CC BY
47
УДК: 616.31-083-06-084-043.21 Р. С. Назарян, Л. С. Кривенко
КОМПЛЕКСНЕ ОЦ1НЮВАННЯ СТОМАТОЛОГ1ЧНОГО СТАТУСУ ПАЦ1СНТ1В ЗАВДЯКИ ДИФЕРЕНЦ1ЙОВАНОМУ П1ДХОДУ ДО ВИБОРУ ТАКТИКИ ПРОФЕСIЙНОÏ Г1Г1СНИ
Харкiвський нацiональний медичний уыверситет
Проведения гiгieнiчних заходiв - це невщ'емна частина профiлактики, яка здатна запоб^и роз-витку захворювань на раннiх стадiях. Професiйна ппена порожнини рота е основним елементом профтактики основних стоматологiчних хвороб [1,2]. Устх Тх лiкування залежить вщ якостi вико-нання лiкарем професшноТ гiгiени порожнини рота. ^м того, на думку авторiв, професшна гiгiена мае бути обов'язковим етапом санацп порожнини рота, що дозволить патенту уникнути складних i дорогих операцш з реконструкци зубiв [3,4].
З л^ературних джерел вiдомо, що засоби ви-далення зубних вщкладень можуть ушкоджувати поверхню твердих тканин зуба, реставрацш та ор-топедичних конструкцш. Крiм цього, полiрування оброблених поверхонь призводить до часткового або повного видалення поверхневого шару, зба-гаченого фторидами, що також може бути недолн ком професшноТ гИени порожнини рота [5].
На пiдставi попередшх клшко-лабораторних дослiджень нами були встановлен змiни крайовоТ адаптаци матерiалiв до твердих тканин зуба внаслщок впливу методiв професiйноТ гiгiени, а також оптимальна тактика дш при цьому. Також був визначений оптимальний препарат для реабн л^ацшних заходiв у комплексi професiйноТ гiгiени порожнини рота. Згщно з даними растровоТ елек-тронноТ мiкроскопiТ функцiю вщновлення структу-ри твердих тканин зуба найбтьш повно виконуе ремiнералiзувальний гель, що мютить кальцiй, фосфор i магнiй [6].
Метою нашого дослiдження було комплексне вивчення i порiвняння показникiв клiнiчноТ ефек-тивностi запропонованого та стандартного алго-ритмiв професшноТ ппени порожнини рота (ПГПР).
Матерiали i методи.
Дослiдженню пiдлягали 78 па^енпв вiком вiд 16 до 25 рош, якi звернулися до Уыверситетсько-го стоматологiчного центру Харшського нацю-нального медичного унiверситету. Ус пацiенти були детально iнформованi про мету, методи до-слiдження i дали згоду на участь.
Пацiенти були роздiленi на двi групи - основну i порiвняння, кожна група була додатково подте-на на 3 пщгрупи. Групу порiвняння склали 30 пацн
chtîb, по 10 па^енпв у кожнiй пщгрупк До па^ен-TiB групи порiвняння був застосований стандарт-ний алгоритм професшноТ' ппени порожнини рота, який складався з таких еташв: антисептична об-робка, видалення зубних вщкладень, полiрування твердих тканин зубiв i пломб, обробка зубiв фто-ровмюними препаратами. Кожна пiдгрупа групи порiвняння вiдрiзнялася видом полiрувальних систем. У першш пiдгрупi для полiрування були за-стосованi циркулярнi щточки й абразивна паста «SuperPolish» («Kerr»), показник RDA-8, 5; у другш пiдгрупi - система гумових полiрiв «PoGo» («Dentsply»); у третiй пщгруш - пов^ряно-абразивна система.
Основну групу склали 48 па^етчв, як були по-дiленi на 3 пщгрупи по 16 оаб. До вибору тактики професшноТ' гИени па^етчв ^еТ групи був застосований диференцшований пiдхiд. У разi вияв-лення реставрацiй iз композитного матерiалу до стандартного алгоритму був доданий етап по-криття поверхнi пломби композитним герметиком; у разi виявлення склоюномерного цементу - лаком для покриття склоюномерних цементiв. Пюля проведення професшноТ' гiгiени пацiентам було призначене використання ремiнералiзувального гелю в шдивщуальних капах пiсля вечiрнього чи-щення зубiв протягом двох тижыв. Крiм цього, па-цiенти основноТ' групи були подiленi на 3 пщгрупи залежно вщ виду використаних полiрувальних систем аналогiчно до розподту пацiентiв групи по-рiвняння. У першiй пiдгрупi застосували цирку-лярну щiточку i пасту, в другш - систему гумових полiрiв, у третш - повiтряно-абразивну систему. Комплексне дослщження ефективностi запропонованого i стандартного алгоритмiв визначали за допомогою iндексiв КПУ, Грiн-Вермiльйона (1964), РМА в модифкацп Parma (1960), ТЕР-тесту за В.Р. Окушко.
Результати дослщження.
Ус показники кл^чноТ' ефективност реестру-вали до проведення професшноТ' гИени, через 1, 3 i 6 мюя^в. Результати проведеного дослщження представлен у табл.1.
Таблиця 1
Порвняльний анал'з динамки кл'тЫних показникв у пац1ент1в основноГ групи /' групи пор1вняння
1ндекс Група, п1дгрупа До ПГПР Через 1 м1сяць Через 3 мюяця Через 6 мюяцв
КПУ зуб1в Основна, 1 4,23±0,24 4,23±0,24 4,23±0,24 4,23±0,24
Пор1вняння,1 4,56±0,21 4,56±0,21 4,82±0,13 5,05±0,12*
Основна, 2 4,31±0,29 4,31±0,29 4,31±0,29 4,34±0,29
Пор1вняння,2 4,36±0,43 4,36±0,43 4,82±0,43 4,98±0,31*
Основна, 3 4,42±0,38 4,42±0,38 4,42±0,38 4,42±0,38
Пор1вняння, 3 4,49±0,43 4,49±0,43 4,56±0,27 4,81±0,22*
Гр1н-Верм1льйона (бал1в) Основна, 1 2,09±0,7 0,61±0,2* 0,52±0,16* 0,63±0,18*
Пор1вняння, 1 2,08±0,56 1,41±0,29* 1,48±0,24* 1,49±0,24*
Основна, 2 1,98±0,2 0,75±0,16* 0,76±0,17* 0,85±0,19*
Пор1вняння, 2 2,01±0,44 1,49±0,18* 1,57±0,25* 1,68±0,23*
Основна, 3 2,01±0,4 0,44±0,12* 0,22±0,15* 0,27±0,17*
Пор1вняння,3 2,03±0,21 1,23±0,22* 1,24±0,14* 1,29±0,19*
РМА (%) Основна, 1 32,93±4,03 8,23±2,35* 8,2±2,15* 8,37±2,12*
Пор1вняння, 1 34,26±3,1 24,22±2,17* 23,1±2,51* 23,53±1,78*
Основна,2 33,1±3,52 10,90±1,22* 12,10±1,66* 14,03±1,6*
Пор1вняння, 2 36,41±2,91 22,58±3,35* 21, 19±3,04* 28,2±1,83*
Основна, 3 33,13±3,6 6,17±1,07* 6,27±1,21* 6,33±1,64*
Пор1вняння, 3 35,26±2,15 22,39±3,21* 24,1±3,35* 18,4±1,96*
ТЕР-тест (бал1в) Основна, 1 3,81±0,35 2,57±0,21* 2,59±0,31* 2,48±0,3*
Пор1вняння, 1 3,66±0,26 4,09±0,31 4,12±0,29 3,54±0,25
Основна, 2 3,28±0,29 2,51±0,31* 2,49±0,36 2,48±0,29*
Пор1вняння, 2 3,82±0,31 4,11 ±0,26 4,14±0,22 3,78±0,29
Основна, 3 3,91±0,27 2,45±0,33* 2,38±0,31* 2,41±0,53*
Пор1вняння, 3 3,41±0,29 4,13±0,24* 4,02±0,28 3,36±0,37
Примтка *- достов1рно щодо початкового р1вня, р<0,003.
На пiдставi отриманих даних можна зробити висновок, що через 6 мюя^в прирют карieсу у вах пщгрупах групи порiвняння був iстотно вищим, то-дi як у основнш групi показники iнтенсивностi карн есу не змiнилися в першiй та третш пiдгрупах, а в другш пiдгрупi зросли тiльки на 0,04. У груш по-рiвняння збтьшення показникiв КПУ було макси-мальним у другш пщгруш, рiзниця склала 0,62.
В основнш груш визначення шдексу Грш-Вермiльйона дозволило констатувати «незадовн льний» рiвень гiгieни порожнини рота в обох трупах. Патентам згщно з груповою належнютю проводили лiкувально-гiгieнiчнi заходи. Через 1 мн сяць пiсля проведених заходiв пацiентiв запрошу-вали на повторний огляд. У па^ен^в з основноТ групи i групи порiвняння полiпшувався гiгiенiчний статус до рiвня «задовтьноТ» гiгiени. Однак у основнш груш цей показник покращився найбтьше в третш пщгруш на 78%, у груш порiвняння також найбтьше в третш шдгруш - на 39%.
Через 3 мюяц тривала позитивна динамка в п-пешчному статус основноТ групи, найкращий показник був у третш шдгруш, шдекс Грш-Вермтьйона склав 0,22, тодi як у групi порiвняння iндекс гiгiени дорiвнював 1,24 у третш шдгруш. Через 6 мюя^в шсля початку дослiдження в основнш груш показники ппени порожнини рота у вах пщгрупах свщ-чили про добрий рiвень гiгiени, а в групi порiвняння - лише про задовiльний стан гИени.
Отже, результати аналiзу гтешчного статусу порожнини рота в динамiцi свiдчать про полт-шення гтешчного стану в основнiй групi, а отже, про ефективнють запропонованого алгоритму професшноТ гiгiени. При цьому варто зазначити, що порiвняння показникiв гтешчного стану порожнини рота па^ен^в залежно вiд виду використа-них полiрувальних систем свiдчить про вищу ефективнють пов^ряно-абразивно! системи.
Клiнiчну ефективнють застосування гелю, що мютить кальцш, фосфор, магнiй, у ролi реаб^та-цiйноТ терапiТ пiсля професiйноТ ппени порожнини рота пiдтверджують данi про стан резистентносп емалi. Так, на початку дослщження стан резистин-тносп емалi був на рiвнi вщ 3,28 до 3,91 балiв у основнш груш та вщ 3,41 до 3,82 бала в груш по-рiвняння.
Згiдно з ТЕР-тестом через 1 мюяць пiсля про-ведення професiйноТ гiгiени в основнш груш, шсля застосування патентами кап i ремiнералiзуваль-ного гелю спостер^алося значне пiдвищення по-казникiв резистентносп емалi до рiвня 2,57, 2,51 та 2,45 балiв вiдповiдно в першш, другiй i третiй пщгрупах. Стшкють отриманого результату майже не змшювалася протягом усього термiну дослщження. У груш порiвняння вщбулося незначне по-гiршення показникiв резистентносп емалi через 1 мiсяць шсля проведення професшноТ ппени, а через 6 мюя^в, до закшчення дослiдження, рiвень
№ 3 2013 р.
34
резистентност! емал1 практично дор1внював поча-тковому р1вню. Сл1д зазначити, що найкраща динамка показниш емалевоТ резистентност! була в третш п1дгруп1 обох груп, де була використана по-в1тряно-абразивна система.
Показники ступеня запалення тканин пародон-та п1дтвердили ефективн1сть запропонованих за-ход1в професшноТ' г1г1ени. В основнш груп1 пац1ен-т1в було зафксовано значне покращення стану ясен у пор1внянн1 з початковим i майже повну вщ-сутн1сть проявiв запалення в тканинах пародонта. У груп порiвняння стандартний алгоритм професшноТ' гiгieни також показав високу ефективнють, але вона була ютотно нижче ефективностi алгоритму, використаного в основнш груш.
Висновки.
За результатами проведеного дослщження ви-значена кл^чна ефективнiсть стандартного i ди-ференцiйованого алгоритму професшноТ' гiгieни порожнини рота. Як показали кл^чы спостере-ження, диференцiйований пiдхiд до фшшноТ об-робки реставрацiй, застосування ремiнералiзу-вального гелю, що мiстить сполуки кальцш i фосфору, е найефективнiшим комплексом для пщ-вищення резистентност твердих тканин зубiв, покращення або пщтримки рiвня гтени порожнини рота, а також для зниження карiесогенноТ ситуацiТ. Аналiз результат дослiдження продемонстру-вав, що використання пов^ряно-абразивноТ сис-теми в комплекс професiйноТ гiгiени ефективнiше вiдносно шших видiв полiрувальних систем та сприятливо впливае на динамку гтешчного стану i резистентностi емалi.
Резюме
Проаналiзованi показники клiнiчноТ ефективностi запропонованого i стандартного алгоритмiв професiйноТ гiгiени порожнини рота. За результатами дослщження встановлено, що для пщвищення резистентност твердих тканин зубiв, покращення рiвня гтени порожнини рота, а також для зниження карiесогенноТ ситуацп ефективнiшим е диференцшований пiдхiд до вибору тактики професшноТ' гiгiени.
Ключовi слова: професшна гiгiена, гiгiенiчний статус, резистентнiсть емалк
Резюме
Рассмотрены показатели клинической эффективности предложенного и стандартного методов профессиональной гигиены. В результате исследования установлено, что для повышения резистентности твердых тканей зубов, улучшения уровня гигиены полости рта, а также для снижения кариесогенной ситуации более эффективным является дифференцированный подход к выбору тактики профессиональной гигиены.
Ключевые слова: профессиональная гигиена, гигиенический статус, резистентность эмали.
Summary
In the article the clinical effectiveness of the proposed and standard methods of professional oral hygiene are studied. It has been determined that the differentiated approach to the choice of tactics of professional oral hygiene is the most effective for increasing the resistance of hard tissue of teeth, improving the oral hygiene and reducing the cariogenic situation.
Key words: professional oral hygiene, hygienic status, enamel resistance.
Описаний алгоритм заходiв професшноТ' гтени може бути рекомендований для застосування лкарями-стоматологами i гтенютами в щоденнш практицк Перспективними е подальшi дослщження можливих шляхiв удосконалення алгоритму професшноТ гтени порожнини рота.
Лтература
1. Выключите страх, или размышления о будущем профилактики в стоматологии / [Барер Г.М., Овчинникова И.А., Завьялова В.А., Маслий В.Г. ] // Клиническая стоматология. - 2002. - №3. - С. 1820.
2. Леус П. А. Эффективность профессиональной гигиены полости рта в профилактике болезней пе-риодонта/ Леус П. А., Любко С.С. // Клиническая стоматология. - 1997. - № 3. - С. 70-72.
3. Авраамова О.Г. Перспективы разработки профилактических стоматологических программ в России (исторический и ситуационный анализ) / Авраамова О.Г., Леонтьев В.К. // Стоматология. -1998. - №2. - С.11-18.
4. Сохов С.Т. Современные аспекты этиологии, патогенеза и лечения воспалительных заболеваний пародонта / Сохов С.Т., Шаповалова И.А., Сохова И.А. - М.,2003.- 144 с.
5. Грудянов А.И. Заболевания пародонта / А.И. Гру-дянов. - М., 2009.- 336 с.
6. Назарян Р.С. Влияние методов профессиональной гигиены полости рта на состояние краевого прилегания композитных реставраций / Назарян Р.С., Кривенко Л.С. // Запорожский медицинский журнал. - 2012. - №3. - С.105-106.
Стаття надшшла 16.04.2013 р.
