CC BY
88Учет записки Таершсъкого национального университету \мен\ В. I. Вернадського.
Сер^я: ФЫологгя. Сощаяьт комунтацп. — 2014. — Т. 27(66), № 4. — С. 96—101.
УДК 821.161.2.-209-94
ДО ПИТАНИЯ ТВ0РЧ01 СПАДЩИНИ СТЕПАНА РУДАНСЬКОГО, М1СЦЕ В Н1Й 1СТОРИЧНИХ ПОЕМ ТА IX ОЦ1НКА В КРИТИЦ1
Вишняк М. Я.
РВНЗ «Кримський тженерно-педагоггчний ушверсшпет», Симферополь
E-mail: uakafedra@mail.ru
Стаття присвячена дсш лггературно! спадщини Степана Руданського - класика украшсько! лггератури друго! половини XIX столггтя, творчють якого досить широка за жанровими р1зновидами. BiH автор сощально!, штимно-особисто! л1рики, балад, байок, поем та переклад1в з ргзних мов свпу, зокрема польсько!, чесько!, сербсько!, шмецько!, давньоукрашсько!, росшсько!. Ним написано niicTb юторичних поем на юторичну тему, присвячену перюду гетьманщини на Укра!ш. Щ твори i на сьогодт лишаються не дослщженими, хоч в творчш спадщиш поета займають пом1тне мюце. В них чгтко визначена позиц1я автора до змальованих подш, до борщв за ввдстоювання Переяславського договору М1Ж Pociero та Украшою. Як патрют свое! краши автор в1дстоюе людяшсть, добро i справедливкть в м1ждержавних в1дносинах Украгни з Pociero. В статп робиться спроба простежити icTopiro публжацш TBopiB Руданського i в1дгуки про них в критиц1. Особливу увагу звернено на icT0pH4Hi поеми, яи мало друкувались, не Bci входили в найб1льш повш видання TBopiB поета. Лише в 2005 рощ Bci micTb 1сторичних поем Руданського були надруковагп. В статп анал1зуються в1дгуки критики на щ поеми i визначаеться 1х мюце в творчш спадщиш митця. KjuoHoei слова, творча спадщина, юторичгп поеми, публжацп. критика.
Степан Руданський належить до плеяди класик1в украшсько! л!тсратури друго! половини XIX СТОЛ1ТТЯ. про якого М. Рильський писав, що вш «справд1 заслуговуе на найдорожчий на CBui титул - титул народного поета» [6, с. 3]. Це народне визнання BiH заслужив як автор лфичних вiршi в соц1ально! i особисточнтимно! тематики, балад, байок та гумористично-сатиричних i низки великих поетичних TBopiB. Серед них i поема казка морально-етичного 3\iicT\ «Цар Соловей», Б1ршована п'еса «Чумак», названа укра!нським дивоством. Знаний поет i як талановитий перекладач памяток св1тового писемства з рпних мов - польсько!, чесько!,старогрецько!, шмецько!, давньоукрашсько! i рослйсько!.
Особливе мюце в спадщиш Руданського займають, назван! ним ствами, кторичт поеми. Написан! вони за короткий час (7 березня - 13 червня 1860 року) тодк коли поет навчався в Пстсрбурзьклй мсдико-\1рурпчн1й академ!!. Твори означен! як «поетична хрон1ка гетьманщини» i разом складають цикл з шести поем, як! в хронолопчнш посл1довност! художньо ¡нтсрпрстують гетьманськ! часи в Укра!ш в!д 1вана Мазепи до Данила Апостола. До цього циклу входять поеми «Мазепа, гетьман украшський», «1ван Скоропада», «Павло Полуботок», «Вельямш», «Павло Апостол» (справжне ¡м'я гетьмана Данило. -М. В.) та «Mimx». Один ¿з в1домих досл1дниклв спадщини Руданського В. Герасименко 1958 року в рукопис! Руданського виявив ще одну ¡сторичну поему «Костьо - князь Острозький» [3, т. 3, с. 305]. В и основ! д!яльшсть вшницького i брацлавського
старости, гетьмана литовського Костянтина Острозького. Однак оскшыси доля тексту поеми невщома 1 вш не потрапив до жодного з найповшших видань твор1в поета - аш до тритомника 1972-1973 рою в. ш до книги «Степан Руданський. Уел твори в одному то\п» 2005 року, то немае 1 можливосп його дослщження. Поки що доводиться лише посилатися на тлумачення композицп побудови поеми та II змютовшеть самим В. Герасименком.
I якщо бшышеть твор1в Руданського в р1зш часи, починаючи з 80-х рога в XIX стол1ття. були об'ектом л1тературознавчих студш. то юторичш поеми обшдеш критикою, якщо не вважати суб'ективне 1 в якшсь \iipi упереджене судження про них I. Франка.
Вщомо, що Руданський вщзначився вже на початку свого поетичного шляху великою творчою актившетю. Якщо зважити на те, що перший його в1рш «Сиротина я безродний» датований 1852 роком, а останшй оригшальний тв1р дивосшв «Чумак» 1862-м роком, то можна подивуватися всьому, створеному ним за одне десяти л ¡ття. А ще ж лишаеться й наступне - ялтинське, на яке хоч 1 випадае написания лише одного орипнального твору, вже згадано! п'еси «Чумак», проте пдна творчого подвигу 1 перекладацька д1яльнють, якою вш активно зайнявся в Ятп. Хоч поет прожив там 12 рога в, але з-за прогресуючо! хвороби та життевих обставин останш роки вже не \пг писати. Це заевщчують рядки з його листа до невщомо! особи, датованого 1872 роком: «Драгоманову прошу передать, что я болен и давно прекратил все мои литературные упражнения» [10, с. 621].
Майже вся творча спадщина Степана Руданського прийшла до читача тодк коли його вже не стало. А за життя поета було опубл1 ковано десь близько 20 його твор1в. Вперше вони з' явились на сторшках петербурзького тижневика «Русский мир», який вмютив на сво!х сторшках першу його баладу «Два трупи» та чотири гуморески «Становий», «Лошак», «Вареники», «Чи далеко до неба» 1 в1рш «Могила». А в 1861 рощ в першому, другому та восьмому номерах новоствореного журналу «Основа» було опубл1 ковано в1рпп «Гей, гей, воли!» (в подалышй редакцн «Гей, бики!»), «Повш, в1тре, на Вкрашу», «Не кидай мене», «Ласпвка», «Н1ч у шч» I «Сни». Що ж до юторичних поем, то вони стали вщомими тод1, коли в 90-х роках XIX та на початку XX стол1ття були виявлеш рукописи поета, шдготовлеш ним до друку. 1х виданню завадили матер1альн1 нестатки та цензурш перепони. Щоправда, перший з його ру копна в отримав дозв1л петербурзько! цензури, однак на той час Руданський закшчив Петербурзьку медико-х1рурпчну академ1ю 1 мав вирушати до \псця свое! служби м1ським 1 пов1товим л ¡карем в Ялту. Тож вщеутшеть публ1кац1й твор1в поета 1 спричинила в1дсутшсть 1х ощнки в критищ. I хоч чимало твор1в Руданського були в1дом1 та поширювались серед народу, проте вш майже не почув жодно1 професшно! 1х оц1нки.
Перше 1 чи не едине судження про в1рш1 поета висловив П. Кулш, який теля подання Руданським доб1рки сво!х поезш до вже згаданого журналу «Основа» (мабуть, через М. Костомарова, з яким був знайомим) вщгукнувся про них не вельми доброзичливо: «Руданського в1рпи, - писав в1н у лисп до дружини байкаря Леошда Гл1бова Параскеви, - по-моему, шкуди не годяться. Я, Шевченко 1 Костомаров забракували 1х, а Бшозерський все-таки надрукував - ¡. як бачу, не
помилився: знайшлися i для Руданського х валите л i [4, с. 277-278]. Хоч певний сумшв викликае в цих словах посилання на Шевченка, який, якщо i справд1 читав tî твори, не mît би не по\птити серед них BÏpin Руданського «Повш, в1тре на Вкрашу», що став народною шенею.
Останш прижиттев1 публшацн твор1в Руданського з'явились у 1872 рощ в льв1вському журнал! «Правда», де було вмщено ще бия десяти його оригшальних BipmiB i переклад1в. Мабуть, вони привернули увагу М. Драгоманова, який в «Кшвському телеграф!» коротким добрим словом згадав тод1 уже иокшного поета. Очевидно, вш i заохотив рщну сестру Олену Пчшку до видання твор1в поета. Ознайомившись Î3 його рукописом «Нива козака Вшка Руданського», який був дозволений цензурою до друку ще в 1861 рощ i лишився не виданим, О. Пчшка вибрала 28 BipniiB i видала ïx в 1880 рощ невеликою зб1ркою в Khcbî шд назвою «Степан Руданський. Сшвомовки». Вмщену в шй передмову видавця можна вщнести до першого критичного судження про спадщину поета. В свош передмов1 Олена Пчшка вщзначила «щирий талант поета, живе слово - голосне та мщне, як гартована криця... Немовби чуеш, як жива душа говорить у тих Bipinax од самого серця... бачимо ми в них дотепшеть, талановипсть, тшить нас у ïx i мова вдатна» [7, с. 5-10].
О. Пчшка збиралася i дал1 продовжувати публшащю твор1в поета з того рукопису, однак тодшш кшвсыа л1тератори i мюцева громада зам1сть схвалення подальших нам1р1в видавця та шдтримки, як згадуе сама Олена Пч1лка, зазнала чимало «доган приятельських», ïï, як вона, писала «злаяли неабияк». А в тому рукописи поета за св1дченням професора М.Петрова були й «куди бшыш твори Руданського,... декшька поем про наших ¡сторичних вожд1в (Мазепу, Полуботка та ¡нших)» [8, с. 188]. U,i слова вченого ву,п\ з його публшацн в «Киевской старине» 1882 року i були першою згадкою в критищ про ¡сторичн1 поеми Руданського.
Цшком HMOBipHO. що на задум поета створити юторичш поеми про гетьманщину вплинули юторичш балади Шевченка. А започаткував поет ¡сторичну тематику ще на початку свого творчого шляху раншми поез1ями, написаними в Петербурз1 в 1857 рощ - «ГПсня» («Гей браття-козаки, слдлайтс kohî»), «Над могилою» та «До Украши». Подальше ж осмислення поетом ¡сторичних подш спонукало його до бшып ширшого ïx художнього воображения в придатному для цього жанр1, яким i стали 1сторичн1 поеми.
За жанровими ознаками bcî юторичш поеми Руданського можна вщнести до л1рико-ешчних поем-персонал1й з в1дчутним романтичним забарвленням, сюжетну канву яких складаюсь поди певного ¡сторичного пер1оду УкраУни з головним героем, по1менованим у самш назв1 твору. Його ж життев1 ncpHncTiï. державна, сусп1льно-пол1тична чи громадська д1яльшсть, а то й особисте життя постають на фош цих подш. активним учасником яких bîh виступае. Чотири з цих ¡сторичних поем - «Мазепа, гетьман украшський». «Петро Скоропада», «Павло Полуботок» та «Павло Апостол» присвячеш гетьманам У краУни. Дв1 ÎHmi, «Вельям1н» та «MiHix», царським намюникам в Укра1ш. Створення bcîx шести поем за досить короткий час евщчить не про посшшшсть, а про захоплення поетом icropieio У краУни i добру його об1знашсть з нею не лише з ¡сторичних джерел, а й з воображениям под1й час ¡в
гетьманщини в украшсысш народ но поетичнш творчостг Це дало змогу Руданському створити своерщш художньо-життев1 образи геро!в його поем, близьких з одного боку до юторично! достов1рност1, а з шшого - позначених 1х ощнкою украшським народом.
Кожна з юторичних поем художньо окреслюе послщовну часову хронолопю певних подш 1 взаемовщносин гетьмансько! Украши з Рос ¡ею. В той же час вел твори вщзначаються сво1ми специф1чними ознаками у вщтворенш цих подш, сюжетних лшш та образ1в. Водночас 1х поеднуе наскр1зний мотив - прагнення украшського народу 1 гетьмашв в ¡детою ват и умови Переяславсько! ради, шдписаш \пж Богданом Хмельницьким 1 царським пред став ником Бутурлшим. В уах цих творах автор виявив свое умшня будувати напружений сюжет, створювати цшьш, виразш образи, надшеш яскравими ¡ндив1дуальними ознаками.
3 огляду на важливе мюце ¿сторичних поем в спадщиш Руданського вони заслуговують на ретельне дослщження. Проте 1 до сьогодш щ твори лишилися поза увагою критики. Одшею причин цього е те, що вони довгий час були невщомими не публшувалися. Мабуть, певну роль в цьому мала 1 1х дещо суб'ективна оцшка I. Франком, який вважав щ твори слабкими з художнього боку. «Думка - написати поетичну хрошчку гетьманщини, - писав вш , - думка слил ива... Але виконання II у Руданського вийшло... майже без шяко! поетично! стшкосп - [12, с. 219 ]. Це судження позначилось 1 на подалыпих дослщженнях спадщини Руданського 1 в радянсью часи, коли мова йшла саме про його юторичш поеми. З'являлися лише короткл в кллька рядклв 1х оц1нки,витримаш в дусл комушетичних ¿деолог1чних канон1в. При\пром. в першому том1 академ1чно! «1сторИ украшсько! л1тератури» (1955 р.) читаемо: « Руданський написав кллька ¿сторичних та л1ро-ешчних поем -«Полуботко» (в поета «1ван Полуботок». - М. В.), «Мазепа» (в поета «Мазепа, гетьман украшський. - М. В.), «Богдан Хмельницький - (поема з такою назвою взагал1 не зафшеована в спадщиш Руданського. - М. В.), «Цар Соловей». У цих творах письменник шшов за джерелами буржуазно! юторюграфй та не с п ром ¡гея правдиво вщтворити давш юторичш поди [2, т. 1, с. 324]. Цей же ¡дсолопчний штамп став дублюватися ! в наступних дослщженнях, скаяамо: «В них (¿сторичних поемах. - М. В.) некритично переказано окрс\п м1сця з таких буржуазних юторюграф1чних джерел, як « История Малой России» М. Бантыш-Каменского, «История Малой России» М. Маркевича [1, с. 91]. Або: «В цих поемах юторичш факти почерпнут! Руданським з ¿сторичних праць (назван! т1ж Бантиш-Каменський та Маркевич, а ще «1стор1я Русл в». - М. В.) не знайшли надежного художньго осмислення [13, с. 121]. Под1бне ¡деолопчне клипе повторюеться 1 у 8-ми томшй «1сторн украшсько! л1тератури 1968 року, правда, уже з посиланням на !х невисоку вище наведену оцшку Франком. Немае питань щодо ¡дсолопчного шдгрунтя оц1нки цих твор1в з позицй так званого марксистсько-леншського л1тературознавства, однак 1х художня вартють взагал1 не бралася до уваги.
I хоч слщом за Оленою Пчшкою та I. Франком дослщженням творчо! спадщини Руданського активно зайнялися А. Кримський, М. Левченко, М. Комаров, В. Левицький (Лукич), О. Огоновський, а в радянську епоху В. Герасименко,
I. ГПльгук. П. Колесник, Ю. Цеков, М. Сиваченко та шип. його юторичш поеми лишалися поза 1х увагою.
На жаль, 1 на сьогодш щ твори не мають надежного л1тературного анатзу, окр1м загальних 1 не завжди справедливих суджень про них. Х1ба що одшею з небагатьох спроб, в якш даеться короткий огляд ¿сторичних поем Руданського, е передмова «Слово до читача» П.Киричка до книги вибраних твор1в поета, видано! 2002 року видавництвом «Тавр1я» [5, с. 3-333].
1сторичш поеми С. Руданського е складовою частиною його художнього доробку 1 дають змогу простежити еволющю творчостк вдосконалення поетично! майстерностт Звичайно, можна говорити про окрс\п повтори в художшх засобах змалювання подш [ 1х геро!в, про певну сюжетну схематичшсть наявш в цих поемах. Однак в щлому вони засвщчують художню вправшсть автора, його вмшня. користуючись засобами поетики, створити правдив! картини украшсько! ¡сторп час ¡в гетьманщини. I в цьому 1х незаперечне значения. Твори виражають 1 авторську позищю до зображених в них подш [ 1х геро1в. Автор постае як патрют, що глибоко переживае за долю краши, сповщаючи добро, людяшсть I справедливють. Саме з цих позищй варто оцшювати несправедливо забуп юторичш поеми Степана Руданського, кожна з яких потребуе окремого л1тературознавчого дослщження, що дасть змогу проникнута в поетичний св1т 1х автора.
Спростовуючи несправедливу оцшку ¿сторичних поем С. Руданського, можна послатися на слова автора передмови до найповшшого на сьогодш видання твор1в поета Г. Латника, який зазначив: «Що ж до художшх якостей цих поем,що зазнавали жорстоко! критики дуже в ¡дом их л1тератор1в, то я цих закид1в не подшяю. Як на мене, вони не поступаються гарним европейським баладам [6, с. 7]. 3 цим судженням не можна не погодитись, бо юторичш поеми С. Руданського займають пом1тне мюце в його творчш спадщиш як своею патрютичною зм1стовн1стю, так 1 художшми вартостями, виявляють своерщшсть його таланту. То ж варто, вщкинувши застар1л1 стереотипи в шдход1 до 1х розгляду, перш за все ¡дсолопчнк дата 1м нале жну оц1нку, на яку вони заслуговують.
Список лггератури
1. Герасименко В. Степан Руданський. Життя [ творчють / В. Герасименко. - К.: Наукова думка, 1985.
2. 1сторш украшсько! лиератури : в 2 т. - К.: Вид-цтво АН Украшсько! РСР, 1955. - Т. 1.
3. 1сторш украшсько! лтератури : у 8 т. - К.: Наукова думка, 1968. - Т. 3.
4. Капустянський I. До життепису П.Кулша // Червоний шлях. - 1924. - Кн. 8-9.
5. Киричок П. Слово до читача // Степан Руданський. Вибране. - С1мферополь: Тавр1я, 2002.
6. Латник Г. Украшський Рабле // Степан Руданський. Уа твори в одному том1. - К.: Перун, 2005.
7. Пчшка О. Преиш'я од видавця // Руданський С. Сшвомовки. - К.;1880.
8. Петров М. С. Руданський // Степану Руданському. - К.: Одеса: Маяк, 1968.
9. Руданський С. Уа твори в одному том1 / Степан Руданський. - К.: Перун, 2005.
10. Руданський С. До неввдомо! особи // Степан Руданський. Твори. - К.: Держлпвидав, 1964.
11. Степану Руданському. - Одеса: Маяк, 1968.
12. Франко I. 31брання твор1в: в 50 т. / 1ван Франко. - К.: Наукова думка,1980. - Т. 28.
13. Цеков Ю. Степан Руданський / Ю. Цеков. - К.: Дншро, 1983.
Вишняк М. Я. К вопросу творческого наследия Степана Руданского, месте в нем исторических поэм и их оценке в критике / М. Я. Вишняк // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2014. -Т. 27(66), № 4. - С. 96-101.
Статья посвященная поэтическому наследию Степана Руданского - классика украинской литературы 2-й половины XIX века, творчество которого весьма разнообразное по жанровой разновидности. Он автор социальной, интимно-личностной лирики, баллад, басен, юмористически-сатирических произведений, поэм, переводов на украинский язык с разных языков мира - польского, чешского, сербского, немецкого, старогреческого, древне-украинского, русского. Руданскому принадлежит и шесть исторических поэм, посвященных периоду гетьманщины в Украине. В отличие от других произведений поэта эти поэмы и на сегодня остаются по существу неисследованными. В статье делается попытка проследить историю публикаций произведений Руданского и отзывы о них в критике. Особенное внимание обращено на его исторические поэмы, которые мало печатались, не все выходили в наиболее полное издание произведений. Только в 2005 году все шесть этих поэм Руданского были напечатаны и стали достоянием читателей. В статье анализируются отклики критики на эти поэмы и определяется их место в творческой наследии Руданского. Ключевые слова: творческое наследие, исторические поэмы, критика.
Vishnyak М. Y. То the question about S. Rydansky's creative heritage, a place in it historical poems and an assessment in criticism/ M. Y. Vishnyak // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series: Philology. Social communications. - 2014. - V. 27(66), № 4. - P. 96-101.
Article devoted to poetic heritage of Stepan Rudansky - a classic of Ukrainian literature 2nd half of the XIX century, whose work is very diverse in genre variety. He is the author of social, intimate and personal lyrics, ballads, fables, humorous and satirical works, poems, translations into Ukrainian language with different languages - Polish, Czech, Serbian, German, ancient Greek, ancient Ukrainian, Russian. At different times of the creative heritage of the poet has been the subject of research, but six of his historical poems dedicated to the era of Hetman in Ukraine and still remain unexplored. Unlike other works of the poet these poems and today remains essentially unexplored. The article is an attempt to trace the history of the publication of works Rudansky, beginning with the 1859 and a critical evaluation. Because the creative heritage Rudansky become the property readers a few decades after his death, it has long been out of criticism. But especially it concerns the historical poems, which became known later for readers in the 20th century. Even in the most complete works S.Rudansky not all six of his historical poems were included. Only in 2005, they were printed in a book, «Stepan Rudansky. All works in one volume». The truth is there is no one more of his historical poem, found in his manuscript entitled «Kosto - Prince Ostrog». In one study reviewed and analyzed the responses to the criticism of these works and their place in the whole creative heritage of the poet, as well as the importance for the study of all the creative ways the writer. Distinguished by its patriotic and artistry, these poems emphasize the uniqueness of the talent of their author. Therefore, you should drop all outdated stereotypes in the approach to the study of historical poems Rudansky primarily ideological, give them a proper assessment, they deserve.
Keywords: creative heritage, historical poems, criticism.
Стаття надшшла до редащи 30 жовтня 2014 року
