CC BY
15
ЕШО.О ¡1
GOQO б(ю. a
4oao 4uo.d
20(10 2 (Ю0
a doo dodg jjj L В
-200.0 -200.0
-4oao 400.0
-€00-0 600. d
-8oa.o -800. d
-1000 -100d
3d35 3388 3741 4093! 4445! 4799! 6152 5505! 58571 52101 7459 s048 в638! 9227! 98ш 0406 0995 1585 2174 12764
Правый канал
Рис. 1. Электромиограммы жевательных мышц обследованных контрольной и клинической групп а - интактный жевательный апарат; б - клиническая группа, I - подгруппа; в - клиническая группа, II
- подгруппа.
Реферат
ЯКЮНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕЛЕКТРОМЮГРАФ1ЧНИХ ЗАПИС1В У ОС1Б 3 ПОВНОЮ ВТРАТОЮ ПРИРОДНИХ ЗУБ IB
Рубаненко В.В., Мартиненко I.M., Дворник В.М.
Ключов1 слова: повна вторинна аденгпя, електромюграф1чы дослщження.
У статп приведен! даы анал1зу якосп електромюграф1чних запиав у oci6 з повною втратою природ-них 3y6iB i результати Тх пор1вняльноТ оцшки з електромюграмами контрольно'!' групп. На цш пщстав1 представилося можливим встановити стушнь функцюнальних порушень в жувальному anapaTi пюля втрати зуб1в. Разом з серйозними вщмшностями в структур! запиав у пац1етчв контрольно'!' i клш1чноТ груп вщм1чено, що характер електромюграм у oci6 тих, що користувалися повними зшмними протезами ¡стотно вщр1зняеться вщ таких у пац1ент1в, яким дан1 конструкцП' виготовлялися вперше. Результати проведеного анал1зу електром1ограм можуть з'явитися початковим матер1алом для пор1вняння на pi3-них етапах ортопедичного л1кування.
Summary
QUALITATIVE CHARACTERISTICS OF ELECTROMYOGRAPHIC RECORDS IN FULLY EDENTULOUS PERSONS
Rubanenko V.V., Martynenko I.N., DvornikV.N.
Keywords: complete secondary edentia, electromyographic researches.
This article presents the findings obtained by analyzing the quality of electromyographic records in completely edentulous patients. These findings were compared with the electromyographic records of the control group. It enables to find out the degree of functional disorders of masticatory apparatus after teeth loss. Alongside with marked differences in the structure of the records between the patients of test group and control group, it has been noticed the characteristics of electromyograms in persons who has already worn full removable dentures significantly differ from those in patients for whom these dentures are being fabricated for the first time. The results of the analysis of electromyograms may be used as grounds for compare at the different stages of orthopedic treatment.
Tom 10, Выпуск 3
57
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна ак аде Mi я»
УДК: 616.314-002-084-085.31:546.46 Рябоконь С.М., Гладка О.М.
ДИНАММА ВНАЧЕНЬ БЮФВИЧНИХ П0КАВНИК1В Р0Т0В01 Р1ДИНИ У ПАЦ1ЕНТ1В В Р13НИМ Р1ВНЕМ КАР1ЕСУ ЗУБ1В
Харшськш нацюнальний медичний университет, м.Харш, УкраТ'на.
Профшактика кар{есу зуб{в, яка проводилася патентам молодого вшу хворими на кар{ес зуб{в за допомогою комплексного використання 5% розчину сульфату магтю та мтералъного бальзаму на основ{ б{шоф{ту - «Эликсир для полости рта» призвела до нормал1зацп бюф{зичних показни-тв ротовог ргдини.
Ключов1 слова: ротова рщина, в'язкють, 1\/мкрокристал1зац1я слини.
Вступ
За останш роки отримано багато ¡нформаци, яка евщчить про важливу роль ротовоТ рщини в регуляци гомеостазу порожнини рота. В евт су-часних дослщжень ротова рщина представляе собою структуровану бюлопчну рщину, яка мае в'язку консистенцш з вщносною щтьнютю 1,001 - 1,017 та складаеться з сумЫ секрету уах слинних залоз, злущених еп1тел1альних кттин, розпаду м1груючих лейкоцттв, 1\жрооргашзм1в та продукте |'х життед1яльносп, залиошв Ш та ¡нш. [1,2].
Змши ктькюних та якюних показниш слини в значнш м1р1 визначають стшкють зуб1в до кар1есу. Важливу роль в цих процесах вщ1грають рН ротовоТ рщини та ТТ ферментивний склад.
Вченими доведено, що при ппосаливаци вщм1чаеться бтьш ¡нтенсивне ураження зуб1в кар1есом, а при ксеростоми завжди виникае про-гресуюча деструкц1я твердих тканин зуб1в [2]. Також вщомий негативний вплив електромагшт-ного випромшювання на процес кристал1заци ротовоТ рщини, пщ д1ею якого однорщы велию дендритш кристали змшюються на роздроблеш та дезор1ентоваш [3], що призводить до змен-шення стшкосп зуб1в до подразниш.
Багатьма вченими в кшшко - експеримента-льних дослщженнях доведена ремшерал1зуюча властивють ротовоТ рщини, так, вщомо, що таю макроелементи, як кальцш та фосфор поступа-ють в емаль зуб1в також з1 слини [4].
Ротова рщина при певних умовах може кристал1зуватися та утворювати малюнки [5,6]. В залежносп вщ ступеню активносп карюзного процесу структура цих малюнш змшюеться. П.А.Леусом (1977) вперше доведено, що пюля висушування крапл1 ротовоТ рщини на предметному оом залишаеться осад, який мае р1зномаш-тну м1кроскошчну будову [7].
Результати вивчення м1крокристал1заци пред-ставляють певний ¡нтерес, бо вони можуть ха-рактеризувати ремшерал1зуючу властивють слини. Так, Л.А.Дубровша (1989), вивчаючи типи м1крокристал1заци в залежносп вщ ¡нтенсивносп кар1есу зуб1в, встановила три типи
м1крокристал1зацм та зв язала Тх з штенсивнютю Kapiecy зуб1в: I тип - чп~кий малюнок продовже-них кристалопризматичних структур, що зросли-ся один з одним та займають всю поверхню крапл1; II тип - в центр1 крапл1 можна побачити окрем1 дендритн1 кристалопризматичн1 структури менших розм1р1в, н1ж при I тип1; III тип - по веш крапл1 можна побачити велику ктькють ¡зометрично розташованих кристал1чних структур неправильно'! форми [8].
Оцшку м1крокристал1заци слини (МКС) прово-дять в балах вщ 0 до 5. Для компенсованоТ' форми розвитку Kapiecy найбтьш притаманний I тип м1крокристал1заци (5бал1в),
субкомпенсованоТ' - II тип (3 чи 4 бали), декомпенсованоТ'- III тип м1крокристал1зац1 (вщ 0 до 2 бал1в).
Тому ротову рщину вважають цшним прогно-стичним тестом [9,10,11]. Саме це середовище об'еднуе зовшшы та внутр1шн1 ланцюги патогенезу карюзного процесу. Найважлив1шими в цьому выношены факторами слини е швидкють м утворювання, в'язкють, вмют мшеральних ком-понент1в, pH, буферы властивосп, орган1чний склад та антибактер1альн1 властивостк
Метою дослщження е визначення впливу за-пропонованого Kapiec профтактичного комплексу на бюф1зичн1 показники ротовоТ рщини.
Матср1али та методи дослпджсння
Нами обстежено 35 пац1ент1в без супутньоТ' патологи BiKOM 18-25 рок1в, яких розподтили на дв1 групи. Основну групу склали 27 пац1ент1в з високим р1внем ¡нтенсивност1 Kapiecy 3y6iB, який дор1внював 0,5±0,17. Групу контролю склали 8 пац1ет1в з низьким р1внем ¡нтенсивносп Kapiecy 3y6iB, у яких виявлеш ¡нтактш зубн1 ряди -КПВ=0. PieeHb ¡нтенсивност1 Kapiecy (PIK) ми розраховували за методикою запропонованою П.А.Леусом (1990р.) Для ¡нтерпретацп значень ¡ндексу PIK, автором запропонована наступна града^я р1вня ¡нтенсивносп Kapiecy зуб1в: вщ 0 до 0,15 - низький; вщ 0,16 до 0,30 - середнш; вщ 0,31 до 0,60 - високий; бтьш ыж 0,60 - дуже високий [7,11].
Патентам основноТ' групи на протяз1 мюяця
* Стаття е фрагментом НДР кафедри терапевтичноТ стоматологи ХНМУ «Удосконалення та розробка нових методщ fliamoc-тики та лкування хворих патолопею щелепно - лицьовоТ область № державно!' реестрацм 0106U001858.
були проведен! наступы кар1еспрофтактичш заходи: на протяз1 перших двох тижыв на поверх-ню твердих тканин зуб1в проводили аплкацш 5% розчину сульфату магшю по 10 хвилин, на протяз1 останшх двох тижшв призначали вп"чизняний мшеральний препарат на основ1 б1шофп"у - «Эликсир для полости рта» шляхом щоденного дворазового втирання 1- 2 крапель елксиру в тверд1 тканини зуб1в за допомогою зубно'Г щ1тки на протяз1 3-5 хвилин вранц1 та ввечеру пюля звичайного чищення зуб1в. В якосп активних компоненте препарат вмщуе б1шоф1т (хпористий магнш) та глюконат кальцш. Основною скпадовою б1шофп"у е макроелемент магнш, який бере участь в енергетичному, пластичному, електролп"ному та мшеральному обмшах, а саме, приймае участь в обмш1 фосфору, синтез! АТФ, регуляци гткол1зу, побудов1 кютковоТ' тканини та слугуе кофактором для бтьш ыж трьохсот ферметчв, що регулюють р1зн1 функци оргашзму.
За допомогою юпыко - лабораторних метод1в дослщження проведено вивчення швидкосп не-стимульованого слиновидтення (мл/хв), в'язкють, рН, тест м1крокристал1зацП' та мшера-льний потенц1ал слини (МПС).
У вах пац1ент1в основноТ' та контрольно'!' груп вранц1 натще проводили заб1р ротовоТ рщини в охолоджеы х1м1чно чисп градуйоваш проб1рки за методикою В.К. Леонтьева та Ю.А.Петровича [12]. Патенту пропонували схилити пщборщдя до грудей, при цьому ротова рщина спкае в проб1рку, яка приставлена до нижньоТ губи. Обов'язково враховували час збирання ротовоТ рщини.
Швидкють нестимульованого слиновидтення розраховували за формулою: ШС= УДУ; де: ШС - швидкють сал1ваци; V - об'ем слини, яка видтилася за певний термш часу, мл; М - час збирання слини, хв.
В'язкють ротовоТ рщини визначали за методикою, запропонованою Т.Л.Редшовою (1991) за наступною формулою : \/в/\/с=Вс/Вв; де: \/в -об'ем води, яка виткла, мл; Ус - об'ем слини, яка виткла, мл;
Вс - в'язкють слини (вщн.од); Вв - в'язкють води (вщн.од).
Водневий показник слини (рН) визначали за допомогою юномеру уыверсальному Е11ТЕСН (Англ1я).
Б10ф1зичн1 показники ротовоТ р/дини в о<
М1крокристал1зац1ю визначали за методикою, яка була запропонована Леусом П.А.[7]. Для цього проводили 3a6ip ротовоТ рщини з дна по-рожнини рота за допомогою стерильно'!' шпетки, рщину наносили на предметне скло у вигляд1 трьох р1внозначних крапель та висушували при юмнатнш температур!. Cyxi крапл1 слини вивча-ли пщ стереом1кроскопом у вщдзеркаленому свптм при малому збтьшеннк Оцшку МПС проводили з розрахунку перегляду Bcie'i' площ1 висушеноТ' крапл1 слини та розраховували в залежносп вщ виявлених тип1в кристалоутво-рення: 0,0 -1,0 - дуже низький; 1,1 -2,0 - низь-кий; 2,1 - 3,0 - задовтьний; 3,1 - 4,0 -високий; 4,1 -5,0-дуже високий.
Повторы клшшо - лабораторш дослщження ротовоТ рщини у пац1етчв основноТ' групи вивча-ли одразу пюля проведения профтактичного курсу та через мюяць. Патентам контрольно'!' групи були призначеш звичайш ririeHiHHi заходи.
Результати та "ix обговорення
За результатами проведених клшшо - лабораторних дослщжень встановлено, що швидкють нестимульованого слиновидтення в основнш rpyni обстежених знижена у пор1внянш 3i значениями в rpyni контролю та складае 0,3±0,05 мл/хв та 0,52±0,02 мл/хв вщповщно. Також в основнш rpyni дослщжених водневий показник змщений бтьш в кисле середовище та складае 6,4±0,02, TOfli як в rpyni контролю вш становить 7,1 ±0,03. В'язкють слини в основнш rpyni майже в 2,5 рази вища за таку в rpyni контролю та складае 6,8±0,04 та 2,7±0,02 вщповщно. Р1зниця у Bcix випадках достов1рна. За даними тесту м1крокристал1заци ротово'1 рщини можна зробити висновки, що в основнш rpyni при високому PIK превалюе II тип - 58%, в основнш rpyni в oci6 з ¡нтактними зубними рядами - I тип - 84%. Мшеральний показник слини в контрольнш rpyni знаходиться на дуже високому piBHi, TOfli як в основнш rpyni BiH задовтьний.
На niflCTaei проведеного клшшо - лабораторного дослщження нами доведено, що особи з низьким р1внем резистентносп до Kapiecy 3y6iB мають знижеы показники швидкосп нестимульованого слиновидтення, в'язкосп, pH, МПС у пор1вняны з особами з високим р1внем Kapiecpe-зистентностк
Таблиця
з р1зним р1внем ¡HmeHCueHOcmi Kapiecy зуб'т (M±m)
Показники ротовоТ рщини Основна група до проведения профтактичних дш, п = 27 Основна група пюля проведения профтактичних дш, п=27 Контрольна група, п = 8
Швидкють нестимульованого слиновидтення, мл/хв. 0,3±0,05 0,47±0,02* 0,52±0,02"
pH (вщн.од) 6,4±0,02 6,9±0,07 7,1 ±0,03
В'язкють 6,8±0,04 3,9±0,03 2,7±0,02
1-19% I - 38% I - 84%
Тест MiKpo кристал1заци,% II - 58% II - 54% II - 12%
III -24% III -8 % III -4%
МПС(бали) 2,9±0,02 3,7±0,02 4,8±0,05
ilpuMirriKa: *показник статистичноГ docmoeipHocmi (p<0,05) при nopieHBHHi з аналогмним показником до лмування.
** показник статистичноГ docmoeipHocmi (р<0,05) при пор1внянн1 з аналогнним показником пюля лкування.
Том 10, Выпуск 3
59
liiC. I II IIi' ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна ак аде mí я»
Як евщчать отримаы нами даы, при повторному, через мюяць, вивченш ротовоТ рщини у пац1ент1в основноТ' групп пюля проведеного Kapi-еспрофтактичного заходу швидкють нестиму-льованого слиновидтення пщвищуеться з 0,3±0,05 до 0,47±0,02 мл/хв, також пщвищуеться р1вень рН з 6,4±0,02 до 6,9±0,07 та наближаеть-ся до значень показниш контрольно'!' групп, знижуеться р1вень в'язкосп слини майже в два рази, а також пщвищуеться р1вень мшерального потенц1алу слини з задовтьного до високого. Доведено, що через мюяць пюля проведеного лкування показники швидкосп нестимульовано-го слиновидтення, рН та МПС залишаються на високому piBHi, знижуеться в'язкють ротовоТ' pi-дини з 6,8±0,04 до 3,9 ±0,03 вщповщно та незна-чно пщвищуеться вщеоток росту I типу кристалн заци (табл.1).
Таким чином, виявлеы нами шшко - лабора-торн1 зм1ни ротовоТ рщини евщчать про пщви-щення швидкосп нестимульованого слиновидн лення, рН та МПС та зниження в'язкосп ротовоТ рщини у пац1ент1в з низьким р1внем резистент-ност1 до Kapiecy зуб1в пщ впливом використання на протяз1 одного мюяця аплшацш 5% розчину сульфату магшю та природного магншвмюного препарату - «Эликсир для полости рта», що обумовлюе зниження Kapiecy зуб1в.
Висновки
Отримаш нами даы дозволили зробити наступи! висновки, що особи з низьким р1внем ¡нтен-сивност1 Kapiecy зуб1в мають знижену швидкють видтення ротовоТ' рщини, знижений показник рН та знижений мшеральний потенц1ал слини, ви-соку в'язкють ротовоТ рщини, шж особи з висо-ким р1внем ¡нтенсивносп Kapiecy 3y6iB. Використання запропонованого Kapiec профтактичного комплексу, що мютить 5% розчин сульфату маг-н1ю та природного магншвмюного препарату -«Эликсир для полости рта» призводить до нор-
Реферат
ДИНАМИКА ЗНАЧЕНИЙ БИОФИЗИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ У ПАЦИЕНТОВ С РАЗЛИЧНЫМ УРОВНЕМ КАРИЕСА ЗУБОВ Рябоконь Е.Н., Гладкая Е.Н.
Ключевые слова: ротовая жидкость, вязкость, микрокристаллизация слюны.
Профилактика кариеса проводилась пациентам молодого возраста имеющим кариес зубов с помощью комплексного использования 5% раствора сульфата магния и минерального бальзама на основе бишофита - «Эликсир для полости рта». Применение данного комплекса препаратов привело к нормализации биофизических показателей ротовой жидкости.
Summary
DYNAMICS OF ORAL FLUID BIOPHYSICAL INDICES IN PATIENTS WITH VARIOUS LEVEL OF DENTAL CARIES
Rabokon E.N., Gladkaya E.N.
Key words; oral liquid, viscosity, saliva crystallization.
Young patients participated in the program of caries prevention which includes the complex application of 5% magnesium sulfate solution and bischofite mineral balsam. The introduction of these oral remedies has resulted in normalization of oral fluid biophysical indices.
мал1зацм бюф1зичних показниш ротовоТ рщини, що обумовлюе зниження розвитку Kapiecy 3y6iB. Запропонований кар1еспофтакичний комплекс потребуе подальшого вивчення в якосп засобу для зниження ¡нтенсивносп та розповсюдженос-tí Kapiecy 3y6iB.
Л1тература
1. Леонтьев B.K. Изменение структурных свойств слюны при изменении pH / В.К.Леонтьев, М.В. Галиулина, И.В.Ганзина // Стоматология. - 1999. - №2. - С. 22 - 24.
2. Тарасенко Л.М. Биохимия органов полости рта / Л.М.Тарасенко, К.С.Непорада // Учебное пособие для студентов факультета подготовки иностранных студентов. - Полтава, 2007.-С.59.
3. Ломиашвили Л.М. Влияние ополаскивателей, содержащих аминофторид, на свойства ротовой жидкости лиц, подвергшихся воздействию электромагнитного излучения персонального компьютера (Часть II) / Л.М.Ломиашвили, В.В.Седельников, М.А.Борисенко, М.Б.Елендо // - Институт стоматологи. - 2010. -№1,-С. 68-69.
4. Боровский Е.В., Леонтьев В.К. Биология полости рта -М.:Медицина, 2001. - 187с.
5. Сайфулина Х.М. Оценка микрокристаллизации слюны у детей при кариесогенной ситуации в полости рта / Х.М.Сайфулина, Л.Р.Поздеев, Л.Р.Гунчев // Методические рекомендации для субординаторов и врачей - интернов. - Казань,1992. - С.32-46.
6. Леонтьев В.К. О мицеллярном состоянии слюны / В.К.Леонтьев, М.В. Галиулина М.В. // Стоматология. - 1991. -№5.-С. 17-20.
7. Леус П.А. Клинико-экспериментальное исследование патогенеза, патогенетической консервативной терапии и профилактики кариеса зубов: автореф. дис. на соискание научной степени д-ра мед.наук. спец.14.00.21 «Стоматология» /П.А.Леус. - М., 1977.-30 с.
8. Гавриков К.В. Физиологий и патология слюнных желез / К.В.Гавриков, В.Ф.Михальченко В.Ф., Т.Н.Радышевская, Н.Ф. Алешина //Учебно -методическое пособие. - Волгоград,1998. -15 с.
9. Токуева Л.Н. Кальций, неорганический фосфор смешанной слюны, скорость слюноотделения и кариесрезистентность зубов в период их минерализации у детей / Стоматология. -1983.-№1.-С.62-64.
Слюна: ее значение для здоровья и роль при заболеваниях. // International Dental Journal. -1992. - V 42, №4, - P. 291-304. Страх О.О.Клиническое обоснование минерализующего эффекта зубных паст при лечении начального кариеса: автореф. дис. на соискание научной степени канд. мед.наук, спец.14.00.21 «Стоматология» /О.О. Страх. - Ижевск, 2006. -20 с.
Леонтьев В. К. Биохимические методы исследования в клинической и экспериментальной стоматологи. / В. К. Леонтьев, Ю. А. Петрович Методическое пособие. - Омск, 1976 - 87с.
10.
11.
12.
