Научная статья на тему 'Джерело виникнення поняття "предметна область" і його змістовне трактування'

Джерело виникнення поняття "предметна область" і його змістовне трактування Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
133
47
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
предметна область / інноваційна діяльність / об'єкт / предмет / підобласть / властивість / subject area / innovative activity / object / subject / subdomains / property

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — М. П. Тимощук

Розглянуто поняття "предметної області" з погляду змістовності. Досліджено, що предметна область пов'язана з новими напрямами господарської діяльності, зокрема з інноваційною діяльністю. Інноваційну діяльність визначено як предметну область. Описано особливу структуру предметної області, що загалом утворює цілісну систему.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Source of formation of subject area concept and its interpretation content

The subject area concept was considered from the content view. Investigated that the subject area associated with new areas of economic activity, particular innovation activities. Innovative activity is defined as a subject area. Describes the particular structure of the subject area that forms a coherent holistic system.

Текст научной работы на тему «Джерело виникнення поняття "предметна область" і його змістовне трактування»

лодимирiвна; Донецький державний ушверситет економiки i торriвлi iM. М.1. Туган-Бара-новського. - Донецьк, 2002. - 22 с.

Кулыняк И.Я., Дзюбина А.В., Стрилецкая О.В. Сущность понятий "туризм" и "путешествие"

Рассмотрены трактовки понятий "туризм" и "путешествие" в нормативно-правовой и научной литературе. Сформированы критерии разграничения понятий "туризм" и "путешествие".

Ключевые слова: туризм, путешествие, место постоянного проживания.

Kulynyak I. Ya., Dzjubina A.V., Striletska O.V. The essence of concepts "tourism" and "travel"

The article denotes the authors' interpretation of the essence of concepts "tourism" and "travel" in the legal and scientific literature. Differentiation criteria are formed for "tourism" and "travel" concepts.

Keywords: tourism, travel, residence._

УДК330.1:001.9.001.32 Астр. М.П. Тимощук1 -

Одеський нацональний полЬтехмчний ушверситет

ДЖЕРЕЛО ВИНИКНЕННЯ ПОНЯТТЯ "ПРЕДМЕТНА ОБЛАСТЬ" I ЙОГО ЗМ1СТОВНЕ ТРАКТУВАННЯ

Розглянуто поняття "предметно! обдаст!" з погляду змютовносп. Дослщжено, що предметна область пов'язана з новими напрямами господарсько! дiяльностi, зокрема з шновацшною дiяльнiстю. 1нновацшну дiяльнiсть визначено як предметну область. Описано особливу структуру предметно! обласп, що загалом утворюе цшсну систему.

Ключов1 слова: предметна область, шновацшна дiяльнiсть, об'ект, предмет, т-добласть, властивють.

Вступ. Вщнедавна термш предметна область став у центр1 особливо! уваги багатьох наукових напрям1в, серед яких особливо важливими е еконо-м1чш науки. Нашим завданням е обгрунтування м1ри важливосл, дослщжен-ня джерела виникнення цього поняття, виявлення комплексу умов його юну-вання та докладний опис структури поняття.

Предметна область е надзвичайно важливим поняттям. М1ра його важливосл виявляеться у компетентности однорщнш функцюнальносп, сшльнш цшеспрямованост за окремими напрямами розвитку економжи, пов'язаними в межах певного визначеного контексту. Це визначаеться областями знань, що функцюнально впливають на розвиток видшено! обласп економжи.

Важливою м1рою розвитку предметно! обласп е система знань, що визначае стушнь !! еволюцп. Водночас юнування сшльно! бази знань (мате-матично! теорп бази знань, що використовуеться в предметнш обласп) свщ-чить про науково-техшчну та науково-технолопчну спрямовашсть в одному науково-проблемному напрям1 предметно! обласп як одше! науково-вироб-ничо! системи.

Виклад основного матерiалу. Тепер розглянемо предметну область, !! структуру та джерело виникнення докладшше. Предметна область може дь литися на компоненти бшьш обмеженого характеру, як називатимемо тдоб-

1 Наук. кер1вник: Г.М. Востров, канд. ф1з.-мат. наук - Одеський нащональний полггехшчний ушверситет

ластями, що в1др1зняються за зм1стом, структурою, проте сукупно становлять знову цшеспрямовану область, призначену для виршення певного комплексу под1бних проблем. Оскшьки термш мае досить широкий змют, виникае необ-хщшсть здшснення коректного трактування такого поняття з подальшою ш-терпретащею його в змютовних термшах.

Термш предметна область часто трапляеться в економ1чних системах. Вш пов'язаний з новими напрямами господарсько! д1яльност1. Особливо це стосуеться шноватики. 1нновацшна д1яльшсть означае використання 1 комер-щашзащю значно! кшькосп наукових дослщжень та розробок, сприяе випус-ку кардинально нових конкурентоспроможних товар1в, послуг 1 технологш. Вона е основним фактором довготермшового усшху компани [1].

У промислово розвинених кра!нах шновацшною д1яльшстю займа-ються практично вс тдприемства. Проте в р1зних галузях економжи шнова-тика кардинально вщр1зняеться метою, сферою впровадження { структурою.

Економ1чна д1яльшсть як вид господарсько! д1яльност1 е предметною областю. Схематично будь-який вид господарсько! д1яльност1 в розр1з1 поняття предметна область можна зобразити (рис. 1).

Рис. 1. Господарська дiяльнiсть як предметна область

На рис. 1 наочно представлено господарську д1яльшсть як предметну область в межах кра!ни та !! галузей промисловосл.

Завдяки особливш структур1 предметна область утворюе цшсну систему. Оскшьки термш часто використовують у р1зномаштних системах, виникае проблема його змютовного формал1зованого визначення. У робот М.Ш. Ца-ленко [2] висловлено думку, що для предметних областей не може бути побу-доване точне формальне визначення з огляду на !х первинний характер. Термш "область" вказуе на те, що вс !! предмети належать певнш частиш ф1зичного постору чи певного його шдпростору, що мае певну тополопчну структуру.

Важливими елементами предметно! област е штелектуальна та в1рту-альна компоненти. 1нтелектуальну компоненту складають люди. Численш явища та поди, що вщбуваються в предметнш област^ часто доводиться мо-делювати за допомогою комп'ютерно! системи, яка утворюе в1ртуальну компоненту. Предметна область як динам1чна система виникае в процес взаемо-ди штелектуально! та в1ртуально! компонент.

Предметна область - це частина реального свггу, що розглядаеться в межах певного контексту. Пщ контекстом можна розумгги область досль дження чи область, яка е об'ектом певно! д1яльност1. Прикладом може бути така надзвичайно важлива область економ1чно! д1яльност1 як шноватика. Впровадження шновацшних розробок е невщ'емною частиною устшно! гос-подарсько! д1яльносл шдприемств { запорукою процв1тання економ1чно! системи кра!ни загалом як в короткотермшовому перюд1, так { в довготермшовш перспектив^

Оскшьки шноватика спрямована на виршення розробку нових продук-т1в та, вщповщно, виршення пов'язаних з цим певних певних науково-техшч-них завдань одного напрямку, то можна стверджувати, що вона е предметною областю. Будь-яка предметна область мае сво! особливосп. Особливютю шно-ватики е те, що в процес впровадження нововведень здшснюються не прост звичайш дослщження, а дослщження, пов'язаш з новими фундаментальними прогресивними розробленнями. Причому, нововведення може бути як певним покращенням та удосконаленням юнуючого продукту, послуги чи технологи, так { радикальним - продуктовою новинкою чи нанотехнолопею [3].

Рис. 2 Загальне представлення предметно'1 областi

Предметна область може охоплювати цш класи та шдкласи визначе-них задач та проблем, як можна назвати шдобластями. В нш динам1чно взаемод1е потенцшно нескшченна кшьюсть неоднакових об'еклв. Вони фор-

мують цшу сукупнють под1й р1зноман1тного характеру, що й утворюе об'ектне ядро предметно! область Ядро е керуючим центром предметно! область У загальному випадку предметну область та множину фактор1в, що на не! впливають, можна представити на рис. 2.

З рис. 2 видно, що на будь-яку предметну область так чи шакше впливають множина вхщних властивостей, що поступово перетворюються на ви-хщш, та шуми. Зауважимо, що практично неможливо одразу визначити, яки-ми можуть бути вхщт властивосл, яких е багато, { ми не знаемо !х характеристик та закошв функцюнування.

Властивосл, що впливають на предметну область, бувають одном1р-ними та багатом1рними. Одном1рна властивють може набувати лише певного конкретного значення. Багатом1рш (п-м1рш) властивосл можуть набувати певну сукупшсть значень, що е випадковими величинами { е випадковим вектором X = ( Х\, Х2,..., Хп). Узагал1, властивосл можуть бути випадковими величинами, випадковими процесами та детермшованими величинами. Вхщт властивосл у будь-якому випадку е невщомими величинами. Залежшсть м1ж властивостями виявити досить важко через !х випадковий характер.

Стан невизначеносл юнуе у всьому зовшшньому середовишд \ здшснюе значний вплив на особливосл функцюнування будь-яко! предметно! область Все, що потрапляе до предметно! обласл з зовшшнього середовища, е випадковими процесами, що впливають на предметну область \ формують !! внутршню структуру. Зовтшнш вплив може бути стохастичним (тут можуть виникати випадков1 поди або випадков1 процеси) чи детермшованим [4].

Будь-яка предметна область складаеться з потенцшно необмежено! су-купност р1зномаштних об'еклв. Об'екти взаемоддать м1ж собою, впливають та формують поведшку одне одного. Сукупно вони становлять об'ектне ядро або множину об'еклв предметно! обласл як системи. Кожен об'ект знаходить-ся шд впливом численних шум1в, тобто зовтштх фактор1в, що змшюють !х поведшку. Схематично зобразимо об'ектне ядро предметно! обласл на рис. 3.

Рис. 3. Об'ектне ядро предметно'1 област1

Отже, як видно з рис. 3, предметна область охоплюе низку об'еклв, як подiляють на пiдоб'екти. Сукупно вони становлять об'ектне ядро предметно! область Поняття об'екта може мати багатогранну форму i його можна розгля-дати як проекцiю об'екта на шдпростр певного функцiонального простору, що визначаеться видшеною множиною властивостей.

Об'екти взаемоддать мiж собою через !х властивостi, що породжують ситуацi!, тобто взаемозв'язки, яю виражають взаемини мiж об'ектами. Ситу-ацi! в предметнш област описуються за допомогою висловлювань про пред-метну область з використанням обчислення висловлювань та предикатв, тобто формально!, математично! лопки.

Об'екти, як i сама предметна область, подшяють на пiд об'екти бшьш просто! структури, тобто елементарш. Це закономiрний процес подiлу складно! структури чи системи на простiшi елементи.

Предмет - це об'ект, що поступово став ноЫем певних властивостей. Якщо об'ект мае онтолопчний статус, то предмет - гносеолопчний. Предмет - це модель реального об'екта.

Висновки. Предметна область певно! дiяльностi - це структурований функцюнальний простiр, в якому виникають i розвиваються конкретнi зв'яз-ки, вщносини мiж суб'ектами певно! дiяльностi. Дослiджено структуру предметно! област та джерела !! виникнення.

Предметною областю е економiчна система загалом. Вона складаеться з пiдобластей, що, своею чергою, е також предметними областями зi сво!ми характерними властивостями. 1нновацшна дiяльнiсть, своею чергою, також е предметною областю i !й характернi наявнiсть об'ектiв, предметiв, екземпля-рiв, численних характеристик i властивостей.

Лггература

1. Дав1ла Тон1. Працююча шноващя. Як управляти нею, вим1рювати !! та здобувати з не! вигоду : пер. с англ. / за наук. ред. Т.Ф. Козицько! / Давша Тош, Епштейн Марк Дж., Шел-тон Роберт. - Дншропетровськ : Вид-во "Баланс-Б1знес-Бекс", 2007. - 320 с.

2. Цаленко М.Ш. Моделирование семантики в базах данных / М.Ш. Цаленко. - М. : Изд-во "Наука". Гл. ред. физ.-мат. лит., 1989. - 288 с. - (Проблемы искусственного интеллекта).

3. Майкл Л. Джордж. Стремительные инновации : пер. с англ. / Майкл Л. Джордж, Воркс Джеймс, Востон-Хемфилл Кимберли. - К. : Companion Group, 2006. - 350 с.

4. Миллер Б.М. Теория случайных процессов в примерах и задачах / Б.М. Миллер, А.Р. Панков. - М. : Изд-во "Физматлит", 2002. - 320 с.

Тимощук М.П. Источник возникновения понятия предметная область и его содержательная трактовка

Рассмотрено понятие предметной области с точки зрения содержательности. Исследовано, что предметная область связана с новыми направлениями хозяйственной деятельности, в частности с инновационной деятельностью. Инновационную деятельность определенно как предметную область. Описана особенная структура предметной области, которая в целом образует целостную систему.

Ключевые слова: предметная область, инновационная деятельность, объект, предмет, подобласть, свойство.

Tymoshchuk M.P. Source of formation of subject area concept and its interpretation content

The subject area concept was considered from the content view. Investigated that the subject area associated with new areas of economic activity, particular innovation activities. Innovative activity is defined as a subject area. Describes the particular structure of the subject area that forms a coherent holistic system.

Keywords: subject area, innovative activity, object, subject, subdomains, property.

УДК 630*6 Доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв

ФАХОВА П1ДГОТОВКА ПРАЦ1ВНИК1В МИСЛИВСЬКОГО

ГОСПОДАРСТВА

Проведено аналiз фахово'1 тдготовки спещадютсв мисливського господарства у Захщному регюш Украши. Станом на 2010 р. районними мисливствознавцями пра-цювали 95 оаб, з них: 69 - з вищою осв^ою, 26 - Ï3 середньою. Понад 50 % оаб нав-чалися в НЛТУ Украши. За перюд 1992-2009 рр. в НЛТУ Украши тдготовлено по-над 160 фахiвцiв мисливського господарства.

Ключов1 слова: мисливське господарство, осв^а, мисливствознавець.

У крашах Свропи шдготовка фах1вщв мисливського господарства виз-началася особливостями сощальних, економ1чних та природно-кшматичних умов. Навчання проводилося з урахуванням юторн, традицш, способ1в та ме-тод1в полювання. У багатьох захщноевропейських крашах фах1вщв вищо! квал1ф1кац1! навчали на люових факультетах, вважаючи мисливських тварин поб1чною продукщею лшв [10]. Першим навчальним закладом у Захщному регюш Украши, який готував спещалют1в для мисливського господарства, була Льв1вська крайова школа люового господарства. На вщкритих зборах Галицького мисливського товариства 14 жовтня 1882 р. розглянуто питання про допомогу Крайовш школ1 люового господарства щодо оргашзацн" мисливського музею. Доповщач Генр1х Стшелецький, делегат люово! школи, звернувся до товариства про надання допомоги в оргашзацн мисливського музею в люовш школ1 та про забезпечення музею р1зними експонатами (кап-кани, зброя та ш.) Оргашзащя мисливського музею сприяла б вивченню мис-ливствознавства, яке у люовш школ1 не викладалося, навчання тривало лише два роки, i часу на викладання дисциплши не вистачало, оскшьки потр1бно було вивчити багато лiсiвничих предметiв [22]. На уроках зоологи учшв оз-найомлювали з мисливським законодавством, термiнами полювання на дичину, бютехшчними заходами та ш. Учнi, якi закшчували школу, вмiли поводи-тися iз зброею. Але школа свое! збро! не мала i для проведення занять пози-чала ïï, зокрема у графа Д^шицького. Крiм зоологи, у навчання було введено дисциплшу "Мисливство" тiльки на початку ХХ ст. [23].

У 30-х роках ХХ ст. у селi Лукавець Стрийського повггу функцюнува-ла приватна мисливська школа. Вона готувала професшних працiвникiв для мисливськогосподарськоï роботи. Навчання тривало 1 та 2 роки, проводилося польською мовою. Учш вивчали математику, боташку та iншi науки, iз спець альних предме^в: зоологiю, етологiю мисливських звiрiв та птахiв, мис-ливську термiнологiю. Вони навчалися визначати рiзнi види дичини, набува-ли практичних навикiв з вольерного розведення птахiв та ш. Пiсля складання кiнцевого екзамену перед спещальною комiсiею учнi, зарахованi на однорiч-не навчання, отримували квалiфiкацiю помiчника ловчого, пiдловчого, а на

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.