CC BY
13
6. Goralskiy L. P. Osnovi gistologichnoyi tehniki i morfofunktsionalni metodi doslidzhen u normi ta pri patologiyi / L. P. Goralskiy, V. T Homich, O. I. Kononskiy // - Zhitomir: PolIssya, - 2011. - 288 s.
7. Karupu V. Ya. Elektronnaya mikroskopiya / V. Ya. Karupu // - Kiev: Vischa shkola, - 1984. - 207 s.
8. Kozinets G. I. Kletki krovi i kostnogo mozga: Atlas / G. I. Kozinets, Z. G. Shishkanova, T. G. Saryicheva [i dr.] // - M.: Meditsinskoe informatsionnoe agenstvo, - 2004. -203 s.
9. Mihaltsov A. N. Biologicheski aktivnyie pentidyi kostnogo mozga i ih rol v regulyatsii granulomonotsitonoeza. //Avtoref. diss..kand. med. nauk 2007. - 19 s.
10. Sarkisov S. Mikroskopicheskaya tehnika: rukovodstvo / S. Sarkisov, Yu. L. Perov // - M.: Meditsina, - 1996. -544 s.
11. Sposib zabarvlennya zabarvlennya napivtonkih zriziv. Dekl. patent na korisnu model No.75669 i No.201206261, zayavl. 24.05.2012 opubl. 10.12.2012, byul. No. 23. Shepltko V.I., Eroshenko G.A., Yakushko O.V., Vilhova O.V.
12. Udut E. V. Rol gemopoeticheskih rostovyih faktorov v regeneratsii krovetvoreniya pri mielosupressii, vyizvannoy vvedeniem etopozida / E. V. Udut, V. V. Zhdanov, L. A. Guryantseva [i dr.] // Byul. eksperim. biologii i meditsinyi. - 2001. T. 131. No. 5. S. 512-516.
13. Fedorov N. A. Normalnoe krovetvorenie i ego regulyatsiya / N. A. Fedorov // - M.: «Meditsina», - 1976, 543 s.
14. Humphrey Ch.D. A simple methylene blue-azure II - basic Fuchsin stain for epoxy-embedded tissue sections / Ch. D. Humphrey, F. E. Pittman // Stain Technol. - 1974. - Vol. 49, № 1. - P. 9 -14.
15. Lynn J. Rapid toluidine blue staning of Epon-embeded and mounted "adjactnt" sections / J. Lynn // Am. J. Clin. Path. -1965. - № 44. - P. 57 - 58.
МОРФОЛОГИЯ КРАСНОГО КОСТНОГО МОЗГА И ЭРИТРОИДНОГО РОСТКА КРЫС В НОРМЕ Билаш С. М., Борута Н. В., Шепитько В. И., Ерошенко Г. А.
В статье представлена структурно-функциональная организация красного костного мозга бедренной кости половозрелых белых крыс в норме. Установлено, что его строма представлена костными балками и ретикулярной тканью. В ретикулярной ткани обнаружено большое количество кровеносных сосудов в основном синусоидных капилляров. В петлях ретикулярной ткани находятся гемопоэтические клетки на разных стадиях развития, которые сгруппированные в островки. Проведеная детализация строения красного костного мозга в норме расширяет представление о механизме кроветворения, что в дальнейшем позволит установить основные звенья патогенеза заболеваний системы крови.
Ключевые слова: кроветворение, красный костный мозг, эритробластический островок, морфометрия.
Стаття надшшла 17.09.2015 р.
MORPHOLOGY OF NORMAL RATS' BONE MARROW AND ERYTHROID Bilash S. M., Boruta N. V., Shepitko V. I., Yeroshenko G. A.
The article presents the structural and functional organization of the mature white rat normal red bone marrow of the femur. It is established that its stroma is represented by the bone beams and reticular tissue. In reticular tissue a large number of blood vessels of sinusoidal capillaries mainly is found. On hinges of reticular tissue are hematopoietic cells in various stages of development which are grouped into islands. The detailed disccription of normal structure of red bone marrow has been made that extends understanding of the mechanism of blood formation, which in future will establish the basic pathogenesis of diseases of the blood.
Key words: hematopoiesis, red bone marrow, erytroblastychnyy island morphometry.
Рецензент Старченко I.I.
УДК 616.341-018:616.34-002] - 092.9
ДИНАМ1КА ЗМ1Н ГЕМОМ1КРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА ТОНКО1 КИШКИ ПРИ
ГОСТРОМУ ЕНТЕРИТ1
Дослщження проведено на 40 статевозрших щурах-самцях лшп «Вютар». При гострому ентерит резистивна ланка ГМЦР тонко! кишки характеризувалась рiзким зменшенням показниюв середшх дiаметрiв з максимальним значенням на 2-3 доби та збшьшенням з максимальним значенням на 15 добу. Вщновленням !х до показниюв штактно! групи вщбувалось на 45 добу. Для обмшно! ланки встановлена динамка змш середшх показниюв, яка характерна для артерюл. На вщмшу вщ резистивно! i обмшно! ланок гострий ентерит викликае збшьшення дiаметрiв емшсно! ланки з максимальним значенням на 15-25 доби та вщновленням до значень штактно'! групи на 45 добу.
Ключов! слова: щур, тонка кишка, гемомжроциркуляторне русло, гострий ентерит.
Дослщження гемомшроциркуляторного русла (ГМЦР) в органах та тканинах е одним з основних параметрами, що визначають устх вщновних процешв при будь-яких деструктивних змшах викликаних запальним процесом [1, 2].
Утворення ексудату розпочинаеться вщразу тсля пошкодження тканини тонко! кишки { як наслщок шдвищуеться проникшсть судинно! стшки у вигляд1 ексудацп плазми кров1 { емпрацп кттин. Це е результатом пошкоджуючо! дп мед1атор1в запалення на ендотелп судин мшроциркуляторного русла [3, 5]. Змши яких зазнають ендотел1альн1 клггини проявляються у
вигляд1 шдсилення тноцитозу, утворення м1жендотел1альних щ1лин при скороченш едотелюципв, виникнення трансендотел1альних канал1в, що сприяе тромбоутворенню [6].
Серед клшшо-морфолопчних ознак запалення найголовшше мюце займае реакщя з боку ГМЦР, так як дана ланка представлена системою кровоносних i л1мфатичних судин i першою реагуе на патогенний фактор за рахунок активно! участ в транскапшярному обмiнi [7].
Метою роботи було вивчення морфометричних показниюв гемомiкроциркуляторного русла тонко! кишки (дванадцятипало!, порожньо!. клубово!) при гострому ентеритi у щурiв.
Матерiал та методи дослiдження. Об'ектом експериментального дослiдження була стiнка тонко! кишки (дванадцятипала, порожня, клубова), вилучена вщ 40 статевозрiлих щурiв-самцiв лшп "Вютар". Експеримент був проведений зпдно з "Правилами використання лабораторних експериментальних тварин" (2006, додаток 4) i Гельсiнською декларацiею про гуманне ставлення до тварин.
Тварини були роздшеш на двi груп: I група - штактш тварини 5; II група - 45 тварин, яким моделювався гострий ентерит у щурiв.
Тварин виводили з експерименту шляхом передозування тiопенталового наркозу згiдно встановлених термшв (1, 2, 3, 6, 15, 25, 45 доби). Фрагменти тонко! кишки ущшьнювали в парафш та епоксидну смолу за загальноприйнятими методиками, та виготовляли з них пстолопчш зрiзи, якi забарвлювали: гематоксилш-еозином за Ван Гiзон, по Харту (парафiновi зрiзи), полiхромним барвником, метиленовим сишм.
Проводили вимiрювання внутрiшнього дiаметру судин ГМЦР в слизовiй оболонщ та пiдслизовому прошарку. Використовували мшроскоп з цифровою мiкрофотонасадкою фiрми Olympus С 3040-ADU з адаптованими для даних дослiджень програмами. Математична обробка матерiалу проводилась з використанням стандартних методiв варiацiйно! статистики [4].
Результати дослщження та ix обговорення. Аналiзуючи морфометричнi показники артерiолярно! ланки ГМЦР дванадцятипало! кишки, нами було виявлено, що вона протягом експерименту змшювались не однаково (рис. 1). Порiвняльний анатз мiж термiнами дослщження показав, що на 2 добу дiаметр артерюл суттево зменшився в порiвняннi з 1 добою (р<0,05). Протягом 3-6 доби цей показник збшьшувався, мiж цими термiнами була виявлена суттева рiзниця. З 6-15 добу показник зростав. На 15 добу вш сягнув максимального значення. На 25 добу середне значення дiаметру артерюл суттево зменшилось вщ попереднього термiну (р<0,05). Протягом 45 доби цей показник зменшувався, достовiрнiсть рiзницi була суттевою.
Аналiз морфометричного показника капiлярно! ланки ГМЦР дванадцятипало! кишки показав, що в II груш тварин нами виявлено зменшення показника на 2-3 доби, розбiжнiсть мiж попередшм термiном дослiдження була вiрогiдна (р<0,05). Протягом 3-6 дiб нами виявлено збiльшення даного параметру, достовiрнiсть рiзницi мiж термiнами була вiрогiдна. Починаючи з 6-15 доби нами було виявлено збшьшення даного показника, але це збшьшення було не суттевим при порiвняннi мiж термiнами дослiдження. З 25-45 доби виявлялось суттеве зниження показника мiж термiнами (рис. 2).
35 30 |5 20
I Г Г I I I I
4,4
39
sc
3,4
2,9
. I 1.1 .
П1НТ1П III 111
15 . 25
45
^ ^ лермши досл1дження ^
доба доба доба \дооа доба ^ооа доба
1
2
3
6
1
2
3
Рис. 1 Дiаметр артерюл тонко! кишки при гострому ентерит! Рис. 2. Дiаметр капiлярiв тонко! кишки при гострому
ентерит!
Проводячи статистичний анатз1 середнього д1аметру венулярно! ланки ГМЦР дванадцятипало! кишки виявлеш наступш змши (рис. 3). Так, в II груш тварин при пор1внянш показниюв 2 та 3 доби, нами виявлено зростання показника. Р1зниця м1ж термшами дослщження була суттевою при пор1внянш показника 2 та 1 доби (при р<0,05). На 15 добу значення цього показника було максимальним, але пор1вняння його з попередшм термшом не виявило суттево! р1знищ. З 15-45 доби йшло зменшення даного показника, р1зниця з попередшм термшом була суттева. Анал1зуючи морфометричш показники порожньо! кишки встановлено, що резистивна
ланка ГМЦР також змшювались не однаково (рис. 1). Порiвняльний аналiз мiж термшами дослщження показав, що на 2 добу дiаметр артерiол суттево зменшився в порiвняннi з 1 добою (р<0,05). Протягом 3-6 доби цей показник збшьшувався, мiж цими термшами була виявлена суттева рiзниця. З 6-15 добу показник зростав. На 15 добу вш набрав максимальне значення. На 25 добу середне значення дiаметру артерюл суттево зменшилось вiд попереднього термiну (р<0,05).
Протягом 45 доби цей показник зменшувався, але достовiрнiсть рiзницi була суттевою. Аналiз середнього дiаметру капiлярiв в II груш тварин показав, що показник зменшувався на 2-3 доби, розбiжнiсть мiж попередшм термiном дослщження була вiрогiдна (р<0,05). Починаючи з 6-15 доби нами було виявлено збшьшення даного показника, але це збшьшення було не суттевим при порiвняннi мiж термiнами дослiдження. З 25-45 доби виявлялось суттеве зниження показника мiж термiнами (рис. 2). Аналiз середнього дiаметру венул показав, що в II груш тварин при порiвняннi показниюв 2 та 3 доби, нами виявлено зростання показника.
Рiзниця мiж термiнами дослщження була суттевою при порiвняннi показника 2 та 1 доби (при р<0,05). На 2-15 добу значення цього показника було максимальним, але порiвняння його з попередшм термшом не виявило суттево! рiзницi. З 15-45 доби вщбувалось зменшення цього показника, рiзниця з попереднiм термшом була суттева. Порiвнюючи цю ж групу з щурами iнтактно! групи, нами виявлена суттева рiзниця тшьки для показникiв на 2-25 добу дослщження (рис. 3). Анатзуючи морфометричш показники резистивно!, обмiнно! та емшсно! ланок ГМЦР клубово! кишки при гострому ентеритi, нами було виявлено, аналопчш змiни, якi характернi для дванадцятипало! та порожньо! кишок (рис. 1, 2, 3).
jJJiJjj
и и и и U я и
xttttti
1 2 3 6 15 25 45 доба доба дШдаддаЖШ доба
Рис. 3 Д1аметр венул тонко! кишки при гострому ентерип.
7
5
3
При гострому ентерип резистивна ланка ГМЦР тонко! кишки характеризувалась рiзким зменшенням показникiв середшх дiаметрiв з максимальним значенням на 2-3 доби та збшьшенням з максимальним значенням на 15 добу. Вщновленням !х до показникiв штактно! групи вiдбувалось на 45 добу. Для обмшно! ланки встановлена динамша змiн середнiх показникiв, яка характерна для артерюл. На вiдмiну вщ резистивно! i обмiнно! ланок гострий ентерит викликае збiльшення дiаметрiв емшсно! ланки з максимальним значенням на 15-25 доби та вщновленням до значень штактно! групи на 45 добу.
1. Gusev E. Yu. Hronicheskoe sistemnoe vospalenie kak tipovoy patologicheskiy protsess / E. Yu. Gusev, L. N. Yurchenko // Tsitokinyi i vospalenie. - 2008. - No. 4. - S. 31-36.
2. Zolotarevskaya M. V. Osobennosti ultrastrukturyi selezenki posle vvedeniya immunotropnyih preparatov v eksperimente / M. V. Zolotarevskaya / Klinlchna anatomiya ta operativna hirurglya. - 2011. - T. 10, No. 4 (38). - S. 23-28.
3. Kozlyuk A.S. Vliyanie mikroelementa tsinka na razvitie asepticheskogo vospaleniya slizistoy obolochki v oblasti zeva u kryis, vyizvannogo vvedeniem karaginena / A.S. Kozlyuk, O.F. Melnikov, M.D. Timchenko [i dr.] / Zhurnal vushnih, nosovih i gorlovih hvorob. - Kyiv, - 2001. - No. 6. - S. 22-26.
4. Lapach S. N. Statisticheskie metodyi v mediko-biologicheskih issledovaniyah s ispolzovaniem Exel / S.N. Lapach, A.V. Chubenko, P.N. Babich /. - Kiev: Morion, - 2000. - 320 s.
5. Reznikov O. G. Bioetichna ekspertiza doklinichnih ta inshih naukovih doslidzhen, scho vikonuyutsya na tvarinah: metod. rekomendatsiyi / O.G. Reznikov, A.I. Solovyov, N.V. Dobrelya [ta in.] / Visn. farmakologiyi ta farmatsiyi. - 2006. - No. 7. - S. 47 - 61.
6. Sipliviy V. A. Patomorfologicheskie osobennosti gemomikrotsirkulyatornogo rusla tonkogo i tolstogo kishechnika pri ostrom peritonite / V.A. Siplivyiy, S.V. Grinchenko, N.I. Gorgol, [i dr.] / Klinichna hirurgiya. - 2014. - No. 1 S.61-63.
7. Yakovlev A. B. Korrektsiya sostoyaniya mikrotserkulyatornogo rusla i vospalitelnih protsessov pri zabolevaniyah organizma preparatom latren /A.B. Yakovlev, K.N. Igrunova /Ukrayinskiy himioterapevtiichniy zhurnal/. - 2008 - No. 1-2 (22). - S. 67-72.
ДИНАМИКА ИЗМЕНЕНИЙ ГЕМОМИКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА ТОНКОЙ КИШКИ ПРИ ОСТРОМ ЭНТЕРИТЕ Гунас И. В.
Исследование проводилось на 40 половозрелых крысах-самцах линии «Вистар». При остром энтерите резистивное звено
THE DYNAMICS OF SMALL INTESTINE HEMOMICROCIRCULATORY STREAM ALTERATIONS IN ACUTE ENTERITIS Gunas I. V.
The experimental study has been carried out on 40 Wistar senior male rats. In acute enteritis the resistive section of small
ГМЦР тонкой кишки было отмечено резкое снижение индексов средних диаметров с максимальным значением на 2-3 сутки и увеличение с максимальным значением на 15 сутки. Восстановление их до показателей интактной группы осуществлялось на 45 сутки. Для обменного звена установлена динамика изменений средних показателей, которая характерна для артериол. В отличие от резистивного и обменного звеньев, острый энтерит приводит к увеличению диаметра емкостного звена с максимальным значением на 15-25 сутки и восстановлением до значений интактной группы на 45 сутки.
Ключевые слова: крыса, тонкая кишка, гемомикроциркуляторное русло, острый энтерит.
Стаття надшшла 10.06.2015 р.
УДК 616.833-001.3-085-091:57.084
intestine hemomicrocirculatory stream a sudden lowering of indices of the average values was noted with maximum value on day 2-3 and their increase with maximum value on day 15. The recovery to the rates of intact group was detected on day 45. For the metabolic section a dynamics of alterations of the average value, specific for arterioles, has been established. In contrast to resistive and metabolic sections the acute enteritis leads to thickening of the capacitive section diameter with maximum value on day 15-25 and recovery to the rates of intact group on day 45.
Key words: rat, small intestine, hemomicrocirculatory stream, acute enteritis.
Рецензент Шеттько B.I.
МОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ ПЕРИФЕР1ЙНОГО НЕРВА ЩУР1В ЧЕРЕЗ 6 ТИЖН1В П1СЛЯ ПОШКОДЖЕННЯ ТА ФАРМАКОЛОГ1ЧНО1 КОРЕКЦП
Метою даного дослщження було проведення порiвняльного морфолопчного аналiзу перифершного нерва щурiв за умов застосування нейропептидних засобiв та без фармакотерапп через 6 тижшв тсля його пошкодження.
Дослщження проведене на бших щурах, яю були подшет на три групи. Тваринам I, II та III груп вщтворили експериментальну модель травми сщничого нерва. У тсляоперацшному перiодi щурам першо! групи фармакотератя не проводилась. В другш грут щурам в тсляоперацшному перiодi внутршньоочеревинно вводили щоденно протягом 21 дня церебролiзин у дозi 0,02 мг/кг, тваринам третьо! групи внутршньоочеревинно вводили щоденно протягом трьох дшв церебрал у дозi 0,02 мг/кг. Дослщжували морфолопчну характеристику перифершного вiдрiзка сщничого нерва через 6 тижшв тсля пошкодження в трьох групах тварин за допомогою пстолопчних методiв. Проведене дослщження свщчить, що у тварин, яким проводили фармаколопчну корекцiю церебралом, процес регенерацi! Ыдничого нерва за умов його пошкодження протжае найефективнiше.
Ключов! слова: перифершний нерв, регенеращя, цереброл1зин, церебрал.
Робота е фрагментом НДР «Органи нервовоI, iмунноí та сечочтатевоI систем в умовах експерименталъного пошкодження», № держреестраци 0112и001413.
Патолопя перифершного вщдшу нервово! системи е одшею з найбшьш розповсюджених в невролопчнш практищ. Вона складае практично половину невролопчно! захворюваност дорослих [1,2]. Спектр захворювань перифершно! нервово! системи дуже широкий [3,4]. Консервативш засоби фармаколопчного лшування на первинних етапах реабштацп не призводять до повного вщновлення втрачених функцш кшщвки [5-7]. Таким чином е доцшьним продовжувати пошук фармаколог1чних засоб1в, що ефективно впливали б на ключов1 процеси регенерацп травмованих перифер1йних нерв1в.
Метою роботи було: провести пор1вняльний морфолог1чний анал1з перифер1йного нерва щур1в без фармакотерапп та з застосуванням цереброл1зину та церебралу через 6 тижшв тсля його пошкодження.
Матерiал та методи дослщження. Експериментальш спостереження були проведен! на 30 бших щурах вагою 150-200 г. Експериментальш тварини були розподшеш на 3 групи: перша група - 10 щур!в, тваринам виконувався оперативний доступ до л!вого сщничого нерва, тсля чого нерв у дшянщ середньо! третини перетинався, здшснювався гемостаз ! рана зшивалась наглухо. Пот!м, через 10 дшв у цих же тварин проводилося повторне оперативне втручання, яке полягало в тому, що знаходилися кшщ перешченого нерва, осв!жалися ! зшивалися еп!невральним швом. Друга група - 10 щур!в, яким була вщтворена вищевказана модель травми перифер!йного нерва за умов застосування цереброл!зину, який вводили з третьо! доби щоденно протягом 21 дня. Третя група - 10 щур!в, яким була вщтворена вищевказана модель травми перифершного нерва за умов застосування церебралу, який вводили з третьо! доби щоденно протягом трьох дшв.
В тсляоперацшному перюд! тваринам першо! групи внутршньоочеревинно вводили 0,9% ф!зюлопчний розчин, тваринам друго! групи внутршньоочеревинно вводили цереброл1зин в доз! 0,02 мг/кг, а тваринам третьо! групи вводили церебрал в доз! 0,02 мг/кг.
Матер!алом для дослщження були центральний, перифершний вщдши та неврома ушкодженого сщничого нерва через 6 тижшв тсля вщтворення модел! травми перифершного нерва. З метою проведення св!тлооптично! мшроскопй пстолопчний матер!ал фшсували у 10%-му
