CC BY
11
вмшня розв'язувати фiзичнi задачi прищеплюе майбутньому iнженеру основнi методи й основш навички аналiтичного мислення — основи наукового мислення взагалi. Для iиженерноl освiти щ знания i вмiння е елементами поглиблено! фундаментально! тдго-товки з природничо-наукових дисциплш, у першу чергу, з фiзики, що нерозривно пов'язане з фундаментальтстю утверситетсько! освiти у цшому.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бугаев А. И. Методика преподавания физики в средней школе. Учебник для студентов педагогических вузов. — М.: Просвещение, 1985. — 460 с.
2. Пастушенко С. М., Пастушенко Т. С. Ф1зика. Означення, закони, приклади розв'язування задач. Доввдник для учшв середшх навчальних заклад1в: Навч. поибник. — 5-е вид. — К.: НАУ, Д1ал, Абетка, 2001. — 296 с.
3. Пастушенко С. М., Пастушенко Т. С. Ф1зика. Визначення, закони, формули. Доввдник для учшв: — К.: КМУЦА, Д1ал, 1996. — 136 с.
4. Пастушенко С. М., Пастушенко Т. С. Ф1зика. Визначення i закони. Довщник для учшв середшх навчальних заклад1в: Навч. поЫбник. — 2-е вид., допов. — К.: КМУЦА, Д1ал, 1998. — 336 с.
5. Пастушенко С. М., Пастушенко Т. С. Ф1зика. Означення, закони, приклади розв'язування задач. Доввдник для учшв середшх навчальних заклад1в: Навч. поЫбник. — 6-е вид., допов. — К.: НАУ, Д1ал, Абетка, 2002. — 312 с.
6. Пастушенко С. М. Розв'язуемо задач1 з ф1зики: Навч. поЫбник. — К.: Д1ал, Абетка, 2002. — 448 с. (у трьох частинах).
УДК 371.315.001.76
Олександр ПРОКАЗА, Валерш ХМЕЛЬ
ДО ПИТАННЯ ПЕДАГОГ1ЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДУКТИВНО!
КВАЗ1САМОСТ1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 СТУДЕНТ1В У ПРОЦЕС1
ОВОЛОД1ННЯ ЗМ1СТОМ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕР1АЛУ
Новi педагогiчнi технологи не повинт створюватись у вiдривi ввд позитивних до-сягнень класично! педагопки. Це вимагае порiвняльного аналiзу традицшних методик та iнновацiйних педагогiчних технологш.
Сьогоднi ми уже не можемо задовольнитись яскравими, лопчно досконалими ле-кцiями викладача. Важливо умiти створювати такi педагогiчнi умови, за яких студенти в змозi добувати та застосовувати знання в будь-як1й сферi ирофесшно! даяльност! А продукувати самостшно новi науковi знання стае можливим на основi певних цшесп-рямованих орiентирiв та рефлекси свое! дiяльностi.
За умови реалiзацil рефлекси суб'ект характеризуеться неоднозначтстю власно! свiдомостi, осюльки стосовно себе вiн виступае у рiзних iпостасях : «Я — керiвник», «Я — виконавець», «Я — контролер». Щоб дiяти у просторi таких педагогiчних ситуа-цш, необхiднi «тони» педагогiчнi технологи. Стиль лекци стае проблемно-запитальним. Викладач пояснюе не змiст нового навчального матерiалу, а сутнiсть т-знавально! задачi. Керування пошуком здiйснюеться за допомогою орiентовноl основи п1знавальних дш iз рiзною мiрою педагопчно! допомоги. Нашi дослiдження i пошуки
112
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — №6. — 2002.
знаходяться як у npocTopi юбернетично! педагопки, так i у npocTopi нових шформацш-них тeхнoлoгiй. На тдтвердження neдaгoгiчних iдeй маемо переконлиш приклади.
УДК 371.315.001.76
Олександр ПРОКАЗА, Валерш ХМЕЛЬ ПЕДАГОГ1ЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДУКТИВНО! КВАЗ1САМОСТ1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 СТУДЕНТ1В В ПРОЦЕС1 ОВОЛОД1ННЯ ЗМ1СТОМ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕР1АЛУ
На сучасному eтani сусniльнoгo розвитку сфoрмульoвaнi мета, nрioритeти i прин-ципи розвитку oсвiти [1]. Виконання вимог цього нормативного документу стае мож-ливим тiлькн на oснoвi педагопчно1 творчосл, як у науково-до^дницькш, так i у нау-ково-практичнш робот i3 втiлeння наукових досягнень у педагопчну практику.
Нoвi педагопчш технологи не noвиннi створюватись у вiдривi вiд позитивних досягнень класично! neдaгoгiкн. Це вимагае акцентувати увагу на noрiвняльнoму aнaлiзi традищйних методик та iннoвaцiйних neдaгoгiчних технологш.
Перш за все зауважимо щодо тeрмiнoлoгiчнoгo вживания «педагопчного забезпе-чення» зaмiсть «дидактичного забезпечення» рeaлiзaцil навчальних програм. Ми вважа-емо, що дoцiльнe дидактичне забезпечення обов'язково передбачае i виховну функцiю, осшльки сприяе формуванню переконаносл студeнтiв у власних iнтeлeктуaльних мож-ливостях, що веде до появи i розвитку певних тзнавальних якостей особистост!
Сьoгoднi ми вже не можемо задовольнитись яскравими, лопчно досконалими, щ-кавими лекщями викладача, як1 уважно вислуховуються та акуратно записуються, а поим вiдтвoрюються студентами. У таких випадках, вислуховуючи студенпв на зaлiкaх або екзаменах, викладач веде розмову <аз самим собою». На цю проблему ми звернули увагу к1лька рошв тому [2, с. 11-12; 3, с. 219-224].
Нeoбхiднo усвiдoмити одну з найважливших функцiй сучасно! освии — не ильки i не стiлькн забезпечити студeнтiв системою наукових знань, скшьки озбро!ти !х продуктивними способами та вмiннями добувати та застосовувати нaукoвi знання на практищ в будь-як1й сфeрi майбутньо! професшно1 дiяльнoстi. А продукувати само-стшно нoвi нaукoвi знання стае можливим на oснoвi рефлекси свое! дальность
Рeфлeксiя (reflection - лат.) — це ввдбиття у сввдомосп людини того, як ll ди сприймаються iншими людьми (дИ студента сприймаються викладачем). Рeфлeксiя та-кож пов'язана з власними мiркувaннями, самоспостереженням, сaмoaнaлiзoм власних думок та вражень. У психологи niд рeфлeксiею розумшть такий стан розвитку самосвь домосп людини, коли саме мислення стае об'ектом тзнання.
На це у свш час звернув увагу i В. О. Сухомлинський: «Жизнь убедила: первый и наиболее ощутимый результат воспитания выражается в том, что человек стал думать о самом себе. Задумался над вопросом: Что во мне хорошего и что плохого? Самые изощренные методы и приемы воспитания останутся пустыми, если они не приведут к тому, чтобы человек посмотрел на самого себя, задумался над собственной судьбой» [4].
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — №6. — 2002.
113
