ДОСЛіДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПОЛіМЕРНИХ ПЛіВОК З ДИСПЕРСіЙ РЕАКЦіЙНОЗДАТНИХ АКРИЛОВИХ КОПОЛіМЕРіВ ВіТЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИЦТВА Текст научной статьи по специальности «Химические технологии»

УДК 677.016.6

В роботi дослиджено кологдно-хiмiчнi властивостi дисперст акри-лових кополiмерiв та фiзико-меха-тчт властивостi плiвок на гх основi. Показано, що дат характеристики для ряду втчизняних полiмерiв мають перевагу над полiвiнiлаце-татною дисперЫею, яка на даний час використовуетья текстиль-ними тдприемствами для апрету-вання тканин. В якостi апретую-чих плiвкоутворюючих препаратiв для бавовняних тканин може бути використана група реакцшноздат-них акрилових кополiмерiв, як сьо-годш виробляе в промисловому мас-штабi тдприемство Украгни

ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПОЛ1МЕРНИХ ПЛ1ВОК З ДИСПЕРС1Й РЕАКЦ1ЙНОЗДАТНИХ АКРИЛОВИХ КОПОЛ1МЕР1В В1ТЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИЦТВА

В. М. Лисюк

Здобувач*

Контактний тел.: 8(0552) 32-69-71 E-mail: [email protected]

Т.А. Попович

Кандидат техшчних наук, старший викладач Кафедра загальноТ та неоргашчноТ xiMiT Херсонський державний ушверситет вул. 40-ромв Жовтня 24, м. Херсон, 73000 Контактний тел.: 8(0552) 49-12-69, 32-69-71

Г. В. Mi щен ко

Доктор техшчних наук, професор, завщувач кафедри* Контактний телефон: 8(0552) 32-69-71 E-mail: [email protected] *Кафедра фiзичноТ та неоргашчноТ xiMiT Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет Бериславське шосе 24, м. Херсон-8, 73008

Для надання тканинам м'якосп, дратрувально-сп, для зб^ьшення 1хньо1 жорсткоси або надання наповненого грифу 1х тддають апретуванню. Плiвка апрету, що наноситься на тканину, окрiм полiпшення зовнiшнього вигляду повинна тдвищувати стiйкiсть 11 до зовшшшх впливiв, зокрема до стирання, дп свiтла та атмосферних умов. З цieю метою для оброблення тканин використовують крохмаль i ряд термопластич-них смол. Крохмаль як апрет не ввдповвдае основним вимогам до обробних препарапв. Плiвка цього апрету нестшка до прання i легко видаляеться з тканини вже тсля першого прання, тобто це апрет одноразового

використання. Враховуючи останне i зважаючи на те, що крохмаль належить до харчових продукпв, на теперешнш час для завершального оброблення тканин все б^ьше застосовуються незмиваючi апрети на основi темопластичних полiмерiв: полiвiнiлацетатна (ПВА) та полiетиленова емульсii, полiакриламiд, ла-текси на основi акрилонiтрилу, бутадiенстиролу та ш. [1]. Але перерахованi плiвкоутворюючi матерiали мають певнi недолiки. Так, наприклад, ПВА формуе на текстильному субстрат жорстку нееластичну плiвку, а бутадiенстирольний латекс - плiвку з жовтуватим ввдтшком [2]. У теперешнш час за кордоном освоено

a s

Td H

п 3

ñl Я

rD

W S g 2. я

rD a со ^ Г, Я

" i? £

И . »

Cd

м n

Cd

Cd

n

Л

Co и

»

n

H

о v.' * S M

n

s a

я о H

о TS m

и n Ч

H С: м

t ei:

£ Й

й s

n

сл

V!

S fa к й s £ и S.

й н

s m

о 0\

Я й

О й S

« О S

a ° X >5' ^ °

s=

Cd

a h »

rD и

ч ° о

h о

K= О Ol

S ¿

S " £

2 в

к О

s= ^

о

О w

Я S

a -5 s

л я

я м

H n

2 g

s *

S Й

h о

о n

й й

§ S'

СЛ СО ю - № зразка дисперсп'

Î4 я о Я ^ тз S. S ^ ^ Ю- В ta > ДIICпepciя №5 (./IaKpiTeKC 273) ДIICпepciя №4 ДIICпepciя №3 ДIICпepciя №2 Дncnepcifl № 1 (.IaKpiTeKC 272) Назва дисперсп'

сл ю СЛ «3 ю СЛ о Масова частка cyxoï речовини, W, %

00 to Ъ СЛ "-J оо со Водневий показник (pH)

Ю о о о о о о о ^ о о о о СЛ Po3MÍp частинок, Гер, МКМ

^ Ю СЛ со оо СЛ ю Поверхневий натяг, с, мН/м

о H s; я о H s; я ¡a о H а; я Í3 о H а; я о H a; я ¡a о H a; я ¡a CTiiÏKicTb до розведення водою (1:100)

^

0 ь о. Ja!

1

0

1

х ж'

S) О Ь

s с s

s=

к fa

со о Cd n

rD ¿h

й -S-

О Й

g 8

о о

Cd К н

Со M

Ox g И Й о. й' К о

л

Cd й со n н S Cd

о n

H

Й S n Я

§

Со о S И о

X Ш -т* я т

g 5 м

К Td

к Я.

Ü3 §

Td

о

со

я я я я

о

О м

эт ei:

О ' ' Я

к

Cd

О го Й

X и й п Cd

о

я

о и

Со Со

я

Я Я Я о Cd И

ч о » О n -

Td

о

» §

со m

й н

со №

н n

Я. »

0J -

со Я

и ¿B

В Td

S о

л я я ^

я ^

и я

n

bQ й

2. S

fí О у

S'

О

S

я я

Со

и о S

Cd Я

и е.

S н

со Со

M ?

У го

M S

н 2 я а S Й

g. ñ я

n >2 н V

Со Td Я

V! Со й rD

o\

rD &

Со О

o\ Г

Со

•в о

Cd n Cd

Я К Td Я

Td

rD rD Й Й

№

Я

й

и

и в'

n Я

V! V!

а; И О t3 й Я к- й

EÍ:

rD H Td •

я о.

Td

rD

я

о

Cd Я Я Я

2 Cd Я ei: CD ~

о\

V! H

Я й со И Td Я й со

н Я Td

о

со

и

Td Я

й о

Cd со

й X

ñ 2.

Я й

rD b4

Td и

г

^ о ю- я.

!->. 5'

й g

V! о

й н

я <<;

n cd Я м

к

Td щ 2.

н

^ и

ю' EÍ:

^ Я ю- g

V к

Ol '

Я м

rD M Td

n

H

H

й M

И Td H й M

H

H Td

о

O) rD

Я «

» О ^ Td

-S 1 »

Я я ra s-

> ш

fa и О о

- й

» м' и S. м Я

g »

о и Я Td " Я

й о

Cd

о ^

я 2

<т> S

Td м

n н

С <т>

S= Td

m'

^ g-

r1 ^

о ^

M M

2 и

s H

к я

Й Cd

Й Td

Я м

о X

OJ Я V!

rD Я

ёч о

m Ci я н а*

о Cd Я

Cd

Td

о „

о ^

н а

о\ й

^ №

й к

о о

я я

X

К м 5 и w Я

й о

Cd Я

X

о

Cd

m го

S s

tr1

2 Й

я

Td Я

M

Я

Td

3 g

я G ы а.

Я й

» «

о ^

Cd м

Я и

'S й

2х я

а и

я о

к о

о о

ОХ Р

Td й

° S Р^ о и td

rD ^

Я M

Я »

» И H

2 я и ьГ:

Cd

я и о Td Я n н

M

Я

Я

»

И

0 Td Я n н

M

Я

1

г

Я

О Cd Я

X

н Л

я

СО

I

г Я Я

X со И Td Я й о

Cd Я

X

S S а ^

я

я

»

я

Td

о о\ й rD

о\

V! H

Я

й »

n Я rD Я о

Й n й н

и > о й

rD

Cd Td

Я »

Я Й Я= eí:

n И

Я Td

2 Я

Ç й

Я о

О n

4 Я О Щ

Cd »

Я g

Td о

о cd

о\ м

Я Я

s О

я ^

н о

Я п

м я

м я

ч; S

И со Td V!

H

Я м

а. и

я s

Ei: И

H й

Td cd

Я S

rD X

° H

S4 s

X Td й

о я

й

е- n

H

Я Л Я Я

X

Й я

S О

я

» g

л Td

CD S.

n Cd

р'ОН л

n '< V!

V! н W cd

й Я м' СО

л Й ^ к

я 2 » -Я я

со i—1 • м

й ^ о

s ? " й

ñ £ Td S"

° S ™

о ^

S К

Cd

н Я

" м

со Я я s

S s s 5

Я я « ™ "s а о й S g я я

Я к n

Й >Н rD Я

й о К Д

М й Й о

Й H » S'

g § s. g

я 2 » я ■3 о. и н

n ' Ю 2 ьч о ^

к< ' X з

^ № О Я

i2j и ° й

- О „ №

<> 2 \ к

г? S. й о

3

Ol XI rD

» g

'-< о

£ S

я ?

СО СО

X И

Й 3

g I

я £

<т> S Td g 2. S S= td

fa Л

^ 2 » S

Ei: О

g 5

Cd о

Я ti bQ

Я > И »

W

a и я

^ °

№ g -

Я S я

о 2 Э.

h-: Я Й

Я Ë м

О ^ Я

S m в

£ а я

X 2 £

я а £

р. а> »

^ Td

g X И

м Я о

g м £

и S к

У н Ф

р. я= я

^ И i-;—J

° й w

со Я и

Й M -g

S' ^ » td

< я Td

Со о

» P ï

со и д

Я Я

Й

О _.

И Cd

ш Ъа

^ О

"О

s

О

I

о

т;

^

CD

^

Ь

S

го

т;

о

i

i j=

ш Ф

и i

и

-i "О

"О о W

ы Хс

X

s ti

i S

О

го* ^

ф

тз

о

Sc

I

W

^

о

го

ф

"О

X

I

ф

го

s

Sc

Поверхневий натяг, мН/м

é «

НИ

о\ ^п UJ ю

й й я я о о я я

fD о 43 43

тз тз тз о о о о о о ïq ïq ïq ïq ïq ÏÛ

о\ ^п UJ ю

В 2

m g

> s

я

ti я

43

л Г

i

ff

1

i

: t 4 i!

—è- (Г —

я

о

Cd rD Td

X

я

rD Cd

о т о я

СО

H »

V! Td м . X 0J

•< s

м К' со Я

Я ^

я

»

я

о

Cd

rD

Td Td

о X o\ Я O rD

О К

2 м

Я н

К »

о т

я <<;

Td

Ei: О

&S

s= Я я

м м'

й я

со Я Td

2 я

С. <т>

S 2

£ к= я

И со

Я со о

ъ 5 2- н -с №

- Й

£ Ь4

i -

rD n

И ьч

Я U-

СО

Я Я Cd м

со л н го Я Я Я £ » я о

Cd

rS »

О S

g s

з I

о s

й ^

X »

Ei: И

Td V!

И M

Я' м

а К

о ill

р »

g а

о о

н Cd

О rD

й тз

СО X

g а

^ rD

я cd

о

S m

S К

S о

" a

н 2

№ 3

ь£ к

Td Eí:

о н

n M

О T

Я V!

Я Й

» ?

й н

СО СО

Я й

н

СО

о\

rD H

¿i Td

X s а л

2 к

Ps M

&

rD

rD

П

Й to M

rD И H= nd со

M ° S

Я o\ o

о о я

И H V!

S" M

к 2

о я

M о

o Td

О Я

й w

Td Td

- й m со

й cd ^ s

S 5.

V! Td »

и я

С «

й

0 я Й я

СО fa g

S я

1 я К я

s

О я

о к

Td ç-

п £

К" и

я= Я

Р я

и о

^ M

т о

V! Td

м X

» Я

й 2

СО и

Я

M X

rD

Й M

Я й

Я м

s q

я в

м V

В м Ö я

S й ^ я Й И

ä M

ñ т

И M О Я й 2 2- 2 й ^ я „

rD

S й i

" I-1

Td "

О n

V!

M

: H

Td со

S я я

M

. й

Я »

со о

л Й

к £

^ и

0 О

Я S

ñ V!

н я

S g

1 ™

и Td

' X

га Щ

rD О

£ н

Я Ei:

£ я

S о

а м

СО о

M ^

а. ^

>я ®

я 2

я а.

о. «

Й я

В О n Td

II 2

Sog f ^

g О я

s ъ «

hg* о н

Я И hH

о

Я Й Й

СО rD в

П я о

n К и

2 » о>

и ^

й о 2. я й В=

s S

n

H

CO rD Td Td

Td о й я

V! О

и м

Я о

Td Td

о X

Я я

° В

м -g

о

Td м

Ö й

Я Ei:

rD щ

а я

2: Я

П

Я

rD

Td »

о о\

V!

S

О M й S S

H

я

a

^ Ei:

со n

И

___H

h2 Td

ra m'

й g ¥ о

и

H

rD Td H со V! m

СО ^

S ^ Я о о M » c\ о

° 2 h я

И й

О я a S s м

СО ^

о\ g

fl 2 и

CD м

^S s= й 2 и о Я я* Td

я Q я » 5 о

а й м Дня

fl о Я

я

В п ^

Я Td й

Я П В

? s=' ?

я й

* Я

и о

о n

й Й h-: b4

Й n

Я »

s ^

Я со

2 ^

Й Td

2 о

й Я

n

а я h2 "в Td

со й

и iû M "

Ei: Я

т Td

Td м

M S

r H

CO H

H m Я

О

П hr—t

l—i w

a Ht

I й

s к

со X

ГО Q

» w

^S О

й S

s a

m 2

СО

Я

Td

iä 2 rí

s

№ о н

n Td й H

¡a g

^ S

V!

« Td

£ о

S со

о a

Я H К H

S с

m

О Й

Td я

о СО

й н

о я

м "

II

СО

M м

H

К

В

° ^

со cd

Я «

s £

S »

Td о

s К

S g

M И

S 5

» X

H То

о '—'

К "

2. 3

я s

о ^ g

g °

2 ^s

юльюсть ПАР повинна бути б^ьше, шж для iнших по-лiмерних дисперсш.

Обробка целюлозних тканин пов'язана iз рiзними видами взаeмодiй мiж двома фазами - волокном та апретуючою речовиною, зокрема з адгезieю. Роботу ад-гезii розрахувати непрямим методом через крайовий кут змочування.

У данш робоп вимiрювання крайового кута змочу-вання краплi полiмерноi дисперсii на поверхш запара-фiнованоi скляноi пластини здшснювали за методом проектування Ребiндера П.А. [4], а роботу адгезп поль мерних диперсiй розраховували за рiвнянням Дюпре-Юнга, яке дозволяе зв'язати роботу адгезii з крайовим кутом змочування, якщо вiдомi поверхневi натяги дисперсш i крайовий кут змочування [5]:

Отриманi результати наведено в табл.2.

Таблиця 2

Поверхневi властивосп дисперсiй

№ зразка дисперсп Назва дисперсп Поверхневий натяг, с , мН/м Крайовий кут змочування, в, рад Робота адгезп, Wа, мН/м

1 Дисперая №1 (Лакр1текс 272) 47 1,07 69

2 Дисперая №2 52 1,20 70

3 Дисперая №3 38 0,78 65

4 Дисперая №4 44 1,14 62

5 Дисперая №5 (Лакр1текс 273) 51 1,19 69

6 Дисперая №6 (ПВА - Д) 42 1,31 52

Як свiдчать данш табл. 2, показники поверхневого натягу вихщних вичизняних полiмерних дисперсiй знаходяться в iнтервалi вiд 38 до 52 мН/м i близькi за значеннями поверхневого натягу полiвiнiлацетат-ноi емульсii. Даннi характеристики дисперсiй мо-жуть певним чином впливати на змочування твердоi поверхнi, наприклад, текстильного субстрату. Крiм того, розрахунки за рiвнянням Дюпре-Юнга для до-слщжуваних полiмерних дисперсiй дають значення роботи адгезп вщ 62 мН/м до 70 мН/м, що в 1,5 рази бшьше, нiж для ПВА.

Аналiз даних таблицi 2 показуе, що для збшьшення змочування твердоi поверхнi (наприклад, текстильного матерiалу) дослiджуваними полiмерними дисперсь ями, потрiбно збiльшити роботу адгезii або зменшити роботу когезii (поверхневий натяг) даних дисперсш, наприклад введенням у полiмернi системи ПАР або змшою температури.

Таким чином, оцшка колоiдно-хiмiчних властиво-стей дослiджених вiтчизняних акрилових дисперсш дае можлившть рекомендувати '¿х для використання в якоси апретуючих полiмерних речовин в процесах за-вершальноi обробки текстильних матерiалiв.

Однак технолопчна схема апретування текстильних матерiалiв передбачае сушiння тканини, в ходi

якого формуеться полiмерна плiвка з низкою корис-них споживчих властивостей.

Для остаточного висновку про придатшсть дослщ-жуваних дисперсш у якосп плiвкоутворюючих апре-пв, необхiдно мати даннi про властивосп полiмерних плiвок даних дисперсiй.

Тому в робой дослщжено наступнi властивосп плiвок акрилових сополiмерiв вiтчизняного вироб-ництва: поверхневi властивостi плiвок (метод Елтона

[6]), оптична густина, вщносне подовження, розривна мщшсть, товщина плiвки, розчиннiсть i набрякання полiмерних плiвок.

Данi табл. 3 свiдчать про те, що тверднення реак-цшно' системи та ii перехiд у твердий стан супровод-жуеться тдвищенням поверхневоi енергii полiмерiв

[7]. Так, якщо поверхневий натяг дисперсп № 1 стано-вив 47 мН/м (табл. 1), то для плiвки даного полiмеру цей показник зростае до 64 мН/м, а робота адгезп з 69 мН/м до 128 мН/м вщповщно. Високе значення по-верхневоi енергп плiвок свщчить про те, що тканини, оброблеш даними акриловими кополiмерами будуть вiдрiзнятися пiдвищенною адгезiйною здатнiстю, що буде супроводжуватися '¿х забрудненням. Тобто проблема використання акрилових кополiмерiв повинна виршуватися одночасно з наданням тканинам анти-адгезiйних властивостей.

Таблиця 3

Поверхневi властивостi полiмерних плiвок сформованих з дисперсш акрилових кополiмерiв

№ зразка дисперсп Тип пол1меру Поверхневш натяг, с,мН/м Крайовий кут змочування, 6, рад. Робота адгезп, Wa, мН/м

1 Акриловий сопол1мер (Лакр1текс 272) 64 0,69 128

2 Акриловий сопол1мер 58 0,91 117

3 Акриловий сопол1мер 71 0,31 142

4 Акриловий сопол1мер 55 1,05 110

5 Акриловий сопол1мер (Лакр1текс 273) 62 0,79 125

6 Пол1вшшацетат (ПВА - Д) 48 1,34 91

В процеа плiвкоутворення дослiджених водних дисперсш спостер^аеться пiдвищення поверхневого натягу в середньому в 1,5-1,9 та роботи адгезп - в 1,92,3 рази, тому плiвка латекса з реакцшноздатними функцюнальними групами зазвичай мщно втриму-еться на волокнi завдяки адсорбцшним силам, а в де-яких випадках i за рахунок хiмiчноi взаемодii полiме-ра з волокном забезпечуючи створення незмиваючих апретiв.

У плiвках, нанесених на тверду поверхню, усадка вiльно розвиватися не може, тому в таких покриттях тд час тверднення завжди виникають внутршш на-пруги, величини яких залежать ввд багатьох факто-рiв: товщини плiвки, гнучкостi полiмерного ланцюга, режиму сушшня та iн., якi в свою чергу впливають на яюсть апретованоi тканини [8]. Тому нами було дослужено фiзико-механiчнi властивосп полiмерних плiвок, характеристики яких наведено в табл. 4.

Аналiз даних табл. 4 показуе, що найтоншi плiвки формують дисперсii акрилових сополiмерiв №1 та №5 (Лакриекс 272 i Лакрiтекс 273). Даш полiмернi плiвки володiють високою еластичшстю, досить мiцнi, що в комплекс з товщиною плiвки буде зумовлювати м'який та еластичний гриф апретованоi тканини.

Однieю iз вимог до плiвкоутворюючих полiмерiв е безбарвнiсть i прозорiсть плiвок. З наведених на рис. 2 графтв видно, що в« вiтчизнянi акриловi сополiмери повшстю вiдповiдають цьому показнику (крiм на-пiвпрозороi плiвки з дисперсii № 3, D = 0,52). Плiвка з вiнiлацетатноi дисперсii напiвпрозора та мае висок значення оптичноi густини: D = 0,64, X = 315 нм.

■в 0,6

к

|0,5

0,4

^ к

[=0,3 о

0,2 0,1 0

\ 6

2

* ^Я

315

415

515

615 715

Довжина хвил1, нм

Рисунок 2. Оптична густина полiмерних плiвок сформованих при 800С з: 1 — дисперси № 1 (Лакрiтекс 272); 2 — дисперси № 2; 3 — дисперси № 3; 4 — дисперси № 4; 5 — дисперси № 5 (Лакр^екс 273); 6 — дисперси №6 (ПВА-Д)

З метою ощнки саштарно-гтешчних показниюв було визначено пгроскотчшсть полiмерних плiвок. Результати отриманi вiдповiдно до ДСТ 8971-78 i представлен на кiнетичних кривих гiгроскопiчностi плiвок (рис.3).

Видно, що найбiльше значення пгроскотчносп одержано для полiмерноi плiвки № 4, але недолiком остан-ньоi е те, що вона суттево набрякае в миючих розчинах (рис.4, б), зазначених у ДСТ 9733.4-83 i в процес прання може видалятися як апрет з текстильного субстрату.

Для шших дослiджуваних акрилових сополiмерiв та ПВА гiгроскопiчнiсть плiвок № 1, 2, 3, 5, 6 знахо-диться в межах максимальних значень 1,2 - 2,4 % i характеризуеться незначним набряканням в мильно-содових розчинах, окрiм плiвки з ПВА, що яка в результат гiдролiзу по ефiрним зв'язкам майже повнiстю розчиняеться (рис.4, а).

Рисунок 3. Кшетичж кривi гiгроскопiчностi полiмерних

плiвок сформованих з: 1 — дисперси № 1 (Лакр^екс 272); 2 — дисперси № 2; 3 — дисперси № 3; 4 — дисперси № 4; 5 — дисперси № 5 (Лакр^екс 273); 6 - дисперси №6 (ПВА-Д) Результати дослщження впливу мильно-содових обробок на стутнь розчиншсть та набрякання поль мерних плiвок представлено на рис. 4 а, б.

140 С

4 5 6 Номер зразка пл1вки

Н100 С

а)

90 80 70 60

50 40 'В 30

а «

Л

ю

О

20 10 0

140 С

456 Номер зразка плшки

Н 100 С

б)

Рисунок 4. Розчиншсть (а) та набрякання (б) полiмерних плiвок в мильно-содовому розчиш 1 — дисперси № 1 (Лакр^екс 272); 2 — дисперси № 2;

3 — дисперси № 3; 4 — дисперси № 4; 5 — дисперси № 5 (Лакр^екс 273); 6 — полiвiнiлацетатноT емульси

Встановлено, що для акрилових полiмерних плiвок № 1, 3, 4, 5 отримаш показники ступеня набрякання

1

2

3

1

2

3

мають бiльшi значення в порiвняннi з плiвкою № 2, що може бути пов'язано з наявшстю в першш групi поль мерiв б^ьшо'! кiлькостi гiдрофiльних функцiональних груп. Але даш плiвки не розчиняються в мильно-содо-вому розчинi при невисоких теплових обробках (400С), порiвняннi з плiвкою з ПВА, розчиннiсть яко! в серед-ньому в 2 рази бшьша при 1000С в порiвняннi з плiв-ками iз акрилових сополiмерiв. Пiдвищити стiйкiсть дослщуваних плiвок iз акрилових дисперсiй можливо шляхом введення в склади додаткових компонентпв, наприклад предконденсати термореактивних смол, яю утворять мщш ковалентнi зв'язки з гiдрофiльними функцiональними групами акрилових сополiмерiв.

Таким чином, отриманi результати та 1х аналiз вия-вили перевагу вггчизняних полiмерних дисперсiй № 1, № 5 (Лакриекс 272, Лакриекс 273), плiвки з яких е про-зорими, гiгроскопiчними, мають високу еластичшсть та незначну розчиншсть при мильно-содових обробках над полiвiнiлацетатною дисперсiею, яка на даний час використовуетья текстильними тдприемствами для апретування тканин. Тому даш термореакцшноздатш акриловi полiмери можуть бути використаннi в опе-рацiях апретування тканин i тим самим розширити обсяг текстильно-допомiжних речовин в процесах за-вершально! обробки текстильних матерiалiв.

Лiтература

1. Глубш П.А. Х1м1чна технолопя текстильних матер1ашв (Завершальне оброблення): Навчальний поабник. - К.: Арютей, 2006. - 304 с.

2. Кричевский Г.Е. Химическая технология текстильных материалов: Учеб. для вузов. - М.: РЗИТЛ, 2000. - Т.3. - 436 с.

3. Петерс Р.Х. Текстильная химия. (Физическая химия крашения). Ч.2., - М.: Легпромбытиздат, 1989. - 382 с.

4. Ребиндер П.А. Поверхностные явления в дисперсных системах. - М.: Наука, 1978. - 308 с.

5. Фролов Ю.Г. Курс коллоидной химии. Поверхностные явления и дисперсные системы: Учеб. Для вузов - М.: Химия, 1988. - 464 с.

6. Липатов Ю.С. Физико-химические основы наполнения полимеров: Монография. - М.: Химия, 1991. - 260 с.

7. Липатов Ю.С. Коллоидная химия полимеров: Монография. - К.: Наукова думка, 1984. - 344 с.

8. Охрименко И.С., Верхоланцев В.В. Химия и технология пленкообразующих веществ.- Л.: Химия- 1975.-392с

■а о

The distribution of hydrogen between the different states was estimated from hydrogen permeation and hydrogen extraction measurements and was correlated with the microstructure features of Al-Mg-Mn, Al-Mg-Mn-Fe and Al-Zn-Mg-Mn-Fe alloys. Hydrogen lattice diffusivity was found to depend on the mean free paths between the main phase precipitate complexes. The content of reversibly trapped hydrogen correlated with the volume fraction of precipitates

■о о

удк

RELATIONSHIPS BETWEEN HYDROGEN AND MICROSTRUCTURAL FEATURES OF AL ALLOYS

O. Chernyayeva and D. Lisovytskiy

Institute of Physical Chemistry of the Polish Academy of Sciences ul.Kasprzaka 44/52, 01-224 Warsaw, Poland, [email protected]

INTRODUCTION

Active dissolution and hydrogen embrittlement have been considered to cause the stress corrosion cracking of Al and its alloys [1, 2]. The data on hydrogen diffusivity in Al alloys, being the key factor in hydrogen embrittlement, are rather scarce. For pure Al, the hydrogen diffusivity at room temperature ranged from 10-2 to 10-10 cm2/s-1[3].

The reason might be the presence of the oxide film on the surface or the hydrogen interaction with traps in the metal. In commercial Al alloys, precipitates of various phases as well as un-homogeneity of solid solution (presence of the Guinier-Preston zones) formed depending on their chemical composition and heat treatment [4], should highly affect the hydrogen transport. Hydrogen present in the solid solution or segregated in precipitates of aluminum alloys also affects