 1982. - 65 с.
2. Сенькевич Э. В. Расчет технологической эффективности очистки газовых выбросов сушильного оборудования. МКМ и их применение. - М., 1985, № 5. - С. 61-62.
УДК 674.05 Доц. С.О. Апостолюк, канд. техн. наук;
доц. В.С. Джигирей, канд. техн. наук - УкрДЛТУ
СУЧАСН1 МЕТОДИ I ЗАСОБИ ЗМЕНШЕННЯ В1БРОАКУСТИЧНО1 АКТИВНОСТ1 ДЕРЕВООБРОБНИХ ПИЛЯЛЬНИХ ВЕРСТАТ1В
Наведено результати дослщжень Bi6poaKycra4Hoi активносп деревообробних пиляльних верстапв, зокрема вертикальних, люопильних рам, виявлеш причини i'x шуму i вiбpацii'. На основi дослiджень розроблеш основнi заходи щодо зниження шуму i вiбpацií лiсопильних рам.
Doc. S.O. Apostolyk; doc. V.S. Jigirey - USUFWT
Present-day methods of vibro-acoustic activity reduction of woodworking machines
The results of vibro-acoustic activity of woodworking sow-milling machines the reason of noise and vibrations have been represented. The main measures, for noise and vibrations are considered.
У результата численних дослщжень, проведених ученими УкрДЛТУ, установлено, що основними джерелами вiброакустичноí активносл деревообробних пиляльних верстатав е рiзальний шструмент: дисков^ рамш пилки та iншi елементи, яю породжую вiбрацiйний, аеродинамiчний та механiчний
