CC BY
11
УДК 612.24:615.825-053.5 Марюхнiч Н. В., Клапчук В. В.
ДИНАМ1КА ПОКАЗНИК1В СП1РОГРАФП ШКОЛЯР1В З ОСЛАБЛЕНИМ ЗОРОМ П1Д ВПЛИВОМ Ф1ЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА ДОДАТКОВИХ САМОСТ1ЙНИХ ТРЕНУВАНЬ
Запорiзький нацюнальний технiчний унiверситет (м. Запорiжжя)
Стаття е фрагментом НДР «Медико-бюлопчне забезпечення фiзичноI реабiлiтацiI, спортивних та оздоровчих тренувань» (№ державно! реестрацп 0113и007653, термiн виконання 2014-2016 рр.).
Вступ. Проблема оцiнки рiвня здоров'я школярiв i контролю за його змшами набувае все бiльш важ-ливе значення тому, що дiти пiд час навчання знахо-дяться пщ високим психоемоцiйним та фiзичним на-вантаженням. Факторами, що негативно впливають на стан органiзму школяра, е невщповщнють методик i технологiй навчання вiковим i функцюнальним можливостям дитини, нерацiональна органiзацiя навчального процесу, порушення гiгiенiчних умов зорового навантаження. Значимють цих факторiв визначаеться систематичнютю i безперервнiстю !х впливу на оргаызм дитини [2,3,4,8]. Важливим по-казником здоров'я е нормальний фiзiологiчний роз-виток всiх систем оргаызму [3,4]. Одна з провщних систем життедiяльностi — система дихання. Вона частше iнших схильна функцюнальним змшам та за-хворюваностi [3,6,9]. Система зовншнього дихання е практично единою фiзiологiчною системою, яка не може бути захищена вiд зовншых екологiчних впли-вiв надiйним штучним бар'ером i при диханнi II орга-ни першими пiдцаються дм екстремальних факторiв. Причому за час навчання в школi 70% функцюналь-них розладiв, якi сформувалися в початкових класах i, до моменту закшчення школи, переростають у стмку хронiчну патологiю, таким чином, за даними рiзних дослiдникiв, здоровими виявляються тiльки 5-25% школярiв [9,12,13]. Зовншне дихання люди-ни е важливим показником функцюнального стану органiзму в рiзнi вiковi перiоди i найбтьш сильно схильне до впливу негативних факторiв середови-ща, що лежить в основi високого вiдсотка захво-рювань верхнiх дихальних шляхiв, бронхiв, легень i призводить до зниження резервних можливостей дихання. Завершенiсть функцюнального дозрiван-ня системи дихання, ступшь розвитку II резервних можливостей, механiзмiв адаптацiI до навантажень i впливу середовищних факторiв залишаються предметом численних дослщжень [1,5,9,10]. 1снують науковi дослiдження, якi розкривають зв'язок мiж загальною соматичною захворюванiстю органiзму, слабюстю опорноI сполучноI тканини, гормональ-ним дисбалансом пубертатного перюду з розви-тком короткозоростi у шкiльному вМ [5,11].
Мета дослiдження - визначити вплив реабьж-тацiйного комплексу на функцюнальы показники
дихально! системи дiвчат середнього шкiльного вку з ослабленим зором, який мютить дихальнi вправи з вольовим керуванням диханням та аеробн вправи для самостмних занять за завданням.
Об'ект i методи дослщження. На базi Запо-рiзького класичного лiцею з вересня 2015 року по травень 2016 року пщ спостереженням знаходилось 90 дiвчат вком 11-14 рокiв, якi мали ослаблення зо-рових функцiй, але з правильним положенням очей, бшокулярним характером зору i без органно! патологи органу зору. Серед них були дiвчата з некорего-ваною гостротою зору 0,1-1,0 та з корек^ею зору до 1,0. Ступшь астигматизму коливалася вщ 0,25 до 1,5 дюптрм. Розподiл дтей за ступенем астигматизму була однаковою у всiх вiкових групах. Для занять з фiзичного виховання вони були вщнесеы до осно-вно'| медично'! групи.
Усi обстеженi були розподтеы на три групи: контрольну та двi основнi, якi були придатн до по-рiвняння й статистично не вiдрiзнялись за вком та ступенем порушення зору. Вони займалися за за-гальноприйнятою шюльною програмою з фiзичного виховання. ^м того, в обох основних групах додат-ково пропонувався реабiлiтацiйний комплекс, який мютить дихальн вправи з вольовим керуванням диханням, аеробн вправи для самостмних занять за завданням у домашых умовах. Вправи, що про-понуються, виконують вiдповiдно до шдивщуально-го рухового режиму: № 1 (обмежено! дм), № 2 (по-мiрноï дм) або № 3 (розширено! дм). Його обирають з урахуванням фiзичного стану.
Для цього обстежен основних груп отримували розроблену нами пам'ятку [7], яка мала i рекомен-даци щодо самоконтролю. Школярi обирали вправи, починаючи з простих, поступово ускладнюючи та пе-рiодично замiнюючи (х з таким розрахунком, щоб на виконання комплексу йшло щонайменше 20-30 хв. 4-5 разiв на тиждень. Поряд з цим, у друпй основый групi проводились iндивiдуальнi тренування акомо-дацiйних м'язiв, з урахуванням резервiв акомодаци.
Для оцiнки об'емних, швидкюних та часових параметрiв функци зовншнього дихання був вико-ристаний апаратно^агностичний комплекс «Рiд 124D». Результати ствставлялись з «Системою на-лежних величин» Клемента РФ. (1986) i обробля-лись за допомогою комп'ютерно'! програми «RDC - Pneumo(tm) Ver.4.5-9406-No206-Arcl6-In3». Про-водилися доогмдження: Ж6Л — життева емнiсть легень (л); ФЖЕЛ — об'ем форсованого видиху
життево! eMHOCTi легень (л); IT — ш-декс Tiффно (ОФВ1/Ж6Л, %); ОФВ1 — об'ем форсованого видиху за 1 с (л); ПОШ — пкова об'емна швидкiсть видиху (л/с); МОШ25 — максимальна об'емна швидюсть потоку на рiвнi видиху 25% ЖеЛ (л/с); МОШ50 — максимальна об'емна швидюсть потоку на рiвнi видиху 50% ЖеЛ (л/с); МОШ75 — максимальна об'емна швидюсть потоку на рiвнi видиху 75% ЖеЛ (л/с).
Отриман данi обробленi на IBM-PC пакетом прикладних i статистич-них програм «Microsoft Excel 2003» та «Statistica 6.0». Розраховували серед-не (М), його стандартну помилку (m). Статистичну значимiсть вiдмiнностей (р) оцшювали за t-критерiем Стьюден-та. При р<0,05 !х вважали статистично значимими [8].
Результати дослщження та 'Гх об-говорення. Порiвняльна характеристика результа^в оцiнювання функцiI зовышнього дихання на початку та на-прикiнцi реабiлiтацiйного курсу дiвчат контрольно! групи наведена у таблиц 1, а двох основних груп — у таблиц 2.
Результати первинного обстежен-ня показали, що ЖЕЛ вдиху обстеже-них дггей коливаеться вщ 89,10% до 92,82% вщ показника належно! величини та в серед-ньому становить 2,66±0,15 л., що свщчить про до-статнм функцiональний розвиток дихально! системи обстежених дггей. ФЖЕЛ дiвчат становить в серед-ньому 2,44 ± 0,14 л (86,8% вщ належних величин). ОФВ1 залежить головним чином вщ сили скорочен-ня дихально! мускулатури i прохiдностi пов^рянос-них шляхiв. У обстежених дiвчат цей показник коливаеться вщ 1,86 до 2,45 л (в середньому 2,1 ± 0,5 л). При порiвняннi з належними величинами фактичн показники склали 84,25-91,28%. Biдповiдно до гра-дацi!, розроблено! даним автором, не вс значення ОФВ1 можна характеризувати як норму або навiть умовну норму. Фактичн величини iндексу ^ффно у обстежених дiтей коливалися в межах 82,6-94,9% (в середньому 87,3 ± 1,48%), що мае свщчити про досить хорошу прохiднiсть дихальних шляхiв. Про прохiднiсть центральних дихальних шляхiв можна судити за значеннями ПОШ i МОШ25. ПОШ у дтей обстеженого вiку в середньому становить 4,32 ± 0,24 л/с, МОШ25 дорiвнюе 4,13 ± 0,26 л/с. Фактичн значення цих показниюв у дiвчат нижче належних на 13,7-7,6%. У цтому таку ситуа^ю можна розглядати як умовну норму. М0Ш50 i МОШ75, що характеризуют прохiднiсть периферичних дихальних шляхiв, змiнюються дещо по iншому. Фактичн значення М0Ш50 не перевищують вщповщы значення та до-рiвнюють 82,7-87,3% (в середньому 84,2 ± 1,53%), а МОШ75 — у 85,6-91,4% (в середньому 89,5 ± 1,49%). Це характеризуе розвиток дтей, в цтому, як умовну норму без порушення прохщност периферичних пов^ряносних шляхiв.
Таблиця 1.
Динам1ка показниюв функцГГ зовн1шнього дихання д1вчат з ослабленим зором контрольно'!' групи (M±m, %)
Строгра<^чш показники Контрольна група (n = 30) Cтатичнi показники
Первинне обстеження Прикiнцеве обстеження t Р
ЖеЛ, л % вщ належно! величини 2,79±0,17 92,82±2,20 2,81±0,18 92,98±2,15 0,08 0,05 >0,05 >0,05
ФЖеЛ, л % вiд належно! величини 2,47±0,17 86,72±2,25 2,64±0,16 89,09±2,53 0,72 0,70 >0,05 >0,05
ОФВ1, л % вщ належно! величини 2,12±0,07 88,92±2,27 2,17±0,09 90,19±2,93 0,43 0,34 >0,05 >0,05
IT, % % вщ належно! величини 84,52±1,44 91,24±1,59 85,49±1,67 93,20±1,83 0,43 0,80 >0,05 >0,05
СОШ25-75, л % вщ належно! величини 2,76±0,15 88,02±3,22 2,84±0,15 91,44±3,21 0,37 0,75 >0,05 >0,05
ПОШ, л/с % вщ належно! величини 4,45±0,23 86,20±1,97 4,59±0,25 89,86±2,44 0,41 1,16 >0,05 >0,05
МОШ25, л/с % вщ належно! величини 4,21±0,23 87,82±2,89 4,47±0,21 89,00±2,28 0,83 0,32 >0,05 >0,05
МОШ50, л/с % вiд належно! величини 3,28±0,18 85,66±3,12 3,34±0,20 89,01±2,82 0,22 0,79 >0,05 >0,05
МОШ75, л/с % вщ належно! величини 2,21±0,04 89,90±3,72 2,33±0,10 92,91±3,79 1,11 0.56 >0,05 >0,05
ЧДР, раз/хв 17,39±0,82 17,18±0,87 0,17 >0,05
В умовах вщносного спокою архтектонка ди-хального циклу (тимчасов^ амплiтуднi характеристики i розрахунковi коефiцiенти) у бiльшостi обстежених школярiв характеризуеться високою варiативнiстю, що пов'язано з спостережуваними iндивiдуальними особливостями дихання випробо-вуваних.
Динамку стану зовнiшнього дихання дiвчат основних та контрольно! групи вивчали за показни-ками легенево! вентиляцi! й потоку та порiвнювали одержанi показники на початку та наприюнщ реа-бiлiтацiйного курсу. Пюля реабiлiтацiйного курсу в основних групах при приюнцевому обстеженнi вщ-значен статистично значимi позитивнi змiни (табл. 2). А саме: показник ЖЕЛ збтьшився у основних групах на 14,17% та 13,40%, та склав 2,98 ± 0,13 л (t=2,01; р<0,05) та 2,95 ± 0,12 л (t=2,15; р<0,05), а у контрольна на 0,7%. ФЖЕЛ збтьшився у основних групах на 15,98% та 16,11%, та склав 2,83 ± 0,15 л (t=2,09; р<0,05) та 2,81 ± 0,17 л (t=2,02; р<0,05), а у контрольна збiльшився на 6,8%. ОФВ1 збтьшився у основних групах на 11,59% та 15,59%, та склав 2,31 ± 0,11 л (t=2,09; р<0,05) та 2,52 ± 0,14 л (t=2,10; р<0,05), а у контрольна групi на 2,3%. IT збтьшився у основних групах на 6,56% та 5,9%, та склав 90,05±1,82% (t=2,15; р<0,05) та 88,43±1,82% (t=2,13; р<0,05), а контрольнiй груп на 1,1%. Збть-шення вищеозначених показникiв свiдчить про покращення бюмехаычно! властивостi функцi! зо-внiшнього дихання та функцюнального розвитку дихально! системи обстежених пщ впливом реабтг тацмного курсу. СОШ25-75 збiльшився у основних групах на 23,24% та 13,05%, та склав 3,34 ± 0,18 л
Таблиця 2.
Динамка показнимв функцГГ зoвнiшньoгo дихання дiвчат з ослабленим зором
основних груп (M±m, %)
Спipoгpафiчнi пoказники Ocнoвна-1 (n = 30) Ocнoвна-2 (n = 30) Статичнi пoказники
Первинне oбcтеження npикiнцеве oбcтеження Первинне oбcтеження npикiнцеве oбcтеження t1 p1 t2 p2
жел, л % вщ належнoÏ величини 2,61t0,13 89,69t2,14 2,98t0,13 96,61t2,12 2,60t0,11 89,10t2,62 2,95t0,12 96,37t2,15 2,01 2,29 <0,05 <0,05 2,15 2,14 <0,05 <0,05
Фжел, л % вщ належнoÏ величини 2,44t0,11 87,25t2,67 2,83t0,15 95,12t2,63 2,42t0,09 86,47t1,93 2,81t0,17 91,66t1,62 2,09 2,09 <0,05 <0,05 2,02 2,05 <0,05 <0,05
OФВ1, л % вiд належнoÏ величини 2,C7tC,C9 88,34t2,78 2,3^0,11 97,C4tS,S4 2,18t0,08 90,52t1,91 2,52t0,14 96,26t1,78 2,09 2,00 <0,05 <0,05 2,10 2,10 <0,05 <0,05
IT, % % вщ належнoÏ величини 84,50t1,82 91,18t2,01 90,05t1,82 97,29t2,07 83,50t1,42 90,08t1,58 88,43t1,82 95,55t2,01 2,15 2,64 <0,05 <0,05 2,13 2,13 <0,05 <0,05
COI25-75, л % вiд належнoÏ величини 2,71t0,24 85,86t3,91 S,S4tC,18 98,C5tS,9S 2,68t0,11 84,68t3,56 S,CStC,1S 95,42t3,41 2,10 2,19 <0,05 <0,05 2,05 2,17 <0,05 <0,05
nO±, л/c % вiд належнoÏ величини 4,41t0,28 86,06t4,26 5,20t0,26 98,68t3,66 4,36t0,21 85,80t2,52 5,12tC,SC 93,58t2,26 2,06 2,24 <0,05 <0,05 2,07 2,29 <0,05 <0,05
MOI25, л/c % вiд належнoÏ величини 4,12t0,25 84,12t2,10 4,93t0,25 9S,C2tS,48 4,15t0,23 85,24t2,46 4,89t0,25 9S,74tS,C2 2,29 2,18 <0,05 <0,05 2.17 2.18 <0,05 <0,05
MOI±I50, л/c % вiд належнoÏ величини S,C1tC,2S 80,11t3,85 3,56t0,19 88,80t3,56 S,C4tC,12 82,29t3,36 S,S5tC,1S 91,06t3,24 1,84 1,65 >0,05 >0,05 1,75 1,87 >0,05 >0,05
MO±75, л/c % вiд належнoÏ величини 2,18t0,05 89,18t3,85 2,S6tC,C8 99,38t3,91 2,16t0,06 88,12t3,32 2,36t0,09 97,08t3,71 1,90 1,85 >0,05 >0,05 1,85 1,79 >0,05 >0,05
ЧДР, разДв 17,27t0,70 15,38t0,57 17,33t0,56 15,41t0,74 2,09 <0,05 2,06 <0,05
Примiтки: p 1 - sipoT^ic^ рiзницi при ге^вняннл даниx первиннoгo та прикiнцевoгo oбcтеження у ocrnen™ грyпi 1, p 2 - sipoT^ic^ piзницi при пopiвняннi flíi^x пеpвиннoгo та пpикiнцевoгo oбcтеження у ocmoemm гpyпi 2.
(t=2,10; р<0,05) та 3,03 t 0,13 л (t=2,05; р<0,05), а у кoнтpoльнiй груп1 на 2,8%. ПOШ збiльшивcя у o^o-вниx гpyпаx на 17,91% та 17,43%, та cклав 5,20 t 0,26 л/c (t=2,06; р<0,05) та 5,12 t 0,30 л/c (t=2,07; р<0,05), а кoнтpoльнiй гpyпi на 3,1%. MOШ25 збть-шивcя у ocнoвниx гpyпаx на 19,66% та 17,83%, та ^клав 4.93 t 0,25 л/c (t=2,29; р<0,05) та 4,89 t 0,25 л/c (t=2,17; р<0,05), а у кoнтpoльнiй гpyпi на 6,1%.
Збтышення oпиcаниx пoказникiв xаpактеpизye пoкpащення бpoнxiальнoÏ пpoвiднocтi для якoÏ вла^ тива активна участь диxальниx м'язiв, а не ттьки величина бpoнxiальнoгo oпopy. Збiльшення пoказ-никiв MOШ50 та MOII75 у ocнoвниx гpyпаx не мали cтатиcтичнoÏ значимocтi, щo мoже cвiдчити пpo не-дocтатнiй вплив дoдаткoвoгo pеабiлiтацiйнoгo гамп-лекcy на змши пpoxiднocтi пеpифеpичниx диxальниx шляxiв у oбcтежyваниx шкoляpiв, але cпocтеpiгалаcь тенденцiя дo пoкpащення Ïx стану. MOI±50 збть-шивcя у ocнoвниx гpyпаx на 18,27% та 10,19%, а у кoнтpoльнiй гpyпi на 1,8%. MOII75 збiльшивcя у ocнoвниx гpyпаx на 8,25% та 9,25%, а у кoнтpoльнiй
гpyпi на 5,4%. ЧДР зменшила^ у ocнoвниx гpyпаx на 10,95% та 11,08%, та ^клала 15,38 t 0,57 раз/ xв (t=2,09; р<0,05) та 15,41 t 0,74 pаз/xв (t=2,06; р<0,05), а кoнтpoльнiй гpyпi на 1,7%, щo cвiдчить пpo екoнoмiчнicть poбoти cиcтем.
Висновки
1. Пoказники зoвнiшньoгo диxання дiвчат ^ред-ньoгo шкiльнoгo вiкy з ocлабленим зopoм вiдпoвiда-ють вiкoвим нopмам.
2. Дoдаткoвo дo шкiльниx занять з фiзичнoгo ви-xoвання у ocнoвнiй медичнiй гpyпi poзpoбленo реа-бттацмний кoмплекc, який мicтить диxальнi вправи з вoльoвим керуванням диxання, а тагах аеpoбнi вправи для cамocтiйниx занять за завданням у дo-машнix yмoваx.
3. На вщмЫу вiд групи пopiвняння, у ocнoвниx гpyпаx пiд впливoм pеабiлiтацiйнoгo nypcy вiдбyлаcь cтатиcтичнo значима пoзитивна динамка за уЫма дocлiдженими пoказниками зoвнiшньoгo диxання, oкpiм пoказникiв пpoxiднocтi пеpифеpичниx диxаль-ниx шляxiв у oбcтежyваниx шкoляpiв (MOI±50 та MOI75).
4. Результати проведеного доотдження дозво-ляють рекомендувати розроблену програму додат-кових фiзичних тренувань i вправи для самостмних занять за завданням у домашых умовах до впрова-дження.
Перспективи подальших дослiджень. У по-
дальшому у даного контингенту школярiв з ослабле-ним зором доцтьно провести аналiз змiн фiзично-
го стану пiд впливом додаткового реабтггацмного курсу, тому що можливост системи дихання одно-часно спираються на вентиляцiйнi та бiомеханiчнi функцюнальы складовi, включаючи такi фактори 6i-омеханiки дихання, як розтяжнiсть легень i грудноУ клiтини, якi тюно пов'язанi з фiзичним станом i роз-витком обстежуваних.
Л^ература
1. Анохин М.И. Компьютерная спирометрия у детей / М.И. Анохин. — М.: Издательство «Бином», 2012. — 104 с.
2. Бородкина T.B. Медико-психологическое обеспечение учебного процесса / Т.В. Бородкина // Сельская школа. — 2009. — № 4. — С. 117-129.
3. Дедов И.И. Половое развитие детей: норма и патология / И.И. Дедов, Т.В. Семичев, В.А. Петеркова. — М.: Медицина, 2002. — С. 50-66.
4. Доскин B.A. Морфо-функциональные константы детского организма / B.A. Доскин, Х. Келлер, H.M. Мураенко, P.B. Тонко-ва-Ямпольская. — М.: Медицина, 1997. — 287 с.
5. Еременко К.Ю. Влияние внешних и внутренних факторов на течение приобретенной миопии у детей / К.Ю. Еременко, Л.Е. Федорищева, Н.Н. Александрова // Российский офтальмологический журнал. — 2011. — № 1. — С. 27-30.
6. Завьялова А.А. Сезонные изменения показателей легочного газообмена и его экономичности у детей 11-14 лет, уроженцев Европейского Севера / А.А. Завьялова // В мире научных открытий. — 2012. — № 2 (26). — С. 48-52.
7. Марюхнич Н.В. Памятка для учащихся среднего школьного возраста с ослабленным зрением по самостоятельным занятиям физическими упражнениями / Н.В. Марюхнич // Запорожье: Областной ВФД, ЗНТУ, 2015. — 15 с.
8. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA / О.Ю. Реброва. - М.: Медиа Сфера, 2002. - 312 с.
9. Соколов Е.В. Функциональное состояние системы дыхания у подростков 12 лет / Е.В. Соколов // Новые исследования. — 2014. — № 3 (40). — С. 47-55.
10. Соколов Е.В. Индивидуально-типологические особенности состояния вентиляционной функции легких и биомеханических факторов дыхания у детей 9-13 лет, в зависимости от состояния здоровья / Е.В. Соколов, И.М. Разживина // Новые исследования. — 2013. — № 1 (34). — С. 79-101.
11. Тарутта Е.П. Возможности профилактики прогрессирующей и осложненной миопии в свете современных знаний о ее патогенезе / Е.П. Тарутта // Вестник офтальмологии. — 2006. — № 1. — С. 43-47.
12. Удовыдченко Е.А. Адаптивные возможности организма детей второго периода детства / Е.А. Удовыдченко, О.А. Бутова // Материалы XIV Международного симпозиума «Эколого-физиологические проблемы адаптации». — М.: РУДН, 2009. — С.413-415.
13. Чупакова Л.В. Изменения показателей легочной вентиляции в годовом цикле у детей старшего школьного возраста, уроженцев Европейского Севера / Л.В. Чупакова, Ф.А. Щербина, В.С. Смолина // Экология человека. — 2012. — № 8. — С. 50-53.
УДК 612.24:615.825-053.5
ДИНАМ1КА ПОКАЗНИК1В СП1РОГРАФП ШКОЛЯР1В З ОСЛАБЛЕНИМ ЗОРОМ П1Д ВПЛИВОМ Ф1-ЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА ДОДАТКОВИХ САМОСТ1ЙНИХ ТРЕНУВАНЬ
Марюхшч Н. В., Клапчук В. В.
Резюме. З метою визначення впливу реабтггацмного комплексу на функцюнальы показники дихаль-но'| системи школярiв з ослабленим зором, було обстежено 90 дiвчат середнього шктьного в^. При до-слщжены функцп зовншнього дихання використан методи: спiрографiя, фазовий аналiз дихального циклу, аналiз кривоУ потк-об'ем (КПО) за допомогою спiроаналiзатора «РЩ-124Д», результати ствставлялись з «Системою належних величин» Клемента Р.Ф. (1986) i оброблялись за допомогою комп'ютерноУ програми «RDC - Pneumo(tm) Ver.4.5-9406-No206-Arcl6-In3». Обстеження виявило у дiвчат вщповщнють показниюв зо-вншнього дихання з вковими нормами. Пщ впливом реабтггацмного курсу вщбулись статистично значимi позитивы змши в показниках. У тдттковому вМ стан дихальноУ системи характеризуемся нестмкютю та варiативнiстю показниюв. Велию гормональы перебудови в перюд статевого дозрiвання пдттюв вимагають ще досить високого постачання енергетичних ресурЫв. Показники функцюнального стану пов^ряносних шляхiв i легеневоУ тканини змшюються в тюному зв'язку з варiабельнiстю антропометричних характеристик оргаызму.
Ключовi слова: шктьний вк, ослаблений зiр, зовншне дихання.
УДК 612.24:615.825-053.5
ДИНАМИКА ПОКАЗАТЕЛЕЙ СПИРОГРАФИИ ШКОЛЬНИКОВ С ОСЛАБЛЕННЫМ ЗРЕНИЕМ ПОД ВЛИЯНИЕМ ФИЗИЧЕСКОГО ВОСПИТАНИЯ И ДОПОЛНИТЕЛЬНЫХ САМОСТОЯТЕЛЬНЫХ ТРЕНИРОВОК
Марюхнич Н. В., Клапчук В. В.
Резюме. С целью определения влияния реабилитационного комплекса на функциональные показатели дыхательной системы школьников с ослабленным зрением, было обследовано 90 девочек среднего школьного возраста. При исследовании функции внешнего дыхания использованы методы: спирография, фазовый
анализ дыхательного цикла, анализ кривой поток-объем (КПО) при помощи спироанализатора «Рид-124Д», результаты сопоставлялись с «Системой должных величин» Клемента Г.Ф. (1986) и обрабатывались с помощью компьютерной программы «RDC - Pneumo(tm) Ver.4.5-9406-No206-Arcl6-1n3». Обследование выявило у девушек соответствие показателей внешнего дыхания с возрастными нормами. Под влиянием реабилитационного курса произошли статистически значимые положительные изменения в показателях. В подростковом возрасте состояние дыхательной системы характеризуется неустойчивостью и вариативностью показателей. Большие гормональные перестройки в период полового созревания подростков требуют достаточно высокой поставки энергетических ресурсов. Показатели функционального состояния воздухоносных путей и легочной ткани изменяются в тесной связи с вариабельностью антропометрических характеристик организма.
Ключевые слова: школьный возраст, ослабленное зрение, внешнее дыхание.
UDC 612.24:615.825-053.5
DYNAMICS OF STUDENTS' SPIROGRAPHICAL INDICATORS WITH LOW VISION UNDER THE INFLUENCE OF PHYSICAL EDUCATION AND ADDITIONAL TRAINING
Maryukhnich N. V., Klapchuk V. V.
Abstract. A normal physiological development of all body systems is an important indicator of health. One of the leading vital systems — respiratory system. The system of the external breathing is the only physiological system that cannot be protected from external environmental influences reliable artificial barrier and its breathing organs are the first to action of extreme factors.
External breathing is an important indicator of the functional state of the organism in different age periods are most strongly influenced by negative factors in the environment that underpins the high percentage of diseases of the upper respiratory tract, bronchi, lungs, and leads to a decrease in reserve possibilities of breathing. The completeness of the functional maturation of the respiratory system, the degree of development of its backup capabilities, mechanisms of adaptation to stress and exposure to environmental factors remain the subject of numerous studies.
The aim of the study was to determine the influence of rehabilitation complex on girls' functional indicators of the respiratory system, who are in secondary school age with impaired vision. This complex includes breathing exercises with volitional control of breathing and aerobic exercises for self-study.
Object and methods. At the territory of Zaporizhzhya Classical Lyceum there were 90 girls aged 11-14 years under observation, who had a weakening of visual function, but with the correct eye position, binocularly nature view and no organ pathologies of the vision organ. Among them there were girls with not corrected visual acuity of 0.11.0 with correction to 1.0. The degree of astigmatism ranged from 0.25 to 1.5 diopters. The children's distribution according to the degree of astigmatism was the same in all age groups. For physical education classes they have been assigned to the basic medical group.
All patients were divided into three groups: control and two main, which was suitable for comparison and were not statistically different in age and degree of impairment. They worked for a common school curriculum for physical education. In addition, in both major groups was further proposed rehabilitation complex, which includes breathing exercises with volitional control of breathing, aerobic exercises for self-study task at home. The surveyed in the main groups received a memo, developed by Klapchuk and Maryukhnich, which had recommendations for self-control.
To assess the volume, speed and time parameters of external respiration function was used hardware-diagnostic complex «RID-124D». Results compared with the «System of expected values» of G.F Clement (1986) and were processed using the computer program «RDC - Pneumo(tm) Ver.4.5-9406-No206-Arcl6-In3».
Results. After the rehabilitation course in the major groups at the final survey reported statistically significant positive changes. Indicator VC increased in major groups by 14.17% and 13,40% and amounted to 2.98 ± 0,13 l (t=2,01; p<0,05) and a 2.95 ± 0.12 l (t=2,15; p<0.05. FVC increased in major groups by 15.98% and 16.11%, and amounted to 2.83 ± 0.15 l (t=2,09; p<0.05), and 2.81 ± 0.17 l (t=2.02; p<0.05). FEV1 increased in major groups by 11.59% and of 15.59%, and was 2.31 ± 0.11 for l (t=2,09; p<0.05) and 2.52 ± 0.14 l (t=2,10; p<0.05). FEV 1% increased in major groups by 6.56% and 5.9%, and amounted to 90,05 ± 1,82% (t=2,15; p<0.05) and 88 and 43 ± 1,82% (t=2,13; p<0.05). The increase in the figures shows an improvement in the biomechanical properties of external respiration function and functional development of the respiratory system were examined under the influence of rehabilitation course. MEF25-75 increased in major groups by 23.24% and of 13.05%, and amounted to 3.34 ± 0,18 l (t=2,10; p<0.05) and of 3.03 ± 0,13 l (t=2,05; p<0.05). PVR increased in major groups by 17.91% 17,43% and amounted to 5.20 ± 0,26 l/s (t=2,06; p<0.05) and 5,12 ± 0,30 l/s (t=2,07; p<0.05). MEF25 increased in major groups by 19.66% and 17,83% and amounted to 4.93 ± 0.25 l/s (t=2,29; p<0.05) and 4.89 mm ± 0.25 l/s (t=2,17; p<0,05). The increase of described indicators defines the improvement of bronchial conduction, which is characterized by the active involvement of the respiratory muscles, not only the value of bronchial resistance. MEF50 increased in major groups by 18.27% 10,19% and in the control group by 1.8%. MEF75 increased in major groups by 8.25% and 9.25% in the control group by 5.4%. FRM has decreased in major groups by 10.95% 11,08%, and made up 15.38 ± 0,57 times/min (t=2,09, p<0,05) and of 15.41 ± 0,74 times/min (t=2,06; p<0.05), indicating that the efficiency of the system.
Conclusions
1. Indicators of girls' external respiration of secondary school age with impaired vision meet age standards.
2. In addition to school physical education in the basic medical group developed a rehabilitation complex, which includes breathing exercises with volitional control of breathing and aerobic exercises for self-study task at home.
3. In contrast to the comparison group, in major groups under the influence of rehabilitation course was held statistically significant positive trend for all investigated indicators of external respiration, except for indicators of patency of peripheral airways the surveyed students (MEF50 and MEF75).
4. The results of the study allow to recommend developed program of additional physical training and exercises for self-study task at home before introducing.
Keywords: school age, weakened eyesight, external respiration.
Рецензент — проф. Мщенко I. В. Стаття надшшла 19.03.2017 року
УДК 577.346+577.125.8+577.175.44+612.397.81:612.118 Соколенко В. Л., Соколенко С. В.
ЗНАЧЕННЯ ОКРЕМИХ 1МУНОГЕНЕТИЧНИХ ФАКТОР1В КРОВ1
У ФОРМУВАНН1 ТИРЕОЩНОГО СТАТУСУ ТА Л1П1ДНОМУ ОБМ1Н1 ЗА УМОВ
ПРОЛОНГОВАНОГО ВПЛИВУ МАЛИХ ДОЗ РАД1АЦП
Черкаський нацюнальний утверситет iM. Богдана Хмельницького (м. Черкаси)
Доотдження е фрагментами кафедральних на-уково-дослщних програм, виконаних за замовлен-ням МОН Украши: «Доотдження впливу втам^в i ix комплекЫв на обмЫы процеси в органiзмi та його захисн функци в нормальних фiзiологiчниx умовах та в умовах дм малих доз радiацii» (№ державно!' ре-естрацii 0101U004466) i «Дослiдження впливу окре-мих вiтамiнiв та |'х комплексiв на iмунозаxиснi функцii оргаызму i обмiн вуглеводiв у процес розвитку дiа-бету в нормальних умовах та при дм малих доз рад^ ацii» (№ державно' реестрацп 0102U007101); «Бюх^ мiчнi, iмуногенетичнi та екологiчнi аспекти адаптацii оргаызму людини до екзогенних чинникiв» (№ дер-жавноi реестрацii 0116U003828).
Вступ. 1снуе значна кiлькiсть даних щодо зв'язку тих чи iншиx захворювань iз фенотипом генетичних системи кровi [8,21]. Проте, часто отриманi резуль-тати е досить протиречивими [15]. Вважають, що проблемою iнтерпретування наслщюв проведених дослiджень е наявнiсть цтого ряду супутнix фак-торiв [18]. Зокрема, на силу та вираженють про-яву дii iмуногенетичного фактора можуть впливати географiчний, епiгенетичний, еколопчний чинники, соцiально-економiчнi умови проживання, як здатнi призводити до посиленого психоемоцмного наван-таження [20].
У наших попередых дослiдженняx показано асо-цмованють мiж еритроцитарними iмуногенетичними системами AB0, Rhesus, а також сироватковою системою гаптоглобЫу з показниками iмунноi системи у мешкан^в територiй, забруднених радюнуклщами унаслiдок аварii на ЧАЕС [3]. У той же час, показано ютоты кореляцмы зв'язки для даноi когорти мiж показниками iмунноi системи, тиреоiдним статусом та окремими ланками лтщного обмiну [4,5].
Дан щодо меxанiзмiв участi генетичних систем кровi у реалiзацii iнтегративноi дiяльностi iмуно-
нейроендокринноi системи за умов пролонговано-го впливу малих доз юызуючого випромiнювання практично вщсуты, що зумовило актуальнiсть наших доотджень.
Мета дослiджень: з'ясувати значення еритро-цитарних iмуногенетичниx систем АВ0, Rhesus, та сироватковоi системи гаптоглобiнiв у формуванн тиреоiдного статусу та лодному обмiнi за умов про-лонгованого впливу малих доз юызуючого випром^ нювання.
Об'ект i методи дослщження. Обстежено 170 осiб, серед яких видiлили групу мешканцiв радiа-цмно незабруднених районiв (контрольна група, 70 оЫб) та мешканцiв територiй посиленого радюеко-логiчного контролю (IV радiацiйна зона, щiльнiсть за-бруднення фун^в iзотопами 137Cs 3,7И04 - 18,5-104 Бк/м2, 100 осiб). Всi обстежен - студенти Черкась-кого нацюнального унiверситету вiком вiд 18 до 24 роюв, котрi на час обстеження не мали гострих захворювань. Мiж показниками волонтерiв рiзниx статей (осiб жiночоi стат обстежували у фолiкулярну стадiю менструального циклу) не спостеркалося статистично достовiрноi рiзницi, тому надалi ix роз-глядали як едину сукупнiсть.
Роль додаткового стресового фактора, що зу-мовив розвиток психоемоцмного навантаження, вщграла зимова екзаменацiйна сесiя. У обстежених вранщ, до вживання iжi, вщбирали 15 мл венозноi кровi. Перший аналiз показникiв проводили у мiжсе-сiйний перiод, другий - пюля першого iспиту. Вмiст тиреотропного гормону (ТТГ) визначали за допо-могою тест-набору Р1А-ТТГ (Чеxiя). Вмiст тироксину (Т4) у сироватцi кровi дослiджували за допомогою тест-набору рiо-т4-iПр (республка Бiлорусь), три-йодтиронiну (Т3) - рю-т3чПр (республiка Бiлорусь).
Рiвень загального холестерину (ЗХ), триглщери-дiв (ТГ), холестерину лтороте1ыв високо' щiльностi
