CC BY
115
control group was represented by apparently healthy blood donors between the ages of 25 to 37 years (12 men and 10 women).
At the admission to the hospital all patients of the main group had III - IV fc by NYHA: 46 patients (58,97%) - III fc by NYHA, 32 patients (41,03%) - IV fc of NYHA. Canadian angina classification of these
patients were distributed as follows: II fc - 43 patients (55,1%), fc III - 35 patients (44,9%)
Besides routine clinical indicators at admission, the patients' target examination included determining endothelial function (nitrate levels in plasma and red blood cells, the L-arginine, the number of desquamated endothelial (DE) in the blood plasma).
The findings suggest that the patients with CHD demonstrated severe endothelial dysfunction that was proven by the low indicators of NO3- and L-arginine on the background of a higher number of ED compared with the control group. In patients with unstable angina the level of endothelial dysfunction was more pronounced compared to patients with stable angina, which was reflected in the reduction of NO3-, indicators of L-arginine and increasing the number of ED. Changes in the above indicators of endothelial dysfunction as a directly dependent on the number of diseased coronary arteries, and the degree of the identified stenosis.
УДК 618.3-06:616.366-002-036.12-085.244-085.322
Александрова Н.К., Вовк К.В., Сокруто О.В., Нколенко €.Я., Ларичева Л.В., ФлПповська О.О.
Д1АГНОСТИКА ТА Л1КУВАННЯ ВАГ1ТНИХ З СУПУТН1М ХРОН1ЧНИМ НЕКАЛЬКУЛЬОЗНИМ ХОЛЕЦИСТИТОМ В ПРАКТИЦ1 С1МЕЙНОГО Л1КАРЯ
Хармвський нацюнальний ушверситет iменi В. Н. Каразша Хармвська мюька полынка № 22
Дана стаття демонструе ефективнсть використання «Хофтолу» в комплексному л^ванн хро-нiчних холецистит'т у вагтних. У досл'дженн'! брала участь 41 ва^тна, що страждае на хронiчний некалькульозний холецистит. Основн клiнiчнi симптоми - бль (88%), диспепся (90%), астеновеге-тативний синдром (100%). Використання «Хофтолу» у вагтних мало позитивний клiнiчний ефект, сприяло нормалiзацiУ функцУ печiнки й жовчовивдноУ системи, полпшуе самопочуття та стан фетоплацентарноУ системи.
Ключов1 слова: хроычний некалькульозний холецистит, ваптнють, л1кування, хофггол.
Вступ
За л^ературними даними вщомо, що в шдус-трiально розвинутих кражах у тепершнш час до 20% дорослого населення страждае на хрошч-ний некалькульозний холецистит (ХНХ), та частота цього захворювання мае тенденцш до по-дальшого росту. Жшки хворшть у 2-7 разiв час-тше за чоловЫв. Вплив ваптносп на розвиток ХНХ мае певне значення [7, 8]. Серед гастроен-теролопчних захворювань у ваптних найчастше зус^чаються дискшезп та запальш ураження, таю як: ХНХ, жовчнокам'яна хвороба (ЖКХ) та запальш захворювання жовчних протомв [2, 5].
Захворювання оргашв травлення виявляються майже у 170 iз 1000 ваптних [3, 10]. Патолопя оргашв травлення превалюе над Ышою екстрагеш-тальною патолопею. Наприклад, вадами серця страждають близько 0,5% ваптних, бронхiальною астмою - близько 0,2%, а ХНХ - близько 3,8%.
На тепершнш час лкування ваптних iз ХНХ недостатньо ефективне, про що свщчить часта хрошза^я процесу пюля закшчення ваптносл [1]. ^м того, до призначення жовчопнних пре-паралв при ваптносп часто пщходять емшрич-но, без урахування супутшх порушень функцю-нального стану печшки та жовчного мiхура (ЖМ), наявност патогенно! флори та и чутливосл до
антибютиш. Не вс жовчопнш препарати, навiть рослинного походження, можна призначати при ваптносп у зв'язку з Тх можливим негативним впливом на перебiг ваптносп та розвиток плоду. Наприклад, не слщ призначати холагон, до складу якого поряд з куркумою входить крушина, що протипоказана при ваптносп [11].
Мета роботи
Вивчення ефективносп використання препарату «Хоф^ол» у лiкуваннi патологи ЖМ та ХНХ у ваптних.
Об'ект i методи дослiдження
В умовах амбулаторного нагляду ваптних, що звернулися до консультативно! допомоги до л^ каря гастроентеролога КЗОЗ «Харшська мюька полклЫка № 26» та лкаря гiнеколога «Харш-ська мюька полклшка № 22» було обстежено 41 ваптну з ХНХ: у I триместрi вагiтностi - 14 ваптних, у II - 17, у III - 10. У вах ваптних мала мюце фетоплацентарна недостатнють. Контрольну групу склали 10 ваптних без наявност будь-яко! екстрагештально! патологiТ.
Верифiкацiя дiагнозу ХНХ пщ час вагiтностi проводилася за допомогою клУко-анамнестичних даних та результалв додаткових методiв дослiдження.
АктуальН проблеми сучасно! медицины
Специфiка екстрагештальних захворювань у ваптних така, що ризик розвитку pi3Horo роду ускладнень дуже великий, а арсенал дiагностич-них заходiв рiзко обмежений, бо одн з них е ва-жкими для вагiтних, а ^i мають протипоказан-ня (рентгенологiчнi дослщження) [6, 9].
У 11-111 тримес^ вагiтностi загострення ХНХ розвиваеться найчаспше. При цьому вагiтнiсть може бути збережена, але и перебiг ускладню-еться. Також вагiтнiсть сприяе машфестацп при-хованоТ ЖКХ найчастiше у II триместрк
Також використовували ультразвукове досл^ дження (УЗД) органiв черевноТ порожнини. Ультразвукове дослiдження ЖП, жовчовивщних шляхiв i печiнки здшснювали методом суцтьно-го динамiчного сканування на сканерi SL- 450 "Siеmens" (№ 14944172) в режимi реального часу. Ехосонографп проводили вранщ натщесер-це, пiсля нiчного голодування при утриманн вiд Тжi протягом 11-12 годин. За ктька дшв до про-ведення дослiдження патента переводили на зредуковану дiету: з рацюну виключали бобовi, капусту, виноград, незбиране молоко, чорний xni6 та ^i продукти, що сприяють газоутворен-ня в кишечнику.
Щодо кл^чних дослiджень кровi - то вони не могли достовiрно оцiнюватись, бо нейтрофть-ний лейкоцитоз часто супроводжуе ваптнють.
При бiохiмiчному дослiдженнi визначали фе-рменти сироватки кровi (аспарапнова амшотра-нсфераза (АСТ), аланiнова амшотрансфераза (АЛТ), лужна фосфатаза (ЛФ), загальний б^ру-бiн та його фракцп, стан перекисного окиснення лiпiдiв (ПОЛ) оцшювали за допомогою визна-чення малонового диальдегщу (МДА), систему антиоксидантного захисту (АОЗ) - за допомогою визначення каталази (Кт), церулоплазмшу (ЦП) та супероксиддисмутази (СОД), а також гостро-фазовi показники - С-реактивний протеТн (СРП).
Результати дослщжень та 1х обговорення
До лiкування в обстежених ваптних у клiнiчнiй картинi захворювання переважали больовий
(88%), диспепсичний (90%), та астеновегетатив-ний (100%) синдроми. Больовий синдром харак-теризувався тупим ниючим або гострим болем, у залежност вiд виду дискшези ЖМ. У 21 ваптноТ (51,2%) пов'язували появу або посилення болю з погршнютю в харчуванш, а 20 жшок (48,8%) -з ворушшням плоду та його положенням у матц (II позицiя).
Диспепсичний синдром характеризувався пр-котою в рол (57%), вщрижкою гiрким (42%), ну-дотою (63%), блюванням (27%), здуттям живота (76%).
Об'ективно визначалися бть у правому пщ-ребер'Т у 100% хворих, позитивы симптоми Кера - у 15 хворих (36,6%), Ортнера - 21 (51,2%), Мерфi - 17 (41,5%), Мюссе-Георпевського - у 10 (24,4%) хворих, у 40 хворих (97,5%) визначалися зони шмряноТ пперестези Захар'Тна-Геда в правому пщребер'Т.
Результати проведених бiохiмiчних досл^ джень показали, що у ваптних з ХНХ спостер^а-лися вiрогiднi змши серед показникiв сироватки кровi, що визначають функцiональний стан гепа-тоцилв: вiдмiчалося збiльшення активностi АЛТ та АСТ (у 9 ваптних - 21,9%), ЛФ (у 4 - 9,5%), помiрна гiпербiлiрубiнемiя (у 11 - 26,8%). У 23 ваптних (56%) з ХХ було виявлено пщвищення рiвня малонового дiальдегiду у сироватц кровi та еритроцитах у 1,7 - 1,9 раза. Змши рiвнiв АОЗ були рiзними. Практично у вах хворих спостер^ галося зниження показниш супероксиддисмута-зи в 1,7-1,8 раза порiвняно з нормою, а показники каталаза та церулоплазмш або зовам не знижувалися (11 оаб — 26,8 %), або Тх зниження було досить незначним — у 1,2-1,3 рази (30 хворих — 73,1 %) (табл. 1 ).
Вмют СРП у сироватц кровi у 100 % обстежених ваптних був пщвищеним (4,2±1,71 мг/л, норма 1,1 ±0,39 мг/л), але цей показник не е вiро-гiдним щодо наявност запалення у вагiтних, осктьки вiн може пiдвищуватися при ваптностк
Таблиця 1.
Показники функционального стану aenamo^miB та системи ПОЛ-АОЗу вагтних,
як хворiюmь на ХНХ, у динамц лкування хофтолом
№ п/п Показники Контрольна група (n - 10) Вагiтнi жiнки (n - 41)
До лкування Пюля лiкування
1 АлАТ (ммоль/л) 0,83±0,02 1,44±0,03* 0,65±0,04**
2 АсАт (ммоль/л) 0,68±0,04 1,13±0,05* 0,77±0,05**
3 ЛФ (ммоль/л) 1,75±0,29 2,37±0,25* 1,59±0,31**
4 Заг. бтрубЫ (мкмоль/л) 21,8±0,04 23,6±0,03* 19,6±0,05**
5 МДА сир-ки (мкмоль/л) 0,82±0,08 1,79±0,16* 0,76±0,21**
6 МДА еритр. (мкмоль/л) 8,31±0,58 16,4±1,21* 8,4±0,34**
7 СОД (УО/мл) 3,5±0,1 2,1±0,06* 3,7±0,08**
8 Каталаза (мг) 16,4±0,36 11,8±0,34* 17,2±0,37*
9 ЦП (мкмоль/л) 1,82±0,11 1,14±0,12* 1,94±0,13*
Примтка: * - (р < 0,05) - вiрогiднiсmь рзниц в порiвняннi з конт
При бiохiмiчному дослщженш жовчi було виявлено пщвищення вмюту холестерину та жовч-них кислот у мiхуровiй та печшковш пор^ях жо-
п; ** - (р < 0,05) - вiрогiднiсmь рзниц до та тсля л^вання.
вчк При мiкроскопiчному дослщженш жовчi у вах хворих шяких патолопчних змiн виявлено не бу-ло.
За даними piзниx aвтopiв дoвeдeнa вщсут-нicть нecпpиятливoï дiï yльтpaзвyкoвиx xвиль мaлoï iнтeнcивнocтi на opгaнiзм людини й пoвнa бeзпeкa дaнoгo мeтoдy дocлiджeння для плoдa [4]. Тoчнicть yльтpaзвyкoвoï дiaгнocтики XHX y пepioд вaгiтнocтi складае 97 - 98%. Пpoвeдeнe УЗД вaгiтниx дoзвoлилo oб'ективнo oцiнити стан мoтopнoï функци' ЖM та пiдтвepдити клiнiчнi пpoяви диcкiнeтичниx пopyшeнь. Стан cтiнки Жп, я^ визначаеться за дoпoмoгoю yльтpaзвy-кoвoгo cкaнyвaння, дoзвoлялo пoбiчнo визначити виpaжeнicть фiбpoтичниx змiн ocтaнньoï, пoши-peнicть зaпaльнoгo пpoцecy (диФузний a6o лo-кальний), втягнeння пepiвeзiкyляpниx тканин. Ступшь диcпepcнocтi вмicтy ЖП нe тiльки xapa^ тepизyвaлa виpaжeнicть зaпaльнoгo пpoцecy, aлe i дoзвoлялa oцiнити pизик тpaнcфopмaцiï XБX в жoвчнoкaм'янy xвopoбy.
У 38 вaгiтниx (92,7%) виявлeнo пoтoвщeння cтiнки ЖM бiльшe 2 мм, щo cвiдчилo пpo тpивa-лe йoгo зaпaлeння. У 28 xвopиx (68,3%) виявлe-нo дeфopмaцiю, пepeкpyти та пepeтяжки ЖM, у 11 (26,8%) — пoдвoення кoнтypy cтiнки ЖM, у 9 (21,9%) — нeгoмoгeннicть пopoжнини ЖM, у 15 (36,6%) — iнфiльтpaцiя cтiнки ЖM та нaвкoлoмi-xypoвoï тканини. У 4 вaгiтниx (9,5%) у III тpимec-тpi вaгiтнocтi виявлeнa ЖКX, яка нe мала кл^ч-ниx пpoявiв дo вaгiтнocтi. Haйбiльш чacтo нeгo-мoгeннe вмicт ЖП визнaчaлocя у па^енпв тpe-тьoмy тpимecтpi, нaймeнш часто - у пepшoмy. Гiпepexoгeннicть пepiвeзiкyляpниx тканин i вщсу-тнicть диxaльниx eкcкypciй ЖП cпocтepiгaлиcя пepeвaжнo у вaгiтниx жiнoк в тpeтьoмy тpимecт-pi. Дaнi cимптoми були пpoявaми знaчнoгo залу-чeння в запальний i фiбpoтичниx пpoцec пepiвe-зiкyляpниx тканин i cпocтepiгaлиcя пepeвaжнo у па^енлв зi cтaжeм зaxвopювaння, щo пepeви-щуе 5 poкiв фис. 1).
Рис. 1. Ультразвукове дослiдження ЖМ вагтноУЖ., медична картка № 2234.
Пpинципи лкування XHX у вaгiтниx cyттевo нe в^зняються вiд зaгaльнoпpийнятиx. Оскть-ки, пpи гiпoмoтopнiй диcкiнeзiï ЖM тpивaлий лiж-
кoвий peжим нeдoцiльний, у пepioд зaгocтpeння xвopим пpизнaчaли нecyвopий лiжкoвий peжим пpoтягoм 7-10 днiв.
Пpизнaчaлacя дiетa згiднo cтoлa № 5 за Пeв-знepoм пpи дoтpимaннi oптимaльниx для кoжнo-гo тepмiнy вaгiтнocтi cпiввiднoшeнь мiж жиpaми, бтками, вyглeвoдaми. Пpи нaявнocтi гiпoмoтop-нoï диcкiнeзiï пoкaзaнo нeмiцнi м'яcнi та pибнi бyльйoни, вepшки, cмeтaнy, pocлиннy oлiю. He-oбxiднo викopиcтoвyвaти пpoдyкти, щo мicтять вeликy кiлькicть лiпoтpoпниx peчoвин, — бiлкoвi oмлeти, ^p. Пpи викopиcтaннi тaкoï дiети в 29 вaгiтниx стан знaчнo пoлiпшивcя: змeншивcя 6o-льoвий cиндpoм, диcпeпcичнi явища, вiдчyття тяжкocтi в пpaвoмy пiдpeбep'ï.
Чacтинi вaгiтниx пpизнaчaли aнтибaктepiaль-ну тepaпiю, кepyючиcь нaявнicтю виpaжeнoгo за-пaльнoгo пpoцecy в ЖM. Пpи цьoмy вибip анти-мiкpoбнoгo пpeпapaтy був зyмoвлeний нe ттьки ypaxyвaнням чyтливocтi дo ньoгo мiкpoфлopи, а й мoжливoю нecпpиятливoю дiею йoгo на плiд. Bикopиcтoвyвaли антибютики гpyпи нашвсинто-тичниx пeнiцилiнiв (ампюкс, oкcaцилiн) у 14 вап-тниx пpoтягoм 7 дiб у cepeднix тepaпeвтичниx дoзax.
Уciм вaгiтним, як cтpaждaють на XHX, pe^-мeндyютьcя жoвчoгiннi пpeпapaти, пepeвaжнo pocлиннoгo пoxoджeння. Оcкiльки в oбcтeжeниx xвopиx у кл^чнш кapтинi пepeвaжaли cимптoми гiпoмoтopнoï диcкiнeзiï ЖM, нaйбiльш пoкaзaнi пpeпapaти, щo мають xoлeкiнeтичнy дiю, пщви-щують тoнyc ЖM та знижують тонус cфiнктepa Оддi.
Xoфiтoл — зааб pocлиннoгo пoxoджeння, щo випускаеться в тaблeткax пo 0,2 г, як мicтять 0,2 г cyxoro вoдянoгo eкcтpaктy iз coкy cвiжиx лиcткiв apтишoкy пoльoвoгo (Cynara Scolymus). Фeнoль-нe з'еднання цинapiн у cпoлyчeннi з фeнoкиcлo-тами, бioфлaвoнoïдaми та iншими peчoвинaми чинить жoвчoгiннy, ceчoгiннy та гeпaтoпpoтeктo-pнy дю Пpeпapaт cпpияе вивeдeнню з opгaнiзмy ceчoвини, тoкcинiв (у тoмy чи^ нiтpocпoлyчeнь, aлкaлoïдiв, coлeй вaжкиx мeтaлiв). Аcкopбiнoвa киcлoтa, кapoтин, вiтaмiни B, та B2, iнyлiн, щo мь стяться в apтишoкy, cпpияють нopмaлiзaцiï o6-мiнниx пpoцeciв. Завдяки вказаним влacтивoc-тям пpeпapaт пoлiпшyе стан фeтoплaцeнтapнoï cиcтeми, усувае диcкiнeзiю жoвчниx шляxiв за п-пoтoнiчнo-гiпoкiнeтичним типoм, щo пepeвaжaе у вaгiтниx ж^к, змeншyе внyтpiшньoпeчiнкoвий xoлecтaз, виявляе aнтиoкcидaнтнy aктивнicть. Biн peкoмeндoвaний для пpoфiлaктики гecтoзiв у жiнoк з ви^ким pизикoм ïx poзвиткy, для усу-нeння блювання у вaгiтниx та пpoфiлaктики фe-тoплaцeнтapнoï нeдocтaтнocтi у cклaдi кoмплeк-cнoгo лiкyвaння.
Xoфiтoл пpизнaчaли пo 2 тaблeтки 3 paзи на дoбy пpoтягoм 20 дшв.
На 3—5 дoбy пicля пoчaткy лiкyвaння caмo-
пoчyття xвopиx пoлiпшyвaлocя, щo виявлялocя значним змeншeнням aбo пoвним ycyнeнням
бб
АктуальН проблеми сучасно!' медицини
больового синдрому та диспепсичних явищ.
У бшьшосп ваптних пюля лiкування вщзна-чалася нормалiзацiя активностi АЛТ та АСТ (р<0,05), ЛФ (р<0,05) та б^рубшу сироватки KpoBi (р<0,05). PiBeHb МДА сироватки KpoBi та еритроцитiв нормалiзувався. У всiх хворих знач-но полтшилися показники ферментiв АОЗ (СОД, Кт та ЦП) (табл. 1).
Проведене бiохiмiчне дослщження жовчi показало достовiрне зниження вмiсту холестерину (р<0,05) та пiдвищення вмiсту жовчних кислот у мiхуровiй та печшковш пор^ях жовчi (р<0,05), що сприяло нормалiзацiï холатохолестериново-го коефiцieнту i зменшенню лiтогенних власти-востей жовчк
Ознаки фетоплацентарноï недостатностi у ваптних пюля лiкування значно зменшилися.
При використанн хофiтолу побiчних дiй препарату в^^чено не було, препарат добре переносили вс ваптнк
Таким чином, призначення хофiтолу (рослин-ного жовчогiнного препарату, який мае комплек-сну дiю) е обфунтованим, тому що вiн полiпшуе стан фетоплацентарно'Г системи, усувае дискше-зш жовчних шляхiв, знижуе ризик розвитку ЖКХ у ваптних з ХНХ.
Висновки
1. Призначення хоф^олу ваптним з ХНХ спричиняе позитивний кл^чний ефект, полтшуе самопочуття та стан фетоплацентарно' системи.
2. Використання жовчопнних препаратiв комплексно' дiï (хоф^ол) позитивно впливае на процеси ПОЛ та стан системи АОЗ.
3. Призначення хоф^олу в комплексному л^ куванн ХНХ у вагiтних сприяе нормалiзацiï фун-кцiонального стану печшки.
Перспективи подальших дослiджень
Перспективними в даному напрямку е розро-бка ушфкованих програм, якi були б спрямоваш на своечасне виявлення дано1 патологiï та лку-вання на етап обстеження жiнки до заплщнення.
Лiтература
2. Дзяк Г.В. Современнные аспекти диагностики и лечения диски-незий желчевыводящих путей: Метод. реком. / Г.В. Дзяк. — Днепропетровск, 2004. — 20 с.
3. Кузьмин В.Н. Острый жировой гепатоз беременных в практике акушера-гинеколога / В.Н. Кузьмин, А.Г. Серобян // Новости медицины и фармации. — 2004. — № 5 (145). - С. 15-25.
4. Лемешко 3.А. Стандартные протоколы ультразвукового исследования желчного пузыря и внепеченочных желчных протоков / 3.А. Лемешко, 3.Я. Дубов // Рос. журнал гастрознтерологии, ге-патологии, колопроктологии. - 2001. - № 2. - С. 88-95.
5. Минушкин О.Н. Дисфункциональные расстройства билиарного тракта (патофизиология, диагностика и лечебные подходы) / О.Н. Минушкин. — М. : Москва. - 2004. — 23 с.
6. Скляр С.1. ГЛслягоспп"альне реабтггацшне лкування дисюнезш жовчних шляхiв iз застосуванням ф^отерапп у практик лкаря ЫмейноТ медицини / С.1. Скляр, Т.П. Гарник, 1.М. Щултенко // Фiтотерапiя. Часопис. — КиТв : Видавництво ГГ «Голiум». -2004. - № 4. - С. 10-15.
7. Шерлок Ш. Заболевания печени и желчных путей / Ш. Шерлок, Дж. Дули. - М. : Гэотар Медицина, 2009. — 864 с.
8. Шехтман М.М. Болезни органов пищеварения у беременных / М.М. Шехтман., Г.М. Бурдули. - М. : Триада-Х, 2007. - 302 с.
9. Bateson М.С. Advances in gastroenterology and hepatology / М.С. Bateson // Posthrad. Med. J. — 2000. - Vol. 76, № 8. - P. 328-335.
10. Dordercht А.Н. Bile Acids and Cholestasis / А.Н. Dordercht // J. Kiuwer Academic Publishers. - 2005. - 291 p.
11. Woods С.М. Effects of bioactive agents on biliary motor function / С.М. Woods // Curr. Gastroenterol. Rep. — 2003. - № 5 (2). - P. 154-159.
References
1. Galkin V.A. Sovremennnye metody diagnostiki diskinezij zhelchnogo puzyrja i nekal'kuleznogo holecistita / V.A. Galkin // Ter. arhiv. — 2001. — № 8. — S. 37-48.
2. Dzjak G.V. Sovremennnye aspekti diagnostiki i lechenija diskinezij zhelchevyvodjashhih putej: Metod. rekom. / G.V. Dzjak. — Dnepropetrovsk, 2004. — 20 s.
3. Kuz'min V.H. Ostryj zhirovoj gepatoz beremennyh v praktike akushera-ginekologa / V.H. Kuz'min, A.G. Serobjan // Novosti mediciny i farmacii. — 2004. — № 5 (145). - S. 15-25.
4. Lemeshko 3.A. Standartnye protokoly ul'trazvukovogo issledovanija zhelchnogo puzyrja i vnepechenochnyh zhelchnyh protokov / 3.A. Lemeshko, 3.Ja. Dubov // Ros. zhur-nal gastroznterologii, gepatologii, koloproktologii. - 2001. - № 2. - S. 88-95.
5. Minushkin O.N. Disfunkcional'nye rasstrojstva biliarnogo trakta (patofiziologija, diagnostika i lechebnye podhody) / O.N. Minushkin. — M. : Moskva. - 2004. — 23 s.
6. Skljar S.I. Pisljagospital'ne reabilitacijne likuvannja diskinezij zhovchnih shljahiv iz zastosuvannjam fitoterapiT u praktici likarja simejnoT medicini / S.I. Skljar, T.P. Garnik, I.M. Shhulipenko // Fitoterapija. Chasopis. — Ki'i'v : Vidavnictvo PP «Polium». - 2004. -№ 4. - S. 10-15.
7. Sherlok Sh. Zabolevanija pecheni i zhelchnyh putej / Sh. Sherlok, Dzh. Duli. - M. : Gjeotar Medicina, 2009. — 864 s.
8. Shehtman M.M. Bolezni organov pishhevarenija u beremennyh / M.M. Shehtman., G.M. Burduli. - M. : Triada-H, 2007. - 302 s.
9. Bateson M.S. Advances in gastroenterology and hepatology / M.S. Bateson // Posthrad. Med. J. — 2000. - Vol. 76, № 8. - P. 328-335.
10. Dordercht A.N. Bile Acids and Cholestasis / A.N. Dordercht // J. Kiuwer Academic Publishers. - 2005. - 291 p.
11. Woods S.M. Effects of bioactive agents on biliary motor function / S.M. Woods // Curr. Gastroenterol. Rep. — 2003. - № 5 (2). - P. 154-159.
1. Галкин В.А. Современнные методы диагностики дискинезий желчного пузыря и некалькулезного холецистита / В.А. Галкин // Тер. архив. — 2001. — № 8. — С. 37-48.
Реферат
ДИАГНОСТИКА И ЛЕЧЕНИЕ БЕРЕМЕННЫХ С СОПУТСТВУЮЩИМ ХРОНИЧЕСКИМ НЕКАЛЬКУЛЕЗНЫМ ХОЛЕЦИСТИТОМ В ПРАКТИКЕ СЕМЕЙНОГО ВРАЧА
Александрова Н.К., Вовк К.В., Сокруто О.В., Николенко Е.Я., Ларичева Л.В., Филипповская О.А. Ключевые слова: хронический некалькулезный холецистит, беременность, лечение, хофитол.
Данная статья демонстрирует эффективность использования «Хофитола» в комплексном лечении хронических холециститов у беременных. В исследовании участвовала 41 беременная, страдающая хроническим холециститом. Основные клинические симптомы - боль (88%), диспепсия (90%), астено-вегетативный синдром (100%). Использование «Хофитола» у беременных имело положительный клинический эффект, способствовало нормализации функции печени и желчевыделительной системы, улучшает самочувствие и состояние фетоплацентарной системы.
Summary
DIAGNOSIS AND MANAGEMENT OF PREGNANT WOMEN WITH CONCOMITANT CHRONIC NON-CALCULOUS CHOLECYSTITIS IN GENERAL MEDICAL PRACTICE
Aleksandrova N.K., Vovk K.V., Sokruto O.V., Nikolenko Ye.Ya., Laricheva L.V., Filippovskaya O.A. Key words: chronic non-calculous cholecystitis, pregnancy, treatment, «Chophytol».
According to the data available it is known that nowadays in the industrialized countries 20% of the adult population is suffering from chronic non-calculous cholecystitis (HNH), and the incidence of the disease is tending to further growth. Women suffer in 2-7 times more often than men. Pregnancy also influences the development HNH. Dyskinesia and inflammatory conditions as HNH, gallstone disease (GSD) and inflammatory disease of the bile ducts are most diagnosed gastrointestinal diseases in pregnant women. This article describes the effectiveness of «Chophytol» and its role in the complex the treatment of chronic cholecystitis in pregnants. 41 pregnants with chronic cholecystitis were investigated. Main clinical syndromes described were pain (88 %), dyspepsia (90%), and astenia (100 %). The therapy with «Chophytol» provided positive clinic effect manifested by the in normalization of liver functioning and functioning of biliary system in pregnants with chronic cholecystitis.
УДК 612.216.2:616-053.32 Асадова С.И.
УРОВЕНЬ ОКСИГЕНАЦИИ У НЕДОНОШЕННЫХ НОВОРОЖДЕННЫХ НА ФОНЕ РАННЕЙ НАЗАЛЬНОЙ СРАР И СУРФАКТАНТА
Научно-исследовательский институт педиатрии имени К. Фараджевой, г. Баку, Азербайджан
Обследовано 90 недоношенных новорожденных. Дети поступали в отделение реанимации в первые 24-72 часов жизни. В зависимости от гестационного возраста новорожденные были разделены на 3 группы: I группа - 30 новорожденных в возрасте 28-30 нед. гестации; II группа - 30 новорожденных в возрасте 31-33 нед. гестации и III группа - 30 новорожденных в возрасте 34-36 нед. гестации. На 5-ой и 10-й минутах жизни новорожденных с РДС и контрольной группы достоверной разницы в изменении показателя оксигенации крови не отмечалось. Однако к 3-м в контрольной группе SpO2 приближается к нормальным значениям, а в основной группе изменений практически не отмечается. На 5-е сутки в контрольной группе тенденция сохраняется, а в основной группе средний показатель оксигенации снижается. Сравнительный анализ показал, что величина SpO2 в основной группе на 5 и 10 минутах жизни была ниже соответственно на 15% и 15,2%, а на 1, 3 и 5 сутки - на 13,8%, 12,9% и 16,8% соответственно. Минимальный уровень кислорода в крови при сравнении с контролем отмечался у недоношенных новорожденных с РДС и поражением ЦНС на 5 сутки. После терапии назальным СРАР с ранним введением сурфактанта индекс оксигенации снизился в 2,0 раза (р<0,05), после назальной СРАР с поздним введением сурфактанта - в 1,7 раза (р<0,05), после ИВЛ в сочетании с сурфактантом и без сурфактанта - в 1,7 раза (р<0,05) соответственно. При этом значительное снижение индекса оксигенации отмечалось при ранней назальной СРАР и введении сурфактанта.
Ключевые слова: недоношенные новорожденные, респираторный дистресс-синдром, сатурация, индекс оксигенации, СРАР, сурфактант. Данная работа является фрагментом выполняемой диссертации на соискание ученой степени доктора философии по медицине «Оценка состояния недоношенных детей при респираторном дистресс-синдроме и оптимизация инвазивных и неи-нвазивных методов лечения».
Респираторный дистресс-синдром (РДС) новорожденных и его последствия занимают одно из ведущих мест в структуре причин неонаталь-ной смертности при недоношенности, и относится к числу заболеваний, приводящих к критическим состояниям у недоношенных новорожденных, в частности тяжелой дыхательной недостаточности [4,5,11].
Частота развития РДС зависит от степени недонашивания, она тем выше, чем меньше ге-стационный срок [1,6]. Выявлено, что этот синдром отмечается в среднем у 60% детей, родившихся при сроке беременности менее 28 недель, у 15-20% детей - при сроке 32-36 недель и у 5% - при сроке 37 недель и более [3].
Несмотря на произошедший в последнее время прогресс в перинатальной помощи новорожденным детям с РДС, в отношении ряда те-
рапевтических и профилактических стратегий при данном заболевании до настоящего время существуют противоречивые мнения. Многие методики, применяющиеся для стабилизации состояния недоношенных новорожденных при рождении, не имеют достаточной доказательной базы, включая введение кислорода и раздувание легких положительным давлением, и иногда могут вызывать неблагоприятные эффекты.
В литературе имеются рекомендации по использованию назального СРАР (Continuous Positive Airway Pressure) у недоношенных новорожденных со сроком гестации 28-31 неделя с профилактической целью [7-9,12]. В этом случае назальная CPAP является стартовым методом респираторной поддержки. Однако данный подход в настоящее время методически окончательно не разработан.
