CC BY
17
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.4:612.44:546.15
Динамжа морфолопчних показниюв кровi супоросних i пiдсисних свиноматок за дп цитрату йоду
Р.В. Гунчак roman.hunchak@gmail.com
1нститут алъсъкого господарства Карпатського регюну Украши НААН, вул. Грушевсъкого, 5, с. Оброшино, Пустомитiвсъкий р-н, Лъвiвсъка обл., 81115, Украгна
У статт1 наведено резулътати дослгдженъ впливу цитрату йоду на морфологгчш показники кровг свиноматок. Вста-новлено, що ктъюстъ еритроцит1в г лейкоцитгв, вмгст гемоглобту, гематокритна величина залежатъ вгд пергоду супорос-ностг свиноматок, гх фгзюлоггчного стану та ргвня Йоду, що поступав в оргатзм гз рацгоном корму. Вперше з 'ясовано, що на процеси гемопоезу в оргашзмг супоросних г лактуючих свиноматок Йод у форм1 цитрату проявляв свш стимулювалъний вплив у значно менших дозах, нгж у форм1 неоргашчног солг К1 у складг премгксгв. Кращий ефект щодо тдтримання гемо-поетичног функцгг оргатзму досягаетъся шляхом введення до рацюшв супоросних свиноматок цитрату йоду у дозах 0,1— 0,2 мг З/кг та для лактуючих - 0,125-0,25 мг З/кг корму, що складав, вгдповгдно, 25 г 50% рекомендованог дози елементу у форм1 калгю йодиду. За таких умов у кровг тварин кглъкгстъ еритроцит1в, лейкоцитгв, вмгст гемоглобту г гематокритна величина знаходилисъ у фгзюлоггчних межах. Найнижча дослгджувана доза цитрату йоду (10% вгд дози К1) виявиласъ не ефективною щодо забезпечення функцюналъного стану щитоподгбног залози та гг регулювалъного впливу на гемопоез свиноматок. Уведення до складу рацюшв Йоду у форм1 цитрату дозою, еквгвалентною дозг Йоду в неоргатчнш солг (1:1) не викликало суттввих вгдхиленъ у картинг кровг, однак, виявлена деяка тенденцгя щодо зниження числа еритроцитгв, гема-токриту, а також зростання числа лейкоцитгв у тварин цгвг групи.
Ключовi слова: цитрат йоду, калгю йодид, свиноматки супоросш г лактуючг, гематологгчш показники.
Динамика морфологических показателей крови супоросных и подсосных свиноматок при действии цитрата йода
Р.В. Гунчак roman.hunchak@gmail.com
Институт селъского хозяйства Карпатского региона Украины НААН, ул. Грушевского, 5, с. Оброшино, Пустомытовскийр-н, Лъвовская обл., 81115, Украина
В статъе приведены резулътаты исследований влияния цитрата йода на морфологические показатели крови свиноматок. Установлено, что количество эритроцитов и лейкоцитов, содержание гемоглобина, гематокритная величина зависят от периода супоросности свиноматок, их физиологического состояния и уровня Йода, поступающего в организм с кормом. Впервые установлено, что на процессы гемопоэза в организме супоросных и лактирующих свиноматок Йод в форме цитрата проявляет стимулирующее влияние в значителъно менъших дозах, чем в форме неорганической соли КЗ в составе премиксов. Лучший эффект по поддержанию гемопоэтической функции организма достигается путем введения в рационы супоросных свиноматок цитрата йода в дозах 0,1-0,2 мг З/кг и для лактирующих - 0,125-0,25мг З/кг корма, что, соответственно, составляет, 25 и 50% рекомендунмой дозы элемента в форме калия йодида. При таких условиях в крови животных количество эритроцитов, лейкоцитов, содержание гемоглобина и гематокритная величина находилисъ в физиологических пределах. Самая низкая исследуемая доза йода в органической форме цитрата (10% от дозы в КЗ) оказаласъ не эффективной для обеспечения функционалъного состояния щитовидной железы и ее регулирующего воздействия на гемопоэз свиноматок. Введение в состав рационов Йода в форме цитрата дозой, эквивалентной дозе Йода в неорганиче-
Citation:
Hunchak, R. (2017). Dynamics of blood morphological parameters of pregnant and lactating sows for the performance of iodine citrate. Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 173-177.
ской соли (1:1) не вызывало существенных изменений в картине крови, однако, была обнаружена некоторая тенденция снижения числа эритроцитов, гематокрита, а также рост числа лейкоцитов у животных этой группы.
Ключевые слова: цитрат йода, калия йодид, свиноматки супоросные и кормящим, гематологические показатели.
Dynamics of blood morphological parameters of pregnant and lactating sows
for the performance of iodine citrate
R. Hunchak roman.hunchak@gmail.com
Institute of Agriculture of Carpathian region of Ukraine, NAAS of Ukraine, Grushevskogo Str., 5, Obroshino, 81115, Ukraine
The article presents the results of research on the influence of iodine citrate on the morphological parameters of sow blood. It was established that the number of erythrocytes and leuсocytes, hemoglobin content, hematocrit value depend on the period of pregnancy of sows, their physiological state and the level of iodine entering the body with the diet of the feed. It was first discovered that iodine citrate, being its organic form, exhibits its stimulating effect on hemopoiesis processes at significantly lower doses than scientifically substantiated amounts recommended for the introduction into premixes of premixes of pregnant and lactating sows in the form of potassium iodide. The best effect on maintaining the hematopoietic function of the body is achieved by introducing into the diet of pregnant sows iodine citrate at doses of 0.1-0.2 mgJ/kg feed and 0.125-0.25 mgJ/kg feed for lactation, which is 25 and 50% of the recommended dose of potassium iodide. Under such conditions, in the blood of animals, the number of erythrocytes, leuсocytes, hemoglobin and hematocrit values were within the limits of physiological quantities. The lowest studied dose of iodine citrate (10% of the dose of KI) was found to be critically small to ensure the functional status of the thyroid gland and its regulatory effect on the hemopoiesis of the sows. The introduction of rations, iodine citrate in a dose equivalent to a potassium iodide dose (1:1) did not cause significant deviations in the picture of blood; however, there is a tendency towards a decrease in the number of erythrocytes and hematocrit, and the increase in the number of leukocytes in animals of this group gives reason to suppose that such the dose of citrate is ungrounded.
Key words: iodine citrate, potassium iodide, sows pregnant and lactating, hematological parameters.
Вступ
Особлива ф1зюлопчна роль життевоважливих мшеральних речовин в оргашзм1 свиней е доведеним i незаперечним фактом. Дефщит або надлишок есен-щальних мжроелеменпв, i зокрема Йоду, призводять до порушень метаболiчних процеав, що часто викли-кае зниження продуктивносп, плодючосп, спричиняе захворювання i загибель тварин, знижуе яшсть тва-ринницьког продукци (Zakharenko et al., 2004; Solohub and Antoniak, 2005). У сучасному виробнищга кормiв застосовують, в переважшй бшъшосп, неоргашчш солi мпсро- та макроелеменпв. У такш формi вони здатш ще на стади виробництва i збертання корму негативно впливати на бюлопчно важливi компонента корму. При цьому, кшьшсть уведених солей ютот-но перевищуе необхвдш потреби оргашзму тварин через низький стутнь засвоення гх у такш формi (Chritensen and Davis, 2001; Klitsenfo et al., 2001; Zakharenko et al., 2004). Оргашчний Йод, на ввдмшу ввд мшерального, знаходиться у зв'язаному сташ i в реакци не вступае (Liashchenko et al., 2015). До того ж, за такоГ форми вш легко засвоюеться, а надлишок -швидко елiмiнуеться з оргашзму без токсичних ефекттв. Крiм того, оргашчну форму Йоду легко до-зувати (Abdrafikov, 2006; Serdiuk et al., 2010; Mamtse-vet al., 2016; Nikanova et al., 2016). Цшними е цитрати мшроелеменпв, що будучи у складi мшеральних премгксш i кормових добавок можуть використовува-тись для балансування мшерального живлення у рацюнах свиней (Novinyuk, 2009; Borysevych et al., 2010). Однак, визначення оптимальних доз мжроеле-ментш, в.т.ч. Йоду у формi цитрату, та його впливу на кровотворну систему вимагае подальших дослiджень
(Antoniak et al., 2004; Karpovskyi et al., 2013; Svarchevska et al., 2014; Tsyhanok et al., 2015).
Матерiал i методи дослiджень
Дослвдження проведено на ремонтних свинках Fj вiд чистих материнських лiнiй породи Ландрас х Велика бiла вiком 170-180 дiб, що досягали маси тша 110-115 кг. У годiвлi пщдослвдних тварин використо-вували повнорацiоннi комбшорми з включенням до гх складу злаковог групи концентрованих кормiв власно-го виробництва.
Для збалансування рацiонiв за мшеральним складом у всi перюди дослiду тваринам (свиноматкам супоросним, шдсисним та пiсля вiдлучення поросят) контрольно! групи задавали премшси, вмiст Йоду в яких для супоросних свиноматок становив 0,38, а для тдсисних - 0,50 мгJ/кг корму. У премшсах викорис-товували сiль - калш йодид. Тваринам дослiдних груп (Д 1 - Д 4) згодовували мшеральш премiкси позбавленi Йоду. Проте, Гм до рацiону, додавали цитрат йоду, вироблений на основi нанотехнологш ТОВ «НВК Аватар», у к1лькостях, що були е^валентш дозi Йоду у солi калш йодиду в премiксi у сшввщно-шеннях: Д 1 - 1:1 (0,38 i 0,5 мгJ/кг); Д 2 - 0,5:1 (0,19 i 0,25 мгТ/кг); Д 3 - 0,25:1 (0,095 i 0,125 мг!/кг); Д 4 -0,1:1(0,038 i 0,05 мгJ/кг).
За динамiкою змши гематологiчних показникiв у свиноматок ощнювали здатнiсть цитрату йоду, у рiз-них дозах, забезпечувати функцiональну актившсть щитоподiбноi залози. Для цього у ремонтних свинок за 2-3 доби до оаменшня, на 60-у i 90-у доби супоро-сностi та свиноматок тсля опоросу i вцщучення поросят вiдбирали взiрцi кровi для дослiдження.
У стабшзованш гепарином кров1 визначали шль-шсть еритроципв - фотонефелометрично за методикою £.С. Гаврилець (1966); лейкоципв - за допомо-гою стки Горяева у л1чильнш камер1 (В.Е. Чумаченко, 1991); концентращю гемоглобшу -гемоглобшщанвдним методом за Г.В. Дерв1з 1 А.Г. Воробйовим (1959); величину гематокриту за методом 1.П. Кондрахша (1983).
Результата та 1'х обговорення
Встановлено, що р1вень показник1в гемопоезу за-лежить в1д ф1зюлопчного стану свиноматок та вм1сту Йоду, що надходить в Гх оргашзм 1з кормом (табл. 1).
Таблиця 1
Гематологiчнi показники свиноматок за рiзноro рiвня Йоду в 1'х ращонах (М ± т, п = 3)_
Перюд дослвду Група Показники
Еритроцити, Т/л Гемоглобш, г/л Гематокрит, м3/м3 Лейкоцити, Г/л
Перед оимешнням 6,44 ± 0,81 112,4 ± 1,52 0,36 ± 0,03 10,2 ± 0,72
60-а доба супо-росн. К 6,82 ± 0,14 114,80 ± 2,60 0,39 ± 0,02 10,4 ± 0,42
Д 1 6,30 ± 0,40 115,20 ± 2,88 0,36 ± 0,02 10,5 ± 0,022
Д 2 6,98 ± 0,26 116,4 ± 1,80 0,40 ± 0,01 11,1 ± 0,70
Д 3 6,96 ± 0,17 118,20 ± 2,12 0,39 ± 0,02 10,8 ± 0,34
Д 4 6,12 ± 0,20 110,24 ± 1,94 0,32 ± 0,03* 10,4 ± 0,37
90-а доба супо-росн. К 6,92 ± 0,17 117,1 ± 2,22 0,41 ± 0,04 11,4 ± 0,59
Д 1 6,58 ± 0,26 115,6 ± 3,16 0,37 ± 0,04 12,9 ± 0,30
Д 2 7,08 ± 0,18 118,4 ± 4,40 0,43 ± 0,03 11,9 ± 0,22
Д 3 7,14 ± 0,24 120,1 ± 4,12 0,40 ± 0,03 12,2 ± 0,38
Д 4 6,30 ± 0,21 112,2 ± 3,36 0,34 ± 0,01** 14,8 ± 0,46**
Шдсисш свиноматки К 6,46 ± 0,28 108,2 ± 5,24 0,34 ± 0,02 10,8 ± 0,24
Д 1 6,22 ± 0,18 106,7 ± 3,22 0,33 ± 0,04 11,2 ± 0,37
Д 2 6,62 ± 0,14 109,6 ± 5,16 0,36 ± 0,05 11,7 ± 0,46
Д 3 6,54 ± 0,20 106,8 ± 4,14 0,35 ± 0,04 11,4 ± 0,22
Д 4 5,90 ± 0,18 104,4 ± 3,76 0,30 ± 0,02 10,8 ± 0,24
Свино-матки тсля вщлучення К 6,54 ± 0,24 111,6 ± 3,44 0,38 ± 0,04 11,00 ± 0,33
Д 1 6,30 ± 0,18 110,7 ± 3,73 0,34 ± 0,05 12,9 ± 0,22
Д 2 6,88 ± 0,16 114,7 ± 4,02 0,39 ± 0,04 11,8 ± 0,14
Д 3 6,90 ± 0,24 115,2 ± 3,74 0,40 ± 0,03 12,1 ± 0,34
Д 4 6,14 ± 0,32 104,6 ± 4,16 0,33 ± 0,02 15,4 ± 0,59*
Примтка: тут i в наступтй таблиц * - Р < 0,05; ** — Р < 0,01 (до контролю)
З початком ваптносп у тварин вщбуваеться свое-рщна перебудова оргашзму, змшюеться Гх гормона-льний статус, що характеризуеться активащею систе-ми кровотворення 1 е адаптацшною реакщею. Так, в кров1 свиноматок на 60-у добу супоросносл, пор1вня-но 1з тваринами до оаменшня, к1льк1сть еритроципв зростала на 5,95%, вм1ст гемоглобшу - на 2,1% 1 ге-матокритна величина - на 8,3 %. При цьому, число лейкоципв суттевих змш не зазнавало. 1з збшьшен-ням терм1ну ваптносп (90-а доба) за тенденцп до незначного зростання числа еритроципв, гемоглобшу 1 гематокриту, шльшсть лейкоципв, пор1вняно 1з тваринами до оаменшня в1ропдно збшьшувалась на 11,7% (Р < 0,01). У лактуючих свиноматок 1 свиноматок тсля вщлучення поросят, пор1вняно 1з супорос-ними, гематокритна величина знижувалась, ввдповщ-но на 17,1% (Р < 0,01 ) та 7,3% (Р < 0,05). У тварин цих груп ввдзначено також зниження кшькосп лейкоципв (ввдповцщо, на 5,3 1 3,5%), хоч, пор1вняно 1з тваринами до оаменшня, цей показник був ще вищим - на 5,9 1 7,8%, ввдповщно.
За анал1зом лейкограми (табл. 2) встановлено зростання вщсотка еозинофшв (на 19,4 1 25,8%) у свино-
маток на 60-у добу, 1, особливо, на 90-у добу супорос-носп. Водночас виявлено зниження л1мфоципв, ввд-поввдно, на 8,3 1 6,4%, пор1вняно 1з ремонтними свинками. У свиноматок тсля опоросу 1 вщлучення поросят характерною була динам1ка щодо поступового зниження ввдсотка еозинофшв та паличкоядерних нейтрофшв, а р1вень л1мфоципв наближався до пока-зника тварин перед оамешнням.
Нами виявлена залежшсть процесу кровотворення, у ва перюди дослвду, ввд включення до складу рацюшв свиноматок цитрату йоду. Так, ввдзначено, що надходження в оргашзм р1зних кшькостей новоГ оргашчноГ форми Йоду мало вплив на еритро- 1 лей-копоез. Добавка цитрату йоду дозою, що екв1валентна доз1 Йоду у премжа в форм1 калш йодиду призводи-ла до зниження числа еритроципв 1 гематокриту у свиноматок на 60-у добу супоросносп.
1з зростанням термшу супоросност1 (90-а доба) число лейкоципв у кров1 свиноматок групи Д1 зростало, пор1вняно, 1з тваринами контрольно! групи, на 13,2% (Р < 0,05 ).
Таблиця 2
Вплив цитрату йоду на лейкограму крот свиноматок (М ± т, п = 3)_
Лейкограма (%)
Перюди дослiду Групи тварин Базофши Еозииофiли Нейтроф1ли паличкоядериi Нейтрофши сегмеитио- Л1мфоцити Моноцити
ядериi
До оименшня 0 6,2 ± 0,24 6,2 ± 0,18 30,7 ± 2,72 54,2 ± 4,16 2,7 ± 0,18
К 0 7,4 ± 0,18 7,0 ± 0,42 33,2 ± 1,16 49,7 ± 5,18 2,7 ± 0,09
60-а доба супоросиостi Д 1 Д 2 Д 3 0 0 0 7,0 ± 0,26 7,3 ± 0,36 7,5 ± 0,12 7,7 ± 0,50 7.2 ± 0,26 7.3 ± 0,46 34,4 ± 3,04 32,6 ± 2,88 32,6 ± 2,18 48,6 ± 4,84 50,2 ± 3,80 50,0 ± 6,24 2,6 ± 0,22 2,7 ± 0,13 2,6 ± 0,18
Д 4 0 7,7 ± 0,14 7,7 ± 0,24 32,8 ± 3,18 49,2 ± 3,72 2,6 ± 0,12
К 0,2 ± 0,01 7,8 ± 0,14 7,4 ± 0,62 31,2 ± 3,16 50,7 ± 1,02 2,9 ± 0,24
90-а доба супоросноси Д 1 Д 2 Д 3 0,2 ± 0,01 0,2 ± 0,01 0,2 ± 0,01 7,7 ± 0,34 7,5 ± 0,22 7,5 ± 0,40 7,3 ± 0,26 7,2 ± 0,32 7,2 ± 0,44 30.7 ± 4,04 31.8 ± 2,16 34,1 ± 2,88 51,3 ± 3,88 50,5 ± 4,52 48,2 ± 4,68 2,8 ± 0,22 2,8 ± 0,18 2,8 ± 0,20
Д 4 0,2 ± 0,01 8,1 ± 0,23 7,3 ± 0,29 35,2 ± 3,14 46,4 ± 3,18 2,8 ± 0,18
К 0,3 ± 0,02 6,0 ± 0,28 7,5 ± 0,38 31,0 ± 3,64 52,6 ± 5,16 2,6 ± 0,18
Пiдсисиi свииоматки Д 1 0,3 ± 0,02 7,0 ± 0,30 7,5 ± 0,42 33,6 ± 3,26 48,8 ± 5,88 2,8 ± 0,09
Д 2 Д 3 0,3 ± 0,02 0,3 ± 0,02 6.8 ± 0,17 6.9 ± 0,32 7,4 ± 0,26 7,3 ± 0,34 31,9 ± 4,16 32,1 ± 2,90 53,2 ± 3,72 50,9 ± 5,84 2,7 ± 0,06 2,5 ± 0,14
Д 4 0,3 ± 0,02 7,4 ± 0,16** 7,9 ± 0,36 31,0 ± 3,54 48,4 ± 3,75 2,7 ± 0,18
К 0,1 ± 0,01 6,4 ± 0,18 5,7 ± 0,18 32,0 ± 0,18 53,2 ± 4,16 2,6 ± 0,18
Свииоматки Д 1 0,1 ± 0,01 7,2 ± 0,26 6,6 ± 0,36 33,4 ± 0,28 49,9 ± 6,02 2,8 ± 0,09
тсля вщлучення Д 2 0,1 ± 0,01 6,5 ± 0,22 5,4 ± 0,17 30,9 ± 0,08 54,6 ± 2,84 2,5 ± 0,14
поросят Д 3 Д 4 0,2 ± 0,01 0,1 ± 0,01 6,5 ± 0,18 7,0 ± 0,13 5,5 ± 0,15 7,2 ± 0,18** 32.7 ± 0,34 34.8 ± 0,40 52,6 ± 3,16 48,4 ± 3,82 2,5 ± 0,10 2,5 ± 0,12
У подальшому, тсля опоросу, гематолопчш пока-зники лактуючих свиноматок 1 свиноматок тсля вщ-лучення поросят не виходили за ф1зюлопчш меж1, характерн для цих груп тварин, хоч 1 дещо переви-щували р1вень показник1в тварин контрольно! групи. Введення до складу рацюшв свинок друго! та третьо! дослвдних груп цитрату йоду в дещо менших дозах (0,5 1 0,25 дози Йоду у форм1 К1) ввдзначалося незнач-ним збшьшенням у кров1 ваптних тварин, особливо на 90-у добу супоросносп, числа еритроципв 1 вмюту гемоглоб1ну. Подальше зменшення у рацют свиноматок Йоду у форм1 цитрату (група Д 4 - доза екв1вален-тна 0,1 дози елементу в К1) характеризувалось приг-н1ченням гемопоетично! функци. Так, нами вщзначе-но, що за умови зменшення концентрацп Йоду в корм1, у кров1 свиноматок на 60-у 1 90-у добу супо-росносп число еритроципв знижувалась, ввдповщно, на 11,3 1 9,0%, а вмют гемоглобшу - на 4,0 1 4,1%. При цьому, гематокрит знижувався на 17,9 1 17,1% (Р < 0,01). На останньому перюд1 супоросносп (90-а доба) характерним було зростання шлькосп лейкоципв на 29,8% (Р < 0,01) у кров1 свиноматок групи четверто! дослвдно! групи.
Проведений анал1з гематолопчних показнишв у свиноматок тсля опоросу показав, що у груш тварин друго! 1 третьо! дослвдних груп вони були близькими до показнишв тварин контрольно! групи. Кшьшсть еритроципв, вмют гемоглоб1ну 1 гематокритна величина у 1-ш 1 4-ш дослвдних групах лактуючих свиноматок мала виражену тенденцш до зниження. Под1б-на картина, за введення до рацюну свиноматок доз Йоду у форм1 цитрату, екв1валених 1:1 (Д 1) 1 0,1:1 (Д 4) дози Йоду в неоргашчш сол1 калш йодиду, характерна також для свиноматок тсля вщлучення поросят.
Отже, тдсумовуючи отриман результата, можна висловити припущення, що Йод у форм1 цитрату в1д-значаеться вищою х1м1чною та бюлопчною актив-тстю та здаттстю впливати на гемопоетичт процеси в орган1зм1 тварин у менших дозах, тж у форм1 неор-ган1чно! сол1. Нами встановлено, що за половинно! 1, навиъ, четвертинно! к1лькост1 Йоду у форм1 цитрату, пор1вняно 1з К1, забезпечуеться в1дпов1дний процес кровотворення, характерний для в1кових груп свиней. Ввдсоток л1мфоцит1в, характерний для групи тварин контролю, забезпечуеться включениям до рацюшв супоросних свиноматок цитрату йоду в шлькостях, що екв1валентш (в перерахунку на Йод) 0,25; 0,5 1 1,0 дози калш йодиду. За зменшенням дози оргашчно! форми м1кроелемента до 10%, щодо його вмюту неор-гаиiчнiй сполуц1, спостер1гаеться зниження в кров1 л1мфоцит1в, особливо на 90-у добу супоросносл свиноматок, i складае 91,5% по вщношенню до свиноматок, що отримували кал1ю йодид. Подiбнi тенденцi! змши гематологiчних показник1в характернi також для свиноматок шсля опоросу.
Висновки
Цитрат йоду у дозах 0,1-0,2 мг J/кг корму (супоро-снi свиноматки) i 0,125-0,25мг J/кг корму (пiдсиснi свиноматки) забезпечуе функцiональну активнiсть кровотворних оргашв i за дослiджуваними показни-ками у так1й кiлькостi може бути рекомендований в якостi добавки до рацюшв свиноматок.
Перспективи подалъших дослiдженъ. Йод володiе широким спектром впливу на оргашзм тварин. Тому перспективним е подальше дослвдження дп його оргашчно! форми - цитрату на функцюнальний стан щитоподiбно! залози поросят у пре- i постнатальний перiоди розвитку.
EiS^iorpa^inm iIOCII. lanim
Zakharenko, M., Shevchenko, L., Mykhalska, V. (2004). Rol mikroelementiv u zhyttiediialnosti tvaryn. Vet-erynarna medytsyna Ukrainy. 2, 15 (in Ukrainian).
Solohub, L.I., Antoniak, H.L. (2005). Yod v orhanizmi tvaryn i liudyny: Biokhimichni aspekty. Biolohiia tvaryn. 7(1-2), 31-50 (in Ukrainian).
Chritensen, V.L., Davis, G.S. (2001). Materual Dietary iodine influences turkey embryonic thyroid function. Poult.Sci., 1286-1292.
Klitsenko, H.T., Kulyk, M.F., Kosenko, M.V., Lisovenko, V.T. (2001). Mineralne zhyvlennia tvaryn. Kyiv: «Svit» (in Ukrainian).
Liashchenko, V.M., Vintonola,V.M., Slypaniuk, O.V. (2015). Vykorystannia premiksiv z pidvyshchenym vmistom Kobaltu, Midi, Yodu pry intensyvnii vidhodivli svynei. Visnyk TsNZ Kharkivskoi obl. 18, 202-206 (in Ukrainian).
Nikanova, L.A., Fomichev, Yu.P., Nadeev, V.P., Nikanova, L.A. (2016). Effektivnost primeneniya organicheskoy formyi Yoda v pitanii hryakov-proizvoditeley. Izv. Samarskoy gosudarstvenoy selhozakademii. 4, 74-79 (in Russian).
Abdrafikov, A.R. (2006). Effektivnost ispolzovaniya biologicheski aktivnyih veschestv novogo pokoleniya v kombikormah dlya sviney: avtoref. diss. ... d-ra - s.-h.n.:06.02.02 (in Russian).
Serdiuk, A.M., Hulych, M.P., Kaplunenko, V.H., Kosyniv, M.V. (2010). Nanotekhnolohii: problemy, perspektyvy ta shliakhy likvidatsii defitsytu makro- ta mikroelementiv. Zhurnal AMN Ukrainy. 16(1), 107114 (in Ukrainian).
Mamtsev, A.N., Kozov, V.N., Grigoryev, V.S. (2016). Sintez nanodispersnykh yodsoderzhashchikh kompozitov. Izvestiya Samarskoy Gosudarstvenoy selkhozakademii. 4, 79-83 (in Russian).
Novinyuk, L.V. (2009). Tsitrati - bezopasniye nutriyenti. Pishcheviye ingrediyenti: serye i dobavki. 1, 70-71 (in Russian).
Borysevych, V.B., Kaplunenko, V.H., Kosynov, M.V. (2010). Nanomaterialy v biolohii. Osnovy nanoveterynarii. K.:Avitsena (in Ukrainian).
Antoniak, H.L., Babych, N.O., Panas, N.Ie. (2004). Rol hormoniv shchytopodibnoi zalozy v rehuliatsii protsesiv hemopoezu. Med. khimiia. 6(4), 132-138 (in Ukrainian).
Karpovskyi, V.I., Maksin, V.I., Kryvoruchko, D.I. (2013). Dynamika kilkosti erytrotsytiv u krovi svynei riznykh typiv vyshchoi nervovoi diialnosti pid vplyvom Yod -kontsentratu. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii. 4, 59-61 (in Ukrainian).
Tsyhanok, T.V., Rodionova, N.K., Drozd, I.P. (2015). Hematolohichni pokaznyky za odnorazovoho peroralnoho nadkhodzhennia do orhanizmu eksperymentalnykh shchuriv rozchynu natriiu yodydu. Yaderna fizyka ta enerhetyka. 4, 374-380 (in Ukrainian).
Svarchevska, O.Z., Iskra, R.Ia., Salyha, N.O. (2014). Hematolohichni pokaznyky krovi porosiat za dii dobavky Tsynku, Khromu, Yodu, Kobaltu i vitaminu S do yikh ratsionu. Naukovyi visnyk LNUVM ta BT im. S.Z. Hzhytskoho. 16(59), 295-300 (in Ukrainian).
Received 25.09.2017 Received in revised form 22.10.2017 Accepted 26.10.2017
