CC BY
19
Лггература
1. Фролов Г. А. Теоретические основы растворения сухих молочных продуктов в воде / Фролов Г. А., Галстян Г. А., Петров А. Н. // Молочная промышленность. - 2008. -№ 1. - С.84-85.
2. Липатов Н. Н. Восстановленное молоко (теория и практика производства восстановленных молочных продуктов) / Н. Н. Липатов, К. И. Тарасов. - М.: Агропромиздат, 1985. - 256 с.
3. Растворение сухого молока: история решения проблемы . Режим доступу: http://vnimi.org/product_info.php?products_id=545
4. Красуля О. Н. Формирование качества молочных продуктов с позиции теории систем / Красуля О. Н., Ботвинникова В. В., Попова Н. В. // Вестник ЮУрГУ. - 2015. - т.9, №1. - С. 191-198. Режим доступу: http://elibrary.ru/item.asp?id=23183138
5. Крусь Г. Н. Методы исследования молока и молочных продуктов / Крусь Г. Н., Шалыгина А. М., Волокитина З. В.; под ред. д.т.н. Шалыгиной А. М. - М.: Колос, 2002. - 368 с.
6. Пат. 38738 А Украша, МПК7 А23G9/02. Суха сумш для морозива / Ромоданова В. О., Дорохович А. М., Скорченко Т. А, Бублик О. П. (Украша). -№2000095271; Заявл. 13.09.2000; Опубл. 15.05.2001, Бюл. № 4.
7. Пат. 47272 А Украша, МПК7 А23L1/187. Суха сумш для молочних пудинпв / Ромоданова В. О., Скорченко Т. А., Ремесло Н. В., Бублик О. П., Хондожко О. М. (Украша). - №2001106774; Заявл. 04.10.2001; Опубл. 17.06.2002, Бюл. №6.
8. Инихов Г. С. Методы анализа молока и молочных продуктов / Г. С. Инихов, Н. П. Брио. - Москва: «Пищевая промышленность», 1971. -с. 424.
References
Frolov, G. A., Galstyan, G. A., Petrov, A. N. (2008). Teoreticheskie osnovy rastvoreniya sukhikh
molochnykh produktov v vode / Molochnaya promyshlennost'. 1, 84-85. (in Russian). Lipatov, N. N., Tarasov, K. I. (1985). Vosstanovlennoe moloko (teoriya i praktika proizvodstva
vosstanovlennykh molochnykh produktov). - M.: Agropromizdat, 256. (in Russian). Rastvorenie sukhogo moloka: istoriya resheniya problemy. Rezhim dostupu:
http://vnimi.org/product_info.php?products_id=545 (in Russian). Krasulya, O. N., Botvinnikova, V. V., Popova, N. V. (2015). Formirovanie kachestva molochnykh produktov s pozitsii teorii sistem / Vestnik YuUrGu. - t.9, №1. - S. 191-198. Rezhim dostupu: http://elibrary.ru/item.asp?id=23183138 (in Russian). Krus', G. N., Shalygina, A. M., Volokitina, Z. V. (2002). Metody issledovaniya moloka i
molochnykh produktov; pod red. d.t.n. Shalyginoy A. M. - M.: Kolos, 368. (in Russian). Pat. 38738 A Ukraina, MPK7 A23G9/02. Sukha sumish dlya moroziva / Romodanova V. O., Dorokhovich A. M., Skorchenko T. A, Bublik O.P. (Ukraina). - №2000095271; Zayavl. 13.09.2000; Opubl. 15.05.2001, Byul. №4. Pat. 47272 A Ukraina, MPK7 A23L1/187. Sukha sumish dlya molochnikh pudingiv / Romodanova V. O., Skorchenko T. A., Remeslo N. V., Bublik O. P., Khondozhko O. M. (Ukraina). - №2001106774; Zayavl. 04.10.2001; Opubl. 17.06.2002, Byul. №6. (in Ukrainian). Inikhov, G. S., Brio, N. P. (1971). Metody analiza moloka i molochnykh produktov. - Moskva: «Pishchevaya promyshlennost'», 424. (in Russian).
Стаття надшшла до редакци 18.03.2016
УДК 638.178.2
Калшша I. Г., науковий ствробггник (it.lab12@ukr.net) ©
1нститут тваринництва НААН Украгни, м. Харкгв, Украгна
ДИНАМ1КА ЗМ1НЕННЯ КОНЦЕНТРАЦ1Й М1РИСТИНОВО1 ТА ПАЛЬМ1ТИНОВО1 ЖИРНИХ КИСЛОТ В БДЖОЛИННОМУ ОБН1ЖЖ1 ПРОТЯГОМ ПИЛКОНОСНОГО СЕЗОНУ
У статтг висвтлено основт закономерности зв'язюв, що впливають на продуктивность, розвиток бджолиног йм'г. Згбрано бджолине обтжжя в Харювськш области протягом пилконосних сезотв трьох рокгв. З експериментального материалу отримано ефгри жирних кислот. Методом газо-ргдинног хроматографа 1дентиф1ковано жирнокислотний склад бджолиного обтжжя. Вивчено динамжу
© Калшша I. Г., 2016
64
змтення м1ристиноео1 та пальмтиноеоН жирног кислоти залежно eid nepiody збору. Отримаш регресшне pieняння, як дають змогу корегуеати концентрацИ' жирних кислот. Виечено закoнoмipнoстi еплиеу миристиноеог та пальмтиноеог жирних кислот пилку на розеиток бджолиних имей.
Ключое1 слова: бджолине обтжжя, яКсть бджолиного обтжжя, незамтш жиры кислоти, мipистинoeа кислота, пальмтиноеа кислота, розеиток бджолородин
УДК 638.178.2
Калинина И. Г., научный сотрудник Институт жиеотноеодстеа НААН Украины, г. Харькое, Украина
ДИНАМИКА ИЗМЕНЕНИЕ КОНЦЕНТРАЦИЙ МИРИСТИНОВОЙ И ПАЛЬМИТИНОВОЙ ЖИРНЫХ КИСЛОТ В ПЧЕЛИННОЙ ОБНОЖКЕ В ПЕРИОД ПЫЛКОНОСНОГО СЕЗОНА
В статье отражены осноеные закономерности сеязей, елияющих на произеодительность, разеитие пчелиной семьи. Собраны образцы пчелиной обножки е Харькоеской области на протяжении пылконосних сезоное трех лет. С экспериментального материала получены метилоеые эфиры жирных кислот. Методом газо-жидкостной хроматографии идентифицироеан жирнокислотный состае пчелиной обножки. Изучена динамика изменения миристиноеои и пальмитиоеой жирных кислот е заеисимости от периода сбора. Получены регрессионные ураенения, которые позеоляют корректироеать концентрации жирных кислот. Изучены закономерности елияния миристиноеои и пальмитиноеой жирных кислот пыльцы на разеитие пчелиных семей.
Ключевые слова: пчелиная обножка, качестео пчелиной обножки, незаменимые жирные кислоты, миристиноеая кислота, пальмитиноеая кислота, разеитие пчелосемей
UDC 638.178.2
Kalinina I. H., research assistant
Institute of Animal NAAS of Ukraine, Kharkiv,Ukraine
CHANGES IN THE CONCENTRATIONS OF MYRYSTYNOVA END PALMITIC
FATTY ACIDS OF BEE'S POLLEN DURING POLLINIFEROUS SEASON
In the article the basic laws of relationships that affect performance, the development of bee families. Bees collected pollen in the Kharkiv region polliniferous seasons for three years. From the experimental data obtained methyl esters of fatty acids. The method of gasliquid chromatography identified fatty acid composition of bee pollen. The dynamics change myrystynovoyi and palmitic fatty acid depending on the period of collection. We derive regression equations that allow you to adjust the concentration of fatty acids. The regularities of influence myrystynovoyi and palmitic fatty acids saw the development of bee colonies.
Key words: bee's pollen, quality bee's , fatty acid indicatjr, essential bee's, myrystynova asid, palmitic asid, development of bee's colonies
Вступ. Встановлено, що KpiM вуглеводiв i бшшв, лшвдна фракщя е одшею з основних складових бджолино! обшжки [1]. Ця фракщя в першу чергу е основним джерелом енергп для бджш. ^iM того, li складовi там, як жирш кислоти, в тому чи^ незамшш жирш кислоти, стерини та iншi грають ключову роль в розвитку, харчуванш i вщтворенш [2]. Привабливють окремих медоносних рослин для бджш пояснюеться властивостями лimдiв i окремих жирних кислот. Специфiчний набiр ефiрних олш у пилку, визначае його запах, який вiдрiзняеться вщ аромату суцвггь в цшому. Спектр жирних кислот, який приваблюють бджш i е атрактантами, характеризуеться наявнютю мiристиновоl, пальмггиново!, олешово!, лшолево! i лшоленово! кислот [3].
65
Реалiзацiя спадкових можливостей бджолино! сГм'1 залежить ввд харчування: бджоли рiзних порiд неоднаково реагують на сформованi кормовi запаси i в силу цього не рiвноцiнно використовують !х для вирощування розплоду, збiльшення сили сГм'1, а також накопичення меду. Тому знання про ресурси бджолиного обнiжжя i змiни його якост на протязi року для кожного регiону необхщш [4]. Оскшьки протягом сезону бджоли приносять бджолине обнiжжя, з рiзних рослин, природно, що вмiст речовин в цьому кормi рiзний [5]. Все це спричинюе необхiднiсть подальшого вивчення жирних кислот.
Метою роботи було дослщити яшсть бджолиного обнiжжя за жирнокислотними показники у перiод цвтння рiзних пилконосiв з квiтня по серпень протягом трьох рошв, та встановити середню норму потреб мГристиново1, пальмгганово1, олешово1, лшолево1 та лшоленово! жирних кислот для бджолородин Люостепу Схiдного регiону.
Матерiали i методи дослщження. Для виконання поставленого завдання, протягом пилконосного сезону трьох роив, ввдбирали зразки бджолиного обнiжжя полiфлорного пилу на приватнiй пасiцi Маюеенко В.М. в Харшвськш обласп, яка е типовою частиною Лiсостепу Укра!ни з рослиннiстю i посiвами кормових i технiчних сiльськогосподарських культур. Бджолине обшжжя вiдбирали щодня. Зiбране полiфлорне обнiжжя вiдразу сушили при температурi 40 °С i потгм зберГгали при температурi вiд 0-6 °С до проведення аналiзу [5]. Зiбраний експериментальний матерiал подрiбнювали на млинку марки «Циклона» до 0,1мм. Екстрагування лiпiдiв проводили сумiшшю хлороформ метанол-соляна кислота з подальшим метилуванням метилатом натрiю. Для щентифшаци метилових ефiрiв жирних кислот використовували газорiдинний хроматограф «СЫ"от-5». Дослiдження проводили в Випробувальному центрi 1нституту тваринництва НААН Украши, акредитованому згiдно ДСТУ/ISO/IEC 17025:2006. Отримаш результати були перерахованi на абсолютно суху речовину та статистично оброблеш [6].
Результати й обговорення. Отримаш данш змiнення концентращй мГристиново1 та пальмггиново1 жирних кислот окремо та побудовано для них полiномiальну лшю тренда, яка дала змогу корегувати концентрацп жирних кислот для нормального розвитку бджолородин в Схiдному репош Укра1ни навеснi та влiтку. Динамшу змiнення концентращй лшолево1, лшоленово1, олешово1 жирних кислот було розглянуто i описано у попереднiй статтi.
Розглянемо динамiку змiнення концентрацiй мГристиново1 С14:0 кислоти в бджолиному обнiжжi протягом пилконосних сезонiв трьох рошв. Навесш 2008 рока бджолине обнiжжя бджоли почали збирати лише у третш декадi квiтня. З третьо1 декади квгтня по другу декаду травня середня концентрацiя мГристиново1 кислоти поступово пiдвищувалась з 0,18±0,05 мг/100мг до 0,25±0,04 мг/100мг, i набирала максимального значення. У третiй декадi травня середня концентращя спадала до 0,08±0,02 мг/100мг i набувала мiнiмального значення. У 2009 рощ середня концентращя мГристиново1 кислоти починала зростати з мшмального значення, що приходилось на другу декаду квгтня i становила 0,06±0,01 мг/100мг. У першiй декадi травня вона набирала максимального значення г складала 0,17 ±0,02мг/100мг. Далi середня концентращя з друго1 по третю декади травня поступово знижувалась з 0,12±0,02 мг/100мг до 0,07±0,01 мг/100мг. У кытш 2010 року бджолине обшжжя зовам не забиралось у зв'язку з негодою. Иого починали збирати с першо1 декади травня, на яку г припадала максимальна середня концентращя мГристиново1 кислоти, що становила 0,17±0,02 мг/100мг. ДалГ середня концентращя поступово знижувалась до третьо1 декади травня Г набувала мшмального значення- 0,11±0,02 мг/100мг.
Узагальнюючи даш по декадам за три дослщш роки, було побудовано полшомГальну лшто тренда (апроксимацл Г згладжування), яка дала змогу корегувати концентрацп мГристиново1 кислоти для нормального розвитку бджолородин. Було виведено регресГйне рГвняння за допомогою, якого можливо розрахувати потрГбш концентрацП мГристиново1 кислоти для годГвлГ бджш навесш: у = 0,0069х4 - 0,0922х3 +
66
0,3947х2 - 0,5761х + 0,2867 при R2 = 1, де у - концентращя м!ристиново! кислоти мг/100мг, х - декади протягом сезону, Я - величина достов1рносп (рис. 1)
квгтень 2кЕ1тень 3 травень травень травень 1 2 3
строки ¡бору та декади
Рис.1. Димамжа коливання мiристиновоT кислоти в бджолиному обнгжж! навеснi2008-2010рр.
Влгтку 2008 року середня концентрация м!ристиново! кислоти зм!нювалась хвилепод!бно. Вона з першо! декади червня по другу декаду незначно зростала з 0,07±0,02 мг/100мг до 0,09±0,01 мг/100мг, дал! у третш декад! спадала до мшмального значения - 0,06±0,01 мг/100мг 1 знову у першш декад! липня тдвищувалась до 0,10±0,03 мг/100мг. У другш декад! липня середня концентрация м1ристиново! кислоти знову спадала до мшмального значення 0,06±0,01 мг/100мг 1 у третш декад! липня знову зростала до 0,09±0,01 мг/100мг. Середня концентращя м1ристиново! кислоти у першш декад! серпня незначно зменшувалась з попередньою 1 становила 0,08±0,03 мг/100мг. У другш декад! серпня вона набирала максимального значення 1 складала 0,14±0,03 мг/100мг, а у третш декад! вона знов спадала до 0,07±0,01 мг/100мг. Влгтку 2009 року середня концентращя м1ристиново! кислоти незначно зростала з мшмального значення, що припадала на першу декаду червня 1 становила 0,06±0,02 мг/100мг до 0,13±0,02 мг/100мг, що приходилась на третю декаду червня. У першш декад! липня вона спадала до 0,09±0,01мг/100мг 1 знову поступово тдвищувалась протягом чотирьох декад до 0,23±0,05 мг/100мг, набирая максимального значення. У третш декад! серпня середня концентрация м1ристиново! кислоти зменшувалась за попередню до 0,15±0,02 мг/100мг. У 2010 рощ середня концентращя м1ристиново! кислоти зростала з першо! декади червня по другу декаду червня з 0,08±0,01мг/100мг до 0,16±0,02 мг/100мг, затим вона у третш декад! червня спадала до 0,13±0,02 мг/100мг ! знову незначно тдвищувалась у наступнш декад! до 0,14±0,03 мг/100мг. Наступн! чотири декади середня концентрац!я м!ристиново! кислоти поступово зменшувалась з 0,12±0,04 мг/100мг до 0,06±0,01мг/100мг, досягая у другш декад! серпня мшмального значення. Максимальна середня концентращя м!ристиново! кислоти припадала на третю декаду серпня ! становила 0,20±0,13 мг/100мг.
Узагальнюючи дан! по декадам за три дослвдш роки, було побудовано пол!ном!альну лшто тренда (апроксимац!! ! згладжування), яка дала змогу корегувати концентрац!!' м!ристиново! кислоти для нормального розвитку бджолородин. Було виведемо регрес!йне р!вняння за допомогою, якого можливо розрахувати потр!бш концентрац!! м!ристиново! кислоти для год!вл! бдж!л вл!тку (рис.2): у = -0,0003х4 + 0,0056х3 - 0,0418х2 + 0,1257х - 0,0193 при R2 = 0,9559, де у - концентращя м!ристиново! мг/100мг, х - декади протягом сезону, R - величина достов!рност1
Розглянемо динам!ку зм!нення концентрацш пальм!тиново! С16:0 кислоти в бджолиному обшжж! протягом пилконосних сезон!в трьох рок!в. Навесн! 2008 рока бджолине обн!жжя бджоли почали збирати лише у третш декад! квггня. Максимальна середня концентращя пальм!тиново! кислоти приходилась на третю декаду квгтня ! становила 1,26±0,13 мг/100мг.
67
- сг.рс.дтм: ''[}(}'!-2010рр
2008р.
^ #
« о- сг строки збору та декади
200?р. 2010р.
- ТТолинсыиальная (серед [1С 2005 2010рр..)
Рис.2. Динамiка коливання мiристимовоT кислоти в бджолиному обнгжж! вл^ку 2008-2010рр.
Потгм вона поступово спадала до 0,38±0,09 мг/100мг, що приходилось на третю декаду травня i набувала мiнiмального значения навеснi. У 2009 рощ мшмальна середня концентращя пальмгтиново! кислоти в обнiжжi припадала на другу декаду квгтня, i становила 0,30±0,07 мг/100мг. Далi вона з друго! декади квiтня поступово зростала до першо! декади травня з 0,30±0,07 мг/100мг до 1,11±0,03 мг/100мг i набирала максимального значення у весняний перiод. Протягом наступних двох декад середня концеитрацiя поступово знижувалась до 0,32±0,04 мг/100мг. У кытш 2010 року бджолине обшжжя зовсiм не забиралось у зв'язку з негодую. Його починали збирати с першо! декади травня. Середня концентращя пальмгтиново! кислоти у першш декадi травня складала 1,01±0,06 мг/100мг, далi вона незначно збiльшувалась у другш декадi травня до 1,08±0,29 мг/100мг i набувала максимального значення. У третш декадi травня вона рiзко зменшувалась до 0,59±0,06 мг/100мг i набувала мiнiмальне значення.
Узагальнюючи данi по декадам за три дослгдт роки, було побудовано полiномiальну лiнiю тренда (апроксимащ! i згладжування), яка дала змогу корегувати концентращ! пальмГтиново! кислоти для нормального розвитку бджоло родин. Було виведемо регресшне рiвияния за допомогою, якого можливо розрахувати потрiбнi концентраци пальмгтиново! кислоти для годiвлi бджiл навеснi: у = 0,0117х4 - 0,1428х3 + 0,5733х - 0,8256х + 0,3967 при R2 = 1, де у - концентращя пальмгтиново! кислоти мг/100мг, х - декади протягом сезону, R - величина достовГрносп (рис.3).
Влгтку 2008 року середня концентращя пальмГтинова кислоти змiиювалась скачкоподiбно. Вона з першо! декади червня, що мiстила 0,42±0,04мг/100мг поступово зменшувалась до мiнiмального значення 0,24±0,03 мг/100мг, що припадало на третю декаду червня Г знову зростала у першш декадi липня до максимального значення -0,60±0,08 мг/100мг, затим знову спадала у третш декадГ липня до 0,47±0,02 мг/100мг, Г знову незначно зростала у наступнш декадГ до 0,48±0,05 мг/100мг. ДалГ середня концентращя поступово знижувалась протягом трьох декад серпня Г у третш декадГ складала 0,26±0,06мг/100мг. Влгтку 2009 року середня концентращ! пальмГтиново! кислоти поступово спадала з першо! декади червня по другу Г набирала мшмальне значення 0,30±0,09 мг/100мг, далГ у третей декадГ червня зростала до 0,72±0,13 мг/100мг Г у другш декадГ липня знову спадала 0,59±0,01 мг/100мг. ДалГ вона поступово збшьшувалась до 1,03±0,12 мг/100мг Г другш декадГ серпня набирала максимальне значення, у третей декадГ серпня вона знову спадала до 0,65±0,01 мг/100мг. У 2010 рощ середня концентращя пальмгтиново! кислоти зростала з першо! по другу декаду червня з 0,41±0,10 мг/100мг до 0,70±0,08 мг/100мг, затим вона у третш декадГ червня спадала до 0,46±0,05 мг/100мг, Г знов у наступнш декадГ тдвищувалась до 0,55±0,13 мг/100мг. ДалГ середня концентращя поступово зменшувалась до 0,22±0,02 мг/100мг, що припадала на першу декади серпня Г знов тдвищувалась до 0,38±0,14 мг/100мг, що припадала на третю декаду серпня.
68
я =
а Ё
3 и
? а
я а
§1 и g
я а S 5
1,50
g L00 э
™ 0.50
т—X-1-1-1-1
кштень квпгень травень травень травень 2 3 12 3
строки зборута декади
-X—с средне 200S-2010pp.
♦ 2008р.
2009р. А 2010р.
~ Полиномиальная (с средне 2008-201QmJ_
Рис. 3. Динамжа коливання пальм^иновот кислоти в бджолиному обмгжж! навесш 2008-2010 рр.
Узагальнюючи данi по декадам за три дослiднi роки, було побудовано полiномiальну лiнiю тренда (апроксимаци i згладжування), яка дала змогу корегувати концентраци пальмггиново! кислоти для нормального розвитку бджолородин. Було виведено регресшне рiвняння за допомогою, якого можливо розрахувати потрiбнi концентраци пальмггиново! кислоти для годiвлi бджш влiтку (рис.10): у = -0,0002хб + 0,0053х5 - 0,0572х4 + 0,2986х3 - 0,7844х2 + 1,0156х - 0,0б3 при R2 = 0,8282, де у -концентращя пальм^иново! мг/100мг, х - декади протягом сезону, R - величина достошрностг
-X—с средне 2008-2010pp..
♦ 2008р.
2009р. А 2010р.
А ^ #
строки зоорута декади
-Полиномиальная (середне2008-2010рр..)
Рис. 4. Динамжа коливання пальм^иновоТ кислоти в бджолиному об|ижж1 влiтку 2008-2010рр.
Висновки. Викладенi матерiали свiдчать, що бджолине обшжжя мае pi3Hy динамiку змiни вмюту жирних кислот, яку спостерiгали з сезонними вiдмiнностями i рiзницею мiж роками. Найбiльш збагачено жирними кислотами бджолине обшжжя було напришнщ весни i лiта. Аналiзуючи яшсть пилку, принесеного бджолами, слiд зазначити, що перюд найбiльш iнтенсивного росту бджолиних сiмей не завжди збiгаеться з iнтенсивним приношенням пилку з високим рiвнем жирних кислот.
В TOpc^^^i подальших дослiджень вивчити динамiку змшення кондентрацiй в бджолиному обнiжжi жирних кислот, яким притаманн антимiкробнi властивостг
Штература
1. Таранов Г. Ф. Корма и кормление пчел / Г. Ф. Таранов. — М.: Россельхозиздат, 1986.— 160 с.
2. Manning R. Fatty acids in pollen a revive of their importance for honey bees / R. Manning // Bee World. — 2001. — Vol. 82 (2). — P. 60-75.
3. Dobson H. E. M. Survey of pollen and pollenkitt lipids — chemical cues to flower visitors// H. E. M Dobson // American journal of botany. — 1988. — Vol.75. — P.180- 182
4. Bogdanov S. Quality and Standards of Pollen and Beeswax / S. Bogdanov // Apiacta. — 2003. — Vol.38, №4. — P. 334-341.
5. Louvо J. Scientific and practical aspects of feeding bees. / J. Luvo // the XXVI International Congress of beekeeping. - Adelaide, Australia. -1977. - P. 367-371
69
6. PiBic Й. Ф. Кшьюст методи хроматpграфiчноro визначення iндивiдуальних лшдав i жирних кислот в бiологiчному матерiалi / Й. Ф. PiBic, Р.С. Федорук // Львiв: SPOCOM .2010.- 109 с.
References
Taranov, G. F. (1986). Korma i kormlenie pchel / Rosselkhozizdat.- Moscow, 160. (in Russian). Manning, R. (2001). Fatty acids in pollen a revive of their importance for honey bees / Bee World. 82 (2), 60-75.
Dobson, H. E. M. (1988). Survey of pollen and pollenkitt lipids — chemical cues to flower
visitors. American journal of botany. 75, 180- 182. Bogdanov, S. (2003). Quality and Standards of Pollen and Beeswax / Apiacta. 38, №4, 334-341. Louvo, J. (1977). Scientific and practical aspects of feeding bees. / the XXVI International
Congress of beekeeping. - Adelaide, Australia. 367-371. Rivis, J. F., Fedoruk, R. S. (2010). Kilkisni metody hromatografichnogo vyznachennya indyvidualnyh lipidiv I girnyh kislot v biologichnomu materiali / Lviv: SPOLOM, 109. (in Ukrainian).
Стаття надшшла до редакци 15.04.2016
УДК 615.451.2
Капрельянц Л. В., д. т. н., професор (leonid@onaft.edu.ua)
Труфкат Л. В., к. т. н., доцент (trufkati@gmail.com) Крупицька Л. О., астрант (krupitskaja.lora@yandex.ua) ©
Одеська национальна академия харчових технологий, м. Одеса, Украгна
ПОЖИВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ДЛЯ П1ДРАХУНКУ К1ЛЬКОСТ1 ЖИТТеЗДАТНИХ КЛ1ТИН Б1Ф1ДОБАКТЕР1Й У ПРОДУКТАХ ХАРЧУВАННЯ ТА ПРЕПАРАТАХ ПРОБ1ОТИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ.
В данш експериментальнш роботг дослгджено можливгсть використання соево-лактозного натвр1дкого середовища з р1зним вмгстом соевог сироватки для тдрахунку кглькостг життездатних клтин бгфгдобактерШ. За результатами дослгджень були вгдгбрат зразки лактозного середовища з додаванням вгд 3 - 5 % соевог сироватки, ям можна рекомендувати для контролю кглькостг клтин бгфгдобактергй вгдповгдно у продуктах та бгологгчно-активних препаратах пробютичного призначення, що використовуються в медицин для корекцгг та профтактики дисбактергозгв.
Ключов1 слова: Bifidobacterium, культивування, ктьюсний тдрахунок, поживне середовище, соева сироватка.
УДК 615.451.2
Капрельянц Л. В., д.т.н., профессор, Труфкати Л. В., кт.н., доцент, Крупицкая Л. А., аспирант
Одесская национальная академия пищевых технологий, г. Одесса, Украина
ПИТАТЕЛЬНАЯ СРЕДА ДЛЯ ПОДСЧЕТА КОЛИЧЕСТВА ЖИЗНЕСПОСОБНЫХ КЛЕТОК БИФИДОБАКТЕРИЙ В ПРОДУКТАХ ПИТАНИЯ И ПРЕПАРАТАХ ПРОБИОТИЧЕСКОГО НАЗНАЧЕНИЯ
В данной экспериментальной работе исследована возможность использования соево-лактозной полужидкой среды с различным содержанием соевой сыворотки для подсчета количества жизнеспособных клеток бифидобактерий. По результатам исследований были отобраны образцы лактозной среды с добавлением от 3 - 5 %о соевой сыворотки, которые можно рекомендовать использовать как для контроля количества жизнеспособных бифидобактерий в продуктах питания, так для контроля биологически активных препаратов, используемых в медицине для коррекции и профилактики дисбактериозов.
© Капрельянц Л. В., Труфкат Л. В., Крупицька Л. О., 2016
70
