CC BY
71
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (6) /2014 До 210^ччя Утеерситету
УДК 340.1
ДОГОВ1Р ЯК ЮРИДИЧНА КОНСТРУКЦ1Я
О. М. КОМОРНИИ,
здобуеач НД1 державного будiвнuцтва та м^цевого самоврядування НАПрН Украгни, м. Хартв
Дослгджено договгр як найбгльш гнучку правову форму, що може опосередковувати найр1зноманттш1 по сутг сусп1льн1 в1дносини, як сощально-правову систему та утверсальну правову конструкцт. Розглянуто методолог1чне значення категорп «юридична конструкщя» для розумтня природи договору, а також найбшьш поширеш тдходи до сутг договору.
Ключов1 слова: договiр, юридична конструкщя, юридична конструкщя договору, договiрне регулювання.
Догов1р нараз1 залишаеться найбшьш гнучкою правовою формою (конструкщею), яка може опосередковувати найр1зномаштшш1 по суп суспшьш вщносини. Догов1р як шструмент правового регулювання, поряд з традицшним застосуванням у сфер1 приватного права, у сучасних умовах застосовуеться й у сфер1 публ1чного права (публ1чно-правовий догов1р). У зв'язку з цим виникае потреба дослщити догов1р як ушверсальну правову конструкщю.
Проблеми догов1рних правовщносин останшм часом були предметом дослщження багатьох автор 1в, зокрема таких, як С. Алексеев, В. Берназ, О. Добровольська, В. 1ванов, Ю. Меркулова, В. Мшаш, М. Некрасов, С. Подоляк, Б. Пугшський, Ю. Серкова, I. Спасибо-Фатеева, Ю. Тихомиров, О. Халабуденко, З. Юдш, Л. Явич та ш. Проте на сьогодш це питання все ж таки слщ визначити як малодослщжене в контекст системного шдходу до договору { його юридичних конструкцш, що обумовлюе актуальшсть ц1е! статл як у теоретичному, так { в практичному аспектах.
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (6) /2014 До 210^ччя Утеерситету
Метою cmammi е розгляд догов.рно! конструкцп та проведення анал.зу наукових поглядiв i3 зазначено! проблематики.
Термш «юридична конструкщя» е одним i3 найбiльш поширених i активно використовуваних у дослiдженнях правознавщв. При цьому поняття i суть юридичних конструкцiй розглядаються авторами з рiзних позицiй, часто в нього вкладають рiзний сенс, проте думка про важлив.сть цього ресурсу юридично! технiки часто збiгаеться, що св.дчить про актуальнiсть усебiчного
аналiзу юридичних конструкцш, виходячи зi специфiки мехашзму регулювання . . Т . ..
окремих шститут.в права. Так, досл.дник юридичних конструкцш А. Ф. Черданцев в.дзначае, що «одн. автори ототожнюють юридичну конструкцш з лог.чною дедукц.ею, .нш. - з граматичною конструкц.ею, з визначенням понять, трет. - з теоретичним положенням, четверт. - .з способом
регулювання суспшьних в.дносин» [12, с. 238].
/ w /11 / \ f \ 11 \ \Х . ^ \
гт -
При цьому важливий не т.льки склад . характеристика елемент.в конструкцп договору: враховуючи системний характер юридично! конструкцп, неприпустимо абстрагуватися в.д питань взаемозв'язку м.ж цими елементами, що часто призводить до розбалансування прав, обов'язк.в . вщповщальност. Р.зномаштнють договор.в у сфер. правового регулювання диктуе специф.ку щодо юридичних конструкцш в.дпов.дних договор.в.
Таким чином, не дивлячись на те, що юридична конструкц.я е доктринальним засобом, даний шструмент юридично! техшки носить яскраво виражений прикладний характер. Як зазначае Ю. Серкова, юридична
Я Я g i 7 1 I g ■ М И Ш 1
конструкц.я договору, що в.дпов.дае основоположному правилу системност., дозволяе знизити ризики проблематики в закр.пленн. характеру прав . обов'язк.в . шдсилити правовий захист стор.н [10, с. 67].
Як зазначалося, до сих п.р у науковому сп.втовариств. не виробилося единого уявлення про такий правовий феномен як юридична конструкц.я, зокрема, юридична конструкщя договору. Бшьшють учених визначають юридичну конструкцш як зас.б юридично! техшки, зас.б конструювання права, специф.чну побудова прав, обов'язк.в . вщповщальност. в текст. нормативного
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (6) /2014 До 210^ччя Утверситету
акта або шшого джерела права. Юридична конструкщя розглядаеться також як щеальна модель регульованих правом вщносин. Не вдаючись до дискусй, Bi3bMeMO за основу розумiння юридично! конструкци як правово! моделi поведiнки суб'ектiв вiдповiдних вiдносин.
Щодо поняття договору, то слiд зазначити, що договiр е складною социально-правовою системою i досить складним явищем, яке мае декiлька аспектiв розумшня: а) правовiдносини; б) юридичний факт; в) документ, який
засвщчуе факт укладення договору; г) юридична конструкщя, що
• • • тт
опосередковуе суспшьш вiдносини. При розглядi договору як правовiдносини слiд сконцентрувати увагу на його юридичному змюи.
1снуючий у римському правi погляд на договори (contractos) дозволяв розглядати ix з трьох точок зору: як основу виникнення правовщносин, як
власне правовщносини, що виникають з ще! основи, й навпаки, як форму, котру
/ ж /11 / \ /11 \ \д \
ГО 1/11
вщповщш правовiдносини приймають [3, c. 14].
/ k к^С^Д \\ j) V Я
Зазначене багатозначне уявлення про договiр з певними змшами
практично реалiзовано в чинному законодавствi Укра!ни та в цившьних
кодексах iнших кра!н. Договiр (в англшськш доктринi та практицi) - общянка
(promise) або низка общянок, за порушення яких право встановлюе санкщю, що
свiдчить про наявшсть у кредитора права на позов. Договiр (у доктринi та
практищ США) - зобов'язання двох або бшьше сторiн, яке визнаеться законом
як обов'язкове через застосування санкцш у випадку його порушення i в
Единому торговому кодекс США договiр - це правове зобов'язання, що
Ny Шщ. Я Иг is 1 1 I ■ И (1 » »^^
випливае з угоди сторш. Договiр (у нiмецькiй доктриш) - узгоджене мiж партнерами регулювання правових вщносин, двостороння угода, в якш як мiнiмум два узгоджених волевиявлення спрямовуються на досягнення правового результату; досягнуте двома чи бшьше особами погодження волi про досягнення правового результату [13, с. 223]. За визначенням дослщника О. Беляневича з точки зору сучасного погляду на договiр, як на вид сощально! взаемодй (спшьний акт його учасниюв, заЫб комушкаци суб'ектiв) [1, с. 27]
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (6) /2014 До 210^ччя Утверситету
ун.версальними визначеннями договору залежно в.д обраного ракурсу досл.дження е так.:
- догов.р як дво- або багатостороння угода/домовлен.сть, яка слугуе шдставою виникнення в.дносин, за якими визнаеться правовий (юридичний) характер;
- догов.р як зобов'язання, тобто абстрактна модель правов.дношення, в якому управомоченш особ. протисто!ть обов'язок .ншо! особи до вщповщально! поведшки [6, с. 193-194].
Як слушно зазначае С. Погребняк, догов.р може конституювати, вводити до правово! системи та зовшшньо ф.ксувати як норми права, так . щдивщуальш автономн. р.шення суб'екпв права. Саме на цьому грунтуеться в.доме розр.знення м.ж нормативними та .ндив.дуальними договорами; отже, догов.р може належати як до нормативних, так . до шдив.дуальних аклв. У першому випадку в.н був визначений як особливий р.зновид нормативно-правового акта,
/■йГ З7СУ 11ШШ/19й
у другому - як р.зновид акта реал.заци прав та обов'язюв. Це дозволяе характеризувати догов.р як правочин у фшософсько-правовому сенс. [8, с. 22].
Основними характеристиками договору як правового акта е його суб'ектний склад, зм.ст, форма, юридична конструкщя . правовий режим. Так, суб'ектний склад договору утворюють сторони договору, а в окремих випадках також особи, що виступають на сторон. договору. Зм.ст договору е вольовою моделлю регульованих договором в.дносин (повед.нки), утвореною заф.ксованими в договор. умовами (первинними лог.чно завершеними
Jtlf if я И Ш1 /1 11 1 к 11 I ^к/ /
елементами зм.сту договору). Форму договору можна визначити як форму (засоби, способи) вираження або засв.дчення вол. стор.н укласти догов.р . його зм.сту. Юридична конструкщя договору е побудовою зм.сту договору, яка визначаеться складом . взаемозв'язком елемент.в зм.сту договору та обумовлюе, нар.вн. з .ншими факторами, приналежнють договору до певного виду (типу). У свою чергу, правовий режим договору е сукупн.стю правових положень, установлених щодо договору, зокрема положень, що визначають порядок його укладення, д.!, зм.ни, припинення, а також форму . зм.ст договору
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (6) /2014 До 210^ччя Утверситету
(договiрних правов.дносин). Правовий режим конкретного договору може бути визначений як одшею, так i двома чи бшьше галузями права [5, с. 20-21].
У цьому зв'язку юридична конструкщя договору зазвичай розглядаеться як загальноправова конструкщя, а вщповщно галузевий договiр характеризуеться певною галузевою специфiкою вiдповiдно до рiзновиду договору.
Оскiльки договiр позицiонуеться як юридична конструкщя, вш мае певну внутр.шню еднiсть його складових елементiв i системнi зв'язки, порушення яких може призвести до колiЗiй у теори права.
Вiдповiдно, завданням законодавця в процес. вдосконалення нормативних правових акт.в е побудова таких правових конструкщй, якi вiдповiдали б правилам лопки та вимогам законодавчо! техшки. Крiм того,
галузевi юридичнi конструкцй мають ще одну системоутворюючу ознаку: вони
. . .. .
повиннi вписуватись у структуру вше1 галузi, мати едине значення для
/ »» /л Ol \ \ ~j)
нормативних правових актiв, що регламентують той або шший вид суспшьних
в.дносин. У зв'язку з цим доречним е зауваження В. Чевичелова: «Одне з
важливих методолопчних завдань, яке вирiшуеться за допомогою юридичних
конструкщй, полягае в забезпеченш композицшно! узгодженостi як всередиш
окремого нормативного правового акта, так i в системному аспектi м.ж
декiлькома правовими актами» [11, с. 12].
З. Юдш у договор. як ушверсальному регуляторi суспшьних в.дносин
вбачае наявшсть таких загальних елемент.в: 1) вшьне волевиявлення; 2) згоду
я я g i 7 1 I g 1 щ м \ % ^^ /
(домовлешсть) сторш за ус.ма .стотними аспектами договору; 3) р.внють сторш у догов.рних в.дносинах; 4) юридичн. гарант.! виконання договор.в; 5) оплатний (за загальним правилом) характер д.й сторш у вир.шенш передбачених завдань; 6) взаемну вщповщальнють сторш за невиконання прийнятих обов'язюв [14, с. 9].
Г. Дерев'янко вважае, що обов'язковими елементами договору (як. у даному дослщженш одержали назву базових системо утворюючих) е: угода сторш; спрямовашсть угоди на досягнення в.дповщного правового результату;
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (6) /2014 До 210^ччя Утверситету
свобода вираження вол. сторш [4, с. 3]. Б. Пугшський визначае догов.р як юридичний зас.б оргашзаци конкретних зв'язк.в суб'екпв шляхом встановлення !х учасниками взаемних прав та обов'язк.в, виконання яких спираеться на державний примус [9, с. 144]. Як зазначае В. Мшаш, догов.р е багатогранним правовим феноменом, який одночасно виступае актом правовстановлення (у ньому виявляеться автоном.я вол. сторш щодо врегулювання !х взаемовщносин на власний розсуд у межах, дозволених законом - шдив.дуальне правове регулування) та актом правореал.заци (в таких И формах, як додержання, виконання та використання). Отже, обов'язковим елементом догов.рно! конструкцп е акт згоди, який поеднуе волю його учасниюв щодо встановлення, змши або припинення !х взаемних прав та обов'язк.в у межах, окреслених законом, завдяки чому м.ж ними утворюеться
правовий зв'язок [7, с. 153].
/ ГЧГ ж / / \ / \ 11 \ \л . ^ \
Господарський кодекс Украши (дал. - ГК Украши) розглядае
ШЩШх д С/ 1Ш§Ж Эи
господарський догов.р як угоду (ст. 174). 1з загально! теори держави i права в.домо, що тшьки юридичн. факти (як i правосуб'ектшсть) е необх.дною умовою виникнення, змши або припинення правов.дносин. Тобто тшьки угода як правом.рна д.я може бути правоутворюючим юридичним фактом з юридичними наслщками. Згщно з п. 1 ст. 180 ГК Украши зм.ст господарського договору становлять умови договору, визначен. угодою його сторш, спрямованою на встановлення, зм.ну або припинення господарських зобов'язань, як погоджен. сторонами, так i т., що приймаються ними як
\ Jt"T? if в ш g1 71 ■ g 1 I 11 I ...••'
обов'язков. умови договору вщпов.дно до законодавства.
Традицшно умовами дшсност. договор.в як р.зновиду угод/правочин.в вважаються: 1) можлива i дозволена мета; 2) належне волевиявлення; 3) св.дома та вшьна воля; 4) належна правосуб'ектшсть сторш [2, с. 203]. А зм.стом договору е сукупшсть його умов, визначених сторонами або законом.
На думку В. Мшаш, загальноправова конструкщя договору в найбшьш узагальненому вигляд. становить систему, яка утворюеться з таких елемент.в: 1) згоди щодо встановлення, зм.ни або припинення взаемних прав та
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (6) /2014 До 210^ччя Утверситету
обов'язк.в; 2) зм.сту договору як сукупност. прав та обов'язк.в, зовшшньою формою вираження яких е догов.рш умови; 3) сторш договору як суб'ект.в, що досягли згоди; 4) мети договору як форми усв.домлення штерес.в, що реал.зуються за його допомогою. Назван. суттсш елементи догов.рно! конструкци виконують штегративну функцш, оскшьки дають змогу: 1) квал.ф.кувати т. чи .нш. суспшьш в.дносини як догов.рн.; 2) щентифшувати ту чи .ншу галузеву догов.рну конструкщю (саме вони в.ддзеркалюють специф.ку в.дносин, тдданих правовому впливу); 3) сформулювати юридичне поняття договору, трансформуючись у його .стотн. ознаки. Ц. елементи наповнюються специф.чним зм.стовим навантаженням залежно в.д того, яку сферу впорядковуе догов.р. Ус. галуз. права, де застосовуеться категор.я «догов.р», вносять до не! певн. особливост., свою специф.ку, однак сутн.сть договору при цьому залишаеться незмшною: догов.р - це акт згоди сторш про
/ /W /11 /1\ / \ 11 \ \л . ^ \
встановлення у межах, окреслених законом, !х взаемних прав та обов язк.в,
/ ШШШ О /ШжЙ S»\
який здшснюеться ними з певною метою (цшями). Нин. ц.ла низка галузей, п.дгалузей права (цив.льне, с.мейне, трудове, господарське, адм.н.стративне, м.жнародне тощо) мае у своему правовому .нструментар.! означений правовий зас.б, а сам. догов.рн. в.дносини стали популяризованим предметом теоретичних досл.джень, проведення яких е актуальним та мае велике теоретичне . практичне значення [7].
На нашу думку, розглядаючи правовий догов.р як соц.ально-правову систему можна визначити так. головн. компоненти, пов'язан. м.ж собою
/ || I li/Пг I 111 \ V ^^
функц.ональними зв'язками (формами реал.зац.! права): умови договору, сторони договору, угода, зобов'язальн. правов.дносини, правова мета договору.
Пщсумовуючи викладене, вважаемо, що проблема створення загального поняття та загально! теор.! договору поступово почала досл.джуватися як загальнотеоретична. Вщпов.дно догов.р треба розглядати як нормативно-правову модель, що складаеться з компонент.в-елемент.в системи (стор.н договору, .стотних умов договору, угоди сторш, зобов'язальних правов.дносин, правово! мети договору), поеднаних м.ж собою функцюнальними правовими
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (6) /2014 До 210^ччя Утеерситету
зв'язками (нормами реал1заци права). У цьому аспект дослщження договору дозволить зрозумгги правову природу даного явища, а також тдвищити ефектившсть правового регулювання вiдносин у вЫх сферах, в яких вони застосовуються.
Список лггератури:
1. Беляневич О. А. Господарське догов1рне право Украши (теоретичш аспекта^ : моногр. / О. А. Беляневич. - К. : Юршком 1нтер, 2006. - 592 с.
2. Беляневич О. А. До питання про недшснють господарських договор1в / О. А. Беляневич // Вюник господарського судочинства. - 2004. - № 2. - С. 200-206.
3. БрагинскийМ. И. Договорное право. Книга первая: Общие положения. - Изд. доп., стереотип. / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский . - М. : Статут, 2002. - 848 с.
4. Деревянко Г. Ф. Договор : [лекция для студентов] / Г. Ф. Деревянко - Новосибирск : Центрсоюз, 1966. - 189 с.
5. Догов1р як ушверсальна правова конструкщя : моногр. /А. П. Гетьман, В. I. Борисова, О. П. Евсеев та ш. ; за ред. А. П. Гетьмана, В. I. Борисово!. - X. : Право, 2012. - 432 с. - (Сер1я «Харювська правова школа»).
6. Загальна теор1я держави i права : навч. поаб. / за ред. В. В. Копейчикова. - К. : Юршком 1нтер, 2000. - 320 с.
7. Мташ В. С. Про сутнюш елементи юридично! конструкцп «договiр» / В. С. Мшаш // Вюник Академп правових наук Украши. - 2006. - № 4. - С. 146-156.
8. Погребняк С. Договiр: загальнотеоретичне розумшня / С. Погребняк // Вюник Академп правових наук Украши. - 10/2011. - № 4 . - С. 17-28.
9. Пугинский Б. И. Правовая экономика: проблемы становления / Б. И. Пугинский, Д. Н. Сафиуллин. - М. : Юрид.лит., 1991. - 240 с.
10. Серкова Ю. А. Понятие юридической конструкции и его методологическое значение в исследовании правовых систем / Ю. А. Серкова // Юридический мир. - 2013. -№ 7(199). - С. 64-67.
11. Чевычелов В. В. Юридическая конструкция: проблемы теории и практики : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / В. В. Чевычелов. - Н. Новгород, 2005. - 180 с.
12. Черданцев А. Ф. Толкование права и договора : учеб. пособие / А. Ф. Черданцев. -М. : Юнити-Дана, 2003. - 381 с.
13. Шимон С. I. Цившьне та торгове право зарубiжних кра!н: курс лекцш : навч. поаб. /С. I. Шимон. - К. : КНЕУ, 2006. - 239 с.
14. Юд1н З. М. Тлумачення договору : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / З. М. Юдш ; Одес. нац. юрид. акад. -- Одеса : [б. и.], 2004. - 19 с.
Коморный А. Н. Договор как юридическая конструкция.
Договор исследован как наиболее гибкая правовая форма, регулирующая разные по сути общественные отношения, как социально-правовая система и универсальная правовая конструкция. Рассмотрено методологическое значение категории «юридическая конструкция» для понимания природы договора, проанализированы наиболее распространенные подходы к сущности договора.
Ключевые слова: договор, юридическая конструкция, юридическая конструкция договора, договорное регулирование.
Komorniy O. MThe treaty as a legal construction.
The article analyzes the treaty as the most flexible legal form, regulating a wide variety of essentially public relations. The author considers the agreement as a socio-legal system and
Teopia i npaumuua npaeo3naecmea. — Bun. 2 (6) /2014 ßo 210-pinna Ynieepcumemy
universal legal structure. In the article is considered methodological significance category legal structure for understanding the nature of the treaty, as well as are analyzed the most common approaches to the essence of the treaty .
Key words: the treaty, legal structure, legal construction of a treaty, contractual regulation.
Розширена анотащя статт Коморного Олексiя Миколайовича на тему: «Договiр як юридична конструкщя»
Komorniy O. M., Aspiring Degree Candidate, National Academy of Law Sciences of Ukraine Scientific and Research Institute of State-Bulding, Kharkiv
An extended abstract of a paper on the subject of: «The treaty as a legal construction»
Problem setting. Today the contract remains the most flexible legal form (design) which can опосредствовать the public relations diversified in effect. The contract as the tool of legal regulation along with traditional application in private law sphere, in modern conditions is applied and in public law sphere (publicly legal contract). In this connection there is a requirement to investigate the contract as a universal legal design.
Recent research and publications analysis. Problems contractual jural relations were recently an object of research of many authors, such as S.Alekseev, V. Bernaz, O. Dobrovolsky, V. Ivanov, J. Merkulov, V. Milash, M. Nekrasov, S. Podoljak, B. Puginsky, J. Serkova, I. Spasibo-Fateeva, J. Tikhomirov, O. Halabudenko, Z. Yudin, L. Javich etc., however for today this question nevertheless should be defined as scantily explored in a context of the system approach to the contract and its legal designs that causes an urgency of this article both in theoretical, and in practical aspects.
Paper objective. The purpose of given article is consideration of a contractual design and carrying out of the analysis of scientific views on the given problematics.
Paper main body. A term «legal construction» is one of the most widespread and actively used in researches legists. Thus a concept and essence of legal constructions are examined by authors from different positions, often for him inlay different sense, however an idea about importance of this resource of legal technique
gathers often, that testifies to actuality of comprehensive analysis of legal constructions, going out the specific of mechanism of adjusting of separate institutes of right.
Composition and description of ingredients of construction of contract are thus important not only: taking into account system character of legal construction, impermissible to disengage oneself from the questions of intercommunication between these ingredients, that often results in unbalance of rights, promises and responsibility. The variety of contracts in the field of the legal adjusting dictates a specific in relation to the legal constructions of corresponding contracts.
As marked, to this pores in a scientific concord not produced only idea about such legal phenomenon, as a legal construction, and in particular, legal construction of contract. Most scientists position a legal construction as means of legal technique, means of constructing of right, specific construction of rights, promises and responsibility in text of normative certificate or other source of right. A legal construction is examined also as an ideal model of the relations managed by a right. Not succeeding to the discussion, will take for basis understanding of legal construction as a legal model of behavior of subjects of corresponding relations.
In relation to the concept of contract, then it should be noted that a contract is the difficult social and legal system and difficult enough phenomenon that has a few aspects of understanding : a) legal relationships, 6) a legal fact, b) document that certifies the fact of conclusion of treaty, r) legal construction that mediate public relations. At consideration of contract as legal relationships, it follows to pay attention on his legal maintenance.
Conclusions of the research. The problem of creation of the general concept and the general theory of the contract gradually began to be investigated as general-theoretical. Accordingly the contract needs to be considered as is standard legal model which consists of system components-elements (the parties of the contract, essential treaty provisions, the agreement of the parties, obligations jural relations, the legal purpose of the contract), connected among themselves functional legal communications (norms of realisation of the right). In this aspect contract research
will allow to understand the legal nature of the given phenomenon, and also to raise efficiency of legal regulation of relations in all spheres in which they are applied.
