Зміни зорових функцій та оптичних показників заломлюючої системи очей дівчат середнього шкільного віку під впливом реабілітаційного комплексу Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

СПОРТИВНА МЕДИЦИНА

УДК: 617.753.2-053.6 Марюхтч Н. В.

ЗМ1НИ 30Р0ВИХ ФУНКЦ1Й ТАОПТИЧНИХ П0КАЗНИК1В ЗАЛ0МЛЮЮЧ01 СИСТЕМИ ОЧЕЙ Д1ВЧАТ СЕРЕДНЬОГО ШКШЬНОГО В1КУ П1Д ВПЛИВОМ

РЕАБ1Л1ТАЦ1ЙНОГО КОМПЛЕКСУ

Запор1зький нацюнальний техшчний университет (м. Запор1жжя)

nadya.maryu khnich@hotmail.com

Робота е фрагментом НДР «Медико-педагопч-не забезпечення ф1зично! реаб1л¡Tauii, спортивних та оздоровчих тренувань», N° державно! реестраци 0116U004468.

Вступ. В останы роки при медичному спостере-жены учн1в середнього-шкшьного BiKy пмназмних клаЫв виявлено збшьшення питомо! ваги морфо-функцюнальних порушень i поява хроычних прогре-суючих захворювань в пор1вняны з учнями загаль-HoocBiTHix KJiaciB [10]. В середньому кожен п'ятий школяр мае порушення зорових функцм, яю вини-кли в перюд навчання в школ1 [8,9,18]. Ictothhm е i те, що основною причиною зниження гостроти зору у д1тей шктьного BiKy е аномали рефракци, на част-ку яких у структур! офтальмопатологи доводиться 43-75,5%, а мюп1я е одыею з поширених вид1в аме-тропм [1,4,6,10]. За даними Е.С. Аветюова серед школяр1в, вщсоток короткозорост1 пщвищуеться в середньому з 2,1% в перших кпасах i до 16,2% по за-юнченню школ и [1]. До десятого класу вучыв розпо-всюдженють прогресуючо! короткозоростт зростае в 3 рази. Переважна бшышсть випадюв Mionii (близь-ко 90%) припадав на вк вщ 7 до 14 poKiB [5,7,14]. Багато в чому це пов'язане з тим, що, починаючи з шестир1чного BiKy, робота на близьюй вщстаы стае найбшьш типовим видом зорово! д1яльност1, тому цей BiK е перюдом пщвищено! уразливост1 динам1ч-но! рефракци. Саме тому виникае проблема профг лактики i корекци короткозорост1 у школяр1в.

Традицмними методами л1кування короткозо-pocTi е методи оптично! корекци, медикаментоз-не, функцюнальне та xipypri4He л1кування, кожен з яких мають недолки та обмеження в показаниях до застосування [3,11,12,16,17]. Особливий ¡нтер-ес представляють тренувальы оптико-ф1зюлопчы методики лкування i профшактики короткозорост1, основан! на щадному, дозованому вплив1 на акомо-дацмний апарат ока за допомогою ф1зичних вправ.

Мета досл!дження: оцшити вплив реабьжтацм-ного комплексу на оптичы показники заломлюючо! системи д1вчат середнього шкшьного BiKy за результатами авторефрактокератометри при ф1зичному вихованн1 i самостмнихтренуваннях за завданням.

Об'ект i методи досл!дження. На баз1 Запо-р1зького кпасичного лщею з вересня 2015 року по травень2016 року пщспостереженням знаходилось 90 д1вчат в1ком 11-14 poKiB, яю мали ослабления зо-

рових функцм, але з правильним положениям очей, бЫокулярним характером зору i без органно! патологи органу зору. Серед них були д1вчата з некорего-ваною гостротою зору 0,1 -1,0 та з корекц1ею зору до 1,0. Ступшьастигматизму коливалася вщ 0,25 до 1,5 дюптрм. Розподш д1тей за ступенем астигматизму був однаковим у Bcix в1кових трупах. Для занять з фг зичного виховання вони були вщнесеы до основно! медично!групи.

В робот1 використан1 наступы д1агностичн1 методи: в1зометр1я для дал1 по таблиц! Сивцева для визначення некореговано! та кореговано! гостроти зору, комп'ютерна авторефрактокератометр1я з ви-користанням PRK-5000 (Potec, Korea) для визначення оптичних показниюв заломлюючо! системи очей. Для вим1рювання резерв1в акомодацп використана методика А.I. Дашевського з використанням нерухо-мого стимулу для далi, яка вщображае максимальы потенцмно можпив1 витрати акомодацп в умовах повно! корекци для далт Дослщження починають з правого ока. ГНве око закрите окпюдером. Пюля визначення найкращо! коригуючо! аметротю лЫзи, з якою досягаеться максимальна гострота зору, перед оком випробуваного встановлюють MiHycoBi лшзи зростаючо! сили з кроком 0,5 дптр до моменту попршення гостроти зору. Остання мЫусова лшза, з яко! зберкаеться максимальна гострота зору, буде вщповщати резерву акомодацп.

Yci обстежеы були розподшеы на три групи: контрольну та дв1 ochobhI, яю були придаты до по-р1вняння й статистично не вщр1знялись за вком та ступенем порушення зору. Вони займалися за за-гальноприйнятою шюльною програмою з ф1зичного виховання. KpiM того, в обох основних трупах до-датково пропонувався для самостмних занять за завданням у домашых умовах розроблений нами реаб!гнтац1йний комплекс, який мютить спец1альн1 вправи та самомасаж очей, спещальы вправи для постави та стоп, вольове керування диханням та аеробы вправи. сКзичы вправи, що пропонуються, виконують вщповщно до ¡нди в ¡дуально го рухового режиму: №1 (обмежено! дм з тренувальною ЧСС до 100 уд./хв.), N»2 (noMipHo! дм з ЧСС до 120 уд./хв.) або №3 (розширено! дм з ЧСС до 140 уд./хв.). Його призначають з урахуванням ф1зичного стану. Для цього обстежеы основних груп отримували розро-блену нами пам'ятку, яка мала i рекомендацп щодо

самоконтролю [13]. Для самостмних занять школяр1 обирали вправи, починаючи з простих, поступово ускладнюючи та пе-рюдично зак/ннюючи 1х з таким розрахун-ком, щоб на виконання комплексу йшло щонайменше 20-30 хв. 4-5 раз1в на тиж-день. Поряд з цим, у друпй основнм гругп проводились ¡ндивщуальн1 оптико-рефлекторы тренування акомодацмних м'яз1в з урахуванням резерв1в акомодаци по А.1. Дашевському [2].

У основнм груп1-2 тренування акомодаци починали з установки у пробну оправу перед одним оком вщ'емного скла, що пщвищувало гострот1 зору до 1,0. Пот1м поверх цього скла додавали л1нзу +0,25 дптр. При цьому гострота зору дещо знижувалась, але через деякий час знову вщновлювалась до 1,0. ГНнзу +0,25 дптр.

Таблиця 1.

Динамша показникш гостроти зору вдалину без корекцмза таблицею Сивцева та резерв1в акомодацГГ дтчат контрольно'!'групп шд впливом реабш1тацшного комплексу (М±т)

Показники Контрольна група (п =30) Статичш показники

первинне обстеження приюнцеве обстеження t Р

Гострота зору (у.о.) 0,30+0,04 0,33+0,03 0,6 >0,05

Резерви акомодацП' (Дптр) 1,50+0,074 1,52+0,068 0,2 >0,05

Результати первинного обстеження показали, що середы показники гостроти зору д1вчат контрольно! групи знаходяться на piBHi 0,30±0,04 у.о., що на 6% менше, ыж у основнм rpyni - 1, та на 10% менше,

Таблиця 2.

Динамша показниюв гостроти зору вдалину без корекцмза таблицею Сивцева та резерв1в акомодаци д1вчат основних труп пщ впливом реабшп~ацшного комплексу (М±т)

Показники Основна група-1 (п =30) Основна група-2 (п =30) Статичн1 показники

первинне обстеження приюнцеве обстеження первинне обстеження прик1нцеве обстеження t1 Р1 t2 Р2

Гострота зору (у.о.) 0,32+0,04 0,43+0,03 0,33+0,03 0,51+0,04 2,2 <0,05 3,6 <0,001

Резерви акомодацП' (Дптр) 1,52+0,069 1,72+0,064 1,61+0,063 2,01+0,087 2,12 <0,05 3,7 <0,001

Примаки: t1, р1 - для основноТ групи-1; t2, р2 - для основноТ групи-2 при поршняны результата первинного i приюнцевого дослщжень.

забирали i вщразу ж знову ставили в оправу. 3ip знову знижувався, але вщновлювався до 1,0 значно швидше. Описану процедуру повторювали до тих nip, поки вщновлення гостроти зору не стане мит-тевим. Пюля цього, залишивши лшзу +0,25 дптр. в пробнм onpaBi, зменшували наявну вщ'емну корек-ц1ю на 0,25 дптр. в знову ставили i забирали л1нзу +0,25 дптр. до швидкого вщновлення гостроти зору до 1,0. Описану процедуру проводили для кожного ока окремо. Тривалють одного тренування на пере-вищувала 15 хвилин для кожного ока, в загальнм скпадност1 - не бтьше 30 хвилин. Курс л1кування 10 тренувань.

Отримаы результати оброблеы на IBM-PC пакетом прикладних i статистичних програм «Microsoft Excel 2003» та «Statistica 6.0». Розраховували серед-не (М), його стандартну помилку (т). Достов1рнють вщмЫностей (р) оцшювали по t- критер1ем Стьюден-та. При р <0,05 вщмшност1 вважали статистично до-стов1рними [15].

Результати дослщження та 'Гх обговорення. Пор1вняльна характеристика результат1в оцЫюван-ня гостроти зору вдалину без корекци за таблицею Сивцева та резерв1в акомодаци на початку та напри-кшц1 реабт1тац1йного курсу д1вчат контрольно! групи наведена у таблиц! 1, а двох основних груп - у таблиц! 2.

н1жу основнм груп1 - 2. Наприкшц1 досл1дження гострота зору д1вчат контрольно! групи покращилась на 0,03 у.о. та скпала 0,33±0,03 у.о. (р>0,05).

Резерви акомодаци в перший день дослщження у середньому скпали 1,5±0,074 Дптр, що на 1,3% менше, н1ж у основнм груп1 - 1, та на 7,3% менше, н1жу основнм груп1 - 2. Наприкшц1 досл1дження цей показник збтьшився до 1,52±0,068 Дптр. (р>0,05). При пор1внянн1 результат1в первинного обстеження м1ж контрольною та основними трупами статистично значимих вщмЫностей в оцЫюваних показниках гостроти зору та резерв1в акомодацП не спостер1га-лось (р>0,05). Пюля занять за загальноприйнятою програмою з ф1зичного виховання зазначен1 зм1ни ус1хдосл1джених нами показник1ву контрольна груп1 такожбули статистично недостов1рними (р>0,05).

3 таблиц! 2 видно, що в основних трупах, де до-датково до занять з ф1зичного виховання пропону-вались самостмы заняття ф1зичними вправами за завданням у домашых умовах, а у основнм груп1 - 2 проводили ¡ндивщуальн1 оптико- рефлекторы тренування акомодацмних м'яз1в, динамка вс1х показни-к1в мала статистично значим! позитивн1змши впор1в-няны з контрольною групою. А саме: гострота зору збтьшилась у основних трупах на 34,3% та 54,5% I скпала 0,43±0,03у.о. (1=2,2; р<0,05)та 0,51±0,04у.о. (1=3,6; р<0,001). Резерви акомодацП у основних гру-

пах покращились на 13,2% та 24,8% \ склали 1,72±0,064 Дптр (1=2,12; р<0,05) та 2,01 ±0,087 Дптр (1=3,7; р<0,001). Це пщтверджуе ефектив-ысть додаткового реаб!гнтац1йного комплексу та оптико-рефлекторних тренувань у статистично значимому покращены гостроти зору, як основного параметру зорових функцм, та резерв1в акомодаци у основних трупах.

Пор1вняльна характеристика результате оцшювання динам1чно! рефракци, заломлюючо! сили ропвки та рад1усу кривизни передньо! поверхы ропвки на початку та на-приюнц1 реабштацмного курсу дг вчат контрольно! групи наведена у таблиц! 3, а двох основних груп наведен! у таблиц! 4.

Результати первинного обстеження показали, що середы показники динам!чно! рефракци д1вчат контрольно! групи знаходяться на середньому р1вн1 -1,83±0,096 Дптр, що на 7,6% менше, н!жу основый груы - 1, та на 9,8% менше, ыжу основый груп1 - 2. Наприюнц1 дослщження динам1чна рефракц1я д1вчат контрольно! групи покращилась та зменшилась на 0,09 Дптр та склала -1,74±0,087 Дптр (р>0,05).

Заломлююча сила ропвки в перший день дослг дження у середньому дор1внювала 45,97±1,94 Дптр, що на 0,8% бшьше, ыж у основый груп1 - 1, та на 5,5% менше, ыжу основый груп1 - 2. Наприюнц1 дослщження цей показник зменшився до 45,75±1,22 Дптр. (р>0,05).

Рад1ус кривизни передньо! поверхы ропвки в перший день доогидження у середньому скпадав 7,08±0,29 мм, що на 1,9% менше, ыж у основый груы - 1, та на 2,5% бшьше, ыжу основый груп1 - 2. Наприюнц1 дослщження цей показник збшьшився до 7,38±0,18 Дптр. (р>0,05). При пор1вняны результате первинного обстеження м1ж контрольною та осно-вними трупами статистично значимих вщмшностей в оцшюваних показниках динам1чно1 рефракци, заломлюючо! сили ропвки та рад1усу кривизни передньо! поверхы ропвки не спостеркалось (р>0,05). Пюля занять за загальноприйнятою програмою з ф1зичного виховання зазначеы змши уЫх дослщже-них нами показниюв у контрольна груп1 також були статистично недостов1рними (р>0,05).

3 таблиц! 4 видно, що в основних трупах, де додатково до занять з ф1зичного виховання про-понувались самостмы заняття за завданням у до-машых умовах, а у основый груп1 - 2 проводили ¡ндивщуальы оптико-рефлекторы тренування ако-модацмних м'яз1в, динамка вЫх показниюв мала статистично значим! позитивы змши в пор1внян-ы з контрольною групою. А саме: динам1чна реф-ракц1я зменшилась у основних трупах на 14,3% та 26,9% \ склала -1,69±0,082 Дптр (1=2,19; р<0,05) та -1,47±0,079 Дптр (1=3,55; р<0,001). Заломлююча сила ропвки у основних трупах зменшилась на 9,8% та 11,6% \ склала 41,16+1,38 Дптр (1=1,87; р>0,05) та 42,93±1,77 Дптр (1=2,18; р<0,05). Рад1ус кривизни передньо! поверхы ропвки у основних трупах

Таблиця 3.

Динамша оптичних показниюв заломлюючоТ системи очей д1вчат контрольно'!' групи пщ впливом реабш1тацшного комплексу (М±т)

Показники Контрольна трупа (п = 30) Статичш показники

первинне обстеження приюнцеве обстеження 1 Р

Динам1чна рефракц1я (Дпрт) -1,83+0,096 -1,74+0,087 0,69 >0,05

Заломлююча сила ропвки (Дптр) 45,97+1,94 45,75+1,22 0,09 >0,05

Рад1ус кривизни передньо! поверхш ропвки (мм) 7,08+0,29 7,38+0,18 0,87 >0,05

збшьшився на 10,2% та 14,9% \ скпав 7,96±0,25 мм (1=1,93; р>0,05) та 7,94±0,35 мм (1=2,14; р<0,05). Цей факт пщтверджуе позитивний вплив та статистично значим! змши на вЫ оптичы показники заломлюючо! системи очей пщ впливом додаткового ре-абштацмного комплексу та оптико-рефлекторних тренувань, яю застосовувались у основый груп1 - 2, а у основый груп1 - 1 статистично значим! змши вщ-булисьлише в показнику динам1чно1 рефракци, позитивы змши в показниках заломлюючо! сили ропвки та рад1усу кривизни передньо! поверхы ропвки не мали статистично! значимое^, але до цього спо-стеркалась виражена позитивна тенденц1я.

Анал1з даних л1тератури дозволяе припустити наявысть наступних мехаызм1в, що лежать в осно-в1 оптико-рефлекторних методик вщновлення зору. Використання для тренування як мшусових, так, \ плюсових лшз дозволяе здмснити принцип ф1зю-лопчного «масажу» цил1арного м'яза. Його компо-ненти - м'яз Мюллера \ м'яз Брюкке - е антагоыста-ми, вони знаходяться в стаы певного тонусу. Бшьш сильышими е циркуляры волокна м'язу Мюллера, яю превалюють над м'язом Брюкке. При приставлены негативно! лшзи вщбуваеться напруга м'язи Мюллера, \ розелаблення II антагоыста, а при ви-користаны плюсових стекол навпаки. Тренувальы вправи цил1арного м'яза значно покращують його функцюнальний стан, гемодинам1ку, тим самим сприяючи гальмуванню процесу мюгпзацп [2,16,17].

Про участь ропвки в акомодаци, думки супереч-ливг вщ повного заперечення до значно! участ1 -5-6 дптр (!) в сферичному екв!валеып [2]. Доогидження рефракци ропвки при природый \ штучый медика-ментозый стимуляцп акомодаци виявили виникнен-ня прямого ропвкового астигматизму в межах ф1зг олопчного, в середньому 0,75±0,25 дптр за рахунок посилення вертикального мерид1ана отримаы 6.П. Таруттою з ствавт. [17]. Незначы змши ропвки при акомодаци евщчать про вщеутнють II прямо! участ1, проте наведений прямий ропвковий астигматизм невеликих ступеыв може пщвищувати глибину р1з-кост1, полегшуючи тим самим роботу акомодаци.

Висновки

1. При пор1вняны результате первинного обстеження м!ж контрольною та основними трупами статистично значимих вщмшностей в оцшюваних

Примпжи: t1, р1 - для основноТ групи-1; t2, р2 - для основноТ групи-2 при поршняны результата первинного i приюнцевого дослщжень.

Таблиця 4.

Динамка оптичних показниюв заломлюючо'Г системи очей д1вчат основних груп пщ

впливом реабш1тацшного комплексу (М±т)

Показники Основна група-1 (п =30) Основна група-2 (п =30) Статичш показники

первинне обстеження приюнцеве обстеження первинне обстеження приюнцеве обстеження t1 Р1 t2 Р2

Динак/пчна рефракщя (Дпрт) -1,97+0,098 -1,69+0,082 -2,01+0,13 -1,47+0,079 2,19 <0,05 3,55 <0,001

Заломлююча сила ропвки (Дптр) 45,62+1,94 41,16+1,38 48,52+1,85 42,93+1,77 1,87 >0,05 2,18 <0,05

Pafliyc кривизни передньо! поверхш ропвки (мм) 7,22+0,29 7,96+0,25 6,91+0,33 7,94+0,35 1,93 >0,05 2,14 <0,05

показниках гостроти зору, резерв1в акомодаци, ди-нам1чно! рефракцп, заломлюючо! сили ропвки та рад1усу кривизни передньо! поверхы ропвки не спо-стер1галось. Пюля реабтггацмного курсу зазначе-ы змЫи ус1х дослщжених показниюв у контрольна груп1 також були статистично недостов1рними.

2. У основый груп1 - 2, де застосовано додатко-вий реабттацмний комплекс та ¡ндивщуальы опти-ко-рефлекторы тренування акомодацмних м'яз1в, статистично значимо пщвищились вс1 показники: гострота зору, резерви акомодаци, динам1чна реф-ракц1я, заломлююча сила ропвки та рад1ус кривизни передньо! поверхы ропвки. У основы груп1 - 1 статистично значим! змЫи вщбулись лише в показнику динам1чно! рефракцп, позитивы змши в показниках заломлюючо! сили ропвки та рад1усу кривизни передньо! поверхы ропвки не мали статистично! значимости але до цього спостер1галась виражена позитивна тенденц1я.

3. Отриман1 результати доогмдження дозволяють з пщставою рекомендувати до впровадження реаб1-л1тац1йний комплекс, який мютить спец1альн1 вправи та самомасаж очей, спец1альы вправи для постави та стоп, вольове керування диханням, аеробы вправи для самостмних занять за завданням у домашых умовах вщповщно до ¡ндивщуального рухового режиму: N»1 (обмежено! д11 зтренувальною ЧССдо 100 уд./хв.), N»2 (пом1рно! д1! з ЧСС до 120 уд./хв.) або №3 (розширено! дм з ЧСС до 140 уд./хв.), а також оптико- рефлекторн1 тренування.

Перспективи подальших досл1джень. У подал ыи ому доц1льно досл1дити зм1ни показник1в зорових функц1й, заломлюючо! системи очей та резерв1в акомодац1! у д1тей з ¡ншими аномал1ями рефракц1! (напр. пперметротя) пщ впливом додат-кового реабтггацмного комплексу з метою визна-чення ступеня оздоровчого ефекту.

JliTepaTypa

1. Avetisov S.E. Vozrastnie osobennosti akkomodatsii i refraktsii / S.E. Avetisov // Glaznie bolezni / Pod red. Kopaevoi V.G. - M.: Medetsina. -2002. -S. 102-107.

2. Akkomodatsiya: rukovodstvo dlya vrachey / Pod red. L.A. Katarginoi. - M.: Aprel, 2012. - 136 s.

3. Burakova N.A. Osobennosti narusheniya zreniya i ih preduprezhdeniya u detey shkolnogo vozrasta / N.A. Burakova // Sbornik konferentsiy NITs Sotsiosfera. - 2012. - № 18. - S. 62-66.

4. Gubarev E.I. Profilaktika i lechenie blizorukosti u Shkolnikov metodom vosstanovleniya akkomodatsionnoy funktsii glaz / E.I. Gubarev// Rossiyskiy oftalmologicheskiy zhurnal. - 2011. - № 3. - S. 41 -46.

5. Guryileva M.E. Osobennosti obraza zhizni sovremennyih Shkolnikov s miopiey: mediko-sotsiologicheskoe issledovanie / M.E. Guryileva, G.Z. Galimzyanova //Voprosyi sovrem. pediatrii. - 2011. - № 4. - S. 5-9.

6. ErmolaevV.G. Otsenka rasprostranennosti anomalii refraktsii sredi detskogo naseleniya/V.G. Ermolaev, V.Yu. Tegza, V.N. Alekseev, A.V. Ermolaev//Sovrem. naukoem. tehnologii. - 2008. -№5.-S.96-97.

7. Zhukova E.A. Dve tendentsii v vozrastnoy dinamike ostrotyi zreniya malchikov i devochek na protyazhenii obucheniya v sredney shkole / E.A. Zhukova, V.I. Tsirkin //Sensor.sistemyi - 2008. - № 3. -S. 241-247.

8. Koneva L.V. Znachennya otsinki fizichnogo rozvitku ditey v profilaktitsi porushen refraktsiyi ta akomodatsiyi / L.V. Koneva, V.A. Gluschenko. - K., 2002. -39 s.

9. Konovalova A.V. Factori riska formirovaniya miopii u ditei / A.V. Konovalova, N.M. Pichuzhina // Zdraoohr. Ros. Fed. - 2008. -№ 1. -S. 41-42.

10. Kornyushina T.A. Osobennosti razvitiya refraktsii Shkolnikov po mere uvelicheniya uchebnogo stazha / T.A. Kornyushina, M.V. Kupriyanova, R.A. Ibatulin [i dr.]//Oftalmohirurgiya. - 2010. - № 6. -S. 40-43.

11. Kotenko T.O. Likuvalna fizichna kultura v spetsialniy shkoli - internati dlya slabozorih ditey (metodichni rekomendatsiyi) / T.O. Kotenko. - Dnipropetrovsk, 2005. - 55 s.

12. Livado E.I. Lechebnayafizkultura v kompleksnom lechenii miopii u detey: avtoref. dis. ... kand. med. nauk/E.I. Livado. - M., 1977. -22 s.

13. Maryukhnich N.V. Pamyatka dlya uchaschihsya srednego schkolnogo vozrasta s oslablennim zreniem po samostoyatelnim zanyatiyam fizicheskimi uprazhneniyami / N.V. Maryukhnich. - Zaparozhie: Oblastnoi VFD. - ZNTU, 2015. - 15 s.

14. Maslova N.M. Dinamika funktsionalnih pokaznikiv zorovoyi sistemi ditey i pidlitkiv v protsesi navchannya u shkoli: avtoref. dis... kand. med. nauk: 14.03.03 / Maslova N.M.; Donetsk, derzh. med. un-t im. M. Gorkogo. - Donetsk, 2005. - 20 s.

15. Rebrova O.Yu. Statisticheskiy analiz meditsinskih dannyih. Prim ene nie paketa prikladnyih programm STATISTICA /O.Yu. Rebrova. - M.: MediaSfera, 2002. -312 s.

16. Tarasova N.A. Lechenie rasstroystv akkomodatsii pri miopii. Funktsionalnyie metodyi diagnostiki i lecheniya refraktsionnyih narusheniy / N.A. Tarasova//3-ya Mezhdunarodnaya nauchno-prakticheskaya konferentsiya. Sborniktez. - M., 2010. - S. 60-62.

17. Tarutta E.P. Vliyanie funktsionalnogo lecheniya progressiruyuschey miopii na akkomodatsiyu i zritelnuyu rabotosposobnost / E.P. Tarutta, T.S. Egorova, N.A. Tarasova, M.V. Chuvilina // Ros. obschenats. oftalmol. forum. Sb. nauch. trudov. - M., 2011. -T. 2. -S. 198-200.

18. YastrebtsevaT.A. Profilaktika priobretennoy blizorukosti u Shkolnikov Severa s uchetom obschesomaticheskogo statusaorganizma / T.A. Yastrebtseva // Mater. XLII nauchno-prakt. konf. s mezhdunar. uchastiem: «Gigiena, organizatsiya zdravoohraneniya i profpatologiya». - Novokuznetsk, 2007. -S. 139-143.

УДК 617.753.2-053.6

ЗМ1НИ ЗОРОВИХ ФУНКЦ1Й ТА ОПТИЧНИХ ПОКАЗНИК1В ЗАЛОМЛЮЮЧО'1'СИСТЕМИ ОЧЕЙ Д1ВЧАТ СЕРЕДНЬОГО ШКШЬНОГО В1КУ П1Д ВПЛИВОМ РЕАБ1Л1ТАЦ1ЙНОГО КОМПЛЕКСУ

Марюхшч Н. В.

Резюме. 3 метою визначення впливу реабттацмного комплексу на стан зорових функцм та оптичы показники заломлюючо'| системи очей школяр1в, було обстежено 90 д1вчат середнього шктьного вку. При доотджены зорових функцм використаы методи: в1зометр1я для дал1 по таблиц! Сивцева для визначення некореговано! та кореговано! гостроти зору, комп'ютерна авторефрактокератометр1я з використанням PRK-5000 (Potec, Korea) для визначення оптичних показниюв заломлюючо! системи очей. Для вим1рювання резерв1в акомодаци використана методика A.I. Дашевського. Обстеження виявило у д1вчат формування ко-роткозоро! рефракцита збтьшення ÏÏ прояв1вз bíkom. Bei обстежеы були роздтеы на три групи: контрольну i дв1 ochobhí, яю були придаты до пор1вняння i статистично не вщр1знялися за bíkom i ступенем порушення зору. Вони займалися за загальноприйнятою шктьною програмою з ф1зичного виховання. В обох основних трупах додатково пропонувався для самостмних занять за завданням в домашыхумовах розроблений нами реабттацмний комплекс, який мютить спец1альы вправи i самомасаж очей, спец1альы вправи для поста-ви i стоп, вольове керування диханням i аеробы вправи. Поряд з цим, у друпй основнм rpyni проводились ¡ндивщуальы оптико-рефлекторы тренування акомодацмних м'яз1в з урахуванням резерв1в акомодацй' по A.I. Дашевському. Пщ впливом реабттацмного курсу вщбулись статистично значим! позитивы змши в по-казниках. Переважна бшыиють випадюв короткозорост1 припадав на bík вщ 7 до 14 poKÍB. Багато в чому це пов'язане з тим, що, починаючи з шестир1чного вку, робота на близьюй вщетаы стае найбтьш типовим видом зорово! д1яльност1, тому цей bík е перюдом п1двищено'| уразливост1 динам1чно'| рефракцИ. Саме тому виникае проблема профтактики i корекцИ короткозорост1 у школяр1в.

Ключов1 слова: рефракц1я, оптичн1 показники, школярк

УДК 617.753.2-053.6

ИЗМЕНЕНИЕ ЗРИТЕЛЬНЫХ ФУНКЦИЙ И ОПТИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ПРЕЛОМЛЯЮЩЕЙ СИСТЕМЫ ГЛАЗ ДЕВОЧЕК СРЕДНЕГО ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА ПОД ВОЗДЕЙСТВИЕМ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО КОМПЛЕКСА

Марюхнич Н. В.

Резюме. С целью определения влияния реабилитационного комплекса на состояние зрительных функций и оптические показатели преломляющей системы глаз школьников, было обследовано 90 девочек среднего школьного возраста. При исследовании зрительных функций использованы методы: визометрия для дали по таблице Сивцева для определения некоррегированной и коррегированной остроты зрения, компьютерная авторефрактокератометрия с использованием PRK-5000 (Potec, Korea) для определения оптических показателей преломляющей системы глаз. Для оценивания резервов аккомодации использована методика А. И. Дашевского. Обследование выявило у девочек формирование миопической рефракции и увеличение ее проявления с возрастом. Все обследованные были разделены на три группы: контрольную и две основные, которые были пригодны к сравнению и статистически не отличались по возрасту и степени нарушения зрения. Они занимались по общепринятой школьной программе по физическому воспитанию. В обеих основных группах дополнительно предлагался для самостоятельных занятий по заданию в домашних условиях разработанный нами реабилитационный комплекс, который содержит специальные упражнения и самомассаж глаз, специальные упражнения для осанки и стоп, волевое управление дыханием и аэробные упражнения. Наряду с этим, во второй основной группе проводились индивидуальные оптико-рефлекторные тренировки аккомодационной мышцы с учетом резервов аккомодации по А.И. Дашевско-му. Под воздействием реабилитационного комплекса произошли статистически значимые положительные изменения в показателях. Подавляющее большинство случаев близорукости относится к возрасту от 7 до 14 лет. Во многом это связано с тем, что начиная с шестилетнего возраста, работа на близком расстоянии становится наиболее характерным видом зрительной деятельности, поэтому этот возраст является крити-

ческим для формирования динамической рефракции. Именно поэтому возникает проблема профилактики и коррекции близорукости у школьников.

Ключевые слова: рефракция, оптические показатели, школьники.

UDC 617.753.2-053.6

CHANGES IN VISUAL FUNCTIONS AND OPTICAL REFRACTIVE EYE SYSTEM INDICATORS OF MIDDLE SCHOOL AGE GIRLS UNDER THE INFLUENCE OF REHABILITATION COMPLEX

Maryukhnich N. V.

Abstract. The vast majority of cases of myopia include ages 7 to 14 years. This is largely due to the fact that, from the age of six, work at close range becomes the most typical type of visual activity, so this age is a period of increased vulnerability of dynamic refraction. That is why there is a problem of prevention and correction of myopia in schoolchildren.

The purpose of the study: to assess the effect of the rehabilitation complex on the optical characteristics of the refracting system of middle school age girls by the results of autorefractometric testing in physical education and independent training on the tasks.

Object and methods of research. Under supervision were 90 girls aged 11-14years who had a weakening of the visual functions, but with the correct position of the eyes, binocular vision and organ-free organ vision. Among them there were girls with uncorrected visual acuity of 0.1 -1.0 and with correction of vision up to 1.0. The degree of astigmatism varied from 0.25 to 1.5 diopters. Distribution of children by the degree of astigmatism was the same in all age groups. For physical education classes they were assigned to the main medical group. In this work, the following diagnostic methods were used: visometry for further determination of uncorrected and corrected visual acuity, computer autorefractocutrometry using PRK-5000 (Potec, Korea) to determine the optical characteristics of the refractive eye system. The method of A.I. Dashevsky is used to measure accommodation provisions. With the use of a stationary stimulus for further, which reflects the maximum potentially possible costs of accommodation in conditions of complete correction for a distance. All surveyed were divided into three groups: control and two main ones. They were engaged in a generally accepted school curriculum for physical education. In addition, in the two main groups, additional training was offered for independent classes at homework, and we developed a rehabilitation complex that includes special exercises and self- massage of the eyes, special exercises for posture and feet, voluntary control of breathing and aerobic exercises. Proposed physical exercises are performed according to the individual motor regimen. Along with this, in the second main group, individual optic- reflex training of accommodation modifications was carried outtaking intoaccountthe A.I. Dashevsky accommodation reserves in the main groups where, in addition to physical education classes, independent exercises were offered at homework, while in the main group-2, individual optic-reflex training of accommodation modifications was performed, the dynamics of all indicators had statistically significant positive changes in comparison with control group. Namely: visual acuity increased in main groups by 34.3% and 54.5% and amounted to 0.43 ± 0.03 USD. (t = 2.2; p <0.05) and 0.51 ± 0.04 cu (t = 3.6; p <0.001). Reserves for accommodation in main groups improved by 13.2% and 24.8%, and amounted to 1.72 ± 0.064 Dptr (t = 2.12; p <0.05) and 2.01 ±0.088 DTP (t = 3.7; p <0.001). Dynamic refraction decreased in main groups by 14.3% and 26.9%, and amounted to -1.69 ± 0.082 Dptr (t = 2.19; p <0,05) and -1.47 ± 0.079 Dptr (t = 3,55; p <0.001). The refractive corneal force in the main groups decreased by 9.8% and 11.6%, and amounted to41.16± 1.38 Dptr(t= 1.87; p> 0.05) and 42.93 ± 1.77 Dptr (t = 2.18; p <0.05). The radius of curvature of the anterior corneal surface in the main groups increased by 10.2% and 14.9%, and amounted to 7.96 ± 0.25 mm (t = 1.93; p> 0.05) and 7.94 ± 0.35 mm (t = 2.14; p <0.05). Analysis of literature data suggests the presence of the following mechanisms underlying optic- reflex vision recovery techniques. Use for training as a negative, as well as a plus lens allows you to implement the principle of physiological "massage" of the ciliary muscle. Its components - Mueller muscle and Вгьске muscle - are antagonists, they are in a state of certain tone. Stronger circular muscle fibers of Mueller, which prevail over the muscle of Вгьске, are stronger. When attaching a negative lens, the muscle tension of Muller, and the relaxation of its antagonist, while using the plus glass on the contrary. Training exercises of ciliary muscle greatly improve its functional state, hemodynamics, thus contributing to the inhibition of the myopia process.

Keywords: refraction, optical parameters, schoolchildren.

Рецензент - проф. Безкоровайна I. M.

Стаття надшшла 19.08.2017 року