CC BY
9
УДК [332:330.3](4-15)
Л. О. Пруднiкова,
аспирантка,
Луганського нац1онального педагог1чного университету 1мет Тараса Шевченка
ДОСВ1Д ПОДОЛАННЯ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ ДИСПРОПОРЦ1Й РОЗВИТКУ
РЕГ1ОН1В ЗАРУБ1ЖНИХ КРА1Н
Постановка проблеми. Сьогодт вумовах рииково! еко-номжи питання екожмчного й соцiального розвитку реп-он1в не зникають, а загострюються ще бшьше.
Ключовою проблемою, що сформувалася в УкраМ 1 потребуе поетапного виршения, е зростання диспро-порцш соц1ально-економ1чного розвитку регюшв, низь-ка економ1чна актившсть в них, тому досвщ економ1чно розвинених кра!н з подолання цих диспропорцш може стати суттевою основою регюнально! пол1тики в УкраМ.
Мета статт — проанал1зувати шляхи подолання со-ц1ально-економ1чних диспропорцш регюшв заруб1жних кра!н, розглянути !х як основу для створення ефективних регюнальних стратегий в Укра!т.
Аналз дослджень та публшацш за проблемою дос-лiдження. Як сввдчить анал1з зарубгжно! сощально-еко -ном1чно! лгтератури [1 — 3], свгтова практика формуваи-ня, функщонуваиия й розвитку регионально! стратеги ба-гатьох розвинених кра!н стосуеться здебшьшого аспекпв економ1чних, соцiальних 1 полттичиих ввдносин централь-них оргашв влади та регюшв.
Найбшьш провщт заруб1жш вчеш, що займалися питаниям регионального розвитку та регионально! полти-ки—це У. Айзард, Ж. Будешь, Д. Норт, Л. Паелшк, Ф. Пер-ру, М. Портер, Д. Фрвдмаи, Н. Ванхоф, Л. Клаасен, П. Щд-жкамп, С. Поллард, Р. Ендрюс. Д. Джей, А. Гашльтон, Д. Медюон, Г. Мюрдаль, М. Крозье, А. Сов1, Ст. Штер, Г. Горжелак, А. Хиршман та ш.[4 — 5]. Вони виявили рушшш сили розвитку регюиу й обгрунтували не-р1вном1ртсть цього розвитку. Пращ цих вчених—це знач-ний внесок до створення теоретично! та практично! бази регюнально! политики, як1 можуть стати «фундаментом» для розробки адаптоваио!' ефективно! регюнально! про-грами розвитку регюшв Укра!ни.
Викладення основного матер1алу. Територiальиi дис-пропорцл в соцiально-економiчному розвитку регiонiв юиують майже у всiх кра!нах незалежно вщ розмiрiв, еко -номiчного потенцiалу, державного устрою й полгтично! системи. Вони мають вияв на вах рiвиях свiтового госпо-дарства—вщ локального до глобального—i впливають на екожмчиий, соцiальиий, еколопчиий клiмат в усьому свiтi i в окремих державах. У зв'язку з цим пошук шляхiв мiиiмiзацi!' негативиих наслщюв терик^альиих нерiвномi-рностей розвитку, розробка ефективно! регюнально! политики посщае одне з цеитральних мiсць у кра!нах свiту, особливо в кра!нах з високорозвинутою економiкою.
Цiкавою е теорiя регiонального розвитку та юторич-ного аналiзу, розроблена в 1981 р. С. Поллардом, яка ствер-джувала, що регiональнi вiдмiнностi е результатом комплексно! взаемоди взаемозалежних чиннишв, як1 в мину-лому сшльно визначали географiчне розмiщения об'ектiв
господарсько! дяльносп й населения [5]. Теорiя «полюав розвитку» регiоиу означала розвиток вах регюнальних одиииць територi! як самодостатшх регюнальних суб 'екпв. Створення подiбних центрiв або полюсiв передбачало мету активiзацi! господарсько! дiяльностi у ввдсталих пе-риферiйиих районах. Поляризадiя на регюнальному рiвиi вважалася засобом територiально! деконцеитрадi! на мак-рорiвнi, яка призведе до послабления гегемони окремих регюшв або центрiв.
У кра!нах Захщно! Свроии держава, збираючи подат-ки, е одночасно шструмеитом розподшу отриманих кошпв. Як приклад тако! дифереидiадi! доходiв розглянемо Швей-царш [6]. I! трирiвнева система тершоиально! оргаиiзадi! припускае наяви1сть бюджетно! iерархi!'. Кошти з бюджету федерадi!' прямують на утримаиия арми, проведения зов-шшиьо! полiтики, на соцiальнi потреби (державш пенсiйиi виплати, витрати на утримаиия залiзних i автомобiльиих дорц). У бюджетах каитошв (регiоиiв) передбачаються асиг-иуваиия на охорону здоров'я, освгту (усi уи1верситети е кантональиими), полщш, транспорт. З бюджетiв общин фшаисуються соцiальнi витрати, будiвиицтво, комунальне господарство, транспорт. Отже, перерозподiл податкових надходжень за единою методикою призвiв до значного ви-рiвнюваиня регюнальних вщмшиостей.
Особливiстю регiонально! пол1тики Великобритани е !! промисловий характер [7]. Традицшними ключовими елементами бритаисько! регюнально! политики е стиму-лювания промислових иiдириемств: автоматичнi дотадi! на установку нових машин i устаткування на тдприем-ствах, застосувания нових технологщ промислове будав-ництво, дискретна, селективна фшаисова допомога про-мисловим пвдприемствам.
Крiм вищеназваних кра!н, ще необхвдно вщзначити Фраицiю, де розроблена найпрактичшша система регю-нальиих дослвджеиь та дай в Захвдшй £врош зi сво!ми особ-ливими поглядами й подходами [8]. Регiональна пол1тика знайшла у Фраицi! вщдзеркаления i в полгтищ розвитку iнфраструктури. Важливим компонентом регюнально! политики стала пол1тика розвитку шфраструктури та система регюнальних стимул1в. Для стимулювания розвитку ввдсталих районiв застосовувалися субсидi!' на регюналь-иий розвиток, часткове або повне звшьнеиия вщ податк1в з дозволу мiсцевих оргаиiв влади строком до п'яти рокiв, системи прискорено! амортизаци та iншi заходи. Дотадi!' на розвиток i податковi знижки забезпечували до 80 % всiх витрат на стимулювания регiонального розвитку.
Здшснения регiонально! полiтики в Гтали базувало-ся иа иизц1 правових заходв, таких, як змiии в заиэнодавстта кра!ии [8]. Цi змiни передбачали перенесения центру тя-жiиия в реалiзацi!' регiонально!' пол1тики з центру на пери-
фер!ю, в!д держави до мюцевих атгенпв, бшьший упор на використання мюцевих ресурс!в для розвитку, структурт зв'язки з мюцевими ресурсами та ринками, проведения трир!чних платв 1 щор!чних програм-Ыщатив, виходячи з штересш промисловост! околичних райошв.
Сощально-економ!чним ор!ентиром регюнально! полпики Шмеччини визнавалося усунення ввдмшностей величиною в дохвд на душу населення м!ж окремими районами кра!ни, причому критер!ем усшшносп здшснен-ня полггики в район вважалося щдвищення дохода населення [8]. Ефектившсть регионально! полиики Шмеччини посилилася !з здшсненням процесу реструктуризаци в схвдногерманських землях.
Для здшснення регионально! политики в Н!дерландах характерна р!зноманишсть метода, як! можуть бути згру-поваш в п'ять стратепчних напрям1в [8]. По-перше, було визначено, що региональна полпика може боротися з без-робитям у одних районах 1 знижувати сощальну напру-женють в !нших, а також перерозподш економ1чно! д!яль-ност! в межах кра!ни. При проведент регюнально! полпики оптимальним вар1антом було поеднання економ1ч-них 1 просторових завдань, а при виникнент труднощ1в в !х реал!заци одночасно й встановлення прюритетних зав-дань. По-друге, було визнано необхвднютю поеднувати як прям! (зниження податшв, надання тльгових позик 1 премш за здшснення каппаловкладень, збереження низь-ких цш на земельн далянки, тльгов! тарифи на вантажш перевезення зал1зницями 1 комунальт послуги), так 1 непрям! (полтшення !нфраструктури, стимулювання Н1ОКР ! впровадження нововведень, щдвищення загальноосвп-нього ! профес!йного р!вня прац!вник1в, буд!вництво жит-ла, спортивних споруд, м!сць рекреаци) заходи стимулювання розм!щення ф!рм ! компан!й у в!дсталих районах. Трепм стратег!чним напрямом регюнально! политики в Н!дерландах було поеднання «батога ! пряникам» — рест-риктивних ! стимулюючих метод!в. Четвертим е так звана !нтегрована пол!тика. У !! рамках для потреб регионально! влади вид!ляються кошти на буд!вництво або пол!пшення дор!г, створення промислових зон, субсиди й допомога для створення компанш або розширення !х д!яльност! в освоюваному район!, програми перем!щення державних установ в екожмчно вадстал райони й тощо. П'ятий стра-тег!чний вар!ант регионально! полиики в Щдерландах при-пускае виб!р м!ж завданням вир!внювання сощально-еко-ном!чного розвитку район!в ! завданням щдвищення еко-ном!чно! ефективност!.
У США на регюнальш досл!дження вид!ляються ве-личезн! кошти [7]. У цш галуз! працюе б!льше 100 ушверси-тет!в, також притягуються крупт науково-досл!дн! корпораций як! вивчають перспективи розвитку. На основ! цих досл!джень розробляються рег!ональн! програми розвитку, яш пост!йно в!дстежуються й коректуються з урахуван-ням р!зних чинниив. Специф!чною рисою рег!онально! политики е посилення регюнально! самосввдомють амери-канц!в — це не тшьки ототожнення з певною територ!ею, районом, штатом, але й з!ставлення себе жителям шших рег!он!в, у яких !нш! звички, традици, економ!чн! й соц-!альн!, а нер!дко й !нш! пол!тико-нац!ональн! !нтереси.
У Япони надм!рна концентрац!я промисловост! в небагатьох районах потребувала включення регюнальних
програм у нац!ональн! плани [7]. Нацюнальна ! региональна политика в Япони — це складова частина економ!чно! пол!тики. У регюнах Японi! отримала поширення концепция розвитку японського сустльства, розвитку продук-тивних сил, промисловост! та ш. [7]. Вона грунтувалася на впроваджент нов!тньо! комп'ютерно! техн!ки. Кра!на поставила завдання прагнути не до сустльства спожив-чого типу, а до сустльства шформацшних зв'язк!в. Вирь шувалось це завдання на основ! державно! полпики шляхом повно! централ!зацп за державний кошт з послщов-ною децентрал!зац!ею в промисловост! ! в управл!нн! роз-витком виробництва. Одн!ею з особливостей Япони е те, що прослр вважаеться основним видом ресурав. Тому особлива увага прид!ляеться зростанню м!ст, обмежен-ню цього зростання (створен! проекти перетворення ме-гапол!с!в, таких, як Токю-Осака, де спостер!гаеться суц-!льна урбан!зац!я простору), п!двищенню ефективност! використання простору. Отже, з урахуванням таких особливостей зд!йспюеться розробка конкретних плап!в ! програм розвитку регюшв Япони.
У кра!нах Центрально! та Схвдно! Свропи застосову-ються так! !нструменти регюнально! политики [7]:
• програми регюнального розвитку, що розробляються для мунщипалгтепв або агентств з регюнального розвитку;
• схеми регюнально! допомоги, адресован! безпосе-редньо тдприемствам, зазвичай др!бним ! середн!м.
Мета европейсько! регюнально! полпики в рамках Свропейського ствтовариства — стимулювання еконо-м!чного розвитку в регюнах, що мають низький для умов Захщно! Свропи р!вень ВВП на душу населення. З щею метою утворено Свропейський фонд регюнального розвитку, який був покликаний доповнювати рег!ональну пол!тику, що проводиться нацюнальними урядами.
Органи Свропейського союзу, вщповвдальт за про-ведення регюнально! пол!тики, мали основну мету: усунення сощально-економ!чно! ввдсталосп певних район!в. Свропейський фонд рег!онального розвитку (£ФРР) почав надавати допомогу проблемним районам значною м!рою у форм! субсид!й. У цей час регюнальна пол!тика зд!йснюеться через структурт фонди Свропейського фонду регюнального розвитку, Свропейського сощаль-ного фонду ! Свропейського фонду гарант!й ! розвитку с!льського господарства. 1нструментами, використовани-ми структурними фондами при виконант ними штегру-ючих функц!й, постають м!жрег!ональна сп!впраця все-редин! Свропейського союзу, програми «Увертюр» ! «Екос» та розвитку прикордонно! сп!впрац! певних кра!н (наприклад, у Фiнляцдi!, Норвеги ! Рос!!) [7].
Практичне здшснення концепци «Свропа рег!он!в» е новим етапом в зах!дноевропейськ!й !нтеграц!!, яка оз-начае розвиток м!жрег!онально! сшвпращ поза нац!ональ-ними рамками ! створення наднац!ональних орган!в ре-г!онально! пол!тики нового р!вня.
У кра!нах Сх!дно! Свропи можна вид!лити два типи шструменпв пол!тики подолання соц!ально -економ!чних диспропорц!й [8]:
• програми регюнального розвитку, що розробляються для мунщипалиелв або агентств з регюнального розвитку;
• cxeми peгioнaльнoï дoпoмoги, aApecoBam бeзпoce-peдньo пiдпpиeмcтвaм, зaзвичaй дpiбним i cepeднiм.
В Yropm^Hi ocнoвнi пpoгpaми peгioнaльнoгo poз-битку бyдyютьcя нa пpинципax, cmnBEHx для Bcix peгioнiв кpaïни, i poзpiзняютьcя зaлeжнo вiд oбcягy pecypciB, щo видiляютьcя oкpyгy, i пpiopитeтнocтi пpoгpaми, визгачу-BaHoï нa peгioнaльнoмy piвнi [8].
Еcтoнiя poзpoбляe oкpeмi пpoгpaми для кoжнoгo peгioнy [8]. Вгам icнyючиx пpoгpaм peгioнaльнoгo poз-витку Еcтoнiï oxoплюють тaкi peгioни: пepифepiйнi, мo-нoфyнкцioнaльнi нaceлeнi пункти, ocгpoви, perioн Setumaa (нa cxo^ ECTOBIÏ), пiБдeннo-cxiдний peгioн, пiвнiчнo-cxiднa Ectohíh (Ida Viru), пpикopдoннi paйoни, a тaкoж ciльcькi мicцeвocтi й oбщини. Kepiвництвo пpoвeдeнням пpoгpaм в EctobIï зд^ннет^я Еcтoнcьким aгeнтcтвoм peгioнaль-шго poзвиткy, cyбcидiï' Ha виpiшeння шиpoкoгo кoлa пи-тaнь, пoв'язaниx з poзвиткoм фiзичнoï, eкoнoмiчнoï й co-цiaльнoï iнфpacтpyктypи, видiляютьcя мicцeвим a^irn-cтpaцiям i нeypядoвим opгaнiзaцiям.
У ^oBeHiï icнyють лiнiï фiнaнcyвaння, кoнтpoльo-BaHi цeнтpaльним ypядoм, y pa^ax hehx cyбcидiï' i RpeAn-ти нaдaютьcя мyнiципaльним opгaнaм Ha ochobí взд^и-тиx тeндepiв [8]. Вoни пpизнaчeнi, y пepшy чepгy, для cy-мicнoгo фiнaнcyвaння poзвиткy ochobh^ eлeмeнтiв iнфpacтpyктypи, aлe мoжyIъ тaкoж викopиcтoвyвaтиcя для poзpoбки пpoгpaм poзвиткy тa мeтoдiв з пoлiпшeння cфe-pи coцiaльниx пocлyг.
У Пoльщi й 4exiï викopиcтoвyeтьcя K^iHauia ф^н-coboï й тexнiчнoï дoпoмoги в poзвиткy iнфpacтpyктypи й бiзнec-cepeдoвищa в paмкax пpoгpaм eкoнoмiчнoгo poз-витку пpoблeмниx peгioнiв [8].
Щo cтocyeтьcя дoпoмoги пiдпpиeмcтвaм «npoблeм-Horo» perioHy, то Ha вiдмiнy ввд RpaïH 3ax^Hoï Gвpoпи, дe peгioнaльнa дoпoмoгa виявляeтьcя в ocнoвнoмy y виглядi бeзoплaтниx пoзик, y RpaïHax Cx^Hoï Gвpoпи пepeвaгa вiддaeтьcя кpeдитaм, кoмepцiйним cyбcидiям i пoдaткo-вим голыш.
Висновки та пропозици. Oтжe, гoлoвнi пpoблeми, щo пiдлягaють piшeнню y cфepi пoдoлaння coцiaльнo-eкo -нoмiчниx диcпpoпopцiй peгioнiв пoлягaють y вiдcyтнocтi дocвiдy в здiйcнeннi eфeктивнoï peгioнaльнoï пoлiтики як y цeнтpi, тaк i Ha мicцeвoмy piBHi, cлaбкiй зaлyчeнocтi мicцeвoï влaди дo HaAaHHH дoпoмoги peгioнaльнiй exo -Horn^ тa вiдcyтнicть визнaчeнocтi в poзпoдiлeннi влaди мiж piзними дepжaвними opгaнaми в мaйбyтньoмy, вiдcyтнicть нaлeжнoï' юpидичнoï бaзи для здiйcнeння pe-гioнaльнoï пoлiтики, Heo6xinHoCTi poзвиткy дpiбнoгo й ce-peдньoгo пiдпpиeмництвa i CTBopeHHH cepeдньoгo клacy як oпopи здiйcнювaнoï' peфopми.
Пoдoлaння peгioнaльниx диcпpoпopцiй y poзвинeниx RpaiHax мaлo cвoю cпeцифiкy, aлe цш peгioнaльнoï шлгги-ки в piзниx кpaïнax мaлo чим вiдpiзняютьcя. Bohh включa-ють зaвдaння зaбeзпeчeння eфeктивнoгo i cпpaвeдливoгo poзвиткy, cтимyлювaння poзвиткy prnicoBm вiднocин i зa-бeзпeчeння caмocтiйнoгo зpocтaння y Bcix perioHax, a тa-юж cкopoчeння HepiBHocri м1ж peгioнaми з шгляду бeзpo-бптя, piвня дoxoдiв i icHyKwoï iнфpacгpyктypи. Koжнa ^aï-Ha викopиcтoвye cпeцифiчнi iнcтpyмeнти peгioнaльнoï ro-лiтики. Пocтyпoвo ввoдитьcя corana клacифiкaцiï peгioнiБ, згiднo з яюю й poзpoбляeтьcя peгioнaльнa пoлiтикa.
&oro№i Укpaïнa crae piвнoпpaБним члeнoм зaгaль-нoeвpoпeйcькoгo i cвiтoвoгo npocTOpy, тому ïï зoвнiш-ньoeкoнoмiчнa opieнтaцiя Ha6yBae вeликoгo знaчeння й y юж^му кoнкpeтнoмy випaдкy вимaгae дeтaльнoгo poзг-ляду й oцiнки. Пpoтe в будь-яюму випaдкy цeй пpoцec швишн мaти He pyйнiвний, a кoнcтpyктивний xapaктep i вpaxoвyвaти зaгaльнoнaцioнaльнi ^ioprnem й вимoги iнтeгpaцiйниx тeндeнцiй. Для Heï, як i для бiльшocтi кpaïн Gвpoпи, oднieю з вaжливиx пpoблeм, щo пoтpeбye B^i-шeння, e пpoблeмa диcпpoпopцiйнoгo poзвиткy perioHiB. Дocвiд пoдoлaння coцiaльнo-eкoнoмiчниx диcпpoпopцiй eкoнoмiчнo poзвинeниx кpaïн — цe HaM^HHma 6aßa, з якoï нaшa ^ama мoжe пoчepпнyти 6apaTO пoзитивнoгo !a eфeктивнoгo.
З oглядy Ha вищeзaзнaчeнe, для Укpaïни мoжнa ви-кopиcтaти тaкi зaxoди пoдoлaння coцiaльнo-eкoнoмiчниx диcпpoпopцiй peгioнiв:
• poзpoбкa тa пpийняття зaкoнoдaвчoï бaзи, якa б He ■ильки peгyлювaлa peгioнaльнy пoлiтикy, a й зaбeзпeчyвa-лa ïï дeцeнтpaлiзaцiю, щo пpизвeдe He тiльки дo eкoнoмiч-нoгo тa coцiaльнoгo poзвиткy peгioнiв, a й дo «b^íbhto-BaHHH» ïx нeпpoпopцiйнocтi;
• poзpoбкa тa кoнтpoль зa викoнaнням eфeктивниx пpoгpaм peгioнaльнoгo poзвиткy з oбoв'язкoвим ypaxy-вaнням ocoбливocтeй тa мoжливocтeй peгioнy;
• CTBopeHHH eфeктивнoï cиcтeми тepитopiaльнoï opгaнiзaцiï, якa б зaймaлacя дифepeнцiaцieю дoxoдiв тa вигpaт perioHarnHnx бюджeтiв;
• cтвopeння yмoв poзмiщeння виpoбництв тa пiдпpиeмcтв в eкoнoмiчнo вiдcтaлиx peгioнax, щo дacть мoжливicть cтaлoгo ïx poзвиткy;
• poзpoблeння тa пpaктичнa peaлiзaцiя cиcтeми pe-гioнaльниx cтимyлiв, щo cтвopить yмoви бiльш пoвнoгo викopиcтaння pecypciB perioHy для mдвищeння eфeктив-Hocri дого дiяльнocтi;
• ycyHeHHH вiдмiннocтeй coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo агану мeшкaнцiв peгioнy, щo пpизвeдe дo cтaбiлiзaцiï мiгpaцiï нaceлeння y perioHax ^amn;
• пocилeння peгioнaльнoï cвiдoмocтi мeшкaнцiв, щo дacть змoгy peaлiзyвaти ïx пoтeнцiaл зa мквдм npo-живaння.
Лтература
1. Albers H. Principles of Orqanization and Management I H. Albers. — New York, 199б. — P. 151. 2. Gorzgelak G (199б) The Regional Dimension of Transformation in Central Europe, Jessica Kingsley Publishers, London, pp. 152. 3. Pinder D. Regional economic development and policy: Theory and practice in "" the European Community. I D. Pinder. — L. : Allen a. Unwin. 1983. N 5. (Studies on contempoгaгy Europe). 4. №n4ieB О. Тeopeтичнi ocнoви peгioнaльнoï' eкoнoмiки I О. TonHieB. — K. : HayK дум^ 1997. — 29б c. 5. Экономическая эн-циклoпeдия. Пoлитичecкaя экoнoмия I год peд. А. M. Ру-мянцeвa. — M. : Cob. энцикл., 1979. — Т.З. — б24 c. б. Ре-гионоведение II год peд. Т. Mopoзoвoй. — M. : Mbi^^ 1998. — 320 c. 7. Региональные иccлeдoвaния зa pyбe-жoм. — M. : Изд-Bo MrY, 1973. — 215 c. 8. Ларина H. И. Рeгиoнaльнaя шлитига в CTpaHax pынoчнoй экoнoмики I H. И. Лapинa, А. А. Kлceльникoв. — M., 1998. — 324 c.
Прудшкова Л. О. Досвщ подолання сощально-еко-номчних диспропорцш розвитку репошв заруб1жних краен
У статп розглянуто методи подолання сощально-економ!чних диспропорц!й розвитку рег!он!в заруб!жних кра!н та запропоновано заходи щодо виршення ще! про-блеми в Укра!н!.
Ключовi слова: досв!д, соц!ально-економ!чн! дисп-ропорц!!, заруб!жн! кра!ни.
Прудникова Л. О. Опыт преодоление социально-экономических диспропорций развития регионов зарубежных стран
В статье рассмотрены методы преодоления социально-экономических диспропорций развития регионов
зарубежных стран и предложены мероприятия по решению этой проблемы в Украине.
Ключевые слова: опыт, социально-экономические диспропорции, зарубежные страны.
Prudnikova L. O. Experience of overcoming of socioeconomic disproportions of development of regions of foreign countries
In the article the methods of overcoming of socioeconomic disproportions of development of regions of foreign countries are considered and measures are offered on the decision of this problem in Ukraine.
Key words: experience, socio-economic disproportions, foreign countries.
Стаття надшшла до редакци 07.03.2010
Прийнято до друку 27.08.2010
