CC BY
19
методи. 1мунолопчними дослiдженнями на 40 кроликах вивчено вплив ударних хвиль на активнють iMyHHMX клiтин сироватки кровi тварин в динамiцi до i шсля травми кiстки. У сироватцi кровi дослщжу-вали рiвень цитотоксично'Т активност лiмфоцитiв / макрофагiв, цитотоксичну активнють сироватки кров^ рiвень середньомолекулярних циркулюючих iмунних комплексiв. Результати та висновки. Динамка виконаних дослщжень показала, що у тварин на 2й день шсля травми великогомтково'Т кютки вщ-значаеться «частковий паралiч» функцюнально'Т активностi iмунних клiтин сироватки кровi (фаза ви-снаження). У тварин дослщно'Т групи пiд впливом ЕУВТ вщновлення активностi iмунних клiтин сироватки кровi вiдбувалося бiльш штенсивно, до кiнця спостереження (45 день) Тх активнiсть не тiльки нор-малiзувалася, але i достовiрно перевищувала норматив.
Summary
EFFECTS OF RADIAL EXTRACORPOREAL SHOCK-WAVE THERAPY ON IMMUNE BLOOD CELLS IN CASE OF BONE INJURY
Xie Fei, Ostapchuk R.N.
Key words: immune cells, shock-wave therapy.
Introduction. Available scientific reports have proven that the radial extracorporeal shock-wave therapy promotes osteogenesis. The induction of immunocompetent cells is considered to be one of the suggested modes of its action. The aim of this study was to investigate the effects produced by radial shock-wave on the activity of immune blood serum in rabbits in the dynamics before and after the tibia injury. Materials and Methods. Immunological studies involved 40 rabbits to detect the level of cytotoxic activity of lymphocytes and macrophages, the cytotoxic activity of the blood serum cells, and the level of middle molecular circulating immune complexes. Results and conclusion. The findings obtained showed that on the 2nd day after the tibial bone injury the animals demonstrated partial paralysis of functional activity of immune blood serum cells (depletion phase). And by the end of the observation (the 45th day) the immune cells activity was characterized as normal, moreover, it was significantly higher than norm level.
УДК 616.31-008.87-092:616.314-008.87]-07-092.19 Смоляр Н.1., Дацко В.А., Федечко Й.М.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ФАКТОР1В ПАТОГЕННОСТ1 ПАРОДОНТАЛЬНОÏ М1КРОФЛОРИ В УМОВАХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОÏ МОДЕЛ1 ДЕНТАЛЬНИХ М1КРОБ1ОЦЕНОЗ1В (ПОВ1ДОМЛЕННЯ 1)
Львiвський нацюнапыний медичний уыверситет iMeHi Данила Галицького
Створена модель для вивчення дентальних м'1кроб'юценоз'1в in vitro та вивчення фактор'т в'рулент-ност'1 пародонтопатогенних мiкроорганiзмiв. Основою такоУ моделi використано модифковане се-редовище Kiтта-Тароцц з аналогом зубного органу. Псля 72 годинного культивування проводилась м1'кроскоп1'я мазк'т, виготовлених з окремих «б'ютоп'в» модел'!, та досл(джувалась колагеназна, гемолтична та лецитиназна активнють м'1кроб'юценоз'1в експериментально'У моделi. Доведено, що в запропонованй моделi створюються умови для розвитку р!зних мкробних угрупувань, як.i близькi до м'кроб'юценош поверхн зуба та ясен. При культивуваннi мiкроорганiзмiв з матер'алу, забраного в'д хворих з ураженням м'яких тканин пародонта, виявлено фактори патогенност'1 з колагеназною, гемолтичною та лецитиназною актившстю. Кпючов! слова: пародонт, дентапы-ii MiKp06i0L(eH03^ фактори патогенносп.
Дана робота е фрагментом науково-дослiдноï теми кафедри стоматологП' дитячого &ку Львiвського национального медич-ного ушверситету iменi Данила Галицького «Вивчення чинниюв ризику виникнення стоматологiчних захворювань у дтей, обГрунтування методiв та засо^в Ух профтактики та лiкування», № держ. реестрацп 0105U007869.
Вступ внаслщок чого може вщбуватися peгуляцiя екс-
п . к ■■ к преси фактоpiв вipулeнтностi та мeдiатоpiв за-
Дослщження мlкpофлоpи зубно1 бляшки та f^fffi г
м "... ^ т ^ 3 палыного процесу. На основ! цих дослщжень
взаемоди и компонента з тканинами pотовol по- „лк™...™ .......-„к..,*-.-
^ ^ом^ыована «екологмна ппотеза зубно1
pожнини е одним 1з виpiшалыних елемент!в до- ^ ^ 3 3
^ ^ ..........бляшки», як основа етюпатогенезу запалыних
казово1 медицини пф доспщженн| eтi0п0гil, па- хвоpоб паpодонта [8]. тогенезу та оцшки eфeктивностl л!кувалыних за- Г. . ^ [ ]
со6!в п^и хворобах паюдонту [2]. Б|лыш|сты вид|в паp0д0нт0пат0гeнних м|Ф00-
МiкpооpгаHiзми зубно? бляшм, зокpeма в суб- ^f)™™^ 1 у кп|н|чн° . здоРових
.. ^ у. 3 , . ^ 3 осю, входячи до складу но^^ыно! мlкpофлоpи
пнпвалынш зон!, становляты своеpщну микроеко- roi гГ ■ «
систему, функц онуючи як едине Ц|Ле Регупято- поpожнини f*™ [6]. Пгюте, оснбвнимб м|Ф°бним 3, . м . . .. 3 компонентам субпнпвалыно1 зубно1 бляшки, ви-
pна взаемоди М1ж елементами liiei екосистеми 3 к 3 .
вщбуваетыся завдяки сигнапыним молекулам м!- д!пеним ф «о^ах паp0д0нтту, вфастивии 3 . . .. . комплекс фактоpiв вюулентност!. Так фаю^ом
кР00Рганi3мiв. Ця екосистема взаемод|е з ткани- ы^^-тос-п Aaareaatibacter
нами паpодонту та складовими ясенно1 piдини, v „, . „, .. . уу у
к м 3 м actinomycetemcomitans е леикотоксин, що pуинуе
полiморфноядернi нейтрофти i моноцити, а та-кож ферменти - колагенази [4]. У Porphyromonas gingivalis виявлено комплекс пептидаз, ям дють як фактори вiрулентностi на епiтелiальнi кл^ини ясен [9]. При порiвняннi властивостей бактерш Bacteroides forsythus, видiлених вщ хворих з па-тологieю пародонта та вщ здорових осiб, виявлено високовiрулентнi, помiрновiрулентнi, а та-кож авiрулентнi варiанти, залежно вщ продукцп кiлькох факторiв вiрулентностi [11]. При гншно-запальних процесах пародонту видтеш Prevotella intermedia та Prevotella melanogenica з високою протеТназною активнютю [10].
Отже, етiологiчними факторами запальних процеав у пародонтi е бювари мiкроорганiзмiв, якi характеризуються наявнiстю факторiв вiру-лентностi. В патогенезi запального процесу ви-рiшальну роль в^фграе взаемодiя цих факторiв з тканинами пародонта. Тому одним з основних напрямш сучасних мiкробiологiчних дослiджень е вивчення факторiв патогенностi та Тх взаемодп з тканинами пародонта [2,7].
Ефективним напрямком дослiдження етюпа-тогенетичних механiзмiв розвитку хвороб зубiв i тканин пародонта е створення коректних моделей оральних мiкробiоценозiв in vitro. Зокрема, так звана «цкрхська модель» застосовуеться для вивчення цитопатогенноТ дм оральноТ мк-рофлори. Аналопчш моделi розробленi для вивчення карiесогенноТ мiкрофлори [5], а також для вивчення факторiв патогенностi мiкроорганi-змiв субпнпвальноТ' зубноТ бляшки [3].
Мета роботи
Розробка моделi для вивчення дентальних мiкробiоценозiв in vitro та виявлення факторiв вiрулентностi пародонтопатогенноТ мiкрофлори.
Матерiали та методи дослщження
Як основу для створення моделi оральних мь кробiоценозiв використано модифковане сере-довище Кiтта-Тароццi з в^амшом «К», сироват-кою кровi та кусочками печшки. Для створення аналога зубного органу використовувались сте-рилiзованi зуби людини, видаленi при хiрургiч-них втручаннях. Зуб розрiзався повздовж, а на одержат половинки щтьно намотували i фксу-вали колагенову нитку, в якост якоТ застосову-вали кетгут Igar дiаметром 0,200-0,249. На вщмн ну вiд звичайного середовища, в якому на пове-рхню наноситься шар рiдкого вазелшу, в нашiй моделi анаеробнi умови створювались шляхом внесення у пробiрку на поверхню середовища розплавленого парафшу, який при застиганнi забезпечував надшну iзоляцiю середовища вiд атмосферного кисню. Парафiн наносився пiсля внесення поаву вiд хворого матерiалу, забрано-го з поверхш ясен та з ясенноТ борозни. Матер^ ал для дослщження з пробiрки забирався при проколюванш шприцом або пiнцетом. Таким чином, в моделi створювались умови для розвитку планктонноТ фази орального мiкробiоценозу в
рiдкому середовища тканинноТ фази на кусочках печшки, твердоТ фази на вiльнiй поверхш зуба. Умови ясенноТ щiлини моделювались мiж нитками колагену та поверхнею зуба.
Посiв матерiалу вщ хворого з пародонтитом здiйснювали у три пробiрки. У першiй пробiрцi мiстилось тiльки середовище. У другу пробiрку додавали гентамiцин до концентрацп 20 мкг/мл, при цiй концентрацп пригнiчуeться рiст факуль-тативно-анаеробноТ мiкрофлори (ФАМФ), але ростуть грамнегативнi бактери родiв Вacterioides, Prevotella, Porfiromonas, Fusobacteria. У третш пробiрцi з метронщазолом (20 мкг/мл) затримувався рiст анаеробно! мiкро-флори (АМФ) бактерiй; при цьому ФАМФ та ае-робна мiкрофлора не розмножувались. Пiсля 72 годин культивування готували мазки з рщкоТ (планктонноТ) фази, поверхш зуба, поверхш зуба пщ колагеновою ниткою та з поверхш кусочш печшки. Пюля фарбування за Грамом визначали морфотинкторiальнi типи елементiв мiкробiому. Пюля 72-годинноТ шкубацп проводили мiкроско-тчне дослiдження колагеновоТ нитки, а також визначення ТТ мiцностi динамометром TIRA test 2200.
Гемолiтична активнiсть (ГА) визначалась що-до еритроцитiв людини групи 1(А). У пробiрки вносили культуральну рщину вiд 0,1 до 1мл, об'ем доводився до 1 мл iзотонiчним розчином натрiй-хлориду. Пюля цього вносили 1 мл 1% суспензи еритроци^в. ГА визначалась пюля од-ногодинного витримування в термостат за 100% гемолiзом.
Для виявлення лецитиназноТ активностi (ЛА) культуральну рщину з планктонноТ фази експе-риментальних мiкробiоценозiв вносили до виТ-мок дiаметром 5мм у жовтково-сольовому агарi (середовищi, яке використовуеться для визначення ЛА). Пюля 24 год. шкубаци визначався радiус зони просв^лення середовища вiд краю виТмки до ктьця iз зниженою прозорiстю.
Результати дослщжень та 1х обговорення
Пiсля 72 годинного культивування проводив-ся контроль росту мiкроорганiзмiв. В контроль-них пробiрках фiксували наявнiсть мiкроорганiз-мiв в рiдкiй фазi у виглядi суспензи у всьому об'емi середовища. На твердiй та тканиннш фазах утворювався пухкий налл\ Пiд парафiновою пластинкою нагромаджувались газоподiбнi про-дукти, якi утворювались внаслщок мiкробного метаболiзму (рис.1).
При мiкроскопiТ мазкiв, виготовлених з окре-мих «бютошв» моделi виявлено рiзнi мiкробнi угрупування. Видiлено 6 основних морфотинк-торiальних типiв мiкрофлори. До типу «1» вщне-сено гармпозитивнi коки скупченнями, ланцюж-ками, попарно чи поодинцк Цей тип включав стафтококи, стрептококи та грампозитивнi дип-лококи. До типу «2» вщнесеш грамнегативш коки. Тип «3» складали грамнегативш паличкопо-дiбнi монобактерп, переважно ешерiхiТ та клеб-
сieли. До типу «4» вщнесено грамнегативнi по-лiморфнi палички, включно з веретеноподiбним фузобактерiями. Тип «5» складали довп нитко-подiбнi грамнегативнi бактерп Leptotrix або лак-тобактерп. Дрiжджоподiбнi гриби вщнесено до типу «6». Ступшь присутност морфоелементiв у мiкробiомi оцшювали наступним чином: «++++» -
морфоелемент одного типу, iншi морфоелемен-ти вщсутш або поодинокi; «+++» - морфоелемент переважае; «++» - морфоелемент в мен-шостi; «+» - морфоелемент, як поодинокi кл^и-ни; «-» - морфоелемент вщсутнш. Результати дослiджень морфотинкторiальних типiв мiкробi-оценозiв представлено в табл. 1.
Рис. 1. Ознаки росту мiкроорганiзмiв внаслiдок мтробного метаболiзму.
Таблиця 1.
Морфологiчнi типи елементiв мiкробiому в залежностi вiд умов культивування
Складовi моделi
Умови культивування Морфотип Планктонна фаза Поверхня зуба Поверхня зуба пщ колагеновою ниткою Тканина печшки
1 +++ ++++ + ++
2 + + + +
Без антибiотика со ^г + + + +++ +++
5 - ++ ++ ++
6 ++ - - -
1 2 ++ + + +
З гентамщином со ^г ++ +++ ++++ +++
5 - + + +
6 ++ - - -
1 +++ +++ ++++ ++++
2 - + - -
З метронщазолом со ^г + - - +
5 - + + +
6 ++ + - +
Представлен в таблиц 1 дат показують, що на окремих складових запропонованоТ моделi розвиваються рiзнi мiкробiоценози в залежност вiд умов культивування. У планктоннш фазi в анаеробних умовах розмножуються переважно ФАМФ - коки та дрiжцжеподiбнi гриби (морфо-типи 1 та 6). На поверхш зуба розмножуються бактери з вираженими адгезивними властивос-тями - морфотипи 1 та 5. Пщ колагеновою ниткою виявляються полiморфнi грамнегативн бак-терiТ - морфотип 4. У середовищi з гентамщи-ном, який пригшчуе рiст ФАМФ, створюються умови для розмноження неклостридiальних ана-еробiв (морфотип 4), що переважають на повер-
хш зуба, пщ колагеновою ниткою, тканин печш-ки, а ктькють Тх у планктоннш фазi незначна. У середовищi з метронщазолом, який пригнiчуе рiст грамнегативних бактерш, всюди переважають грампозитивн коки. Отже, в запропонованiй моделi створюються умови для розвитку рiзних мiкробних угрупувань, якi близькi до мiкробiоце-нозiв поверхнi зуба та ясен.
Дослщження колагеназноТ активностi у моделях мiкробiоцензiв. Для дослщження колагеназноТ активност проводились поави за вказаною вище методикою вщ хворих з гiнгiвiтом та паро-донтитом. Як i в попередшх дослiдженнях, посiв проводився у три пробiрки запропонованоТ мо-делi - 1-ша без антибiотика, 2-га з гентамщином,
3-тя - з метронщазолом. У 4-ту, контрольну про-бiрку, матерiал з мiкроорганiзмами не вносився. Ус пробiрки мiстили колагенову нитку, фксова-ну на зубi. Пiсля 72-годинноТ шкубацп проведено мiкроскопiчне дослiдження колагеновоТ нитки, а також визначення ТТ мiцностi. Виявлено мiкрос-копiчнi змши колагеновоТ нитки, якi полягали у порушены структури, розривiв поверхнi та де-формацiях (рис. 2).
Результати дослщження мiцностi на розрив представлен в табл. 2.
Як видно з табл. 2, мiкробiоценози, що роз-вивались в рiзних умовах культивування, спри-чиняли виражений вплив на структуру колагену, що проявилась у зменшент мщносп нитки. У змшаних мiкробiоценозах, де розвивалась ФАМФ разом з АМФ, мщнють нитки на розрив становила 6,68±0,2 Н, тобто у 7,5 разу нижчою тж у контролi, де вона становила 50,13±1,2 Н. В культурах з гентамщином, де розвивались ттьки анаеробнi мiкроорганiзми, мщнють нитки становила 15,21±0,9 Н, тобто зменшувалась у 3,2 разу. У культурах, де розвивались факультативно-анаеробн мiкроорганiзми, мiцнiсть нитки зменшувалась у 1,5 разу.
Дошдження нагромадження гемолiзинiв у планктоннй фазi при культивуванн денталь-них мiкроорганiзмiв. Як i в попередтх дослщах, культивування проводилось в присутност ген-тамщину або метронiдазолу, а також без антибн отикiв. Проби культуральноТ рiдини вiдбиралась через 24, 48 та 72 години пюля поаву. Результати дослiджень наведет в табл. 3. Цифровi пока-зники оцiнюються як зворотнi показники актив-ностi гемолiзинiв, тобто бтьше числове значен-ня вказуе на нижчу активнiсть гемолiзинiв.
Наведенi в таблиц 3 данi вказують, що в рщ-кiй фазi середовища, де культивувались мiкроо-рганiзми з ясенноТ щiлини та зубноТ бляшки, на-громаджувались гемолiзини. Через 24 години культивування 100% гемолiз викликала доза 0,73 мл, яка одержана з культур, вирощених без антибютиш. У середовищi з гентамщином, де ФАМФ не розвивалась, гемолггично'Т активност не виявлено. У середовищi з метронiдазолом, у якому затримувався рют АМФ, активнiсть гемо-
Рис. 2. Мiкроскопiчнi змши колагеновоТ нитки пюля 72-годинноТ шкубацТТ.
Таким чином, проведет дослщження показу-ють, що запропонована модель забезпечуе роз-виток мiкробiоценозiв, якi мають колагеназну ак-тивнiсть. Найбiльша колагеназна активнють вщ-мiчаeться у змiшаних культурах, у яких розвива-ються факультативно-аеробт мiкроорганiзми коковоТ групи та анаероби, що вщповщае сучас-ним даним про вплив мiкробiомiв ротовоТ поро-жнини на тканини пародонта [1].
Таблиця 2
Вплив мiкробiоценозiв моделi на мiцнiсmь колагеновоТ нитки
лiзинiв була дещо нижчою, 100% гемолiз забез-печувався дозою 0,81 мл. Через 48 год. активнють гемолiзинiв наростала, повний гемолiз за-безпечувала доза в 2-2,3 разу менша. Через 72 год. повний гемолiз забезпечувався дозою в 3 рази нижчою, тж пюля 24-х годинного культивування. Через 72 години виявлено нагромадження гемолiзинiв у пробiрцi, де в^^чався рют ана-еробiв, але Тхня активнють була невисокою, повний гемолiз забезпечувався дозою 0,82±0,07 мл. Таким чином виявлено, що мiкрорганiзми у запропонованш моделi проявляють гемолiтичнi властивостк Кiлькiсть гемолiзинiв зростае протя-гом часу культивування. Дослщ показуе, що цей фактор патогенност продукуеться переважно коковою мiкрофлорою.
Лецитиназна активнють визначалась у ку-льтуральнiй рiдинi планктонноТ фази моделi через 24, 48 та 72 год. пюля поаву. Результати дослщження лецитиназноТ активност наведет в табл. 4.
Таблиця 4
Лецитиназна активнють у культуральнш рiдинi мiкробiоценозiв
Умови культивування Лецетиназна активнють у культуральнш рщиш (радiус зони активност в мм)
24 год. | 48 год. | 72 год.
Умови культивування Без антибютика З гентамщином З метронщазолом Без мiкроорганiзмiв (контроль)
Мщнють на розрив у ньютонах (Н) 6,68±0,2 15,21±0,9 35,51±1,4 50,13±1,2
Таблиця 3
Гемолтична активнють мiкробiоценозiв експериментальноТ моделi
Умови культивування Мтмальна кiлькiсть рiдини в мл., що викликае 100% гемолiз (середшй показник iз 6 дослiдiв)
24 год. 48 год. 72 год.
Без антибiотикiв 0,73± 0,03 0,31±0,05 0,17± 0,01
З гентамiцином - - 0,82±0,07
З метронщазолом 0,81±0,03 0,40±0,05 0,23±0,02
Без антибютиюв 3,4±0,3 4,1±0,6 6,3±0,7
З гентамщином 2,1 ±0,1 3,0±0,3 4,8±0,4
З метронщазолом 1,9±0,1 3,0±0,3 4,4±0,4
Найвища ЛА вiдмiчена у сисшмГ без антибю-тимв, де розмножувалась ФАМФ i АМФ. При до-слiдженнi через 24 i 72 год. ЛА зростала вщ 3,4±0,3 мм до 4,8±0,6 мм i 6,3±0,7мм вщповщно. Наростання ЛА в 1,4-4,2 разу в^^чено в систему де розвивались анаеробнi мiкроорганiзми. У середовища в якому розмножувались аеробн мiкроорганiзми, ЛА на 24-тiй годин культивуван-ня становила 1,9±0,1 мм i зростала в 1,4 - 2,3 разу. Отже, в експериментальних мiкробiоцено-зах, що розвивались шсля поаву матерiалу з м'яких тканин та зубно'Г бляшки виявлялась Ла, яка е показником вiрулентностi мiкрофлори.
Висновки
1. Розроблено модель оральних мiкробiоце-нозiв на основi модифкованого середовища №т-та-Тароццi, що мютить вiтамiн «К», сироватку кровi та нитку колагену, фксовану на стерилiзо-ваному зубi людини, а для створення анаероб-них умов у пробiрки iз середовищем вноситься розплавлений парафн
2. При посiвi матерiалу з поверхнi зуба, зубо-ясенно'' щiлини, поверхнi ясен у пробiрках роз-виваються мiкробiоценози планктонно'' фази в рщкому середовищi, тканинно'' фази на кусочках печшки, твердо' фази на втьнш поверхнi зуба та мiж нитками колагену й поверхнею зуба. Qi мк-робiоценози в^зняються за морфотинкторiа-льними особливостями мiкрофлори, та е подГ6-ними до структури дентально'' мiкрофлори.
3. При культивуванн мiкроорганiзмiв з мате-рiалу, забраного вiд хворих з ураженням м'яких тканин пародонта в рщкш фазi середовища ви-являються фактори патогенност з колагеназ-ною, гемол^ичною та лецитиназною активнiстю.
Перспективи подальших дослiджень
В наступних дослiдженнях плануеться ви-вчення комбшованоТ дм фотосенсибiлiзаторiв та лазерного опромiнення в розробленш нами екс-периментальнiй моделi дентальних мiкробiоце-нозiв, та за змшами активностi факторiв вiрулен-тностi оцшити ефективнiсть дм лiкарських препарат.
1. Лiтература
2. Побожьева Л. В. Роль биопленки в патогенезе воспалительных заболеваний полости рта и способы ее устранения / Л. В. Побожьева, И. С. Копецкий // Лечебное дело. - 2012. - № 2. -С. 9-13.
3. Савичук Н. О. Колошзацшна резистентнють порожнини рота / Н. О. Савичук // Укра'нський медичний часопис. - 2012. - № 4. - С. 90.
4. Guggenheim B. In vitro modeling of host-parasite interactions: the 'subgingival' biofilm challenge of primary human epithelial cells / B. Guggenheim, R. Gmür, J.C. Galicia [et al.] // BMC microbiology. -2009. - Vol. 9. - №. 1. - Р. 280.
5. Kachlany S. C. Aggregatibacter actinomycetemcomitans Leukotoxin from Threat to Therapy / S. C. Kachlany // Journal of dental research. - 2010. - Vol. 89, №. 6. - Р. 561-570.
6. Salli. K.M. The use of in vitro model systems to study dental biofilms associated with caries: a short review / K.M. Salli, A.C. Qwehand // J Oral Microbiol. - 2015. - Vol. 7, - P. 10. -3402/jom.v7.26149.
7. Lewandowski Z. Fundamentals of biofilm research / Z. Lewan-dowski, H. Beyenel // J. Microbiology. - 2007. - Vol. 71, № 2. - P. 347-349.
8. Sanz M. Periodontal infections: understanding the complexity -Consensus of the Seventh European Workshop on Periodontology / M. Sanz, A.J. van Winkelhoff // Journal of Clinical Periodontology. - 2011. - Vol. 38, Suppl. s11. - P. 3-6.
9. Marsh P.D. How is the development of dental biofilms influenced by the host? / P.D. Marsh, D.A. Devine // Journal of Clinical Periodontology. - 2011. - Vol. 38, Suppl. s11. - P. 28-35.
10. de Diego I. Porphyromonas gingivalis virulence factor gingipain RgpB shows a unique zymogenic mechanism for cysteine peptidases / I. de Diego, F.T. Veillard, T. Guevara [et al.] // Journal of Biological Chemistry. - 2013. - Vol. 288, №. 20. - Р. 1428714296.
11. Yanagisawa M. Proteinase Activity of Prevotella Species Associated with Oral Purulent Infection / M. Yanagisawa, T. Kuriyama, D. Williams [et al.] // ^rent Microbiology. - 2006. - Vol. 52. - Р. 375-378.
12. Wexler H. M. Bacteroides: the good, the bad, and the nitty-gritty / H. M. Wexler // Clinical microbiology reviews. - 2007. - Vol. 20, №. 4. - Р. 593-621.
Реферат
ИССЛЕДОВАНИЕ ФАКТОРОВ ПАТОГЕННОСТИ ПАРОДОНТАЛЬНОЙ МИКРОФЛОРЫ В УСЛОВИЯХ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ МОДЕЛИ ДЕНТАЛЬНЫХ МИКРОБИОЦЕНОЗОВ (СООБЩЕНИЕ 1) Смоляр Н.И., Дацко В.А., Федечко Й.М.
Ключевые слова: пародонт, дентальные микробиоценозы, факторы патогенности.
Создана модель для изучения дентальных микробиоценозов in vitro и изучение факторов вирулентности пародонтопатогенных микроорганизмов. Основой такой модели использована модифицированная среда Китта-Тароцци с аналогом зубного органа. После 72 часового культивирования проводилась микроскопия мазков, изготовленных из отдельных «биотопов» модели, и исследована кола-геназная, гемолитическая и лецитиназная активность микробиоценозов экспериментальной модели. Доказано, что в предложенной модели создаются условия для развития различных микробных группировок, которые близки к микробиоценозам поверхности зуба и десны. При культивировании микроорганизмов из материала, взятого от больных с поражением мягких тканей пародонта выявлены факторы патогенности с колагеназною, гемолитической и лецитиназной активностью.
Summary
PATHOGENICITY FACTORS INFLUENCING ON PERIODONTAL BIOTA IN MODELLED DENTAL MICROBIOCENOSIS (Part 1) Smolyar N.I., Dacko VA, Fedechko JM
Key words: paradontium, dental microbiocenosis, pathogenicity factors.
In dentistry the studying pathogenicity factors, oral biota and their interaction with periodontal tissues is one of the most significant directions. Therefore, the aim of this work was to study the development of dental
microbiocaenosis in vitro and the virulence factors produced by pathogenic microorganisms in paradontium. We used modified Kitta-Taroci medium and an analogue of tooth for the experimental model. After 72 hours of cultivating the smears taken from some biotopes models were studied microscopically as well as collagenase, hemolytic and phospholipase biocenosis activity of experimental model was explored. It was proven that the model suggested created the conditions for different microbial groups, which were close to microbio-cenosis of dental and gum surfaces. During the cultivation of microorganisms by using the material taken from patients with soft tissue lesions of periodontium the pathogenic factors with collagenase, hemolytic and phospholipase biocenosis activity were identified.
УДК 611.133.27.013-053.15
Хмара Т.В., Комар Т.В., Нiкорич Д.М., Хмара А.Б.
ТОПОГРАФОАНАТОМ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ПОВЕРХНЕВО1 СКРОНЕВО1 АРТЕРИ У ПЛОД1В 5 М1СЯЦ1В
ВДНЗУ «Буковинський державний медичний уыверситет», м. Черывц
Макроскопiчне досл'дження типовоТ i вар'!антно'Т анатоми поверхневоТ скроневоТ артери проведено на 6 препаратах плод'в людини 136,0-185,0 мм т'ш'яно-куприково'Т довжини (ТКД) за допомогою ме-тод'в анатом'чного препарування з використанням iн'eкцu судин / морфометри. У плода 181,0 мм ТКД выявлена асиметр'я топографи, к'тькост'! i довжини гток правоТ i лiвоТ поверхневих скроневих арmерiй. Встановлена асиметр'я довжини / топографп' лобовоТ i т'м'яно'Т глок призводить до пев-них зм/'н дтянок кровопостачання правоТ i лiвоТ поверхневих скроневих арmерiй, зокрема, лобова г'т-ка правоТ поверхневоТ скроневоТ артери розвинута краще, нiж ТТ т'м'яна г'тка. Дослiдження галужен-ня поверхневоТ скроневоТ артери у межах апоневротичного шолома не ттьки дае нам в'домост'! про вар'анти кровопостачання окремих дтянок голови, а також про особливост/ його структури, оск'!-льки у досл'джених плод'!в апоневротичний шолом ще не мае типовоТ будови / представлений спо-лучнотканинними пластинками. Спостергаються широк меж!' коливання довжини правоТ / лiвоТ се-реднх скроневих арmерiй. О^м цього встановлено в'дм'тност'! в топографп, к'тькост'! i довжин передних вушних / привушних гток. У даного плода також виявлено початок правоТ вилично-очноямковоТ артери в'д лобовоТ г 'тки правоТ поверхневоТ скроневоТ артерш в 'дсутн'ють лiвоТ вилич-но-очноямковоТ артери'.
Кпючов1 слова: поверхнева скронева артер1я, анатомия, топограф1я, плщ, людина.
Дослiдження е фрагментом планово)' комплексноТ мiжкафедральноТ теми кафедр анатоми людини iм. М.Г. Туркевича (зав. -проф. В.В. Кривецький) i кафедри анатоми, mопографiчноТ анаmомi та оперативноТ хiрургlТ (зав. - проф. О.М. Слободян) ВДНЗУкраТни «Буковинський державний медичний унiверсиmеm» «Особливосmi морфогенезу та топографп систем i оргашв у пре- та постнатальному перюдах онтогенезу людини», № державноТ реестрацц' 0115и002769.
тканин скроневоТ дтянки [4,5]. Актуальною е ро-
Вступ
Дослщження BapiaHTiB топографп поверхневоТ скроневоТ артери у плодiв людини з позицш макроскошчного погляду в сучаснш анатоми вважаеться актуальним i перспективним. Остан-шм часом ктькють хipуpгiчних втручань з використанням реваскуляризованих комплешв тканин для усунення дефек^в лиця зростае [1,5,6]. Тому з'являеться необхщнють вдосконалення знань щодо топогpaфоaнaтомiчних особливос-тей поверхневоТ скроневоТ артери. Зокрема, встановлення вapiaнтiв aнaстомозiв мiж поверх-невою скроневою apтеpiею i задньою вушною apтеpiею забезпечуе усшх операцш з реконстру-кци дефек^в носа [2,3]. З'ясування вapiaбельно-ст плок поверхневоТ скроневоТ артери в^грае значну роль у стоматолопчнш жрурги для вщно-влення пошкоджень щелепно-лицевоТ дтянки голови [4]. Отримання нових даних про кл^чну анатомш плок зовншньоТ сонноТ apтеpiТ дозво-ляе розширити можпивосп Тх використання у плaстичнiй хipуpгiТ. Вивчення особливостей анп-оapхiтектонiки поверхневоТ скроневоТ артери дае змогу уточнити меж1 безпечного формування вapiaнтiв донорських клап^в на судиннiй нiжцi iз
зробка нових видiв тpaнсплaнтaнтiв у зон галу-ження зовшшньоТ' сонноТ артери для замщення дефектiв тканин та уражених оргашв i структур голови [1,5,6]. Бюпая поверхневоТ скроневоТ артери дозволяе отримати цшну шформацш при встaновленнi дiaгнозу, а також для проведення подальших дослщжень, спрямованих на визна-чення патогенезу i боротьбу з синдромом Хор-тона [7]. Однак, у джерелах л^ератури вщсутш дaнi щодо типовоТ i вapiaнтноТ aнaтомiТ поверхневоТ скроневоТ артери у плодiв людини piзних вiкових груп.
Мета дослщження
Встановити топогpaфоaнaтомiчнi особливостi поверхневоТ скроневоТ артери та ТТ плок у плодiв 5 мюя^в.
Об'ект i методи дослiдження
Дослiдження типовоТ i вapiaнтноТ анатоми кн нцевих плок зовншньоТ сонноТ артери, зокрема поверхневоТ скроневоТ артери, проведено на 6 препаратах плодiв людини (136,0-185,0 мм ™'яно-куприковоТ' довжини (ТКД)) за допомогою методiв aнaтомiчного препарування з викорис-
