CC BY
19
C = (7)
C0 щ + w2
Завдяки тому, що w!>w2, приблизно 90 % i3 наявних у кристалi структур-них дефектов пiд дieю радiацií перетворюються в центри забарвлення. Саме висока радiацiйна чутливiсть кристал1в забезпечуе широке застосування цього класу ма-терiалiв у техтчних пристроях [12].
Лiтература
1. Hayes W. Crystals with fluorite structure / W. Hayes, A.M. Stoneham. - OxFord, 1974. - 448 р.
2. Chornij Z.P. Phys. Stat. Sol / Z.P. Chornij. - 2001. - Vol. 223. - Pp. 757-765.
3. Chornij Z.P. Physic of strong body / Z.P. Chornij, S.I. Kachan. - 2004. - Vol. 11. - Pp. 239-242.
4. Крочук А.С. Украинский физический журнал / А.С. Крочук, О.Р. Онуфрив, З.П. Чорний. -1988. - Т. 33. - С. 1803-1804.
5. KroChuk A.S. Phys. Stat. Sol. (b) / A.S. KroChuk, O.R. OnuFriv, Z.P. Chornij. - 1989. - Vol. 154. - Pp. K9-K12.
6. Barsis E. Chem. Phys. Stat. Sol (a) / E. Barsis, A.J. Taylor. - 1993. - Vol. 48. - № 10. - Pp. 4362-4367.
7. Bollman W. Phys. Stat. Sol (a) / W. Bollman, P. Gorlich, W. Hauk. - 1970. - Vol. 3. - Pp. 157-170.
8. Hood G.M. / J. Appl. Phys / G.M. Hood, J.A. Morrison. - 1980. - Vol. 51. - Pp. 3971-3972.
9. Somaiah K. Hari babu V. Phys. Stat. Sol / K. Somaiah. - 1983. - Vol. 117. - Pp. 75-79.
10. Chornyi Z.P. Crystals SrCl2-K radiation sensitivity / Z.P. Chornyi, I.B. Pirko, V.M. Salapak // Functional materials. - 2011. - Vol. 18. - № 2. - Pp. 206-210.
11. Чорнш З.П. FD-центри в кристалах флюорипв, легованих лужними металами / З.П. Чорнш, 1.Б. Шрко, В.М. Салапак, M.P. Панасюк // Журнал ф1зичних дослщжень. - 2012. - Т. 16. - № 1. - С. 1602-1-1602-8.
12. Пат (США) № 3546128, 1970; Пат ^PF) № 2721517, 1978; Пат. (США) № 4208470, 1980.
Чорний З.П., Онуфрив О.Р., Пирко И.Б., Салапак В.М., Дячук Н.В. Радиационные свойства кристаллов флюорогалогенидов
В линейной модели ионного кристалла рассчитаны радиационные параметры кристаллов флюорогалогенидов. Показано, что радиационная окраска в кристаллах флюорогалогенидов обусловлена локализацией носителей заряда на заряженных собственных структурных дефектах. Pассчиганы кинетика нарастания F-центров, их предельная концентрация и энергия генерации.
Ключевые слова: центры окраски, радиация, кристаллы.
ChornijZ.P., Onufriv O.R., PirkoI.B., Salapak V.M., DjachukN.V. The radiative properties of crystals flouorogalogenides
In the linear model of an ionic crystal calculated radiation parameters crystals flouorogalogenides. It is shown that the radiation coloring in crystals flouorogalogenides due to the localization of the charge carriers by charged intrinsic structural defects. Calculated kinetics of growth of F-centers, their maximum concentration and energy generation.
Keywords: color centers, radiation, the crystals._
УДК66.047 Доц. Д.П. Кндзера, канд. техн. наук;
проф. В.М. Атаманюк, д-р техн. наук; асист. М.1. Мосюк; магктр Б.1. Здибель - НУ "Львiвська полiтехнiка"
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПАРАМЕТР1В ШАРУ ТА Г1ДРОДИНАМ1КИ ПРОФЫЬТРОВУВАННЯ ТЕПЛОВОГО АГЕНТА КР1ЗЬ ШАР П1СЛЯСПИРТОВО1 БАРДИ
Проведено аналiз сучасних технологш утилiзацil шсля спиртово! барди (барди), на осж^ якого обгрунтовано, що найбшьш рацюнальною е технолопя з утворенням сухого продукту. Для реалiзацil висушування барди запропоновано метод фшьтрацшного сушш-
ня. Проведено узагальнення дослiджень гiдродинамiки фiльтрацiйного сушшня барди, внаслiдок чого отримано критерiальне ршняння для визначення втрат тиску.
Ключов1 слова: шсляспиртова барда, утилiзацiя, гранулометричний склад, гщроди-намша, критерiальне рiвняння.
На сьогоднi перед спиртовою промисловктю Укра!ни постае завдання що-до рационально!' утилiзацií вiдходiв i побiчних продукпв, до яких належить шсляс-пиртова барда (барда), вуглекислота, вщпрацьоваш дрiжджi, ефiроальдегiдна фракция i сивушнi масла. Утилiзацiя зерново! барди, зважаючи на !! значнi обсяги (в середньому на 1 дал спирту отримують 14 м3 барди) та закисання протягом до-би, е актуальным завданням, яке необидно виртувати виробниками спиртово! продукцií [2]. Барда мктить проте!ни, жири, клiтковину i безазотистi екстрактивнi речовини, включаючи незброджений цукор i крохмаль, яш становлять вiд 30 до 40 % сухо! речовини вщ вихвдно! сировини [3, 4]. Великий вмкт бшкових речо-вин, а також наявнкть вiтамiнiв роблять барду найцшшшою складовою частиною кормового рацюну велико!' рогато!' худоби в осшнш та зимовий перiоди. Проблеми з утмзащею барди особливо актуальнi у весняно-лггшй перiод, коли знижуеться !! споживання тваринницькими комплексами, тод спиртовi заводи вимушено зни-жують продуктившсть, або працюють зi скиданням останньо! у накопичувальнi ставки або на поля фшьтрацц, чим створюють потенцшну загрозу забруднення рь чок, водойм, а також довкшля.
Аналiз останнгх дослщжень та публiкацiй. Вiдомими е юлька способ1в утилiзацií барди. Технологи перероблення барди на бiогаз заснована на анаероб-ному бродiннi. Перевагою цього методу перероблення е вщносно низью експлу-атацiйнi витрати, проте необхщними е значнi земельнi дшянки для встановлення метантеныв, основним недолшом е тривалий перiод виходу на робочий режим, який становить близько 6 мкяц1в [4, 5]. Для утилiзацií барди застосовують схему з використанням апаратав холодного випаровування (АХВ), принцип роботи яких заснований на випаровуванш рiдини в присутносп гетерогенно-контактного на-повнювача з високою питомою поверхнею в штенсивному газовому потощ. Об-ладнання АХВ дае змогу ктотно знизити витрати на роздалення рiдкоí частини барди на кормовий концентрат, воду i вуглекислий газ. 1снують схеми виробниц-тва кормових дрiжджiв з барди, зпдно з якою дрiжджовi клiтини, використовуючи полiсахариди та азотовмiснi неорганiчнi сполуки, синтезують бшок, вiтамiни та ш-шi речовини [3].
Зважаючи на те, що до складу барди входять клiтковина, проте!ни, жири, мшеральш сполуки, амiнокислоти, у свiтовiй практищ найефективнiшим методом И утилiзацií вважаеться висушування, який дае змогу шдвищити ефективнiсть спиртного виробництва (кошти вщ реалiзацií сухо!' барди на кормовi цiлi покрива-ють 30-40 % виробничих витрат, що сприяе зниженню соб1вартост1 спирту на 2030 %), а також знизити негативний вплив вiдходiв спиртозавод1в на навколишне середовище [2, 6]. 1снують два вiдмiннi мiж собою способи отримання сухо!' барди. Перший споаб базуеться на випарюваннi води з барди, однак е енергозатрат-ним [7]. Другий спосiб отримання сухо! барди полягае в !! попередньому фшьтру-ваннi чи центрифугуванш та сушiннi отриманого продукту. Для висушування барди використовують барабанш сушарки, сушарки киплячого шару, розпилюючi су-шарки. Процес сушiння барди до вологосп 10 % супроводжуеться значними енер-
гозатратами, налипаниям матерiалу в камерах, забиваниям розпилювального меха-шзму в сушарках розпилювального типу.
На основi проведеного аналiзy, враховуючи досвiд в^гоняних та зарyбiж-них виробнишв спирту, рекомендують yтилiзyвати барду методом висушування. Однак такий споаб yтилiзацií барди потребуе вдосконалення та створення ново! сушильно! техшки, що забезпечуватиме отримання продукту задано! якосп та еко-номне енергоспоживання [8].
Зважаючи на те, що барда, яка подаеться на сyшiння, е дабнодисперсним продуктом, ц висушування можна реалiзyвати в сушарках фшьтращйного типу, що мають переваги, поршняно з iсиyючими у промисловостi: наявшсть перiодy механiчного витiснения вшьно! вологи (для деяких матерiалiв становить до 70 %) [12], внаслiдок чого е значне зниження затрат теплово! енергií на процес; можли-вкть використання теплового агента з низьким температурним потенциалом; за-безпечення високих коефiцiентiв масо- та тепловщдачц збшьшення швидкосп су-шiния; пiдвищения якосп висушуваних матерiалiв; внаслiдок проведення процесу сушшня у стацiонарномy шарi, вилучення стадо очищення теплового агента ввд твердих частинок [9-13].
Першим етапом вивчення фшьтрацшного сушнпя е до^дження пдроди-намiки профшьтровуванпя теплового агенту крДзь стацюнарний шар матерiалy певно! висоти, а узагальнення результат дають змогу прогнозувати енергетичнi затрати на реалiзацiю процесу. Пор1вняння енергозатрат на реалiзацiю процесу фiльтрацiйного сушшня з енергозатратами Днших метод1в дають шдставу характе-ризувати його як енергозберкаючий. Рух теплового агента в шарi дисперсного ма-терiалy можна описати за допомогою р1внянь Нав'е-Стокса за вДдповДдних гранич-них умов, однак застосовувати останш для вирiшення практичних задач не реко-мендують через важккть формулювання початкових i граничних умов. РДвняння Нав'е-Стокса за допомогою теорц подД6ностД можна привести до безрозмiрного виду та отримати ^ш^альи р1вняння, у яю входять iнварiанти фДзично! подаб-ностг критерií Ейлера (Eu), Рейнольдса (Re), Фруда (Fr), гомохромносп (Ho), геометрично! подД6ностД (Г). Впливом критерiíв гомохромносп та Фруда можна знехтувати, зважаючи на встановлешсть руху теплового агента та незначним впливом сили тяжшня на втрати тиску. Оскшьки в критерш Ейлера входить зна-чення перепаду тисшв i вш е визначальним, то рiвияиия можна представити у виг-ляда степенево! функцл:
де: He - екв1валентна довжина каналу, по якому рухаеться тепловий агент, яку, зпдно з рекомендацями [14], розраховують як He = 1,5 • H, де Н - висота шару дисперсного матерiалy, м; de - еквiвалентний дiаметр каналiв, крДзь ят фшьтруеться тепловий агент, м.
Автори багатьох роби [15-19] на основД рДвняння (2) отримали залежноси для дослiджyваних матерiалiв, однак для барди !х використати не можна, оскшьки
Eu = A • Re-* Г ^,
(1)
або
(2)
константи "А" i показники степешв "х" та "у" мають сво! значения для кожного матерiалу. Щоб отримати залежшсть для барди, необхдао провести додатковi дослiдження i, шляхом узагальнення результат, визначити значення константи "А" i показниюв степешв "х", "у".
Метою роботи е визначення гранулометричного складу, основних характеристик шару барди, та на основi узагальнення результат експериментальних дос-лiджень гiдродинамiки встановити розрахунковi залежноси в безрозмiрнiй форм! якi давали б змогу прогнозувати втрати тиску в стационарному шар! матер!алу.
Результати дослщжень. Для дослщження основних характеристик шару використовували висушену до постшно! маси барду (волопстю 10 %), показники яко! в!дповщали вимогам сухого продукту.
Для визначення гранулометричного складу барди, з матер!алу формували 10 проб, масою 100 г кожна. Кожну пробу, методом ситового анал!зу, роздшяли на фракци ! шляхом знаходження середшх значень з 10-ти проб визначали грануло-метричний склад пол!дисперсно1 сумт! Кожну фракцда зважували на аналиич-них вагах з точнктю до 0,001 г ! обчислювали масовий вмкт кожно! фракци зок-рема. Отримаш результати наведено в табл. 1.
Табл. 1. Гранулометричний склад барди
Розмiр фракци, мм 3,0...0,5 0,5.0,25 0,25.0,16 Всього
Маса фракци, г 63,52 23 13,48 100 %
Вмют фракци, % 64,98 23 12,02 100 %
Для дослщження пдродинамжи, висушену до постшно! маси барду заван-тажували у контейнер, з яко! формували шар певно!' висоти. Насипна густина для кожно! висоти матер!алу була поспйною. Для характеристики шару та узагальнення подальших досл!джень, були визначеш: питома поверхня (а); пористкть шару (еш); екв!валентний дааметр канал!в (de), кр!зь як! фшьтрувався тепловий агент; насипна густина (рнас), уявна густина (руявн).
Питому поверхню визначали зпдно !з залежнктю:
1 Ы
а=—Е рфр,- (3)
у i=l
де: V- об'ем проби барди, м3; рфр- сумарна поверхня всх частинок г -о! фракци, м2.
Екв!валентний д!аметр канал!в, кр!зь як! фшьтруеться тепловий агент визначали !з залежностг
4 ■£
de = ^. (4)
а
Насипну густину барди визначали за методикою, наведеною у ГОСТ 25699.14-93. Висушений до поспйно! маси матер!ал засипали по центру у тарова-ний цилшдричний посуд за допомогою лшки до утворення конуса над емшстю. Зайв! частинки матер!алу "зр!зали". Зпдно з рекомендащями [14], сшвввдношення м!ж д!аметром емносп та еквшантним дааметром канал!в м!ж частинками станови-
ло — > 20. Зважування здшснювали на аналггичшй ваз! АХ8К-3000 !з точнктю
de
0,01 г, експеримент проводили 10 раз!в. Найб!льше ! найменше значення в!дкида-ли, а насипну густину визначали за формулою
_ G
Рнас _ V •>
де: G - маса проби матерiалу, кг; V - об'ем проби MaTepiaray, м3 Уявну густину визначали згiдно Í3 зaлeжнiстю:
Рнас
Руявн _
1 -e
(5)
(6)
Основш характеристики шару барди представлен в табл. 2.
Табл. 2. Основш характеристики шару барди
d*1cFм
Показники
Рнас, КГ/М3
. кг/м3
м /м
а, м /м
Значення
0,47
42,66
5С4,С6
0,3636
371С
Експериментальш дослiдження гiдродинамiки стацiонарного шару барди проводили на експериментальнш установцi зпдно з розробленою методикою. Ре-зультати експериментальних дослiджень втрат тиску як функцп фiктивноí швид-костi для барди наведет на рис. 1.
0.00 0.50 1.00 1.50 2.00 2.50 со0, м/с Рис. 1. Залежмсть втрат тиску в стационарному шарi барди eid фжтивног швид-
Kocmi руху теплового агента
Гiдравлiчний отр подрiбненого матерiалу залежить вщ структурно'' будови шару (пiд час дослщжень за цих перепадiв тиску структура шару змшювалась нез-начно), будови частинок, íx форми, висоти шару, а також вщ швидкост фтьтру-вання теплового агента та його параметрiв (густини, в,язкостi). З представлених графiчниx залежностей (рис. 1) видно, що iз збтьшенням товщини шару вiд 37103 м до 12010-3 м його гiдравлiчнии опiр зростае вiд 2500 Па до 37000 Па за швид-кост руху теплового агента 2,2 м/с. Представлеш ^mi мають параболiчний характер, з чого випливае, що гiдравлiчнии опiр дослiджуваного матерiалу обумов-лений як шерцшною, так i в'язюсною складовою.
Значення коефщента "А" i показникiв степеней "х" та "у" залежностi (2) для барди знаходили шляхом узагальнення результапв експериментальних досль джень, наведених на рис. 1. Визначальним розмiром для характеристики шару барди вибрано е^валентний дiаметр канал1в мiж частинками de, а геометричний симплекс формували iз спiввiдношення е^валентно'* довжини каналу, по якому рухаеться тепловий агент He, та е^валентного дiаметра de.
На рис. 2 представлено залежнють критерто Ейлера як функцiю вiд геомет-ричного симплексу Eu = f (He/de) для рiзниx значень числа Рейнольдса. Значення показника степеш "у" дорiвнюе одиницi, про що свщчить лiнiйна залежнiсть
Ей = / (Не1ёе). Крiм цього, видно, що тангенс кута нахилу прямих залежать в1д значення числа Рейнольдса i з ростом останнього тангенс кута зменшуеться. Отже, невщомий коефiцiент "А" та показник степеня "х" е функщею числа Рейнольдса.
Рис. 2. Залежшсть числа Ейлера вiд геометричного симплекса Не/ёе для барди
За тангенсом кута нахилу визначили невiдомi коефщенти "А". Значення коефщента А залежно вiд числових значень критерш Рейнольдса подаш в табл. 3.
Табл. 3. Значення коефищнта "А " при рiзних значеннях критерию Рейнольдса
Яе
40
80
120
160
200
240
А
0,736
0,46
0,355
0,307
0,28
0,26
Х
-0,6
0,20-1-■--■--■-
0 100 200 300 Ке
Рис. 3. Залежшсть коефщента А вiд числа Рейнольдса для барди
Невщомий коефщент "х" визначали iз степенево'1 залежносл "А" як фун-кщю вщ числа Рейнольдса i представляли у виглядi залежностi (7). Як видно з рис. 3, крива мае параболiчний характер i яку можна апроксимувати степеневою функцiею:
А = 6,5 • Яе"0,6. (7)
З урахуванням отриманих значень коефiцiента А та показниюв степеней "х" та "у", для барди залежшсть (2) можна представити у виглядг
Ей = 6,5 • Яе"°,6-Не. (8)
ёе
Залежшсть (8) дае змогу прогнозувати втрати тиску тд час фiльтрацiйного сушiння барди i и зручно використовувати на стади проектування сушильного об-
ладнання за подiбних гiдродинамiчних умов у межах змши числа Рейнольдса 40 < Ree < 240 .
Для порiвняння теоретично розрахункових значень зпдно i3 залежнiстю (8) з експериментальними даними, ми представили кореляцiйну залежшсть м1ж АРтеор та АРекс для барди (рис. 4).
для барди
10000 20000 30000 40000 АРекс Рис. 4. Кореляцшна залежшсть мiж АРтеор та АРе (позначення вiдповiдають рис. 1)
Як видно з рис. 4, значення розраховаш зпдно iз залежнiстю (8) добре ств-падають iз експериментальними, а максимальне значення вiдносноí похибки не перевищуе 13 %, що е цщком прийнятним для проектних розрахунюв енергетич-них затрат на створення перепаду тиск1в пiд час проектування сушильного облад-нання для реалiзацií фiльтрацiйного сушшня барди.
Висновки. Проаналiзували iснуючi схеми утилiзацií барди, на основi чого вiдзначили, що способи з перетворенням барди на сухий кормовий продукт е найрацiональнiшими. Для висушування барди запропонували метод фшьтрацшно-го сушiння. Визначили гранулометричний склад барди, а також основш характеристики шару матерiалу, що е важливим для узагальнення результата дослщжень. Дослiджували гiдродинамiку фтьтрування теплового агента ^зь шар пiсля спир-тово1 барди та здiйснили узагальнення експериментальних даних з гiдродинамiки фiльтрацií теплового агента ^зь стацiонарний шар матерiалу у виглядi критерь
ального ршняння виду Ей = 6,5 • Яе 06- —. Значення розраховаш зпдно iз залежке
шстю (8) добре сп1впадають iз експериментальними, а максимальне значення вщ-носно'1 похибки не перевищуе 13 %, що е цтком прийнятним для проектних розра-хункiв енергетичних затрат на створення перепаду тисюв пiд час проектування сушильного обладнання для реалiзацií фiльтрацiйного сушшня барди.
Лiтература
1. Шиян ПЛ., Сосницький ВВ., Олiйнiчук СТ. 1нноващйш технологи спиртово! промисло-востi. Теорш i практика : монограф1я. - К. : Вид. дам "Асканш", 2009. - 424 с.
2. Трощька О.О. Анатз сучасних технологш утилiзацГí тсляспиртово! барди // Мехашзацш, екологiзацiя та конвертац1я бiосировини у твариннищш : зб. наук. праць 1МТ УААН. - 2009. -Вип. 1 (3,4). - С. 281-287.
3. Лозанская Т.И. Производство кормовых дрожжей из послеспиртовой зерновой барды по безотходной технологии / Т.И. Лозанская, Н.М. Худякова, Л.А. Лихтерберг // Ликероводочное производство и виноделие. - 2002. - № 7. - С. 1-3.
4. Домарецький В. Джерело вадновлювано! енергй' / В. Домарецький, П. Шиян // Харчова i переробна промисловiсть. - 2007. - № 6.
5. Колобродов В.Г. Анаэробная переработка отходов и проблемы утилизации биогаза / В.Г. Колобродов, М.А. Хажмурадов, Л.В. Карнацевич // Еколопчний вюник. - Листопад-грудень, 2004.
- С. 20-22.
6. Леденев, В.П. Переработка барды: опыт, реальность, перспективы / В.П. Леденев // Лике-роводоч. производство и виноделие. - 2008. - № 7. - С. 8-11.
7. Рябов Г.К. Система безотходной переработки послеспиртовой барды / Г.К. Рябов // Исследования и разработки. 2003. - № 6.
8. Иванов О.О. Разработка технологических процессов и оборудования для утилизации и переработки послеспиртовой барды / О.О. Иванов, В.В. Акулин // Труды Тамбовского гос. техн. унта. - 2004. - Вып. 15. - С. 75-78.
9. Кшдзера Д.П. Вплив полщисперсного складу вугшля на пдродинамжу та кшетнку сушш-ня у щшьному шарi / Д.П. Юндзера, Я.М. Ханик, В.М. Атаманюк // Сучасш проблеми ими : зб. тез доп. Третье! всеукр. конф. студ. та астранпв, Кт'в, 16-17 трав. 2002 р. - К. : Вид-во "Лбра", 2002.
- С. 153-154.
10. Симак Д.М. Фшьтрацшне сушшня дабнодисперсних мшеральних матерiалiв / Д.М. Си-мак, В.М. Атаманюк // Хшш та хiмiчнi технологи 2011, (ССТ-2011) : тези доп. II Мiжнар. конф. молодих вчених. - Львгв : Вид-во НУ "Львшська полiтехнiка". - 2011. -С. 210-211.
11. Атаманюк В.М. Пдродинамжа i тепломасообмш шд час фшьтрацшного сушшня диспер-сних матерiалiв : дис. ... д-ра техн. наук / В.М. Атаманюк. - Львгв, 2007. - 368 с.
12. Юндзера Д.П. Сушшня паливних матерiалiв рiзнодисперсного складу у щшьному шарi : дис. ... канд. техн. наук. - Львш; 2003.
13. Пузьова 1.О. Пдродинамжа i тепломасообмш пiд час фшьтрацшного сушшня матерiалiв кристатчно!' та аморфно! структури : дис. ... канд. техн. наук / 1.О. Гузьова. - Львш, 2002. - 368 с.
14. Аэров М.Э. Аппараты со стационарным зернистым слоем / М.Э. Аэров, О.М. Тодес, Д. А. Наринский. - Л. : Изд-во "Химия", 1979. - 176 с.
15. Атаманюк В.М. Пдродинамжа стацюнарного шару полщисперсного матерiалу шд час фшьтрацшного сушшня / В.М. Атаманюк, I.P. Барна, Р.В. Ходоршський, М.П. Пелех // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.9. -С. 104-110.
16. Мосюк М.1. Гiдродинамiка стацiонарного шару подрiбненоi "енергетично!" верби пiд час фшьтрацшного сушшня., Одеська нацюнальна академш харчових технологш / М.1. Мосюк, В.М. Атаманюк, Д.П. Кшдзера // Наутек пращ Одесько! нацюнально! академи харчових технологий Мь нiстерство освгти i науки Украши. - Одеса : Вид-во ОНАХТ. - 2011. - Вип. 40. - Том. 1. - 274. - С. 197-202 с.
17. Атаманюк В.М. Сушшня подабнених стебел соняшника в умовах фшьтраци теплоноия / В.М. Атаманюк, Д.П. Кшдзера, Р.Р. Госовський // Сучасш технологи та обладнання харчових ви-робництв : зб. тез доп. Мiжнар. наук.-техн. конф. - Тернопшь, 2011. - C 188.
18. Мосюк М.1. Юнетика i гiдродинамiка п^^бнено! "енергетично!" верби / М.1. Мосюк,
B.М. Атаманюк, Д.П. Юндзера // Наутек здобутки молодi виршення проблем харчування люд-ства у ХХ1 : зб. тез доп. 77-i наук. конф. молодих вчених аспiрантiв i студентш. - Ки!в, 2011, ч. 2. -
C. 17-118.
19. Атаманюк В.М. Дослщження перспективи фшьтрацшного сушшня стебел соняшника для виробництва твердого бюпалива / В.М. Атаманюк, Д.П. Юндзера, Р.Р. Госовський // Хiмiя та хГшчш технологГ! 2011, (ССТ-2011) : тези доп. II Мiжнар. конф. молодих вчених. - Львш : Вид-во НУ "Львшська полгтехшка". - 2011. - С. 110-115.
Киндзера Д.П., Атаманюк В.М., Мосюк Н.И., Здыбель Б.И. Исследование параметров слоя и гидродинамики профильтрирования теплового агента сквозь слой после спиртовой барды
Проведен анализ современных технологий утилизации после спиртовой барды (барды), на основе которого обосновано, что наиболее рациональной является технология с образованием сухого продукта. Для реализации сушки барды предложен метод фильтрационной сушки. Проведены обобщение исследований гидродинамики фильтрационной сушки барды, вследствие чего получены критериальные уравнения для определения потерь давления.
Ключевые слова: послеспиртовая барда, утилизация, гранулометрический состав, гидродинамика, критериальные уравнения.
Kindzera D.P., Atamanyuk V.M., Mosyk M.I., Zdubel B.I. Investigation of the parameters of the layer and hydrodynamics filtration thermal agent through a layer of a distillery stillage
In the article the analysis of modern technology of stillage utilization (barda), based on which reasonable, that the most rational is the technology with the formation of dry product. For realization of drying bards the proposed method of filtration drying. Held generalizing on the research of hydrodynamics filtration drying Barda, resulting received criterial equations for determination of the loss of pressure.
Keywords: barda, disposal, granulometric composition, hydrodynamics, criterial equations.
УДК 504:656 Доц. О.В. Бойко1, канд. екон. наук;
доц. З.П. Двулг^, канд. екон. наук
СТАЛИЙ РОЗВИТОК ТРАНСПОРТНО1 СИСТЕМИ УКРА1НИ
Дослщжеио та проанал1зовано стан транспортно! системи Украши в контекст ста-лого розвитку. Розглянуто три шдходи до концепци сталого розвитку транспортно! системи: економ1чний, еколопчний та сопдальний. Запропоновано концептуальш принципи сталого розвитку транспорту, об'еднаш в чотири групи: економ1чш, еколопчш, сопдальш та об'еднувальш.
Ключовi слова: транспорт, транспортна система, сталий розвиток, концептуальш принципи сталого розвитку транспорту.
Постановка проблеми. Останш посткризовi роки можна з упевнешстю вва-жати точкою вщшку у використанш принципово нових тдход1в до проблем сощ-ально-економiчного розвитку. Вони позначаються як у дях окремих кран, так i íх-нiх регiональних об'еднань, зусилля яких зосередженi на пошуковi власних напря-м1в i стратегiй розвитку. Цим самим робиться виклик багатьом негативним проце-сам i явищам, що набули статусу свтових криз у рiзних сферах людсько1 дяльнос-т! Найвiдчутнiше кризовi явища позначаються на транспортних системах i мережах, що е "судинною" системою як певних регiонiв, так i окремих держав. В укра-1нський економщ це положення зумовлено такими чинниками [1, с. 115]: специфi-кою транспортно1 галузi як ланки господарсько-виробничого процесу; глибокими змiнами, як1 пов'язаш з впровадженням iнновацiйних комунiкацiйних i транспор-тно-логiстичних технологiй, що сприяють рацiональнiй органiзацií вантажопоток1в та покликаш забезпечити сталий розвиток транспортного ринку, на якому гаранто-вано задовольняеться попит на як1сне та комплексне транспортне обслуговування.
Однак, зазначаючи проблеми розвитку транспортно1 галузi та можливосп полiпшення роботи пiдприемств транспорту, варто вщзначити не лише важливiсть тдвищення показник1в, що традипдйио характеризують обсяги й якiсть транспортних послуг, але й необхiднiсть скорочення втрат сусп1льства, що зумовленi тран-спортною даяльнктю. Адже з транспортом пов'язаш серйозш соцiально-економiч-нi проблеми, яш посилюються з мiрою розвитку економжи i зростання обсягiв пе-ревезень, зокрема зростання автомобiлiзацií суспiльства. До таких проблем нале-
1 Нащональний ашацшний yHibepcHTeT;
2 Державний економшо-технолопчний ун1верситет транспорту м. Ки!в
