CC BY
23
12. Пиковский Ю.И. Проблема диагностики и нормирования загрязнения почв нефтью и нефтепродуктами / Ю.И. Пиковский, А.Н. Геннадиев, С.С. Чернянский, Г.Н. Сахаров // Почвоведение : сб. науч. тр. - 2003. - № 9. - С. 1132-1140.
13. Самохвалова В.Л. Симбютична азотфшсащя у рослин Vicia villosa за умов забруднення грунту важкими металами / В.Л. Самохвалова // Науковий вюник Волинського национального ун-ту ]м. Леи Украшки. - Розд. Ш. Ботанжа. - Луцьк : РВВ "Вежа" ВДУ ]м. Лесi Украшки. -2010. - С. 131-138.
14. Seidel S. Using omethoate insecticide and legume inoculant on seed / S. Seidel, G.E. O'Connor, J. Watt, M. Sutherland // Austral. J. Exp. Agric. - 1991. - Vol. 31, № 1. - Pp. 71-76.
15. Semaj R. Effects of salinity and nitrogen source on growth and nitrogen fixation in alfalfa / R. Semaj, J. Drevon // J. Plant Nutr. - 1998. - Vol. 21, № 9. - Pt. 1805-1818.
Величко О.И. Влияние бактеризации семян активными штаммами Phizobium leguminosarum bv. trifolii на нодуляционную способность растений клевера лугового в нефтезагрязненной почве
Исследована целесообразность инокуляции семян клевера лугового активными штаммами Rh. leguminosarum bv. trifolii с целью формирования бобово-ризобиальных симбиозов в нефтезагрязненной почве. Установлено, что загрязнение нефтью угнетало нодуляционную способность растений клевера, а бактеризация семян способствовала формированию корневых клубеньков в нефтезагрязненной почве. Активность формирования симбиозов в нефтезагрязненной почве зависела от уровня загрязнения почвы и от использованного штамма клубеньковой бактерии.
Ключевые слова: нефтезагрязненная почва, симбиоз, Trifoliumpratense L.
Velychko O.I. The influence of the seed bacterization with the active stain Rhizobium leguminosarum bv. trifolii on the nodulation ability of the red clover plants in the oil
There has been studied the expediency of clover seed inoculation with active stains Rh. leguminosarum bv. trifolii to form the legume-rhizobial symbiosis in the oil polluted soil. It was set that the soil contamination by oil oppressed the nodulation ability of red clover plants, however the seed bacterization promoted the formation of root nodules in the oil polluted soil. The effectiveness of the symbiotic partnership formation in the oil polluted soil depended on the degree of soil contamination and used strain of nodule bacteria.
Keywords: oil polluted soil, symbiosis, Trifolium pratense L.
УДК 631.466 Астр. У.М. Тарас; доц. С.Б. Марутяк, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ДОСЛ1ДЖЕННЯ Ф1ЗИКО-Х1М1ЧНОГО СТАНУ ГРУНТУ НА ДЕВАСТОВАНИХ ЗЕМЛЯХ У ЗОН1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ЯВОРШСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО Г1РНИЧО-Х1М1ЧНОГО П1ДПРИ6МСТВА "С1РКА"
Проаналiзовано стан геолопчно! будови району та передумови створення техногенного ландшафту. Зпдно з методиками, здшснено лабораторне дослщження повер-хневого шару грунту. Описано основш фiзико-хiмiчнi показники грунтового покриву та встановлено середш концентрацн мшроелементгв в ньому. Визначено рiвень засолення територн та кшьюсть сульфапв у грунтг
Ключовi слова: фiзико-хiмiчнi показники, техногенний ландшафт, мшроелементи, засолення грунйв, срчана кислота.
Вступ. Сучасний ландшафт Яворшщини сформувався внаслвдок вдарит-тя в 1956-1957 рр. родовищ самородно! с1рки. Освоения срчаних родовищ вплинуло не лише на розвиток району, але й стимулювало науковий 1 сощаль-но-культурний прогрес на Львшщиш [2].
Яворiвське державне гiрничо-хiмiчне пiдприeмство "Сiрка" та утворений внаслщок припинення його дiяльностi арчаний кар'ер знаходяться у Львiвськiй обласп, в межах Явор1вського гiрничопромислового району. З точки зору фь зично1 географц, вiн знаходиться на головному бвропейському вододш, де ме-жують басейни Балтiйського та Чорного морiв. З геологiчного погляду, район розташований на сполученнi Сх1дноевропейсько1 платформи з Передкарпатсь-ким крайовим прогином. З пдрогеолопчного погляду родовища сiрки приуро-ченi до артезiанського схилу, основним водоносним горизонтом якого слугують барановсью пiсковики, або лiтотамнieвi вапняки [4].
В основi геологiчного перерiзу тут залягають теригеннi вiдклади крейди, а на них налягае карбонатно-сульфатна товща. Частина 11 замiщена срчаною рудою, що утворюе витягненi вздовж краю платформи поклади товщиною до 30 м, шириною до 4-5 км, а довжиною до 20 км. Над срчаними рудами залягають неогеновi глини i мергелi товщиною ввд 30 до 250 м. У них промип долини древшх рiчок, заповненi алювiальними та озерними пiщано-глинистими ввдкла-деннями. Сульфатно-карбонатна товща i сiрчана руда рiзного ступеня закарсто-ваностi мiстять арководневу воду з мiнералiзацiею 3-5 г/л. Обводнен також четвертиннi вiдклади. Основш породи, розробленi методом гiдромеханiзацií, заскладоваш в гiдровiдвалi. Переважно це флювюглящальш та алювiальнi вщ-клади, представлен пiсками, супiсками, суглинками та глинами. Пдровдаал складаеться з трьох частин: пiщаноí, глинисто1 та вапняково1. У його центральна частинi нагромаджено близько 70 млн мiлких фракцш гiдророзкриву, пред-ставлених супiсками та суглинками, а також розс1яною оргашкою з торфу. Цi утвори вiдрiзняються високою вологою та низькою вологовщдачею, тому 1х осушення практично неможливе. Вони десятками рокiв залишаються в текучш або м'якопластичнiй консистенцл. Оскшьки в перiод експлуатацií в пдровдаал часом потрапляли води з зворотно1 системи збагачувально1 фабрики, вода там була сульфатна, слабо мiнералiзована. Поступово вона виткнилася дощовими водами i станом на 2007 р. в озерi гiдровiдвала вода мае загальну мiнералiзацiю 506 мг/л, зокрема сульфатав 247 мг/л [1-3, 5]. Навколо кар'еру розмiщено три штучнi пагорби - зовшшт вiдвали. Вiдвали № 1 i №2 складенi неогеновими мергелями i глинами, всипанi переважно вщвалоутворюючими роторних комплекс. Поверхня вщвал1в, за винятком технологiчних дорiг, мае гребенистий або горбистий рельеф, залежно вiд способу вiдсипки. Вiдвал №3 складений неогеновими та четвертинними породами пiд час проходження розрiзаноí транше!'. Вiн вiдсипаний автотранспортом [4].
Актуальшсть теми. П1д час вiдроблення Яворiвського родовища арки ландшафт району зазнав докоршних змш. На мiсцi iсторичного ландшафту, сформованого внаслвдок сiльськогосподарського освоения земель, вирубування лiсiв, розширення орних угiдь, заселення району, сформувався новий, техноген-ний ландшафт. Цей ландшафт е результатом взаемодп технолопчного комплексу з видобутку та перероблення корисних копалин з природною системою, спе-цифiчним елементом яко1 е родовище [1, 4].
З метою запобтання екологiчного лиха, науково-дослвдним iнститутом ВАТ "Г1РХ1МПРОМ" розроблено проект, що передбачае вдаовлення еколопч-
2. Екологiя довкiлля
57
но! р1вноваги, рекультивацда порушених прничими роботами земель та залк-нення берепв [3]. Питаниям ввдтворення кор1нного деревостану вже не один piK займаються науковщ Академп гipничих наук Укра'ни, 1нституту екологй' Карпат та Нащонального лiсотехнiчного ушверситету Укра'ни. Аналiз останшх дослiджень показав, що pозкpивнi та вмщувальш породи мають природний по-тенцiал pодючостi, який сприяе колошзацп таких субстpатiв вищими рослина-ми [5]. Заселення рослинами порушених прничими роботами теpитоpiй зале-жить насамперед ввд властивостей техногенних субстратав, це зокрема грануло-метричий склад, едафiчнi умови та фiзичнi властивостi поверхневого шару.
Мета дослвдження. Основною метою нашого дослiджения е визначення фiзичних та хiмiчних властивостей Грунтав на територц Явор1вського сipчаного кар'еру, а також аналiз отриманих pезультатiв для подальшого розроблення методики покращення адаптивних властивостей рослинних угруповань на девас-тованих землях.
Методика та результати дослщжень. Для дослвдження стану Грунтав Явоpiвського арчаного кар'еру, ми провели аналiз хншчного та фiзичного складу Грунту як природного тала та важливого засобу i предмету пpацi людини. Здшснено низку лабораторних аналiзiв, на пiдставi яких визначено фiзичнi та хiмiчнi властивостi, а також родючкть Грунту.
Для вiдбоpу проб закладено с1м стацiонаpiв, а саме: три стащонари на беpезi кар'еру, це безпосередньо бшя води (№1), в береговш pослинностi (№2) та на територп пляжу (№3), стацiонаp 100 м ввд водойми (№4), 500 м ввд во-дойми (№5), стащонар на територй', вiдведенiй для зберкання техиiки та кон-тейнеpiв з паливом (№6) та контрольний в смт Шкло (№7).
B^ip проб в польових умовах проводили за допомогою приладу Литвинова. Зпдно з методикою, на свiжо-очищену горизонтальну поверхню Грунту ставили сталеве piзальне кiльце i прикладали до нього напрямний цилiндp приладу Литвинова, шсля чого вдавлювали piзальне кiльце поршнем в Грунт та шд-копували його ножем. Грунт, розташований на piзальному кiльцi, зpiзували в pi-вень з його верхшм i нижшм краем. Пкля того видавлювали поршнем обережно з юльця монолiт Грунту, обмотували його марлею та обв'язували шнурком [6].
У лабораторних умовах було визначено основш показники фiзико-хiмiч-них властивостей Грунту: щiльиiсть, густина твердо!' фази, загальна поpистiсть, аеpацiя Грунту, вмкт гумусу в Гpунтi, актуальна, обмiнна та гiдpолiтична кис-лотнкть, а також визначення нiтpатних форм азоту, рухомих форм фосфору та калда, вмiсту магнiю та кальцда. Результати представлено в табл. 1.
Табл. 1. Показники фiзико-хiмiчних властивостей Грунту
Стащ-онар рн рн KCl рн гщр. Гумус NO3 | P2O5 | K2O | Ca | Mg d1 d2 V пор. V аер.
мг/100 г Грунту
№1 8,04 7,85 0,18 0,27 1,40 12,5 44,1 10,2 1,81 1,4 2,6 44,4 29,9
№2 8,05 7,85 0,26 0,28 1,71 15,5 49,5 10,0 0,6 1,3 2,6 48,8 30,4
№3 8,07 7,87 0,18 0,49 1,31 15,8 46,7 10,4 3,0 1,5 2,5 41,1 9,6
№4 8,16 7,79 0,20 0,29 1,29 12,8 51,8 4,0 8,4 1,3 2,6 48,8 33,9
№5 7,58 7,13 0,61 1,47 2,10 0,13 71,0 52,0 1,2 1,2 2,2 46,8 13,8
№6 7,62 7,48 0,35 0,83 8,41 0,35 56,5 62,0 0,62 0,9 2,5 61,7 45,4
№7 8,01 7,70 0,44 0,61 10,56 10,2 39,1 4,2 0,61 1,2 2,6 60,2 49,8
Густину Грунту визначали, використовуючи термоваговий метод. Вь дiбранi за допомогою приладу Литвинова зразки перенесли у попередньо зва-женi бюкси, пiсля чого зважили у вологому станi та сухому шсля 1х висушуван-ня до постiйноí ваги за 1 = 150°С. Висушування тривае 6-8 годин. Гарячi бюкси закрили кришками та перенесли в ексикатор, заповнений хлористим кальцiем. Зважування проводили шсля повного охолодження. Визначали за формулою, як вщношення маси Грунту до його об'ему, визначеному у непорушеному природному складеннi. Густина Грунту е важливим фiзико-механiчним показником та змшюеться в межах вiд 0,2 до 1,8 г/см3. Найнижчий ршень показника спостерь гаеться в торфах та лкових Грунтах, найвищий - в оголених Грунтах та породах. Середнш показник густини Грунту на дослвджуваному об'ектi 1,2 г/см3. Вста-новлено, що вiн належить до ущшьненого типу Грунту, глинистий i його важко копати. Ця величина густини Грунту е сприятливою для рослинностi, пропускае i утримуе вологу та повiтря, що дае шдставу робити висновок про забезпече-нiсть рослин водою, а вже за 1,6-1,7 г/см3 корiння деревних порiд практично в землю не проникае.
Паралельно визначено густину твердо1 фази Грунту (ё2). Визначають вщ-ношенням маси Грунту до сумарного об'ему твердих частинок. Для визначення показника твердо1 фази Грунту користуються шкнометричним методом, що дае змогу визначити сумарний об'ем твердих частинок Грунту за масою води, яка виткняеться цим об'емом з шкнометра. Середнiй показник густини твердо1 фази становить 2,52 г/см3. Встановлено, що цей тип Грунту належить до слабогу-мусних горизоштв та частково до мiнеральних горизонт з переважанням кварцу та польових штапiв.
Визначення пористостi Грунту (Упор.) виражаеться у вiдсотках вщ його загального об'ему в непорушеному сташ. Пористiсть (шпаруватiсть) Грунту характеризуемся формою та величиною пор всередиш структурних вiдмiн мiж ними. Встановлено, що середня пористiсть Грунту на об'екп становить 50,25 %. Такий досить високий показник спостеркаеться в оструктурених суглинкових i глинистих рiзновидах Грунту. Висока пористiсть верхшх горизоштв е важливим фактором 1х продуктивностi, що позитивно впливае на ркт i стiйкiсть лiсових фггоценозш.
Аеращя Грунту (Уаер.) - це здатнкть Грунту втримувати за певного фь зичного стану ту чи шшу кiлькiсть повiтря. Вмiст повиря при цьому виражають у вщсотках вiд загального об'ему Грунту. Визначення аерацц полягае в тому, що вщ загально1 пористостi Грунту ввдшмають об'ем пор зайнятих водою, який попередньо розраховують за формулою. Середнш показник становить 30,4 %. Це означае, що в Групп велика кшьккть вологи, а рослиннкть потерпае вiд нестачi кисню. Хоч показник аерацп е величина ммива i пасивна, на жодному iз стащ-онарiв вiн не перевищуе 50 %. На стацiонарах №3 та №5 вш критичний i нази-ваеться фiзiологiчним порогом аерацц. При такш ситуацл виникае потреба про-ведення мелiоративних робiт.
Визначення вмкту гумусу слугуе одним iз найважливiших параметрiв оцiнювання агрохiмiчних властивостей Грунтк. Вiн дае уяву про характер впли-ву лiсових фiтоценозiв на процес Грунтоутворення. Гумус, тобто перегншш ре-
човини, впливають на розвиток корисних властивостей Грунту, що обумовлю-ють його родючкть, а саме: збагачують азотом та шшими елементами корене-вого живлення, покращують водно-фiзичнi властивостi, тепловi властивосп, пiдвищують емнiсть i буфернiсть Грунтового розчину та пiдвищують мкробь олопчну активнiсть Грунту. Середнiй показник гумусу дослщжуваних Грунтiв становить 0,7 %. Такий тип класифiкують як слабогумусовi Грунти.
Важливим показником е кислотнкть Грунту. Ми визначили актуальну, обмшну та гiдролiтичну кислотнiсть. Актуальна кислотнкть - це кислотнкть Грунтового розчину, спричинена вугшьною кислотою, водорозчинними орга-нiчними кислотами i гiдролiтично-кислими солями. Визначаеться потенщ-ометричним методом, вимрюванням рН водно!' суспензií або водно!' витяжки з Грунту. Середнiй показник кислотносп рН=7.9, враховуючи, що за шдвищення кислотностi вiд 7 до 14 посилюеться лужнiсть середовища. Саме такий показник спостеркаеться в Грунтах, що мктять багато натрда (солончаки, солонцi), карбонати кальцiю та магшю. Пiд час визначення спостеркаеться слаболужна або нейтральна реакцк. Цей показник чинить безпосередшй вплив на розвиток рослин i Грунтових органiзмiв. Бiльшiсть деревно-чагарникових видiв найкраще почувае себе в слабокислш реакцп Грунтового середовища. Сiянцi та саджанщ деревних порiд бiльш чутливi до шдвищення кислотносп, яка з часом впливае на попршення режимiв азотного та фосфорного живлення рослин. Обмшна кислотнкть - це кислотнкть, зумовлена обмшно поглиненими кнами водню та алюмiнiю, що вилучаються з Грунту шд час оброблення його розчином нейтрально!' солi. Обмiнна кислотнкть набувае особливо великого значення внаслвдок внесення в Грунт велико! кшькосп розчинних мiнеральних добрив. Пiдкислюючи Грунтовий розчин, вона негативно впливае на розвиток чутливих до кислотностi рослин i Грунтових мiкроорганiзмiв. Встановлено се-реднiй показник рН=7,6, такi Грунти можна вiднести до груп нейтральних та слаболужних Грунтiв. За величиною цього показника проводять дозування вапна та визначають потребу в вапнуванш. Оскшьки показник рН становить бшьше нiж 5,5, вапнування не потрiбне. Гiдролiтична кислотнiсть (за методом Кеппена) визначаеться за кшькктю оцтово1 кислоти (СН3СООН), яка утвори-лась внаслвдок взаемодií оцтовокислого натрiю з Грунтом. Вона не викликае у рослин сильних негативних наслiдкiв i важлива пiд час визначення дози вапнування та виршення питання про можливкть замiни суперфосфату фосфо-ритною мукою. Середнш, встановлений нами, показник доркнюе 0,32 мекв./100 г Грунту.
У ходi дослiдження ми встановили кшьккш показники вмiсту мiкро-елементк у Грунтi. Для визначення рухомих форм азоту (КО3) використову-ють дисульфофеноловий метод Грандваль-Ляжу. Вiн полягае у взаемодп нiт-ратiв з дисульфофеноловою кислотою з утворенням триштрофенолу, що в лужному середовищi дае жовтий колiр за рахунок утворення тринiтрофеноля-ту калiю. Iнтенсивнiсть кольору визначають за допомогою фотоколориметру. Середнш показник за дослвдженим об'ектом становить 3,8 мг/100 г Грунту. Вмкт штратк характеризуе забезпечення Грунту мшеральним азотом i ступiнь
вираження процесу штрифшаци. За кiлькiстю нiтратiв можна судити про рь вень окультурення Грунту.
Визначення рухомих форм калда (K2O) та фосфору (P2O5) здшснюють за методом Кiрсанова, за допомогою фотометра та фотоелектроколориметра. Се-редшй показник вмiсту калда становить 51,24 мг/100 г Грунту, а фосфору 9,6 мг/100 г Грунту. До рослин мжроелементи надходять винятково з Грунту, де вони знаходяться у виглядi органiчних та неорганiчних сполук. 1х кiлькiсть за-лежить здебшьшого вiд наявностi гумусу. У нашому випадку в малогумусових Грунтах переважають сполуки фосфору з мiнеральними й органомшеральними колодами.
Вмiст кальцда (Са) та магнда (Мg) у Грунп визначають комплексоно-метричним методом. Середшй показник кальцiю становить 21,8 мг/100 г Грунту, а магнда 2,83 мг/100 г Грунту. У засолених Грунтах, ят е характерними для дослiджуваноí територií, кальцiй трапляеться переважно у виглядi гiпсу Ca-SO4*2H2O або хлориду CaCl*6H2O, а магнш скупчуеться у виглядi простих сульфатав i хлоридiв, а також 1х подвiйних солей.
Для промисловосп видобування сiрки характерне засолення Грунтав. Ми взяли на вище зазначених семи стацiонарах по 4 зразки Грунту для визначення вмкту в них арчано! кислоти (H2SO4). Дослвдження проводили згiдно з ГОСТ26426-85. Результати представлено у табл. 2.
Табл. 2. Показники засоленостi Грунту
№ зразка/№ стацiонару №1 №2 №3 №4 №5 №6 №7
Зразок 1 (SO4) мг/кг 301.08 331.33 730.08 909.97 8041.15 7300.79 1192.81
Зразок 2 (SO4) мг/кг 300.52 345.09 755.75 818.99 7990.30 7350.50 1210.50
Зразок 3 (SO4) мг/кг 289.67 331.08 725.05 954.75 8075.05 6240.55 1145.07
Зразок 4 (SO4) мг/кг 301.12 338.90 734.42 980.50 8020.40 7356.07 1600.20
ГДК H2SO4 160 (мг/кг)
Для того, щоб показати, яка кшькють срчано1 кислоти мктиться в Грунтах, зпдно з методикою, проводять якiсну реакцда на визначення кислотного залишку (SO4"2), оскшьки вiн завжди залишаеться у незмiнному вигляда, неза-лежно вiд виду хiмiчноí реакцц. Кожна молекула кислоти мiстить один сольо-вий залишок. Аналiзуючи отримаш результати, бачимо, що концентрацií на ста-цiонарах №1 (Грунт з води) та №2 (берегова рослиншсть) найбшьше наближенi до допустимих норм. Це зумовлено властивктю сiрчаноí кислоти реагувати з водою та водними субстратами розчиняючи солi, тому соляний залишок пос-тiйно зменшуеться. На стацiонарi №3 (берегова смуга) показники рiзко збшь-шуються. Це пояснюеться тим, що сiрчана кислота розчиняеться на летку спо-луку H2O, яка випаровуеться в повiтря та соляний залишок SO4"2, який з'еднуеться з металами та iншими сполуками i забруднюе Грунт. Стацiонари №4 (100 м ввд берега) та №5 (500 м ввд берега) характеризуются критичним збшь-шенням концентрацп сiрчаноí кислоти в Грунтi. Це спричинено внаслiдок тех-ногенно!' дкльносп людей пiд час добування поклад1в сiрчаноí руди. Стацiонар №6 (склад зберкання технiки та палива) також мае дуже високi показники заб-руднення Грунту, через нагромадження та захоронення на територií вiдходiв
цieï галузi промисловостi. Показники стацiонару №7 (населений пункт) в се-редньому 1287,15 мг/кг за ГДК 160 мг/кг свщчать про необхiднiсть рекультива-цц та вiдновлення територiï методом залкнення, з метою вiдтворення родючос-Ti грунтк, щоб забезпечити вiдновлення еколопчно! рiвноваги та покращити умови кнування флори, фауни та людей.
Висновки. Лабораторне вивчення грунту спрямоване на встановлення загального запасу живильних речовин та придатносп його використання в лко-вому та скьському господарств^ з подальшим розробленням програми живлен-ня рослин, яка б сприяла збереженню i пiдвищенню родючостi грунтк та ефек-тивному росту та ввдтворенню рослинностi. Внаслiдок проведения низки досль джень встановлено що показник засолення грунту значно перевищуе допусти-мий, тому на основi цих даних ми розробили методику покращення адаптивних властивостей рослин iз застосуванням мiкроскопiчних грибiв для мiкоризацiï коршня рослин.
Лiтература
1. ripHmo-xiMÎ4Ha промисловiсть Львiвщини. Iсторiя. Сьогодення. Майбутне. Екологiя. -Львгв : ВАТ 'TixipnpoM", 2002. - 224 с.
2. Яворгвське державне ripHH4o-xiMi4He тдприемство "CipKa". - Новояворгвськ, 2001. -
175 с.
3. Проект рекультивацл порушених земель, основнi проекты ршення вiдновлення еколо-гiчноï piвноваги i ландшафту шляхом поетапного виведення потужностей кар'ергв i ïx лжвщаци. - Льв1в, 1999. - Кн. 5. - 168 с.
4. Юрченко Д.Ю. Перспектива рекреацшного перетворення техногенних ландшафтов rip-ничовидобувних районов / Д.Ю. Юрченко, Приватний вищий навчальний заклад "Галицька ака-демш". - 1вано-Франквськ, 35 с.
5. Дщух О.1. Фiзичнi властивостi грунйв у межах посттехногенного ландшафту Яворгвсь-кого ДГХП "Сipка" / О.1. Дiдуx, М.С. Мальований, 1.М. Шпаквська // НУ "ЛП", 1н-т екологи Карпат НАН Украши. - Льв1в, 2008. - 11 с.
6. Марутяк С.Б. Грунтознавство. Практикум для використання лабораторных робгг / С.Б. Марутяк, А.П. Дида, Я.В. Геник, 1.В. Хмшь. - Львiв, 2011. - 51 с.
Тарас У.М, Марутяк С.Б. Исследование физико-химического состояния почвы на девастированных землях в зоне деятельности Яворовского ГГХП "Сера"
Проанализированы состояние геологического строения района и предпосылки создания техногенного ландшафта. Осуществлены физико-химические исследования поверхностного слоя почвы.
Ключевые слова: физико-химические показатели, техногенный ландшафт, микроэлементы, засоление почв, серная кислота.
Taras U.M., Marytjak S.B. Investigation of physico-chemical soil condition on devastated lands in activity zones of Yavoriv State Mining Chemical Plant "Sirka"
The region's geological composition state and preconditions of forming technogenic landscape are analyzed. Laboratory soil surface investigations are done by the methods. Main soil's physical and chemical indices are described and soil's average microelement's concentrations are fixed. The territory salting level and sulphate quantity in soil are determined.
Keywords: physico-chemical indices of soil, technogenic landscape, microelements, soil salting, sulfuric acid.
