CC BY
37
© Шиян C. П. 0äk 616-ü8-ü31. 81 Шиян С. П.
ДOCЛIДЖEHHЯ OMCHOTO rOMEOCTAÇy У XBOPИX HA XPOHIЧHИЙ
ПOЛIПOЗHИЙ PИHOCИHУÏT
Haцioнaльний мeдичний yнiвepcитeт iм. O. O. Бoгoмoльця
(м. Kmi'b)
Дана poбoтa e фpaгмeнтoм HДP «Ктыго-бю-xiмiчнe oбфyнтyвaння aнтиoкcидaнтнoÏ тepaпiÏ y xвopиx на пoлiпoзнi pинocинyÏти», № дepжaвнoÏ pe-ecтpaцiÏ ü1ü3U4üüüa82.
Bcтyп. Haйxapaктepнiшими оимптамами xpoнiч-нoгo пoлiпoзнoгo pинocинyÏтy e зaклaдeнicть нoca та знижeння нюxy. Hocoвий пoлiпoз e peзyльтaтoм xpo-нiчнoгo зaпaлeння cлизoвoÏ oбoлoнки нoca та пaзyx. Xpoнiчнe зaпaлeння викликае peaктивнy гiпepплaзiю iнтpaнaзaльнoÏ мeмбpaни cлизoвoÏ oбoлoнки, щo пpизвoдить дo yтвopeння пoлiпiв [11, 12, 13]. Toчний мexaнiзм фopмyвaння пoлiпa нe пoвнicтю зpoзyмi-лий, тoмy вивчeння цьoгo питання тpивae дo цьoгo чacy. В лiтepaтypi oпиcaнo дeкiлькa пaтoгeнeтичниx тeopiй пoxoджeння пoлiпoзy нoca:
• тeopiя нeкpoтичнoгo eтмoÏдитy
• тeopiя зaлoзиcтoÏ кicти
• тeopiя poзвиткy пepифлeбiтy та пepилiмфaнгiÏтy
• тeopiя зaлoзиcтoÏ гiпepплaзiÏ eпiтeлiю
Icнyють гiпoтeзи пpo poль мiкpoopгaнiзмiв y poз-
витку цьoгo зaxвopювaння, зoкpeмa гpибiв та стаф^ лoкoкiв, oднaк цe дocить диcкyтaбeльнe питання [б].
Ha нашу думку oдними з нaйбiльш знaчyщиx лaнoк пaтoгeнeзy пoлiпoзy нoca е: xpoнiчнe зaпaлeн-ня в cлизoвiй oбoлoнцi нoca та пpинocoвиx пaзyx, eoзинoфiльнa iнфiльтpaцiя тканин та oкcидaтивний cтpec. Tкaнинa пoлiпa iнфiльтpoвaнa пepeвaжнo eo-зинoфiлaми, лiмфoцитaми, плaзмoцитaми та oпa-cиcтими KJliтинaми [3,4]. Aктивнi eoзинoфiли, щo iнфiльтpyють ткaнинy пoлiпa, пpoдyкyють вeликy кiлькicть бiлкiв з piзними тoкcичними влacтивocтя-ми (цитоюни (IL-5), xeмoкiни, фaктopи pocтy) [5,7,8]. Oкcидaтивний cтpec xapaктepизyeтьcя пiдвищeнoю активнютю вiльнopaдикaльниx пpoцeciв i, як наогм-дoк дeкoмпeнcaцiÏ пepeкиcнoгo oкиcнeння лт^в. Öe в cвoю чepгy вeдe дo пopyшeння цiлicнocтi 6ío-мeмбpaн клiтин cлизoвиx oбoлoнoк, зoкpeмa нoca та пpинocoвиx пaзyx, та вивiльнeння apaxiдoнoвoÏ киcлoти, яка здатна швидга мeтaбoлiзyвaтиcя, пe-peтвopюючиcь на ви^^а^ив^ cпoлyки - пpocтa-гландини та лeйкoтpieни [9,1ü].
Meтa дocлiджeння: визнaчeння ocoбливocтeй пepeкиcнoгo oкиcнeння лiпiдiв та aнтиoкcидaнтниx cиcтeм в пoлiпoзнiй тканин xвopиx на пoлiпoзний pинocинyÏт.
Oб'eкт i мeтoди дocлiджeння. Kлiнiкo-лaбo-paTOp^, iнcтpyмeнтaльнi, цитoлoгiчнi, бioxiмiчнi:
визнaчeння вмюту пepвинниx та пpoмiжниx пpoдyк-^в лiпoпepoкcидaцiÏ (TБK AП, 4 HNE), aктивнocтi ep^ тpoцитapниx cyпepoкcидциcмyтaзи ^п/СиОДД), ка-талази (E-KAT), вмicтy глутатюну вiднoвлeнoгo (ГВ) та цepyлoплaзмiнy (ЦП).
Для виганання пocтaвлeниx задач була cфop-мoвaнa ocнoвнa гpyпa дocлiджeння з 98 пaцieнтiв (7ü чoлoвiкoiв -71,4 % та 28 ж^к -28,б %), вiкoм у мeжax (25-4ü) poкiв з xpoнiчним ПPC. Bci xвopi пo-cтyпaли впepшe на плaнoвe xipypгiчнe лiкyвaння у в^^нн oтopинoлapингoлoгiÏ OлeкcaндpiвcькoÏ клiнiчнoï Tkap^ м. Киева.
Для вiдoкpeмлeння пaтoгeнeтичниx ocoбливoc-тeй xpoнiчнoгo ПPC була нaбpaнa peпpeзeнтaтивнa гpyпa пopiвняння з 3ü xвopиx з гiпepтpoфiчним pинi-тoм (rP) (2ü чoлoвiкiв - бб,7% та 1ü жiнoк - 33,3 %).
Дo кoнтpoльнoÏ гpyпи yвiйшли 13 пpaктичнo здo-poвиx ocí6 (9 чoлoвiкiв - б9,2 % та 4 жшки - 3ü,8 %), вiкoм у мeжax (27-44) poкiв, бeз ËOP пaтoлoгiй, мe-дикaмeнтoзнoгo та aлepгiчнoгo aнaмнeзy та ayTOi-мyнниx зaxвopювaнь.
Peзyльтaти дocлiджeнь тэ ïx oбгoвopeння. Пicля oпepaтивнoгo втpyчaння (нocoвa пoлiпoтoмiя) пoлiпoзнy тканину бyлo нaпpaвлeнo на пaтoгicтo-лoгiчнe дocлiджeння. В зaлeжнocтi вiд визнaчeнoгo типу пoлiпoзнoÏ тканини ocнoвнy гpyпy бyлo пoдiлe-нo на двi пiдгpyпи (A та Б): eoзинoфiльнi пoлiпи - 88 ocí6 (A), нeйтpoфiльнi пoлiпи - 1ü ocí6 (Б).
Peзyльтaти дocлiджeння ocoбливocтeй пepeкиc-нoгo oкиcнeння лт^в та aнтиoкcидaнтниx cиcтeм в пoлiпoзнiй ткaнинi xвopиx на пoлiпoзний pинocинyÏт пpeдcтaвлeнi в тaблицi 1 (Вмют пpoдyктiв лiпoпe-poкcидaцiÏ у пoлiпoзнiй ткaнинi xipypгiчниx xвopиx на xpoнiчний пoлiпoзний pинocинoÏт в зaлeжнocтi вщ типу пoлiпa) та тaблицi 2 (Piвeнь пoкaзникiв ^c-тeми AO3 у пoлiпoзнiй ткaнинi xipypгiчниx xвopиx на xpoнiчний пoлiпoзний pинocинoÏт в зaлeжнocтi вiд типу пoлiпa).
В peзyльтaтi дocлiджeнь змiн пoкaзникiв oкиcнoÏ дecтpyкцiï лiпiдiв (TБK-AП, 4-HNE) бyлo виявлeнo знaчнe пiдвищeння piвнiв TБK-AП та 4-HNE в пoлi-пoзнiй ткaнинi xвopиx на xpoнiчниx пoлiпoзний ^ну-ïт у пopiвняннi з кoнтpoльнoю гpyпoю. В тoй œe чac piвeнь пoкaзникiв cиcтeми AO3 (aктивнocтi epитpo-цитapниx cyпepoкcидциcмyтaзи (Zn/СиТОД), ката-лази (E-KAT), вмicтy глутатюну вiднoвлeнoгo (ГВ) та цepyлoплaзмiнy (ЦП)) у пoлiпoзнiй ткaнинi xвopиx на xpoнiчний пoлiпoзний pинocинoÏт був знaчнo нижчий
Bicник пpoблeм бioлoгiï i мeдицини - 2014 - Bип. 4, Toм 3 (11S)
221
Показники порiвняння xiрургiчнi xворi з полтозом еозинофтьного типу (пщгрупа А) xiрургiчнi xворi з полтозом нейтрофтьного типу пщгрупа Б)
n M ± m n M ± m n M ± m
ТБК-АП, нмоль/г 22 0,680,08 77 1,010,05# 8 0,850,14
HNE, нг/г ' ' т-ни 20 22,43 1,49 72 29,663,89### 8 25,44 1,27#
Таблиця 2
Р1вень показнимв системи АОЗ у полтознш тканин! х!рург!чних хворих на хротчний полтозний риносиноГт в залежност вщ типу полта
Таблиця 1 Hix у nauieHTiB з контрольно! групи та Вм1ст продукт!в лтопероксидацм у полтознш тканин! групи порiвняння.
х!рург!чних хворих на хротчний полтозний риносиноГт в Висновки. На нашу думку на
залежност! вщ типу полта оcHовi викоРистання нових методик
бiоxiмiчного доcлiдження стану пе-рекисного окиснення лiniдiв будуть доnовненнi знання щодо стану анти-оксидантних систем в слизовм обо-лонцi та кровi у хворих з полтозними риносинуУтами та гinертрофiчними ринiтaми, дослщжена ефективнicть антиоксидантно! терaniI метaболiч-них порушень в комплексному л^-ванн хворих на nолinознi риносинуУти в залежност вiд гicтологiчноI будови полтозноУ тканини. На оcновi вико-ристання нових методик бiоxiмiчно-го дослщження стану перекисного окиснення лiniдiв будуть доповненн знання щодо стану антиоксидантних систем в слизовм оболонцi та кровi у хворих з полтозними риносинуУтами та гinертрофiчними ринiтaми.
Перспектива подальшого роз-витку цього питання полягае в досли дженнi ефективнют антиоксидантно! терапп метaболiчниx порушень в комплексному лкуваны хворих на полтозы риносинуУти в зaлежноcтi вщ пстолопчноУ будови полтозноУ тканини [1,2].
Л1тература
1. Березнюк В. В. Комбинированное лечение больных с полипозным риносинуситом / В. В. Березнюк, А. А. Чернокур // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. - 2004. - № 3. - С. 14-15.
2. Джурко Л. Р. Xiрургiчне лкування хворих на хротчний рецидивуючий nолinозний синуУт у nоeднaннi з глюкокортикостероУдною тератею / Л. Р. Джурко // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. - 2000. - № 2. -С. 111-112.
3. Заболотный Д. И. Типы аллергических реакций на различные микробные и аутотканевые антигены при полипозном риносинусите / Д. И. Заболотный, О. Ф. Мельников, Д. И. Безбах, Т. В. Сидоренко // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. - 2001. - № 3. - С. 204-205.
4. Заболотний Д. I. Полтоз носа / Д. I. Заболотний, Ф. Б. Юрочко // Теорiя та практика. - 2006. - С. 143.
5. Кщера О. О. Еозинофтьш полти - вибiр i послщовнють л^вання / О. О. Юцера // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. - 2004. - № 3. - С. 49-50.
6. Ланцов Ф. Ф. Эпидемиология полипозных риносинуситов / Ф. Ф. Ланцов, С. В. Рязанцев, Б. М. Цецарский, В. И. Кошель. - СПб.: Агентство «Мединформ», 1999. - С. 6-17.
7. Лопатин А. С. Роль топической кортикостероидной терапии в лечении хронического полипозного риносинусита / А. С. Лопатин // Вестник оториноларингологии. - 1999. - № 2. - С. 54-58.
8. Лопатин А. С. Современные теории патогенеза полипозного риносинусита / А. С. Лопатин // Рос. ринология. -2003. - С. 48-50.
9. Лопатин А. С. Эффективность назонекса в лечении аллергического ринита и полипозного риносинусита / А. С. Лопатин, И. В. Сидоренко, Т. В. Захаржевская [и др.] // Вестн. оториноларингологии. - 2000. - № 4. - С. 60-63.
10. Лупырь А. В. Гистоиммунологические критерии лечения больных с полипами параназальных синусов с использованием полибактериальной аутовакцины / А. В. Лупырь // Ринолопя. - 2007. - № 3. - С. 32-37.
11. Bachert C. The role of Sinus Disease in Asthma / C. Bachert, J. Patou, P. Van Cauwenberge // Curr. Opin. Allergy Clin. Immunol. - 2006. - № 6 (1). - С. 29-36.
12. Bernstein J. M. Update on the molecular biology of nasal polyposis / J. M. Bernstein // Otolaryngol. Clin. - 2005. - № 38. -С. 55.
13. Larsen K. The estimated incidence of symptomatic nasal polyps / K. Larsen, M. Tos // Acta Otolaryngol. - 2002. - № 122 (2). - С. 179-82.
Показники Групи
порiвняння xiрургiчнi xворi з полтозом еозинофтьного типу (пщгрупа А) xiрургiчнi xворi з полтозом нейтрофтьного типу (пщгрупа Б)
n M ± m n M ± m n M ± m
ГВ, мкмоль/ г 25 230,328,67 75 281,4812,05# 9 256,5027,80#
Zn/^СОД, ум. од. / гт-ни 22 3,420,28 77 4,370,17##2 8 4,020,35
ЕКАТ, кмоль/ хв г 22 0,260,03 77 0,390,02### 8 0,350,05#
222
В1сник проблем бюлопГ i медицини - 2014 - Вип. 4, Том 3 (115)
УДК 616-08-031. 81
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ОКИСНОГО ГОМЕОСТАЗУ У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНИЙ ПОЛ1ПОЗНИЙ РИНОСИНУ1Т
Шиян С. П., MiTiH Ю. В.
Резюме. В данм poôoTi розглянут сучасн погляди на етюлопю, патогенез i лкування полтозних ршоси-HyÏTÎB. Пpoaнaлiзoвaнo ланки етioлoгiï i патогенезу як на нашу думку найбтьш вaжливi при розвитку назального полтозу. 1снуе декiлькa теорм розвитку назального пoлiпoзy, проте вс вони досить дискутабельними i вимагають додаткового вивчення i доповнення. 3 упевненютю можна стверджувати, що в пaтoгенезi назального пoлiпoзy важливу роль вiдiгpaють хpoнiчне запалення в тканинах, еозинофтьна iнфiльтpaцiя тканин i оксидативний стрес тканин. Активы еозинофти, яю инфильтрируют тканину полта, продукують велику кiлькicть токсичних бшюв з piзними токсичними властивостями (цитоюни (IL-5), хемoкiни, фактори росту). Для доогмдження пpoцеciв лiпoпеpoкcидaцiÏ в полтознм ткaнинi у пaцieнтiв з полтозний pинocинyÏтoм було сформовано основну, пopiвняльнy i контрольну групи. В результат дocлiдження змiн пoкaзникiв oкиcнoÏ де-cтpyкцiï лiпiдiв було визначено значне пщвищення piвнiв ТБК-АП i 4-HNE в полтознм ткaнинi хворих на ХПРС в пopiвняннi з контрольною групою i групою пopiвняння.
Ключoвi слова: пoлiпoзний pинocинyÏт, назальный пoлiпoз, антиоксиданти, перекисне окиснення.
УДК 616-08-031. 81
ИССЛЕДОВАНИЕ ОКИСЛИТЕЛЬНОГО ГОМЕОСТАЗА У БОЛЬНЫХ НАХРОНИЧЕСКИЙ ПОЛИПОЗНЫЙ РИНОСИНУИТ
Шиян С. П., Митин Ю. В.
Резюме. В данной работе рассмотрены современные взгляды на этиологию, патогенез и лечение полипозных риносинуитов. Проанализированы звенья этиологии и патогенеза которые по нашему мнению наиболее важны при развитии назального полипоза. Существует несколько теорий развития назального полипоза, однако все они достаточно дискутабельны и требуют дополнительного изучения и дополнения. С уверенностью можно утверждать, что в патогенезе назального полипоза важную роль играют хроническое воспаление в тканях, эозинофильная инфильтрация тканей и оксидативный стресс тканей. Активные эозинофилы, которые инфильтрируют ткань полипа, продуцируют большое количество токсических белков с разными токсическими свойствами (цитокины (IL-5), хемокины, факторы роста). Для исследования процессов липопероксидации в полипозной ткани у пациентов с полипозным риносинуитом было сформировано основную, сравнительную и контрольную группы. В результате исследования изменений показателей окислительной деструкции липидов было определено значительное повышение уровней ТБК-АП и 4-HNE в полипозной ткани больных на ХПРС в сравнении с контрольной группой и группой сравнения.
Ключевые слова: полипозный риносинусит, назальный полипоз, антиоксиданты, перекисное окисление.
UDC 616-08-031. 81
Study of Oxidative Homeostasis in Patients with Nasal Polyps
Shyian S. P., Mitin Y. V.
Abstract. Most characteristic symptoms of nasal polyps is nasal congestion and reducing the smell. Nasal polyp is a result of chronic inflammation of the mucous membranes of the nose and sinuses. Chronic inflammation causes a reactive hyperplasia of the intranasal mucosa membrane, leading to the formation of polyps. The exact mechanism of the formation of polyps is not fully understood, so the study of this issue continues to this day. In the literature, several theories of pathogenesis of nasal polyps: Theory of necrotic ethmoyiditis; Theory of glandular cysts; Theory of peryflebitis; Theory of glandular epithelial hyperplasia.
There are hypotheses about the role of microorganisms in the development of this disease, including fungi and staphylococci, but it's pretty disputable question.
In our opinion one of the most important pathogenesis of nasal polyps are: chronic inflammation in the lining of the nose and paranasal sinuses, eosinophilic infiltration of tissues and oxidative stress. Polyp tissue infiltrated mainly eosinophils, lymphocytes, plasma cells and mast cells. Active eosinophils that infiltrate the tissue polyp, producing a large number of proteins with different toxic properties (cytokines (IL-5), chemokines, growth factors). Oxidative stress is characterized by increased activity of free radical processes and as a result of decompensation of lipid peroxidation. This in turn leads to disruption of the integrity of biological membranes of cells of the mucous membranes, especially of the nose and paranasal sinuses, and release of arachidonic acid, which can quickly metabolized, becoming a highly active compounds - prostaglandins and leukotrienes.
Objective: to determine the characteristics of lipid peroxidation and antioxidant systems in patients with nasal polyps.
Research methods. Clinical and laboratory, instrumental, cytological, biochemical, determine the content of primary and intermediate products of lipid peroxidation, erythrocyte superoxide dismutase activity (Zn / CuSOD), catalase (E-CAT), glutathione content of reduced (GW) and ceruloplasmin (CP).
BicHèK проблем 6ioëoriï i медицини - 2014 - Вип. 4, Том 3 (115)
223
To perform the tasks was formed by a core group study of 98 patients, aged in the range (25-40) years with chronic ORS. All patients acted for the first time at the planned surgery in the department of otorhinolaryngology Alexandrovskaya Hospital, Kyiv.
To separate pathogenetic features of chronic PRS was recruited representative comparison group of 30 patients with hypertrophic rhinitis (GR) (20 -66.7 % men and 10 women - 33.3 %).
The control group consisted of 13 healthy individuals (9 men - 69.2 % and 4 women - 30.8 %), aged in the range (27-44) years, without ENT pathology, medical history and allergic and autoimmune diseases.
After surgery polyps tissue was sent for histopathological study. Depending on the particular type of tissue polypous main group was divided into two groups (A and B): eosinophilic polyps - 88 persons (A), neutrophilic polyps - 10 people (B).
For the study of lipid peroxidation in the blood of patients with nasal polyps was formed basic, comparative and control groups. As a result of investigating changes in indices of oxidative degradation of lipids was determined by a significant increase in the levels of TBA-AP and 4-HNE in the polyps tissue of patients with nasal polyps compared with the control group and the comparison group.
Keywords: sinusitis, nasal polyps, antioxidants, lipid peroxidation.
Рецензент - проф. Безшапочний С. Б.
Стаття надшшла 19. 09. 2014 р.
224
В!сник проблем бюлоп'Г i медицини - 2014 - Вип. 4, Том 3 (115)
