CC BY
24
равлшня тдприемством безперервно, оскiльки вона дае змогу виявляти hobí тенденцп, якi потребують внесення 3míh в оперативне управлшня фшансо-вою i господарською дiяльнiстю.
На нашу думку, економiчна дiагностика бiльшою мiрою нацiлена на внутршшх користувачiв тдприемства, оскiльки використовувана первинна шформащя повинна носити детальний, i отже, конфщенцшний характер.
Л1тература
1. Баранов В.В. Финансовый менеджмент: Механизм финансового управления предприятием в традиционных наукоёмких отраслях : учебн. пособ. / В.В. Баранов. - М. : Изд-во "Дело", 2002. - 272 с.
2. Бердникова Т.Б. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности / Т.Б. Бердникова : учебн. пособ. - М. : Изд-во ИНФРА-М, 2002. - 215 с.
3. Глазов М.М. Функциональная диагностика в управлении деятельностью предприятием / М.М. Глазов. - СПб. : Изд-во СПбГУЭФ, 1999. - 325 с.
4. Городня Т.А. Економ1чна та фшансова д1агностика / Т.А. Городня, 1.П. Мойсеенко : навч. поабн. - Льв1в : Вид-во "Магноля 2006", 2008. - 282 с.
5. Дмитриева О.Г. Региональная экономическая диагностика / О.Г. Дмитриева. - СПб. : Изд-во СПБГУЭФ, 1999. - 90.с.
6. Коласс Б. Управление финансовой деятельностью предприятия. Проблемы, концепции и методы : учебн. пособ. : пер. с франц. / под ред. проф. Я.В. Соколова. - М. : Изд-во "Финансы", ЮНИТИ, 1997. - 576 с.
7. Муравьев А.И. Теория экономического анализа: проблемы и решения / А.И. Муравьев. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 1998. - 144 с.
Масленников А.Ю., Когут Р.В. Диагностика в системе управления экономикой предприятия
Определено соотношение таких понятий, как общая диагностика и экономическая диагностика. Рассмотрена научная полемика по вопросам места экономической диагностики в системе управления экономикой предприятия. Установлено, что экономическая диагностика предусматривает детальное и комплексное исследование объекта с целью получения максимально достоверной информации о текущем состоянии и перспективах развития предприятия.
Maslennikov A.Yu., KogutR.V. Diagnostic in management system by the economy of enterprise
Correlation of such concepts as general diagnostics and economic diagnostics is certain. A scientific polemic is considered on questions of place of economic diagnostics in control system by the economy of enterprise. It is set that economic diagnostics foresees the detailed and complex research of object with the purpose of receipt of maximally reliable information about current status and prospects of development.
УДК 330.322:669.21+339.13 Доц. О.В. Мицак, канд. екон. наук;
студ. 1.В. Федчук - Львiвська КА
ДЕЯК1 АСПЕКТИ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ РИНКУ ЗОЛОТА
Розглянуто роль золота. З'ясовано причини швестування в золото. Визначено напрями використання золота. Проаналiзовано щнову динамжу золота поряд з шши-ми дорогощнними металами. Охарактеризовано значення золота в золотовалютних запасах держав. Дослщжено обсяг видобутку золота. Встановлено та обгрунтовано переваги швестування в золото.
Ключовг слова: золото, св^овий ринок золота, швестування, золотовалютш ре-зерви, динамжа, щнова тенденщя.
Вступ. Актуальшсть обрано! теми пояснюеться необхiднiстю швесто-ра зберегти i примножити сво! тимчасово вiльнi кошти. Серед рiзноманiтних способiв розмiщення коштiв видiляеться ринок золота, який характеризуемся вщносною стабiльнiстю i високою дохiднiстю.
Постановка завдання. Мiжнародне iнвестування не обмежуеться вкладанням коштiв у цiннi папери чи реальну виробничу дiяльшсть. Сучасш ринки дають змогу розмiщувати вшьш кошти в iншi активи, наприклад у золото (золотi злитки). В умовах дефщиту евро i традицшно! недовiри до гривну котра, до того ж, швидко девальвуе стосовно американського долара, бшь-шiсть украшщв починае надавати перевагу золоту як засобу заощадження. У разi правильно! оцiнки ситуацп на ринку золота можна не лише вберегтися вщ шфляцп, а й отримати дохщ у декiлька разiв вищий вiд дохiдностi за бан-ювськими депозитами.
Економiчнi аспекти функцюнування свiтового ринку золота дослщжу-ють такi украшсью вчеш, як С. Варфоломеев, В. Мельник, В. Михальський, Н. Савчук, А. Святненко та ш.
Виклад основного матер1алу. Золото, на вщм^ вiд iнших альтернатив фондовому розмщенню вiльних кошпв, мае низку iстотних переваг. До таких переваг належать як об'ективш властивосп золота, так i суб'ективне ставлення до вкладання коштiв у золото.
Серед причин швестування у золото видшяють:
1. Незалежшсть. Золото створюе впевнешсть завдяки сво!й незалежносл. Воно не залежить вщ держави, валют, дохщност вклад1в, надшност кре-дипв. На його вартасть можуть впливати економ1чш та полггичш факто-ри, проте його цшшсть [ придатшсть як платажного засобу залишаються незмшним.
2. Резервний замб. Держави [ центральш банки як зашб забезпечення сво!х валют часто обирають золото.
3. Висока лжыдтстъ. Золото, поряд з бшьш1стю високолжвщних актив1в, е найбшьш привабливим. Його можна продати протягом 24 год як на одному фшансовому ринку, так [ декшькох вщразу.
4. Диверсифжащя активу. Золото може зирати виршальну роль у форму-ванш швестицшного портфеля.
5. Надшшсть та стабшьшсть. Золото завжди було цшним [ дорогим мета-лом [ залишилось найкращим способом вкладення грошей. Незалежно вщ можливих коливань цш на фшансовому ринку, варпсть золота де-монструе стабшьшсть [ позитивну тенденщю до росту [2]. Привабливють iнвестування у золото пояснюеться тим, що, по-перше,
його цiна залежить на 50 % вщ пропозицп i на 50 % вщ макроекономiчних чинникiв (25 % - вщ долара США, 10 % - вщ шфляцп, 10 % - вщ монетарно! полiтики та на 5 % - вщ процентно! ставки). По-друге, цша дорогоцшного металу й цiни фiнансових активiв спiввiдносяться в оберненiй залежностi [1]. По-трете, за рахунок вщносно розгалужено! мережi офiцiйних та неофiцiйних ринюв золота торгiвля ним зазвичай не пов'язана зi значними формальностями та високими трансакцшними витратами.
Свиовий ринок золота - це система вщносин кушвльпродажу золота i сукупнiсть цен^в, де здiйснюються купiвельно-продажнi операцп iз золотом для промислових цшей, придбання необхщно1 шоземно1 валюти, приватного нагромадження, спекуляцп.
Процес формування свiтового ринку золота розпочався наприкшщ Х1Х ст. Пiсля Ямайсько1 угоди (1976-1978 рр.) розпочалося значне коливання долара США, що призвело до стрiмкого зростання цiни на золото. Вiдтодi золото почало використовуватися як резервний актив i зашб забезпечення мiж-народних кредитiв.
У середньому у свiтi щорiчно видобуваеться близько 1350 т золота (рис. 1).
□ Аз ¡я 1ндонез5я, Узбекистан, Китай 1 ¡н.
Рис. 1. Обсяг видобутку золота у 2011 р.
Найбшьшим в свт видобувачем золота е Двденно-Африканська Рес-публiка - понад 22 % загальносвиового видобутку золота щорiчно.
Обсяг золотого запасу вщображае валютно-фiнансовi позицп кра1ни i слугуе одним iз показникiв 11 кредитоспроможность Уряди кра1н, що розви-ваються, прагнуть збiльшити частка сво1х резервiв у золотi (зокрема за раху-нок скорочення доларово1 частини). Зпдно зi звiтом Всесвiтнього Банку, у 2011 р. центральш банки Росп, Китаю, Та1ланду i Мексики збшьшили сво1 зо-лотi запаси у шють разiв порiвняно з аналопчним перiодом 2010 р. Кра1ни iз найбiльшими за обсягом золотовалютними резервами наведено у табл.
Табл. Обсяг золотовалютных резервiв деяких крат та МВФ
№ з/п Краша/ оргашзащя Золото,т Частка золота в загальному обсяз1 м1жнародних резерв1в, %
1 США 8,133.5 74,7
2 Шмеччина 3,401.0 71,7
3 МВФ 2.814,0 -
4 1тал1я 2,451.8 71,4
5 Франц1я 2,435.4 66,1
6 КНР 1,054.1 10,7
7 Швейцар1я 1,040.1 16,4
8 1нд1я 946.7 9,0
9 Рос1я 836.7 7,3
10 Япошя 765.2 3,0
Отже, найбшьшими за обсягом золотовалютними резервами володь ють США, ФРН, Iталiя, Франщя та ш. Золото центральних банкiв кра1н свггу
становить 20,5 % (33 201 т), тобто п'яту частину всього свггового запасу цього металу. Зокрема на промислово розвинут кра1ни припадае близько 83 % свиових централiзованих запасiв золота. Але варто зауважити, що офь цiйнi данi, якi публiкуються МВФ, не включають прихованих фондiв, особливо характерних для кра1н Близького Сходу [6] i те, що в багатьох крашах приватнi особи володтть бiльшим об'емом золота, шж золотий запас вщпо-вщно1 держави (рис. 2).
□ Золот] резерв и краж-члешв МВФ i МФО Щ Накопи чення приваты их oció | | Промислово-побутове використання
Рис. 2. Структура напрямiв використання золота на початок ХХ1 ст.
Протягом 2011 р. золотовалютш резерви НБУ зменшилися на 8,00 % (2,781 млрд дол.) i станом на 31.12.2011 р. становили 31,794 млрд дол. (зокрема: резерви в шоземнш валют - 30,391 млрд дол., резервна позищя в МВФ -0,03 млн дол., спещальш права запозичення - 17,91 млн дол., золото -1,385 млрд дол.) [9]. В Укра1ш в золот розмщено лише 4,36 % золотовалют-них резервiв i за розмiром золотого запасу вона посщае 53 мюце у свт [7].
Через поступову втрату золотом функцп свiтових грошей i набуттям властивостей товару воно перетворилося на особливий швестицшний товар. Шсля вщмши золотодевiзного стандарту до кшця 1974 р. цiни на золото зросли до 195 USD/oz, а до 1978 р. - до 200 USD/oz. До початку 1980 р. щна на золото досягнула 850 USD/oz (понад 2000 USD/oz у щнах 2011 р.), тсля чого вона почала поступово падати. Наприкшщ 1987 року вона становила близько 500 USD/oz. Нашс^мюше падшня сталося у 1996-1999 рр., коли щ-на на золото знизилася з 420 до 260 USD/oz. Зростання щни на золото знову почалося у зв'язку з угодою провщних центральних банкiв про обмеження продажу золота в 1999 р. (рис. 3).
Рис. 3. Динамжа середньорiчного курсу золота, cpiónu та паладжу 1970-2010рр.
Таким чином, цша на золото за останш 40 роюв зросла у 26 pa3iB. За перiод 2002-2011 рр. цша на золото зросла у 5,73 раза, зокрема цша на золото у 2011 рощ зросла на 12-16 %, що вщносно 2010 р. становить +17,7 %. 1сто-ричного максиму цша на золото досягла 6 вересня 2011 р. i становила 1923,1 USD/oz. Та треба зауважити, що наприкшщ 2011 р. цша на золото зни-зилася до 1 523 USD/oz що, за даними The Financial Times, е мшмумом за останш 6 мюящв 2011 р. Лише за два тижш грудня цша на золото скоротилася на 10 % [3], а порiвняно з максимумом, досягнутим у 2011 р., цша на дорого-цшний метал знизилася на 400 дол.
Аналопчш процеси вщбувалися i тд час глобально! фшансово! кризи у 2008 р. Тодi дорогоцiнний метал подешевшав на 30 % вщносно свого рекордного на той момент значення - близько 1 050 USD/oz. Проте попм золото не лише вщновило сво! позицп, але i поставило новий рекорд.
Експерти говорять про те, що допоки не стабЫзуеться ситуацiя в Сврозош, США та на Близькому Сходi, швестори продовжуватимуть вклада-ти сво! кошти в дорогоцiннi метали. Таким чином, цша на золото зростатиме. У 2012 р. зростаюча цшова тенденщя на ринку золота i загалом цiна колива-тиметься упродовж року в межах 1650-2150 USD/oz [4], а за прогнозами Newmont Mining Corp (найбшьшо! золотодобувно! компанп США) цши на золото до 2013 р. можуть вирости на 36 % - до 2500 USD/oz [8].
Варто зауважити, що швестори, що вклали сво! кошти в золото у 1999-2000 рр., вже отримали понад 500 % прибутку [5], а дохщнють швести-цш в золото у 2012 р. може скласти до 25 % рiчних [3].
Висновки. Золото, поряд з валютами та шшими дорогоцшними мета-лами iнвестори розглядають як альтернативний i надiйний засiб заощаджен-ня. Воно не потребуе, на вщм^ вiд паперових грошей, зовшшньо! державно! гарантi!, мае незмшний попит на ринку i характеризуеться стабшьно ви-сокою цiною, яка за прогнозами аналииюв, i надалi зростатиме. Саме цьому дорогоцiнному металу вiддають перевагу уряди кра!н тд час формування державних резервiв. Золоту притаманш високолiквiднi властивостi, що дають змогу iнвесторам не лише випдно вкладати та зберiгати сво! заощадження, а й iстотно примножувати !х навiть пiд час економiчних криз.
Л1тература
1. Михальський В.В. Про фшансов1 та товарш аспекти ринку золота як один ¡з чиннигав зростання економжи // Фшанси Укра!ни : журнал - 2007. - № 4. - С. 95-105.
2. Савчук Н.В. Ринок золота: сучасний стан та перспективи розвитку // Цшт папери Ук-ра!ни - 2009 -№ 1-2. - С. 19-24.
3. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.minfin.com.ua/2012/01/16/526290/
4. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.mcaster.at.ua
5. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.tyzhden.ua/Economics/29918
6. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrreferat.com/index.php? refe-rat=52751&pg=1
7. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.blog.liga.net/user/babenko/artic-le/3719.aspx.
8. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.investfunds.ua/news.
9. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.epravda.com.ua
Мыцак О.В., Федчук И.В. Некоторые аспекты функционирования рынка золота
Рассмотрена роль золота. Обнаружены причины инвестирования в золото. Определены направления использования золота. Проанализирована ценовая динамика золота рядом с другими драгоценными металлами. Охарактеризовано значение золота в золотовалютных запасах государств. Исследован объем добычи золота. Установлены и обоснованы преимущества инвестирования в золото.
Ключевые слова: золото, мировой рынок золота, инвестирование, золотовалютные резервы, динамика, ценовая тенденция.
Micak O.V., FedchukI.V. Some aspects of functioning of market of gold
The role of gold is considered. Found out reasons of investing in gold. Certainly directions of the use of gold. The price dynamics of gold is analysed next to other precious metals. The value of gold is described in the gold-value supplies of the states. The volume of booty of gold is investigational. Set and grounded advantages of investing in gold.
Keywords: gold, world market of gold, investing, gold-value backlogs, dynamics, price tendency.
УДК 230.323:336 Доц. О.Ю. Носов, д-р екон. наук - Львтська КА
ЕФЕКТИВН1СТЬ ВЗАЕМОДН СУБ'еКТШ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВО1 СИСТЕМИ УКРА1НИ
Дослщжено взаемодто суб'екпв державного регулювання грошово! системи Укра!ни. Узагальнено досвщ взаемоди суб'екпв державного регулювання та проана-лiзовано невиршеш проблеми. Визначено шляхи шдвищення ефективносп взаемоди суб'екпв державного регулювання грошово! системи в умовах поглиблено! тран-сформаци економжи.
Ключовг слова: грошг грошова система, державне регулювання, ефектившсть взаемоди суб'екпв державного регулювання.
Вступ. У процеш державного регулювання грошово! системи задiянi рiзнi органи державно! влади, що потребуе !х ефективно! взаемоди для забез-печення стабшьносп нацюнальних грошей. Проте практика державного регулювання грошових систем в Укра!ш виявила, що юнуе певна розбалансова-нють штерешв його суб'екпв. Визначальним суб'ектом державного регулювання е НБУ, за яким законодавчо закршлено низку функцш з державного ре-гулювання грошових систем, серед яких визначальною е забезпечення внут-ршньо! та зовшшньо! стабшьносп нацюнальних грошей. Проте в шших суб'екпв державного регулювання можуть формуватись штереси, яю пов'яза-ш з послабленням або посиленням нацюнальних грошей. Тому проблема до-сягнення балансу штереив суб'екпв державного регулювання грошових систем мае знаходити компромюш ршення для забезпечення стабшьних цш та курсу нацюнально! валюти.
Рiзнi аспекти взаемоди державного регулювання грошових систем вь дображено в працях таких укра!нських та зарубiжних вчених, як А. Гальчин-ський, В. Козюк, В. Мщенко, Ф. Мишкiн, Р. Мшлер, С. Науменкова, О. Некь пелов, А. Чухно.
Метою роботи е дослщження механiзмiв взаемоди суб'екпв державного регулювання грошових систем та тдвищення !х ефективностi.
