CC BY
40
УДК 619:618.19-002:615:637.12.07:632.2
Мурська С.Д., к.вет.н. ©
Державный науково-дослгдный контрольный тстытут ветеринарных npenapamie та кормовых добавок, м. Лъвгв
ДОСЛ1ДЖЕННЯ МАСТИТ1В У KOPIB В ГОСПОДАРСТВАХ ТЕРН0П1ЛЬСЬК01 ОБЛАСТ1
Мастит - запалення молочно! залози, яке виникае у вщповщь на дш несприятливих фактор1в навколишнього середовища, за умов зниження резистентное^ оргашзму та ускладнення шфекщею.
Запалення молочно! залози призводить до зниження молочно! продуктивное^, змши xiMi4Horo складу, ф1зичних та бюх!м!чних властивостей молока, внаслщок чого воно втрачае поживну цшшеть, технолопчш властивосп, що позначаеться на його якост! та безпещ.
Переб1г та наслщки маститу залежать не лише вщ локал1заци процесу та в1рулентност1 збудника, а й в1д !муноб1олог1чного статусу всього орган1зму тварини i реактивност1 тканин молочно! залози.
Розвиток запального процесу в молочнш залоз1 в1дбуваеться як наслщок д1! механ1чних, ф1зичних, х1м1чних та 61олог1чних чинник1в. Зокрема на частку 61олог1чного фактора припадае 85% ycix випадк1в маститу.
До мехашчних причин належить група чинник1в, яю призводять до травм вим'я та дшок (рани, удари, защемления, трщини шк1ри) i зумовлен1 умовами утримання тварин, незадов1льною до!льною техн1кою, порушеннями технолог!! машинного до!ння.
XiMi4Hi фактори переважно представлен! речовинами, д!я яких на тканини молочно! залози мае подразнювальний характер (луги, кислоти, сол!, ф!тоестрогени). Вони можуть бути екзогенного (надходять зовн!) та ендогенного (утворюються в самому орган!зм!) походження.
До ф!зичних фактор!в належать: д!я низьких та високих температур (охолодження, в!дмороження, oniK, протяги, п!двищена волопсть у прим!щеннях та на вигульних майданчиках).
Б!олог!чними факторами можуть бути:
— специф!чш м!кроорган!зми — збудники ¿нфекц!йних хвороб (туберкульоз, бруцельоз, ящур, актиномжоз, Bicna тощо);
— неспециф!чш м!кроорган!зми, як! викликають мастит (стрептококи, стаф!лококи, ентеробактер!!, псевдомонади, коринебактер!!, мжоплазми, гриби роду Candida, нокард!!, клебаели тощо).
Переважно, до 90% випадюв, мастит спричиняють стрептококи та стафшококи. Вони можуть бути безпосередньою його причиною або ж другорядним фактором при запальному процес!, викликаному ¿ншими чинниками.
© Мурська С. Д., 2013
233
Виникнення маститу залежить не лише вщ хвороботворного агента та його потенцшно! здатност1 викликати патолопчний процес, а й значною м1рою вщ ¿мунобюлопчно! реактивност1 оргашзму тварини. Тому один i той же фактор, у тому числ1 й мжробний, може викликати pi3Hi форми маститу.
У молочну залозу шфекщя найчастше проникае кр1зь дшковий канал (галактогенний шлях), значно рщше — через рани молочно! залози та дшок (л1мфогенний шлях), рщше — по кров'яному руслу (гематогенний шлях) з шших оргашв при розвитку в них запального процесу (ендометрити, гастроентерити).
Метою нашо! роботи було встановити характер мжрофлори вимеш вщ кор1в хворих на pi3Hi форми маститу.
Матер1али i методи
Субклмчний мастит виявляли ф1зико-х1м1чними методами, шляхом дослщження молока за допомогою швидких д1агностичних маститних тест1в у поеднанш з бактерюлопчним методом: Де-Лаваль, мастидину, а також проби вщстоювання. Вщ кор!в i3 позитивною чи сумшвною реакщею одержували секрет з кожно! чверт1 вим'я з наступним дослщженням 2 % мастидином та пробою вщстоювання.
Лабораторно-д1агностичний метод дослщження передбачав бактерюлопчне дослщження секрету молочно! залози i визначення бюлопчних властивостей мжрофлори молока кор!в, клшчно здорових та хворих на мастит.
Бактерюлопчне дослщження секрету молочно! залози включало: вщб1р проб секрету, охолодження i транспортування, видшення м1крооргашзм1в, !х щентифжацш. Перед взяттям проб секрету вимеш пщдавали дезшфекци. 3 кожно! уражено! чверт1 в стерильш проб1рки брали дв1 паралельш проби по 5 см3 секрету.
Стафшококи видшяли на reMoarapi з 5 % кров1 ВРХ i 5 % натрш хлориду. До роду Staphylococcus зараховували kokobI катал азопозитиваш культури, яю ферментували глюкозу середовища Хью-Лейфзона. До виду S. aureus вщносили культури, яю коагулювали плазму кролика. При необхщност1 використовували додатков1 тести (ферментащя машту, здатшсть продукувати фосфатазу, лецитиназу). Тип гемол1зишв визначали за S.D. Elek, E. Levy (1950) та J.Marks, A. Vaugan (1950), наявшсть ДНК-ази за C.D. Jeffris, D.F. Heltman, D. Guse (1957). Фаготипування проводили з використанням фапв Давидзона.
Видшення Pseudomonas aeruginosa проводили на середовищ1 з 0,2 % BMicTOM N-цетилшридишю хлориду. Бактери роду Escherichia видшяли на середовищ1 Ендо. Стрептококи на середовищ1 Гарро. Ентерококи на середовищ1 ентерококагар. 1дентиф1кащю проводили згщно з визначником бактерш Берджг
Результати дослщження.
Нами протягом 2010-2012 року було обстежено погол1в'я кор!в на виявлення маститу в колективних i селянсько-присадибних господарствах Тернопшьсько! области результати дослщження наведено в табл. 1.
234
Таблиця
Назва райошв Тернопшьсько! обласп Обстежено кор1в, гол Виявлено хворих кор1в
всього в т.ч.
гол. % 3 клшчною формою маститу з субкльшчною формою маститу
гол. % гол. %
Чортк^вський 789 143 18,1 38 26,6 105 43,4
Теребовлянський 1240 297 23,9 43 14,4 254 85,6
Бучацький 1871 393 21,0 99 25,2 262 74,8
Шдволочиський 1310 367 28,0 41 11,2 326 88,8
Збаразький 710 96 13,5 36 37,5 60 72,5
Збор1вський 825 141 17,1 31 21,9 110 78,1
Терноп1льський 523 59 11,3 11 18,6 48 81,4
Кременецький 707 177 25,0 23 13,0 154 87,0
Селянсько-присадибн1 господарства 334 15 4,5 15 4,5
Як видно з даних таблиц!, протягом дослщженого нами перюду в колективних господарствах маститом р1зно! форми хворши вщ 11 до 28 % кор1в, у селянсько-присадибних господарствах до 5 % кор1в. Зменшення в 2,4 -6,2 рази кшькост! хворих на мастит тварин у селянсько-присадибних господарствах, на нашу думку пов'язане з тим, що у колективних господарствах використовують машинне до!ння, яке негатившше впливае на ештелюцити молочно! залози кор1в, шж ручне до!ння, яке використовують у присадибних господарствах.
Найбшьш розповсюджена форма маститу - це субклмчна И виявляли вщ 73,4 до 87,4 % випадюв, на клшчну припадало до 20 %. Також встановлено, що у селянсько-присадибних господарствах практично не д1агностувалася клмчна форма маститу.
Отже, результати цих дослщжень вказують, що субклЫчна форма маститу е досить поширена в господарствах Тернопшьсько! области Проте, вщомо, що молоко одержане в1д хворих на мастит кор1в носить епщемюлопчну небезпеку через можливу наявн1сть патогенних збудник1в, як1 можуть передаватися через молоко людям, а також е технолопчно неповноц1нне через порушення ф!зико-х1м1чного складу.
Для виявлення збудник1в маститу у кожному господарств1, ми вщбирали проби секрету хворих на мастит кор1в \ досл1джували бактер1олог1чно. Результати наведено на рис. 1 та 2.
235
3,9
41,6
□ Staph.aureus, Staph.epidermidis
□ Staph.aureus, Staph.epidermidis, Str.agalactiae,Str.dysgalactiae
□ Str.dysgalactiae, Str.agalactiae, Str.uberis
□ Staph.aureus,Str.agalactiae, E.coli
Рис.1 Видовий склад мжрофлори секрету молочиоУзалози Kopie при
субкшшчному мастит1
3,6
29,4
□ Staph.aureus
□ Str.agalactiae
□ E.coli
□ P. aeruginosa
□ Str.agalactiae, Staph.aureus
□ Staph.aureus, E.coli
Рис. 2 Видовий склад мжрофлори секрету молочноУ залози Kopie при
кшшчному мастит!
236
Рис. 3 Склад мжрофлори секрету молочноУ залози здорових Kopie
Як видно з даних наведених на рис. 1 та 2, в основному, збудниками маститу були стафшококи i стрептококи (90-96 %), яю видшялися, як в монокультур!, так i в асощаци з шшими мжрооргашзмами. Бактери виду E.coli видшялися 8,6 % випадюв, a P. aeruginosa - була збудником в 2,2 %. При цьому кшьюсть видшено! мжрофлори ¿з секрету молочно! залози при субклмчному мастит! становила в!д 1340 до 5700 КУО/см3.
При кл!н!чн!й форм! маститу вщзначали в 2,1 рази бшьше випадк!в, коли ¿з секрету видшялися збудники в монокультур!. В той же час, як i при субклшчнш форм! маститу стаф!лококи i стрептококи були дом!нуючою м!крофлорою на !х частку припадало 90 % вщ ycix збудник!в маститу. Кшьюсть вид!лено! м!крофлори в 1 см3 секрету становила 8-15 тис. КУО.
При дослщженш секрету молока з молочно! залози в!д здорових Kopie (рис. 3) було встановлено, що родовий склад представлений сапроф!тною мжрофлорою !! к!льк!сть становила в!д 10 до 220 КУО/см3.
Висновки.
1. У господарствах Терноп!льсько! облает! маститом р!зно! форми хвор!ли в!д 11 до 28 % Kopie, у селянсько-присадибних господарствах до 5 % Kopie.
2. Збудниками маститу, в основному, були стафшококи i стрептококи як в монокультур!, так i в асощаци до 96 %. Кишкова та синьогн!йна палички спричиняли мастит в 10 % випадюв.
Л!тература
1. Болим 10.П. Сетариоз и маститы у крупного рогатого скота // Проблеми зоо!нженер!! та ветеринарно! медицини. Ветеринарн! пауки: 36. наук, праць. — Харк1в, 2003. - Вип. 11 (35). - 4.2. - С. 228-231.
2. Богуш A.A., Каменская Т.Н., Фипогепова Е.Г., Лукьяпчик С.А. Влияние санации кожи вымени коров па санитарное качество молока и
237
заболеваемость маститами // Ученые записки Витебской ордена "Знак Почета" государственной академии ветеринарной медицины. — Витебск, 2004. — Т.40. — 4.1. — С. 16-17.
3. Валъчук O.A. BioxiMi4Hi та ¿мунолопчш показники кров1 клмчно здорових i хворих па гострий катаральний мастит Kopie// Вюник Бшоцерювського ДАУ: 36. наук, праць. — Бша Церква, 2007. — Вип.44. — С. 28-32.
4. Васильев В.В. Профилактика мастита у коров // Ветеринария. — 2004. — 11.-C. 37-38.
5. Гужвипська C.O. Застосування х1мюпрепарат1в i пробютиюв для профшактики i лжування мастит1в // Ветеринарна медицина: Мтжвщ. темат. паук. зб. — Харюв, 2004. — 84. — С. 279-281.
6. Демидова Л.Д., Сотникова В.М. Значение L-трансформации стафилококков при мастите коров // Научи, тр. Всерос. НИИ санитарии гигиены и экологии. — 2003. — Т.115. — С. 40-51.
7. Затевский И.С., Якубчак О.И. Методические рекомендации по диагностике и профилактике мастита у коров. — Белая Церковь: Гортипография, 1988. - 26 с.
8. 1вченко В.М.. Краевський А.Й., Ярохно Я.М., Краевський С.А. Мжробна контамшащя вим'я Kopie при мастит! // Ветеринарш науки: 36. наук, праць Луганського МЛУ. - 2007. - 78/101. - С. 247-250.
9. Карташова О.Л., Киргизова С.Б., Исайкина I:. 10. Диагностика скрытых форм мастита у коров // Ветеринария. — 2004. — 10. — C. 32-34.
10. Косенко М.В., Музика В.П., Стеценко T.I. та in. Пор1вняльна оцшка терапевтично! ефективност1 препарат1в при л1куванш Kopie, хворих па мастити // Ветеринарш науки: 36. наук, праць Луганського 11АУ 2007. — 7Я/101. — С. 306-309.
11. П1дипримра Г.1. Причини та л1кування серозно-катарального маститу у Kopie в умовах ¿ндивщуальних та фермерських господарств // Наук, вкник Льв1всько! держ. акад. вет. мед. ¿м. С.З. Гжицького. — Льв1в, 2002. — Т.4 ( 5). — С. 74-78.
12. Сухш В.М. Л1кування катаральних мастит1в у Kopie i3 застосуванням бюлопчно активних речовин // Ветеринарна медицина: М1жвщ. темат. наук. зб.
13. Харюв, 2003. - 81. - С. 356-358.
14. Хомип С., Стефапик В., Дмитр1в О. та ni. Окрем1 аспекти патогенезу маститу у Kopie // Ветеринарна медицина Украши. — 2005. — 10. — С. 27-29.
15. Шахов А.Г., Мисайлов В.Д., Нежданов А.Г. Неотложные задачи профилактики маститов у коров // Ветеринария. — 2005. — 9 — С. 3-7.
16. Яблонсъкий В.А., Любецький В.И., Бородипя B.I. Патолог1я молочно! залози. — К., 2004. — 45 с.
Рецензент - д.вет.н., професор Гуфр1й Д.Ф.
238
