CC BY
109
2. Васюта-Беркут О.1. та 1н. Теорiя бухгалтерского облiку: Навч. посiбник/ О.1. Васюта-Беркут, Г.В. Шепiтко, Н.О. Ромашевська. За заг. ред. В.Б. Захожая. - К.: МАУП, 2001. - 176 с.
3. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облш за мiжнародними стандартами: приклади та коментарк Практ. поаб. - К.: Лiбра, 2001. - 840 с.
4. Головач В. Мiжнароднi стандарти бухгалтерского облiку та проблеми !х запровад-ження в Украiнi/ Економiка. Фiнанси. Право. - 2000, № 7. - ст. 26-29.
5. Грабова Н.М. Теорiя бухгалтерського облшу. Пщручник/ За ред. М.В. Кужельного. -6-те вид. - К.: А.С.К., 2003. - 266 с.
6. Грабова Н.М. та ш. Бухгалтерський облш у торгiвлi: Навч. поаб для студ. вищ. навч. закл./ Н.М. Грабова, В.М. Добровський; За ред. М.В. Кужельного. - К.: А.С.К., 2004. - 800 с.
7. Економ1чна енциклопедiя: У трьох томах, т. 1/ Редкол.: В. Мочерний (вщп. ред.) та ш. - К.: Вид. центр "Академiя", 2000 . - 864 с.
8. Лишиленко О.В. Бухгалтерський облiк. Навч. посiб. - К.: Вид-во "Центр учбово'1' ль тератури", 2003. - 624 с.
9. Приходько Н.С., Стещв Р.1., Стещв 1.1., Штепа Н.П. Економiчний аналiз. Ч.1. Те-орiя економ1чного аналiзу: Навч. посiбник. - Львiв: вид-во Львюько'1' КА, 2004. - 168 с.
10. Сопко В.В. Бухгалтерський облш: Навч. поабник. - 3-те вид, перероб. i. доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 578 с.
11. Серединська В.М та ш. Теорiя економiчного аналiзу: Пщручник/ В.М. Сере-динська, О.М. Загородна, Р.В. Федорович; За ред. Р.В. Федоровича. - Тернопшь: Укрмед-книга, 2002. - 322 с.
12. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фшансовий облш на пщприемствах Украiни: Пiдр. для студ. ек. спец. ВНЗ. - 6-те вид. - К: А.С.К., 2002. - 784 с.
13. Усач Б.Ф., Шурпенкова Р.К. Теорiя бухгалтерського обл^. Навч. поабник. - К.: Знання, 2004. - 301 с.
14. Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фшансовий облш. Поабник - К.: Вид. центр "Акaдемiя", 2002. - 672 с.
15. Швець В.Г. Теорiя бухгалтерського облшу: Навч. поаб. - К.: Знання - Прес, 2003. - 444 с.
УДК330.101 Доц. О.О. Кундицький, канд. екон. наук -Львiвський
НУ M. 1вана Франка
ДО ПИТАННЯ ПРО СУТЬ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМ1КИ
Розглянуто pi3Hi погляди науковщв щодо визначення cyTi державного регулю-вання. На основi проведеного аналiзy автор обгрунтовуе власне визначення "державного регулювання".
Doc. O. O. Kundycki - Lviv NU named after Ivan Franko To the question about essence of the state adjusting of economy
The different looks of researches workers are examined in relation to determination of essence of the state adjusting. On the basis of the conducted analysis an author grounds own determination of the "state adjusting".
Проблема державного регулювання, безумовно, одна з центральних проблем економ1чно! науки. Вона супроводжуе И чи не з перших кроюв. При-чому, з плином часу гострота проблеми не тшьки не згладжуеться, а навпаки, посилюеться. Перед нами, безперечно, одна 1з "в1чних" тем. Водночас серед дослщниюв ще! проблеми немае едност1, щодо визначення термшу "держав-не регулювання".
В економ1чнш л1тератур1 е чимало визначень "державного регулювання". На нашу думку, !х можна згрупувати за такими ознаками:
1. Державне регулювання трактуеться як eKOHOMi4Ha дiяльнiсть держа-ви. Так, деяк автори вважають, що державне регулювання економжи - це дь яльшсть держави щодо створення правових, економiчних i соцiальних пере-думов, необхщних для функцiонування економiчного механiзму зпдно з цшя-ми й прюритетами державно1' економiчноï полiтики, заради реашзаци нащ-ональних iнтересiв держави [5, с. 95-96]. Проте державне регулювання не шдмшюе, а посилюе, доповнюе ринковий механiзм, держава бере на себе тшьки тi функцiï, як непiдвладнi даному механiзмовi.
2. Державне регулювання розглядаеться як система заходiв. До при-хильникiв такого шдходу належать: 1.Р. Михасюк: "Державне регулювання -це комплекс заходiв держави, спрямованих на скерування суб'екпв економiч-ноï дiяльностi в напрямi, необхщному для досягнення поставлених органами державноï влади й управлiння цшей" [6, с. 8]; А.С. Булатов: "Державне регулювання економжи в умовах ринкового господарства - система типових захо-дiв законодавчого, виконавчого та контролюючого характеру, здшснюваних уповноваженими державними установами та громадськими оргашзащями з метою стабшзаци та пристосування соцiально-економiчноï системи до умов, що змшюються" [12, с. 261]; Л. Ходов : "державне регулювання економжи в умовах ринкового господарства е системою типових заходiв законодавчого, виконавчого i контролюючого характеру, здшснюваних правомочними державними установами i громадськими оргашзащями з метою стабшзаци i пристосування юнуючо1" соцiально-економiчноï системи до умов, що змшюються" [11]. Д.С. Зухба, Е.Н. Зухба, Н.Г. Каптуренко вважають: "державне регулювання - комплекс економiчних i пол^ичних заходiв, яю здшснюють дер-жавш органи з метою координацп економiчних процеЫв, спрямованих на шд-тримку оптимальних пропорцш суспiльного виробництва i запобшання в ньому кризовим ситуацiям" [4]. У такому формулюванш, на наш погляд, не беруть до уваги динамiчний аспект проблеми.
3. Державне регулювання представляеться як комплекс основних форм i методiв впливу на певний процес чи об'ект. Прихильниками такого шдходу е: С.В. Мочерний: "державне регулювання - комплекс основних форм i мето-дiв цшеспрямованого впливу державних установ i оргашзацш на розвиток суспшьного способу виробництва (у тому чи^ продуктивних сил, техшко-економiчних, органiзацiйно-економiчних та соцiально-економiчних вiдносин) для його стабiлiзацiï та пристосування до умов, що змшюються [7, с. 379]; В.П. Орешина: "державне регулювання економши - це дiяльнiсть оргашв влади щодо впливу ix на процес суспшьного вщтворення з метою досягнення суспшьно корисних результатiв" [8, с. 14]; Л.1. Дiдкiвська та Л.С. Головко : державне регулювання - "вплив держави на сощальний розвиток краши" [3, с. 14]; Д.М. Стеченко: "державне регулювання - вплив держави на вщтворю-вальш процеси в економщ вiдповiдними засобами з метою зорiентувати суб,ектiв господарювання та окремих громадян на досягнення цiлей та прь оритетiв державно1' полiтики суспшьного розвитку [10, с. 5]; В. Братишко: "Державне регулювання економiки - це процес цшеспрямованого впливу на шдприемство, тобто на створення нових вартостей, а також виробництво i ви-
користання ВНП. I входить цей процес до кола штерешв винятково держави як керiвноï системи в сусшльствГ' [6]; Н. Сашахметова: "державне регулювання економши - заснована на законодавствi одна з форм державного впливу на економжу шляхом встановлення та застосування державними органами правил, нацшених на коригування економiчноï дiяльностi фiзичних i юридич-них осiб, що шдтримуеться можливiстю застосування правових санкцш при ïx порушеннi [9, c. 122]. Однак цi визначення, на наш погляд, мають такi не-долiки: по-перше - вiдсутнiй системний шдхщ; по-друге - не повшстю виок-ремлено об'ект державного регулювання, обмежуючи його тiльки "вщтворю-вальними процесами".
Термiн "державне регулювання" в захщнш економiчнiй лiтературi мае два значення. У широкому розумшш слова вш ототожнюеться з державним втручанням в економжу взагалi, у вузькому - з адмшстративно-правовою регламентацiею функщонування бiзнесу.
Проаналiзувавши наведенi визначення, можемо зробити висновок, що вони по^зному розкривають суть даного поняття i, як наслщок, кожне визначення по^зному трактуе кiнцеву мету державного регулювання. Так, при-хильники першого пiдxоду вбачають необxiднiсть такого регулювання заради реалiзацiï нацiональниx iнтересiв держави; прихильники другого шдходу -вважають метою державного регулювання стабшзащю та пристосування со-цiально-економiчноï системи до умов, що змшюються; прихильники третього шдходу - у впливi на розвиток суспшьного способу виробництва i покращен-ня сощального розвитку краши. Така понятшна невизначенiсть породжуе значну кшьюсть рiзноманiтниx заxодiв державного регулювання, яю не при-зводять до бажаних результат.
На нашу думку, державне регулювання - це система заxодiв держави задля забезпечення виконання сво1'х функцш.
Визначаючи свою точку зору, ми виходимо з того, що:
• основною передумовою державного регулювання економ1ки е системний тд-хщ. Будь-яка система характеризуеться певною субординованою структурою. У нш неодмшно е ядро системи, в'яжучий елемент. Вже це передбачае певт форми вщносин м1ж частинами i щлим. В'яжуч1 функци виконуе державна економ1чна полiтика. Економiчна функцiя державного регулювання породже-на самим вщтворювальним процесом суспшьного виробництва (суспшьним розподшом пращ, економ1чною вщособлетстю товаровиробнишв). Тому вона виступае внутрштм елементом вщгворювання економ1чно1 системи.
• держава завжди виконувала певт економ1чн1 функци. Вона законодавчо встановлювала "загальт правила гри", тобто систему нормативних акив, котр1 регулюють дiялънiстъ суб'екпв ринку, у тому числ1 таких шститупв, як комерцшт банки, бiржi, акцiонернi товариства тощо. У державних органах влади розглядалися не тшьки кримшальт справи, а й майновi та господарсь-ю конфлшти Держава стягувала податки i за ïx рахунок не тальки утримува-ла чиновнишв, а й фшансувала закупiвлю збро1, устаткування, розробку но-вих теxнологiй, науковi пошуки, рiзноманiтну допомогу, пенсiï i т. ш.
Безперечно, змiст та штенсившсть функцiй держави залежить вiд кон -кретно-юторичного положення краши: шд час ведення вiйни держава концен-труе увагу на мобiлiзацiï вЫх економiчниx, людських та iншиx ресурЫв. У
мирний час держава виршуе проблеми сощально-економ1чного характеру. Ключова функщя держави при цьому полягае у створенш умов для форму-вання та розвитку високоефективного ринкового господарства. При цьому по-тр1бно ретельно враховувати багатоукладний характер економжи, сильш тен-денцп переплетшня тiньовоi економжи з легальною економжою, проникнен-ня тiньових вщносин до державного упрaвлiння.
Ретроспективний aнaлiз економiчноi лiтерaтури дае змогу зробити ви-сновок, що держава мала i збереже за собою в майбутньому достатньо значну частину класичних функцш, таких як:
• захист прав власноси;
• забезпечення свободи тдприемництва, стимулювання дiловоi' активност1 та боротьба з монополютичними тенденциями;
• забезпечення законност й правопорядку в господарськш сферц
• регулювання грошового обпу, забезпечення стшкосп нацюнально1 валюти;
• регулювання взаемоввдносин м1ж працею та катталом, мiж тдприемцем та найманими робгтниками;
• регулювання зовтшньоеконом1чно1 д1яльност1, включаючи оргатзащю митно1 системи;
• забезпечення економ1чно1 безпеки краши.
Як показуе iсторiя, жодна з цих функцш не зникае та не втрачае свое!" значимость Змши стосуються мехaнiзмiв, методiв, зaсобiв здшснення державою цих функцiй та свого призначення в економщь
Поряд з цим, з розвитком суспшьства, зi змiнaми в структурi суспшь-ного виробництва, aктуaлiзaцiею тiеi чи шшо" сфери суспiльного життя вщбу-ваеться розвиток, збагачення, уточнення функцш держави. Це пояснюеться тим що, суспiльно-економiчний та технолопчний розвиток ставлять перед державою все новi завдання. Серед шших можна назвати державш заходи щодо захисту прав споживaчiв, зокрема в умовах aсиметричностi шформацн. Отже, на державу покладаеться додаткове завдання забезпечення громадян необхщною шформащею для прийняття рaцiонaльних рiшень. Ще одшею функцiею держави стае регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi госпо-дарюючих суб'еклв. Необхiднiсть цього вiдчувaеться особливо гостро в умовах наростання глобaлiзaцiйних процеЫв, якi не тiльки вщкривають перед кра1'ною додaтковi можливостi розвитку, а й таять у собi значш небезпеки. Завдання держави полягае у тому, щоб проводити таку зовнiшньоекономiчну полiтику, яка сприяла б мaксимiзaцii вигод та мiнiмiзaцii втрат вщ мiжнaрод-них економiчних контакпв.
У перехiднiй системi виконання державою сво"х функцiй, як правило, ускладнюеться появою кризових явищ у економiчнiй та сощальнш сферах, трансформащею iнституцiонaльного середовища тощо. Саме формування ш-ституцiонaльного середовища, яке б виконувало функцiю певного кaтaлiзaто-ра процесу економiчного розвитку, провiднi економюти свiту визнають од-нiею з головних функцш держави. О^м того, необхщшсть виконання цiеi функцii також зумовлена важливютю впливу соцiaльних шституцш на формування адекватних умов, що забезпечують оптимiзaцiю взaемодii шновацшних та iнвестицiйних процесiв.
Аналiз nepe6iry перехiдних процесiв у пострадянськiй економщ дае нам Bei пiдстави погодитися з думкою росшських економю^в В.1. Кушлiна, Н.А. Волгiна та iнших щодо класифжацй функцiй держави перехщного сус-пiльства залежно вщ етапу трансформацй eкономiчноl системи [2, с. 80]. За цим критeрiем функцй держави подiляються на:
• системоформ1вт функцй;
• системостверджувальт функцй;
• системовщтворювальт функцй'.
Системоформiвнi функцй - це функцй' "пуску" яюсно ново'' системи господарювання. Вони лопчно виходять з потреби формування умов, як об'ективно нeобхiднi для становлення та функцюнування ново'' сощально-eкономiчноl системи. До таких умов, як вщомо, належить наявнiсть eкономiч-но'' свободи та конкуренцй, правового та оргашзацшного мeханiзму l'x забезпечення. Виходячи з цього, систeмоформiвнi функцй' держави перехщного пе-рiоду мютять такi шдфункцй:
• роздержавлення та приватизация;
• демонопол1защя та формування конкурентного середовища;
• формування нормативно-правово'' бази, "правил гри", що властив1 ринковш економщц
• сприяння оргатзаци шфраструктури ринкового господарства. Системостверджувальт функцй держави трансформацшного перь
оду безпосередньо пов'язаш, на нашу думку, з формуванням умов, як достат-ш для фiксування новостворено'' eкономiчноl системи, необерненосп тран-сформацiйного процесу, для функцюнування ново'' ринково'' системи на влас-нiй, адeкватнiй 1'й матeрiальнiй та органiзацiйнiй основi. Тобто, якщо систе-моформiвнi функцй' спрямоваш на формування нeобхiдних умов, то системо-ствeрджувальнi - на формування достатшх умов для функцiонування еконо-мiки в новому ринковому режимь Нeобeрнeнiсть процесу трансформацй од-ше! господарсько'' системи в iншу забезпечуеться виконанням державою таких системостверджувальних функцш:
• структурна трансформация на макрор1вт, тобто приведення галузево'' структу-ри народного господарства у в1дпов1дтсть з вимогами ринково'' економжи;
• сприяння структурно'' трансформацй' на мезор1вт, тобто на р1вт галузей та регютв, у напрямку адаптацй структури lx виробничо-господарських ком-плекс1в до ринкового режиму функцюнування та розвитку;
• сприяння структурнш трансформацй на м1крор1вт шляхом надання ринково'' ор1ентацй оргатзащйним структурам, мехатзмам та апарату управлшня ф1рм та тдприемств незалежно вщ lx форми власностц
• тдтримка тдприемництва та налагодження системи конструктивно' взае-модй з ним;
• стабшзащя досягнутого в дотрансформацшний перюд р1вня та якост1 жит-тя населення.
Системовiдтворювальнi функцй держави трансформацшного перь оду безпосередньо пов,язанi з формуванням умов, як нeобxiднi та достатш для сталого розвитку сформовано'' системи, а також з затвердженням, змщ-ненням та розширенням l'l в св^овому eкономiчному та полiтичному просто-рi. До таких, якiсно визначених функцiй держави, належать:
• формування умов, як необхвдт та достатт для сталого розвитку юнуючо1 соц1ально-економ1чно1 системи;
• забезпечення зростання р1вия та якост життя всього населения краши;
• забезпечення та захист загальнонацюнальних економ1чних штересш шляхом змщнення та розширення поля краши в св1товому економ1чному та иол1тич-ному простора
• забезпечення оптимуму державно^ муиiцииальиоï та приватно! власност1 в економ1щ краши.
Таким чином, необхщшсть державного регулювання ринково1' економь ки випливае з об'ективно притаманних державi економiчниx функцiй.
Лiтература
1. Братишко В. Национальная экономика как объект государственного управления// Экономика Украины. - 1994, № 6. - С. 71-77.
2. Государственное регулирование рыночной экономики: Учебник для вузов/ Под общ. ред. В.И. Кушлина, Н.А. Волгина; редкол.: А. А. Владимирова и др. - М.: ОАО "НПО "Экономика", 2000. - 735 с.
3. Дщкчвська Л.1., Головко Л.С. Державне регулювання економши: Навч. поаб. - К.: Знання-Прес, 2000. - 209 с.
4. Зухба Д.С., Зухба Е.Н., Каптуренко Н.Г. Принципы и проблемы государственного регулирования экономики. - Донецк: ИПЦ "Донецк", 1991. - 25 с.
5. Макроекономжа: Пщручник/ А.Г. Савченко, Г.О. Пухтаевич, О.М. Тпъонко та ш.; За ред. А.Г. Савченка. - К.: Либщь, 1995. - 208 с.
6. Михасюк 1.Р., Швайка Л.А. Державне регулювання економши: Пщручник. - Льв1в: "Магнол1я плюс"; видавець СПД ФО "В.М. П1ча", 2006. - 220 с.
7. Мочерний С.В. Економ1чна теор1я: Поабник для студенпв вищих заклад1в осв1ти. -К.: Вид. центр "Академ1я", 1999. - 592 с.
8. Орешин В.П. Государственное регулирование национальной экономики: Учеб. пособие. - М.: Юристъ, 1999. - 272 с.
9. Саниахметова Н.А. Регулирование предпринимательской деятельности в Украине: организационно-правовые аспекты, Одесса, 1998. - С. 122.
10. Стеченко Д.М. Державне регулювання економши: Навч. поабник. - К.: МАУП, 2000. - 176 с.
11. Ходов Л.Г. Основы государственной экономической политики: Учебник. - М: Изд-во БЭК. 1997. - 332 с.
12. Экономика: Учебник/ Под ред. доц. А.С. Булатова. - М.: Изд-во БЕК, 1995. - 632 с.
УДК 336.22 Ю.Я. Ковальчук - Терноптьський державный
eKOHOMÎ4Huû умверситеш
ЕЛЕМЕНТИ ПОДАТКУ ТА ПРОБЛЕМИ ÏX ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАКР1ПЛЕННЯ
Анал1зуеться сутшсть елемент1в податково'1 системи, визначаються критерп ïx оптимального функщонування в економшах перехщного типу. Вказуються основш напрями реформування системи оподаткування з огляду на необхщнють гармошзацп окремих ïï елеменпв на шляху европейсько'1 штеграцп
Yu. Ya. Kovalchuk - State Economic University of Ternopil Taxes elements and problems of their legislative setting
Essence of tax system elements is being analyzed; criteria of their optimal functioning in transition economies are defined. Guidelines of reforming tax system are pointed out, taking into account necessity of harmonization of tax elements on the way towards European integration.
