CC BY
17
методу змщнення е можливiсть надати робочiй поверхш деталi потрiбних експлуатацiйних властивостей вщповщно до наперед вiдомих умов роботи.
Методи поверхнево! модифжаци на сьогодш активно розробляють до-слiдницькi шститути, виконуються програми з впровадження, юнують реко-мендаци щодо i3 застосування. Але шд час вибору методу змщнення, як i пiд час вибору матерiалу основи, потрiбно керуватися засадами ефективносп та доцiльностi.
Застосування ефективного та недорогого методу поверхнево! модифь каци конструкцiйних сталей дасть змогу значно шдвищити стiйкiсть деталей деревообробного обладнання в умовах мехашчно-корозшного зношування. До того ж, значно знизить собiвартiсть !х виготовлення. Висновки
1. Мехатчно-корозшне зношування iстотно впливае на зносостiйкiсть деталей деревообробного обладнання.
2. Перспективним способом тдвищення зносостшкосп деталей деревообробного обладнання е виготовлення деталей з якомога дешевших матерь алiв у поеднант зi змiцненням !хтх робочих поверхонь.
Лггература
1. Yoshimoto G. On the Mechnism of Wear between Metal Surfase / G. Yoshimoto, T. Tsuki-zoe // Wear. - 1958. - № 6. - P. 472-490.
2. Гаркунов Д.Н. Триботехника / Д.Н. Гаркунов. - М. : Изд-во "Машиностроение", 1985. - 424 с.
3. Костецкий Б.И. Износостойкость и антифрикционность деталей машин / Б.И. Кос-тецкий, И.Г. Носовский. - Киев, 1965. - 206 с.
4. Тененбаум М.М. Сопротивление абразивному изнашиванию / М.М. Тененбаум. - М. : Изд-во "Машиностроение", 1976. - 247 с.
5. Лазарев Г.Е. Особенности трения и изнашивания материалов в агрессивных средах / Г.Е. Лазарев, Т.Л. Харламова, В.И. Верейкин // Трение и износ. - 1986. - Т. II, № 1. - С. 43-52.
6. Голубець В.М. Технолопчш методи поверхневого змщнення металiчних конструк-цшних матерiалiв : навч. поаб. / В.М. Голубець. - Львiв : ВТФ "Друксервю", 2000. - 178 с.
УДК 630.32.002.5(075.8) Асист. Ю.1. Цимбалюк - НЛТУ Украши, м. nbsis
ДО ПИТАНИЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ КОНСТРУКЦ1Й МАЛОГАБАРИТНИХ ТРЕЛЮВАЛЬНИХ ЗАСОБ1В
Розглянуто питання вдосконалення конструкцш трелювальних засобiв для пе-ревезення деревно! сировини за допомогою малогабаритно! техшки та гужового транспорту. Встановлено, що широке застосування малогабаритно! техшки та гужового транспорту в поеднанш iз спещальними трелювальними засобами е особливо ефективним тд час рубань, пов'язаних з веденням люового господарства через 1хшй мшмальний негативний вплив на довкшля.
Ключов1 слова: деревна сировина, круглий лiсоматерiал, трелювання, трелю-вальний зааб.
Assist. Yu.I. Tsymbaljuk - NUFWT of Ukraine, L'viv To the question of perfection of constructions of small skidding facilities
Pre-conditions of origin of problem and variants of the improved constructions of skidding facilities are resulted for skidding of round wood by a small technique and animal
skidding. It is set that a wideuse of small technique and cart transport in combination with the special трелювальними facilities is especially effective during deck-houses, related to the conduct of forestry through their minimum negative influence on an environment.
Keywords: arboreal raw material, round wood, skidding, skidding facilities.
Актуальшсть роботи. За останш роки, зпдно 3i статистичними да-ними основних показниюв ведення люового господарства, спостер^аеться поступове збшьшення об'ему заготiвлi деревно! сировини вiд рубань, пов'яза-них з веденням люового господарства (РПзВЛГ), та iнших рубань. На деяких шдприемствах галузi обсяги заготiвлi вiд цих рубань становлять 50 % i бшь-ше. Це пов'язано з вiковою структурою насаджень державного люового фонду, де питома вага молодниюв i насаджень середнього вiку досягае 80 %. Водночас, зазначимо, що деревина яка надходить вiд доглядових рубань, е переважно нижчих клаЫв товарност порiвняно з деревиною вiд рубань головного користування, однак технолопчний процес та умови !! заготiвлi переважно складнiший.
Найбiльш трудомюткою i складною пiд час розробляння люосш
РПзВЛГ е операцiя трелювання, яка часто залежно вiд рельефу мюцевост
може виконуватися в два або три етапи. К^м цього, часто виникае потреба у
тдтрелюванш круглих лiсоматерiалiв до трелювального волока, а особливю-
тю ще! операци е те, що трелювальний агрегат повинен рухатися мiж росту-
чими деревами, як залишаються на люосщ пiсля !! розроблення i не шдляга-
ють рубанню. Для зручност пiдтрелювання, стовбури розкряжовують на сор-
тименти, рiдше - на твстовбури в мiсцi звалювання дерев та зрiзування ri-
лок, тобто, як наслщок, отримують сортименти середнiм об'емом 0,153 * *
0,25 м . Крш цього, процес трелювання шд час РПзВЛГ мае бути особливо екологобезпечним, щоб мiнiмiзувати шкоду лiсовим насадженням.
Рис. 1. Трелювальний ei30K в поеднанш з квадроциклом (Австрш)
Донедавна на вЫх видах рубань, як головного користування так i про-мiжного використовували потужну трелювальну технiку, переважно гусенич-нi трелювальнi трактори типу ТТ-4 та ТДТ-55, якi на РПзВЛГ мали невелику продуктивнiсть через вплив вище наведених чинникiв i завдавали велико! шкоди довкiллю (знищення тдросту, ущiльнення та руйнування верхнього шару грунту, пошкодження кореневих систем та стовбурiв ростучих дерев).
3. Технолопя та устаткування деревообробних пiдприeмств 123
Через вщсутшсть вiдповiдного типажу трелювальних тракторiв, як б успiшно могли використовуватися на операцп трелювання пiд час РПзВЛГ, дедалi частiше використовують сiльськогосподарськi трактори типу Т-40, МТЗ, ЮМЗ. Варто зазначити, що найкраще вiдповiдають цим умовам роботи трактор Т-25 та гужовий транспорт. Однак, для шдвищення !х продуктивнос-тi та зменшення негативного впливу на довкiлля процесу трелювання, слщ використовувати спецiальне трелювальне обладнання. Таке обладнання мае бути легким, малогабаритним, простим за будовою та надiйним в роботi. У Свропейських кра!нах таке трелювальне обладнання використовують досить широко в поеднанш з рiзними тяговими одиницями (мштрактори, квадри-цикли, мотоблоки, гужовий транспорт та ш.).
Такi технiчнi засоби ютотно зменшують тягове зусилля, необхщне для перевезення деревно! сировини, а вщповщно дають змогу збiльшити об'ем транспортовано! деревини на рейс та зменшити пошкодження грунту порiв-няно з трелюванням волоком. Отже, створення таких транспортних засобiв е на час i 1х потреба зумовлена виробничою потребою.
Варiанти вдосконалення конструкцш трелювальних засобiв. Як ми уже зазначали, трелювальнi засоби для РПзВЛГ мають бути малогабарит-ними, простими за конструкщею та надiйними в роботь Такi вимоги найкраще задовольняють рiзноl конструкци двохколiснi трелювальш причепи, вiзки та пiдсанки (для трелювання деревно! сировини взимку) з трелюванням де-ревно! сировини в нашвзавантаженому станi. У разi використання цих засо-бiв значно зменшуеться пошкодження грунту, пiдросту, iстотно зменшуеться тягове зусилля, а, вiдповiдно, збшьшуеться корисне навантаження на рейс порiвняно, наприклад, iз трелюванням волоком або з використанням пешв. Як показуе практика експлуатаци рiзних типiв трелювальних засобiв, най-складнiшим i маломехашзованим е процес завантаження деревно! сировини. У бшьшосл випадкiв завантаження деревно! сировини на транспортний засiб виконують вручну, а це своею чергою потребуе бшьшо! кiлькостi обслугову-ючого персоналу, тому виникае потреба у створенш обладнання, яке забезпе-чить мехашзащю процесу завантаження деревно! сировини.
9 10 13 Л- 8
Рис. 2. Трелювальний причт Ь допомiжним завантажувальним важелем:
а - вигляд спереду; б - вигляд збоку
На рис. 2. показано трелювальний причш для перевезення деревно! сировини в нашвзавантаженому сташ, який розрахований для агрегатування
13 тракторами типу Т-25 та "Прикарпатець".
Трелювальний причiп складаеться iз ходових колiс 1, опорно! рами 2, повноповоротно! вiдносно рами основи коника 3 iз зубчастою рейкою 4, руч-но! лебiдки 5 iз тяговим канатом 6, нерухомо! щоглово! стiйки коника 7 iз блоком на верхiв,! 8, допомiжного завантажувального важеля 9 iз отворами 10 для закршлення утримувального ланцюга 11, вiдкидно! стiйки 12, фжсу-вального ланцюга 13 iз фжсатором, тягового дишла iз зчiпним пристроем
14 та ув'язувального ланцюга 15.
Процес завантаження круглих лiсоматерiалiв на причш вщбуваеться таким чином. Трелювальний причш розмщуеться так, щоб пачка люоматерь алiв або лiсоматерiал мютився з правого боку причепа за ходовим рухом на вщсташ приблизно 0,5 м вщ ходових колю 1. Вщкидна стiйка 12 коника вру-чну повертаеться вниз одночасно шдшмаючи за собою за допомогою фжсу-вального ланцюга допомiжний завантажувальний важiль 9. До вершини опущено! вщкидно! стiйки коника 12 прикршлюють утримувальний ланцюг 11, тсля чого ним охоплюють пачку лiсоматерiалiв (лiсоматерiал) i протилеж-ним кшцем закрiплюють в одному з отворiв 10, допомiжного завантажувального важеля 9, до верхiв,я якого прикршлюють також тяговий канат 6, що проходить через блок 8 i намотуеться на барабан ручно! лебщки 5. Шд час намотування тягового каната 6 на барабан лебщки 5, допомiжний завантажувальний важшь 9 буде повертатися на оЫ, пiднiмаючи за собою за допомогою фжсуючого ланцюга 13 вiдкидну стшку коника 12 разом iз закршленими на нiй лiсоматерiалами (лiсоматерiалом). Шд час подальшого пiднiмання вщ-кидно! стiйки 9 лiсоматерiали (лiсоматерiал) будуть перекочуватися до допо-мiжного завантажувального важеля 9 i разом з ним вкладатимуться на основу коника 3. При цьому лiсоматерiали (лiсоматерiал) розмiшуватимуться на зуб-частш рейцi 4, а допомiжний завантажувальний важшь 9 - нижче вщ не!. Для транспортування i керування причепом використовують тягове дишло 14 iз зчiпним пристроем, а для додаткового закршлення лiсоматерiалiв (шсомате-рiалу) на причепi, використовують ув'язувальний ланцюг 15. На рис. 3. наведено шший варiант трелювального причепа, обладнаного мехашзмом завантаження круглих лiсоматерiалiв.
Трелювальний причiп складаеться iз двох ходових колiс 1, рами 2, ос-нови коника 3 iз зубчастою рейкою 4, ручно! лебщки 5 iз канатом 6, П-подiб-но! коливно! рами 7 iз опорною стiйкою телескопiчно! конструкци 8 та нап-рямним блоком, нерухомо! щоглово! стшки коника 10 iз напрямним блоком на верхiв,! 11, допомiжного утримувального ланцюга 12, тягового дишла iз зчiпним пристроем 13 та ув'язувального ланцюга 14.
Процес завантаження круглих лiсоматерiалiв на причш вщбуваеться таким чином. Трелювальний причш встановлюеться так, щоб лiсоматерiал або пачка лiсоматерiалiв розмщувалися з лiвого боку причепа за ходом руху, бшя ходових колiс 1. П-подiбна рама 7 причепа, яка встановлена шаршрно на основi коника 3 i е коливною в поперечнш вертикальнiй плошинi, повертаеться вбш i встановлюеться опорною стшкою 8 на грунт. Одночасно iз по-
3. Технологiя та устаткування деревообробних шдприемств 125
воротом рами розмотуеться канат 6, прикрiплений до не!. Залежно вiд рельефу мюцевосл, висота опорно! стiйки 8 регулюеться вручну завдяки телеско-шчнш конструкцi!. Пiдготовлена до завантаження пачку круглих люоматерь алiв або один лiсоматерiал охоплюють канатом 6, шсля чого кiнець цього каната закршлюеться на поперечинi П-подiбно! коливно! рами 7. Пiд час намо-тування каната 6 на барабан лебщки 5 вiдбуваеться пiднiмання пачки люома-терiалiв до дотику iз поперечиною рамою 7. Пiсля цього, пачку фжсують до поперечини рами 7 допомiжним утримувальним ланцюгом 12. Шд час по-дальшого намотування каната 6 на барабан лебщки 5 вщбуваеться повертан-ня П-подiбно! рами 7 на осi шаршра в поперечнiй вертикальнiй площинi та завантаження лiсоматерiалiв на причiп.
Рис. 3. Трелювальний причт iз П-подiбною завантажувальною рамою:
а - вигляд спереду; б - вигляд збоку
Для транспортування причепа використовують тягове дишло 13 iз зчь пним пристроем. Для додаткового закршлення лiсоматерiалiв (лiсоматерiалу) на причепi, використовують ув'язувальний ланцюг 14.
Процес розвантаження лiсоматерiалiв вiдбуваеться таким чином. Зш-мають ув'язувальний 14 i допомiжний утримувальний ланцюг 12, пiсля чого П-подiбна коливна рама 7 пiднiмаеться разом iз пачкою лiсоматерiалiв над основою коника 3 за допомогою каната 6 ручно! лебщки 5. Шд час подаль-шого повороту рами 7 в поперечнш вертикальнiй площиш лiсоматерiали ско-чуються з причепа. Висновки
1. З огляду на зростаюч1 обсяги загот1вл1 деревно! сировини вщ рубань, по-в'язаних з ведениям люового господарства, вагомше мюце займають мь ттрактори та гужовий транспорт, як дедал1 ширше застосовують на операци трелювання деревно! сировини. В майбутньому вони здатт за-повнити ту тшу на первинному траиспортуваииi деревно! сировини, яка може створитись, коли гусеничт трелювальиi трактори типу ТДТ-55 та ТТ-4 повтстю вiдпрацюють свiй моторесурс [1].
2. Питанню створення малогабаритних трелювальних засобiв донедавна часу придiляли дуже мало уваги, а тому процес !х техиiчиого вдосконален-ня був загальмований i на сьогодиi перебувае на низькому рiвиi.
3. Широке впровадження у виробництво малогабаритно! техтки та гужово-го транспорту в поеднанш i3 спецiальними трелювальними засобами особливо ефективним е тд час рубань, пов'язаних з веденням люового господарства через 1хнш мiнiмальний негативний вплив на довкiлля.
Л1тература
1. Литвинчук М.М. Щодо використання на рубках догляду за люом коней та мшь трактсрв // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : УкрДЛТУ. - 1999. -Вип. 9.6. - С. 58-60.
2. Гром'як 1.О. Проблеми мехашзаци i машишзаци люозагот1вель в умовах ринково! економши // Науковий вiсник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : УкрДЛТУ. - 1999. -Вип. 9.6. - С. 43-45.
3. Кий В.В. Перспективы засоби гужового трелювання деревно! сировини в прськш та пагорбистш мiсцевостях / В.В. Кий, Ю.1. Цимбалюк // Люове господарство, лiсова, паперова i деревообробна промисловiсть : мiжвiдомчий наук.-техн. зб. - Львiв : УкрДЛТУ. - 2004. -Вип. 29. - С. 73-77.
