CC BY
26
ЕКОНОМ1ЧНА ТЕОР1Я
УДК 331.526
ДiAЛEKТИЧHA ВЗACM0ДiЯ ЕК0Н0М1ЧНИХ В1ДН0СИН ТА ДiЯЛЬHOCТi
У CФEPi ЗAЙНЯТ0CТi
® 2014 ДАВИДОВА I. О.
УДК 331.526
Давидова I. О.
Дiалектична взаeмодiя економiчних вiдносин та дiяльностi у сферi зайнятостi
Мета cmammi - розглянути змст категорПзайняткть, показати и як сукупнсть взаемопов'язаних понять, визначень для розширення можливос-mi на и основi анал'вувати дшстсть, пов'язану з штелектуалващю прац та зайнятостi, реал/защю '¡нтелектуального капталу сустльства. При анал'в'> категорП «зайняткть» встановлений взаемозв'язок економiчних тдносин та д'яльностi на понятшному р!вн!. Визначено сутн'кть зайнятостiяк еднсть економiчних тдносин та д'тльностiзметоюлюдського розвитку та розвиткузд'бностейлюдини. Зд'бшсть до прац виявляеться в и особливих характеристиках: i'манентностi, моб'шьностi, шдитдуал'ваци, контингетированостi, полфункцюнальностi, вмотивованостi, якi вдповдно окреслюють специфку буття в'дносин зайнятостi. Розкриття зайнятостiяк тдносин формування софльно необхiдно¡ поведши дае об'ективне пояснення позицПсуб'ект'в, яке залежить як вiд прагнення i зд'бностей, так i тд системи сформованих сустльних тдносин, вд того, якi рол'> суб'екти тд'грають в нй. Суперечностi зайнятостi як тдносин та д'яльностi знаходять свое ринкове розв'язання через узгодження вимог учаснит ринку прац та умов зайнятост'!. Економ!чнiв'дносини, як сфера сустльних в'дносин, окреслюють д'яльтстьз точки зоруреал'ваци певних соцiально-економiчних переваг та цлей, дозволяючи вид'шити тдсистеми, пояснити природу iнновацiйних процеав у сфер'>зайнятост'и Ключов'! слова:зайняткть населення, економ'т'1 тдносини, економiчна д'яльтсть, Ыалектика, iнновацiйна зайняткть Б'бл.: 11.
Давидова 1рина Олегiвна - кандидат економiчних наук, професор, кафедра економiчно¡ теорП та права, Хармвський державний утверситет харчу-вання та mоргiвлi (вул. Клочювська, 333, Харт, 61051, Украна) Email: irinadavydova@list.ru
УДК 331.526
Давыдова И. О. Диалектическое взаимодействие экономических отношений и деятельности в сфере занятости
Цель статьи - рассмотреть содержание категории занятость, показать ее как совокупность взаимосвязанных понятий, определений для расширения возможности на ее основе анализировать действительность, связанную с интеллектуализацией труда и занятости, реализацией интеллектуального капитала общества. При анализе категории «занятость» установлена взаимосвязь экономических отношений и деятельности на понятийном уровне. Определена сущность занятости как единство экономических отношений и деятельности с целью человеческого развития и развития способностей человека. Способность к труду проявляется в ее особых характеристиках: имманентности, мобильности, индивидуализации, контингетированности, полифункциональности, мотивированности, которые во взаимодействии очерчивают специфику бытия отношений занятости. Раскрытие занятости как отношений формирования социально-необходимого поведения дает объективное объяснение позиции субъектов, которое зависит как от стремления и способностей, так и от системы сложившихся общественных отношений, от того, какие роли субъекты играют в ней. Противоречия занятости как отношений и деятельности находят свое рыночное разрешение через согласование требований участников рынка труда и условий занятости. Экономические отношения, как сфера общественных отношений, определяют деятельность с точки зрения реализации определенных социально-экономических преимуществ и целей, позволяя выделить подсистемы, объяснить природу инновационных процессов в сфере занятости.
Ключевые слова: занятость населения, экономические отношения, экономическая деятельность, диалектика, инновационная занятость Библ.: 11.
Давыдова Ирина Олеговна - кандидат экономических наук, профессор, кафедра экономической теории и права, Харьковский государственный университет питания и торговли (ул. Клочковская, 333, Харьков, 61051, Украина) Email: irinadavydova@list.ru
UDC 331.526
Davydova I. O. Dialectical Interrelation between Economic Relations and Activities in the Employment Sphere
The objective of the article is consideration of the employment category and its presentation as an aggregate of interrelated concepts, definitions in order to expand the possibility of using it to analyze the reality associated with intellectualization of labor and employment, realization of the intellectual capital of society. While analyzing the category of "employment", the interrelation between economic relations and activities is established at the conceptual level. The essence of employment is defined as a unity of economic relations and activities aimed at human development and development of human capacities. The capacity for work is manifest in its characteristic features: immanence, mobility, individualization, involvement of certain contingents, multifunctionality, motivation, whose interaction determines the characteristic ontological features of the employment relations. Elaboration on employment as relations of forming socially necessary behavior provides an objective explanation for the positions of participants which relies on intention and capacities as well as the system of established social relations, on the roles that participants perform in it. Contradictions between employment as relations and an activity are resolved within the market context through alignment of demands of labor market participants with employment terms. Economic relations as a sphere of social relations determine activities from the perspective of realization of particular socioeconomic advantages and objectives, which allows singling out subsystems, providing an explanation for the nature of innovative processes in the employment sphere. Keywords: population employment, economic relations, economic activities, dialectic, innovative employment Bibl.: 11.
Davydova Iryna O. - Candidate of Sciences (Economics), Professor, Department of Economic Theory and Law, Kharkiv State University of Food Technology and Trade (vul. Klochkivska, 333, Kharkiv, 61051, Ukraine) Email: irinadavydova@list.ru
Вступ. Розвиток людини багато в чому залежить вiд зайнятост населення. Людський розвиток мае значен-ня для розширення можливостей способу вибору життя, можливостей прийняття ршень, адаптивност у трудовiй та сустльнш дiяльностi. Трактування людського розвитку на цьому не закшчуеться, включае також можливост вибору в уйх сферах життя, полiтичну, економiчну та сощальну свободу, можливостi займатися творчою дiяльнiстю, в^чу-вати повагу та мати гарантш захищеностi та забезпечення прав. Зазначет основнi положення людського розвитку найбкьш пов'язанi з можливостями, що реалiзуються через зайняткть.
Аналiз останнiх дослiджень. Аналiз поглядш на зайнятiсть таких дослiдникiв, як Б. Д. Бреев, Д. П. Богшя, А. Е. Котляр, Е. Р. Саруханов, С. В. Андреев, М. Д. Гаузнер, 6. С. Ермакова, В. А. Похвощев, О. А. Кацук, В. В. Морть ков, С. Г. Мкнева доводить, що мають право на юнування як погляди на зайнятiсть як трудову дiяльнiсть, так i як на трудовi вiдносини по залученню робiтникiв у виробництво, або включенню шдив^уально! працi у сукупну суспкьну працю. В наведених точках зору рiзко переважае трактування зайнятост як суспкьних вiдносин з участ у процесi працi.
Новi риси зайнятост в постiндустрiальному сустль-ствi розглядалися в рiзноманiтних концепцiях постшду-стрiального суспiльства, iнформацiйного суспкьства; еко-номiки, засновано'1 на знаннях, ново! економши ( Д. Белл, Дж. Гелбрейт, П. Друкер, С. Дятлов, В. 1ноземцев, М. Кас-тельс, I. Масуда, Ф. Махлуп, М. Порат, Т. Сакайя, Т. Уебстер та ш.). В окремий блок наукових досл^жень, до яких автор звертаеться у процеа аналiзу та яи наголошують на прин-ципово новш ролi людини в сустльному розвитку, можна видкити працi теоретиков суспкьного розвитку: А.Сени, К. ^фша, Т. Маккiнлi, Дж. Найта. Сутшсть та види сучас-но! зайнятост дослiджують Дж. Браччi, I. Гришин, О. Грш-нова, Г. Естн-Андерсен, А. Колот, Е. Лiбанова, В. Микитен-ко, Д. Ньюмарк, Л. Санкова, М. Семикша, С. Тютюнникова, Л. Шевченко, О. Шкаратан, Т. Дж. Холмс. У зв'язку з мно-жиншстю позицiй у до^дженш зайнятостi, якi витiкають iз щлей 'й аналiзу, необхiдно в теоретичному в^ношенш визначити базовi проблеми, що включаються на належних пiдставах у змют ще! категорп, пов'язати численш новi яви-ща у сферi зайнятостi з методологiею, показати !"! як сукуп-нiсть взаемопов'язаних понять, визначень для розширення можливост на ц основi аналiзувати дiйснiсть, пов'язану з iнтелектуалiзацi! працi та зайнятосп, реалiзацiею ште-лектуального капiталу сустльства.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Трактування зайнятост в аспектi видкення як прiоритетностi со-цiальних моменпв, аналiз працi з позицГ! людини, ц вимог до виробництва, розумiння людини як головно! продуктивно! сили сустльства виходить за вузьи рамки зайнятосп, зачiпаючи широкий аспект питань в^творення робочо! сили, розвитку сощально! сфери суспкьного вiдтворення, характеризуе тенденщ! руху до постiндустрiального сустльства. Якщо дивитися з позищй економiчного життя, зайнятiсть постае як дiяльнiсть людей щодо створення су-спiльного продукту та нацiонального доходу, виступае тд-Грунтям економiчного життя суспкьства, ршня та якостi життя. Сощальна сутнiсть зайнятостi вiдображае потребу
у самовиражент, у задоволеннi матеркльних та духовних потреб через доход, який людина отримуе за свою працю. Створення додаткового джерела ресурйв, доступних для Bcix членiв сустльства (шакше, у контекстi вiдтворення робочо! сили йдеться про створення додаткового джерела м1жвкносних та деперсотфжованих ресурсш як важливо-го регулятора функщонування ринку працi), надае розвиток штелектуального капiталу. Виходячи з цього, зайнятють дае можливiсть консолiдувати шдивкуальт штелектуаль-нi здiбностi для досягнення економiчними агентами шди-вiдуальних цкей на ринку працi (престижно! зайнятосп, справедливо! винагороди за працю, яка вкповкае сощаль-ним стандартам i вiдображае реальний внесок працшника, пдних умов працi, можливостей для максимального розвитку i застосування шдивкуальних здiбностей), сполучити з досягненням суспкьних цкей (економiчного пiднесення та зростання добробуту населення до сощальних стандартов високорозвинених кра!н через забезпечення продуктивно! зайнятостi на постiндустрiальних засадах) [10, с. 138 - 139]. Основними елементами вкносин зайнятост е об'екти, суб'екти i вiдносиноутворююча основа [7, с. 94]. Склад-нiсть соцiально-економiчних систем, до яких вiдноситься зайнятють, обумовлена наявнiстю в них рiвнiв, якi не ткь-ки вертикально сутдрядт, але можуть i перетинатися мiж собою, утворюючи горизонтальнi зв'язки [9, с. 49-50]
Вiдносини найму як складова зайнятост являють собою стосунки соцiально-економiчного визначення по-ведшки суб,ектiв та е сукупнiстю вкносин з приводу фор-мування сощально-необхкно! поведiнки суб'екта, якi вко-бражаються в умовах зайнятостi. Як з боку роботодавцш, як споживачiв здiбностi до працi, включаючи вимоги до структури та обсягу необхкних професш, так i найманих працiвникiв як носив здiбностi до працi на основi профе-сiйного та квалiфiкацiйного складу, можливостi адаптува-тись до мшливих умов ринку працi, вимог, що висувають-ся до оплати пращ, умов виробництва, режиму пращ та вкпочинку, переваг та мотивш пращвниив здiйснюеться оцiнка зайнятостi [8, с. 168]. Зазначет оцiнки мають ко-ординуватися та функцiонувати на ринку пращ синхронно в наступних напрямах: 1) система виявлення та аналiз ринкових можливостей щодо зайнятосп, доведення необ-хкно! шформаци до учасникш ринку працi; 2) система зво-ротного зв'язку, яка забезпечуе узгодження сторш ринку пращ. Ощнка якостi працi як складова ощнки робочо! сили сприяе розвитку як професшних, так i особистих якостей пращвника, якi необхiднi для досягнення трудових завдань (спрямувань) суб'екта господарювання в цкому.
Здiбнiсть до пращ виявляеться в !! особливих характеристиках: iманентностi, мобiльностi, шдивiдуалiзащ!, контингетированостi, полiфункцiональностi, вмотивова-ностi, яи вiдповiдно окреслюють специфiку буття вкно-син зайнятостi.
Розкриття вiдносин формування соцiально необхк-но! поведiнки дае об'ективне пояснення позищ! суб'ектш, яке залежить як вк прагнення i здiбностей, так i вiд сис-теми сформованих суспкьних вiдносин, вк того, якi ролi суб'екти вк!грають в нiй [11, с. 102]. Через сферу зайнятост проходять, перехрещуючись, еволюцiйнi потоки: розвиток економiки (матерiально-технiчний устрiй), розвиток людини (загальна i професiйна культура, творчi можливосп,
штелектуальна активнiсть), розвиток сустльних вiдносин (сощальш структури, власнiсть, влада).
З одного боку, на ринку пращ в^буваеться ощнка вiдповiдностi здiбностей до працi запитам i потребам ро-ботодавця, i, на цш основi, визначаються умови найму: величина заробино'1 платнi, гарантп зайнятосп, можливостi професiйного зростання, умови пращ. З шшого боку, на ринку пращ виявляеться функщональна взаемов^пов^-шсть пiдсистем вiдтворення - якщо одна тдсистема функ-цiонуе не узгоджено з шшими, ïï стiйкiсть порушуеться i, отже, порушуеться стiйкiсть системи в щлому. Спонтанна нерiвномiрнiсть знаходить сво'1 прояви в рiзного роду не-вiдповiдностях, розвитку окремих компоненпв i пiдсистем вiдтворення, що виявляються як протирiччя:
■ мiж структурою робочих мюць i професшно-квалiфiкацiйною структурою сукупного пращв-ника;
■ мiж спецiальними знаннями i обмеженими нави-чками працшниюв i необх^шстю к професшно-квалiфiкацiйноï мобiльностi, маневрування в рамках тдприемства, галуз^ економiки в цiлому;
■ мгж зростаючими вимогами до психофiзiологiчних можливостей людини (в першу чергу ïï нервово'1 системи, розумових здiбностей) i спадними характеристиками бюлопчного потенщалу населення;
■ мiж необхiднiстю територiального перемiщення працiвникiв з метою пошуку нових сфер докла-дання здiбностей до працi, робочих мiсць i не-готовнiстю к носiя через об'ективш (нерозви-ненiсть мобкьного ринку житла, транспортно'1 iнфраструктури, механiзмiв компенсацп витрат на перазд) або суб'ективш (складнощi або нездат-нiсть до адаптацп - звикання до нового мюця, рiзницi в способi життя) причини;
■ мiж зростанням потреби у висококвалiфiкованих працiвниках, здатних до штелектуально'1, творчо'1 працi та обмеженими способами та умовами фор-мування та в^творення працiвника як щлюно'1 особистостi;
■ мiж об'ективно виникаючим типом в^творен-ня, визначальним елементом якого е творча дь яльшсть людини, та технократичними методами управлшня зайнятiстю, орiентованими переваж-но на виконавчу дiяльнiсть, ншелювання здiбнос-тей працшника.
1з зростанням ступеня динамiчностi системи в^-творення, збiльшуеться не ткьки кiлькiсть ривкш уперед, але й множина невiдповiдностей, протирiч мiж виперед-жальними та вiдстаючими елементами системи, яи позна-чаються на ефективност ïï функцiонування. Суперечностi знаходять свое ринкове розв'язання через узгодження ви-мог учасниив рину працi та умов зайнятость
Зайнятiсть виступае як критерш ступеня спряженос-тi i, в^пов^но, ефективностi функцiонування економiчноï системи: накопичення протирiч, диспропорцiй в^буваеть-ся при зниженш ступеня спряженостi, супроводжуеться вищим ршнем безробiття та нижчим ршнем зайнятостi, зниженням вiддачi вiд людського ресурсу.
В^носини зайнятостi розглядаються як в^ношення мiж суб'ектами та в^ношення суб'ектш до об'екта - сфери
докладання пращ - та встановлюються з приводу форму-вання трудового ресурсу; включення трудового ресурсу в сустльну комбшащю чинниюв виробництва; викорис-тання трудового ресурсу у виробництва забезпечення реалiзацiï суб'ектом зайнятостi власного економiчного iнтересу через отримання доходу. Зайнятють як дiяль-нiсть мае таю знаки: «1) як сукупшсть дш; 2) здiйснення на основi трудового розподку (професiоналiзму); 3) задо-волення через ïï посередництво людських матерiальних та нематерiальних потреб; 4) стадшний характер, дискрет-нiсть» [3, с.7]
Економiчнi вiдносини виступають у поеднаннi предметно-речово'1 форми прояву та суб'ектност [3, с. 8]. Зайнятють завжди розумiе пiд собою ноая вiдносин, який к створюе, реалiзуе, пiдтримуе та регулюе, психолопч-но «забарвлюючи» вiдносини зайнятостi, доповнюючи 1х суб'ективним елементом: мотивацiею, метою, емощями, оцiнками або почуттями. Суб'ектнiсть у ступеш свободи у працi (вища для iнтелектуальноï працi), самостiйностi у ви-борi способш досягнення результату, можливостей реаль зацп дкових вкносин на основi партнерства, спiвпрацi або конкуренцп.
Специфiчною ознакою зайнятостi виступае про-фесiйна суб'ектнiсть, яка формуеться на основi загально'1 суб'ектностi та виражаеться актившстю в певнiй професш-нiй дiяльностi. Завдяки суб'ектностi в^носини зайнятостi iснують i як в^ношення до вiдношення. Вони обов'язково ощнюються суб'ектом у певнiй системi щнностей - зиску (матерiального та нематерiального), соцiальноï справедли-востi.
Цiннiснi орiентацiï, проходячи через суб'ектнiсть, приводять до визначення професшно'1 позицп (усв^омлен-ня пров^них цiлей дiяльностi, бажання працювати в пев-нiй сферi дiяльностi, вмiння працювати). Вибiр професiйно значущих цiннiсних орiентацiй е процесом тднесення потреб у результатi сходження особистост до цiнностей суспкьства на основi дiалектичного закону тднесення потреб [6, с.132]. Формування суб'екта професiйноï дiяльностi пе-редбачае, що вш керуеться вiдповiдними саме цш дiяль-ностi мотивами, здатний до самостшного цкепокладання, мае засоби контролю та ощнки якостi власно'1 професшно'1 дiяльностi.
Такого роду зв'язок, якому властива багатоконтек-стнiсть, класифiкуеться як модальний за характером [5, с. 16]. При наявному ршш здiбностей (потенцiалу) ми маемо систему так званих «можливих всесвiтiв» [2, с. 278]. Вк того, яку модальну характеристику ми обираемо, залежить входження в той чи шший з множинносп «можливих свь тш», перехiд вiд модальностi «можливого» до модальност «дiйсного». Розумiння вск акпв та проявiв зайнятостi як модуав, а не як структур, складових, дозволяе уникнути багатьох протирiч у розумшш сучасного трудового та людського життя: « Властивост зайнятост одночасно висту-пати характеристикою економiчних вiдносин та дiяльностi можуть у зазначеному контекст розглядатися як модаль-ностi зайнятостi, що не суперечать одна однш, але ... можуть почергово в аналiзi виходити на перший план» [3, с. 8]. Зайнятють виступае своею дiею, але у рiзноманiтних формах в силу модальност свое'1 природи. Шд модусом розу-мiеться споаб або форма дй едино! сутность Модальнiсть
передбачае пластичнiсть дослiджуваного явища, здатнiсть його iснувати рiзноманiтно, в рiзних якостях, залишаючись при цьому самим собою. Специфша модального тдходу, на вiдмiну вiд традицшно1 дiалектичноí опозици «сутнiсть -явище», полягае в тому, що модуси - це i е сама сутнiсть, в рiзних ii формах, аспектах, вимiрах. Це е буття одше1 й тк1 ж сутностi, яке )^зномаштнюеться, перебуваючи у рiзних площинах, всередиш рiзних вимiрiв. Модальний об'ект змшюе свою якiсть одразу по деильком параметрам. Модальний пiдхiд iнтегруе змши зайнятостi як вiдносин та дiяльностi для глибшого розкриття 11 сутность
Взаемозв'язок зайнятостi та людського розвитку е багатоплановим i неоднозначним. Але забезпечення повно'1 продуктивно'' зайнятостi, безперечно, е потужним та пози-тивним чинником як економiчного зростання, так i розши-рення можливостей зростання штелектуального капiталу, людського розвитку [1, с. 200 - 201].
Визначаючи зайняткть як едшсть вiдносин та дiяль-ностi з метою людського розвитку, ми виходимо з 11 при-четностi для досягнення розвитку людини:
■ як матерiальноl основи - джерела iндивiдуальних доходш (заробггна плата та iн.) та сустльних доходш (податковi надходження до держбюджету), що можуть бути спрямоваш на розвиток особистостi, пiдвищення якост життя, розвиток нематерiаль-но'1 сфери, зростання ступеня доступностi суспкь-них благ, яи сприяють людському розвитку;
■ як сфери формування стимулiв - для одержання освiти, швестицш в людський та iнтелектуальний каттал, у разi формування необхiдних запипв на ринку працi;
■ як складово'1 загального способу життя - через суттевий вплив зайнятост та трудового життя на формування цшностей, установок особистосп, процес 11 соцiалiзацil.
Iнновацiйна зайнятiсть - це здатшсть окремо! людини, кадрового потенщалу фiрми, трудових ресурсiв галузi максимально швидко пристосовуватися до нових потреб економши, викликаних технологiчними нововведеннями. Багатство рiзновидiв суспiльних вiдносин зайнятостi ви-ступае як багатство аспектiв оцшки, едино1 дiяльностi людей в 1х унiверсальнiй взаемозалежностi. Шлях до шнова-цiйного типу зайнятостi в^буваеться через еволюцiю поточного стану та накопичення перетворювальних змiн [7, с. 11]. При переходi до такого типу зайнятост полiтика на ринку пращ, стутнь регулюючого впливу на сферу зайня-тостi, програми макроекономiчного управлiння залежать вiд двох основних факторiв: спрямованостi стратегiй зайнятост^ характеру 11 адаптивностi до специфiчних умов на даному етат, характеру адаптивностi самих працiвникiв .
Вивчення взаемоди сучасного iнновацiйного процесу та ринкш працi в розвинутих крашах дозволяе виявити де-яи тенденци, що е цiкавими й для вггчизняно1 економiки. Сучасна зайняткть являе собою рiзновиди та форми тру-дово1 дiяльностi , що засноваш на використаннi трудового потенщалу та реалiзованi 11 суб'ектами. 1нноващйна зайня-тiсть iснуе як функщя iнтелектуального потенцiалу тдпри-емства, побудованого на елементах штелектуального кат-талу та шноващйносп факторш зовнiшнього середовища. Потенцiал - системна характеристика, що передбачае на-
явнiсть певних властивостей елеменпв та системи загалом та готовшсть забезпечити шноваци; його можна розгляда-ти як рiзницю мiж станами, мiж системою та середовищем, мiж окремими частинами шновацшно1 системи. Для шно-вацшно1 зайнятостi характерш суперечностi нового типу, наприклад, мiж соцiальною та економiчною ефективнiстю нових форм зайнятост^ мiж ефективнiстю зайнятост на iндивiдуальному, груповому, суспкьному ршнях та iн.
Iнновацiйна зайнятiсть може розвиватися ткьки в iнновацiйнiй економщь Iнновацiйний тип суспiльного виробництва, породжуючи новi галузi, пiдгалузi, тдпри-емства, потребуе новишх робочих мiсць та професш, приводить до змши життевого циклу професш та компетенщй. Досвк останнк рокiв спростовуе широко поширену думку, що шноваци знижують яисть i погiршують змiст пращ, роздкюючи робочу силу на деякого роду робочу аристократа i основну масу - низькоквалiфiкованих робггникш. Насправдi ж, бiльшу частину нових робочих мкць було створено у сфер^ де робiтники виконують функцп мене-джерiв, спецiалiстiв, консультантiв i малих пiдприемцiв, що часто працюють неповний робочий день, але застосовують широкий спектр знань та навичок. В останнш час одержала поширення класифшащя працi з вид1лення креативного та евристичного рiзновидiв. Стан сфери зайнятосп у зв'язку iз змшами сучасного характеру працi, проблемами спря-мованостi людського суспiльства дослiджуеться в теорь ях постiндустрiалiзму - концепци «кiнця працi» (Д. Белл, Д. Ркман, Е. Тофлер), впливу штелектуально1 працi як системоутворюючого чинника для досл^ження проблем сучасного суспiльства на основi дiяльнiстного пiдходу (К. Мур, С. Фршель, Д.Дж. Хесс), аналiзу потреб iнтелекту-ально1 робочо1 сили (Р. Конеп, Дж. Кроуфорд), «концепци гнучкостЬ (К. Бенер, Г. Стендшг). Видкення дiяльностi як компоненти зайнятосп пiдкреслюе онтогенетичний характер процесу використання i формування iнтелектуально значущих можливостей i здiбностей при здшсненш працi.
Iнновацiйна зайнятiсть характеризуеться показни-ком iнновацiйноl активностi, який характеризуе зайняткть з боку дiяльностi, в неявному виглядi розкривае iннова-цшш тенденцЦ трудово1 сфери. На мжроршш iнновацiйна активнiсть виявляеться як шновацшна поведiнка суб'ект1в економiки. Iнновацiйна поведшка являе собою комплек-сний феномен, який заснований як на особистш здiбностi та готовностi генерувати 1де*1, так i на здатностi розкривати та реалiзовувати творчий потенцiал. 1ндекс iнновацiйноl активностi е одним iз найб1льш вагомих рейтинг1в у свт: згiдно з Е18-2006 розвиненi краши мають iндекс iннова-цiйноl активносп бiльше 0,50 (наприклад, Нiмеччина - 0,6; Франщя - 0,5). Рейтинг Украши за пiдiндексом «iннова-цп» у 2013 - 2014 рр. знизився до 63-го мкця проти 62-го в 2009 - 2010 рр. [4]. На нашу думку, цей показник мае включати i параметри зайнятосп, де безпосередньо роз-криваеться шновацшна активтсть.
Сучасний тип економiчного розвитку, презентований зах^ною економжою, - iнформацiйний. Йому властива не ткьки особлива структура економжи, але й зайнятостк пе-реважае праця, пов'язана з «iндустрiею людини», з ршен-ням науково-технiчних та гумаштарних завдань, що вiдрiз-няються високим рiвнем загально1 та професiйноl освiти зайнятих. Причому характерним е широкий тдид до освi-
ти. В освт бачать не ткьки основу ефективного застосу-вання виробничого потенцiалу робiтника, але й базу для розвитку творчо1 складово!, здатностi самостiйно прийма-ти ршення, створювати новi 1де*1. Стосовно вггчизняного ринку працi ситуацiю в данш сферi можна характеризувати такими особливостями, як суперечшсть мiж зафшсованим рiвнем освiти й, вiдповiдно, вимогами, що висуваються людьми до робочих мкць та реальною потребою народного господарства в кадрах за профеаею та квалiфiкацieю.
Висновки. Запропонований тдпд до зайнятостi як едност системи соцiально-економiчних вiдносин та дiяль-ностi людини виявляе потенцiйнi джерела неоднор^ност трудового ресурсу. У мiру формування постшдустрiальноl економiки принципово змшюеться квалiфiкацiйна структура сукупного працшника та змкт працi, домiнуючим стае висококвамфжована, аналiтична, новаторська, творча праця.
Зайнятють за умов штелектуамзацп потребуе перегляду концептуальних основ: перевагу довгостроко-вих стратегiй розвитку зайнятосп, пов'язаних з житте-вим циклом знань, розширення принципу «влючення-виключення» за рахунок застосування критерпв пдно! працi стосовно штелектуальноО зайнятостi .
Неможливють реамзацп трудового iнтересу на остан-нiй стада процесу в^творення результуеться у зворотнiй реакцп пращвника, який мае престижну освiту, високу квалiфiкацiю, постiйне мiсце роботи, отримуючи мiзерну заробiтну плату, змiнюе трудову поведшку в наступних циклах, втрачае стимули для подальшого професшного розвитку. Дослiдження шновацшно: занятост методологiчно доцкьно проводити з урахуванням ll складного динамiч-ного характеру як системи. Застосування такого тдходу дозволяе дати бiльш точну структурну характеристику системоутворюючих факторш формування й в^творення шновацшно1 зайнятостi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гршнова О. А. Людський розвиток: навч. поабник / О. А. Гршнова. - К. : КНЕУ, 2006. - 308 с.
2. Гречина И. В. Общетеоретические подходы к разработке концепции потенциалогического анализа потенциала взаимодействующих процессов экономической системы / И. В. Гречина // Проблеми економти. - 2013. - № 1. - С. 277 -282.
3. Давидова I. О. Методолопя дослщження зайнятосп в сучаснш економр / I. О. Давидова // Сучасний стан та перспек-тиви розвитку економти УкраТ'ни : Матерiали XXVIII мiжнародноT науково-практичноТ конференций - Львiв : Л£Ф, 2013. - С. 7 - 8.
4. 1нновацшна спроможнiсть та технолопчна готов-нiсть украТ'нськоТ' економти у мiжнародних порiвняннях у 2014 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. globalinnovationindex.org/
5. Канке В. А. Философия экономической науки : учеб. пособие / В. А. Канке. - М. : ИНФРА-М, 2009. - 384 с.
6. Мильнер Б. Управление интеллектуальными ресурсами / Б. Мильнер // Вопросы экономики. - 2008. - № 7. - С. 129 -141.
7. Михнева С. Г. Рынок труда: методологические и теоретические основы познания (системно-эволюционный подход) :
монография / С. Г. Михнева; [науч. ред. Л. С. Шаховская]. - Волгоград : ВолгГТУ, 2001. - 344 с.
8. Мойсеенко I. П. Проблеми структурного аналiзу Ыте-лектуального потенщалу тдприемства / I. П. Мойсеенко // Акту-альш проблеми економти. - 2007. - № 10. - С. 165 - 170.
9. Морттов В. В. Eкономiчний мехаызм формування ефективноТ зайнятосп : монографiя / В. В. Морттов. - Луганськ : СНУ, 2001. - 236 с.
10. Поспелова Т. В. Мехашзми державного управлЫня людським розвитком в УкраТн : монографiя / Т. В. Поспелова. -Донецьк : Ноулщж, 2011. - 350 с.
11. Проблемы субъектов в постнеклассической науке / [под ред. В. И. Аршинова и В. Е. Лепского]. - М. : КогитоЦентр, 2007. - 176 с. - (Препринт).
REFERENCES
Davydova, I. O. "Metodolohiia doslidzhennia zainiatosti v suchasnii ekonomitsi" [Research Methodology employment in the modern economy]. Suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku ekonomiky Ukrainy. Lviv: LIEF, 2013: 7-8.
Grechina, I. V. "Obshcheteoreticheskie podhody k razra-botke kontseptsii potentsialogicheskogo analiza potentsiala vzaimodei-stvuiushchih protsessov ekonomycheskoi sistemy" [Theoretical approaches to the development of the concept potentialogical analysis of the potential of interacting processes of the economic system]. Problemy ekonomiky, no. 1 (2013): 277-282.
Hrishnova, O. A. Liudskyi rozvytok [Human Development]. Kyiv: KNEU, 2006.
"Innovatsiina spromozhnist ta tekhnolohichna hotovnist ukrainskoi ekonomiky u mizhnarodnykh porivnianniakh u 2014 r." [Innovation capacity and technological readiness Ukrainian economy in international comparison in 2014]. http://www. globalinnovationindex.org/
Kanke, V. A. Filosofiia ekonomicheskoy nauki [Philosophy of economics]. Moscow: INFRA-M, 2009.
Milner, B. "Upravlenie intellektualnymi resursami" [Management of intellectual resources]. Voprosy ekonomiki, no. 7 (2008): 129-141.
Mikhneva, S. G. Rynok truda: metodologicheskie i teoreti-cheskie osnovy poznaniia (sistemno-evoliutsionnyy podkhod) [The labor market: methodological and theoretical foundations of knowledge (system-evolutionary approach)]. Volgograd: VolgGTU, 2001.
Moiseenko, I. P. "Problemy strukturnoho analizu intelektual-noho potentsialu pidpryiemstva" [Problems structural analysis of the intellectual potential of the company]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 10 (2007): 165-170.
Mortikov, V. V. Ekonomichnyi mekhanizm formuvannia efek-tyvnoi zainiatosti [Economic mechanism of effective employment]. Luhansk: SNU, 2001.
Pospielova, T. V. Mekhanizmy derzhavnoho upravlinnia liudskym rozvytkom v Ukraini [Mechanisms of control human development in Ukraine]. Donetsk: Noulidzh, 2011.
Problemy subektov v postneklassicheskoy nauke [Problems in subjects postnonclassical science]. Moscow: KogitoTsentr, 2007.
