Джерела стійкості ячменю ярого до шкідливих організмів у поєднанні з цінними господарськими ознаками Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

I. M. Ниска УДК 633. 16: 631. 527: 632. 9

молодший науковий сгпвроб1тник лаборатори ¡муытету рослин до хвороб та шюдниюв, 1нститут рослинництва ¡м. В. Я. Юр'ева НААН (м. Харюв), УкраТна E-mail: irinanyska@gmail.com

В. П. Петренкова

доктор с.-г.наук, професор, член-кор. НААН, KepiBHHK вщдшу теоретичних дооиджень в рослинництв1 та генетичних pecypciB рослин, 1нститут рослинництва ¡м. В. Я. Юр'ева НААН

(м. Харюв), УкраТна

ДЖЕРЕЛА СТ1ЙКОСТ1 ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ДО ШК1ДЛИВИХ ОРГАН13М1В У П06ДНАНН1 3 Ц1ННИМИ ГОСПОДАРСЬКИМИ ОЗНАКАМИ

Анотащя. Визначено впродовж 2013-2016 pp. сттюсть до б'ютичних чинниюв (кам'яноТ сажки, гельм/нтоспорюзних плямистостей, злакових мух) та uiHHi господарсью ознаки (урожайнють, продукгивн'ють рослини, маса 1000 зерен, bm'ict б'тка та крохмалю) 150 зразюв ячменю ярого pi3Horo географ1чного походження в умовах провокацшного фону шведських мух та листкових хвороб, штучного ¡нфекц'тного фону кам'яно!' сажки. Вид'тено цшнгдля селекц'тних програм джерела стткослдо шюдпивих орган/зм/в у поеднанн/ з господа рськи ми ознаками (урожайн'ють 1 м2- 64,8-95,0 %дост., продуктивн/'сть рослини - 80,1-136,4 % до ст., маса 1000 зерен - 40,8-56,3 г, б'ток - 12,1-15,2 %, крохмаль - 57,860,7 %), зокрема: ам зразюв з високим р'тнем сгткосг'! до кам'яно/ сажки (бал сгткосгi 8-9) - Наран, Ясний, Щедрый, Немчиновский 36, Буян ¡3 Poci'f, Статок ¡3 Укра'/ни та AC Ranger ¡3 Канади; один зразок ст/йкосл до гельм/нтоспорюзних плямистостей (бал сгткосг] 5) - 08-696 з УкраУни; три зразки з груповою сг'тюсгю (кам'яна сажка та гельм'штоспор'юзн/ плямистосл - бал сгткосгi 9/8-6/5) - CDC Mindon, Ascension, Sedna з Канади; один зразок з комплексною сгтюстю (кам'яна сажка, гельм'штоспор'юзн/ плямистостi, злаков/ мухи - бал сгткосг/ 9-5-5 вщповщно) - Сх'щний ¡3 Украши. Ключовг слова: ячм 'шь ярий, джерела, ст'тюсть, шюдпив/ органами, uiHHi господарсью ознаки, продуктивнють.

И. Н. Ныска

младший научный сотрудник лаборатории иммунитета растений к болезням и вредителям, Институт растениеводства им. В. Я. Юрьева НААН (г. Харьков), Украина E-mail: irinanyska@gmail.com В. П. Петренкова

доктор сельскохозяйственных наук, профессор, член-кор. НААН, руководитель отдела теоретических исследований в растениеводстве и генетических ресурсах растений, Институт растениеводства им. В. Я. Юрьева НААН (г. Харьков), Украина

ИСТОЧНИКИ УСТОЙЧИВОСТИ ЯЧМЕНЯ ЯРОВОГО К ВРЕДНЫМ ОРГАНИЗМАМ В СОЧЕТАНИИ С ЦЕННЫМИ ХОЗЯЙСТВЕННЫМИ ПРИЗНАКАМИ

Аннотация. В течении 2013-2016 гг. определено устойчивость к биотическим факторам (каменной головни, гельминтоспориозных пятнистостей, злаковых мух) и ценные хозяйственные признаки (урожайность, продуктивность растения, масса 1000 семян, содержание белка и крахмала) 150 образцов ячменя ярового разного географического происхождения в условиях провокационного фона шведских мух и лиственных болезней искусственного фона каменной головни. Выделено ценные для селекционных программ источники устойчивости к вредным организмам в сочетании с хозяйственными признаками (урожайность 1 м2- 64,8-95,0 % к ст., продуктивность растения - 80,1-136,4 % к ст., масса 1000 семян - 40,8-56,3 г, белок - 12,1-15,2 %, крахмал - 57,8-60,7 %), в частности: сем образцов с высоким уровнем устойчивости к каменной головне (бал устойчивости 8-9) - Наран, Ясний, Щедрый, Немчиновский 36, Буян с России, Статок с Украины и AC Ranger с Канады; один образец устойчивости к гельминтоспориозным пятнистостям (бал устойчивости 5) - 08-696 с Украины; три образца с групповой устойчивостью (каменная головня и гельминтоспориозные пятнистости - бал устойчивости 9/8-6/5) - CDC Mindon, Ascension, Sedna с Канады; один образец с комплексной устойчивостью (каменная головня, гельминтоспориозные пятнистости, злаковые мухи - бал устойчивости 9-5-5 соответственно) - Сх'щний с Украины.

Ключевые слова: ячмень яровой, источники, устойчивость, вредные организмы, ценные хозяйственные признаки, продуктивность.

I. N. Nyska

Junior Researcher at the Laboratory of Plant Immunity to Diseases and Pests, Plant Production Institute named after VYa Yuriev of NAAS (Kharkiv), Ukraine V. P. Petrenkova

Doctor of Agricultural Sciences, Professor, Corresponding Member of NAAS, Head of the Department of Theoretical Studies in Plant Production and Genetic Resources, Plant Production Institute named after VYa Yuriev of NAAS (Kharkiv), Ukraine SOURCES OF RESISTANCE OF SPRING BARLEY TO HARMFUL ORGANISMS IN COMBINATION WITH VALUE ECONOMIC FEATURES

Abstract. During 2013-2016, resistance to biotic factors (head smut, barley blotches, corn flies) and valuable economic features (yield capacity, plant performance, 1000-grain weight, protein and starch contents) of 150 barley accessions of different geographic origin were determined on provocative background of frit flies and leaf diseases as well as on artificial infection of head smut. Sources of resistance to harmful organisms in combination with economic characteristics (yield capacity of 1 m2 - 64.8-95.0% related to the standard; plant performance - 80.1-136.4% related to the standard; 1000-grain

PHYTOPATHOLOGY

weight- 40.8-56.3 g; protein content - 12.1-15.2%; starch content - 57.8-60.7%) were considered as valuable for breeding programs: in particular, 7 accessions with high resistance to head smut (resistance score 8 -9 points) - 'Naran', 'Yasnyy', 'Shchedryy', 'Nemchinovskiy 36', and 'Buyan' from Russia, 'Statok' from Ukraine and 'AC Ranger' from Canada; 1 accession with resistance to barley blotches (resistance score 5 points) - 08-696 from Ukraine; 3 accessions with group resistance (to head smut and barley blotches; resistance scores 9/8 and 6/5 points, respectively) - 'CDC Mindon', 'Ascension'and 'Sedna' from Canada; 1 accession with complex resistance (to head smut, barley blotches and frit flies; resistance score 9, 5 and 5, respectively) - 'Skhidnyi' from Ukraine.

Key words: spring barley, sources, resistance, harmful organisms, valuable economic features, performance.

Вступ. Селекцт на стшюсть до хвороб актуальна у всьому CBiTi, що зумовлено економнними i еколопчними перевагами, тому постшний контроль за мшливютю па-тогенних оргашзмш та пошук нових джерел стшкосп е першочерговим завданням при створенш стшких сортш [1]. Одним ¡3 перспективних напрямш пщвищення урожайност1 та полтшення якост1 продукци зернових культур е використання в селекцшних програмах джерел, яю характеризуються ¡ндивщуальною, груповою чи комплексною стшюстю до найбтьш небезпечних збудниюв хвороб та шкщниюв [2-3].

За умов, коли в структур! поавних площ пщ постами зернових культур зайнято понад 40 %, слщ присюпливо ставитись до добору сортш i вщдавати перевагу комплексно стшким до небезпечних хвороб та шкщникш, а саме сажкових (летюча, кам'яна, чорна), листко-вих (борошниста роса, смугастий, атчастий, темно-бу-рий гельмштоспорюзи) хвороб та внутршньостеблових шкщниюв [4]. Сажков1 спричиняють як прям1 втрати урожаю (руйнування колоса), так i приховаш (зменшен-ня кшькосп зерен у колоа, зниження абсолютно! маси насшня, зниження польовоТ схожост1 зараженого насшня, ураження ¡нфкованих ослаблених рослин ¡ншими хворобами) [5]. Недобф урожаю зерна при сильному розвитку темно-буроТ плямистосп сягае 30-40 % [6].

Не меншоТ уваги заслуговують сорти, стшю до шведсь-ких мух, оскшьки застосування xImnhhx обробок не мае високоТ ефективносп через прихований cnoci6 життя личинок i тривалий перюд льоту ¡маго мух. Сильне по-шкодження злаковими мухами призводить до зниження густоти стеблостою, його невиршняносп, що насамкшець знижуе генетичний потенц1ал продуктивное^ [7]. Тому доцшьно створювати стшю сорти, яю обмежуватимуть шюдливють шведських мух та запоб1гатимуть забруднен-ню навколишнього середовища завдяки недоцшьносп обробок ¡нсектицидами.

Основною проблемою сучасноТ селекци на стшюсть до ф1топатогешв е забезпечення селекцшного процесу дже-релами i донорами групового i комплексного ¡муштету [8]. Але досить часто вони мають низьку господарську UiHHiCTb, що обмежуеТх використання, тому прюритетшсть даного напряму полягае у створенш генотитв, яю характеризуються комплексом цшних господарських ознак, у тому числ1 i пщвищеною продуктившстю, або м елементш, з подальшою реестрац1ею нового вихщного матер1алу в Нацюнальному центр1 генетичних pecypciB рослин Украши (НЦГРРУ) [1].

Мета дослщжень. Сучасне сшьськогосподарське ви-робництво потребуе сорти, в яких стшюсть до збудник1в хвороб та шюдниюв поеднано з високою потенцшною продуктивн1стю, що i стало метою наших дослщжень.

Матер1али та методика. Стшюсть до б1отичних чинниюв 150 зразк1в ячменю ярого р1зного географ1чного походження визначали в умовах провокацшного фону шведських мух та листкових хвороб, штучного ¡нфекцшного фону кам'яноТ сажки впродовж вегетацшного пер1оду 2013-2016 pp. Попередником тд зернов1 культури був чорний пар. Овбу проводили в оптимальн1 для культури строки ручними авалками. Кожей зразок виавали на 4 рядках довжиною 1 м з розра-хунку 60 насшин у рядку в двох повторениях. Ширина м1жрядь 15-20 см та глибина загортання насшня 7-8 см.

Стшюсть до хвороб та шюдниюв визначали у в1дпов1дност1 до загальноприйнятих методик в умовах природних ¡нфекцшних та провокацшних фонш з ви-

користанням показника ¡нтенсивносп ураження чи по-шкодження рослин. Для визначення розповсюдженосп та розвитку хвороб користувалися загальноприйнятими формулами. 1мунолопчну характеристику матер1алу наводили в балах стшкосп, яю визначали за максимальним у роки дослщжень балом ураження чи пошкодження, при ршнях фонт, достатшх для диференц1аци матер1алу [916].

Продуктивн1сть рослин кожного зразка ячменю ярого визначали методом вщбору проб (по 10 рослин з дшянки), елементи продуктивносп перераховували на одну росли-ну. 361 р урожаю проводили вручну, теля чого зразки ячменю ярого обмолочували на сноповш молотарц1 МПСУ 500. Обмолочене зерно зразкш зважували, а урожайшеть пор1внювали з1 стандартом. За стандарт був взятий сорт Взфець.

Зразки ячменю ярого за господарськими ознаками, зокрема масою зерна з одню рослини, масою 1000 зерен та урожайшетю зерна з дшянки, розподшено на групи згщно М1жнародного класифкатора СЕВ [17].

Погодн1 умови в перюд вегетаци ячменю ярого в роки проведения дослщжень вщр1знялись за середньодо-бовою температурою (рис. 1) та кшьюстю опад1в (рис. 2), що забезпечило достовфшсть при визначенш розвитку \ поширеност1 хвороб, заселеносп пос1в1в шк1дниками та формування урожаю зерна.

Умови кв1тня 2013 року та першоТ половини трав-ня були посушливими через вщеутшеть опад1в та сильн1 сухов1йн1 в1три, що сприяло розвитку шк1дник1в (шведсью мухи) \ обмежувало прояв грибних хвороб та розвиток рослин. У другш-третш декад1 травня та червш переважала тепла погода, нер1вном1рн1 опади, пере-важно зливового характеру, що сприяло покращенню вологозабезпеченосп фунту та пщвищенню вологост1 пов1тря у червш. Таю погодш умови забезпечили розвиток гельмштоспорюзних плямистостей.

Надм1рне та достатне зволоження у кв1тш-червш 2014 року (134,3 %-246,4 % опад1в в1д норми), а та-кож оптимальна температура (вщ 19,6 °С до 21,0 °С в1дпов1дно) впродовж травня та першоУ половини черв-ня сприяли ураженню рослин ячменю ярого збудниками гельмштоспорюзних плямистостей. Починаючи ¡з фази сходш, рослини ячменю ярого були пошкоджеш личинками жука-кузьки, в подалыиому - злаковими блшками, злаковими попелицями, п'явицями, клопами та жуками-кузьками, що призвело до зрщження продуктивного стеблостою (3-4 стебла з них 1-2 продуктивних). Гщротермнш умови травня-червня сприяли швидко-му росту 1 розвитку рослин ячменю, через що збудник кам'яноУ сажки не досяг колосся 1 не уразив зерно. У друпй декад1 червня вщм1чали дощ1 зливового характеру, теля яких спостер1гали вилягання рослин ячменю. В подалыиому погодш умови сприяли розвитку хвороб колоса та сапроф1тно1 мкрофлори на зерш 1 рослинах, особливо в осередках вилягання.

Погодш умови травня-червня 2015 року за показ-никами температури (у травш на ршш, у червш на 1,2 °С вище вщ середньобагаторнних значень) та достатшм режимом зволоження сприяли розвитку на ячменю ярому плямистостей листя, зокрема гельмштоспорюзт, та збшыиенню чисельност1 шведських мух.

Весняно-л1тнш пер1од вегетацИ' польових культур 2016 року характеризувався вищою на 3,2 °С у кв1тш, 1,2 °С у червш та 2,3 °С у липш чи оптимальною середньом1сячною температурою пов1тря у травн1

Ф1ТОПАТОЛОГ1Я

по вщношенню до багаторнних показникш (рис. 1). На вщмшу вщ температурних значень, середньомюячна кшьюсть опадш у кв1тш, травш та липш перевищува-ла норму на 16-98 мм, тшьки у червш - знизилась на 4 мм (рис. 2). Тепла погода з опадами зливового характеру в кв1тш \ коливання шчних та денних температур ¡з зливами р1зноТ ¡нтенсивносп та тривалосп в травш та першш декад1 червня призвели до зниження чисельносп шведських мух та обмежили Тх розвиток. Друга декада липня характеризувалась сухою жаркою погодою, проте в третш декад1 вщмнено зливов1 дощ1 та зниження температурного фону.

Впродовж чотирьох рокш дослщжень поширешсть хвороб та шкщниюв на сприятливих зразках (ршш ¡нфекцшних фон1в) були в межах: кам'яна сажка - 25,0-

65,0 %, гельм1нтоспор1оз - 32,0-100 %, злаков1 мухи -38,7-95,6 %.

Результати дослщжень. Серед 150 зразкш ячменю ярого, яю над1йшли в Нацюнальний центр гене-тичних pecypciB рослин УкраТни з р1зних краш св1ту за результатами чотирир1чного вивчення пщбрано ш1сть зразк1в-еталон1в сприйнятливост1 до ураженосп збудни-ками хвороб та пошкодження шкщниками. Так, за ршнем ураженост1 колосся збудником кам'яноТ сажки до 65 % визначено два зразки - IR 08544 Кайзер з УкраТни та IR 08356 Могос 9-75 з Сири. 3 високим ршнем ураженосп листя до 75 % гельмштоспорюзними плямистостями -IR 08381 Л-49 з УкраТни, IR 08296 ICB-115137 з Сирм. За пошкоджешспо стебел до 50 % злаковими мухами видшено також два зразки еталони сприйнятливосп - IR

20

О

Кв1тснь Травснь Чсрвснь Липснь

г Ссрсдньомгсячна температура пов(тря, °С, 2013 р. •"■' 2014 р. ^2015 р. »2016 р.

Ссрсдньобагатор!чна температура пов1тр'я, °С

Рис. 1. Середньом1сячна температура пов1тря впродовж 2013-2016 pp.

□ Ссрсдньо\псячна кшьтсть опад1в, мм, 2013р. Н 2014р.

□ 2015 р. Ы2016 р. J Ссрсдн ьоба гатор1чна кшьтсть опад1в, мм

Рис. 2. Середньомкячна кшьшеть опад1в упродовж 2013-2016 pp.

Кв1тень Травень

Червень Липень

Cl X

s

<

z >

X

Cl 0" X

о —1 О

X

>

с

I—I

О

х

>

Э 0" X

о —1

О <

■о

г>

0 ■ F -< ■ 0 ' ь ^

1 ф

1 н "D ^ 1

ГС

^-е-Ё

-■ ш

л s Ê

о Î

5 ш ■ о го - F

Го-

ГС а ï I

О)

Л ' ï ГО ш s го О

PS?

1 £ s -с

Г&р 51

GJ о X 2

ГО ОТ I

ГО s s. О I

ÛJ X Х- X

- 3=1-,° =>:< сл гс -< 2 13 "о * _ о -g Е

О О О g 1 ГО >< О)

ÛJ =1

ьШ

■о

fil

< Г>

из

X

л >

ui П Д ?ï w I [ 1 ■ - ■ ^ (

-Э и 5 L> ai m

0 X

гс шф

1 °> I'

0) "D ï. ГС

О? ^

гоР£ пР|

5. х

о о\ о

н 0 •

Зр

° I н

0 :. а\

| в ь £ гс

1

§ * Р

* § S"

s о Щ Б. сг

g

~ Q) ^ □

фОт£1) Ь ГО ÇD-Q

S » « T

n I g P rç m m '

□ 5 QJ ° < —

= ш > x

S

n ® ~

g £ м-'

n ti о Ы H rc о 01

ГО X CD -n

? i S Ш

Й 01 ,

^ rc

)

(Л П

oo

M О

'5P

) <D О

| 08644 08642 08587 08550 | 08507| 08451 08343 08342 08341 08338 08312 08243 07053 № реестра uiï IP UKR001:

m < a i Немчиновский 36 Щедрый Г) x b' i s Se | Ясний 08-696 Sedna Ascension CDC Mindon AC Ranger Статок Наран (Л r-t ro u "O (D J= D- Назва зразка

RUS RUS 73 с (Л С л 73 | RUS | с л 73 n > z n > z n > z n > z с л 73 73 с (Л С л 73 Походження зразка

oo oo oo ю ю A Ю Ю oo Ю ю oo oo кам'яна сажка n

Se *

ы M M A CTl U1 A ы M гельм1нтоспор1ози о H о- о\

ь

h-1 A A U1 M A h-1 h-1 h-1 h-1 A A A злаков1 мухи

66,4 90,7 Ю h-1 66,8 68,6 66,2 64,8 75,9 70,6 65,4 77,8 95,0 100,0 Урожай Hic.Tb, % до ст.

103,0 112,2 93,8 117,1 95,9 96,0 107,7 136,4 105,6 119,5 82,2 80,1 O'OOT Продуктившсть, % до ст.

44,5 44,0 40,83 53,33 47,5 56,33 45,17 45,67 48,0 46,33 51,83 41,67 47,0 Маса 1000 зерен, г

h-1 M h-1 M h-1 Ы h-1 Ы h-1 Ы h-1 СО h-1 M h-1 M h-1 Ы h-1 M h-1 A I-1 un h-1 Бток

о oo ы h-1 CTl oo ы A U1 CTl h-1 M о U1 M Ы CTl A h-1 A Ni h-1 CTl го 2 п

60,28 60,74 59,26 58,40 58,41 57,77 60,17 60,53 60,60 59,57 58,53 57,87 60,16 Крохмаль н

Ь

*

n ■o

n ь fil n

4

Si

X

о n

4

a £

5 n x

5

a ■o

о

13

о 0 p

Ы t

i 5. £ a

s *

I i

X

£o w 3

H» f

o> 5' ■a <

о

n

13 X fil X X

Ы

ь

cu

ь s СП

00

1

Ю 1Л '

I X =1

i Ш "O

O o

I "О ш ь

O s <

1 ? -■ H -3 s E ф ш

X i

2 <

, О ^ *

M ÛJ

О Sc

-< J=

-О =■ ° Ï

N i

oj ï

n н 5

"О

о

iS

о

N

оэ о

— ±. -О (Г

Ь Ь i ^ сг -■"О ~ Ш (D g Ь

DI -0 I

g

n оо —■ -, а " л Ь-1

- а

к *

S °

о 3

-1 ы

2 Ш

м-О

< g

° I h-1

(л ь о

"О n ^ ь

oiè' ю ж

иэ ГО

I Sc =1

ъ £

ob |ё

s О 5 ■ ro

2 g -< oj

Mg

О ь

£ и

"О о

сл

ш CL

го n

I О-

£ s ro

п =1 H "О си s

I

ь £

ÛJ сг

^ 1 о ■< 3 ы

el

"О * (D S

f s

ь

s

n

Ö- О

^ "О

о го

ro 2

Ь

i

ÛJ

I ы

I "О

а ÛJ

2 U

n s

H.

Se

* а

о л

n 2

4 ГО

I

ь 5

о

E а

* "О

tí ■-п о н

ш

73

X Ь о _ СП J I

M X X

Ш. 73 X

X X л cu

H (D "О

ш ш cu

U i

о : oo : ai : ui : м : > ! n i

о

(D

Ы * О

л q

cu d.

S ю X L

n en H ^

ÛJ , I 1

ь

_ 01 n i f H

n Ol J d ■< 5 о

0 5 d.b

Sc О

S "

1 ai

s tí Ь i

° I

го ç

S 2

a I S н ь о

(D n

I =1

О О

si á ï -O S

ел :

ГО

73 5

fi

■F X

°

'ro oo

ÛJ LU Ol

ь 00

° 3

gg

3-Я

а I

s -<

п -5

ÛJ тэ

N Si: i

ъ ш cu

2 X £8 О "S

' сл

n

cu —'

* Е

ч i

eu s

u>

ь ш

cu "

* n О ÍD

s ûj iû

s

ÛJ n

я R

5. H

X 5

X S!

7- Ш

H ь

<5 n

s =!

s 5'

ro о

oo ь

(D

ш Ю S ,

СП 00 о ! Ь Iflb

I го s

5. oo u.

Ш >J"0 00 eu h w Ы ro 5

9 ш X a v Л Г

о I (D

ь ï о £ 5 сл s

■ы!

¡15

S g о

—: 5 00

Ы

n n ^ (_0

S ÛJ S

* -I ,,

о "О w ^

U) -■ Si 2

О W ^ ь

О: О

ÛJ H

N si

* * (Л

s ñ g

H Q.

H 5 =>

eu - eu

сл bg

3.1

l'tí о

70 n H. ro I

о оо CTl I а

СТ1

А ы

ы ь

ÛJ

2 73

о о

n о го

* oo s

о 2

го ю S

n ю

* s Sc

"О X

оо О ÛJ

CTl 2

S

1_1 i—i

73 73

о о

оо оо

CTl CTl

А CTl s

оо ю 1

' q

I-H о

73 H

о g( oo

oo h

i;

ÛJ s

ь

о

ш m

n g

0" s

* a

'S 2

ÛJ ¥

n S d. о Sc H

§ i;

I n о =1

ш Ь

ю : H !

Й-5 ° °

ы ь 2

^ ro

tí N I M

-■ I-11 Ш ы ! -i I :

(D M

ь о ;

n ro ÍD

I'®

S Ь Í * I §

O. (D □ 1.

— ÛJ ?;

=i о

О 2

E < *

о ro

Ь s

X <~>

ro о

T A

° 1

n 2 .

h -<

t-Л eu

00 Ы

LO *

H?

ûj ÛJ

Ь Ь s n u d.

B.8

H

CTl H

à?

0J ^

T h-'

5 u

x -O

=1 ÛJ

Ь Ы

a О

I *

Ы ÛJ

5 ro

X ^

ÛJ

2 i

a"

1 £

о ф

E lï

Ь — i

s "< *

ÛJ ÛJ

2 *

s ro

I

W Й -o q

eu —■

0J

5 w ro' 9

I -<

ro Ь

M

о g

■n

X

-<

H

О

"D

X О i—

О

a -<

n "O о О n о ь 5 5

к

ÛJ

H

го

H

о

"О

го

Й § § $

ГО "О

Го 5.-Я

I ч

г 5

I -О

S го"

л го

Л ÛJ

5" 4

ГО го ■ о

"О

го

sji Ii)

5 o —

° I

н Й Ь

w d. ГО ^

— ° го ТЗ —-о »■D ob

5. ®

А__

ï i E I

1 ? ^ ° ° 1

о ro s -,

» Ï s-5

"g S ш S

2 ra О

Я Ь Б-о

Q Ь * Е

d. о s 5

-, 3 £

5. го s §

Q ? о s

3 ç ы ro

° 3 i s

I ÛJ X

S H ^ о

Ь o cu о

s n 2 ^

T ° " i

1 "О î.

<" о ы Ц

* ¥ 1 I-

n -L S ш

5 X x<

Ь -, Q. =1

ro i] 2 О 5 a

I 1 -

ng ï

I

7;

. a

о S Я H

ro n *

S ÛJ ÛJ

X £ 2

-г 5 in"

< - -L

X 9:

ro ro 2

s ь ¥

ÛJ

ro

о ь

"О ro

0 ÛJ

сл

Ь

N

E ®

TT тэ

g- го Ь Ь

1 ÛJ

n i о

5 н

q n л -

d. н ûj oo

sc ro 2

.?< a" e.

о о

П w

h-' =1 ь

N) О ûj

T, *

5 Ô о

* Ш Л

ГО I s "O

Gj X

X

=1 >

n J. —

5 ^ s

■ S n 2

I ÛJ s

<" * 3

о § Q) ro о

5 i

È

1 n

а ÛJ ?; s n

2 — - H.

S n H I E n ro Se *

о n Ь "O ro ri H

H ro ro ÛJ Ь 5

Se H Ь i s X Ь о

ÛJ о ь ы CT,

Ы ь 7^ ÛJ 2 ro ÛJ S i

ÛJ a" s

* о i о до ro

s ro X 5

1 X

r- H о ы n

Ы

"O ^

о ro о 5

n =1 Si H Ь 5 SC 5 n

5

X

n

ro

5

q о á н Ь ООо

0 го g

Ы 2

f - -g 5 9:

1 "g "

5. ^ cu

ro

Ь

ro ^ о Ь X о Ь

V ш

5 ш ш

Я ь

о ÛJ I

Б gb

CT, i

X ÛJ

09 S 2

5 s i а

ь n 1 i

Т CT, ÛJ

? g ь О

I И CU

s d. *

A ■ Se g

^J .я ™

H о

ъ ш n

i i =«■ S

Го ? Ю Ö"

"О I 2

s Л H

u i До

ы о п

— 2 I S

I - M О

5 Ш Г) го ш о 3

6 „ 031 5 -О U1 —

ГО U1 -,

Ï Ь П а

° S Б-i

5 q

ÛJ S 3

q 2 sc n

d- s ы d.

ro

5

О UJ

< Sil

®l'o 1 S ro

1 ^ <

ÍÍ -1 "O

73 ro eu

O? I 00 2 s (-0 — ■ A 5 H

D о "О Г)"о cu

2 S g

Ii"

o d -i ^q g

o á g

oo n о

У =!■ n

A i -i m 1

01 1 > Ш 2.

¿0 Ь n n _ -I

3d.5

10 Si? ¡■g g

~ n 2 d. a

ofn

oo ' eu

(jJoJ ÛJ

Э 7s

T, y

ÛJ

SI

eu „. Ь

О

Э.1

Sc I ?;

о w n "О н cu w

m "

I °

1 oo ы

oo

"a

о

Q:E

ro

w

? s

ûj ь ь'

n H

ro

О Sc

oo~

Ы i—i I-1

Mo n 00

H CTl

ÛJ

h S3

5 i-i

8 ^ H Ш "O

00 eu

1 ¥ ^ ro

1 "u.

СП °

M 2 ÛJ

n о 5

о о

0 ы го

"О

го

1

° X оо х м n 2

ы

n

А о

i ё

то го ь

о Ç 00 2 ЕЕ' U1 н ь-1 о

?! СП О Ю ы СТ1 I s

ш X

< £ т; s

i-I ы 73 ai

о _,

оо J] ы

ы о

оо оо

> А П А

I

ÛJ "О ÛJ

I X

" ь *

О ÛJ 00 2

Sí

оо

ai оо о i

- , 1Л

¿ Id

5 w

ro H 2

¥ ñ s о

ro ÛJ

2 I

O I-i

Ы |4j

Ф1ТОПАТОЛОГ1Я

ячменю ярого в умовах схщноТ части ни ГПсостепу УкраТни / О. В. Солонечна / Селекщя \ наанництво. - 2015. - Випуск 108. - С. 183-189.

6. Сабадин В. Я. Вихщний материя для селекци ярого ячменю на стмюсть до грибних захворювань / В1сн. укр. тов.-ва генетиюв \ селекцюнер1в. 2008. -Том 6. - № 2. - С. 287-294.

7. Основи селекци польових культур на спйюсть до шкщливих органам ¡в : навч. поаб. / [ В. П. Петренкова, В. В. Кириченко, I. М. Черняева та ¡н. ] / за редакцию академка НААН В. В. Кириченка, члена-ко респондента НААН В. П. ПетренковоТ. - Харю в, 1Р ¡м. В. Я. Юр'ева, 2012. - 320 с.

8. Петренкова В. П. 1мунолопчн1 основи селекци стьськогосподарських

культур / В. П. Петренкова, Л. М. Чернобай, I. М. Черняева, Т. Ю. Маркова, О. В. Кривошеева. Теоретичы основи селекци польових культур: зб1рник на-укових праць. - Харюв, IP ¡м. В. Я. Юр'ева. - 2007 - С. 260-278.

9. Петренкова В. П. Методика формування колекцм польових культур за спйюстю до бютичних чинниюв / В. П. Петренкова, I. Ю. Боровська, I. С. Лучна, Т. В. Сокол, Т. В. Бабушюна, С. В. Чугаев, А. М. Звяпнцева, В. В. Баранова, I. М. Ниска. - Харюв, 2015. - 111 с.

10. Методические указания по изучению мировой коллекции ячменя и овса (Издание третье, переработанное). — Ленинград, 1981.

УДК 632.952:[632.1/.4:634.11](477.52/.6)

I. С. Швачунова

асгмрантка, Харювський нацюнальний аграрний университет ¡м. В. В. Докучаева (м. Харюв), УкраТна E-mail: shvachunovainna@gmail.com

ВПЛИВ ФУНГ1ЦИД1В НА РОЗВИТОК ХВОРОБ ЯБЛУН1 У СХ1ДНОМУ Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ

Анотащя. У стал розглядаеться проблематика хШчного захисту яблуневих насаджень, прогнозування появи основних хвороб яблун/ у наступному роц/. Нами впродовж 2-х р/чних спостережень вивчаеться вплив фунпцидШ у молодих насадженнях яблун/ по сортах. Для ефективного використання х/м/чних препарат/в ми провели досп/дження на наявн 'ють /нфекцшного запасу у роспинних рештках, що перезимували. Застосовували препарати системноi та контактноi дп. Хорус® 75 WG,b. г; Скор 25%,к.е; Делан 70% в.г., Тюв/'т Джет 80 WG в.г.. Медян Екстра к.с. У яблуневих насадженнях ННВЦ «Досл 'щне поле» ХНАУ ¡м. В. В. Докучаева, на початку вегетацп систематичними маршрутними обстеженнями були виявлен/ наступи/ хвороби: парша, борошниста роса, (з розвитком 7,4% та 6,5% в'щпов 'щно), таким чином, доцтьно було застосування фунпцид/в. Як св 'щчать отриман/ нами експериментальн/ даш, розвиток хвороб за цей пер 'юд набував економ/чно вщчутного характеру.

Ключовг слова: фунпциди, парша, борошниста роса, сорти, прогноз И. С. Швачунова

аспирантка, Харьковский национальний аграрний университет им. В.В. Докучаева (г. Харьков), Украина. E-mail: irinanyska@gmail.com

ВЛИЯНИЕ ФУНГИЦИДОВ НА РАЗВИТИЕ БОЛЕЗНЕЙ ЯБЛОНИ В ВОСТОЧНОЙ ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ

Аннотация. В статье рассматривается проблематика химической защиты яблоневых насаждений, прогнозирования появления основных болезней яблони в следующем году. Нами в течение 2-х летних наблюдений изучается влияние фунгицидов в молодых насаждениях яблони по сортам. Для эффективного использования химических препаратов мы провели исследования на наличие инфекционного запаса в растительных остатках, что перезимовали. Применяли препараты системного и контактного действия. Хорус® 75 WG,b. г; Скор 25%,к.э.; Делан 70% в.г., Тюbit Джет 80 WG в.г.. Медян Екстра к.с. В яблоневых насаждениях ННВЦ «Опытное поле» ХНАУ им. В.В. Докучаева, в начале вегетации систематическими маршрутными обследованиями были выявлены следующие болезни: парша, мучнистая роса, (с развитием 7,4% и 6,5% соответственно), таким образом целесообразно было применение фунгицидов. Как свидетельствуют полученные нами экспериментальные данные, развитие болезней за этот период приобретало экономически ощутимый характера.

Ключевые слова: фунгициды, парша, мучнистая роса, сорта, прогноз I. S. Shvachunova

Graduate student, the Kharkiv National Agrarian University named after V. V. Dokuchaev, (Kharkiv), Ukraine

IMPACT FUNGICIDES ON THE DEVELOPMENT OF DISEASE APPLE TREES IN THE EASTERN FOREST-STEPPE UKRAINE

Abstract. The article examines the problems of chemical protection apple tree planting, forecasting the emergence of basic diseases of apples tree next year. Us over 2-year observations study the effect of fungicides in young plantations of apple on varieties. Effective use of chemicals we conducted a study the presence of infectious stock in plant remains that overwintered. Preparations used have systemic and contact action. Chorus® 75 WG, c. g; Soon 25% k.e; Delaney 70% VG 80 Thiovit Jet WG VG. Medyn Extra hp.

Experiments were conducted during the growing periods of 2015 - 2016, under the conditions of the NNVC "experimental field" them. VV Dokuchaev, Kharkiv region, Kharkiv region. The influence of fungicides on the development of scab, powdery mildew and the effectiveness of the used drugs in 4-dwarf varieties were studied: Janagold, Champion, Liberty, Renet Simirenko with the scheme of 3x4 m, by type Gruzbek. The apple plantations at the beginning of the vegetation systematic routine inspections revealed the following diseases: scab, powdery mildew. In 2015, the spread of diseases was: scab 55% with the development of 19%, and powdery mildew inflorescences 11-20% depending on the variety, on the leaves 34% with the development of 13,0%. Thus, it was advisable to use fungicides. /\s evidenced by our experimental data,

№2, 2017 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА