CC BY
35дуальным морфофункциональным особенностям.
Результаты исследования.
Экспериментальные исследования проводились на базах ДЮСШ-2 и спорткомплекса «Дружба» г. Симферополя.
Результаты анкетирования позволили установить, что тренеры при отборе и планировании учебно-тренировочного процесса не учитывают морфофункциональные показатели: длину и функцию сегментов тела, их соотношение.
В процессе педагогических исследований были выявлены разновидности индивидуальных морфологических особенностей. При одинаковых показателях длины тела и рук встречаются разные варианты их соотношения.
К первому варианту относятся испытуемые с длинным туловищем и бёдрами и короткими голенями. Ко второму - с коротким туловищем и голенями и длинными бёдрами. К третьему - с коротким туловищем и бёдрами и длинными голенями. К четвёртому - с длинным туловищем и голенями и короткими бёдрами.
При отборе юных волейболистов (14-15 лет) надо учитывать длину каждого сегмента тела. Это даёт возможность определить морфологическое соотношение, которое в среднем рассчитывалось в такой последовательности и между такими сегментами: длину тела делили на длину туловища, длину туловища на длину бёдер, длину бёдер на длину голеней, длину голеней на длину стоп, длину тела на длину рук, длину тела на длину плеч, длину плеч на длину предплечья, долину предплечья на длину кисти.
Выявленная модель соотношения сегментов тела была равна: 2,2 - 1,8 - 1,0 - 1,6 - 2,2 - 5,9 - 1,0 - 1,4.
Каждый сегмент тела окончательно определяется в направлении своего роста (развития) к 15 годам.
Любое изменение, хотя бы одного сегмента существенно изменяет соотношение. Корреляционный и факторный анализы показали, что морфологические показатели юных волейболистов находятся в оптимальном соотношении и в некоторых случаях сильно взаимосвязаны. С изменением одного сегмента существенно меняется взаимосвязь. Поэтому возникает необходимость постоянной и точной со-матометрии юных спортсменов.
Следовательно, при отборе юных волейболистов необходимо учитывать не только длину тела и рук, но и длину каждого сегмента и , что самое важное, их соотношение.
Необходимо отметить, что все испытуемые - представители четырёх вариантов, имеют склонность к изменению своих морфологических показателей.
В возрасте 15 лет уже можно индивидуально для каждого определить, какое соотношение сегментов тела будет у юного волейболиста. Если у спортсмена разница между длиной бёдер и голеней, плеч и предплечий минимальная (<1,0); предплечий и кистей (<1,4); короткое туловище, то этот волейболист
имеет соотношение типа А сегментов тела. И, наоборот, если разница между длиной бёдер и голеней, плеч и предплечий значительная (>1,0); предплечий и кистей (>1,4); длинное туловище, такой волейболист будет с соотношением типа Б сегментов тела.
Таким образом, уже с 15-летнего возраста можно рекомендовать проводить отбор юных волейболистов с учётом соотношения продольных сегментов тела, так как с этого возраста соотношение сегментов стабилизируется.
Важно также отметить, что функциональное развитие сегментов тела при определённом соотношении индивидуально.
Выводы.
Таким образом, определена модель функционального развития сегментов тела и два типа морфологического их соотношения.
Применение модели позволяет качественно определить функциональные отношения в развитии сегментов тела у занимающихся.
При построении учебно-тренировочного процесса у всех игроков необходимо определить длину и функцию каждого сегмента тела.
Антропометрические измерения длины сегментов следует проводить по общепринятой методике, после чего рассчитать их соотношение.
Дальнейшее исследование предполагается провести в направлении экспериментального обоснования методики совершенствования физической и технической подготовленности на основе морфофункциональных особенностей юных спортсменов.
Литература
1. Волков В.М., Филин В.П. Спортивный отбор. - М.: Физкультура и спорт, 1986. - 192 с.
2. Волков Л.В. Теория и методика детского и юношеского спорта. - М.: Олимпийская литература, 2002. - 296 с.
3. Розин Е.Ю. Методические аспекты отбора и проблемы спортивного отбора в частности // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. - 2001. - №4. - С. 2-6.
4. Попичев М.И. Учёт морфологических особенностей при отборе юных волейболистов // В сб.: физическое воспитание и спортивная подготовка учащейся молодёжи. - Архангельск, 1983. - С. 70-72.
5. Мозговий О.І. Особливості раннього спортивного відбору і спортивної обдарованості юних спортсменів / Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - №8. - С. 63-66.
Поступила в редакцию 04.05.2007г.
ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ БІОЛОГІЧНОГО ВІКУ ТА ПАТОЛОГІЧНОГО ІНДЕКСУ СТУДЕНТІВ НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Присяжнюк Станіслав, Третьяков Микола Національний аграрний університет (м. Київ) Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України (м. Київ)
Анотація. Одним із факторів, що характеризують рівень здоров’я людини є показник біологічного віку. Наводяться результати наукових досліджень про вплив обсягу фізичного навантаження на динаміку біолог-
ічного віку студентів Національного аграрного університету.
Ключові слова: показники, біологічний вік, фізична підготовленість, студенти, фізичне навантаження, обсяг.
Аннотация. Присяжнюк С., Третьяков Н. Динамика показателей биологического возраста и патологического индекса студентов национального аграрного университета. Одним из факторов, характеризующих уровень здоровья человека является показатель биологического возраста. Приводятся результаты научных исследований о влиянии объёма физической нагрузки на динамику биологического возраста студентов Национального аграрного университета. Ключевые слова: показатели, биологический возраст, физическая подготовленность, студенты, физическая нагрузка, объём.
Annotation. Prisyagnyuk S., Tretyakov N. Dynamic indexes of biological age and pathological index of students of national agrarian university. One of the factor, which characterizes the level of the person, there are factors of the biological age. Happen to the results of the scientific studies about influence of the volume physical load on speaker of the biological age students of the National agrarian university.
Keywords: factors, biological age, physical preparedness, students, physical load.
Вступ.
Найбільш суттєве значення для оцінки життєздатності організму надається не стільки показникам захворюваності, скільки загально біологічній, ненозологічній характеристиці його стану, яка не ґрунтується на класифікації хвороб та на саме розуміння хвороби. Така оцінка представлена біологічним віком людини [3]. На відміну від нозологічної діагностики, якісної за своєю природою і не відображаючої кількісної характеристики стану організму, біологічний вік дозволяє оцінити функціональний стан систем і органів людини. Особливого значення набуває цей підхід для фахівців фізичної культури вищих навчальних закладів, дозволяючи їм через показники біологічного віку оцінити рівень життєздатності студентської молоді.
І хоча відомі нині методи визначення біологічного віку не дозволяють виміряти ступінь молекулярно-генетичного „зношення”, викликаного погіршенням функціональної діяльності організму людини, а відмінності умов та способу життя різних верств населення „розмивають” відповідності між маркерами старіння і життєздатності [4], все-таки навіть за цих обмежень біологічний вік залишається одним із найбільш вірогідних показників життєздатності організму людини.
Спеціальні дослідження довели, що не календарний, а біологічний вік детермінує професійну придатність фахівців, зокрема пілотів (R. Braune, C. Wickens, 1985).
У доступній науковій літературі наводяться дані з визначення біологічного віку у школярів за допомогою так званої зубної та статевої формул (В.Г Стефко, А.Д.Островський, 1929; В.В. Кунак, 1929, 1941;
О.Б. Савицька, Д.І. Арон, 1959; О.М. Нагорна та ін., 1991; Т.Ю. Круцевич, 1999 та ін.).
Павловський О.М. у своїй монографії „Био-
логический возраст человека” (1987) розглядає проблеми індивідуальних і етнотериторіальних різнобічних показників біологічного віку дорослого населення за системою кістково-суглобного апарата кисті. Войтенко В.П. із співробітниками Київського інституту геронтології Академії медичних наук України проводили дослідження з визначення біологічного віку серед хворих людей старшого віку (1991). Мура-вов І.В., Булич Е.Г. (1999) проводили дослідження серед населення віком 10-89 років Києва, Сімферополя та Радома (Польща) використовуючи амбулаторний варіант оцінки біологічного віку. Раєвський Р.Т. (2000) та Філінков В.І. (1998, 2002) проводили педагогічні дослідження з визначення біологічного віку серед студентів спеціального навчального відділення використовуючи методики четвертого варіанту.
Робота виконана за планом НДР Національного аграрного університету.
Формулювання цілей роботи.
Метою нашого дослідження було дослідити динаміку показників біологічного віку та патологічного індексу хлопців I та II курсів Національного аграрного університету.
Для визначення біологічного віку нами була вибрана методика третього варіанту [2, 3].
Дослідження проводилось за участю понад 250 хлопців I - II курсів Національного аграрного університету на початку 2006-2007 навчального року.
Для опрацювання результатів досліджень були використані методи математичної статистики.
Результати дослідження.
Як показують результати досліджень тенденція співвідношення показників календарного та біологічного віку хлопців I та II курсів мають суттєву відмінність (табл. 1). Так, показники біологічного віку хлопців I курсу на початок 2006-2007 навчального року становлять 50,7 ±1,77 та II курсу - 48,2 ±1,61. Отримані результати статистично вірогідно перевищують показники календарного віку хлопців I та II курсу (р <0,001). Це при тому, що належний БВ відповідно становить 24,1 та 24,8 років.
Індекс самооцінки здоров’я, поряд з календарним віком, є інформативним критерієм для оцінки кількості хронічних захворювань, що є у людини. Цей показник, називається патологічним індексом і розраховується за формулою (Войтенко, 1991):
Результати наших досліджень свідчать, що патологічний індекс(ПІ) хлопців I курсу дещо відрізняється від ПІ хлопців II курсу. Так, якщо ПІ хлопців I курсу становить 0,5102, то у хлопців II курсу ПІ дещо зменшується і становить 0,4572. Цю відмінність можна пояснити, на наш погляд тим, що, якщо у хлопців II курсу основного навчального відділення самооцінка здоров’я (СОЗ) становить 9,4, то у хлопців I курсу цей показник дорівнює 10,4. Це свідчить про те, що першокурсники більш об’ єктив-но відносяться до оцінювання стану свого здоров’я, ніж другокурсники.
Що ж стосується показників біологічного віку, то у хлопців першого курсу інтенсивність показ-
ників на початок навчального року, протягом усього періоду досліджень, збільшуються із значною динамікою. Особливо необхідно відзначити, що значний сплеск показників БВ хлопців першого курсу спостерігається на початку 2006-2007 навчального року, який значно перевищує усі попередні роки і значно гірший, ніж у другокурсників (табл. 2).
Так, ця різниця, по відношенню до минулого навчального року, показники біологічного віку у хлопців I курсу становить + 8,5 років, а у хлопців II курсу - майже удвічі менше (+ 4,3) років.
Чому відбувся такий „стрибок” у показниках БВ хлопців? На наш погляд цьому сприяє:
по-перше, стрімка тенденція до зменшення мотивації студентської молоді до свого здоров’я;
по-друге, байдуже відношення щодо свого фізичного самовдосконалення;
по-третє, такому стану речей сприяють ще й інтенсивний розвиток процесів гіпокінезії та гіподинамії, які у свою чергу є наслідком способу життя наших студентів;
по-четверте, зменшення обсягу навчальних годин з фізичного виховання, негативно відбивається на адаптаційні можливості студентів-першокурс-ників до значних розумових та емоційних навантажень [5,6,7];Усі перераховані чинники та й інші, що діють у нашому суспільстві, сприяють погіршенню
стану здоров’я студентів, що підтверджується кількістю пропущених занять за хворобою;
по-п’яте, дві години навчальних занять на тиждень надто мало. Крім того, вони або не дають ніякої користі, у кращому випадку, або ж, що гірше -наносять шкоду здоров’ю студентів;
по-шосте, відмінність показників БВ хлопців
II курсу по відношенню до показників БВ хлопців I курсу, на наш погляд, є результатом більшої ефективності занять фізичного виховання та позанавчальних самостійних занять і навчально-тренувальних занять у секціях з видів спорту під керівництвом викладачів кафедри фізичного виховання Національного аграрного університету, по відношенню до ефективності уроків фізичної культури у тих загальноосвітніх школах, в яких вони навчались.
Наведені чинники та й інші, які притаманні нашому суспільству, сприяють погіршенню стану здоров’я студентів, що призводить до погіршення генофонду української нації в цілому.
Паралельно з проведенням досліджень по визначенню біологічного віку, нами проводились дослідження чи існує залежність показників біологічного віку від обсягу тижневого фізичного навантаження. Для проведення даних досліджень хлопців першого курсу у кількості 460 чол. було поділено на контрольну та експериментальну групи. Контрольна
Таблиця 1 Порівняльна характеристика динаміки календарного та біологічного віку хлопців 1 та 2 курсів Національного агарного університету на початок 2206-2007 навчального року, М ±т
Курс Навчальний рік Календарний вік Біологічний вік Належний біологічний вік Патологічний індекс
I 2006-2007 17,4 ± 0,23 50,7 ± 1,77 г=33,3 Р < 0,001 21, 5 0,5102
II 2006-2007 18,2 ± 0,21 48,2 ± 1,61 г = 33,0 Р < 0,001 22,4 0,4572
Таблиця 2 Порівняльна характеристика динаміки календарного та біологічного віку хлопців 1 та 2 курсів Національного агарного університету на початок навчального року протягом усього періоду проведення досліджень, М ±т
Курс Н авчальний рік Календарний вік Біологічний вік
Початок навчального року Початок навчального року
Ьй 2002-2003 18,4 ± 0,25 38,7 ± 1,99
2003-2004 17,5 ± 0,20 41,9 ± 2,64
2004-2005 17,9 ± 0,13 42,3 ± 0,74
2005-2006 17,7 ± 0,25 42,2 ± 1,14
2006-2007 17,4 ± 0,23 ї = 4,16 Р < 0,001 50,7 ± 1,77 ї = 6,38 Р < 0,001
П-й 2002-2003 18,7 ± 0,28 46,2 ± 1,94
2003-2004 19,3 ± 0,24 44,7 ± 2,42
2004-2005 19,3 ± 0,25 47,9 ± 2,53
2005-2006 18,3 ± 0,16 43,9 ± 1,80
2006-2007 18,2 ± 0,21 ї = 2,08 Р < 0,0 5 48,2 ± 1,61 ї = 1,12 Р > 0,5
Таблиця 3
Залежність показників біологічного віку від додаткового обсягу фізичних навантажень хлопців першого
курсу, М ±т
Стать Середні показники по НАУ Контрольна група Експериментальна група
До 2-х годин на тиждень До 4-х годин на тиждень Не менше 6-ти годин на тиждень
Хлопці 47,4 49,3 52,5 46,4 37,9
0,71 0,77 0,46 0,45 1,10
г= 8,64 г= 1,72 г= 10,6
р > 0,001 р > 0,1 р < 0,001
група займалася у звичайному навчальному режимі (дві години занять фізичного виховання на тиждень згідно розкладу).
Експериментальна група окрім навчальних занять згідно розкладу, отримувала додаткові завдання самостійних занять фізичними вправами. Кількість самостійних занять коливалась від двох годин до 6 і більше на тиждень. Завдання самостійних занять передбачали заняття спортивними іграми, атлетичної гімнастики та оздоровчого бігу. Експеримент тривав протягом 2005-2006 навчального року. Результати досліджень наведені у табл. 3.
Результатами проведених нами досліджень доведено, що показники біологічного віку хлопців Національного аграрного університету безпосередньо залежать від обсягу тижневих фізичних навантажень. Так, статистична вірогідність впливу додаткових занять фізичними вправами на показники БВ хлопців експериментальної групи, по відношенню до контрольної, спостерігається при 6-ти і більше додаткових годинах самостійних занять на тиждень. А разом з двома годинами занять з фізичного виховання, становить вісім годин. Це той мінімум, який повинні виконувати студенти для підтримки достатньої фізичної підготовленості.
Висновки.
1. Показники календарного віку студентів (хлопців) Національного аграрного університету з кожним роком зменшуються.
2. Показники БВ збільшуються, як у хлопців першого, так і другого курсів.
3. Результати наших досліджень свідчать, що патологічний індекс хлопців I та II курсів мають суттєву відмінність.
4. Одним із пояснень погіршення показників БВ, на наш погляд, є негативний стан навчального процесу з фізичного виховання у багатьох середніх загальноосвітніх закладах, де уроки фізичної культури проводяться, здебільшого, на недостатньому професійному рівні. Вчителі фізичної культури нехтують наданням учням теоретичного та методичного матеріалу, не сприяють вихованню в учнів мотивації до занять фізичними вправами та фізкультурної грамотності.
Особливо, слід відзначити, що надзвичайно мало надається уваги навчальному процесу з фізичної культури у початковій школі, де закладається ос-
нова розвитку усіх фізичних якостей і уроки повинні проводити фахівці високої кваліфікації.
5. Отримані результати свідчать, що для покращення показників біологічного віку, стану здоров’ я та рівня фізичної підготовленості необхідно сприяти підвищенню мотивації до стану свого здоров’я, рівня фізичної підготовленості, а також збільшенню кількість навчальних годин з фізичного виховання до чотирьох годин з фізичного виховання згідно розкладу та не менше 8-10 годин самостійних занять фізичними вправами на тиждень, як того вимагають нормативні документи МОН України.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем визначення показників біологічного віку та патологічного індексу студентів.
Література
1. Булич Э.Г., Муравов И.В. Здоровье человека: Биологическая основа жизнедеятельности и двигательная активность в ее стимуляции. - К.: Олимпийская литература, 2003. - 424 с.
2. Войтенко В.П., Токар А.В., Полюхов А.М. Методика определения биологического возраста //Геронтология и гериатрия. - К.: Ин-т геронтологи, 1984. - С. 133137.
3. Войтенко В .П., Токар А.В., Рудая Э.С., Колодченко В.П., Ена Л.М., Лановая В.Б., Ахаладзе Н.Г., Персидський И.В., Чернявская А.А. Определение биологического возраста как проблема ненозологической діагностики / / Вопросы геронтологи. - 1989. - Вып. 11. - С. 9-16.
4. Войтенко В.П. Здоровье здоровых: Введение в синологию. - К.: Здоровье, 1991. - 245 с.
5. Присяжнюк С.І., Краснов В.П., Федорина Н.Б. Проблема здоров’я та фізичної підготовленості студентської молоді аграрних вищих навчальних закладів //Педагогіка, психологія та мед.-біол. проблем фізичного виховання та спорту: Збір. наук. праць /За ред. С.С.Єрмако -ва. - Харків, Львів, 2003. - № 17. - С. 52-56.
6. Присяжнюк С.І., Краснов В.П., Гордєєва С.В., Павлів
З.М. Експериментальне дослідження динаміки біологічного віку студентів першого курсу Національного аграрного університету. - К.: Фізичне виховання в школі. - № 1. - 2004. - С. 50-53.
7. Присяжнюк С.І. Взаємозв’язок біологічного віку та стану фізичної підготовленості студентів Національного аграрного університету //Теорія і Практика фізичного виховання. - Донецьк, ДонНУ. - № 1. - 2004. - С. 2125.
Надійшла до редакції 04.05.2007р.
