CC BY
44
УДК: 616.314.13-036-039.71 Р. С. Назарян, Л. С. Кривенко
ДОСВ1Д П1ДВИЩЕННЯ РЕЗИСТЕНТНОСТ1 ЕМАЛ1 ЗА ЗАСТОСУВАННЯ On^MOOBAHOÏ МЕТОДИКИ ПРОФЕСIЙНОÏ Г1Г1€НИ ПОРОЖНИНИ РОТА
Харкiвський нацiональний медичний уыверситет
Одним iз найважливiших компонентiв сучасних лкувально-профтактичних стоматологiчних про-грам е професшна гiгieна порожнини рота [1]. Числены дослщження свiдчать про те, що твердi тканини зуба, як були обробленi рiзноманiтними методами професшно'Т гiгiени, зазнають певних втрат. По-перше, вiдбуваються процеси демше-ралiзацiТ пщ час тривалого контакту iз зубними вщкладеннями, по-друге, цi дiлянки втрачають у процесi механiчноТ обробки поверхневий шар, найбтьш збагачений мiнералами [2]. Згщно з да-ними дослщниш недолiком бiльшостi видiв полн рування е повне або часткове видалення поверх-невого шару, збагаченого фторидами. Саме тому полiрування науковц рекомендують закiнчувати фторовмiсними препаратами [3].
Матерiали i методи
У дослiдженнi брали участь 45 па^етчв вiком вщ 16 до 25 рокiв. Ус пацiенти були роздiленi на двi групи - основну i групу порiвняння.
Групу порiвняння склали 15 па^ен^в, для яких була використана стандартна методика професшноТ' гтени порожнини рота, яка охоплювала таю етапи: професшне чищення зубiв, навчання шди-вiдуальнiй гiгiенi порожнини рота, вибiр i призна-чення предме^в i засобiв шдивщуально'Т гiгiени порожнини рота. Власне процедура професшного чищення зубiв складалася з антисептично'Т обробки порожнини рота, шсля видалення мiнералiзо-ваних i немiнералiзованих зубних вщкладень проводили фiнiшне шлiфування i полiрування зубiв, а також флюоризацш поверхонь зубiв.
Основну групу склали 30 па^етчв, до яких бу-
Динамка зм/н показник!в ТЕР-,
ла застосована запропонована нами методика професшно' гИени, яка фунтуеться на попередых дослiдженнях. За цiею методикою шсля шлiфy-вання i полiрування 3y6iB та реставрацiй була проведена диференцшована фiнiшна обробка ре-ставрацш залежно вiд матерiалy, з якого вони ви-конанi. Пацiентам основно' групи пiсля професш-ного чищення зyбiв, фiнiшних шлiфyвання i полн рування призначали ремiнералiзyвальний гель «ROCS Medical Minerals», що мютить кальцш, фосфор, магнiй. Цей гель застосовували в шдивщу-альних капах, виготовлених лабораторним шляхом, протягом 60 хв. шсля вечiрнього чищення зу-бiв у домашнiх умовах.
Резистентнють емалi визначали за допомогою одного з найпоширенiших методiв - ТЕР-тесту за В.Р. Окушко для визначення функцюнального стану емалi зуба [4].
Метою нашого дослiдження було визначення змш стрyктyрно-фyнкцiонального стану емалi вна-слiдок заходiв професшно' гИени за стандартною i запропонованою методикою з використанням ремiнералiзyвального гелю «ROCS Medical Minerals».
Результати дослщження
На початку дослщження показники функцюнального стану емалi основно''' групи i групи порiв-няння не мали достовiрноï рiзницi (р<0,05). Для виявлення безпосереднього впливу професшно' гiгiени на стан емалi ТЕР-тест проводили одразу шсля зняття зубних вщкладень, а для контролю динамки змш стану емалi - через 1, 3 i 6 мюя^в.
Таблиця 1
сту при проведент професшноТ г'1г'1ени порожнини рота (бали)
Розподт пац1ент1в за групами
Термш група пор1вняння основна група
(n=15) (n=30)
До початку лкування 2,73±0,44 2,8±0,48
Пюля професшно' ппени порож- 6,73±0,44* 6,7±0,53*
нини рота
Через 1 мюяць 5,07±0,44* 2,6±0,49**°
Через 3 м1сяц1 4,67±0,47*° 2,47±0,5**°
Через 6 мюяцв 4,6±0,61*° 2,4±0,55**°
npuMimKa: * - достовiрно щодо початкового рiвня, р<0,05;
**- достовiрно щодо групи порiвняння, р<0,05; ° - достовiрно щодо рiвня, зафксованого пюля ПГПР, р<0,05.
На початку дослщження серед пацieнтiв усiх груп був установлений високий рiвень структурно-функцюнальноТ резистентностi емалi. Пiсля про-ведення професшноТ гiгieни порожнини рота пока-зники ТЕР-тесту як у основнш групi, так i в груш порiвняння достовiрно вiдрiзнялися вщ початко-вих. Дослiдження, проведенi шсля професшноТ п-гieни, показали, що резистентнють емалi знизи-лася бтьше нiж у 2 рази серед уах обстежених пацieнтiв.
Оцiнюючи структурно-функцюнальний стан емалi через 1 мюяць, зафiксували вiдмiнностi в показниках ТЕР-тесту серед па^етчв основноТ групи i групи порiвняння. Так, у основнiй групi, де був використаний запропонований нами комплекс реабiлiтацiйних заходiв, вщбулося достовiрне зниження значень ТЕР-тесту, покращення склало 61,19% вiдносно рiвня резистентност емалi, за-фiксованого одразу шсля проведення професшноТ гiгieни. Пiсля проведення запропонованого нами комплексу заходiв професшноТ гИени покращення структурно-функцiонального стану емалi вiдносно початкового рiвня становило 35,02% у першш пщ-групi, 35,16% у другш пiдгрупi.
Проведення дослщження через 1 мюяць шсля професшноТ' гИени порожнини рота серед па^ен-^в групи порiвняння виявило достовiрне покращення структурно-функцiонального стану емалi вiдносно рiвня, зафiксованого одразу шсля вико-нання професiйноТ гiгiени. Так, резистентнють емалi пацiентiв пiдвищилася на 24,67% вщносно рiвня, отриманого безпосередньо шсля проведення професшноТ гИени. В аналiзi отриманих результат очевидним е те, що резистентнють ема-лi через 1 мюяць спостережень достовiрно нижча рiвеня резистентност емалi, зафiксованого на початку дослщження, до проведення професшноТ п-пени. Як видно з показниш ТЕР-тесту, отриманих до проведення професшноТ гИени та через 1 мн сяць пiсля неТ, стан резистентност емалi в па^е-нтiв на 85,71% нижче початкового рiвня.
Результати вивчення стану емалi через 3 мюя-цi пiсля проведення професшноТ гИени свiдчили про високий рiвень структурно-функцiонального стану емалi серед па^етчв основноТ групи, де був використаний запропонований нами комплекс профiлактичних заходiв. Проведенi дослiдження довели, що не було достовiрноТ рiзницi мiж почат-ковими показниками резистентностi емалi та по-казниками, зафiксованими через 1 i 3 мiсяцi, тобто стушнь резистентностi емалi серед пацiентiв основноТ групи нормалiзувався вже через 1 мюяць шсля проведення професшноТ гИени.
Дослщження, проведен через 3 мюяц серед пацiентiв групи порiвняння, виявили достовiрно нижчий рiвень резистентност емалi вiдносно па-цiентiв основноТ групи. Варто зазначити, що серед па^ен^в ^еТ групи була вщсутня позитивна динамiка змiн стану емалi та не було встановлено
достовiрноТ рiзницi в значеннях ТЕР-тесту, зафк-сованих через 1 i 3 мiсяцi.
Через 6 мюя^в у пацiентiв основноТ групи рн вень резистентностi емалi залишався стабтьним, ми спостерiгали вiдсутнiсть змiн у значеннях ТЕР-тесту через 1, 3 i 6 мiсяцiв. Отже, очевидним е те, що отримана висока резистентнють емал^ якоТ ми досягли завдяки використанню запропонованоТ методики, була незмшною протягом 6 мюя^в до-слiдження, що доводить ефективнють нашоТ методики.
Результати дослщжень стану резистентностi емалi пацiентiв групи порiвняння не виявили до-стовiрноТ рiзницi мiж значеннями ТЕР-тесту, вста-новленими через 1, 3 i 6 мiсяцiв. Значення ТЕР-тесту, отриман одразу пiсля професiйноТ ппени i протягом усього дослiдження, демонструють зна-чне погiршення структурно-функцiонального стану емалi пiсля проведення професiйноТ ппени i не-значне покращення резистентност емалi впро-довж 6 мюя^в. Заслуговуе на увагу той факт, що на останньому терм^ спостережень ми не спо-стерiгали повного вщновлення стану емалi до початкового рiвня.
Висновки
Як показали дослщження, внаслщок проведення професшноТ ппени вiдбуваеться значне зниження резистентност емалi. Порiвняння стандар-тноТ та нашоТ методик виявило, що запропонован заходи сприяли вiдновленню структурно-функцiонального стану емалi. Медична, економiч-на i соцiальна ефективнiсть запропонованоТ методики пщтверджуеться тривалiстю отриманого результату, який залишався стабтьним протягом усього дослщження. Це робить перспективним подальше дослщження ефективност даного комплексу заходiв професшноТ ппени порожнини рота.
Лтература
1. Флейшер Г.М. «Дентилюкс» - профессиональная гигиена полости рта / Г.М.Флейшер // Денталог. -2011. - №10. - С.48-51.
2. Попруженко Т.В. Профилактика основных стоматологических заболеваний / Т.В. Попруженко, Т.Н. Терехова. - М.: МЕДпресс-информ., 2009. - 464 с.
3. Антонова И.Н. Роль профессиональной гигиены полости рта в комплексном подходе к диагностике и лечению воспалительных заболеваний пародон-та: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.22 "Стоматология" / И.Н. Антонова. - СПб., 2000. - 17 с.
4. Окушко В.Р. Шаги к компьютеризации теста резистентности эмали / В.Р. Окушко, С.И. Козадаев, А.В. Потоля // Саратовский научно-медицинский журнал. - 2011. - Т. 7, №1. - С. 266-268.
Стаття надшшла 27.08.2013 р.
№ 6 2013 р.
34
Резюме
Висв^лений вплив заходiв професшно! гтени порожнини рота на резистентнють емалi. Представлен результати дослiдження ефективностi стандартно! методики професшно! гiгieни i запропоновано! методики з використанням ремiнералiзувального гелю в шдивщуальних капах. Згiдно з отриманими даними вищу резистентнють емалi було зафксовано в пацieнтiв за використання запропоновано! методики.
K^40Bi слова: професшна гiгieна порожнини рота, резистентнють емалк
Резюме
Представлены результаты исследования эффективности стандартной методики профессиональной гигиены полости рта и предложенной методики с использованием реминерализирующего геля в индивидуальных каппах. Согласно полученным данным более высокую резистентность эмали определили у пациентов при использовании предложенной методики.
Ключевые слова: профессиональная гигиена полости рта, резистентность эмали.
Summary
In the article results of investigation of effectiveness of standard method of professional oral hygiene and suggested method of using remineralizing gel in individual kappas are presented. It has been determined that patients using suggested method of professional oral hygiene have higher level of enamel resistance.
Key words: professional oral hygiene, enamel resistance.
