CC BY
11
14. Au DH, Curtis JR, Every NR. Association between inhaled beta-agonists and the risk of unstable angina and myocardial infarction. Chest. 2002; 121(3):846-51.
15. Oga T, Nishimura K, Tsukino M. A comparison of the effects of salbutamol and ipratropium bromide on exercise endurance in patients with COPD. Chest. 2003;123(6):1810-6.
16. Salpeter SS, Ormiston T, Salpeter E. Cardio-selective beta-blockers for chronic obstructive pulmonary disease. Cochrane Database Syst Rev. 2002;1 :CD003566.
17. Salpeter SS, Ormiston T, Salpeter E, Wood-Baker R. Cardioselective beta-blockers for reversible airway disease. Cochrane Database Syst Rev 2002;4:CD002992.
18. Summers RJ, Molnaar P, Russell F. Coexistence and localization of beta 1- and beta 2-adrenoreceptors in the human heart. Eur Heart J. 1989;10(Suppl. B):l 1-21.
19. Cazzola M, Noschese P, DAmato M, DAmato G. Comparison of the effects of single oral doses of nebi-volol and celiprolol on airways in patients with mild asthma. Chest. 2000;118:1322-6.
20. Van der Woude HJ, Zaagsma J, Postma DS. Detrimental effects of fS-blockcrs in COPD: A concern for nonselective P-blockers. Chest. 2005;127:818-24.
21. ZuWallack R, Morganrotk J, Lanes S, Kesten S. Electrocardiographic evaluations in COPD patients treated with tiotropium in 1-year clinical trials. Am J Respir Crit Care Med. 2003;167(7):94.
22. Gottlieb SS, McCarter RL, Vogel RA. Effect of beta-blockade on mortality among high-risk and low-risk patients after myocardial infarction. N Engl J Med. 1998;339:489-97.
23. Langley SJ, Towse L, Kesten S, Calverley PM. Heart rate and rhythm analysis from Holter monitoring in COPD patients receiving tiotropium. Am J Respir Crit Care Med. 2002;165(8):592.
24. Kleiger RE, Senior RM. Longterm Electrocardiographic Monitoring of Ambulatory Patients with Chronic Airway Obstruction. Chest. 1974;65:483-7.
25. Andreas S, Anker SD, Scanion PD. Neurohumoral activation as a link to systemic manifestations of chronic lung disease. Chest. 2005;128:3618-24.
26. Buch P, Friberg J, Scharling H. Reduced lung function and risk of atrial fibrillation in The Copenhagen City Heart Study. Eur Respir J. 2003;21(6): 1012-6.
27. Zuber Mj, Erne P. Changes in peak respiratory flow and quality of life during nebivolol therapy. Heart Drug. 2004;4:103-8.
♦
УДК 616.12-008.331.1:614.8.026.1:615.225:611.018.74-008
//■ о. Перцееа, ДИНАМ1КА ПОРУШЕННЯ
Т.С. Турлюн ЕПДОТЕЛ1ЛЛ ЫЮ1 ФУНКЦП У ХВОРИХ
НА АРТЕР1АЛБНУ Г1ПЕРТЕН31Ю 3 ВИСОКИМ КАРДЮВАСКУЛЯРНИМ РИЗИКОМ ЗА УМОВ АНТИГШЕРТЕНЗИВНО! ТЕРАПП
ДЗ «Дшпропетровська медична академгя МОЗ Украти»
кафедра ендокринологи
(зав. — д. мед. н. Н. О. Перцееа)
кафедра enympimnix хвороб 1
вул. Вернадсъкого, 9, Дшпро, 49044, Украта
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of endocrinology
Department of Internal Medicine N1
Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: dsma@dsma.dp.ua
IGiiOHOBi слова: apmepianbna zinepmemin, цукровий diaöem 2-го типу, лозартан калт, ендотелт-1, фактор Втлебрапда, тромбомодулт
Key words: arterial hypertension, diabetes mellitus type 2, losartanpotassium, endothelin-1, von Willebrandfactor, thrombomodulin
17/ Том XXII/ 3 ч. 1
89
Реферат. Динамика нарушения эндотелиальной функции у больных с артериальной гипертензией и высоким кардиоваскулярным риском в условиях антигипертензивной терапии. Перцева Н.О., Турлюн Т.С.
Целью исследования было повышение эффективности ранней диагностики и оптимизация лечения эндотелиальной дисфункции у пациентов с АГ и высоким кардиоваскулярным риском. Под наблюдением находилось 54 пациента с АГ и высоким кардиоваскулярным риском. Высокий кардиоваскулярный риск формировали пациенты с СД 2-го типа. Из них: 2а (п—29) подгруппа принимала лозартан калия, 26 (п=25) -антигипертензивные препараты без применения БРА II. В течение 12 месяцев всем пациентам, кроме общеклинического обследования, исследовали такие специальные клинико-лабораторные параметры, как: концентрация в сыворотке крови маркеров эндотелиальной дисфункции (эндотелии-1, тромбомодулин и фактор Виллебранда). Установлено существенное повышение показателей ЭД (ЭТ-1, фВ, тромбомодулина) у пациентов с АГ и высоким кардиоваскулярным риском по сравнению с региональной нормой. Это свидетельствует о нарушении целостности эндотелия, вазоконстрикции и повышенном тромбообразовании в сосудистой стенке выделенной группы пациентов. По данным корреляционного и ROC-анализа установлено, что лучшая динамика показателей ЭД в обеих подгруппах была на фоне стабилизации АД, снижения липидного спектра и показателей абдоминального ожирения и связана с применением в терапии препаратов на основе БРА II.
Abstract. Dynamics of endothelial dysfunction disorders in patients with arterial hypertension and high cardiovascular risk in conditions of antihypertensive therapy. Pertseva N.O., Turlyun T.S. The aim of the study was to increase the efficiency of early diagnosis and optimize treatment of endothelial dysfunction in patients with AH and high cardiovascular risk. 54 patients with AH and high cardiovascular risk were followed. Of the 2a (n—29) subgroup took losartan potassium, 2b (n=25) - antihypertensive drugs without ARB II. Within 12 months in all patients, , such special clinical and laboratory parameters as: serum level of markers of endothelial dysfunction (endothelin-1, thrombomodulin and von Willebrand factor) except for general clinical examination were studied. A significant increase in the indices of ED (ET-l, von Willebrand factor, thrombomodulin) in patients with AH and high cardiovascular risk was found in comparison with the regional norm. This indicates to violation of the endothelium integrity, vasoconstriction and increased thrombus formation in the vascular wall of the isolated group of patients. According to the correlation and ROC analysis it was found that the best dynamics of ED indices in both subgroups was against the background of blood pressure stabilization, lipid spectrum decrease and abdominal obesity indicators and this is associated with the use of preparations based on ARB II in therapy.
Незважаючи на безперечш переваги контролю артер1ального тиску, зростання кллькосп хворих на гшертошчну хворобу бентежить [7, 9].
Нараз1 залишаеться актуальним вивчення к:п-шко-функщональних особливостей АГ (арте-р1ально1 гшертензи') в пашеппв рвпих клппчпих труп з дослвдженням способ1в корекцй не тшьки власне артер1ально1 гшертензи, але й асощйо-ваних мисроциркуляторних, спдотапальпих 1 метабол ¡ч них порушень, з виявленням додаткових оргашв - мпиеней, з розробкою диференцшованого шдходу до терапй та критерйв ощнки сфсктивпосп антигшертензивного лисування [2, 6, 8, 9].
У силу сшльпосп ряду фактор ¡в ризику та патофЫолопчпих мехашзм1в АГ зустр1чаеться в биыпосп (70-80%) хворих на цукровий ;цабст (ЦД). Мехашзми розвитку спдотапальпоТ дисфункцй при АГ та супутньому ЦД вивчсш не-достатньо, не висвплсш питания щодо впливу р1вня АТ та гшерглшемй на структуры характеристики тромбоцитарно-судинно! ланки гемостазу у хворих на артер1альну гшертензио та ЦД 2-го типу [1, 11].
Дослщження мсхаптапв розвитку дисфункцй спдотслпо дозволить не тшьки розширити знания про патогенез серцево-судинних захворювань, але й розробити принципово нов1 методи
лшування, спрямоваш на попередження 1х розвитку [9].
Потребують вивчення киыасш змши мар-кер1в ЕД на тш лшування р пни ми антигшер-тензивними препаратами впродовж тривалого термшу [3, 4, 5, 10, 11].
Мета дослвдження - шдвищення сфсктивпос п раппьоТ .иагпосгики та оптимвашя лжування спдотапальпоТ дисфункцй у пашеппв з АГ та високим кард \ о вас кул я р и и м ризиком.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Була обстежена трупа хворих з АГ 1 високим ризиком розвитку серцево-судинних подш (п=54). Високий кардюваскулярний ризик формували пащенти з ЦД 2-го типу. Пащештв рандом ву вал и на дв1 шдгрупи за лшарським засобом для корекци артер1ального тиску. Па-1П€пгам 2а пщгрупи (п=29) призначали анта-г01псг рецептор1в анпотензину II (лозартан калпо), пащент1в 26 пвдгрупи (п=25) лжували антиг1пертензивними препаратами шших груп першо! л1нй згвдно з клппчпими настановами з лшування АГ 2012 року [1] без застосування БРА II. За псобхипосп в обох пвдгрупах терапто коректували шшими антиг1пертензивними препаратами, зокрема ,:иурстиками (шдапамвдом чи
пдрохлорт1азидом), блокаторами калыпевих капал ¡в (амлодшшом) або блокаторами Р-адрено-рецептор1в (бкопрололом) [2, 6]. 1нпбгтори АПФ (рамшрил, л1зшоприл, периндоприл) призначали тшьки пащентам 26 групи. Незважаючи на надаш рекомендаций впродовж року спосте-реження 40,7% (п=22) хворих приймали статини (аторвастатин або розувастатин у дозувант 20 або 10 мг ввдповщно), а 44,4% (п=24) - анти-тромбоцитарну тератю (асшрип у доз1 100 мг).
Проводились зб¡р скарг та анамнестичних даних (ссрцсво-судипш фактори ризику, супутт захворювання, стаж АГ 1 ЦД 2-го типу тощо), об'ективне обстеження, тд час якого вивчалися антропометричт иоказники (зр1ст, вага, окруж-шсть тали - ОТ, окружшсть стегон - ОС), вим1рю-вався АТ, юшико-лабораторш (визиачеиия показ-нигав лшвдного спектра). Ефектившсть контролю АТ здшснювали за допомогою щоденниюв самоконтролю. Протягом уах в1зит1в ушм пащентам
методом ¡мупофсрмсппюго апалпу визначали р1вень фактор1в спдотапальпоТ функци, а саме: ендотелшу-1 (ЕТ-1), фактору Вшлебранда (фВ) та тромбомодулшу. Для пор1вняння р1вня марке-piß ендотел1ально1 функци з показниками здо-рових oci6 була створена контрольна трупа (п=15), яка за загальнокшшчними показниками не вщр1знялась ввд дослщжуваних труп. PiBCiiL ендотелшу-1 (ЕТ-1) в кров1 практично здорових людей становив 0,37±0,06 фмоль/мл, фактора Вшлебранда (фВ) 0,7±0,2 Ед/мл, тромбомодулшу (Тр) 2,5±0,07 нг/мл, що розцшюеться як норма для такого perioHy. Bei дослщження проводились за умови шформовано! згоди nanieiniB.
'Оставлении основних кл i 11 i к о -лаборатории х показниюв у naniemiB 2а i 26 тдгруп друго! групи на етат формування виб1рок (табл. 1) показало i'x статистичну тотожтсть (р>0,05 при yeix пор1вняннях), що дозволяе пор1внювати результата лшування.
Т аблиця 1
Загальна i юпшчна характеристика пащенпв шдгруп друго!' групи на початку доелвдження (М±т)
Показник 2а група (п=29) 26 група (п=25) Р \пж шдгрупами
Ч. 6 (20,7%) 9 (36,0%)
Стать Х2=1,57; р>0,05
Ж. 23 (79,3%) 16 (64,0%)
BiK, роки 57,9±0,86 55,7±1,39 t=l,35; р>0,05
IMT, кг/м2 28,6±0,38 28,2±0,30 t=0,91; р>0,05
ОТ/ОС 0,884±0,011 0,877±0,008 t=0,51; р>0,05
ОТ/зркт 0,592±0,009 0,57±0,009 t=l,81; р>0,05
Стаж ГХ, роки 11,90±1,48 9,13±0,69 t=l,70; р>0,05
Стаж ЦД, роки 5,48±0,56 4,20±0,55 t=l,61; р>0,05
CAT, мм рт.ст. 169,1±0,71 166,0±1,55 t=l,86; р>0,05
ДАТ, мм рт. ст. 84,5±1,66 87,2±1,17 t=l,32; р>0,05
НЬ, г/л 137,0±2,89 134,7±2,46 t=0,58; р>0,05
ЗХ, ммоль/л 5,59±0,20 5,31±0,26 t=0,87; р>0,05
ЛПНЩ, ммоль/л 3,39±0,15 3,15±0,20 t=0,99; р>0,05
ТГ, ммоль/л 2,10±0,23 2,23±0,18 t=0,42; р>0,05
П р и м i т к а . При yeix пор1вняннях показниюв ьиж шдгрупами 2а i 26 вщмшноеп недостов1рш з р > 0,05 за t-KpmepieM Стьюдента i
Статистичну обробку результата до- про нормальний закон розподшу клльклепих слщження виконували за допомогою лщензшно! даних перев1ряли за критер1ем Колмогорова-програми STATISTICA, вере ¡я 6.1®. Гшотезу Смирнова. Оцшку .loeiOBipiiocii вщмшностей
17/ Том XXII/ 3 ч. 1
91
ссрсдшх величин проводили за кри icpieM Стью-дента (t) з урахуванням гомо- або гетеро-сксдастичпосп дисиерсш (критерш Oinicpa), ввдносних иоказниюв - за критер1ем Xi-квадрат IlipcoHa (у2). Для ошпки взаемозв'язку м1ж озна-ками ироводився кореляцшний апалв з роз-рахунком K'occ|)inieini в рангово! кореляцй Cnip-мена (rs), дисперсшний анашз ANOVA з повтор-ними вим1рами з розрахунком косфппепта детер-мшацй R2, що характеризуе cryniiiL виливу проведено! терапи на змши клшисо-лабора-торних показниюв, кластерний анашз i ROC-анашз - для видшення ивдгруп з найкращою ди-намшою маркер1в ЕД i ошпки прогностично! значущост1 фактор1в, що визначають цю динам i к у (площа пвд ROC-кривою (AUC). Критичний р1вень значущосп (р) приймався <0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
При анашз1 даних пашеппв з АГ та високим кар д i о вас кул я р 11 и м ризиком встановлено, що через 6 Mic. Tepanii pibciib CAT зменшився на 14,9% (до 143,9±1,29 ммрт. ст.) на Lii терапи БРА II (2а ивдгрупа) i на 5,2% (до 157,3±1,43 мм рт. ст.) у ивд-rpyni пор1вняння (р<0,001 м1ж трупами). До ин-ця першого року розб1жност1 м1ж трупами збереглися - 135,1±1,12 ммрт. ст. проти 140,3±1,08 мм рт. ст. (р<0,001). Динамша р1вшв ДАТ в обох пвдгрупах також була статистично значущою (ввд р<0,05 до р<0,001 пор1вняно з вихвдиим piBiiCM), починаючи вже з 6-го мюяпя лшуваиня. Через piK терапи piBCiib ДАТ у пащенпв 2а пвдгрупи зменшився на 6,6% (до 78,9±0,93 мм рт. ст.) та на 5,6% (до 82,3±0,97 мм рт. ст.) у rpyni без застосування БРА II (р<0,05 м1ж трупами). 1стотний вилив ироведеного аитигшертензивиого лшувания на динамйсу показниюв AT пвдтверджено й даними ANOVA, згвдио з якими 80,4% змш CAT i 56,5% ДАТ у пащештв з АГ i високим ризиком по-в'язано з проведеною тератею в цшому (р<0,001), ще 10,9% i 6,3% змш зумовлено використанням БРА II.
Позитивна динамка показниюв абдомшального ожиршня (IMT, ОТ/ОС, OT/'äpic i ) впродовж року спостереження в обох шдгрупах 2-1 групи була статистично значущою (р<0,05).
Bei показники лппдпого спектра в пашеппв високого кар д i о вас кул я р 11 о i о ризику мали позитивы змши в обох шдгрупах вже з 6-го мюяпя терапи (вщ р<0,05 до р<0,001), з найкращою ди нам i ко ю показниюв ЗХ, ТГ, ЛПВЩ, IA в шд-rpyni 2а. За результатами ANOVA, впливом при-значеног терапи зумовлено 50,1% змш р1вня ЗХ, 41,4% змш ЛПВЩ, 68,1% ЛПНЩ, 28,0% ТГ i 57,5% змш IA при р<0,001, а вщ 3% до 4,1% змш
piBHie ЗХ, ЛПВЩ та IA (р<0,05) пов'язаио з осо-бливостями застосованог терапи на ocHoei БРА II.
Враховуючи наявшеть високого кар,:иоваску-лярного ризику в пашеппв 2-oi групи та шд-вищеиня агрегащйно1 aKinBiiocii тромбоципв, що ввдображаеться у високих цифрах фВ, слщ зазначити позитивну динамжу показппкдв фВ впродовж лшування в обох пвдгрупах (ввд р<0,05 до р<0,001 пор1вняно з вихвдним р1внем), яю на-прикшщ 12 Mic. становили 0,96±0,048 Од/мл у 2а i 1,08±0,069 Од/мл у 26 пвдгрут (р>0,05). Проте призначення БРА II сприяло пвдвищенню темшв регреей ЕД (табл. 2). Зниження piBHie ЕТ-1 на 3 та 4 Bi3HTi також було статистично значущим в обох пвдгрупах, але бшыи вираженим на тш Tepanii БРА II (р<0,05 м1ж пвдгрупами). За результатами ANOVA встановлено, що змши piBHie ЕТ-1 i фВ на 25,2% i 60,7% пов'язаш з проведении лшуваниям у цшому (р<0,001) i на 10,9% i 2,8% ввдповвдно - з тератею БРА II (р<0,01). Маркер регуляцй згортання Kpoei тромбомодулш через piK Tepanii .lOc roBipiio зни-зився в обох пвдгрупах (табл. 2). Показник сили виливу проведено!' Tepanii на вар1абельшсть значень тромбомодулшу у пашеппв з високим ризиком був достсдарним (R2=0,130; р<0,001), проте не залежав ввд лжування саме БРА II (R2=0,027; р>0,05). Останне можна пояснити не-значними ввдхиленнями иочаткових piBHie тромбомодулшу ввд норми.
Для визначення фактор ¡в, що забезпечують пормалвашю ендотел1альио1' функцй в naniemiB з АГ i високим кард i о вас кул я р п и м ризиком, за допомогою кластерного апалву було видшено пвдгруиу naniemiB (п=22) з найкращою дина-м1кою MapKepiB ЕД, що виявилось зменшенням протягом 12 Mic. терапй р1вня ЕТ-1 у середньому на -47,1% [-67,0%; -28,8%]; ришя тромбомодулшу - на -14,9% [-44,4%; -2,2%], ришя фВ -на -27,0% [-31,8%; -20,8%]. Темпи зниження по-казниюв ЕД в iniiinx naniemiB (п=32) були нижчими: pieeHb ЕТ-1 зменшився на - 14,5% [-19,9%; -8,3%] (р<0,001); тромбомодулшу - на -6,8% [-11,4%; -4,9%] (р<0,10); фВ - на - 19,9% [-27,8%; -12,7%] (р<0,01). За даними кореляцш-ного i ROC - анал1зу встановлено, що найкраща динамжа показниюв ЕД була взаемопов'язана i3 застосуванням у Tepanii препарата на ocHoei БРА II (А1Д>0,702, rs=0,392; р<0,01), si стажем АГ менше 8 роюв (А1Д>0,653, rs=0,268; р<0,05), зниженням р1вня CAT через 9 i 12 Mic. Tepanii до 138 мм рт. ст. (А1Д>0,842, ra=0,591; р<0,001) i до 135 мм рт. ст. (А1Д>0,804, rs=0,440; р<0,001), а також 3i зниженням р1вня ТГ у Kpoei через 9-12 м1сящв до 1,8 ммоль/л (AUC=0,651, 0,310;
р<0,05). Отримаш результата свщчать, що нор-мал1защя АТ 1 иоказниюв лппдпого спектра впродовж року сприяють регресу дисфункцй ендотелш в цшому, стабЫзаци згортально! та протизгортально! систем, особливо на тш за-стосування БРА II. Слад також зазначити, що мониторинг сфсктивпосп призначено! тераии можна проводити за окремими маркерами ЕД. Зокрема, за динамшою показниюв ЕТ-1 через 9 1 12 мк. тераии (зменшення на 27% 1 бшьше вщ
початкового р1вня) можна прогнозувати норма-лпаппо показниюв згортально! та протизгор-тально! систем з показниками ЧТ - 81,8% (95% Д1 59,7-94,7%), СП - 90,6% (95% Д1 75-97,9%). Зменшення р1вня фВ на 24,5% 1 бшьше через рш лшування може використовуватися як прогно-стична ознака при визначенш регресу дисфункцй спдотслпо з ЧТ - 68,2% (95% Д1 45,1-86,1%), СП - 71,9% (95% Д1 53,3-86,2%).
Таблиця 2
Р1вень маркер1в ЕД пщгруп друго!' групи пащентгв у динамнц дослвдження
Показник Перюд дослщження 2а (п=29) 26 (п=25) Р1 \пж пщгрупами
М±т А, % М±т А, %
ЕТ-1, фмоль/мл 1 впит (0 мк.) 1,71±0,301 - 1,60±0,254 - Р!>0,05
2 в!зит (6 мк.) 1,45±0,233* -15,2 1,50±0,249* -6,3 Р!>0,05
3 впит (9 мк.) 0,81±0,10** -52,6 1,41±0,25** -11,9 Р!<0,05
4 в!зит (12 мк.) 0,81±0,106** -52,6 1,38±0,246** -13,8 Р!<0,05
Тромбомодулш, 1 в!зит (0 мк.) 3,38±0,140 _ 3,34±0,240 _ Р!>0,05
нг/мл
2 впит (6 мк.) 2,99±0,112 -11,5 3,10±0,248 -7,2 Р!>0,05
3 в!зит (9 мк.) 2,70±0,072** -20,1 3,11±0,257 -6,9 Р!>0,05
4 впит (12 мк.) 2,88±0,187* -14,8 3,00±0,247* -10,2 Р!>0,05
фВ, Од/мл 1 впит (0 мк.) 1,34±0,040 - 1,32±0,066 - Р!>0,05
2 в!зит (6 мк.) 1,17±0,043** -12,7 1,22±0,062* -7,6 Р!>0,05
3 впит (9 мк.) 1,02±0,049** -23,9 1,12±0,061** -15,2 Р!>0,05
4 в!зит (12 мк.) 0,96±0,048** -28,4 1,08±0,069** -18,2 Р!>0,05
Прим1тки: 1. * - р<0,05 пор1вняно з вихщним р1внем (1 в1зит) за Т-критер1ем Стьюдента для зв'язаних виб1рок; 2. А - змши показника пор1вняно з вихщним р1внем у %; 3. р! — р1вень значущосл вщмшностей м1ж пщтрупами за 1:-критер1ем Стьюдента для незв'язаних виб1рок.
висновки
1. 1стотний вплив проведеного антигшер-тензивного лшування на динамжу показниюв АТ в груш з АГ та високим кард \ о вас кул я р 11 и м ризи-ком тдтверджено даними АЖЗУА, зпдно з якими 80,4% змш САТ 1 56,5% ДАТ видшено! групи пашеппв пов'язано з проведеною терашею в цшому (р<0,001), 1 ще 6,3% змш зумовлено ви-користанням БРА II.
2. За даними кореляцшного 1 ЯОС-анашзу встановлено, що найкраща динамка показниюв ЕД в обох групах була на фош стабЫзаци АТ, зниженш лшщного спектра та показниюв абдомшального ожиршня 1 взаемопов'язана 1з
застосуванням у тераии препарата на основ1 БРА II.
3. Встановлено суттеве тдвищення показни-юв ЕД у иащента з високим кардюваскулярним ризиком пор1вняно з регюнальною нормою (р<0,001): р1вень ЕТ-1 перевищував показники практично здорових людей у 4,5 рази, р1вень фВ - в 1,9 разу, р1вень тромбомодулшу - в 1,3 1 1,4 разу вщповщно. Це сввдчить про порушення цЫсносп спдотслпо, вазоконстрикщю 1 тд-вищене тромбоутворення в судиннш сппш в пашеппв з АГ 1 високим кардюваскулярним ризиком, який здебшыиого асощювався з
17/ Том XXII/ 3 ч. 1
93
тдвищенням IMT (rs=0,272, p<0,01), ДАТ (rs=0,362, p<0,001), ET-1 (rs=0,365, p<0,001) i фВ (rs=0,314, p<0,001).
4. Динашка показниюв ЕД у iianiemiß з високим к а р д i о в а с к у л я р 11 и м ризиком характери-зувалась достсдарним (вщ р<0,05 до р<0,001) зниженням продукци фВ i ЕТ-1 вже через 6 ьпсящв терапи на основ! БРА II. Достов1рне зни-ження р1вня тромбомодулшу через piK лшування
ввдлпчалось в осповшй ni.upyni uauiemiB, KOTpi приймали БРА II (на 14,8%, р<0,05), то.и як у ni.upyni пор1вняння iMiiiH показника були менш вираженими. За даними ROC - анашзу в обох трупах визначено, що за динамшою показниюв ЕТ-1 та фВ можна прогнозувати нормашзацйо показниюв спдо гапалыюТ функци з показниками чутливосп 68,2-81,8% i специф1чност1 71,990,6%.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Bi3ip В. А. Особливосп прозапально! активацп та и роль в патогенез! серцево-судинного ремоделю-вання у хворих на гшертошчну хворобу II стади / В.А. Bi3ip, O.B. Гончаров, A.C. Садомов // Запорож. мед. журнал.-2013,-№4.-С. 5-9.
2. Дзяк Г.В. Упруго-эластические свойства артериальной стенки в зависимости от возраста у мужчин с артериальной гипертензией / Г.В. Дзяк, Э.Л. Колесник // Укр. кардюл. журнал. - 2015. - № 3. - С. 13-19.
3. Жаринова В.Ю. Эндотелиальная дисфункция как мультидисциплинарная проблема / В.Ю. Жаринова // Кровооб1г та гемостаз. - 2015. - № 1-2. - С. 9-15.
4. Загородний M.I. Ендотел1альна дисфункц1я при артер1альнш гшертензи: сучасш погляди на причини й меха и пм и розвитку, д1агностику та корекщю / M.I. Загородний, I.A. Свшцщький // Практикуючий лшар. - 2013. -№ 2. - С. 17-27.
5. Колесник Ю.М. Мехашзми розвитку ендо-тсл1алыю|' дисфункци та пошук ендотелюпротектор1в / Ю.М. Колесник, I.C. Чекман, I.A. Мазур [та ш.] // Журнал Нац. акад. мед. наук Украши. - 2014. - Т. 20, № 3. - С. 289-299.
6. Корекц1я дисфункци сплотслпо як актуальний напрямок превентивно! судинно! медицини / Л.Г. Воронков, 1.Д. Мазур, М.Р. 1льницька, JI.C. Вайда // Кровооб1г та гемостаз. - 2015. - № 1-2. - С. 5-8.
7. Ушфшований клппчпий протокол первинно!, екстрено! та вторинно! (спец1ал1зовано!) медично! до-помоги «Артер1альна гшертенз1я: Наказ МОЗ Украши вад 24. 05. 2012 р. № 384 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.moz.gov.ua/ua/portal/-dn_20120524_384.html.
8. Jezovnik M.K. How to assess endothelial function for detection of pre-clinical atherosclerosis / M.K. Jezovnik // E-Journal Cardiol. Practice. - 2011. - Vol.10, N 22. -P. 10.
9. Kallistratos M.S. Arterial hypertension: benefits and limitations of treatment / M.S. Kallistratos, Г. E. Poulimenos, A.J. Manolis // E-Journal Cardiol. Practice. -2015.-Vol.11,N 13.-P.28.
10. Ronaldo A.O.C. Gismondi Comparison of benazepril and losartan on endothelial function and vascular stiffness in patients with Type 2 diabetes mellitus and hypertension: A randomized controlled trial / A.O.C. G. Ronaldo, Oigman Wille, Bedirian Ricardo [et al.] // J. Renin-Angiotensin-Aldosterone System. - 2015. -Vol.16,N4.-P. 967-974.
11. The effect of antihypertensive drugs on endothelial function as assessed by flow-mediated vasodilation in hypertensive patients / M. Miyamoto, K. Ko-tani, S. Ishibashi, N. Taniguchi // Int. J. Vase. Med. -2012. - Vol. 2012. - ID 453264.
REFERENCES
1. Vizir VA, Goncharov OV, Sadomov AS. [Features of inflammatory activation and its role in the pathogenesis of cardiovascular remodeling in patients with essential hypertension stage II]. Zaporozhskiy meditinskiy zhurnal. 2013;4:5-9. Ukrainian.
2. Dzyak GV, Kolesnik EE. [Elastic-elastic properties of the arterial wall as a function of age in men with arterial hypertension]. Ukrains'kiy kardiologichniy zhurnal. 2015;3:13-19. Russian.
3. Zharinova VYu. [Endothelial dysfunction as a multidisciplinary problem]. Krovoobig ta gemostaz. 2015;1(2):9-15. Russian.
4. Zagorodniy MI, Svintsits'kiy IA. [Endothelial dysfunction in arterial hypertension: current views on the causes and mechanisms of development, diagnosis and correction]. Praktikuyuchiy likar. 2013;2:17-27. Ukrainian.
5. Kolesnik YuM, Chekman IS, Mazur IA, et al. [Mechanisms of endothelial dysfunction and search for endothelial protectors]. Zhurnal Natsional'nol akademil medichnikh nauk Ukraini. 2014;20(3):289-99. Ukrainian.
6. Voronkov LG, Mazur ID, Il'nits'ka MR, Vayda LS. [Correction of endothelial dysfunction as actual trend of preventive cardiovascular medicine]. Krovoobig ta gemostaz. 2015;l(2):5-8. Ukrainian.
7. [Unified clinical protocols of primary, emergency and secondary (specialized) medical care "Hypertension": Order of the Ministry of Health of Ukraine from 24.05.2012 N384]. Available from: https://www.moz.gov.ua/-ua/portal/dn 20120524 384.html. Ukrainian.
8. Jezovnik MK. [How to assess endothelial function for detection of pre-clinical atherosclerosis]. E-journal Cardiol. Practice. 2011;10(22):10.
9. Kallistratos MS, Poulimenos LE, Manolis AJ. [Arterial hypertension: benefits and limitations of treatment]. E-Journal Cardiol. Practice. 2015;11(13):28.
10. Ronaldo A.O.C. Gismondi, Oigman W, Bedirian R, et al. [Comparison of benazepril and losartan on endothelial function and vascular stiffness in patients with Type 2 diabetes mellitus and hypertension: A randomized
controlled trial]. Journal Of The Renin-Angiotensin-Aldosterone System. 2015;16(4):967-74.
11. Miyamoto M, Kotani K, Ishibashi S, Taniguchi N. [The effect of antihypertensive drugs on endothelial function as assessed by flow-mediated vasodilation in hypertensive patients]. Int. J. Vase. Med. 2012;2012:ID 453264.
♦
УДК 616.24-007.272-002+577.17.049+616-08:615.322
A.B. Зубань, ДИНАМ1КА PIBHIB
MM. Островсъкий ЕНД0ГЕНН011НТОКСИКАЦП
ТА АКТИВНОСТ1 СИСТЕМИ СУРФАКТАНТА ЛЕГЕНЬ У ПРОЦЕС1 КОМПЛЕКСНОГО Л1КУВАННЯ ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ 13 ВКЛЮЧЕНИЯМ ПРЕПАРАТУ ТЮТРОППО БРОМ1ДУ
ДВНЗ «1вано-Франшвський нащональний медичний ушверситет»
кафедра фтиз1атри i пульмонологи з курсом професшних хвороб
(зав. — д. мед. н., проф. М.М. Островсъкий)
вул. Галицъка, 2,1вано-Франтвськ, 76018, У крата
SHEI«Ivano-Frankivsk National Medical University»
Department of tuberculosis and pulmonology with a course of occupational disease Halytcka str., 2, Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine
Kjihimobí слова: хрошчне обструктивне захворювання легень, система сурфактанта легень, середньомолекулярш пептиди, miomponm 6poMÍd
Key words: chronic obstructive pulmonary disease, pulmonary surfactant system, mediomolecular peptides, tiotropium bromide
Реферат. Динамика уровней эндогенной интоксикации и активности системы сурфактанта легких в процессе комплексного лечения больных хроническим обструктивным заболеванием легких с включении препарата тиотропия бромида. Зубань А.Б., Островский H.H. В работе приведены данные об особенностях течения процессов эндогенной интоксикации и содержании поверхностно-активной фракции системы сурфактанта легких до терапии и в процессе лечения хронической обструктивной болезни легких (ХОБЛ). Обследовано 64 больных на ХОБЛ и 20 практически здоровых людей. Все больные были рандомизированы на четыре группы, в зависимости от стадии ХОБЛ: 15 больных — I стадии, 18 - второй, 17 - третьей, 14 -четвертой. Одновременно пациенты каждой из приведенных групп были разделены на две подгруппы: пациенты, которые получали стандартное лечение, и пациенты, которым дополнительно назначали препарат «Тиотропий бромид» в дозе 5 мкг (Спирива® Респимат® "Берингер Ингельхайм"). Контрольная группа состояла из 30 практически здоровых людей. Исследовали уровень эндогенной интоксикации за концентрацией среднемолекулярных пептидов и содержание поверхностно-активной фракции системы сурфактанта легких. Установлены значительно более высокие титры среднемолекулярных пептидов и сниженная активность системы сурфактанта легких у больных ХОБЛ. Динамика изменений исследованных показателей
17/ Том XXII/ 3 ч. 1
95
