CC BY
10
Науковий likiiiiK. 2002, вип. 12.3
Техшчна характеристика модифжованоУ камери МИЛ-2: вщстань вщ oci лампи до опромшюваноУ поверхн1- 100 мм; рекомендована швидюсть лЫУ на баз\ камери МИЛ-2- 6-7 м/хв (залежно вщ розмщення ламп) [5]; кшыисть ламп D типу в одному опромшюючому блош- 6шт; послщовшсть розташування опромшюю-чих блоюв- блок з D лампами, блок з Н лампами; рекомендован! типи ламп -Philips НРМ 25/С, Philips НРМ 4010, Philips НРА 1200R, Philips НРМ 15, ДРТИ.
Таким чином, проведена модертзащя камери УФ-суилння ¡з замшою ста-ндартних опромжюючих модулт модулями з металогалогенними лампами дасть можливють значно розширити асортимент опоряджувапьних MaTepianie ¡з отри-манням вищих технолопчних параметр1в Пк.
Л1тература
1. Ярки О.В. Розширеиия гами кольор1в тгментованих покритпв шляхом модифжацй ре-цептури композици та модершзацп УФ-обладнання// Науковий uicnnK. - Jlbeie: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.2.-С. 162-167.
2. Skinner D. UV curing through semi-transparent materials. The challenge of the DVD bonding process// RadTech International Conference. - Chicago (Noth America). - 1990. - P. 201-204.
3. Харитонова Г.А., Гурова Л.П., Чубукина C.M. Отделка щитовых деталей мебели поли-эфириыми лаками УФ-сушки// Деревообрабатывающая промьшшеиность. - 1989, №1.-С. 20-21.
4. Гаврилкина Г.И., Фуфаев Э.Ф., Неклесов А.Н. Эксплуатация ламп ДРТ 12000 в установках УФ-сушки на линиях "Дюрр" и "Лигнакон"// Деревообрабатывающая промышленность. -1989, №5.-С. 9-11.
5. Бёме II. Промышленная отделка поверхностей плитных материалов из древесины. - М.: Лесн. пром-сть, 1984. - С. 52-63
УДК 674.815 Доц. С.О. Апостолюк, канд. техн.
наук; доц. B.C. Джигерей, канд. техн. наук - УкрДЛТУ
ДО ПИТАНИЯ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ В1БРАЦ1Й ВЕРТИКАЛЬНИХ ЛЮОПИЛЬНИХ РАМ
Наведено результати теоретичних досшджень в1броактивносп вергикальних л1со-пильних рам, даеться спроба математично описати шбрашйш процеси, що виникають шд час ix роботи
Doc. S.O. Apostolyk, doc. V.S. Djygerey-USUFWT To a question of mathematical modeling of vibrations vertical power-saw bench
Results of theoretical investigation vibroaktivity of vertical saw mill plant and mathematical description process of vibration that appeared in this time has been given.
У результат! дослщжень, проведених ученими УкрДЛТУ, ПетербурзькоУ лкотехшчноТ академп, Архангельського л!сотехшчного ¡нституту [1, 2, 4] та ¡н., засвщчують, що основним джерелом в1брацш вертикапьних люопильних рам е коливання переважно двох мае: маси пильноУ рамки mt i маси шатунно-криво-шипного мехашзму т2. У зв'язку з цим для подальших теоретичних дослщжень Bi6paum була прийнята двомасова динам1чна модель л1сопильноУ рами (рис. 1).
Шд час роботи люопильноУ рами дпоть сили ¡нерци, сили рЬання, сили удару, а також сили скребшня, HKi породжують поздовжш, поперечш та крутильш коливання динам1чноУ системи.
3. Texiiojioriu га устагкувлимя меревоибробннх IIi.п[|)1|tMl ]is \15
Укра'шський державний лкотехшчний ун1верситет
V V Ч Ч ЦМИ
Рис. 1. Динамхчна модель вертикалыюИлкопильноХрами Коливання масово'Г системи (рис. 1) можна описати за допомогою дифере-
нщальних р1внянь П-го порядку:
/и,*, + с2 + к[хх + е1)=Рх-Рх+РСК- (/ -у/0); (1)
от,у, + см + ку,=Ру-Ру + РСК - Бу3 (/ - у70); (2)
т2х2 + с3х2 + Ь2 = /•; -Рх + Рск - Бх5 (/ - у70); (3)
«2 Уг + СаУ2 + к.[уг+12)=Ру-Ру + Ра- (< ~ Ро)', (4)
т2г2Ч> = {Р-Рск-8б{1-]10)}. (5)
де: от, — сумарна маса пильнси рамки 1 колоди; т2 — маса кривошипно-шатунного мехашзму; х, у — лшшне в1броперем1щення; У - кутове вШроперемщення; Рск — сила скребжня деревини р1зцями пилки; 8 (г- - функщя Д1рака; ] - кшьмсть удар1в; / — поточний час; /0 - час удару; к - коефщ1ент опору примусового руху
колоди до пильно1 рамки подавальним механ!змом, де к = —; г, - час рпання (час
робочого ходу рамки); Рх, - вщповщно горизонтальна 1 вертикальна сили ¡нер-цп; Рх, Ру — вщповщно горизонтальна 1 вертикальна сили р1зання; Бх, 5у - вщпов1-дно горизонтальна 1 вертикальна сили удару р1зщв пилок у колоду; — горизон-тальний пром1жок м1ж повзуном 1 направляючими шинами пильно'1 рамки; (2 -сумарний вертикальний пром1жок у пщшипникових вузлах ннжньоУ 1 верхньо'1 головки шатуна (0,2 мм < (2 <0,3 мм); С, — сумарна вертикальна жорстюсть систем "повзун-направляюч1 шипи пильно'1 рамки" ! "кривошипно-шатунний мехашзм"; С2 — горизонтальна жорстюсть системи " повзун-направляюч1 шипи пильно'1 рам-
126 Збфннк науково-гсх1||Ч11Их праць
Науковий вкиик. 2002, вип. 12.3
ки"; С3,С4 - вщповщно, горизонтальна \ вертикальна жорстюсть систем "криво-шипно-шатунний мехашзм".
Пюля складних математичних перетворень розв'язок ршняння (1) можна записати у виглядк
^-7[(к - тхсо2 )(ТХ2 + сох оЛ) +
х1(1) = -е1(т12 + и + -2 2 ,
с2со2(к- тха> )
+ с2а>
.чт (о1 - -
сое
011'
-¡т рХ21
\
+ Р,
"хи 2 2/1 2 ,2 1 с2а>2(к -тхсо )
Е,(ТХ2 + созсо1)\-^~
«=12/7,
Л Я 0)1 - -
V
«I
сое
Д,2»
/?,2/
2г]2 Еп(
2 с2(02
4 Во " 2^7, .
Е6(ТХ2 + соха,(,) + £8| 1иа,Г-—я'л^
Рп
а2 Рп
Е<(Тп + сох ¿у/ ^ - £,
сое'
.«12'
ХШ ОЯ--ХШ /?,2(
Р\2
Е6(Т]2 + сох «,/,) + £8] сг,/---х;'и Д2/<?"12'
А 2
+ ——[£12^12 +«ма20 + 2 Ч2
+ £,0 х/ла2/--— хшРх21еаи'
V Р12
-япрпО - р0)еа»(,-'°> ■ 6(1 - М.
де:
£, -(к-тхсо2)$тср-с2сосоз<р; £4 =(к-тхсо2)совср-с2созт<р; Е6=(к- тха2 ) соз <р + с2а, л'л <р; £8 = с2а, сох <р-(к- тха2 ) хш ср;
£,0 = с2а2сохср + (к-тха\)хш<р; ЕХ2= с2а2¡¡пер-(к-тха2)сох<р;
Т\2 = I —^з'п /3Х21 - сояаХ21 \еЩ2';
Ао=~Г; В°=~Г2Т~: 1х+(2 г,+/2
7 1 . 2пМх ~ 8(1х+12) 2п7Х)+~2) . 2пШ
Ап = — хш-Д0 = —1-=^сох----хш-;
пп 1х + 12 12(пл)- (1х+12) 2(1х+12)
>]х = с2а2 +(к- тха2)2; ц2 =с\а\+(к-тха\)2;
2 пп с-, „ ^4тхк-
2 пл ах =-+ со;
и +/,
Г, +/-
С2 л
2т
2т,
3 причини гром13дкосгп результат розв'язання р1внянь (2-5) тут не наводиться.
Розв'язок р1внянь (1-5) дае можливють анал1тично визначити в1бропере-м1щення у горизонтальному 1 вертикальному напрямах, а також кутов1 в1бропере-м1щення. Визначення цих параметр!в мае виршапьне значения при розробщ д1е-вих заход1в щодо зниження в1броакустично! активносп люопильних рам.
3. Технолш ¡и та устаткувамни деревообробмнх 111Л пршме 111
127
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Лпература
КДсряиш Р. В. Вибрации лесопильных рам. - Л.: ичд-во Ленинградского университета, 1986. - 143 с.
2. Апостолюк С.О. К вопросу моделирования вибраций системы "сганок-инструмент-дсталь-приспособление" при фрезеровании древесины. ИВУЗ, "Леси, журнал", Архангельск, 1978,
№6.
3. Тимошенко C.1I. Колебания в инженерном деле. - М.: Машиностроение. 1968.-218 с.
4. Пышник U.M. Акустическая диагностика технического состояния лесопильных рам -Дис. к.т.н., Львов, 1984.
УДК674.815-41-023 Доц. ЮЛ. Грицюк, канд. техн. наук -УкрДЛТУ
РОЗМIРОУТВОРЕННЯ МЕБЛЕВИХ ДЕТАЛЕЙ
Анал13уються тралицшш шдходи шодо процесу розм!роутворення меблевих вироб1в i po3Mipie деталей, poiMipin заготовок i Tnnopo3MipiB розкроюваних Maiepi.uiiR, принцишв формування карт розкрою i проектування схем органпацм ÏI1 виготовлення меблевих деталей, комнонування схем розкршного обладнання i пилкових установок.
Doc. Yu.l. Gryciuk, Dr. Sc. - USUFWT Size determining for furniture blanks
Traditional approaches to size determining of furniture items and their parts as well as standards for sizex of blanks and cutting manerials are being analysed. Principles for formation of cutting maps and designing of schemes for technological processes of furniture blanks production and composition of schemes for cutting equipment and saw installations also are considered.
На ефектившеть використання плитних деревиих MaTepianie (ПДМ) знач-ною мфою впливають po3Mipn деталей, ям з них виготовляються. TaKi площинш детал1 переважно € конструктивними чи оздоблювальними елементами будь-якого меблевого виробу. Однак, перед тнм, як виявити чинннки, ям впливають на розм1ри меблевих деталей, виготовлених з ПДМ, спочатку дамо вщповщь на таке запитання: а чи ¡снуе на сьогодш проблема розм!роутворення меблевих деталей?
Пов'язано це з тим, що рашше практично на ecix промислових тдприемст-вах, у тому чист i на меблевих, широко використовувалася стандартизашя, яка вважаеться одним з ефективних 3aco6ie розм1роутворення меблевих деталей. Без стандартизацп меблевих елемент1в переважно ш один з виробш не впроваджував-ся у сершне чи масове виробництво, з ïï участю модершзувалися ¡снуюч1 проекти мебл1в i створювалися hobî. Основне завдання стандартизацп поля гало в узго-дженш якост1 меблевих внроб1в з якктю сировини, Maiepianie, иатвфабрикапв i комплектуючих до них. Вир1шувапось воно на ochobî принцишв взаемозамшнос-tî, ушфшацп та агрегатування, ям широко використовувалися при виготовленш меблевих вироб1в.
Однак, як застосовуеться стандартизашя сьогодж на меблевих тдприемст-вах при проектуванш вироб1в нам якраз i необхщно вияенити. Розглянемо також питания впливу утфшацп на розм1ри меблевих деталей i на ефектившеть використання ПДМ. OKpiM того, проаналЬуемо ochobhî роботи, пов'язаш з даними питаниями, вияенимо ïx ociiOBiii переваш та недол1ки.
128 J6ipHHK м ял ко uni см) i чи н \ працъ
