CC BY
11
Орипнальш дослщження . -Г—1'I'JL JslJIJullsl
Original Researches 1нфектологш
УДК 616.833-092:616.36-002-036.7:[-056.83 DOI: 10.22141/2312-413Х.5.6.2017.122142
Фурик О.О., Рябоконь О.В., Онщенко T.G., Савельев В.Г., Задирака Д.А. Запорзький державний медичний ун1верситет, м. Запоржжя, Укра'на
Динамка бiохiмiчних napaMeTpiB i функцюнального стану вегетативно!' нервовоТ системи у хворих на гострий гепатит B i3 хрошчним уживанням алкоголю в гепатотоксичних дозах
For cite: Aktual'naa Infektologia. 2017;5(6):282-285. doi: 10.22141/2312-413x.5.6.2017.122142
Резюме. В po6omi показано, що у хворих на гострий гепатит В 1з хрошчним уживанням алкоголю в гепатотоксичних дозах вiдбуваються быьш виражеш функцюнальт порушення стану вегетативног нер-вовог системи зрозвитком вегетативного дисбалансу у 6iK ваготони, як зберкаються i в перiодiрекон-валесценци.
Kro40Bi слова: гострий гепатит В; варiабельнiсть ритму серця; алкоголь
Вступ
Гепатит В залишаеться актуальною проблемою охо-рони здоров'я багатьох кра!н свпу. Незважаючи на ви-соку ефективнють профтактичних заходiв, щорiчно первинно iнфiкуються вiрусом гепатиту В (НВУ) понад 50 млн i приблизно 2 млн людей помирають вiд захво-рювань печiнки, пов'язаних iз цiею iнфекцiею [1]. Вь домо, що гострий гепатит В (ГГВ) небезпечний можли-вiстю розвитку тяжких форм, певним рядом кшшчних проявiв вiд гостро! до хрошчно! iнфекцii (у 10—15 % хворих), цирозу печшки та гепатоцелюлярно! карци-номи [2]. Однак серед ушх форм гостро! HBV-iнфекцii майже в 1 % пащентав розвиваеться фульмiнантний гепатит, при якому смертнють становить найвищий рь вень — близько 70 % [3].
Незважаючи на велику кшьысть наукових робгт, присвячених вивченню патогенезу ГГВ, останнiми роками увагу дослщниюв привертае визначення рол1 вегетативно! дисфункци, що супроводжуеться гумо-ральними змiнами, пов'язаними з дисбалансом ней-ромедiаторiв, гормонiв та iнших бюлопчно активних речовин [4]. При цьому одним iз механiзмiв хронiзацii гепатитав рiзноi етiологii на сьогоднi вважаеться порушення функцюнально! активностi вегетативно! нерво-во! системи (ВНС) [4, 5].
Мета дослщження: визначення динамши 6ioxiMi4-них показникiв i спектральних показникiв варiабель-ностi ритму серця (ВРС) у хворих на гострий гепатит В i3 хрошчним уживанням алкоголю в гепатотоксичних дозах.
Мaтepiaли та методи
Пд спостереженням було 113 хворих на гострий гепатит В, яю проходили обстеження та лшування у вщдтенш № 2 Комунально! установи «Обласна шфек-цшна клiнiчна лiкарня Запорiзько! обласно! ради» за перюд 2013—2015 рокiв. Уш хворi введенi до дослщжен-ня за випадковою ознакою та письмовою шформова-ною згодою пацieнтiв. Серед обстежених пащенпв 66 (58,4 %) чоловтв i 47 (41,6 %) жшок. Всi пацieнти ль кувалися базисними засобами та були обстежеш двiчi: при госпiталiзацi! i на момент виписки зi стацiонару
При розподш хворих на ГГВ за групами враховува-ли наявнiсть або вщсутшсть хронiчного вживання алкоголю в гепатотоксичних дозах iз використанням кла-сифiкацi! вживання алкогольних напо!в з урахуванням перiодичностi й дози спожитого алкоголю [6]. Першу (1-шу) групу становили 42 хворi iз наявнiстю хрошч-ного вживання алкоголю в гепатотоксичних дозах, 2-гу групу — 71 хворий без цього фактора.
© «Актуальна шфектолопя», 2017 © «Actual Infectology», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Фурик О.О., Запорiзький державний медичний уыверситет, проспект Маяковського, 26, м. Запорiжжя, 69035, УкраТна; e-mail: furyko@i.ua
For correspondence: E.A. Furyk, Zaporizhzhia State Medical University, Mayakovsky avenue 26, Zaporizhzhia, 69035, Ukraine; e-mail: furyko@i.ua
Дослщження ВРС методом комп'ютерно! кардюш-тервалометри проводили з використанням електрокар-дюграфiчно! дiагностично! системи «CardioLab-2000» за стандартною методикою, розробленою робочою групою бвропейського товариства кардiологií й Шв-шчноамериканського товариства кардiостимуляцií та електрофiзiологií [7]. Контрольна група — 20 здорових ошб.
Статистичну обробку отриманих даних здшсню-вали на персональному комп'ютерi з використанням сформовано! бази даних обстежених пащентав i здорових ошб контрольно! групи в програмi «Statistica® for Windows 6.0» (StatSoft Inc., № AXXR712D833214FAN5). Обчислювали середш значення (M), середнi помилки середньо! арифметично! (m), вираховували вiдсоток вщхилення вiд вiдповiдних у групах порiвняння. Для оцiнки вiрогiдностi рiзницi ознак мiж двома незалеж-ними вибiрками застосовували непараметричнi ста-тистичнi методи: критерш Манна — Уíтнi — для кшь-кiсних ознак; метод х2 — для якiсних ознак. Для оцшки ступеня зв'язку мiж ознаками застосовували метод рангово! кореляци Спiрмена з обчислення коефiцiенту кореляци (r).
Результати та обговорення
У результата бiохiмiчних дослiджень кровi в роз-пал ГГВ у хворих 1-! групи середнiй показник вмю-ту загального бiлiрубiну у сироватщ кровi становив 203,8 ± 11,5 мкмоль/л i був вищим (р < 0,05) вщ цьо-го показника — 170,3 ± 6,6 мкмоль/л — у пащенпв 2-1 групи. При порiвняннi вираженостi цитолггичного синдрому виявлено вiдсутнiсть статистично значущо! рiзницi мiж 1-ю та 2-ю трупами (р > 0,05). Так, актив-нють аланiнамiнотрансферази (АлАТ) у сироватщ кро-вi хворих 1-1 групи становила 9,6 ± 0,4 ммоль/год-л та 9,2 ± 0,3 ммоль/год-л вщповщно (р > 0,05).
Дослщження функцiонального стану ВНС у хворих 1-1 групи показало зниження (р < 0,01) порiвняно
з показниками здорових людей загально! потужносп спектра ВРС (Total power), потужност спектра впливу гуморальних систем (VLF) та потужност1 спектра низь-кочастотних коливань (LF), що вщображае активн1сть симпатичного вiддiлу ВНС. Вщзначено п1двищення (р < 0,001) потужност спектра високочастотних коливань (HF), що вщображае активнiсть парасимпа-тичного вщдту. При аналiзуваннi вiдносного внеску окремих компонент вегетативно! регуляцй' встанов-лено зниження (р < 0,001) частки симпатичних впли-вiв (LF norm) та шдвищення парасимпатичних впливiв (HF norm) у загальному спек^ вегетативно! регуляцй', порiвняно зi здоровими особами. Зазначеш вище змiни свщчать про розвиток парасимпатикотонй' (р < 0,001) у хворих 1-!' групи, що тдтверджуе зменшення iндексу вегетативно! регуляцй' у цих хворих на 58,5 % порiвня-но зi здоровими людьми (табл. 1).
У хворих 2-! групи, порiвняно зi здоровими людьми, зареестровано зниження (р < 0,05—0,001) показника Total power ВРС, потужност спектра VLF, потуж-ност спектра LF iз пiдвищенням потужностi спектра HF. Зазначеш змши свiдчать не тльки про зменшення функцiонально! активностi ВНС, але й про наявнiсть вегетативного дисбалансу в бк: ваготони. Це тдтверджуе збтьшення (р < 0,001) частки HF norm на 59,9 % та зниження (р < 0,001) частки LF norm на 36 % у загальному спек^ вегетативно! регуляцй й зниження (р < 0,01) шдексу вегетативного балансу на 53,1 % по-рiвняно зi здоровими людьми (табл. 1).
При порiвняльному аналiзi спектральних параме-трiв ВРС у хворих на ГГВ у перюд розпалу, залежно вiд наявностi ознак хрошчного вживання алкоголю в гепатотоксичних дозах, не встановлено (р > 0,05) вiро-пдних вiдмiнностей змш у параметрах, що були досль дженi (табл. 1).
У перюд реконвалесценци на тлi нормалiзащ! рiв-ня загального бiлiрубiну у бшьшосл пацiентiв обох груп зниження активност АлАТ у сироватцi кров1
Таблиця 1. Спектральн показники ВРС при госппал 'заци у хворих на ГГВ залежно вд хрошчного вживання алкоголю в гепатотоксичних дозах (M ± m)
Показник Здоров! люди (n - 20) XBopi (n - 113)
1-ша група (n = 42) 2-га група (n = 71)
Total power, мс2 4287,45 ± 254,12 3056,27 ± 255,91* 3228,17 ± 273,51*
VLF, мс2 1698,02 ± 151,36 1055,11 ± 103,46* 1149,25 ± 189,13*
LF, мс2 1545,87 ± 97,33 628,12 ± 77,76* 661,69 ± 112,04*
LF norm, % 65,87 ± 2,06 41,14 ± 1,89* 42,18 ± 2,48*
HF, мс2 749,13 ± 71,22 2077,17 ± 121,87* 1963,31 ± 121,48*
HF norm, % 34,78 ± 2,13 57,12 ± 2,09* 55,62 ± 2,16*
LF/HF 2,22 ± 0,25 0,92 ± 0,09* 1,04 ± 0,27*
Примтки: * — р'зниця в'рог'щна пор'вняно 3i здоровими особами (р < 0,05-0,01); Total power — загальна потужнсть спектра варiабельностi ритму серця; VLF — потужнсть спектра впливу гуморальних систем; LF — потужнсть спектра низькочастотних коливань; LF norm — симпатичний вплив; HF — потужнсть спектра високочастотних коливань; HF norm — парасимпатичний вплив.
хворих 1-1 групи вщбувалося повiльнiше, шж у пащ-ентiв 2-1 групи. Актившсть цього ферменту в зазначе-ний перiод залишалася вищою (р < 0,05) у пащентав
1-1 групи i становила 2,33 ± 0,17 ммоль/год^л проти 1,82 ± 0,07 ммоль/год^л у хворих 2-1 групи.
При дослiдженнi функцiонального стану ВНС при виписщ у хворих 1-1 групи зареестровано шдвищен-ня (р < 0,05) потужност спектра VLF у порiвняннi з перюдом розпалу, при цьому показник не вiдрiзнявся (р > 0,05) вщ аналогiчного параметра здорових осiб. Крiм того, у хворих 1-1 групи вщзначено вiрогiдне (р < 0,05) шдвищення потужностi спектра LF та зниження (р < 0,01) потужност спектра HF порiвняно з показниками у перюд розпалу. Однак у цей перюд збериався вегетативний дисбаланс, про що свщчила лише тенденщя до шдвищення (р > 0,05) шдексу вегетативного балансу порiвняно з показником у перюд розпалу.
У перюд реконвалесценци у хворих 2-1 групи вщ-значена нормалiзацiя показниыв Total power ВРС i потужностi спектра VLF, яы на момент завершення лiкування не вiдрiзнялись вiд аналогiчних показни-ыв групи контролю (р < 0,05). Крiм того, у хворих
2-1 групи зазначено вiрогiдне пiдвищення (р < 0,01) потужносп спектра LF i зниження (р < 0,001) потуж-ностi спектра HF, яке супроводжувалося зменшенням (р < 0,001) частки HF norm та шдвищенням (р < 0,05) частки LF norm у загальному спектрi вегетативно'].' регуляцй, що пщтверджувало пдвищення (р < 0,001) iндексу вегетативного балансу. Однак i на момент завершення базисно1 терапи у хворих 2-1 групи в перюд1 реконвалесценци зберiгалися певнi ознаки вегетатив-но1 дисфункци: показники LF i LF norm залишалися нижче (р < 0,05), а показник HF вище (р < 0,05), шж у здорових ошб.
Порiвняльний аналiз встановив, що перiод реконвалесценци у хворих 1-1 групи супроводжуеться бiльш вираженою вегетативною дисфункцiею за рахунок вищого на 33,6 % рiвня (р < 0,05) потужност спектра парасимпатично1 активностi проти вщповщного по-казника 2-1 групи.
Виявлений п!д час дослiдження у хворих на ГГВ у динамщ захворювання вегетативний дисбаланс у бш ваготони, на наш погляд, вщграе значну роль в перебь гу захворювання, насамперед обумовлюючи затримку одужання, що пщтверджують результати корелятивно-го аналiзy Зареестровано позитивний середньо1 сили кореляцшний зв'язок мiж активнiстю АлАТ у сироватщ кровi та показниками HF (r = +0,36, р < 0,05) i HF norm (r = +0,45, р < 0,05); мiж умютом бiлiрубiну в сироватщ кровi та показником HF (r = +0,38, р < 0,05). Крiм того, виявлено зворотну середньо1 сили кореля-цiю мiж активнiстю АлАТ у сироватцi кровi та показниками LF (r = -0,34, р < 0,05), LF norm (r = -0,52, р < 0,01) й шдексом вегетативного балансу LF/HF (r = -0,48, р < 0,01).
Вщомо, що пдтримка внутрiшнього середовища оргашзму в умовах патологи досягаеться мобшзащею його резервних i компенсаторних можливостей iз роз-
витком адаптацiйних реакцш на рiзному рiвнi [8]. Вста-новлено, що виснаження симпатично1 ланки ВНС, яка виявляеться ваготошею, свщчить про астенiзацiю адаптацiйно-компенсаторних механiзмiв, неадекватну вiдповiдь на iнфекцiйний процес, обумовлюе форму-вання тяжких форм вiрусних гепатитiв [9] i е додатко-вим критерiем оцiнки тяжкостi та прогнозування пере-бiгу вiрусних гепатипв. За даними сучасно1 лiтератури, особи з бтьшою потужнiстю в спек^ симпатично1 активностi швидше адаптуються до стресу, а перевага тонусу парасимпатичного вщдту ВНС з недостатнютю симпатичного призводить до тривалшого перiоду одужання [10].
Висновки
1. Гострий гепатит В у хворих iз хрошчним ужи-ванням алкоголю в гепатотоксичних дозах характеризуемся вищим рiвнем гшербшрубшеми (р < 0,05), а в перюд реконвалесценци — збереженням вищо1 (р < 0,05) активност АлАТ, порiвняно з пащентами 2-1 групи.
2. Перiод розпалу гострого гепатиту В незалежно вщ наявностi хронiчного вживання алкоголю в гепатотоксичних дозах характеризуеться розвитком вегетативного дисбалансу в бк: ваготони.
3. Перюд реконвалесценци у хворих на гострий гепатит В iз хрошчним вживанням алкоголю в гепатотоксичних дозах супроводжуеться бтьш вираженою вегетативною дисфункщею за рахунок вищого на 33,6 % рiвня (р < 0,05) потужност спектра парасимпатично1 активност проти вщповщного показника у пащентав без цього супутнього фактора.
Конфлшт iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-шсть конфлiкту iнтересiв при пiдготовцi дано1 статтi.
References
1. Gacche RN, Kaid AM. Epidemiology of viral hepatitis B and C infections in Ibb city, Yemen. Hepat Mon. 2012 Jul; 12(7):460-462. doi: 10.5812/hepatmon.6140.
2. Bozza C, Cinausero M, Iacono D, Puglisi F. Hepatitis B and cancer: A practical guide for the oncologist. Crit Rev Oncol Hematol. 2016Feb;98:137-46. doi: 10.1016/j.critrevonc.2015.10.017.
3. Mina T, Amini Bavil Olyaee S, Tacke F, Maes P, Van Ranst M, Pourkarim MR. Genomic Diversity of Hepatitis B Virus Infection Associated With Fulminant Hepatitis B Development. Hepat Mon. 2015 Jun 23;15(6):e29477. doi: 10.5812/hepatmon.29477v2.
4. Sitnikov IG, Maleev VV, Shoshin AA. Optimization of hepato-protective therapy of viral hepatitis with consideration of neuromediator link ofpathogenesis. Terapevticheskij arkhiv. 2006;78(11):12-17. (in Russian).
5. Van Laar JO, Peters CH, Vullings R, Houterman S, Oei SG. Power spectrum analysis of fetal heart rate variability at near term and post term gestation during active sleep and quiet sleep. Early Hum Dev. 2009Dec;85(12):795-8. doi: 10.1016/j.earlhumdev.2009.11.001.
6. Voronenko JuV, Moskalenko VF, Procek OG, et al, authors. Voronenko JuV, Moskalenko VF, editors. Social'na medycyna ta or-ganizacija ohorony zdorov'ja : Pidruchnyk [Social medicine and or-
ganization of health care: Textbook]. Ternopil: Ukrmedknyga; 2000. 680pp. (in Ukrainian).
7. Heart rate variability: standard of measurement, physiological and clinical use. Task Forse of European Society of Cardiology and The North American Society of Pacing and Electrophysiology. Circulation. 1996Mar 1;93(5):1043-65. PMID: 8598068.
8. Andrejchyn MA, Dryzhak VI, Rjabokon' OV, Kopcha VS, authors. Virusni gepatyty i rak pechinky [Viral Hepatitis and Liver Can -cer]. Ternopil: TSMU; 2010. 188 c. (in Ukrainian).
9. Genovesi S, Prata Pizzala DM, Pozzi M, et al. Barorecep-tor sensitivity and baroreceptor effectiveness index in cirrhosis: the relevance of hepatic venous pressure gradient. Liver Int. 2010 Feb;30(2):232-9. doi: 10.1111/j.1478-3231.2009.02125.x.
10. Lane JD, Adcock RA, Burnett RE. Respiratory sinus arrhythmia and cardiovascular responses to stress. Psychophysiology. 1992 Jul;29(4):461-70. PMID: 1410177.
OTpuMaHO 29.10.2017 ■
ФурикЕ.А., Рябоконь Е.В., Онищенко Т.Е., Савельев В.Г., Задирака Д.А. Запорожский государственный медицинский университет, г. Запорожье, Украина
Динамика биохимических параметров и функционального состояния вегетативной нервной системы у больных острым гепатитом В с хроническим употреблением алкоголя в гепатотоксичных дозах
Резюме. В работе показано, что у больных острым гепатитом вегетативного дисбаланса в сторону ваготонии, которые соВ с хроническим употреблением алкоголя в гепатотоксичных храняются и в периоде реконвалесценции. дозах происходят более выраженные функциональные нару- Ключевые слова: острый гепатит В; вариабельность ритма шения состояния вегетативной нервной системы с развитием сердца; алкоголь
E.A. Furyk, E.V. Ryabokon, T.E. Onishchenko, V.G. Savelyev, D.A. Zadiraka Zaporizhzhia State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine
Dynamics of biochemical parameters and functional state of the autonomic nervous system in patients with acute hepatitis B with chronic alcohol use in hepatotoxic doses
Abstract. It is shown that in patients with acute hepatitis B with with the development of vegetative imbalance towards vagotonia,
chronic alcohol use in hepatotoxic doses, more significant func- which persist in the period of convalescence.
tional disturbances of the autonomic nervous system state occur Keywords: acute hepatitis B; heart rate variability; alcohol
