CC BY
9
УДК 531.7.08
В.1.СВИРИДОВ
Нацюнальний ушверситет кораблебудування iMeHi адмiрала Макарова, Херсонська фшя, Укра1на
Д1АГНОСТУВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ АГРЕГАТ1В ТА ЕНЕРГЕТИЧНОГО ОБЛАДНАННЯ МЕТОДОМ ТРЕТЬОКТАВНОГО АНАЛ1ЗУ В1БРАЦ11
Розглянуто особливостг вимгру та можливостг третьоктавного анализу вгбрацш при проведены вгбродгагностування електричних машин та енергетичного обладнання, що дозволяе розробити та отримати практичн1 методи дгагностування та рекомендацИ з i'x використання, з урахуванням особливостей вимгру третьоктавного анализу сигналу вгбрацш в експлуатацшних умовах. Параметри вгбрацИ вим1рюють у рад1альному (вертикальному) R, тангенцгальному T, горизонтальному Г и осьовому S напрямках. Розрахунки тформативних коефщгентгв Ki шляхом розподшу частот перевищення або зменшення вгбрацт на частоту Fep i (або) на частоту обертання сепаратора пгдшипника Fс. По знайденим Ki визначаються в1дпов1дш 1м 1нформативн1 частоти й по них визначаються дiагностичнi ознаки можливих дефектiв вузлiв i деталей обладнання. Даний пiдхiд дозволив визначати практично ва види несправностей i дефектiв насосного обладнання в експлуатацшних умовах.
Ключовi слова: дiагностування, тдшипники, датчики, реперш точки, параметри вiбрацii, прилад.
В. И. СВИРИДОВ
Национальный университет кораблестроения имени адмирала Макарова, Херсонский филиал, Украина
ДИАГНОСТИРОВАНИЕ ЕЛЕКТРИЧЕСКИХ АГРЕГАТОВ И ЕНЕРГЕТИЧЕСКОГО ОБОРУДОВАНИЯ МЕТОДОМ ТРЕТЬЕОКТАВНОГО АНАЛИЗА ВИБРАЦИИ
Рассмотрены особенности измерения и возможности третьеоктавного анализа вибраций при проведении вибродиагностирования электрических машин и энергетического оборудования, что позволяет разработать и получить практические методы диагностирования и рекомендации по их использованию, с учетом особенностей измерения третьеоктавного анализа сигнала вибраций в эксплуатационных условиях.
Параметры вибрации измеряют в радиальном (вертикальном) R, тангенциальном T, горизонтальном Г и осевой S направлениях. Расчёты информативных коэффициентов Ki путем распределения частот превышение или уменьшение вибраций на частоту Fвp и (или) на частоту вращения сепаратора подшипника Fс. По найденным Ki определяются соответствующие им информативные частоты и по ним определяются диагностические признаки возможных дефектов узлов и деталей оборудования. Данный подход позволил определять практически все виды неисправностей насосного оборудования в эксплуатационных условиях.
Ключевые слова: диагностирование, подшипники, реперные точки, датчики, параметры вибрации.
V.I. SVIRIDOV
National University of Shipbuilding behalf Admiral Makarov, Kherson branch, Ukraine
DIAGNOSIS ELECTRIC UNITS AND EQUIPMENT BY EMULCIFYING THIRD OCTAVE
VIBRATION ANALYSIS
Consider the features of the measurement and the possibility of third-octave analysis of vibrations during the vibration of diagnosing electrical machinery and power equipment that allows you to develop and acquire practical methods of diagnosis and recom-mendations for their use, taking into account features of the one-third octave measurement signal analysis, vibration machines in an operational environment. The parameters measured in the radial vibration (vertical) R, tangential T, the horizontal Г axis S directions.
Calculations informative coefficients Ki by allocating frequencies exceeding or decrease the frequency of vibration Fвр and (or) on the speed of the bearing retainer Fвр. For the resulting Ki determined by the corresponding informative frequencies and then used to determine the diagnostic signs of possible defects in parts and pieces of equipment. This approach allowed us to identify almost all types of faults and defects of pumping equipment in operating conditions.
Keywords: diagnosis, bearings, control points, sensors, vibration parameters.
Постановка проблеми
В тепершнш час уа основш системи контролю, що е прообразом i складовою частиною сучасних систем мониторингу, використовують, як правило, найпростiшi способи вимiру основних фiзичних величин. Дiагностичнi системи будуються з урахуванням необхвдносп одержання найб№шого обсягу шформацп, що знаходиться, насамперед у сигналах вiбрацil та шуму. Саме тому для систем дiагностики широко використовуються новi шформацшш технологи, часто засноваш на б№ш складних методах вимiру i аналiзу сигналiв.
Методи та засоби оцшки техшчного стану машин та енергетичного обладнання розвивалися поетапно. Спочатку використовувалися засоби контролю рiзних параметрiв, потiм мониторингу, i на останньому етапi, системи дiагностики та виявлення технiчного стану. Впровадження кожного наступного виду систем дае користувачевi новi можливостi для переходу на обслуговування машин i обладнання по фактичному стану.
Аналiз останнiх дослiджень та публiкацiй
Розвиток засобiв вимiрiв i обчислювально! техшки в останнi роки дозволив частково розв'язати проблеми контролю i дiагностики шляхом створення систем монiторингу машин i обладнання на базi юнуючих iнформацiйних технологiй [1-3]. Так1 системи, орiентованi на безперервний контроль дiагностичних параметрiв конкретно! машини або обладнання, мають спецiальнi режими адаптацп на початковому етапi експлуатаци, коли дефекти найчастше вiдсутнi. Докладно розглядаються особливосп впливу типових ефектiв на вiбрацiю вузл1в i машин у цшому, побудови дiагностичних моделей та вимiр i аналiз сигналiв вiбрацil [1]. На цьому ж етапi виявляються i враховуються особливостi впливу режимiв роботи машини та змiни зовшшшх умов, таких як температура, яшсть електричного живлення або палива та т.п., на дiагностичнi параметри, аналiз вiбрацiйноl оцiнки величини радiального зазорi в ПК суднового обладнання розглянуто в статтi [1]. Всi щ фактори знижують ймовiрнiсть неправильного спрацьовування системи монiторингу при змiнi режимiв або зовнiшнiх умов. Однак дотепер, ефектившсть проведения вiбродiагностування машин i енергетичного обладнання, визначаеться, за допомогою вiброапаратури та вiдповiдних методик, при професюнальнш пiдготовцi обслуговуючого персоналу.
Мета дослiджень
Метою дослщжень е проведення шляхом експериментального вiбродiагностувания рiзних машин i енергетичного обладнання в експлуатацшних умовах визначення можливостi i особливостi третьоктавного аналiзу сигналу вiбрацil. Наукова новизна роботи полягае в розробщ та одержанш практичних методiв дiагностувания та рекомендацш з !хнього використання з урахуванням особливостей вимiру третьоктавного аиалiзу сигналу вiбрацiй машин i енергетичного обладнання в експлуатацшних умовах.
Викладення основного матерiалу дослiдження
Матерiал дослвдження базуеться на вимiрах i аналiзi вiбрацil енергетичних агрегатiв, як1 проводились в експлуатацшних умовах на морських та рiчкових суднах i пiдприемствах Украши, на насосних поливних станцiях альського господарства. Для роботи використовувалися прилади фiрми «Брюль i Кьер» (Данiя) iз третьоктавними фiльтрами аналiзу.
Отримаш даиi дослвджень дозволяють рекомендувати насту пне:
1. Залежно вiд застосовувано! вiброапаратури i завдань вiбродiагностування параметри вiбрацil вимiрюють у радiальному (вертикальному) Я, тангенщальному Т, горизонтальному Г и осьовому напрямках. Вимiрювальний перетворювач (акселерометр-датчик прискорень) встановлюють як найближче до дiагностуемого вузла або детал^ наприклад, на пiдшипниковому щитi машин i механiзмiв, бажано, у нижнш частинi, як показано на рис. 1.
Кршлення вимiрювального перетворювача (надальдатчика) до пiдшипникового щита здiйснюють через сталеву шпильку. У деяких випадках можливо також крiпления датчика на спещальному магнiтi або за допомогою мастики. Переважно застосовуються багатокомпонентнi датчики, що дозволяють одночасно вимiрювати вiбрацiю у двох або трьох напрямках, але для цього необхвдно мати вщповвдну апаратуру. Докладнiше про вимiр i аналiз сигналiв вiбрацil можна ознайомитися в роботi [1].
Я
i
, ^ т
/ /
^-►
г
Рис.1. \Iicne встановлення датчика (реперна точка): R; Т; S; Г - ра.иалмши, тангенц1альний, осьовий, горизонтальний напрямок, вiдповiдно.
2. При вимiрi i аналiзi вiбрацil енергетичних машин слщ враховувати, що на результати великий вплив мае вiбрацiя приеднаних до них або поряд працюючих машин i механiзмiв (вiбрацiйна перешкода). Тому
найб№ш правильне уявлення про pibeHb i xapaKTepi вiбрацiï машини, що nepeBÎpHerbCH, можна одержати при ïï робот без приеднаних механiзмiв. Прaцюючi механiзми, розташованi поблизу машини, що перевiряeться, особливо якщо остання встановлена без вiброiзоляторiв, також впливають на результата вимiру вiбрацiï. При неможливосп забезпечення зазначених умов вимiру, контролюють рiвень перешкод (вiбрацiя ввд поряд працюючих механiзмiв) у точках вимiру вiбрацiï машини, що перевiряеться. Цей рiвень контролюеться на ввдключенш машиш, що перевiряеться, i працюючих агрегатах i мехашзмах, як1 можуть створити перешкоду. Обмеження на рiвнi перешкод при перевiрцi вiбрацiï енергетичних машин визначаються нормативною документащею. Найкращi умови вишру вiбрацiï забезпечуються на спецiалiзованому вiброiзольованому стендi в цеху.
3. Стд враховувати вплив на вiбрацiю енергетично1' машини, що перевiряеться, якостi електроенергп в живильнiй мереж1: показники несинусощальносп i асиметрй' напруги. У деяких випадках перед перевiркою вiбрацiï енергетичних машин дощльно проконтролювати як1сть електроенергп в мережа
4. При проведенш вiбровимiрювання необхвдно враховувати довжину вiброкабеля ввд датчика до апаратури, яка впливае на результата вимiрiв, а також вплив магштних i електричних полiв ввд поряд працюючих механiзмiв.
5. Обов'язковою умовою е щентичшсть умов усiх вiбровимiрювань: репернi точки, навантаження, температура i т.п., що дозволяе надалi порiвнювати результати вимiрiв.
6. Репернi точки повиннi перебувати якнайближче до дiагностуемого вузла або детали Звичайно вони вибираються на тдшипникових щитах обладнання. Доцiльно щоб ввдстань м1ж реперними точками була не б№ш 1 метра. А самi репернi точки пiдготовленi до установки вiбродатчикiв, тобто мали вщповщно очищену ввд фарби i шорсткосп поверхню.
7. Застосування для кршлення вiбродатчикiв магнiтноï присоски змiнюе частотну характеристику всього вимiрювального тракту i це треба враховувати.
8. Для машин i енергетичного обладнання iз частотою обертання ротора до 50...60 Гц частотний дiапазон вимiру вiброприскорення повинен лежати вiд 1 Гц до 10...20 кГц.
9. Звичайно рiвнi вiброприскорення машин i механiзмiв вимiрюють у децибелах (дБ) по фшьтрах аналiзу i будують вiбрацiйну характеристику (ВХ) механiзму в реперних точках (точках вимiру). При цьому по осi ординат вiдкладають рiвнi вiброприскорення L, дБ, а по оа абсцис - середнi частоти Fep фiльтрiв аналiзу.
Вiбродiагностування з використанням третьоктавного аналiзу розглянемо на конкретному прикладi по програмi дiагностування, яка полягае в наступному [2] :
Програма вiбpодiагностування машин i енергетичного обладнання побудована за принципом ввд цшого до частки, що означае, перш шж здiйснювати елементне дiагностування обладнання, необх1дно визначити спочатку його загальний технiчний стан, для чого використовують параметри функцюнування обладнання: струм збудження i навантаження, частоту живильно1' мережi, продуктивнiсть, ВХ, температуру та ш.
Програма базуеться на наступних припущеннях i допущеннях:
- кожен мехашзм (навiть однотипнi) мае шдивщуальш ВХ i параметри при справному техшчному
станi;
- ВХ обладнання в мiру напрацьованостi (зношування) постiйно змiнюються, i цю зм^ можна спостерiгати й вимiрювати;
- частота вiбрацiйного сигналу ввд несправносп (дефекту) перебувае в прямо1' залежносп вiд частоти обертання ротора F^ ;
- конкретному виду дефекту, несправносп повинен вiдповiдати певний, граничний рiвень вiбрацiï (граничне значения дiагностичного параметра), при досягненнi якого настае вщмова обладнання (наприклад, вiдмова по ВХ);
- сили, що збуджують вiбрацiю i шум обладнання, можна роздiлити на механiчнi, електромагнiтнi та аеродинамiчнi (вентиляцiйнi), походження яких пов'язане зi сво1'ми джерелами вiбрацiï. Уа вони взaемозaлежнi i визначають техшчний стан як окремих вузлiв, так i техшчний стан обладнання в цшому;
- справному технiчному стану обладнання ввдповщае змiнa рiвня вiбрaцiï, що не вiдрiзняеться вiд значення експлуaтaцiйноï норми бiльш шж у два рази (тобто 6 дБ);
- оцшка техшчного стану устаткування проводиться по його ВХ iз облiком даних iнших дiaгностичних пaрaметрiв: електричних, теплотехнiчних i iн.;
- оцшка результапв вимiрiв ВХ враховуе вплив: температури, якосп живильно1' мереж^ ступiнь неврiвновaженостi ротора, ефективнiсть вiброiзолюючих крiплень (якщо е);
- контроль i дiaгностувaння можливо вести по одному або дешлькох параметрах вiбрaцiï: зсуву, швидкостi, прискоренню, потужностi в дiaпaзонi частот в1д 1 Гц до 40 кГц, при експлуатаци обладнання в склaдi головно1' енергетично1' установки;
- спектр вiбрaцiï машин i енергетичного обладнання в значнш мiрi визначаеться технiчним станом 1'х пiдшипникових вузлiв.
но
1йо
Эо
8 о
?о
ео
5о
40
3О
ЗЯ еЯ - С5.Г -39 чК
р* Уояб - С АД8 4*1") У7ГВ -
'И 'Л У
3! г г. /
п / 2 / -- - у-
1 / / ч * < ч
< \ >
\ /
у "ч
а-)
Ь
Рг
К 2
1 р, Рг 1 1 Л 7—
91 / О \ У / к У 4 -1 <
1 >
я-1
Рис.2. В1брацшиа характеристика електричиоК машиии: а) у ремермш точцi Р1; б) у ремермш точцi Р2 1- мри намрацюваннi 20 годим; 2 - мри намрацюваннi 13500 годим
Програма дiагностування машин i енергетичного обладнання комбiнованими вiбрацiйними методами полягае в наступному:
1. Проводиться вимiр ВХ у реперних точках (вибираються iндивiдуально) для конкретного обладнання.
2. Результата вимiрiв порiвнюються iз експлуатацiйною нормою ВХ i виявляються частоти (смуги частот) перевищення або зменшення рiвнiв вобраци.
3. Виявляються походження шдвищено! вобрацп шляхом (при можливостГ) зняття порушення i навантаження (для електричних машин) i контролю над змшою рiвнiв вобрацп на частотах перевищення або зменшення. Якщо рiвнi вобраци змiнюються, наприклад, зменшуються, то причина вобрацп електромагнiтного походження, якщо т, то механiчного.
4. Розрахунки iнформативних коефiцiентiв К1 шляхом розподшу частот перевищення або зменшення вiбрацiй на частоту ^вр i (або) на частоту обертання сепаратора подшипника По знайденим К1 визначаються вiдповiднi !м iнформативнi частоти й по них визначаються дiагностичнi ознаки можливих дефектiв вузлiв i деталей обладнання. Якщо дiагностичнi ознаки вказують на наявнiсть дефектiв у якомусь одному вузлi або деталi обладнання, то постановка дiагнозу не викликае ускладнень.
5. Якщо дiагностична ознака вказуе на наявнiсть дефекпв у рiзних вузлах i деталях обладнання, то робиться вiбpодiагностика дисбалансу ротора i його щдбалансировка.
6. Оцшюеться технiчний стан подшипников. Для шдшипнишв котiння: визначаеться величина зношування радiального зазору i наявнiсть утоми тш i дор1жок котiння, а також яшсть змащення. При необхвдносп подiлу видiв дефектiв подшипников котшня, застосовуеться бiльш тонкий аналiз сигналу вобрацп амплггудно! модуляци спектра, що огинае, або використовуеться метод ударних iмпульсiв.
7. Використовуючи результати дiагностики по п. 6, проводять необхвдш роботи: замiну змащення або шдшипнишв з наступним пiдбалансуванням.
8. Перевiряють ефективнiсть вiброiзолюючого крiплення (якщо воно е) по перепаду вобрацп в третьоктавних смугах частот (вод 50 до 1000 Гц). Вiбpоiзолююче кршлення обладнання, що не вiдповiдае нормам по перепаду вобрацп, подлягае замш.
9. Проводять заходи щодо п.1.- п.2., о якщо необходно повторюють заходи п.3. - п.8. доти, поки ВХ не будуть вщповодати дшчим нормам.
На рис.2 наведена ВХ судново! електрично! машини (ЕМ) - перетворювач напруги АТТ-50-400, ^вр = 50 Гц (п = 3000 хв-1), обморювана по третьоктавним ф№трам аналозу в реперних точках Р1 о Р2 (прямий спектр). Режим роботи ЕМ - номшальний, у прогрггому сташ, ЕМ встановлена на воброозоляторах. Реперна
точка Р1 перебувае на носовому, а Р2 - на кормовому тдшипниковому щил електричних машин. Вiбрaцiя вимiрянa у вертикальному напрямку R у частотному дiaпaзонi вiд 20 Гц до 10 000 Гц по третьоктавним фшьтрам aнaлiзу.
Перший вимiр ВХ був зроблений на новш електричнiй машиш при справному техшчному стaнi i напрацюванш 20 годин. Дaлi вимiри ВХ проводилися через кожнi (приблизно) 1000 годин роботи електричних машин. На рис. 2 показаш пльки (для нaочностi вiдкидaючи промiжнi вимiри) ВХ у реперних точках при наробггку 20 i 13500 годин.
Проведемо aиaлiз ВХ електричних машин при справному техшчному стат i наробггку 20 годин (рис 2 а, б, крива 1):
1. Знайдемо рГзницю рГвшв вiброприскорения в репернiй точщ Р1
L(F вр) - L(F с ) = 47 - 38 = 9 дБ
де: LFj^) - рiвень вiброприскорення на частой обертання ротора ЕМ;
L(Fc ) - рiвень вiброприскорения на частот обертання сепаратора пiдшипникa котшня.
Враховуючи, що ця величина не перевищуе 10 дБ, можна зробити висновок, що неврiвновaженнiсть ротора викликана тшьки величиною рaдiaльного зазору в шдшипнику котшня, тобто ротор вгдбалансований до максимально можливого значення. Однак, якщо рiвень вiбрaцiï на чaстотi L(F вр) буде вище норми, то подальшу пiдбaлaнсировку ротора робити безглуздо. Необхгдно зробити зaмiну пiдшипникa i встановити новий шдшипник з меншим рaдiaльним зазором [5].
2. Знайдемо рГзницю рГвшв вiброприскорения в репернш точщ Р 2
L(Fвр ) - L(F0) = 52 - 39 = 13 дБ
РГзниця рГвшв у репернiй точщ Р2 бiльше 10 дБ, що дозволяе зробити висновок про неврiвновaженiсть ротора через великий рaдiaльний зазор у кормовому щдшипнику котшня. Однак технолопчно дуже важко встановити на електричш машини або на насосш агрегати новий пгдшипник котшня Гз заданим рaдiaльним зазором. Тому ВХ у реперних точках Р1 i Р 2 доцшьно прийняти за експлуатацшну норму.
Проведемо аналГз ВХ, тобто порГвняемо криву 1, яка була прийнята за експлуатацшну норму, Гз кривою 2, обмГрюваною при наробпжу електричних машин в 13500 годин.
Практично по всГх фшьтрах третьоктавного аналГзу рГвш вГброприскорення перевищують експлуатацшну норму (крива 1), а на деяких частотах рГвш ïï вГброприскорення меншГ.
Перевищення рГвшв вГброприскорення вГд експлуатацшно1' норми в обласп частот вГд 6300 до 10000 Гц дозволяе нам зробити висновок про неяшсне змащення або про нaстaиия утоми тш i дор1жок котшня, за умови, що змащення нове [6].
Визначимо частоту обертання сепараторГв шдшипнишв котГння електричних машин по спрощенш формулГ: Fg ~ 0,4Fвр ~ 20 Гц.
Переведемо рГвш вГброприскорення на частой обертання сепаратора L(Fe), дБ у подвГйш амплГтуди вГброзмГщення 2S, мкм:
Реперна точкаР 1 : було L(Fe) = 38 дБ або 2S = 3,16 мкм, стало L(Fe ) = 40 дБ або 2S = 3,98 мкм.
Висновок: радГальний зазор (робочий) у носовому шдшипнику котшня практично не збГльшився.
Реперна точка Р2: було L(Fe) = 39 дБ або 2S = 3,54 мкм, стало L(Fe) = 47 дБ або 2S = 8,91 мкм.
Таким чином, радГальний зазор у кормовому шдшипнику котшня, через зношування, збГльшився бГльш шж в 2 рази.
Збшьшення рГвнГв вГброприскорення в обласп частот вГд 800 до 6300 Гц вказуе на те, що збшьшилася магштна вГбрацГя електричних машин, яка викликана нерГвномГрним повГтряним зазором через зношування (збшьшення радГального зазору) шдшипнишв котшня. Шдстава: при знятп порушення стабГльно1' роботи i навантаження на електричних машинах, рГвш вГброприскорення на цих частотах не зменшилися.
На пгдставГ вимГрГв зробимо наступш висновки:
1. Пгдшипники котГння електричних машин пгдлягають замГнГ;
2. Шсля ремонтних робГт зробити в експлуатацшних умовах вимГр ВХ електричних машин та енергетичного обладнання у реперних точках i зрГвняти з експлуатацшною нормою. При необхгдносп довести ВХ електричних машин до експлуатацшно1' норми, використовуючи наведену програму дГагностування.
Висновки
1. Перюдичш вимГри i третьоктавний аналГз змГни ВХ енергетичного обладнання в реперних точках дозволяе контролювати 1'х технГчний стан i з достатньою для практики точшстю дозволяе виявляти його змГну.
2. Формою показу результатГв вимГрГв вГбрацГ1' е ВХ у всГх реперних точках.
3. Результати проведених дослщжень доцГльно використовувати при практичному вГбродГагностуванш рГзних електричних агрегатГв i енергетичного обладнання.
Перспективним подальшим продовженням робГт у цьому напрямку е дослщження можливостей бГльш вузькополосного спектрального аналГзу вГбрацГй, доцГльностГ його проведення, розробка бГльш нових пГдходГв до аналГзу сигналГв вГбрацГ1', збГльшення точностГ визначення технГчного стану, спрощення процедур дГагностування та прийняття рГшення по обслуговуванню, що пгдвищить гарантовану надГйнГсть насосного обладнання та шшого енергетичного обладнання.
Список використаноТ лггератури
1. Барков А.В. Мониторинг и диагностика роторных машин по вибрации / А.В.Барков, Н.А.Баркова,
А.Ю.Азовцев. - СПб.: Санкт - Петербургский государственный морской технический университет ПбГМТУ, - 2012. Издание 2-е. - 159 с.
2. Костюков В.Н. Основы виброакустической диагностики машинного оборудова-ния / В.Н.Костюков,
А.П.Науменко, С.Н.Бойченко, Е.В.Тарасов - Омск: НПЦ ДИНАМИКА, - 2007. - 286 с.
3. Соколова А.Г. Алгоритм вибромониторинга машинного оборудования с адаптацией к базовому состоянию /
А.Г. Соколова Контроль. Диагностика № 11, 2005. С. 30 - 40.
4. Александров А.А. Вибрация и вибродиагностика судового электрооборудования / А.А. Александров, А.В. Барков, Н.А. Баркова, В.А. Шафранский. - Л.: Судостроение, 1986. - 276 с.
5. Неразрушающий контроль: Справочник: Т. 7: В 2 кн. Кн. 2: Ф.Я. Балицкий, А.В. Барков, Н.А. Баркова и др.
Вибродиагностика, - М.: Машиностроение, 2005. - 829с.
6. Гольдин А.С. Вибрация роторных машин / А.С. Гольдин. - М.: Машиностроение, 2000 — 344 с.: ил.
