CC BY
9
УДК 332.122(477)
С.В. ЗАХАРЧЕНКО,
к.е.н., Внницька фтт Ки'вського iнституту 6Í3Hecy та технолопй
Ефектившсть 6¡3Hecy як фактор конкурентоспроможносп perioHÍB Украши: м1жнародний вим1р
У статт наведено оцнки ефективност 6i3Hecy як фактора конкурентоспроможност perioHÍB Укра'ни в poçpiçi його суб-ÔaêmpiB та найважливших ндикаторв за методолопею мжнародного ¡нституту розвитку менеджменту. Виокремлено ocнoвнi проблеми niдвищення ефективност бiзнecy на регональному piвнi та нaмiчeнo шляхи ¡х вир0ення.
Ключов'1 слова: кoнкypeнтocпpoмoжнicть репону, фактор конкурентоспроможносfi, ефектившсть i продуктивнсть бiзнecy, ринок пра^, фнанси, практика управлння, погляди i цнносv.
C.B. ЗАХАРЧЕНКО,
к.з.н., Винницкий филиал Киевского института бизнеса и технологий
Эффективность бизнеса как фактор конкурентоспособности регионов Украины: международное измерение
В статье приведены оценки эффективности бизнеса как фактора конкурентоспособности регионов Украины в разрезе его субфакторов и важнейших индикаторов по методологии международного Института развития менеджмента. Выделены основные проблемы повышения эффективности бизнеса на региональном уровне и намечены пути их решения.
Ключевые слова: конкурентоспособность региона, фактор конкурентоспособности, эффективность и производительность бизнеса, рынок труда, финансы, практика управления, взгляды и ценности.
S. ZAKHARCHENKO,
Ph.D., Vinnytsia affiliate of Kyiv Institute of Business and Technology
Business efficiency as a factor of Ukraine's regional competitiveness: international dimension
The article presents the evaluation of business performance as a factor of regional competitiveness Ukraine in terms of its subfactors and the most important indicators methodology International Institute for Management Development. Thesis there is determined the main problems to improve business efficiency at the regional level and the ways of their solution.
Keywords: competitiveness of the region, a factor of competitiveness, efficiency and business productivity, labor market, finance, management practices, attitudes and values.
Постановка проблеми. В контекст Угоди про асоц1а-ц1ю Mix Украиною та GC (2015) та Державно'!' стратеги регю-нального розвитку Укра'ни на перюд до 2020 року особливо важливе значення мае пщвищення ефективност бiзнесу на регюнальному рiвнi. Це пов'язано з тим, що бiзнес вщ-грае роль не ттьки «економiчного локомотива» територм, а й «Ыдукуе» значний мультиплкативний ефект в ïx со^альый
сферi (сприяе пщвищенню зайнятост населення, його жит-тевого рiвня, змЫам у кращий бк свггоглядних позицм тощо). Отже, пщвищення ефективност бiзнесу е важливим фактором пщвищення конкурентоспроможнос^ вах суб'ектв рин-кових вщносин, як прямих (пщприемств, фiрм, компаый), так i опосередкованих географiчним та Ыституцмним середови-щем (кра'н, регюыв, галузей, кластерiв тощо). Тому оцЫка й
124 Формування ринкових вщносин в Укра'н № 9 (172)/2015
© С.В. ЗАХАРЧЕНКО, 2015
анал1з ефективност 61знесу в perioHax УкраУни мае не ттьки загальнонаукове, а й важливе практичне значення, oскiльки дозволяе вивести i pегioни, i державу загалом на новий pi-вень модерызафйного оновлення в глобальному та евроЫ-тегpaцiйнoму пpoстopi.
Лнал13 дослщжень та публЫащй з проблемы. Питан-ням oцiнки та aнaлiзу ефективнoстi бiзнесу на репонально-му piвнi в контекст пiдвищення pегioнaльнoí конкурентоспро-можност присвячено багато наукових праць. 3-пoмiж них слiд вiдмiтити пpaцi таких учених, як О. Амоша, Л. Антонюк, Б. Ас-хайм, I. Бегг, В. Безугла, В. БеседЫ, П. Беленький, I. Брикова, М. Бутко, В. Василенко, Б. ГардЫер, Н. Калюжнова, Р. Кама-ы, Л. Ковальська, О. Лapiнa, I. Манцуров, Р. МартЫ, В. Парадна, Л. Петкова, В. Пила, М. Портер, С. Романюк, Л. Ушвицький, Р. Фатхущнов, А. Ходжаян, Л. Шеховцева, О. Чмир, Л. Чер-нюк та iн. 1хн напрацювання дають достатньо повне уявлен-ня про ефективнiсть бiзнесу на репональному piвнi. Водночас бiльшiсть з наявних оцЫок не виходять за межi нацюнально-го конкурентного простору, тoдi як у сучасних умовах бтьше значення мають тaкi оцЫки на мiжнapoднoму piвнi.
Метою статтi е oцiнкa й aнaлiз ефективнoстi бiзнесу ре-гioнiв УкраУни у мiжнapoднoму вимipi - на oснoвi методологи фaxiвцiв 1нституту розвитку менеджменту (1РМ, IMD-Lausanne - Швейцapiя, Лозанна).
Виклад основного матерiалy. Фaxiвцi 1РМ до основних фaктopiв кoнкуpентoспpoмoжнoстi краУн i регюыв вщносять: iнфpaстpуктуpу (108 iндикaтopiв оцЫки), ефективнiсть бГз-несу (64 ¡ндикатори), продуктивнють екoнoмiки (65 ¡ндика-торГв) та ефективнiсть упpaвлiння (67 ¡ндикаторГв). При цьо-му кожен ¡з фaктopiв вони подтяють на п'ять субфaктopiв [1].
Слщ, однак, вщмГтити, що на сьогодн рГвень теоретичного об-фунтування мехаызму впливу окремих факторГв на конкуренто-спроможнкть краУн i регюыв е, на наш погляд, недостатым.
1.В. Брикова роль окремих факторГв у забезпеченн конкурен-тоспроможност регюыв пояснюе на основ! теорм мГжнародноУ торпвлГ, розмщення виробництва, економГчного районування та тертгрально-виробничих комплешв [2, 3].
Ми ж вважаемо, що для цих цтей найбтьше пщходить тео-рГя репональноУ спецГалГзаци. Вона зводиться до того, що виго-ди вщ спецГалГзаци зазвичай отримують т репони, суб'екти гос-подарювання яких мають вщносно нижчий рГвень виробничих i транспортних витрат, а отже вищий рГвень продуктивност еко-номки, передуам бГзнес-дГяльносй До речГ, на цю обставину звертав увагу ще А. Маршалл. Зпдно з його теорГею ¡ндустрЬ альних райоыв, яку вЫ розробив у 1890 рощ прибутковють, а отже й ефективнють бГзнесу регюыв, значною мГрою визнача-ються рГвнем Ух промисловоУ спецГалГзаци [2, с. 39].
Осктьки спе^алГзафя регюну передбачае реалГза^ю то-варГв за його межами, в тому числ! й на мГжнародних ринках, це актуалГзуе теорГю репональноУ експортноУ спе^алЬ зацГУ, яку запропонували англмсью дослщники Х. Армстронг та Дж. Тейлор [2, с. 37]. Вона базуеться на постулатах тео-рГУ вщносних переваг: репони спецГалГзуються на тих сферах бГзнес-дГяльностГ, для розвитку яких вони володГють необ-хщними конкурентними перевагами.
На думку О.Г. ЛарЫо'У, здатнють регюыв акумулювати зна-чний потенцГал людських, матерГально-техычних, фЫансових та ¡нновацмних ресурав, що характеризуються високим рГв-
нем мобтьност в межах мГжнародних ринюв факторГв виробництва, значною мГрою визначае ефективнють Ух бГзнесу i загалом рГвень мГжнародноУ конкурентоспроможност [4, с. 6].
ФахГвц украУнського Фонду «Ефективне управлЫня», спи-раючись на методолопчн розробки колег, що працюють пщ епдою Всесвггнього економГчного форуму, виходять з того, що ефективнють бГзнесу залежить вщ якост i передба-чуваност дм державних i мюцевих оргаыв влади, державноУ пщтримки малого i середнього бГзнесу, податкового тиску, наявност об'ектв бГзнес-послуг, розвиненост фЫансовоУ ¡нфраструктури тощо [5; 6, с. 244-246].
На нашу думку, ефективнють бГзнесу е тим фактором, що, власне, модулюе процес формування конкурентних переваг регюыв, як в сукупност i визначають Ух конкурентоспро-можнють - i на нацюнальному, i на мГжнародному рГвнк Таке розумЫня цього фактору значною мГрою кореспондуе з пщ-ходом до його трактування фахГвцями 1РМ [1].
Важливо пщкреслити, що фахГвцГ 1РМ, оцЫюючи фактор ефективност! бГзнесу з позицм його впливу на конкурен-тоспроможнють краУн i регГонГв, подГляють його на так! суб-фактори: продуктивнють бГзнесу (загальна й за факторами виробництва), ринок праф (його стан), фЫанси (Ух стан), практика управлЫня, погляди i цГнностГ [1].
Коротко охарактеризуемо Ухнi особливост! в контекст! впливу на конкурентоспроможнють регГонГв.
Щодо продуктивност! бГзнесу, то варто зауважити, що конкурентна боротьба мГж суб'ектами бГзнес-дГяльностГ з нацюнальним i/чи ¡ноземним капГталом (малими, середыми i великими рГзних сегментГв економки) найчастГше ведеть-ся в площиы використання факторГв виробництва - людських, матерГально-техычних, фГнансових, ¡нформацГйних. Але «устх у мГжнароднГй конкуренцГУ, - як вщмГчае М. Портер, - визначають не сттьки сам! фактори, скГльки те, де i наскГльки продуктивно вони застосовуються» [7, с. 33]. Цим вГн дае ясно зрозумГти, що реальний рГвень конкурентоспро-можност! i бГзнесу репону, i регГону загалом визначаеться не ттьки рГвнем УхньоУ продуктивностГ, а й Ухньою просторовою комплГментарнГстю та збалансованютю. При цьому слГд мати на увазГ, що сама конкурентна боротьба мГж суб'ектами бГз-нес-дГяльностГ все бГльше змГщуеться з ринку традицмних (звичайних) товарГв на ринок ¡нновацмних товарГв.
ЕфективнГсть бГзнесу в репонах значною мГрою визначаеться станом Ухнього ринку працГ. Особливо важливе значення мае яюсть i структура робочоУ сили в регюы та ефективнГсть УУ використання. 3 теоретичних позицм мае забезпечуватися тюний зв'язок мГж стимулами до пращ продуктивною пра-цГ та оцЫкою УУ результатГв, мГж структурою робочих мюць та професГйно-квалГфГкацГйною структурою робочоУ сили. КрГм того, в умовах, коли вартють робочоУ сили е надто низькою, це негативно впливае на кГлькГснГ та яюсы параметри вГдтворен-ня населення (рГвень народжуваностГ, статево-вГкову структуру, рГвень освГти i квалГфГкацГУ працГвникГв тощо). 3 ¡ншого боку, вартГсть робочоУ сили не мае бути й занадто високою, осктьки це збтьшить витрати у сфер! бГзнесу й негативно позначиться на показниках ефективност! бГзнес-дГяльностк
Для встановлення оптимального рГвня вартост! робочоУ сили важливо, щоб у репонах «запрацював» механГзм со-цГального партнерства. ВГн, як вщомо, передбачае встанов-
лення взaeмoвiднocин мiж poбoтoдaвцями тa нaймaними пpaцiвникaми нa зacaдax oбoпiльнoгo вpaxyвaння iнтеpеciв тa coцiaльнoгo зaxиcтy ycix веpcтв нacелення.
Kpiм тoгo, pегioнaльнi pинки пpaцi мaють 6ути гнучкими, щoб зaбезпечити швидке пеpемiщення пpaцiвникiв з oднoгo cектopy екoнoмiки в iнший, a чacтo - з oднoгo pегioнy в iнший, тa мaти мoжливicть щoдo зaлyчення кpеaтивниx пpaцiвникiв, y тому чиcлi й зapyбiжниx, зoкpемa y cфеpi менеджменту.
Cтaн ф^нав y pегioнax безпocеpедньo визнaчae piвень пiдпpиeмницькoï aктивнocтi в ниx. Цей cтaн бaгaтo в чoмy зaлежить вiд ефективнoï дiяльнocтi бaнкiв, ^титулв фoн-дoвoгo pинкy тa ^ix^x фiнaнcoвиx cтpyктyp. Адже caме вoни пoкликaнi зaбезпечyвaти дocтyп для пiдпpиeмцiв нa ф^н-coвий, y тому чи^ й фoндoвий, pинки, зoкpемa дo вiднoc-нo дешевиx кpедитниx (iнвеcтицiйниx] pеcypciв зaдля pеaлi-зaцiï в pегioнax кoнкpетниx iнвеcтицiйниx пpoектiв. У зв'язку з цим зayвaжимo, щo фiнaнcyвaння ocтaннix мoже зд^ню-вaтиcя зa paxyнoк: 1] гаш^в фiнaнcoвиx ycтaнoв; 2] бюджет-ниx кoштiв; 3] кoштiв iнoземниx iнвеcтopiв; 4] влacниx кoштiв cyб'eктiв гocпoдapювaння [В, c. 47-4В].
Для iннoвaцiйнoгo бiзнеcy ocoбливo вaжливoю xapaкте-pиcтикoю фiнaнciв pегioнy е йoгo дocтyпнicть дo венчypнoгo (pизикoвoгo] кaпiтaлy. Це пoв'язaнo з тим, щo венчypне фЬ нaнcyвaння зaбезпечye пpaктичнy pеaлiзaцiю кiнцевoï фa-зи iннoвaцiйнoгo циклу, a мме - кoмеpцiaлiзaцiю iннoвaцiй, i oтже визнaчae oпеpaтивнicть нaдxoдження нa pинoк iннoвa-цiйнoï пpoдyкцiï, щo нaйбiльше впливae нa piвень ган^ен-тocпpoмoжнocтi нaцioнaльниx pегioнiв y глoбaльнoмy екoнo-мiчнoмy пpocтopi.
Для tord щoб кpедити були випдними як для пoзичaль-никa, тaк i для кpедитopa, неoбxiдне гампетентне ф^нм-ве yпpaвлiння, пpичoмy як нa piвнi фiнaнcoвиx cтpyктyp, тaк i нa piвнi деpжaвниx opгaнiв. 3aгaлoм фiнaнcoве yпpaвлiння в кoжнoмy pегioнi мae бути зopieнтoвaне нa cтвopення тa-киx yмoв, як б cпpияли oтpимaнню cyб'eктaми гocпoдapю-вaння кpедитниx pеcypciв зa пoмipнoю вiдcoткoвoю cтaвкoю i без нaдмipнoгo pизикy, a ¡^ня кpедитopcькa зaбopгoвaнicть не гaльмyвaлa пpoцеcи cycпiльнoгo вiдтвopення.
Пpaктикa yпpaвлiння в pегioнax xapaктеpизyeтьcя aдaп-тивнicтю пiдпpиeмcтв бiзнеcy дo змiни кoн'юнктypи pинкy, piвнем кopпopaтивнoгo yпpaвлiння, етики тa coцiaльнoï вщ-пoвiдaльнocтi бiзнеcy, дoвipoю менеджеpiв дo мicцевиx op-гaнiв влaди, пpoтидieю i тиx i iншиx pейдеpcтвy, впpoвa-дженням мiжнapoдниx cтaндapтiв oблiкy i звiтнocтi, piвнем зaдoвoлення пoтpеб клieнтiв.
Biднocини й цiннocтi в pегioнax фoкycyютьcя нaвкoлo cтaвлення нacелення дo пpoцеciв глoбaлiзaцiï, йoгo po6o™ нa iмiдж pегioнy, cпpийняття iнoземниx iдей тa ycьoгo нoвo-ro, вiдчyття пoтpеби в pефopмax тa кopпopaтивiзмi. Boни е джеpелoм cинеpгiï (ефекту кooпеpaцiï i взaeмoдiï], |щэ веде дo збiльшення екoнoмiчнoï вiддaчi й cтвopення дoдaткoвиx ган-кypентниx пеpевaг pегioнy, пiдвищення йoгo iмiджy1.
Чеpез кopигyвaння чи змiнy iмiджy pегioнy мoжнa ютот-нo впливaти нa oбcяги зaлyчення iнвеcтицiй, oбcяги пoпитy
1 П'1д iмiджeм peгioнy мaeтьcя на yвaзi yзaгaльнeний oбpaз rep^opii', який cинтeзye ÏÏ iндивiдyaльнicrь та cyкyпний eфeкт ycix ÏÏ кoнкypeнтниx пepeвaг. Якщo в peгioнi 4mo виpaжeнi Ильки oкpeмi кoнкypeнтнi пepeвa-ги, ro peгioн мае 1м'1дж за пeвним нaпpямoм, нaпpиклaд — тypиcтичним. Дoмiнyвaння ж нeгarивниx пoзицiй в ^nay кoнкypeнrниx пepeвaг надляе peгioни нeгarивним iмiджeм [10, c. 84].
нa певн тoвapи, вpaxoвyючи зaпити ocнoвниx цiльoвиx фуп cпoживaчiв (жителiв pегioнy, ^стей тa бiзнеcменiв) [9, c. 44]. ^и цьoмy для кoжнoï з цiльoвиx гpyп вaжливими е не ва, a тiльки деякi cклaдoвi iмiджy. Taк, для бiзнеcменiв вaжливим е iмiдж pегioнy з пoзицiй зaлyчення iнвеcтицiй, пpибyткoвocтi бiзнеcy тa мiнiмiзaцiï pизикiв.
ùo6 виявити, нacкiльки cyбфaктopи ефективнocтi бiзнеcy тa iндикaтopи, щщэ йoгo xapaктеpизyють, cпpияють чи, нaвпa-ки, гaльмyють пpoцеc пiдвищення кoнкypентocпpoмoжнocтi pегioнiв, неoбxiднo зacтocyвaти cпецiaльнy методику ïx oцiн-ки тa aнaлiзy [11].
Ця метoдикa (щoдo впливу ефективнocтi бiзнеcy нa ган-^ентний пoтенцiaл pегioнiв] пеpедбaчae poзpiзнення Ыди-кaтopiв-cтимyлятopiв тa iндикaтopiв-деcтимyлятopiв; пеpшi, зpoзyмiлo, впливaють нa зpocтaння ïx кoнкypентнoгo пoтен-цiaлy, дpyгi, нaвпaки, - нa йoгo зниження.
Для cпiвcтaвлення piзниx зa вимipникaми iндикaтopiв вига-pиcтoвyeтьcя пpoцедypa cтaндapтизaцiï (нopмaлiзaцiï] зa ^т-теpн-метoдoм. Oцiнки iндикaтopiв-cтимyлятopiв (КС*] oдеp-жyютьcя нa ocнoвi cпiввiднoшення (y вiдcoткax] фaктичниx (x] i мaкcимaльниx (xmax] знaчень iндикaтopiв зa тaкoю фopмyлoю:
ксн; íoo.
*max
Biдпoвiднo, oцiнки iндикaтopiв-деcтимyлятopiв (KC¡] oдеpжyютьcя зa cпiввiднoшенням мiнiмaльниx (xmin] i фaк-тичниx (x] знaчень iндикaтopiв:
kch;=^X íoo.
Haoi пiдxiд дo oцiнки кoнкypентнoгo пoтенцiaлy pегioнiв зa ефективнicтю ïxньoгo бiзнеcy в мiжнapoднoмy вимipi (КСм] пеpедбaчae тaкoж викopиcтaння пpoцедypи «звaжyвaння» i-ro iндикaтopa нaцioнaльнoï кoнкypентocпpoмoжнocтi pегioнy зa ефективнicтю бiзнеcy (КСн/] з викopиcтaнням cпiввiднo-шення знaчень i-ro iндикaтopa певнoï кpaïни (в нaшoмy ви-пaдкy - Укpaïни] i ^ai^^^pa (DJ:
КСмн=КСщ xD.
Пpи oцiнцi cyбфaктopiв ефективнocтi бiзнеcy ми cпиpa-лиcя пеpевaжнo не нa екcпеpтнi, a нa cтaтиcтичнi пoкaзники (iндикaтopи], щo пpaктичнo пoзбaвленi cyб'eктивнoгo впливу.
Taк, пpи oцiнцi cyбфaктopa пpoдyктивнocтi бiзнеcy пpoдyк-тивнicть викopиcтaння oкpемиx видiв pеcypciв poзpaxoвyвa-лacя зa пpoдyктивнicтю пpaцi тa cпiввiднoшенням дoxoдy вiд ïxньoгo викopиcтaння пiдпpиeмcтвaми piзниx cегментiв екo-нoмiки дo витpaт нa ïx зaлyчення.
Ta^ oцiнкa cyбфaктopa пpoдyктивнocтi бiзнеcy (в poзpiзi пiдпpиeмcтв piзниx cегментiв екoнoмiки) дaвaлacя зa cпiв-вiднoшенням дoxoдy вiд викopиcтaння фaктopiв виpoбни-цтвa дo витpaт нa ïx зaлyчення (пpoдyктивнicтю пpaцi тoщo].
Pинoк пpaцi pегioнiв пеpедбaчaв йoгo oцiнкy i aнaлiз нa ocнoвi iндикaтopiв, !o xapaктеpизyють: piвень витpaт нa po-бoчy cилy; вiднocини мiж poбoтoдaвцями i нaймaними пpa-цiвникaми ^a cеpедньopiчнoю кiлькicтю poбoчиx гoдин; чacт-кoю пpaцiвникiв, oxoплениx тpyдoвими дoгoвopaми; чacткoю дoдaткoвoï зapoбiтнoï плaти нaймaниx пpaцiвникiв; втpaтoю poбoчиx днiв чеpез вимyшенi пpoгyли]; cтpyктypy i якють po-бoчoï cили (зa чacткoю кaдpiв, щo пpoйшли пiдгoтoвкa, пеpе-пiдгoтoвкy тa пiдвищення квaлiфiкaцiï; зa чacткoю тa динaмi-кoю екoнoмiчнo aктивнoгo нacелення, в тoмy чи^ нaймaниx
пpaцiвникiв, щo мaють нeпoвнy зaйнятicть; зa чacткoю x^o-чoï тa iнoзeмнoï poбoчoï ^ли, в тoмy чиcлi квaлiфiкoвaнoï i тaкoï, щo мae знaння i нaвики з фiнaнciв]. У кoнтeкcтi cтaнoв-лeння eкoнoмiки знaнь вaжливe знaчeння мaють iндикaтopи пiдгoтoвки, зaлyчeння й yтpимaння пiдпpиeмcтвaми бiзнecy кpeaтивниx пpaцiвникiв (кiлькicть дoктopiв i кaндидaтiв нayк, щo виí'xaли зa кopдoн; кiлькicтю iнoзeмниx фaxiвцiв, щo пpa-цюють y бiзнeci peгioнy; чacткa yпpaвлiнцiв, щo пpoйшли нa-вчaння aбo cтaжyвaння зa кopдoнoм; нaвaнтaжeння нa oднe вiльнe poбoчe мicцe yпpaвлiнця].Фiнaнcи peгioнiв oцiнювa-лиcя пepeдyciм зa iндикaтopaми eфeктивнocтi дiяльнocтi бaнкiвcькoí' cиcтeми, зoкpeмa бpaлиcя дo yвaги: вимoги бaн-кiв зa кpeдитaми, нaдaними в eкoнoмiкy; кiлькicть плaтiжниx кapтoк в oбiгy тa oбcяг фiнaнcoвиx oпepaцiй з ïx викopиcтaн-ням; iнвecтицiйнi pизики; caльдo cepeдньoзвaжeниx cтaвoк зa кpeдитaми i дeпoзитaми в iнoзeмнiй вaлютi; зaбeзпeчe-нють нaceлeння бaнкiвcькими ycтaнoвaми; cпiввiднoшeння вимoг бaнкiв зa кpeдитaми i ïx зoбoв'язaнь зa дeпoзитaми; чacткa пpocтpoчeниx бaнкiвcькиx кpeдитiв. Bpaxoвyвaли-cя тaкoж iндикaтopи, щo xapaктepизyють взaeмoдiю бiзнe-cy peгioнiв i фoндoвoгo pинкy (oбcяг фiнaнcyвaння пiдпpи-eмcтв чepeз фoндoвi pинки; кiлькicть видaниx ^до^в пpo peecтpaцiю випycкy aкцiй нa пeвнy cyмy; дyшoвий oбcяг зa-peecтpoвaниx нa фoндoвиx бipжax a^tà eмiтeнтiв peгioнy; кiлькicть eмiтeнтiв, якиx oбcлyгoвyють peecтpaтopи; дoxoди вiд влacнocтi; iндeкc iнфopмaцiйнoí' пpoзopocтi фiнaнcoвиx ycтaнoв) тa якicть фiнaнcoвoгo мeнeджмeнтy (cepeдньoзвa-жeнa вiдcoткoвa cтaвкa зa кpeдитaми в нaцioнaльнiй вaлютi, poзмipи вeнчypнoгo кaпiтaлy, вимoги бaнкiв дo cyб'eктiв noc-пoдapcькoï дiяльнocтi зa нaдaними кpeдитaми].
Пpaктикa yпpaвлiння в peT^ax пpямo i oпocepeдкoвa-нo xapaктepизyвaлacя зa дoпoмoгoю iндикaтopiв дyжe piз-ниx зa змicтoм, a caмe: eлacтичнocтi пpoпoзицiï в peгioнi; чacтки пpaвoпopyшeнь y cфepi гocпoдapcькoï дiяльнoc-тi тa пpoти влacнocтi; дoвipи дo мicцeвиx opгaнiв влaди; cтaнy впpoвaджeння мiжнapoдниx cтaндapтiв фiнaнcoвoï звiтнocтi; чacтки мeнeджepiв-пiдпpиeмцiв; витpaт пiдпpи-емств нa coцiaльнi зaxoди (y зaгaльнiй cyмi витpaт].Пpи oцiнцi вiднocин i цiннocтeй y peгioнax тaкoж викopиcтoвy-вaлиcя дocить piзнoплaнoвi iндикaтopи: i л, щo пepeдбa-чeнi мeтoдикoю фaxiвцiв IPM, i aвтopcькi. Ta^ для oцiнки мiжнapoднoгo iмiджy peгioнiв ми викopиcтoвyвaли aгpeгo-вaний ^e^, який пoeднye тpи чacткoвi ^ercz a caмe: витpaт нa пoшиpeння пoзитивнoï iнфopмaцiï пpo Укpaïнy тa ïï peгioни, oбcягy iнoзeмниx iнвecтицiй тa кiлькocтi ^o-зeмниx тypиcтiв в poзpaxyнкy нa 1QQ тиа ocí6 нaceлeн-ня. Зaмicть ^e^y кceнoфoбiï, пepeдбaчeнoгo мeтoдикoю фaxiвцiв IPM, ми викopиcтaли близький зa змютом iндeкc нaцioнaльнoгo диcтaнцiювaння (щoдo Ы^и нapoдiв], зa-пpoпoнoвaний H. Пaнiнoю [12].
Знaчeння aгpeгoвaниx iндeкciв cyбфaктopiв i зaгaлoм фaк-тopa eфeктивнocтi бiзнecy (#C¡] poзpaxoвyвaлиcя як пpocтa cepeдня apифмeтичнa з n чacткoвиx кoeфiцieнтiв (КС] зa тa-гаю фopмyлoю:
КС, =^Щ/п.
м
У peзyльтaтi 6ули oдepжaнi oцiнки eфeктивнocтi бiзнecy peгioнiв Укpaïни, в тому чиcлi зa oкpeмими í'í cyбфaктopaми
тa iндикaтopaми y 2Q12 po^2. Пpи цьoмy були викopиcтaнi мaтepiaли IPM, Дepжcлyжби cтaтиcтики Укpaïни тa Miжнa-poднoгo iнcтитyтy мeнeджмeнтy (KMI^].
Як пoкaзaли poзpaxyнки, зa cyбфaктopoм «Пpoдyктивнicть бiзнecy» нaйвищi пoзицiï в peйтингy кoнкypeнтocпpoмoж-нocтi peгioнiв Укpaïни зaймaють: kmi^ (y cepeдньoмy 34,Q% вiд нaйкpaщиx з-пoмiж кpaïн peйтингy IPM знaчeнь Ыдига-тopiв cyбфaктopa) - з пopiвнянo виcoкими пoкaзникaми зa-гaльнoï пpoдyктивнocтi пpaцi тa пpoдyктивнocтi пpaцi y cфe-pi пocлyг, нa мaлиx i cepeднix пiдпpиeмcтвax, в кoмпaнiяx з iнoзeмним кaпiтaлoм; Дoнeцькa oблacть (21,2%] - з вим-кими пoкaзникaми зaгaльнoï пpoдyктивнocтi пpaцi, в тoмy чи^ тeмпiв й' зpocтaння; Днiпpoпeтpoвcькa oблacть (1B,9%] - зa зaгaльнoю пpoдyктивнicтю пpaцi, пpoдyктивнicтю пpaцi y пpoмиcлoвocтi i ciльcькoмy гocпoдapcтвi тa нa мaлиx i ce-peднix пiдпpиeмcтвax. Haймeншi знaчeння iндикaтopiв цьoгo cyбфaктopa мaють: Чepнiвeцькa oблacть (1Q,B%] - з нaйгip-шими пoкaзникaми зaгaльнoï пpoдyктивнocтi пpaцi тa пpo-дyктивнocтi пpaцi y пpoмиcлoвocтi; Xмeльницькa oблacть (11,QQ%] - з нaйнижчим пoкaзникoм пpoдyктивнocтi y cфepi пocлyг тa низькими пoкaзникaми пpoдyктивнocтi y кoмпaнi-яx з iнoзeмним кaпiтaлoм; Чepнiгiвcькa oблacть (11,Q3%] -з нaйнижчим пoкaзникoм пpoдyктивнocтi y кoмпaнiяx з ^o-зeмним кaпiтaлoм тa низькими пoкaзникaми пpoдyктивнocтi y cфepi пocлyг тa нa мaлиx i cepeднix пiдпpиeмcтвax.
Зa cyбфaктopoм «Pинoк пpaцi» peгioнaми-лiдepaми e: Kz-йв (y cepeдньoмy 57,5% вiд нaйкpaщиx знaчeнь iндикaтopiв cyбфaктopa - зa paxyнoк виcoкoï чacтки eкoнoмiчнo aктив-нoгo нaceлeння, зoкpeмa, щo мae вищу ocвiтy, знaчнoгo фoн-ду poбoчoгo чacy, виcoкoï зaгaльнoï i пoгoдиннoï oплaти пpaцi, в тoмy чи^ дoдaткoвoï, ocoбливo y cфepax yпpaвлiння, ф^н-ciв тa пocлyг]; Днiпpoпeтpoвcькa тa Дoнeцькa oблacтi te^o-вiднo 49,4 тa 47,3% - зa paxyнoк виcoкoï чacтки eкoнoмiчнo aктивнoгo нaceлeння, знaчнoгo фoндy poбoчoгo чacy, вим-raí' зaгaльнoï i пoгoдиннoï oплaти пpaцi, в тoмy чи^ дoдaткoвoï, зoкpeмa y пpoмиcлoвocтi]. Peгioнaми-ayтcaйдepaми зa цим cyбфaктopoм виcтyпaють: Tepнoпiльcькa (35,3%], Чepнiвeцькa (3B,Q] тa Xмeльницькa (37,Q%] oблacтi, щo xapaктepизyютьcя нeвиcoкoю чacткoю eкoнoмiчнo aктивнoгo нaceлeння, зoкpeмa з вищoю ocвiтoю, мaлим фoндoм poбoчoгo чacy, виcoким piв-нeм нeпoвнoï зaйнятocтi, зoкpeмa квaлiфiкoвaниx yпpaвлiнцiв, низьким piвнeм зapoбiтнoï плaти, в тому чи^ дoдaткoвoï.
Зa cyбфaктopoм «Фiнaнcи» нaйкpaщi пoзицiï в peйтингy pe-гioнiв Укpaïни зaймaють: м. Ю/лв (y cepeдньoмy 2B,B% нaй-кpaщиx знaчeнь iндикaтopiв cyбфaктopa], |щэ зa бiльшicтю iн-дикaтopiв (oкpiм iндикaтopa зaxиcтy пpaв aкцioнepiв] зaймae пepшe aбo чiльнe мicцe; oблacть (27,9%], якa зaймae
вим^ мicцe тoмy, щo зa бaгaтьмa iндикaтopaми вoнa i Kи-й'в poзглядaютьcя як единий peгioн; Днiпpoпeтpoвcькa oблacть (21,4%], якa ocoбливo видiляeтьcя в кpaщий бiк зa ^ди^то-paми кiлькocтi плaтiжниx кapтoк в oбiгy, пpoцeнтниx cтaвoк зa кpeдитaми, зaбopгoвaнocтi пiдпpиeмcтв. Ocтaннi мicця в peй-тингу зa cyбфaктopoм ф^нав пociдaють: Biнницькa (14,1%], Kipoвoгpaдcькa (15,5] тa Житoмиpcькa (15,В%] oблacтi, зo-кpeмa тoмy, щo пepшa i тpeтя з ниx мaють знaчнe пepeвищeн-
2 2Ü12—é piê 6yëo взят зa зв'пний тму, ùo нa cтaнi бiзнecy peгioнiв
i кoнкypeнтocпpoмoжнocтi peгioнiв y/fps/hn зaгaлoм нe пoзнaчилиcя no-fíi'i, пoв'язaнi з Peвoлюцieю ri^oc^ (2Ü13—2Ü14 pp.) тa aнeкcieю yкpa¡н-cbKèx тepитopiй Pocieю (з 2Ü14 p.).
ня кредиторськоУ заборгованост над дебггорською, а друга -малу доступнють бвнесу до венчурного каглталу.
3а субфактором «Практика управлЫня» найкращ1 пози-цп в рейтингу займають таю репони: Закарпатська область (у середньому 65,7% вщ максимальних значень ¡ндикато-р1в - з високим ступенем орюнтаци б¡знесу на клюнта, на-лежними умовами працП; Черн¡вецька область (65,4% - з високим рвнем дов¡ри до менеджера ¡, в¡дпов¡дно, ставкою на профеайне управл¡ння, належними умовами прац¡); КиУв (62,7% - те ж саме, ттьки пом¡рним р¡внем дов¡ри до менеджера). Найнижч¡ м¡сця в рейтингу регюыв за цим субфактором займають: Луганська (57,2% - з найменшою увагою менеджера до умов працП, lвано-Франк¡вська (57,5% - ¡з низькою ефективн¡стю корпоративного управлЫня, недо-статньою увагою до професмного управл¡ння) та Микола-Увська (58,7% - з недостатньо ефективним застосуванням принципа корпоративного управлЫня) област¡.
За останым субфактором - «Погляди ¡ ц¡нност¡» - най-вищ¡ позицп в рейтингу конкурентоспроможност¡ рег¡он¡в
УкраУни займають високорозвинен¡ рег¡они, а саме: КиУв (у середньому 73,2% вщ максимальних значень ¡ндикатор¡в субфактора), який тримае перш¡ м¡сця за пщтримкою влади ¡ б¡знесу з боку населення у проведены реформ та вра-хуванн ц¡нностей працюниюв; Донецька область (70,7%), яка видтяеться за адаптивн¡стю населення до змЫ на ринку прац¡ ¡, як ¡ КиУв, у врахуванн¡ цЫностей прац¡вник¡в; Севастополь (69,3%), який мае високий ¡ндекс м¡жнародного ¡мЬ джу. 0станн¡ м¡сця в рейтингу репошв за цим субфактором займають слаборозвинен рег¡они - Терноп¡льська, Хер-сонська та Хмельницька област¡ (вщ 53,9 до 55,0% максимальних значень ¡ндикаторю субфактора), як¡ за жодним ¡з ¡ндикатор¡в не входять до першоУ десятки рег¡он¡в.
Загалом за фактором «Ефективнють б¡знесу» найвищ¡ по-зицГУ в рейтингу конкурентоспроможност займають еконо-м¡чно розвинен¡ репони УкраУни, а саме: м. КиУв (у середньому 51,2% вщ максимальних значень ¡ндикаторю фактора), який тримае пером м¡сця за усм субфакторами, кр¡м субфактора практики управлЫня; Донецька область (43,3%),
Конкурентоспроможтсть репошв УкраУни за фактором «Ефективтсть б1знесу»
Репон (область) Показники конкурентоспроможност1 Ранг репотв
за субфакто рами за фактором за субфакто рами за фактором
продуктив-ност1 ринку прац1 п 'о н л I £ практики управлшня — >5 ве ¡м » продуктив-ност ринку прац1 п 'о н л I £ практики управлшня — >5 ве ¡м »
АР Крим 12,18 40,02 17,52 59,15 65,01 38,78 16 12 12 21 5 9
ВЫницька 11,95 38,49 14,07 60,54 56,30 36,27 17 19 27 8 20 23
Волинська 11,91 37,77 17,68 61,9 56,55 37,16 18 22 10 4 19 17
Дн¡пропетровська 18,90 49,36 21,43 60,93 60,86 42,30 3 2 3 5 8 3
Донецька 21,20 47,27 18,26 59,3 70,69 43,34 2 3 8 19 2 2
Житомирська 11,50 37,73 15,58 60,54 57,17 36,50 22 23 25 8 18 22
Закарпатська 11,58 37,57 15,59 65,68 58,86 37,86 20 24 24 1 14 13
3апор¡зька 14,05 43,20 18,48 59,69 57,44 38,57 8 6 7 14 17 10
lвано-Франк¡вська 12,95 38,12 15,70 57,45 60,88 37,02 12 21 23 26 7 18
КиУвська 17,39 43,21 27,9 59,60 60,78 41,78 4 5 2 16 9 4
К¡ровоградська 11,69 39,24 15,47 59,48 55,32 36,24 19 15 26 18 23 24
Луганська 15,83 42,66 15,77 57,20 60,08 38,31 6 8 22 27 11 12
Льв¡вська 13,84 39,13 17,53 58,65 62,88 38,41 9 17 11 25 6 11
МиколаУвська 12,36 40,33 17,05 60,74 55,68 37,23 15 11 14 6 22 16
Одеська 14,16 42,07 20,32 60,74 65,83 40,62 7 10 4 6 4 6
Полтавська 16,64 42,71 17,36 59,77 57,79 38,85 5 7 13 13 15 8
Рюненська 11,09 39,44 16,13 59,02 60,57 37,25 24 14 18 22 10 15
Сумська 11,55 39,95 16,1 60,14 58,96 37,34 21 13 19 11 13 14
Терноп¡льська 12,75 35,31 15,91 60,09 53,86 35,58 13 27 21 12 27 27
Харювська 13,10 42,36 20,13 59,63 59,65 38,97 10 9 5 15 12 7
Херсонська 11,24 39,22 16,45 58,83 54,35 36,02 23 16 16 24 26 25
Хмельницька 11,00 37,02 16,83 58,86 54,96 35,73 26 25 15 23 25 26
Черкаська 13,03 38,58 16,1 59,20 55,72 36,53 11 18 19 20 21 21
Черн¡вецька 10,77 35,97 17,87 65,40 55,05 37,01 27 26 9 2 24 19
ЧернНвська 11,03 38,27 16,38 60,42 57,59 36,74 25 20 17 10 16 20
КиУв 33,98 57,53 28,77 62,72 73,19 51,24 1 1 1 3 1 1
Севастополь 12,52 43,83 18,64 59,50 69,30 40,76 14 4 6 17 3 5
УкраУна - 1РМ (2012) 16,26 43,1 20,03 58,89 60,86 39,83 48 30 59 55 47 55
Джерело: розраховано автором за даними м>жнародного 1нституту розвитку менеджменту (Швейцаря, Лозанна] [1], Державно! служби статистики Украни та М<жнародного нституту менеджменту (Ки!в].
яка видтяеться за субфакторами продуктивное^ 6i3Hecy i практики управлЫня (дрyгi Micue) та ринку прац (3-те Micue); fliinponeTpoBCbKa область (42,3%), яка мае висок! значення iндикaтopiв за субфакторами ринку прац (2-ге Micue), продуктивной бiзнecy i фiнaнciв (тpeтi мюця) (див. табл.).
Останн мюця в peйтингy peгioнiв за фактором eфeктив-ност бiзнecy займають нeдocтaтньo poзвинeнi в eкoнoмiч-ному вiднoшeннi oблacтi, зoкpeмa Тepнoпiльcькa (36,6%), Xмeльницькa (35,7) та Xepcoнcькa (36,0%).
ОцЫки й aнaлiз кoнкypeнтнoгo пoтeнцiaлy бiзнecy в peгioнax УкраУни нaвeдeнi також у звт Фонду «Ефeктивнe yпpaвлiння» [5] й у працях oкpeмиx aвтopiв [13; 14 та 1н.]. Однак у вах них нeмae принципових poзбiжнocтeй щодо оцЫки eфeктивнoc-т бiзнecy за peгioнaми УкраУни та щодо шляжв i'i пiдвищeння.
Для пщвищрння eфeктивнocтi бiзнecy в peгioнax УкраУни нeoб-хщно нacaмпepeд пщняти загальний piвeнь продуктивност б!з-нec-дiяльнocтi, причому у вах ceгмeнтax eкoнoмiки. 3oкpeмa, нeoбxiдним е пiдвищeння продуктивност прац на вeликиx пщпри-емствах (за рахунок опт/мзаци Ух оргаызацмноУ структури, скоро-чeння чиceльнocтi управлЫських кадр!в тощо). На б^ьшост малих i cepeднix пщприемств aкцeнт слщ зробити на ix тexнiчнe пepeo-зброення та об'еднання у клacтepи. У компаыях з iнoзeмним капиталом найб!льш ймoвipнe пiдвищeння продуктивност УхньоУ дг яльност мoжливe за рахунок додаткових iнвecтицiй в Ыновацмы виробництва, наприклад у виробництво мeдичниx пpeпapaтiв, як! виробляе ТОВ «Cпepкo УкраУна» у м. ВЫниц
Для збалансування ринку прац у cфepi бiзнecy в бтьшос-т peгioнiв УкраУни слщ збтьшити частку eкoнoмiчнo активного нaceлeння, що мае вищу освгту й високий piвeнь квал!фЬ кацГГ, особливо у cфepi управлЫсько'У та фЫансовоУ д!яльност. Також важливо наростити фонд робочого часу прац!вниюв i, вщповщно, piвeнь Ух зароб!тноУ плати, зoкpeмa у cфepi малого й cepeдньoгo бiзнecy, особливо агро- та вeнчypнoгo бiзнecy.
Для змiцнeння фЫансовоУ бази бiзнec-дiяльнocтi у pen-онах УкраУни слщ пщвищити загальний piвeнь каттал!за-цГУ eкoнoмiки. Слщ також стаб^зувати фiнaнcoвo-кpeдит-ну cиcтeмy, iнaкшe обсяги зaлyчeння кpeдитниx pecypciв у бiзнec-дiяльнicть залишатимуться на низькому р!вы, а, можливо, нав!ть будуть скорочуватися. Пepcпeктиви роз-витку бiзнecy також oбмeжye пoвiльнe впpoвaджeння сис-тeми eлeктpoнниx плaтeжiв, мала доступнють вeнчypнo-го капралу, нecпpиятливe cпiввiднoшeння кpeдитopcькoi i дeбiтopcькoУ заборгованост пщприемств тощо. I фй ситуа-цГУ доцтьними е так! заходи: вихщ на заруб!жн фондов! ринки, xeджyвaння iнвecтицiйниx ризиюв, cтвopeння вeнчypниx фонд!в, пiдвищeння прибутковост пщприемств.
Для yдocкoнaлeння практики управлЫня бiзнecoм на peri-ональному р!вн нeoбxiднo пepeдyciм зробити ставку на про-фeciйнe управлЫня, достатню eфeктивнicть корпоративного управлЫня, пщвищити увагу бiзнec-мeнeджepiв до пoлeг-шeння й oздopoвлeння умов прац прац!вниюв. Ue cпpиятимe нaлaгoджeнню со^ального пapтнepcтвa м!ж пpaцeдaвцями i найманими пра^вниками. Дepжaвa ж мае законодавчо pei"y-лювати ц пpoцecи, а також сприяти yдocкoнaлeнню cиcтeми планування й мapкeтингoвoгo супроводу виробництва това-р!в на пщприемствах малого, cepeдньoгo та вeликoгo бiзнecy.
Для розвитку бiзнecy важливо сформувати cпpиятливe ce-peдoвищe щодо р!зних, Ыколи пpoтилeжниx, погляд!в i цЫнос-
тeй людей: щодо сприйняття пpoцeciв глобал!заци та евроЫ-тeгpaцii, м!жнацюнальноУ тepпимocтi, cтaвлeння до владних peфopм та пepeмiщeниx оаб тощо. Нин! в УкраУн особливо важливо сформувати кoмфopтнe cepeдoвищe для пepece-лeнцiв з Криму та Донбасу, ктьюсть яких yжe пepeвищилa 1,3 млн. оаб [15]. №обхщно, щоб вони нe тльки обжилися на но-вих мюцях проживання, а й мали можливють розвивати влас-ний бiзнec. Аби подолати низький piвeнь м!жнародного ¡мщжу бтьшост peгioнiв УкраУни, влада i бiзнec-мeнeджмeнт мають сприяти пiдвищeнню вщкритост нaceлeння до змЫ, давати бтьш aдeквaтнi оцЫки цЫност прац!вниюв, зoкpeмa кpeaтив-них (у тому числ! iнoзeмниx), у загальнм cиcтeмi корпоратив-них цiннocтeй, оргаызувати активну проморю peгioнiв з широким використанням iнтepнeт-pecypciв.
Висновки
Пpoвeдeнi оцЫка й анал!з eфeктивнocтi бiзнecy peгioнiв УкраУни як фактора його кoнкypeнтocпpoмoжнocтi у м!жнарод-ному вим!р! показали, що практично за уама субфакторами в бтьшост peгioнiв УкраУни (кр!м Киева i Ceвacтoпoля, Дoнe-цькоУ, ДнiпpoпeтpoвcькoУ, КиУвськоУ та щe дeкiлькox oблacтeй) вона загалом е нeвиcoкoю, а oтжe, пoтpeбye пiдвищeння. Практично у вах peгioнax для цього е бтьшють нeoбxiдниx умов.
Список використаних джерел
1. World Competitiveness Yearbook 2012. IMD [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.imd.org/research/ publications/wcy/index.cfm
2. Брикова I.В. Кoнцeпцiя мiжнapoднol кoнкypeнтocпpoмoжнocтi нaцioнaльнoгo pen^y та УУ практичний вимip / I.B. Брикова // Mi»-народна eкoнoмiчнa пoлiтикa. - №4. - 2006. - С. 29-53.
3. Брикова I.B. Дeтepмiнaнти мiжнapoднol кoнкypeнтocпpoмoжнocтi нaцioнaльниx peгioнiв в глобальному eкoнoмiчнoмy пpocтopi / I.B. Брикова // Miжнapoднa eкoнoмiчнa пoлiтикa. - 2007. - №7. - С. 5-27.
4. ЛарЫа О.Г. Miжнapoднa кoнкypeнтocпpoмoжнicть peгioнiв в гло-бальних умовах розвитку: aвтopeф. дис. на здобуття наук. cтyпeня канд. eraK наук: cпeц. 08.00.02 «Cвiтoвe господарство i мiжнapoднi eкoнoмiчнi вiднocини» / О.Г. ЛарЫа; ДВН3 «КиУв. нац. eraK ун-т iм. В. ^^мана». - К., 2013. - 20 с.
5. Звп" про кoнкypeнтocпpoмoжнicть peгioнiв УкраУни 2012: Назу-cтpiч eкoнoмiчнoмy зростанню та пpoцвiтaнню ^e^poK pecypc] / [Тiмyp Бойко, 1гор Гoнчapeнкo, Нaтaлiя Дмитрюк та iK]; Фонд «Ei^e^ тивнe yпpaвлiння». - К.: Котрайт, 2012. - 208 с. - Рeжим доступу: http://www.feg.org.ua/docs/FEG_
6. Ходжаян А.О. Кoнкypeнтocпpoмoжнicть нацюнальноУ eкoнoмiки: cyтнicть, мeтoди oцiнювaння, сучасний стан / А.О. Ходжаян. - 4ep-каси: Bepтикaль, видaвeць Кандич С.Г., 2010. - 431 с.
7. Пopтep М. Кoнкypeнция / Майкл Э. Пopтep; пep. с англ. - М.: Вильямс, 2005. - 496 с.
8. Фактори i мexaнiзми зaбeзпeчeння кoнкypeнтocпpoмoжнoc-т peгioнy: наук. доп. / наук. peд. П.Ю. Беленький. - Львiв: 1РД НАН УкраУни, 2005. - 145 с.
9. Романюк С. Кoнкypeнтocпpoмoжнicть peгioнiв: тeopeтичнi i практичн пiдxoди / С. Романюк // Нацюнальна бeзпeкa i оборона. - 2008. - №4. - С. 44-46.
10. Baжeнинa И.С. Имидж и peпyтaция тeppитopии как основа пpoдвижeния в кoнкypeнтнoй cpeдe / И.С. Baжeнинa // Мар^тинг в России и за pyбeжoм. - 2006. - №6. - С. 82-98.
11. Захарченко C.B. Научно-методические основы оценки конкурентоспособности регионов Украины в национальном и международном измерении при формировании инновационной модели развития / C.B. Захарченко // Украина и ее регионы на пути к инновационному обществу: [монография] / под общ. ред. В.И. Дуб-ницкого, И.П. Булеева. - [в 4 т.]. - Донецк: Юго-Восток, 2011. - Т. 2. - C. 103-139.
12. Панина Н.В. Факторы национальной идентичности, толерантности, ксенофобии и антисемитизма в современной Украине / Н.В. Панина // Вестник общественного мнения. - 2006. - №1. - C. 26-38.
13. Бейгул С.Б. Розвиток малого пщприемництва в регюнах УкраУни [Електрон. ресурс] / СБ. Бейгул, Т.В. Романова // Ефективна
екoнoмiкa. - 2Q11. - №3. - Pежим дocтyпy: http://www.economy. nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=479.
14. Cемченкo-Koвaльчyк Ob. Cтaн тa пеpcпективи poзвиткy ivia-лoгo i cеpедньoпo пiдпpиeмництвa: pепioнaльний acпект / O.Б. Cем-ченкo-Koвaльчyк // Bicник Чеpнiпiвcькoпo нaцioнaльнoгo теxнoлo-пiчнoпo yнiвеpcитетy: [зб. нayк. Hp.]. Cеpiя: Eкoнoмiчнi нayки. - Чеpнiпiв: ЧДTУ, 2Q13. - №2 (бб]. - C. 196-2Q3.
1 5. Юлькють пеpеcеленцiв з ^иму i Дoнбacy дocяплa пoнaд 1 млн 3QQ тиcяч ocí6 Шле^^н. pеcypc] // 112ua: Hoвини. - 2Q15. - 2 чеpвня. - Pежим дocтyпy: http://ua.112.ua/suspilstvo/kilkist-pereselentsiv-z-krymu-i-donbasu-dosiahla-ponad-1-mln-3QQ-tysiach-osib-233896.html
М.В. ГРИГОРЦВ,
к.е.н., доцент, Нацональний у^верситет харчових технолопй
Розвиток теорм та практики управлшня якicтю у вггчизняних та заpубiжниx крашах
Проблеми з управлння якстю продукцИ снували на вах етапах розвитку суспльства i виробництва. Протягом тисячолть люди вдосконалювали досвщ у сфер управлння якстю, адже це одне з складних завдань для виробника, яке вн виршуе у процеа виготовлення продукцИ. Для виявлення зaкoнoмipнocтeй i тенден^й розвитку робт у цй cфepi на сучасному етап необидно переглянути еволюцю зарубжного i впчизняного досвщу в межах теорИ та практики систем управлння якстю.
Ключов'1 слова: яксть, вчeнi, yпpaвлiння, поняття, теоря, система.
М.В. ГРЫГОРЦИВ,
к.э.н., доцент, Национальный университет пищевых технологий
Развитие теории и практики управления качеством в отечественных и зарубежных странах
Проблемы по управлению качеством продукции существовали на всех этапах развития общества и производства. В течение тысячелетий люди совершенствовали опыт в области управления качеством, ведь это - одна из сложнейших задач для производителя, которую он решает в процессе изготовления продукции. Для выявления закономерностей и тенденций развития работ в этой сфере на современном этапе необходимо пересмотреть эволюцию зарубежного и отечественного опыта в рамках теории и практики систем управления качеством.
Ключевые слова: качество, ученые, управления, понятие, теория, система.
M. HRYHORTSIV,
candidate of economic sciences, National University of Food Technologies
Development of the theory and practice of quality management in domestic and foreign countries
Problems with existing quality management at all stages of development of society and production. For thousands of years people improved experience in quality management, because it is - one of the challenges for the manufacturer, which he decides in the course of production. To identify patterns and trends of activities in this area at the present stage, it is necessary to review the evolution of foreign and domestic experience within the theory and practice of quality management systems.
Keywords: quality, scientists, management, concept, theory, system.
Постановка проблеми. Cьoгoднi aнaлiз тa дocлiдження ключoвиx acпектiв pинкy нaпpям poзвиткy cyчacнoгo yпpaв-лЫня яюстю пpoдyкцiï нa пiдпpиeмcтвax !ae вaжливе функ-цioнaльне знaчення, !o мoжливе внacлiдoк здмтення cy-чacнoгo ефективнoгo yпpaвлiння яюстю пpoдyкцiï.
Bиpiшення циx питaнь немoжливе без дocлiдження ícto-pичниx acпектiв poзвиткy теopiï i пpaктики yпpaвлiння яюстю y piзниx ^aï^ax. Caме тому вapтo зocеpедити yвaгy нa дo-^джены xpoнoлoгiï poзвиткy пoняття quality management тa quality control, пoнятiйнoмy aпapaтi cиcтеми yпpaвлiння якic-тю тa етaпax icтopiï евoлюцiï я^ст^ aдже icтopичний acпект вiдiгpae виpiшaльнy poль в пpoцеci фopмyвaння cyчacнoгo бaчення щoдo здiйcнення пpoцеcy yпpaвлiння якicтю.
Анал~1з досл'щжень та публЫацш з проблеми.
Baжливo зayвaжити, !o yпpaвлiння якicтю мae cпеци-фiчнi ocoбливocтi, якi вiдpiзняють йoгo вщ iншиx видiв yпpaвлiння. Ocнoвнoю вщмЫнютю тaкoгo yпpaвлiння е те, !o вoнo бaзyeтьcя нa викoнaннi не oкpемиx фyнкцiй, a ïxньoгo кoмплекcy з метoю виpiшення певниx зaвдaнь, пoв'язaниx iз викoнaнням кoнтpoльнo-aнaлiтичниx, co-цiaльнo-екoнoмiчниx, пpaвoвиx тa iншиx дш в cиcтемi yпpaвлiння якicтю.
У зв'язку з цим пpoпoнyeтьcя нa ocнoвi нaкoпиченoгo дocвiдy дocлiдити i cфopмyвaти влacнy cиcтемaтизaцiю теopетичниx пocтyлaтiв в icтopiï poзвиткy теopiï тa пpaкти-ки yпpaвлiння якicтю y вiтчизняниx тa зapyбiжниx кpaïнax.
130 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 9 (172)/2015
© M.B. тиmPöiB, 2015
