CC BY
20
ДК: 616.314-76-77-085.46 Нідзельський М.Я., Стариков Д.Б.
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ В СТОМАТОЛОГІЧНИХ КОМПОЗИТНИХ МАТЕРІАЛАХ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ТЕРМІНУ КОРИСТУВАННЯ НИМИ
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава,
Порівняльний аналіз електронограм поверхні пломби, виконаної з композитного матеріалу ««Latelux» через 3 роки після її постановки, і поверхні блоку, виконаного з композитного матеріалу ««Latelux» безпосередньо після її виготовлення показує, що поверхня в обох випадках неоднорідна. Неоднорідність поверхні пломби обумовлена наявністю часток від дрібних (розмір 600 нм) до великих (2,5-3 мкм). Є присутніми частки матеріалу, які викришилися із смоли і утворили дефекти типу лакун. Ці дефекти можуть проникати в глибину пломби до 50 мкм. При вивченні структури поверхні блоку з композитного матеріалу ««Latelux» безпосередньо після її виготовлення: дрібні частки матеріалу відсутні, дефектів типу «лакун» виявлено не було. Відмінність так само відзначається у кількості часток на полі зору між пломбою, яка знаходилася в порожнині рота впродовж 3-х років, і «свіжим» блоком з матеріалу ««Latelux». Їх достовірно більше на поверхні пломби, а не блоку (108±12 проти 83±7).
Ключові слова: дезінтеграція, композитний матеріал, стоматологічна конструкція, електронна мікроскопія, лакуна.
Робота виконана в рамках ініціативної науково-дослідної теми «Нові технології, сучасні і вдосконалені зуботехнічні матеріали в реабілітації хворих з патологією зубощелепної системи» № Держреєстрації 0111U006304
Вироби із композитних матеріалів та поліме- струкції двох типів: 1) зумовлену біодеструкцією
рів використовуються в медичнш практиці, насамперед в стоматології, найпоширеніші з композитних матеріалів та акрилатів є основою або складовою усіх видів зубних протезів та реставрацій [1,8].
З літературних джерел відомо про шкідливий вплив деяких складових композитних матеріалів та полімерів [5]. Багато авторів наголошують про негативний вплив стоматологічних фотополіме-рних композитних матеріалів на тканини порожнини рота. Ці чинники можна розділяти умовно так: 1 - механічні чинники; 2 - токсико-хімічні; 3 - алергічні дії складових; 4 - загальносоматичні захворювання (хронічні та гострі інфекції, незадовільний стан ротової порожнини); 5 - продукти, що виділяються при дезінтеграції (старінні) композитних матеріалів та фотополімерів у симбіозі з мікрофлорою, що колонізує стоматологічні конструкції [1,5].
Відомо про імуномоделюючу дію матеріалів, що застосовуються в зубному протезуванні, такими є дані про те, що фотополімерні композитні матеріали можуть змінювати реактивність організму, спричиняти алергічні реакції [1,5].
Для запобігання такого впливу уточнюється хімічний склад фото- полімерних композитних матеріалів, удосконалюються способи полімеризації, впроваджуються нові види фотополімер-них матеріалів [1,6].
При вивченні механізмів патологічної дії на організм складових композитних матеріалів і методів усунення негативного впливу неоднозначно висвітлюється питання про роль дезінтеграції фотополімерних композитних матеріалів та які зміни хімічної будови призводять до негативного впливу.
У літературних джерелах розрізняють де-
композитів; 2) впливом багатьох чинників, серед яких: поглинання води, що сприяє розпушенню композитних матеріалів та полімерів, виникнення внутрішніх напруг і утворення пор, через які виходять хімічні сполуки, з яких виготовлені ці матеріали, та які впливають на тканини порожнини рота та організм у цілому [2,4,6,7]. Цим механізмом можна пояснити зниження міцності фотополімерних композитів під час тривалого їх використання. Однак, процес дії хімічних складових полімерних матеріалів, які впливають на тканини порожнини рота та організм вивчений недостатньо [5]. Зважаючи на розрізненість та не систематизованість даних щодо біодеструк-тивних змін різних стоматологічних фотополіме-рних композитних матеріалів, що застосовуються в стоматологічній практиці [5] вагоме практичне значення мають дослідження направлені на вивчення механізмів старіння конструктивних складових та розробка методів дослідження процесів старіння та заходи по зменшенню швидкості цих процесів [2, 4, 5, 6].
З метою покращення якості при стоматологічній допомозі та виготовленні зубних протезів ми бачимо необхідність у перевірці стійкості різноманітних композитних матеріалів до старіння та виявлення хімічних складових цих матеріалів, які можуть впливати на тканини порожнини рота та організм людини у цілому [2,4,5,6].
Для цього нами пропонується провести такі дослідження:
1. Виявити причини виникнення біодеструкції стоматологічних фотополімерних композитних матеріалів.
2. Виявити структурні зміни зразків стоматологічних фотополімерних композитних матеріалів після їх перебування в середовищі що на-
Том 13, Випуск 2(42) 43
ближені до умов порожнини рота.
Оцінку стану композитних конструкцій, встановлених в порожнині рота пацієнтів у різні терміни, користування ними проводили за допомогою растрової електронної мікроскопії «РЕМ». Визначали структуру зразків композитного матеріалу, виготовлених безпосередньо перед проведенням досліду, а також у старих композитних конструкцій, які перебували в порожнині рота певний термін.
Аналізуючи електронограми зубів, пломбованих композитним матеріалом «Лателюкс», з повним дотриманням протоколу роботи, який рекомендований виробником із подальшою фінішної фотополімерною обробкою пломби, нами була виявлена неоднорідність поверхні комплексу зуб - матеріал. (Рис.1).
Неоднорідність характеризується наявністю великих часток з підвищеною електронною щільністю розмірами 2,5х3 мкм у товщі фото-полімерного матеріалу. Судячи з розташування цих часток, вони знаходяться на поверхні матеріалу і не занурені в смолу. Розподіл часток по типу: 1. На поверхні пломби місцями зустрічаються лакуни, які виникають через вихід великих часток матеріалу із смоли. 2. Частки середнього розміру (від 1 до 2 мкм) мають набагато меншу електронну щільність. Вони численні і занурені в смолу на 1/2 і на 1/3. 3. Дрібні частки мають розмір близько 600 нм.
Рис 1. Електронограма поверхні пломби з композитного
матеріалу «Latelux» через 3 роки користування нею (СЭМ.ув.Х5000).
Поверхня пломби неоднорідна представлена мікрочастками великого середнього і малого розміру. Наявність лакун в місцях викришування часток.
При електронно-мікроскопічному дослідженні зразки поверхні розколу пломби, виконаної з композитного матеріалу «Latelux», через 3 роки після її постановки (зона біля поверхні) відзначається наявність дефектів типу «лакун», звитих по ходу, які проникають в глибину пломби до 50 мкм. Поверхня розколу неоднорідна відзначається наявність середніх і дрібних за розміром часток. Їх розмір варіює від 500 нм до 2 мкм.
Підрахунок кількості часток усіх 3-х типів на полі зору, виконаний на 10 електронограмах, по-
казав, що середня кількість їх на поверхні пломби складає 108±12 штук.
На електронограмах блоків, виконаних з композитного матеріалу «Latelux», з повним дотриманням протоколу роботи рекомендованим ви-готовником, і подальшої фінішної обробки пломби, так само відзначається неоднорідність пове-рхні.(Рис.2)
Рис 2. Електронограма поверхні блоку виконаного з композитного матеріалу «Latelux». СЭМ.ув.Х5000.
Неоднорідність характеризується наявністю великих часток з підвищеною електронною щільністю розмірами 2,5Х3 мкм. Частки занурені в смолу на ЛА і більше. Частки середнього розміру (від 1 до 2 мкм) мають набагато меншу електронну щільність. Вони численні і занурені в смолу на ЛА і на 1/3 . Дрібні частки розмірами 600 нм не визначаються. На поверхні матеріалу дефекти «лакун» і тріщин не визначаються. При електронно-мікроскопічному дослідженні поверхні розколу блоку, виконаного з композитного матеріалу «Latelux» безпосередньо після його виготовлення не відзначається наявність дефектів типу «лакун». Поверхня розколу неоднорідна, відзначається наявність великих, середніх і дрібних за розміром часток.
Підрахунок кількості часток усіх 3-х типів на полі зору, виконаний на 10 електронограмах, показав, що середня кількість їх на поверхні блоку складає 83±7, що достовірно менше ніж в матеріалі, який 3 роки знаходився в порожнині рота (108±12).
Таким чином порівняльний аналіз електронограм поверхні пломби, виконаної з композитного матеріалу «Latelux», через 3 роки після її постановки і поверхні блоку, виконаного з композитного матеріалу «Latelux», безпосередньо після її виготовлення показує, що поверхня в обох випадках неоднорідна за рахунок неоднорідності самого матеріалу.
Неоднорідність поверхні пломби обумовлена наявністю часток від дрібних (розмір 600 нм) до великих (2,5-3 мкм). За час знаходження фото-полімерного композитного матеріалу в порожнині рота частки, які викришилися із смоли і утворили дефекти у вигляді лакун. Ці дефекти можуть проникати на глибину пломби до 50 мкм.
При вивченні структури поверхні блоку з ком- 2. І"алонский В.П Способ км^еск™ оцени™ степени іізнноса
- ііі /- зубных пломб / В.Г.Голонский, А.А. Радкевич, А.А. Шумкова,
позитного матеріалу «LatelUX» безпосередньо М.Е. Казанцев, В.О. Тушевиц // Сб. Здоровье семьи - XXI век
після її виготовлення ми виявили, що: дрібні ча- Ч х^МеДОународноС конФеренции.
^ Часть І. - Пермь : ОТиДО, 2011. - С. 108-114.
стки матеріалу відсутні, дефектів типу «лакун» 3. Растровая электронная микроскопия и рентгеновский мик-
виявлено не було. Отже, відмінність так само роанализ / [Дж. Гоулдстейн, Д. Ньюбери, П. Эчмен и др.]. -
1 М. : Мир, 1984. - 296 с.
відзначається у кількості часток на полі зору між
Зубочек В.М. Механізм утворення дисколороції зубів / В.М.
пломбою, яка знаходилася в порожнині рота Зубочек, B.B. Довгоник, B.B. Синиця // Новини стоматології. -
впродовж 3-х років і «свіжим» блоком з матеріа- ^ 2007 - №2; - С 3„0-34. с с ^
1 . 5. Кларк Г. Бисфенол А в зубных пловбох. О чев волчат столу «Latelux». їх достовірно більше на поверхні вотологи / Матеріал взятий з сайту
пломби, а не блоку (108±12 проти 83±7) [1,2,3,5]. http:£www.drhuldaclark.org/default.asp.;
info@amstelpublishing.com; http://www.doctor-clark.com/
На підставі проведеного порівняльного аналі- 6. Любовкіна Л.А. Практичні поради щодо використання адге-
зу можна зробити наступні висновки: знос плом- зивних систем різних поколінь / Л.А. Любовкіно, А.М. Рово-
с ■■ ■ нов // Новини стоматології. — 2012. — №3. — С. 35-37.
би виконаної з композитного матеріалу , „ D„ т ... . . .
. г 3 7. Сивоненко Р.В. Трансвісійнии електронно-вікроскопічнии
«Latelux», через 3 роки після її постановки хара- аналіз вікро- механічної ретенції / Р.В. Сивоненко // Новини
ктеризується викрашуванням та вимиванням з стов°толопї. —2°12. - №2. - с. 8°-8:з.
8. Удод О.А. Оцінка мікротвердості фотокомпозитних матеріа-
композиту часток розміром (2,5-3 мкм); появою лів зо різними методами п£ліверизоції / О .А. Удод, О.В. Ко-
дефектів на глибину до 50 мкм; збільшенням кі- лосово, Г.Б. Мороз [то ін ] // Новини стовотології. - 2007. -
№3. - С. 95-99.
9. Удод О.А. Розробки то обґрунтування нових підходів до прощо, Ймовірно, свідчить про зменшення долі см0- ведення реставрацій зубів то оцінко їх якості : автореф. дис.
на здобуття наук. ступеня доктора вед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматологія» / О.А. Удод. - К., 2010. - 40 с.
10. Удод О.А. Ступінь полімеризації відновлювальних матеріалів зо результатами дослідження їх мікротвердості / О.А. Удод,
Борисенко А.B. Композиционные пломбировочные и 0бли- КМ. Хач0пур0в0, °.B. Колосово // Новини стов°тологи. -
цовочные материалы в стовотологи / А.B.Борисенко, В.П. 2011. - №1. - С. 44-46.
лькості часток на полі зору з 83±7 до 108±12, що, ймовірно, свідчить про зменшення долі с ли в поверхневому шарі глибиною до 50 мкм.
Література
Композиционные І иалы в стоматоло Неспрядько. - К. : Книго плюс, 2003. - 156 с.
Реферат
ИССЛЕДОВАНИЕ ПРОЦЕССОВ ДЕЗИНТЕГРАЦИИ В СТОМАТОЛОГИЧЕСКИХ КОМПОЗИТНЫХ МАТЕРИАЛАХ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ СРОКА ПОЛЬЗОВАНИЯ ИМИ Нидзельский М.Я., Стариков Д.Б.
Ключевые слова: дезинтеграция, композитный материал, стоматологическая конструкция, электронная микроскопия, лакуна.
Сравнительный анализ электронограмм поверхности пломбы, выполненной из композитного материала «Latelux» через 3 года после ее постановки и поверхности блока, выполненного из композитного материала «Latelux» непосредственно после ее изготовления показывает, что поверхность в обоих случаях неоднородная. Неоднородность поверхности пломбы обусловлена наличием частей от мелких (размер 600 нм) к большим (2,5-3 мкм). Присутствуют части материала, которые выкрошились из смолы и образовали дефекты типа лакун. Эти дефекты могут проникать в глубину пломбы до 50 мкм. При изучении структуры поверхности блока из композитного материала «Latelux» непосредственно после ее изготовления: мелкие части материала отсутствуют, дефектов типа «лакун» обнаружено не было. Отличие так же отмечается в количестве частей на поле зрения между пломбой, которая находилась в полости рта на протяжении 3-х лет и «свежим» блоком из материала «Latelux». Их достоверно больше на поверхности пломбы, а не блоке (108±12 против 83±7).
Summary
DISINTEGRATION PROCESSES WHICH OCCUR IN DENTAL COMPOSITE MATERIALS DEPENDING ON THEIR UTILIZATION PERIOD
Nidzelskiy M.Ya., Starikov D.B.
Key words: disintegration, composite materials, dental appliances, electronic microscopy, compartment.
Comparative analysis between the electronogram of the superficial filling layer («Latelux» composite material) made 3 years later since the filling had been inserted into the tooth cavity and the electronogram of the superficial layer of newly made filling block shows the surfaces are uneven in both cases. This unevenness of fillings is mainly determined by tiny (600 nm) or relatively large (2, 5 - 3 ^m - 2, 5-3 ^m). There are particles of the material which form the lacuna-like defects which may penetrate into the filling up to 50 ^m long. The superficial layer of newly made filling block has neither tiny particles nor “lacunas”. There are some differences in the number of parts within the visual field between the 3-years old filling in the oral cavity and the newly made filling block manufactured with «Latelux» composite material. There are more parts within visual fields on the surface of the filling in contrast to the block (108±12 vs 83±7).
Том ІЗ,
Випуск 2(42)
45
