CC BY
6
-□ □-
Розглянено процедуру водяного обмивання i наступного суштня котла ТП-10. Термiчне суштня зовтшнх поверхонь нагрiвання котла здшснюеться шляхом подачi в його пароводяний тракт живильног води з загальностанцшного трубопроводу Ключевi слова: обмивання котлiв,
суштня котл1в
□-□
Рассмотрена процедура водяной обмывки и последующей сушки котла ТП-10. Термическая сушка внешних поверхностей нагрева котла осуществляется путем подачи в его пароводяной тракт питательной воды с общестанционного трубопровода
Ключевые слова: обмывка котлов,
сушка котлов
□-□
The water bathing and subsequent drying boiler ТП -10 is considered. Thermal drying of the external surfaces of the boiler heating is carried out by feeding into steam path from a general feed water pipeline station
Keywords: boiler bathing, boiler drying -□ □-
УДК 621.311.22
СУШ1ННЯ ЗОВН1ШН1Х ПОВЕРХОНЬ НАГР1ВАННЯ КОТЛ1В ТП-10 ЗА ДОПОМОГОЮ ЖИВИЛЬНОТ
ВОДИ
М . П . Куз и к
Кандидат фiзико-математичних наук, доцент* Контактний тел.: (032) 258-25-15, 066-958-38-41 E-mail: r.g.kuzyk @ gmail.com
Р.В. Брикайло
Начальник виробничо-техшчного вщдту ДобротвiрськоT ТЕС ПАТ «Захщенерго» Контактний тел.: (032) 258-25-15, 0504318512 E-mail: Brykailo @ gmail.com
Й . С. М и с а к
Доктор техычних наук, професор, завщувач кафедри *Кафедра теплотехшки i теплових електричних станцт Нацюнальний ушверситет <^bBiBCb^ полЬехшка» вул. С.Бандери, 12, м. Львiв, УкраТна, 79013 Контактний тел.: (032 )258-25-15, 096-436-80-63 E-mail: s.mysak @ yandex.ru
1. Постановка проблеми
Питання, про яю йде мова в статп, в1дносяться до енергозберiгаючих технологiй. Серед факторiв, якi при-зводять до попршення технiко-економiчних показникiв роботи пиловугшьних котлiв, важливе мiсце займае за-бруднення (в1дкладення) зовнiшнiх поверхонь на^ву. Як показали досл1дження, пiсля 600-800 год роботи ко^в ТП-10, температура вщхщних газiв зростае на 5-60С , а питома витрата умовного палива на вироб-ництво електроенергп зростае на 0,45-0,60 %.
До хiмiчного складу низькотемпературних в1дкладень входять, в основному, вшьна сiрчана кислота, продукти корозп металу та складовi золи палива [1].
Слабкоконцентрована мрчана кислота, яка утворюеться тд час взаемодц SО3 i водяно! пари, конденсуеться на поверхнях нагрiву у випадку охолод-ження димових газiв до температури, меншо! за точку роси. Кислота абсорбуеться вщкладеннями i в подаль-шому переноситься до поверхш металу, що спричиняе штенсивну низькотемпературну корозiю.
Практикою експ луатацц та проведеними дос л щжен-нями установлено, що повнiстю очистити поверхш вщ в1дкладень можливо лише за допомогою водяного обмивання. Iснуючi способи очищення - дробове, обдування парове, газове, повггряне тощо для цього
непридатш, i е ефективними у перюд мiж обмивання-ми.
Шсля обмивання необхщно провести якiсне сушшня Bcix зволожених поверхонь котла, щоб мiнiмiзувати вплив атмосферно! корозп.
2. Аналiз дослiджень i публiкацiй
Iснуючi схеми сушiння в основному зорiентованi на використаннi пiдiгрiтого в калориферах повиря. Але не усi котла обладнаш калориферами. В цiй ситуацп можна використовувати сушiння поверхонь котла шляхом подачi живильно! води в пароводяний тракт котла [2, 3]. Метод реалiзуеться за допомогою схеми подано! на рис.1 i його суть полягае в наступному. Теплота, передана конвективним теплообмшом вщ живильно! води, яка поступае в пароводяний тракт з загальностанцшного трубопроводу 1, перемщаеться по газовому контуру, на^вае зовшшш поверхнi на^вання та залишену на них вологу, яка вилучають-ся за межi котельно! установки завдяки включенню димотяга та частково завдяки самотязi димово! труби. Живильна вода, в1ддавши тепло, через дренажну лшш 12 екранно! системи 7 i трубопров1д 14 выводиться в бак дренажно! води 17, звщки дренажною помпою 19 подаеться в деаератор 20.
Рис.1. Схема сушлння та проведення експлуатацшних випробувань: 1 — загальностанцшний трубопровщ; 2,3,11,13,25,29,31 — запiрна арматура; 4,16 — регулююча арматура; 5 — термопгрометр; 6 — водяний економайзер; 7 — екранна система; 8 — барабан; 9 — термоанемометр; 10 — трубопровщ; 12 — дренажна лЫя; 14 — додат-ково встановлений трубопровщ; 15 — витратомiр; 17 — бак дренажноТ води; 18 — трубопровщ; 19 — дренажна помпа; 20 — деаератор; 21 — штатш термопари
в конвективны шахл; 22 — штатна термопара на корпус барабана; 23 — газопровщ; 24 — рекупера-тивний повiтропiдiгрiвник; 26 — димотяг; 27 — димо-ва труба
3. Мета дослщження
Проте в згаданих роботах розглядалися лише загальт принципи оргашзацп подачi живильно! води. Нами на прикладi сушiння зовшшшх поверхонь котла ТП-10 отримаш конкретнi данi щодо режиму та параметрiв процедури сушiння зовнiшнiх поверхонь нагрГву котла. Вказанi котли не обладнаш калориферами i тому застосування живильно! води для сушшня поверхонь нагрГвання е актуальним питанням.
4. Виклад основного матерiалу
Режим i параметри були вiдпрацьованi в процес проведення експлуатацiйних випробувань за допомо-гою схеми приведено! на рис.1. При цьому контролю-вались наступш параметри:
• Температура газiв по висотi конвективно! шах-ти за допомогою штатних термопар, а саме: а) за другою ступеню водяного економайзера 6 (точка 2); б) за другою ступеню повирощщ^вника 24 в обласп передньо! секцГ! (точка 3); в) за другою ступеню повiтропiдiгрiвника в област задньо! секцГ! (точка 4).
• Температура тГла барабана в верхнш г нижнГй частинах (для недопущення градГентГв бГльше 200С) за допомогою штатних термопар.
• ВГдносна волопсть та температура на рГзних висотах в паливт котла Г в конвективнш шахтГ,
а саме, на вгцмГгках 9, 16 Г 21 м в паливт Г 25,7 та 2 м (пГдбункерник) в конвективнш шахтГ. Також вимГрювали вГдносну вологГсть Г температуру на вадмищ 8м (примщення котельного вщдшення) та 0 м (зольня). Щ вимГрювання проводили за допомогою термопгрометра ВТ-1Р.
Температура та тиск живильно! води на входГ в котел. За допомогою штатних приладГв. Температура живильно! води на входГ в дре-нажний бак. За допомогою трометричного термометра.
Витрата живильно! води на входГ в дренажний бак . Здшснювали за допомогою ультразвукового витратомГра Рапоте^к^ РТ-1878. Похибка вимГрювання витрати води в трубах дГаметром менше 150 мм не перевищуе 5%. Швидюсть руху газГв (повГтря) в газоход! За допомогою термоанемометра ТА-8. Основна похибка вимГрювання швидкостГ повГтря в дГапазонГ 0,05-2 м/с не бГльше 5%. Час роботи димотяга. За допомогою секундомГра.
ПотужнГсть, яка споживаеться димотягом. За допомогою секундомГра та зпдно показГв лГчильника електрично! енергГ!. СтупГнь вгдкриття направляючих димотяга. За допомогою штатного приладу встановленого на пульп керування котлом.
4.1. Параметри, попередньо встановлеш до проведення експлуатацшних випробувань
ОскГльки промивання е операщею технологГчно складною, яка в умовах працюючо! ТЕС може бути проведена достатньо обмежену кшьюсть разГв, виникае необхщшсть попередньо встановити величину або дГапазон змГни деяких параметрГв без проведення обмивання. Це насамперед встосуеться швидкостГ Г тривалостГ подачГ живильно! води. Необхгдно в адмиити, що живильна вода з загальностанцшного трубопроводу поступае п1д тиском 110-120 кгс/см2, зливаеться ж вона в дренажний бак, який знаходиться шд атмос-ферним тиском. Тобто мае мГсце сильне дроселювання живильно! води, яке супроводжуеться пароутворен-ням в пароводяному трактГ. Ця пара тдтмаеться в барабан Г може, при сильному дроселюванн та при при вгдкритому вентилГ магГстралГ в1д пароперегрГвника до випарника, викидатись в атмосферу, що означае прямГ тепловГ втрати. КрГм цього, в пароводяному трактГ виникають пдроудари, сильна турбулГзацГя потоку живильно! води по всш магГстралГ, включно до входу в дренажний бак, яка може спотворювати пока-зи ультразвукового витратомГра. 1нтенсивтсть вказа-них негативних явищ суттево залежить в1д швидкостГ подачГ живильно! води, яка змГнювалась за допомогою регулюючих арматур 4 Г 16 (рис.1). В результат проб-них дослГджень було встановлено, що з точки зору мГнГмГзацГ! вГдмГчених негативних явищ, найбГльш при-йнятною е швидкГсть подачГ живильно! води не бГльше 3 л/с. Це було пгдтверджено Г при проведенш основних дослГджень.
Ощнимо дану швидюсть подачi живильно! води з точки зору часу заповнення нею пароводяного тракта котла, загальний об'ем якого рiвний 66,6 м3. З враху-ванням того , що барабан заповнений на половину, тобто мГстить 11 м3 води, загальний об'ем води в траки складатиме 55,6 м3. Тодi для заповнення його жи-вильною водою з швидюстю 2 л/с необхГдно 7,7 год, з швидкiстю 3 л/с - 5,1 год.
Ще одним питанням, яке потребувало попередньо! оцшки, була тривалiсть подачi живильно! води. В цш ситуацГ! критерiем iнтенсивностi i достатностi прогрiвання нами було обрано температури точок 2 i 3 в конвективнш шахт! Експериментально було вста-новлено, що при досягненш в даних точках температур 700С i бiльше та при включенш димотяга, температура повГтря, яке рухаеться внизу конвективно! шахти (в п1дбункернику) через 30-50 хв роботи димотяга сягае 400С i бiльше, що повинно забезпечувати нормальний процес сушшня умх поверхонь нагрГвання котла та газоходу.
На етапi попередшх випробувань нами було також встановлено величини швидкост циркуляцГ! повiтря в пГдбункернику за рахунок присмоктГв. При повшстю закритiй арматурi 25 (рис.1) обох каналiв А г Б вона складае 0,15 м/с, при повшстю вГдкритш одного з каналГв - 0,35 м/с.
Отже , нами попередньо були вибранГ
• Швидюсть подачГ живильно! води - 2-3 л/с;
• ТривалГсть !! подачГ визначаеться досягненням в верхнш частинГ конвективно! шахти (точки 2 Г 3) температур не менше 700С.
4.2. Порядок проведення випробувань
1. Процедура обмивання i наступного сушшня здшснювалась для теплосприймаючих поверхонь конвективно! шахти, як найбГльш забруднено! частини котла. На початку випробування проводили водяне обмивання конвективно! шахти котла вручну 2-а пожеж-ними брандспойтами. Температура води - 20°С, тиск води - 6 кгс/см2. Особливу увагу необхГдно придГляти мiнiмiзацiï зволоження бiчних стiн конвективно! шахти, насамперед в областГ обмурiвки, тобто необх1дно максимально уникати попадання струмешв води на бiчнi поверхнi шахти.
Через двi години тсля закiнчення обмивання, коли стжання основно! маси води з поверхонь котла закшчилось, на вузлi регулювання в1дкривали запiрнi вентилi 2, 3, 13 i 15 (рис.1) та за допомогою регулюючих вентилiв 4 i 16 встановлювали витрату живильно! води, яка через нижт вщкрип точки поступала в дренажний бак, на рiвнi 2-3 л/с. ВГдмГчали температуру живильно! води на входi в котел та знiмали покази давачiв температури в вГдмГчених вище точках конвективно! шахти та барабана з штервалом 40-60 хв. Вимiрювали температуру живильно! води на входi в дренажний бак.
Через 1-2 год тсля початку подачi живильно! води почергово вимiрювали значення вГдносно! вологостi та температури на вГдмГтках 0, 2, 7, 9, 16, 21, 25 та 8 м. Особливим питанням, яке необхГдно було зв'ясувати в процеа експерименпв, це стан затрно! арматури (на-правляючих) 25 перед димотягом 26 в процеа сушiння котла тсля водяного обмивання. Як дощльтше про-
водити сушГння - при вГдкритих направляючих чи закритих? Отже необхГдно було здГйснити сушГння при обох ситуацГях.
2. При наближенш температур в точках 2, 3 до значень 65-700С проводили повторне вимГрювання вологостГ та температури на зазначених вище вГдмиках. НадалГ давачГ термогГгрометра Г термоанемометра закрГплювали на штанзГ в пГдбункернику каналу А.
3. Якщо подачу живильно! води здшснювали при вГдкритих направляючих, то при досягненш температур точок 2 Г 3 (принаймГ одте!) 65-700С, направляючу каналу Б повшстю закривали, каналу А залишали вГдкритою на 15-20%. Якщо подачу води здшснювали при закритих направлячих, то вГдкривали на 15-20% направляючу каналу А.
4. Вмикали димотяг каналу, фжсували час, вГдмГчали покази лГчильника електроенергГ!, яка спо-живалась двигуном димотяга. ВимГрювали температуру живильно! води Г !! подача припиняли. З штервалом 3-5 хв. зшмали покази вологостГ та температури в пГдбункернику. Також вимГрювали швидюсть повГтря в пГдбункернику.
5. ТривалГсть робота димотяга складала 60-80 хв., що приблизно вГдповГдае часу стабШзацГ! вГдносно! вологостГ потоку повГтря в пГдбункернику.
6. ОсновнГ параметри найбГльш характерних Г Гнформативних сеансГв водяного обмивання та наступного термГчного сушГння (в подальшому просто обмивань) приведет в табл.1.
Швидюсть повГтря в пГдбункернику при включенш димотязГ в усГх випадках складала 1,5 м/с. Середня температура живильно! води на входГ в котел в усГх випадках складала приблизно 2050С.
При цьому середня температура живильно! води на входГ в котел визначалась як середне арифметичне температур води на початку !! подачГ в пароводяний тракт та в кшщ.
ВГдповГдно середня температура живильно! води на входГ в дренажний бак визначалась як середне арифметичне температур води на початку !! подачГ в бак та в кшщ.
ПГд абсолютною волопстю повГтря фону рф розумГеться волопсть повГтря навколишнього сере-довища, яке служить сушильним агентом в процесГ сушГння котла. Визначаеться вона як середне арифметичне абсолютних вологостей повГтря в примщент котельного вГддГлення та зольно! (вГдмика 0 м) тдчас роботи димотяга. Саме повГтря з цих зон завдяки при-смоктам в основному попадае всередину котла.
4.3. Результати випробувань та ïx анал1з
На рис.2 i 3 приведет графжи залежносп змши абсолютно! вологосп повиря в пГдбункернику котла ТП-10 пщчас роботи димосмока в процем термiчного сушГння котла тсля проведення водяних обмивань пГд умовними номерами 2 i 5 (табл.1). Це повГтря е вщпрацьованим (зволоженим) сушильним агентом на виходГ з котла i динамжа змши його вологостГ найбшьш повно характеризуе процес термГчного сушГння повер-хонь котла.
Таблиця 1
№ об-миван ня Середня тем-перат. жив. води на вход1в дренаж. бак ,0С Час подач Г жив. води, год Швид. подачГ жив. води, л/с КГльюсть теплоти тдведено! до котла, ГДж Абсол. волопсть повГтря фону Рф, г/м3 Стан направ. каналГв А Г Б при подачГ жив.води Стан направ. каналу А при роботГ димотяга Час ро-боти димо тяга, хв Поту-жнГсть димотя-га, кВт Енер-гГя спо-жита димо-тягою, кВт-год
2 27 8,75 3 72,0 6,3 закритГ ВГдкритГ на 20% 80 177 236,0
3 18.7 6.6 1,1 20,5 6,2 вГдкритГ ВГдкритГ на 20% 74 177 218,3
4 15 6.5 2 36,9 6.0 закритГ ВГдкритГ на 15% 70 170 198,3
5 18 7,15 2 39,4 7.7 вГдкритГ ВГдкритГ на 10% 80 166 221,3
Рис.2. Друге обмивання (направляючi закрил)
Рис.3. П'яте обмивання (направляючi вiдкритi)
Подача живильно! пГсля другого обмивання проводилось при закритих направляючих, тсля п'ятого - при вГдкритих . КривГ цих графгкгв подГбнГ мГж собою. На початку роботи димотяга вони характеризуются пГдйомом, який досягае максимуму, Г подальшим вГдносно повГльним спадом вологостГ р. Теоретично цей спад мае вийти на рГвень фоново! вологостГ. Час цього виходу правдоподГбно визначаеться повГльними про-цесами сушГння мокрих стГн обмурГвки конвективно! шахти та поверхонь газопроводГв, бГля яких швидюсть
сушильного агента е незначною. На графГках для другого обмивання одночасно з волопстю повГтря представлено також змГну температури повГтря в пГдбункернику.
Проте з графГкГв видно, що для другого обмивання початковий пГдйом (рют абсолютно! вологостГ) е виражений значно сильнГший, нГж в для п'ятого. Це свГдчить про те, що вГдкритий стан направляючих пГдчас подачГ живильно! води, зумовлюе завдяки самотязГ рух нагргтого зволоженого повГтря в ниж-ню частину конвективно! шахти. БГльш того, завдяки великГй тривалостГ подачГ живильно! води (6-8 год) певна юльюсть цього повГтря повГльно викидаеться через димову трубу. ЧГтко зафГксувати цей процес шляхом вимГрювання е складно по причину того, що в пщбункернику е значна кГльюсть «власно!» вологи, яка маскуе рух цього повГтря.
Через 10-12 год тсля закГнчення процесу термГчного сушГння проводились вимГрювання вологостГ на усГх вГдмгтках паливнГ Г конвективно! шахти. Волопсть не вГдрГзнялась в1д фоново! рф бГльш , нГж на 15%.
Процеси прогрГвання шахти в залежностГ в1д стану направляючих димотяга теж вГдрГзняються, як видно з графГкГв на рис.4 Г 5. Насамперед спостерГгаеться чГтка рГзниця в змГш температури тГла барабана. ПравдоподГбно в випадку з вГдкритими направляючи-ми, це пов'язано з додатковими тепловими втратами
3 поверхонь економайзерГв за рахунок самотяги, в зв'язку з чим вода поступае в барабан з нижчою температурою, шж при закритих направляючих .
При ввГмкненн димосмоку температури точок 2 Г 3 падають, що цГлком природньо, а температура в точщ
4 (за 2 ступшню повГтропГдГгрГвника, задня секщя) зростае. I це не залежить вГд стану направляючих. Це може бути результатом незадовГльно! вентильованостГ зони задньо! секцГ! ПП.
Х1д кривих змши температури за 2 ступшню еконо-майзера (точка 2) на рис.4 Г 5 дае дозволяе припусти-ти, що штенсивне випаровування з поверхонь труб 2 ступет економайзера починаеться приблизно через 1-2 год тсля подачГ живильно! води Г тривае, якщо су-дити по плато на графГках, приблизно 2 год.
В загальному динамГка змши температур в точках 2,3,4 Г в тт барабана е достатньо складною, що
вказуе на нергвномгрнгсть г неоднозначнгсть процесгв прогрГвання i сушГння рГзних зон конвективно! шахти.
Рис.4. Часова залежшсть температури пов^ря по висотi конвективно!' шахти котла
ТП-10 при проходженш через економайзер живильно! води (4 обмивання, направляючГ закритГ , димотяг ввГмкнено о 13,7 год).
Рис.5. Часова залежшсть температури повiтря по висот конвективно!' шахти котла
ТП-10 при проходженш через економайзер живильно! води ( 5 обмивання, направляючГ вГдкритГ, димотяг ввГмкнено о 15,15 год).
Найскладшшими дГлянками для сушГння е нижш поверхш 1 ступеня повГтропГдп-рГвача, трубт дошки в цш областГ, а також боковГ поверхш газопроводГв каналГв А i Б. В нижнш частинГ конвективно! шахти ви-конана перегородка , яка роздГляе цГ канали. Тому при роботГ димотяга каналу А , найнижчГ поверхнГ каналу Б недостатньо вентилюються, що може спричинити !х недостатне просушування. По цГй причин в 4 i 5 обми-ваннях на останнГх 15-20 хв просушування вГдкривали направляючГ каналу Б i вмикали димотяг Б. Димотяг А при цьому вимикали, його направляючГ закривали.
4.4. Витрати енергп для сушшня котла
Як видно з табл.1 процес сушГння здшснювався нами при пГдведенш в котел теплоти (шляхом подачГ живильно! води) вгд 20,5 до 72 ГДж. Друге i трете обмивання були в певнгй мГрГ пошуковими. Отже необхГдно орГентуватись на четверте i п'яте обмивання. ТодГ можна вважати, що необхГдна для сушГння теплота дорГвнюе 40-50 ГДж. Це вГдповГдае спалюванню 1,4-1,7 т.ум. палива.
Затрати електроенергп на привГд димотяга склада-ють для рГзних сеансГв обмивань вгд 170 до 236 кВт-год., залежать як вгд часу, так i вгд стану направляючих димотяга. Знову ж таки з орГентащею на четверте та п'яте обмивання приймемо щ витрати на ргвш 180-220 кВт-год, або 0.65-0.79 ГДж.
Затрати енергп на прокачування води живиль-ним насосом оцшимо виходячи з максимально! потужностГ приводу насоса, - 1560 кВт, його продуктивностГ - 270 м3/год (75 л/с) . ТодГ з умови пропорцшност при прокачування 3л/с протягом часу подачГ живильно!, який приймемо рГвним 7 год, необхГдно затратити 437 кВт-год електроенергп або 1,57 ГДж.
Затрати енергп при роботГ дренажного насоса, який подае таку ж кГльюсть води з дренажного бака в деае-ратор, оцшимо (по максимуму) теж на рГвш 437 кВт-год (1,57 ГДж).
ТодГ загальш витрати електроенергп дорГвнюють 1094 кВт-год або 3,94 ГДж, що не перевищуе 10% теплоти сушГння.
4.5. Оцшка маси вологи, яка виноситься з котла при його термiчному сушшт
Площа пГд кривими р=р(т) рис.2 i 3 пропорцшна масГ вологи М, яка пройшла через газопровГд котла пГдчас роботи димотяга за промГжок часу вгд Т1=0 до т2, який дорГвнюе тривалостГ роботи димотяга. Щоб визначити чисту масу вологи Мв, яка була вилучена з об'ему котла за рахунок роботи димотяга, вгд М необхГдно вГдняти масу фоново! вологи Мф, тобто вологи, яка початково е в повГтрГ (сушильному агентГ) при його попаданш в котел за рахунок присмоктГв за час роботи димотяга. Мф визначаеться як
Мф = (т2 -X! )хрфхУ
Де: V- об'ем повГтря, яке проходить газохГд за оди-ницю часу;
Рф - абсолютна вологГсть сушильного агента , г/м3
ХГд кривих р=р(т) апроксимуеться полГномами
5 степенГ, яю приведенГ на полГ рисункГв. 1нтеграл вгд полГнома для конкретно! криво! вгд tj до т2 пропорцшний масГ вологи М.
Нами були проведенГ вГдповГднГ розрахунки.
Для цього необхГдно знати об'ем повГтря V, який проходить газоходом за одиницю часу i який дорГвнюе
V = u х S ,
Де: u - швидюсть повГтря в пГдбункернику ;
S - площа поперечного перетину пГдбункерника каналу А, яка дорГвнюе 36 м2 .
При швидкосп u=1,5 м/с, V= 54 м3/с Масу вологи М визначали шляхом штегрування в1дпов1дних апроксимуючих функцш,
M = Vх60Jp(x)dx , за час роботи димотяга в1д т4 до т2 (хв).
Для другого обмивання (за час 80 хв, направляючi закрии)
80 80 V | YdY = 32401 (6,95714 + 2,66333Х -0 0 -0,11017Х2+0,00153Х3 - 5,72716 х 10-6Х4 --1,56037 х 10-8Х5 ^Х = 4811 кг
Маса вологи фону (вологи сушильного агента, рф = 6,2 г/м3) ), яка пройшла за цей час через газохГд
Мф = V хДт х рф = 54 х 60 х 80 х 6,2 = 1607 кг
ТодГ юльюсть вологи Мв, яка була винесена з котла в процесГ термГчного сушГння
MB = М-Мф = 4811-1607 = 3204 кг
Для п'ятого обмивання ( за час 80 хв, направляючi вщкрии)
80 80 V J YdY = 3240 J (17,27678 + 0,21268X-0 0 -0,00657X2 + 4,88211 х 10-6X3 + 9,05771 х x10-7X4 - 5,71565 х 10-9X5 )dX = 4326 кг
MB = M- Мф = 4326-1996 = 2330 кг
Врахуемо, що завдяки вщкритим направляючим швидк1сть повиря в п1дбункернику складала 0,35 м/с i за час подач1 живильно! води (7,15 год) через газохщ може бути винесена значна юльюсть вологи Мпрог. Ощнимо !!. Для цього треба знати середне значення рсер. в газоходi за час подачi живильно! води. Знайдемо його , як середне арифметичне мiж рф=7,7 г/м3 i р на початок ввiмкнення димотяги, яке дорiвнюе 17,4 г/м3 (див. рис.3). Тодо рсер дорiвнюе 12,6 г/м3.
Отже,
Мпрог = 0,35 х 6 х 6 х 7,15 х 3600 х (12,6-7,7) = 1589 кг
Сумарно MB + MnP0r = 2330 + 1589 = 3919 кг
Таким чином на прикладi двох обмивань (при вщкритих направляючих та закритих) визначено масу води, яка покинула котел в процем сушшня,
i яка вщповщно складае приблизно 3920 i 3200 кг. В лГтературних джерелах ми не знайшли щяких в1дпов1дних даних. Отже тсля водяного обмивання котла на поверхнях переважно конвективно! шахти залишаеться значна, вимiрювана в тоннах, юльюсть вологи, випаровування яко! природшм шляхом е очевидно досить тривалим процесом. Ця волога суттево прискорюе процеси атмосферно! корозп зовнiшнiх поверхонь нагрГвання.
Висновки
1. Подача в пароводяний тракт котла ТП-10 живильно! води з загальностанцшного трубопроводу дозволяе оргатзувати без проведення додаткових доробок обладнання, комунжацш i т.п. яюсну i малозатратну процедуру термiчного сушiння зовнiшнiх поверхонь нагрГвання пiсля проведення водяного обмивання.
2. Особливу увагу пщчас обмивання необх1дно придiляти мiнiмiзацiï зволоження бiчних стiн конвективно! шахти, насамперед в област обмурiвки. Персоналу, що проводить обмивання, потрiбно максимально уникати попадання струмешв води на бiчну поверхню шахти.
3. Процедура подачi живильно! води може здшснюватись як при повнiстю в1дкритих на-правляючих димотяга, так i закритих.
4. Швидюсть подачi живильно! води повинна бути в дiапазонi 2-3 л/с.
5. Критерiем завершення процедури подачi в котел живильно! води служить температура газiв у верхнш частини конвективно! шахти ( точки 2, 3 температур димових газiв ). Ïï значення повинно бути не менше 700С.
6. Затрати теплово! енергп на проведення процедури сушшня в середньому складають 40-50 ГДж, що вщповщае спалюванню 1,4-1,7 т.ум.п.
7. Затрати електрично! енергГ!, якi пов'язаш з роботою димотяга, живильного насоса i дренажного насоса складають 1094 кВт-год або 3,94 ГДж,
8. Шд час роботи димотяга його направляючi вГдкритГ на 10-20%. Це забезпечуе яюсне сушшня при мШмальнш потужносп приводу димотяга.
9. На остантх 15-20 хв просушування необхгдно вгдкривати на 10-20% направляючГ каналу Б i вмикати димотяг Б. Димотяг А при цьому вим-кнений, його направляючГ закритГ. Це сприяе бГльш повному просушуванню нижтх повер-хонь каналу Б.
10. На основГ експериментГв визначена юльюсть вологи, яка виноситься при термГчному сушшт котла ТП-10 тсля його обмивання. Вона складае приблизно 3200-3900 кг.
ЛГтература
1. Янко П.1. Режими експлуатацп енергетичних котл1в [Текст]/ П.1.Янко, Й.С.Мисак. - Льв1в: ПВФ «Украшсью технологи», 2004.- 272 с.
2. Котельна установка [Текст] пат. 85517 Укра!на: МПК F22B33/00, F23C 9/00, F23L 15/00 / Брикайло Р.В., Мисак Й.С.,; за-явники Г патентовласники Добротв1рська ТЕС ВАТ «ЗАХ1ДЕНЕРГО», Нашональний уи1верситет «Льв1вська пол1техшка».-№ а 2007 03316; заявл. 27.03.2007; опубл.10.10.2008.- Бюл.№ 19. - 4 с.
3. Котельна установка [Текст] пат. 94510 Украша: МПК F22B33/00, F23C 9/00, F23L 15/00 / Брикайло Р.В., Мисак Й.С.,; заяв-ники Г патентовласники Добротв1рська ТЕС ВАТ «ЗАХ1ДЕНЕРГО», Нашональний ушверситет «Льв1вська пол1техшка».-№ а 2009 10705; Брикайло Р.В., Мисак Й.С.; заявлено 23.10.2009; опубл.26.04.2011.- Бюл.№ 8.- 3 с.
-□ □-
Проведений аналiз джерел КНЧ випромтювання з метою ство-рення високочутливог систе-ми дiелекометрii, яка можлива при застосуванш високостаб)Ыьного джерела випромшювань RDX дiапазону на основi дiелектричного резонатора з коливаннями «шепочучог галерег»
Ключовi слова: дифракцЫ, дюд, частота, резонатор, частотш шуми
□-□
Проведен анализ источников КВЧ излучения с целью создания высокочувствительной системы диэлекометрии, которая возможна с применением высокостабильного источника излучений RDX диапазона на основе диэлектрического резонатора с колебаниями «шепчущей галереи»
Ключевые слова: дифракция, диод,
частота, резонатор, частотные шумы □-□
The analysis of the sources of EHF radiation in order to create a highly sensitive dielectrometry system is carried out, which is possible with the use of a highly stable source of radiation RDX range based on the dielectric resonator with oscillations of "whispering gallery"
Keywords: diffraction, diode, frequency,
resonator, frequency noise -□ □-
УДК 614.89:537.868
АНАЛИЗ МЕТОДОВ ПОСТРОЕНИЯ ИСТОЧНИКОВ КВЧ ИЗЛУЧЕНИЯ С ВЫСОКОЙ СТАБИЛЬНОСТЬЮ ИХ
ЧАСТОТЫ
Н.П. Кунденко
Кандитат технических наук, доцент Кафедра "Интегрованные электротехнологии и процессы"* Контактный тел: (057) 712-28-33, 067-743-77-76 E-mail: n.p.kundenko@inbox.ru
А.Д. Черенков
Доктор технических наук, профессор Кафедра технотроники и теоретической электротехники *Харьковский национальный технический университет сельского хозяйства им. П. Василенко ул. Артема, 44, г. Харьков, 61000 Контактный тел.: (057) 712-42-32 E-mail: tte nniekt@ukr.net
1. Введение
Определение электрофизических параметров сред является одним из важных направлений современной радиофизики, радиотехники, медицины, биологии и других отраслей науки и промышленности. Создание приборов, работающих в СВЧ и КВЧ-диапазонах, способных определять, контролировать и по данным наблюдений автоматически принимать решения относительно состояния физического объекта или окружающей среды, является основной тенденцией современного приборостроения. Это связано и с разработкой новых методов определения диэлектрической проницаемости (ДП) микрообъектов животноводства. Резонансный метод измерения ДП основан на измерении смещения частоты генератора при внесении в объём измерительного резонатора исследуемого объекта. Проведенный анализ работ показал, что точность
измерений ДП зависит от стабильности частоты генератора и добротности измерительного резонатора.
Основные материалы исследования
В настоящее время разработаны различные методы и схемы построения высокостабильных диодных генераторов (диоды Ганна - ДГ, лавинно- пролётные диоды -ЛПД), основанные на применении параметрической стабилизации частоты высокодобротными резонаторами, на умножении частоты высокостабильных кварцевых генераторов, на использовании внешней синхронизации, на применении систем автоподстройки частоты и фазы [1,2]. Выбор того или иного метода стабилизации частоты генератора зависит от требований, предъявляемых к измерительной системе, таких как средняя частота, кратковременная и долговременная
