CC BY
23
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛ1ННЯ В ГАЛУЗЯХ
УДК 351.72 Проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук; доц. Ю.1. Турянський, канд. екон. наук; доц. Н.Я. Юркш, канд. екон. наук - Львгвська КА
ЕФЕКТИВН1СТЬ КАШТАЛ1ЗАЦП ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ
Дослщжено економiчну ефектившсть функцiонування абстрактних господарсь-ких систем iз позицiй впливу на не! кашталiзацil, на основi чого сформовано та про-аналiзовано такий специфiчний економiчний параметр, як капiталiзацiйна ефектившсть еконс^чних систем.
Ключовг слова: економiчнi системи, капiталiзацiя економiчних систем, ефектившсть кашталiзацil економiчних систем, капiталiзацiйна еластичнiсть, коефiцieнт еластичностi.
Постановка проблеми. Визначальним напрямом формування сощ-ально ор1ентовано! ринково! економжи визнано каттал1защю економ1чних систем [5-7, 9-12]. Тому одшею 1з найактуальшших практичних 1 теоретич-них проблем сучасност е проблема ефективносп розвитку каттал1зацшних процешв.
Проблему каттал1зацп економ1чних систем перехщного типу останш-ми роками почали досить активно розробляти вчеш постсощалютичних держав. I! виршенню присвячено пращ В. Горячука, А. Гриценка, М. Матвеева, М. Козор1за, А. Молчана, В. Гейця та ш. Однак каттал1зацшш процеси ощ-нюють учет по-р1зному. Можна видшити три трактування оцшки процешв каттал1зацп: марксистське, л1беральне 1 центристське. З марксистських пози-цш каттал1защю оцшюють негативно, л1берали дають !й виключно позитив-ну оцшку, а центристи - як позитивну, так 1 негативну. Ус назваш трактування не враховують низки фактор1в тд час оцшювання результативносп ка-штал1зацшних процешв.
Методика досл1джень. Метою роботи е виявлення основних факто-р1в формування та змши каттал1зацшно! ефективносп економ1чних систем.
Результати дослщження. Щоб оцшити вплив каттал1зацп на резуль-татившсть розвитку економ1чних систем, ва шш1 фактори, що впливають на цей розвиток, потр1бно вважати незмшними 1 тод1 економ1чна ефектившсть функцюнування певних систем виступатиме як функщя змши масштаб1в такого економ1чного параметра, як каштал1защя. Таку економ1чну ефектившсть функцюнування економ1чних систем, яка формуеться виключно тд впливом розвитку каштал1зацшних процешв, можна позначити як каштал1зацшна ефектившсть. Загальна формула каттал1зацшно1 ефективносп дуже проста. Залеж-ною змшною в нш виступае р1вень економ1чно! ефективносп функцюнування певних економ1чних систем, а незалежною - масштаби каштал1зацп (1):
Е = /(к), (1)
де: Е- еефективнють функцюнування економ1чних систем; К - масштаби розвитку каштал1зацшних процешв. У цш формул1 вщображено чистий
вплив каштатзацп на ефектившсть функцiонування економiчних систем, а вш iншi фактори не взято до уваги.
У сучасному економiчному аналiзi всi фактори впливу на певну дiяль-нiсть подшяють на двi групи - фактори формування рiвня певного економiч-ного параметра та фактори змши того чи шшого економiчного параметра. До факторiв формування належать не лише основш фактори, але й п, що визна-чають природу певного процесу чи параметра, що його вщображае кшьюсно. А тому проблема вибору таких факторiв е за своею суттю тiльки змiстовною, вона стосуеться якiсного економiчного аналiзу. У нашому випадку фактором, що формуе рiвень ефективностi функцiонування економiчних систем, висту -пае капiталiзацiя. Таким чином, каттатзащя формуе економiчну ефектившсть, а всi iншi фактори лише змшюють рiвень каmталiзацшноl ефективнос-ть Фактори змiни за своею суттю е додатковими, вторинними, такими, що не формують початковий рiвень того чи шшого параметра, а лише змшюють його. У нашому дослщженш ми не ставимо за мету дослщити характер впливу вше! сукупност факторiв змши на рiвень капiталiзацiйноl ефективностi функцiонування господарських систем. Наше завдання полягае в тому, щоб концептуально виявити вплив лише каmталiзацп на результатившсть функщ-онування економiчних систем, при чому абстрактних економiчних систем.
У теоретичному мiкроекономiчному аналiзi певних економiчних систем доцшьно видiлити кiлька типiв вщносного рiвня економiчноl ефектив-ностi. По-перше, це загальна економiчна ефективнiсть, яка визначаеться зю-тавленням економiчних результапв з економiчними витратами. По-друге, це диференщальна економiчна ефективнiсть, пiд час визначення яко! ми зютав-ляемо не загальш обсяги економiчних результапв i економiчних витрат, а !х прирiст. Необхiднiсть видiлення такого спещального типу економiчноl ефек-тивностi, як диференщальна, мае сенс лише в неекстенсивнш економiчнiй системi. В екстенсивних економжах загальнi та диференцiальнi значення рiв-ня економiчноl ефективностi зазвичай зб^аються, оскiльки в умовах екстен-сифжацп економiчна система е здебшьшого абсолютно нечутливою до змiни обсяпв виробництва (рис. 1). Крiм цього, в таких системах ще не формуеться так званий ефект масштабу.
ы
Я
й 13 я .2
!? Я "Я я
% я
о и я и о и
Ы и
0
Крива економ1чно ефективност1
-►
01 Qo 02
Обсяги економ1чно! д1яльносп (0)
Рис. 1. Абсолютна нееластичтсть екстенсивних економiчних систем до змши рiвня обсягiв економiчноl дiяльностi
(варiант короткотривалого ринкового перiоду)
Е
В умовах штенсифжацп чи, навпаки, детенсифжацп крива економiч-но! ефективностi змiщуеться вверх або вниз, залежно вщ того, в якому напря-мi змiщуеться рiвень економiчноl ефективностi пiд впливом початку процешв позитивно! або негативно! штенсифжацп (детенсифжацп) (рис. 2). Зазначеш фактори змiни рiвня економiчноl ефективност мають зазвичай немасштаб-ний характер i !х може бути дуже багато. Однак результуючим параметром !х зображення може виступати рiвень штенсифжацп (чи детенсифжацп). Якщо певна сукупшсть факторiв позитивно впливае (за незмшного рiвня масштабiв економiчноl дiяльностi) на рiвень економiчноl ефективностi, то проявляеться цей вплив на зростанш рiвня штенсифжацп (крива економiчноl ефективостi змiщуеться вверх), якщо ж у негативному напрям^ то це вже проявляеться у посиленш рiвня негативно! штенсифжацп (детенсифжацп).
Е'п
ы
0
0о
Крива економ1чно! ефективносп в умовах екстенсифжаци
Обсяги економ1чно! д1яльносп (0) Рис. 2. Змта рiвня економiчноl ефективност функцюнування економiчних систем тд впливом немасштабних (фактора;
(варiант короткотривалого ринкового перюду)
В умовах штенсифжацп певних економiчних систем загальна еконо-мiчна ефектившсть зазвичай е меншою вщ диференщально!, а в умовах де-тенсифжацп - бiльшою. I лише за умов чистого екстенсивного розвитку щ два параметри зб^аються.
Загалом у сучаснiй економiчнiй лiтературi вважають, що основним фактором формування рiвня економiчноl ефективностi функцiонування певних економiчних систем е штенсифжащя використання економiчних ресурсiв. Цей фактор мае прямий вплив на рiвень економiчноl ефективностi. Можна вважати, що процеси змши рiвня економiчноl ефективносп функцiонування певних економiчних систем i процеси змiни рiвня !х штенсифжацп е тотожни-ми, вони виступають як зворотш сторони одного i того ж економiчного проце-су. Однак при цьому на рiвень економiчноl ефективностi можуть впливати та-кож й iншi фактори, яю безпосередньо не стосуються до змши параметра ш-тенсифжацп не мають. Серед цих факторiв е таю, що мають вщношення до розвитку процешв регуляци, дерегуляцп, ререгуляцп i багатьох iнших.
Викладене вище дае нам теоретико-методолопчш пiдстави для спець ального розгляду ефективностi капiталiзацiйних процешв. У теоретичному на-уковому аналiзi загальну функцiю каmталiзацп можна використовувати у двох варiантах: iнтегральному i диференцiальному. 1нтегральна капiталiзацiйна ефективнiсть вказуе: наскшьки змiниться рiвень загально! економiчноl ефек-
Е
Е
тивност функцюнування господарських систем унаслщок змши загальних масштаб1в каштал1зацп на певну величину, а диференщальна визначаеться як стввщношення величин приросту економ1чного ефекту, що формуеться внас-лщок розвитку каттал1зацшних процешв 1 масштаб1в каттал1зацп.
У теоретичному анал1з1 проблем ефективносп каттал1зацп економ1ч-них систем важливо також вщдшяти чистий 1 валовий вплив каштал1зацп на економ1чний розвиток. Щд час дослщження чистого впливу каштал1зацп на ту чи шшу економ1чну систему змши р1вня 11 ефективност видшяеться та частка цього р1вня, яка е безпосередньою функщею розвитку каттал1за-цшних процешв. Таку частку ми зафжсуемо поняттям "каттал1зацшно1 ефек-тивностГ' (Ек). Анал1зуючи характер формування та змши цього параметра, ми автоматично змшюемо дослщження чистого впливу каттал1зацп на еко-номжу. Однак, щоб таке дослщження було чистим, потр1бно ел1м1нувати вплив ус1х шших фактор1в. Щоправда, такий концептуальний тдхщ до вирь шення зазначено! проблеми може мати лише методолопчну цшшсть, практично вш е малопридатний. Для посилення його практично! цшносп вш повинен бути трансформований так, щоб його результати могли бути викорис-таш у реальнш практищ господарювання. Для цього необхщно вщшукати тага реальш економ1чш умови, в яких вплив процесу каштал1зацп на економ1ч-ний розвиток проявляеться в максимально можливому чистому виглядь Таю умови е в реальнш економщь На нашу думку, каштал1защя 1 !! вплив на еко-ном1чний розвиток у його чистому вигляд1 проявляеться в екстенсивних еко-ном1чних системах. Якщо економ1чна система за характером використання економ1чних ресурив е екстенсивною, то вплив усх шших факгор1в на ре-зультатившсть !! функцюнування е нульовим, або майже нульовим. В шшому випадку така екстенсивна економ1чна система трансформуватиметься в ш-тенсивну. 1нтенсифжащя 1 е тим економ1чним процесом, в якому вщображена в результуючш форм1 д1я вс1х шших фактор1в. Якщо !! немае, тобто еконо-м1чна система за характером використання ресуршв е екстенсивною, тод1 ми 1 маемо п вихвдш передумови, у яких вплив каштал1зацп на економ1чний розвиток може виявлятися у чистому вигляд1 [1-3].
Метролопчний анал1з каттал1зацшно1 ефективносп економ1чних систем може вщбуватися у двох напрямах - з позицш виявлення характеру, типу чи виду впливу каштал1зацп на економ1чний розвиток та з позицш вим1ру кшьюсних значень цих параметр1в. За реал1зацп цих напрям1в каштал1зацшна ефективнють з кшьюсного боку може трактуватися щонайменше у трьох зна-ченнях - точково (як певна економ1чна величина, що вказуе на зм1ну кашта-л1зацшного ефекту за певно! змши масштаб1в каштал1зацп); векторно або матрично (при цьому певний список значень каштал1зацшних ефекпв ставиться у певну вщповщшсть до списку (вектора) масштаб1в каштал1зацп. Внаслщок цього ми маемо матричне (табличне) зображення каттал1зацшно! ефективносп); граф1чно (матрицю значень каштал1зацшних ефекпв 1 мас-штаб1в каштал1зацп виводиться на графж).
Зупинимось докладшше на анал1з1 граф1чного зображення каштал1за-цшно! ефективносп. Зазначимо, що таке зображення може бути двояким:
прямим - коли залежною змiнною виступають величини каmталiзащиних ефектiв та зворотнiм - коли незалежна i залежна змшш мiняються мiсцями -як незалежна змшна виступають величини капiталiзацiИних ефекпв, а як залежна змшна - масштаби капiталiзацil. Звернемо також увагу, що графiчне зображення каmталiзацшноl ефективностi може бути двояким i в iншому ро-зумшш, а саме: графж каmталiзацшноl ефективностi може мати вигляд кри-во1 i вигляд прямо1 (рис. 3, 4).
■Ты
« Л
.12 И
3 Ек — ^
Е и
=3
и
0
К, К Кз
К4
Масштаби каштал1заци
Рис. 3. Нелжшне зображення каттажзацшног ефективност1 економiчних систем (варiант позитивного впливу)
Ек
:5 л 3 ^ .2 м х 'ч Й я к
С
¡3
Ек, ----
К, К2 Кз
К4
Масштаби каштал1заци
Рис. 4. Лтшне зображення каптатзацшноТ ефективност економiчних систем (варiант позитивного впливу)
Перший випадок вщбуваегься тода, коли ринковий перюд функцюну-вання певно1 економiчноl системи е достатньо тривалим для того, щоб почав проявлятися закон спадаючо! гранично1 капiталiзацiИноl ефективностi, а дру-гий може бути реалiзований лише в дуже короткотривалому ринковому перь одi, ми його умовно позначимо як гшеркороткотривалий. Вiн е надто корот-
к
Е
к
Е
к
Е
к
Е
к
Е
0
ким, щоб залежшсть мiж капiталiзацiйним ефектом i масштабами капiталiза-цп перестала бути лшшною [3, 4, 8].
Залежно вiд того, який варiант графiчного зображення капiталiза-цшно! ефективностi ми вибрали в процесi дослiдження, матимемо два рiзнi пiдходи до розвитку теорп каmталiзацп - гiперфункцiональний, за якого про-цеси капiталiзацil дослщжують в гiперкороткотривалому ринковому перiодi, та функцюнальний, за якого капiталiзацiйнi процеси дослщжують в межах такого ринкового перюду, який уже е занадто довгим, щоб зв'язок мiж кашта-лiзацiйним ефектом i масштабами капiталiзацil продовжував бути лiнiйним. У нашому дослiдженнi весь аналiз ми здшснюемо в розрiзi "короткотрива-лий - довготривалий - гiпердовготривалий ринковий перюд", тобто проводимо свiй аналiз у руслi формування загально! теорп каmталiзацп. Наступною значною проблемою, яку ми прагнемо при цьому виршити, е проблема типу чи характеру впливу каmталiзацп на функцiонування економiчних систем.
На основi узагальнення практики господарювання, а також юторично! практики, ми дшшли висновку, що вплив капiталiзацil на функцiонування економiчних систем може бути трояким, вщповщно до цього можна видшити i три типи капiталiзацiйноl ефективностi - позитивну, нейтральну та негатив-ну. Позитивна капiталiзацiйна ефективнiсть полягае в тому, що посилення ка-пiталiзацil, розширення !! масштабiв супроводжуеться пiдвищенням еконо-мiчноl ефективностi функцiонування економiчних систем. Пд час формування тако! капiталiзацiйноl ефективностi капiталiзацiйний ефект, що фор-муеться внаслiдок розвитку процешв каmталiзацп, е бiльшим вiд нуля на яку завгодно величину. Позитивний вплив каmталiзацп на економiчний розвиток можливий лише за певних умов, якими виступають тривалють ринкового перюду i формацшно-системний рiвень системи господарювання.
За нейтрально! капiталiзацiйноl ефективносп капiталiзацiя або зовсiм не впливае на результативнють функцiонування економiчних систем, або впливае дуже слабо. Нейтральний вплив капiталiзацil на економiчний розвиток означае, що у нш немае практично! потреби, адже вигоди вщ цього не бу-де жодною. Негативна капiталiзацiйна ефективнiсть полягае в тому, що посилення капiталiзацil, розширення !! масштабiв супроводжуеться зниженням економiчноl ефективностi функцiонування економiчних систем.
Отже, вплив капiталiзацil на економiчний розвиток може бути рiз-ним - вiд позитивного до нейтрального i негативного. Подальший розвиток теорп капiталiзацil полягае в тому, щоб виявити, коли, за яких умов вплив ка-пiталiзацil на економiчний розвиток бувае позитивним, а коли - негативним. Як ми вже зазначали, капiталiзацiя по-рiзному впливае на результативнють функцюнування рiзних економiчних систем. А отже, економiчнi системи ма-ють рiзну чутливiсть до змши масштабiв капiталiзацil, тобто вони мають рiз-ну капiталiзацiйну еластичнють. I цього не можна не враховувати шд час ре-алiзацil вiдповiдноl державно! полiтики. Вона повинна будуватися на iдеl про рiзну чутливiсть неоднакових економiчних систем.
Капiталiзацiйна еластичнiсть визначаеться як спiввiдношення дифе-ренцiальних величин економiчного ефекту i масштабiв капiталiзацil. Узагаль-нюючи практику розвитку капiталiзацiйних процесiв, ми дшшли висновку,
що умовно можна видшити такi типи каттатзацшно! еластичностi економiч-них систем: квазшормальна, нормальна, гiпернормальна, нульова (нейтральна) та абсолютна. Квазшормальна капiталiзацiИна еластичнють економiчних систем притаманна тим економжам, що слабо реагують на посилення катта-лiзацil, а вiдповiдниИ коефщент еластичностi е меншим вiд 1. Нормальна (одинична) капiталiзацiИна еластичнiсть характерна для таких економiчних систем, що помiрно реагують на змiну масштабiв капiталiзацil. За умов 11 формування вiдповiдниИ коефiцiент дорiвнюватиме 1. Ппернормальна каш-талiзацiИна еластичнiсть притаманна тим економжам, що сильно реагують на посилення капiталiзацil, а коефiцiент еластичносп бiльшиИ за 1. При найтральнш еластичностi вiдповiдниИ коефiцiент дорiвнюе 0. Тобто системи з такою еластичнютю шяк не реагують на посилення масштабiв капiталiзацil. Тож капiталiзацiя цих систем недоцшьна. Вона супроводжуватиметься лише формуванням капiталiзацiИних втрат. Абсолютна еластичнють економiчних систем формуеться тодi, коли економiчна система надзвичайно сильно реагуе на посилення масштабiв капiталiзацil.
Зазначене вище дае пiдстави видiлити принаймш три типи економiч-них систем за способом 1х реагування на розширення масштабiв капiталiзацil. По-перше, це системи з позитивною капiталiзацiИною еластичнютю, вони позитивно реагують на посилення каmталiзацп, а вiдповiдниИ коефщент е зав-жди бiльшим вщ нуля. По-друге, це системи з нейтральною капiталiзацiИною еластичнiстю, як шяк не реагують на посилення каmталiзацп, а вщповщш коефiцiенти дорiвнюють нулю. По-трете, це системи з негативною капiталiза-цшною еластичнiстю, якi вже негативно реагують на посилення масштабiв капiталiзацil, вiдповiдниИ коефiцiент е меншим вщ нуля.
Така рiзна чутливють економiчних систем до змiни масштабiв капiта-лiзацil зумовлена багатьма чинниками. Це, по-перше, початковий рiвень кат-талiзацil, вплив якого можна зобразити такою загальною функцiею (2):
Е =/(к"), (2)
де Кр - початковий рiвень капiталiзацil.
По-друге, це тривалiсть ринкового перюду (3):
Е = !(Тт); (3)
де Тр - тривалiсть ринкового перiоду.
По-трете, це формацшний рiвень господарських систем, коли вже еластичнють системи до змши масштабiв капiталiзацil визначаеться тим, яку сферу господарських систем ми вiзьмемо до уваги - власне економiчну, сощ-альну чи духовну. За таких умов загальна функцiя капiталiзацil набувае такого вигляду:
Е = ), (4)
де - формацiИно-системниИ рiвень господарських систем.
Висновки. На функцюнування економiчних систем впливають чинни-ки, одним iз яких е капiталiзацiя. Для визначення ступеня впливу каmталiзацп на економiчний розвиток доцiльно використовувати такий економiчний пара-
метр, як каттатзацшна ефективнють. Щоб виявити чистий вплив Kann^i3a-цп на економiчний розвиток, необхiдно елiмiнувати дiю шших факторiв на ре-зультати певно1 господарсько1 дiяльностi. Це можна зробити лише за умови, коли економiчну систему розглядають як екстенсивну, тодi ll iнтенсифiкацiя чи детенсифiкацiя виступатиме як функщя змiни масштабiв катт^зацп.
Капiталiзацiйну ефективнiсть можна зображати трояко: точково, коли певному значенню масштабiв капiталiзацп ставиться у функцiональну вщпо-вiднiсть певне значення капiталiзацiйноl ефективностц таблично чи векторно, за якого у функцюнальну вiдповiднiсть ставляться, з одного боку, списки значень каттатзацшно! ефективносп, з iншого - масштабiв капiталiзацп; графiчно. Графiчне зображення капiталiзацiйноl ефективностi виступае як похiдне вщ табличного i матричного. У цьому випадку капiталiзацiйна ефек-тивнiсть - це графж, де кожна точка вказуе на певний рiвень каттатзацшно! ефективностi за певних масштабiв капiталiзацп.
Вплив капiталiзацil на економiчний розвиток може бути рiзним - вщ позитивного до нейтрального i негативного. Це означае, що економiчнi сис-теми мають рiзну чутливiсть до змши масштабiв капiталiзацil, тобто вони ма-ють рiзну капiталiзацiйну еластичнють. I цього не можна не враховувати тд час реалiзацil вщповщно! державно1 полiтики. Вона повинна будуватися на ще! про рiзну чутливють неоднакових економiчних систем.
Капiталiзацiйна еластичнють визначаеться як стввщношення дифе-ренщальних величин економiчного ефекту i масштабiв капiталiзацil. Загаль-ний метрологiчний аналiз капiталiзацiйноl еластичностi економiчних систем дав тдстави видiлити такi ll типи: квазшормальна; нормальна; гшернормаль-на; нейтральна; абсолютна. На основi типолопзацп капiталiзацiйноl еластич-ностi можна видiлити три типи економiчних систем: з позитивною капiталiза-цiйною еластичнiстю, якi позитивно реагують на розширення масштабiв кат-талiзацil; з нейтральною (нульовою) капiталiзацiйною еластичнiстю, якi нiяк не реагують на розширення масштабiв капiталiзацп; з негативною капiталiза-цiйною еластичнiстю, як негативно реагують на розширення масштабiв кат-талiзацil. У цих системах коефщент капiталiзацiйноl еластичностi вiдповiдно бшьший вiд нуля, дорiвнюе нулю i менший вiд нуля. Така рiзна реакцiя еконо-мiчних систем на змшу масштабiв капiталiзацil зумовлена сукупним впливом принаймнi таких трьох факторiв: початковим рiвнем капiталiзацil, тривалiстю ринкового перюду, формацiйно-системним рiвнем економiчних систем.
Л1тература
1. Башнянин Г.1. Деяга проблеми становлення ново! економ1чно! системи в Укра1ш / Г.1. Башнянин // Ки!вська Церква. - 1999. - № 5. - С. 62-66.
2. Башнянин Г.1. та ш. Виробнич1 системи в перехщних економжах / Г.1. Башнянин, I.B. Бойчук, Б.В. Дубовий, А.В. Ром1х. - Льв1в : Вид-во "Коопосвгга", 1999. - 382 с.
3. Башнянин Г.1. Ефективнють кашташзаци i л1берашзаци економ1чних систем в умовах ринково! транзици: методолопчш проблеми метролопчного анашзу / Г.1. Башнянин, Ю.1. Ту-рянський. - Льв1в : Вид-во ЛКА, 2008. - 480 с.
4. Башнянин Г.1. та ш. Економ1чш системи : монограф1я / за ред. Г.1. Башнянина. - Льв1в : Вид-во ЛКА, 2006. - Т. 1. - 484 с.
5. Горячук В.Ф. Системний анашз процесу кашташзаци економ1ки кра!ни та визначення його як системи / В.Ф. Горячук // Теор1я та практика державного управлшня. - 2010. - № 1(28). - С. 270-278.
6. Гриценко А.А. Капитализация и социализация экономики в ретроспективе и перспективе / А.А. Гриценко. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.gov.ua/portal/Soc_Gum/ Mtpsa/2009_15/Gricen.pdf
7. Капитализация предприятий: теория и практика : монография / под ред. И.П. Булеева, Н.Е. Брюховецкой. - Донецк, 2011. - 328 с.
8. Макконнелл Кемпбелл Р. Макроекономжа. Аналгтична економт / Кемпбелл Р. Мак-коннелл, Стенлi Л. Брю. - Львiв : Вид-во "Просвiта", 1997. - 671 с.
9. Матвеев М.М. Вопросы экономической сущности социализации рыночной экономики / М.М. Матвеев // Экономика, предпринимательство и право. - 2011. - № 8. - С. 21-25.
10. Методолопчш основи оцшки рiвня кашташзаци суб'ект^в господарювання : моног-рафiя / М.А. Козорiз, С.А. Давимука, О.М. Люткевич та iн. / за ред. М.А. Козорiз. - Львiв : Вид-во 1н-ту регiональних дослiджень НАН Укра1ни, 2008. - 290 с.
11. Молчан А. С. Капитализация воспроизводственного потенциала как фактор, обеспечивающий промышленное развитие региона / А.С. Молчан, Л.И. Тринка, Ю.П. Копачёв // Политематический сетевой электронный научный журнал Кубанского государственного аграрного университета : научн. журнал КубГАУ. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www. ej.kubagro.ru/2011/02/pdf40.pdf.
12. Шумська С.С. Методолопчш аспекти оцшки кашташзаци / С.С. Шумська // Катта-лiзацiя економiки Укра1ни : наук. доп. / за ред. В.М. Гейця, А.А. Гриценка. - К. : Вид-во 1н-ту економт та прогнозування НАН Укра1ни, 2007. - С. 36-41.
Башнянин Г.И., Турянский Ю.И., Юркив Н.Я. Эффективность капитализации экономических систем
Исследована экономическая эффективность функционирования абстрактных хозяйственных систем из позиций влияния на нее капитализации, на основе чего сформирован и проанализирован такой специфический экономический параметр, как эффективность капитализации экономических систем.
Ключевые слова: экономические системы, капитализация экономических систем, эффективность капитализации экономических систем, эластичность капитализации, коэффициент эластичности.
Bashnyanin G.I., Turinskiy Yu.I., Yurkiv N. Ya. Efficiency of capitalization of the economic systems
Economic efficiency of functioning of the abstract economic systems is probed from positions of influence on it of capitalization, on the basis of what such specific economic parameter is formed and analysed, as efficiency of capitalization of the economic systems.
Keywords: economic systems, capitalization of the economic systems, efficiency of capitalization of the economic systems, elasticity of capitalization, coefficient of elasticity.
УДК 658.1:338.3 Проф. Т.Г. Васильц1в, д-р екон. наук;
магктрант Ю.М. Пацула - Львгвська КА
УТОЧНЕНИЯ ОСНОВ АНАЛ1ЗУ Ф1НАНСОВОГО СТАНУ ПВДПРИеМСТВА ТА НАПРЯМИ ЙОГО ПОКРАЩЕННЯ
Дослщжено основш проблеми проведення анал1зу фшансового стану шд-приемства, яга дають змогу виявити причини збитково! Иого д1яльност1. Вщображено важливють своечасного виявлення змш фшансових показниюв, яга мають вщхилен-ня вщ сво1х оптимальних значень шд час здшснення анал1зу фшансового стану. Зап-ропоновано напрями вдосконалення анатзу фшансового стану шдприемства та засо-би Иого покращення.
Ключовг слова: фшансовий стан, анатз та оцшка.
Вступ. Актуальнють проблеми вдосконалення методики оцшювання ефективносп дiяльностi пiдприемства полягае в об'ективнш необхiдностi на-
