Comparative assessments method for choosing of optimal structure of electrical power system Текст научной статьи по специальности «Электротехника, электронная техника, информационные технологии»

т — пористость пласта;

ц — структурная вязкость вязко-пластичной жидкости;

Р — средневзвешенное давление в пласте;

Рк — давление на контуре пласта;

Р0 — атмосферное давление;

X — значение координаты;

V — скорость фильтрации вязко-пластичной жидкости.

При этом, отметим, что входящее в вышеуказанное уравнение средневзвешенное давление в газовой залежи изменяется во времени, так как оно изменялось бы в условиях газового режима, при котором перемещения контура не происходит. Тогда, согласно законам подземной гидромеханики, уравнение имеет вид:

р _ РкП-ОгРо t

п ( )

где П = ^ — Х0)В^*т — первоначальный объем порового пространства в области газоносности;

Qг — объемный расход газа;

t — время эксплуатации с начала разработки газовой залежи;

L — длина пласта;

Х0 — первоначальное положение контура; В — ширина пласта; h — мощность пласта.

Решим данные уравнение совместно:

_ /QpPo t APq\ m ul Xfi X )

(3)

где ДР0 — давление, соответствующее началу движения жидкости с вязко-пластичными свойствами.

v

_ /QrPo t APo\ m1 А ХП X )

и (4)

2 т2 ц( ХП X /

Тогда количество объема закачки вязко-пластичной жидкости можно определить по формуле: Q = В^ + V1h2) (5)

или в общем виде

Q = B(QгPot — ЛМЛ^+к*) (6)

^ |А ХП X ) Чт! т2/ у '

В случае, когда имеем формулу, предложенную в работе [3].

Как видно, с возникновением дополнительного слоя в пласте, возникает дополнительное сопротивление, что в свою очередь увеличивает давление закачки. Однако темп движения закачиваемой жидкости частично влияет на процесс вытеснения.

Выводы

1) Изменение проницаемости влияет на процесс вытеснения газов в пористой среде.

2) Исследование показывает, что с увеличением вязко-пластичных жидкостей охват пласта увеличивается, что уменьшает объем закачки вытесняющей жидкости.

Литература

1. Мирзаджанзаде А.Х., Кузнецов О.Л., Бас-ниев К.С. «Основы технологии добычи газа» Изд "НЕДРА" Москва , 2003 г. -880 с.

2. Коротаев.Ю.П. «Комплексная разведка и разработка газовых месторождений » Изд "НЕДРА" Москва, 1968 г. -428 с.

3. Щелкачев В.Н., Лапук Б.Б. « Подземная гидравлика» переизданное под руководством профессора Басниева К.С. Изд "НЕДрА" Москва , 2012 г.-520 с.

метод пор1вняльних оц1нок для вибору оптимально!

структури електроенергетично! системи

Кмстач О.Ю.

Нацюнальний унгверситет кораблебудування ¡мет адмграла Макарова, к.т.н., доцент Ермоленко В. €. Нацюнальний унгверситет кораблебудування 1мен1 адмграла Макарова, студент-магютр

comparative assessments method for choosing of optimal structure of electrical power system

Kimstach O.

Admiral Makarov National University of shipbuilding, PhD, assoc. prof.

Yermolenko V.

Admiral Makarov National University of shipbuilding, postgraduate

Nikolayev

АНОТАЦ1Я

В статп розглянуто питання структурно! ошгашзаци електроенергетичних систем. Запропоновано метод порiвняльних оцшок. Вш мае шростий та об'ективний характер. Визначеш шорiвняльнi критерп для електроенергетичних систем, що базуються на основних каттальних та експлуатацшних витратах. Викла-дено методику визначення оптимально! схеми електроенергетично! системи у загальному виглядi.

ABSTRACT

The questions of structural optimization of electrical power systems are considered in the article. The comparative assessments method is proposed. It has a simple and objective character. The comparative criteria for electrical power systems based on the main capital and operating costs are determined. The design procedure for determining the optimal scheme of the electrical power system is expounded more generally.

Ключовi слова: структурна оптим1защя, електроенергетична система, метод порiвняльних оцшок Keywords: structural optimization, electrical power system, comparative assessments method.

Постанова проблеми. Основою електроенер-гетики Украши е об'еднана електроенергетична система, яка здшснюе централiзоване електропоста-чання власних споживачiв i взаемодiе з енергосис-темами сусiднiх краш, забезпечуе експорт та iмпорт електроенергii [13].

Метою дослвдження е аналiз структурних схем та вибiр найбiльш оптимального варiаmу. Це надасть мо-жливкть здшснення надiйного нагляду за експлуата-щею системи, збiльшить надiйнiсть систем протиава-рiйноi автоматики та захисту.

При проведенн робiт щодо збiльшення показни-кiв працездатносп електроенергетичних систем було виявлено, що iснуе можливють покращення електроенергетичних систем за рахунок змiнення 1х структурних схем [13].

Аналз останн1х дослджень та публшацш. До-слiдженню пошуку оптимальних структур технiчних об'екпв присвячено багато праць [1, 2, 4, 5, 6, 8, 11, 12 та ш.]. Та все ж пошук найбiльш простих та унiверса-льних методик визначення оптимальних структур об'екпв електроенергетики подовжуеться безперер-вно. Складнiсть визначення оптимальноi' структури електроенергетичноi системи (ЕЕС) пов'язана з необ-хщтстю забезпечення оптимального режиму и екс-плуатаци, а вiн визначаеться структурою ЕЕС, тому цей пошук виявляеться закшьцьованим. Питання ство-рення та удосконалення алгоритмiв вибору оптимальних структур ЕЕС е актуальним питанням.

В окремих роботах структурна ошгашзащя, як окрема проектна процедура з визначеною щльовою функщею [6], замiнюеться на бiльш простi та фор-малiзованi процедури, що дозволяють вибрати бшьш менш сприйнятливий варiант структури об'екту проектування за умов техшчних показни-кiв. Такi пiдходи реатзоваш у роботах [4, 5, 9, 12]. Але великим недолжом такого ршення завдання структурнох' ошгашзацп е присутнш суб'ективiзм, що може надавати неадекватне рiшення.

Iнодi структурна оптимiзацiя розглядаеться як питання синтезу оптимальноi структури. Метою структурного синтезу е створення опису об'екту проектування, що мютить вiдомостi про состав еле-ментiв, 1х взаемозв'язках [9, 10]. Але подiбне завдання важко пiддаеться формалiзацii й узагаль-ненню. Найбiльш унiверсальним засобом структурного проектування е еволюцшш методи, засноваш на статистичнiй обробцi даних, отриманих при гге-рацiйному наближеннi [1, 10]. Найб№ший iнтерес представляють генетичш методи й алгоритми, засноваш на пошуку найкращих розв'язкiв шляхом порiвняння корисних властивостей об'ектiв проектування, отриманих у процеа iмiтацii 1х еволюцп [2, 10, 11]. Але для складних розгалужених гетеро-

генних систем i об'ектiв подiбний метод стае надмь рно громiздким i вимагае обробки бiльших обсягiв iнформацii. В цшому iснуе нерозривнiсть мiж задачами структур но! та параметрично1' оптимiзацii [3].

Визначення мевир1шемого рашше питання. Слiд зазначити, що питання структурно1' ошгашза-ци ЕЕС можна вирiшити тшьки шляхом визначення технiчних показникiв уах можливих варiантiв схем ЕЕС та 1'х порiвняння, за результатами котрого визначаеться оптимальний варiант схеми ЕЕС. Але ю-нують деяш аспекти щех' задачi, що рашше не були вирiшенi або потребують бiльш вдосконаленого рь шення:

- визначення параметрiв ЕЕС потребуе вико-нання складних розрахункiв, тому слад визначити б№ш вагомi параметри, яш достатньо легко за спрощеними методиками розрахувати та якi мо-жуть бути використанi у якостi порiвняльних кри-терiiв;

- для визначення оптимального варiанта слiд застосовувати декшька порiвняльних критерпв, що говорить про багатокритерiальнiсть задачi структу-рног' ошгашзаци, а вiдповiдно необхiдно обрати вид комплексного критерш та метод його застосу-вання, якi повиннi бути об'ективними та простими при використанш.

Мета статт - сформувати простий та об'екти-вний метод структурно! ошгашзацп ЕЕС.

Викладення основного матерiалу. Зi знач-ним розвитком прогресивних засобiв обчислюваль-но1 технiки та програмного забезпечення для складних науково-техшчних питань на сьогоднi е мож-ливiсть проводити рiзноманiтнi математичш операцп з прийняттям певних уточнень, що надае змогу отримати найб№ш оптимальний варiант по-будови ЕЕС. Використання ЕОМ дозволяе по ш-шому поглянути на нерозв'язанi питання структур-ног' ошгашзацп ЕЕС та надае можливють удоскона-лити старi та створити новi алгоритми 1х проектування.

Найменш автоматизованим етапом проекту-вання е синтез структури, який виконуеться вручну або в дiалоговому режимi [8]. Що ввдбивае слаб-кiсть методологiчних i формальних основ даного етапу проектування.

Бiльше значения мае алгоритм формування структури об'екта проектування, його вибiр визна-чае и оптимальнiсть, але задати незалежш змiннi для цiльовоi' функцii' не представляеться можливим. Дана проблема призвела до пiдмiни прямого рь шення на завдання порiвняльного аналiзу рiзних ва-рiантiв структур або схем [6, 9]. Для виконання по-рiвняльного аналiзу пропонуеться метод порiвняль-них оцiнок.

Метод порiвняльних оцшок застосовуеться

при виконанш порiвняльного аналiзу рiзних варш-нтiв реалiзацil технiчних рiшень одного проектного завдання. Для його виконання необхвдно обрати найбiльш вагомi техшчш показники, що можна по-рiвняти з критерiями параметрично! оптимшцц об'екта проектування. Звичайно таких критерив бь льше одного, тому порiвняльний аналiз можна роз-глядати як комплексний [7, 9, 10]. Однак, для вияв-лення оптимально! структури слщ мати лише одну

Порiвняльна таблиця

оцшку, тому сукупнiсть порiвняльних критерив об'еднуеться у едину оцiнку.

За кожною у-тою порiвняльною оцiнкою фор-муються порiвняльнi таблицi (табл. 1), кожному i-тому варiанту технiчно! реалiзацi! об'екта проектування надаеться к1льк1сть балiв К, у ввдповвдносп до порiвняльного критерiю. Найкращий варiант отримуе перше мiсце i вщповщно один бал, другий за порiвняльним критерiем варiант - два бали i т.д.

Таблиця 1.

Варiант технiчно! реалiзацi! об'екту проектування Порiвняльний критерiй kij Юльшсть балiв Krj

Варiант 1 k1j К1,,

Варiант 2 k2j K2j

Варiант i kij K,,

Варiант n knj Knj

Надалi формуеться загальна таблиця (табл. 2), у котрш виконуеться пвдсумовування отриманих

балiв для кожного варiанта техшчно! реалiзацi! об'екта проектування.

Таблиця 2.

Варiант техшчно! реалiзацi! об'екту проекту-вання Кiлькiсть балiв за окремим критерiем Пiдсумкова к1льк1сть ба-лiв K,j.

К,,1 Kj Ki,m

Варiант 1 Ки K1j K1,m Ки.

Варiант 2 К2,1 K2j K2,m К2,У

Варiант i К,,1 Kj Ki,m K.

Варiант n Kn, 1 Knj Kn,m Kn,I

Найкращим буде варiант з найменшою шльш-стю балiв. При необхiдностi шiдвищення важливо-стi окремих оцiнок слад застосовувати ваговi коефь цiенти для кожно! оцiнки, тодi шiдсумкова кiлькiсть балiв

iX

Е СгКг,

i=1

де Cj - ваговий коефiцiент.

У загальному випадку ва оцiнки розгляда-ються як однаково вагов^ Пiдсумкова оцiнка побу-дована за принципом реалiзацi! адитивного комплексного критерш [7], за необхвдносп можна реалiзу-вати й шший принцип.

При наявностi декшька однаково найкращих результатiв за пщсумковою оцiнкою необхiдно пщ-вищити шльшсть критерив або ввести ваговi коефь цiенти.

Для визначення оптимально! структури ЕЕС необхщно:

1. Сформувати перелш можливих варiантiв схем ЕЕС, для кожно! з них слад виконати:

- розрахунок тополопчних даних;

- наближений розшодiл потужностей за окре-мими дiлянками ЕЕС;

- вибiр номiналiв напруг;

- розрахунок та вибiр опор i струмоведучих ча-стин;

- розрахунок втрат шотужностi.

2. Виконати шорiвняльний аналiз отриманих варiантiв ЕЕС за методом шорiвняльних оцшок, для цього слад:

- розрахувати оцiнки за частинними критерь

ями;

- визначити шiдсумковi оцiнки та шорiвняти !х.

Вибiр варiантiв схем ЕЕС виконуеться у вщпо-

ввдносп з вимогами надiйностi та якост електропо-стачання. Частiше застосовуються наступи схеми: заюльцьована, магiстральна, магiстрально-радiа-льна, мапстральна з вiдгалуженнями та ш. [13].

При обраннi будь-яко! схеми слад пам'ятати, що сшоживачi I та II категорш шовиннi мати жив-лення вiд двох незалежних джерел, якщо !х потуж-шсть не дуже велика шорiвняно з загальною, тодi можливо застосування автономних дизель-генера-торних установок.

Обрання одинарно! або шодвiйно!' лiнi!' елект-ропостачання (ЛЕП) повинно грунтуватися на рiвнi напруги, довжинi ЛЕП та кшькосп трансформато-рiв на трансформаторшй шiдстанцi!.

Вiдстанi м1ж об'ектами електропостачання яв-ляються основними вихiдними параметрами для

вибору типу системи електропостачання та pîbhîb напруги на кожнiй дiлянцi. Для ïx розрахунку вико-ристовуються координаты об'екпв електропоста-

чання, приклад введення координатних осей наведено на рис. 1. На сxемi пункти живлення позначеш ПЖ1 та ПЖ2, а навантаження - А, Б, В.

Рис. 1. Приклад схеми розрахунку eidcmam мiж об'ектами електропостачання

Маючи ви координати елеменпв ЕЕС можна розрахувати вiдстанi мгж ними (рис. 1) за допомо-гою умовних трикутникiв та теореми Шфагора.

При розподiлi потужностi пункпв живлення за окремими ЛЕП у ввдповщносп з варiантом схеми ЕЕС слщ враховувати вiдстанi мгж джерелами еле-ктроенергiï (ЕЕ) та ïï споживачами. Доцiльно нама-гатися виконувати розподiл потужностей таким чином, щоб довжини потужних ЛЕП були б найкоро-тшими. Це досягаеться шляхом розподiлу потужностей джерел мiж найближчими точками у вiдповiдностi з потужностями споживачiв. Сл1д та-кож враховувати, що споживачi першоï категори повиннi отримувати ЕЕ вiд мшмум двох незалеж-них ЛЕП.

Звичайно потужнiсть джерел ЕЕ вище шж по-тужнiсть споживачiв, це вщношення характеризу-еться за допомогою коефщента завантаження

ks = S St

q=1

t

I d

S Sжk k=1

де q - шльшсть точок навантаження ЕЕС; d -кшьшсть пунктiв живлення ЕЕС.

При виборi потужностей ЛЕП за допомогою рiвняння балансу потужностей розраxунковi поту-жностi окремих джерел

S = S k

Виходячи зi значень S^- та Sj слад розрахо-

вувати потужносп ЛЕП ввдповвдних варiантiв схем ЕЕС.

Номшальна напруга ЛЕП визначаеться потуж-нютю, що передаеться по нiй, i ïï довжиною. Напруга розраховуеться приблизно, а потiм округлю-еться до найближчого стандартного значення. Iнодi виникае задача порiвняння двох найближчих значення напруги для ЛЕП за економiчниx показник1в.

1снують двi емпiричнi формули для розрахунку напруги /'-то!' ЛЕП [13]:

- формула Стшла, що застосовуеться при поту-жностi менше 60 МВт i довжиш ЛЕП менше 250 км, кВ

Ui = 4,34 ^+16Pjkt ,

де ki - кшьшсть паралельних гшок ЛЕП;

- формула 1лларюнова, що застосовуеться для високовольтних ЛЕП напругою вiд 35 до 1150 кВ, кВ

и = 1000/^500/Ii + 2500ki/Pi .

Для окремих дiлянок системи електропостачання обираються вiдповiднi опори у залежностi ввд розраховано1' номiнальноï напруги та довжини ЛЕП.

При спорудженш повiтряниx лiнiй (ПЛ) засто-совуються промiжнi та анкерш опори. Промiжнi опори звичайно становлять 70...85 % загально1' ш-лькосп опор.

Для обраних опор визначаються параметри: тип та марка опори; кшьшсть паралельних гшок а1 ; габаритний прол1т lri, м; повна висота опори Н, м; ввдстань мiж тросом та верхньою траверсою йтп, м; ввдстань мiж землею та нижньою траверсою йпз, м; ввдстань мгж траверсами йш, м; осьовi вiдстанi пвд-вiсу дропв ав, ac та ан (ал та ап), м; довжина гiрлянди iзоляторiв li3, м.

Вибiр перетину дропв ЛЕП виконуеться за допомогою економiчноï щiльностi струму j, яка оби-раеться вiдповiдно до тривалостi використання максимуму навантаження в рж Тмакс, якщо вона не задана ïï слад прийняти на рiвнi 5000 год. на рж [13].

Розрахунковий струм у ЛЕП, А

I

_ Sj • 103

VU '

Економiчний перетин дротiв ЛЕП, мм2

sекi = Л/ ji .

За отриманими значениями s^ обираються марка та параметри дроту для кожно1' дiлянки у вщпо-вщносл з додатковими умовами [13].

Величина середньо геометрично1' вiдстанi м1ж фазними дротами, м

Ар; = 3D,2lD13lD13l ,

де D\2î, D\3i i D231 - вiдстанi мiж дротами i-TOï ЛЕП.

Вiдстанi D\2i, D\3i i D231 розраховуються згiдно розташуванню дропв за кресленнями та геометри-чними розмiрами вiдповiдниx конструктивних ви-конань опор.

Для виконання розрахунк1в втрат потужиостi та ККД необхвдно побудувати заступну схему ЛЕП, вигляд котро1' залежить вiд рiвия напруги. Розраху-нок виконуеться для всix дшянок ЕЕС. Якщо ок-рема дмнка може бути використана для переда-ванпя електроенергiï у рiзниx напрямках у залежно-стi вiд режиму роботи ЕЕС, тодi ïï слщ обов'язково розраховувати за бiльш завантаженим режимом.

Для ПЛ напругою 110.220 кВ застосовуеться заступна схема, яка враховуе емшсш провiдностi (рис. 2, а), для ПЛ напругою 35 кВ та менше емшсш проввдносп не враховуються (рис. 2, б).

а б

Рис. 2. Заступт схеми ПЛ напругою 110...220 кВ (а) та 0,38...35 кВ (б).

Активний отр ПЛ довжиною l;, Ом

R* = lir0.

Активна потужшсть навантаження ПЛ, яке т-дключаеться зi сторони напруги U2, МВт

pi2i = P2i = S2i COS92i. Активнi втрати потужиостi в ПЛ, МВт

APjB =

S 2

U

л;

Коефiцiент корисно1' дiï ЛЕП для i-того варiа-нта схеми ЕЕС

Л; =

P

21

Pu

= 1 -

SAP

j=1

л/

SAPij + S Pл2v

j=1 v=1

де n - к1льк1сть лiнiй у ЕЕС; m - к1льк1сть то-чок навантаження ЕЕС.

В якосл частинних критерив порiвняння ЕЕС використовуються комплексна оцiнка довжини ЛЕП, оцшка загально1' маси дропв та енергетична оцiнка. Такий перелж оцiнок найбiльш об'ективно надае змогу визначити найкращий варiант схеми ЕЕС.

Складовi пiдсумковоï оцiнки зображенi на рис. 3.

Перша оцшка - комплексна оцшка довжини ЛЕП - складаеться з чотирьох складових (для невеликих районних ЕЕС):

- ^дио оцiнки загально1' довжини ЛЕП напругою 110 кВ;

- К,д35 оцшки загально1' довжини ЛЕП напругою 35 кВ;

- К,;зд оцшки загально1' довжини ЛЕП;

- К1>сд оцшки сшввщношення загальних дов-жин ЛЕП 35 кВ / 110 кВ.

Рис. 3. Структура тдсумковоi оцшки eapiaHma схеми ЕЕС

Найкраще буде якщо Bci довжини ЛЕП будуть як можливо менше (це стосуеться перших трьох складових комплексно! оцшки довжини), тому що це дозволить зменшити загальну площини вщчу-ження землi, зменшити капiтальнi витрати на буду-вання ЛЕП, отримати найкоротший термiн побу-дови ЛЕП, зменшити експлуатацшш витрати пов'язанi з плановим техшчним обслуговуванням обладнання ЛЕП та ш. Тому найменшi за довжи-ною ЛЕП отримають найменшу шльшсть балiв.

Остання складова - оцшка спiввiдношення за-гальних довжин ЛЕП 35 кВ / 110 кВ (або iншо! мь нiмально! та максимально! напруги ЕЕС) - буде найкращою за умови, що напруга ЛЕП буде ниж-чою, тобто чим вище отримане значения сшввщно-шення, тим найменшу шльшсть балiв отримуе варь ант схеми. Якщо напруга нижче, тодi простiше та швидше виконуеться побудова ЛЕП, використову-ються бiльш дешевi електричнi апарати для управ-лшня та захисту ЛЕП та ш.

Розрахунок комплексно! оцiнки довжини ЛЕП для i-того варiанта схеми виконуеться за формулою:

К,, кд К1,д35 + К1;д110 + К1,зд + К сд.

Оцшка загально! маси дротiв KiM визначаеться у вщповщносп з загальною масою дропв ЛЕП, чим менша маса, тим краще i оцiнка нижче. Слщ розу-мiти, що менша маса дропв - це менша шльшсть пристро!в крiпления (iзоляторiв), а це менша цша.

Маса дропв окремо! j-то! дiлянки /-того варiа-нта схеми визначаеться за питомою масою тп та до-вжиною l, т

_о

Mi, j = mrn, jli, j •10" •

Загальна маса дротiв /-того варiанта схеми ЕЕС n

M = S M- j j=1 .

Енергетична оцiнка К,е може бути збудована

на пiдставi врахування загальних втрат активно1 по-тужиостi або ККД ЛЕП /-того варiаита схеми ЕЕС. Зрозумшо, що чим менше загальнi втрати активно! потужностi (вище ККД), тим краще, а вщповщно оцiнка нижче. Загальш втрати потужностi ЛЕП /того варiанта схеми ЕЕС

л/,}

АР = ЕАРЛ,

j=1

Наявнiсть трьох частинних оцшок надае ви-соку вiрогiднiсть того, що у шдсумковш порiвняль-нш таблицi оцiнок однакових результатiв не буде, якщо ж таке вщбудеться можливо додавання дода-ткових критерив: к1льк1сть (загальна потужнiсть) трансформаторiв на трансформаторних пiдстанцiях ЕЕС, загальнi втрати реактивно! потужносп у ЛЕП ЕЕС, шльшсть отр та iн.

Щдсумкова оцiнка

Къ = К, кд + К, + К,е.

Оптимальний варiант схеми ЕЕС буде мати найменшу щдсумкову оцiнку К

Висновки: Виконано побудову алгоритму ре-алiзацi1' структурно! оптимiзацi1' ЕЕС на основi методу порiвияльних оцiнок. Алгоритм вiдрiзияеться простотою реалiзацi!, тому що носить лiнiйний характер, i може бути широко застосований для будь-яких видiв ЕЕС без обмежень.

Лiтература

1. Mehmet CUNKA§. A Review on Optimization of Electrical Machines Using Evolutionary Algorithms [Тей] / CUNKA§ Mehmet // Journal of Selcuk University Natural and Applied Science. Vol 4, No 1. 2015. - рр. 73-96.

2. Satyajit Samaddar. Using Genetic Algorithm Minimizing Length of Air-Gap and Losses along with Maximizing Efficiency for Optimization of Three Phase Induction Motor [Тех^] / Satyajit Samaddar,

Surojit Sarkar, Subhro Paul, Sujay Sarkar, Gautam Kumar Panda, Pradip Kumar Saha // International Journal of Computational Engineering Research (IJCER) Volume 3, Issue 5, May, 2013. pp. 60-66.

3. Андронов, С. А. Методы оптимального проектирования [Текст] / С. А. Андронов. - СПб.: СПбГУАП, 2001. - 169 с.

4. Бальян, Р. Х. Аналитический метод геометрической оптимизации ферромагнитных устройств [Текст] / Р. Х. Бальян, В. П. Обрусник // Электричество. - 1979. - № 9. - С. 40-46.

5. Горюнов, А. Метод структурного и параметрического синтеза и анализа энергоустановок [Текст] / А. Горюнов, Р. Р. Ямалиев, Д. А. Ахмедзя-нов // Молодой ученый. - 2011. - №2. Т.1. - С. 1619.

6. Кимстач, О.Ю. Структурная оптимизация в некоторых задачах электромеханики и электротехники [Текст] // Електротехшчш та комп'ютерш си-стеми. - Одеса: «Астропринт». 2017. № 24 (100). -С. 39-44.

7. Кимстач, О.Ю. Комплексный удельно-вариационный критерий оптимизации [Текст] / О.Ю. Кимстач // Наука и мир. Международный научный журнал. - Волгоград: Издательство «Научное обозрение», № 3 (7), 2014, Том 1. С. 27 - 30.

8. Юмстач, О. Ю. 1нтегративний метод прое-ктування об'екпв електромехашки [Текст] / О. Ю.

Юмстач // 1нновацп в суднобудуванш та океанотех-тщ. Матерiали мiжнародноi науково-техшчно! конференции - Микола!в: НУК, 2010. - С. 392-394.

9. Ли, К. Основы САПР (CAD/CAM /CAE) [Текст] / Кунву Ли. - СПб.: Питер, 2004. - 560 с. -ISBN 5-94723-770-9.

10. Норенков, И. П. Основы автоматизированного проектирования: учеб. Для вузов [Текст] / И. П. Норенков - М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2002. - 336 с. - (Сер. Информатика в техническом университете). - ISBN 5-7038-2090-1.

11. Плюгин, В. Е. Анализ алгоритмов оптимизации электрических машин [Электронный ресурс] / В. Е. Плюгин, Л. В. Шилкова // Международная научная конференция MicroCAD. НТУ «ХПИ», 2015. - Режим доступа: http://www.kpi.kharkov.ua/archive/MicroCAD/2015/ S9/2015 _5_Tezisy_sbornik_part 2_2015_113.pdf.

12. Ставинский, Р. А. Нетрадиционные технические решения, постановка задачи и метод структурной оптимизации индукционных статических устройств [Текст] / Р. А. Ставинский // Вюник КДУ. - Кременчук: КДУ. - 2010. - №. 4 (63). -Ч. 2. -С. 91-94.

13. Шестеренко B.C. Системи електроспожи-вання та електропостачання промислових тдпри-емств. Пщручник [Текст] / B.C. Шестеренко. - Вш-ниця: Нова Книга, 2004. - 656 с.

пути экореконструкции и экореставрации городов

Тетиор А.Н.

докт. техн. наук, проф., РГАУ-МСХА им. К.А. Тимирязева, Москва

ways of ecological reconstruction and restoration of cities

Tetior A.

Dr. Sc., Professor, K.A. Timirjasev Agricultural Academy, Moscow

АННОТАЦИЯ

Цель экологической реконструкции городских объектов и реставрации природы - формирование экологических городов, поддерживающих экологическое равновесие и природное биоразнообразие, и обеспечивающих высококачественную среду жизни. Экологическая реконструкция - это изменение параметров существующего неэкологического объекта (города, производственного объекта, жилого здания, инженерного сооружения, инфраструктуры, и пр.) с приведением его в состояние экологичности (соответствия требованиям экологизации, урбоэкологии, архитектурной и строительной экологии, экологическим постулатам). Экологическая реставрация нарушенного ландшафта - это возврат его компонентов в прежнее естественное или близкое к нему состояние. Ключевым фактором реализации этих мероприятий является экологизация мышления и деятельности.

ABSTRACT

The goal of ecological reconstruction of urban facilities and restoration of nature is the maintenance of ecological balance and natural biodiversity, and ensuring a high quality of life in the city environment. Ecological reconstruction is modify settings of an existing not ecological object (city, production facility, a residential building, engineering construction, infrastructure, etc.) with the execution state of ecology (conformity to requirements of ecologization, urban ecology, architectural and construction ecology, ecological postulates). Ecological restoration of disturbed landscape is returning its components in the old or close to its natural state. A key factor in these actions is the ecologization of the thinking and activity.

Ключевые слова: экологическая реконструкция; экологическая реставрация; экологическое равновесие; экологизация мышления; экологизация деятельности

Keywords: ecological reconstruction; ecological restoration; ecological balance; ecologization of thinking; ecologization of activity