CC BY
139
трансформацшно! економiки (аспекти
моделювання): Монографiя. - Iрпiнь: Академiя державно! податково! служби Укра!ни, 2002. - 312 с.
11. Сошникова Л. А., Тамашевич В.Н. Многомерный статистический анализ в экономике. - М.: ЮНИТИ, 1999. - 598 с.
12. Хандуев П.Ж., Ширапов Б.Д. Сценарный подход как метод преодоления неопределенности в разработке стратегии развития региона // Принцип неопределенности и прогноз развития социально-экономических систем:
Материалы третьего науч. семинара "Самоорганизация устойчивых целостностей в природе и обществе", 15-17 мая 1999 г. - Томск, 1999, С. 89-90.
13. Шибалкин О.Ю. Проблемы и методы построения сценариев социально-экономического развития. - М.: Наука, 1992. - 176 с.
14. Ширапов Б. Д. Использование системной динамики в моделировании регионального развития // Пробл. устойчивого развития региона: Тез. школы-семинара, 28-30 сентября 1999 г. -Улан-Удэ, 1999, - С.82-83.
Аннотация. В статье рассматривается механизм, который на основе методов многомерного анализа, эконометрического и имитационного моделирования, дает возможность оценить вероятность усиления неравномерности социально-экономического развития (СЭР) регионов как угрозы экономической безопасности и разработать финансовую региональную политику, направленную на сглаживание региональной социально-экономического дифференциации до безопасного уровня
Ключевые слова: регионы, социально-экономическое развитие, неравномерность, угроза экономической безопасности, механизм, оценка, анализ, сценарий управления СЭР регионов, многомерный анализ, эконометрическое моделирование, имитационное моделирование
Summary. The mechanism based on multidimensional analysis, econometric and imitating modelling methods is offered in the article. The proposed mechanism gives the ability to estimate the probability of strengthening of non-uniformity of social and economic development of regions as threats of economic safety and to develop the financial policy directed on smoothing of inter-regional social and economic differentiation.
Keywords: regions, social and economic development, non-uniformity, threat of economic safety, the mechanism, estimation, the analysis, the scenario, multidimensional analysis, econometric modelling, imitating modelling
Эксперт редакционной коллегии к.э.н., доцент УкрГАЖТ Якименко Н.В.
УДК 352.862
ВИБ1Р ЕФЕКТИВНО1 СТРАТЕГИ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ
УРА1НИ
CidaK В.С., д.1н., к.ю.н., професор (Ушверситет економЫи та права «КРОК»)
В cmammi розкрита сутнкть розробки стратеги нацiональноi безпеки (НБ) та ii складово'1' eKOHOMiHHOi безпеки (ЕБ) держави Украти рiвень яко'1' особливо загострився в умовах свimовоi фiнансовоi кризи i зумовлений, у першу чергу, такими чинниками, як високий рiвeнь зовнiшнього боргу, загострення фiнансовоi та iпоmeчноi криз, дисбаланс i нeсmабiльнiсmь твестицтно'1' акmивносmi та eкономiчноi свободи, вiдmiк капталу. Запропоноват сценарп розвитку eкономiчноi модeлi Украти , як важливо '1' складово '1' стратеги ЕБ.
Ключовi слова: нащональна безпека Украти; економiчнa безпека Украти.
Постановка проблеми. Io^ia Укра!ни сввдчить, що НБ асоцшвалася переважно з безпекою держави, i головною турботою було забезпечення цшсносп державно! структури, безпеки владних шститупв, стшкосп внутршшх i
зовшшшх системних зв'язшв. У XXI ст. ми дивимося на державу не тшьки як на владний каркас, а сприймаемо !! як складну систему -соцюкультурну, соцютехшчну i соцюприродну водночас.
© Свдак В.С.
BiciiiiK економши транспорту i промисловосп № 29, 2010
Через недосконалють державного управлшня соцiальна природа феномену безпеки, на жаль, постшно виявляеться у серйозних надзвичайних ситуацiях, кризових
внутрiшньополiтичних процесах, неввдповщносл реальних дiй влади декларативним заявам, кризою довiри у вщносинах зi стратегiчними партнерами тощо. Безпека життедiяльностi як складова НБ поадае нинi значне мiсце завдяки поширенню принципiв гуманiзму, розумiнню залежностi рiвня безпеки системи ввд рiвня безпеки окремих Н елементiв. Якщо безпека - це необхiднi умови юнування, то забезпечення нащонально! безпеки загалом - це пiдтримання цiлiсностi державно! структури та стiйкостi й безпечносп 11 системних зв'язк1в, а також створення нормальних i безпечних умов функцюнування всiх 11 елементiв. А найщншшим елементом держави е людина, нормальна життедiяльнiсть яко! i забезпечуе стабiльну i надiйну реалiзацiю системних зв'язшв [1].
Тобто безпека - це не пльки стан захищеносп, а й умови iснування суб'екта, яш вiн контролюе. Таким чином, забезпечення безпеки -еволюцiйний процес створення сприятливих умов дiяльностi, процес оволодшня суб'ектом необхiдними умовами власного юнування (створення умов, за яких реалiзуються його iнтереси, здiйснюються поставленi ним цш, в основi яких лежать його щнносп). Отже, безпека -це умови, за яких суб'екти збериають i вiдтворюють власнi цшносп.
Анал1з останнгх до^джень i публшацш. Проблемами економiчноl безпеки займаються таю вчеш: О.А. Кириченко, П.Я. Пригунов, О.1. Захаров, Ю.Г. Кiм, Т.Т. Ковальчук, О.Й. Косарев, С.М. Лаптев, Д.Г. Лук'яненко, Е.К. Марчук, В.1. Мунтян, О.М. Мозговий, Ю. Пахомов, Д. К. Прейгер, С.1. Пирожков, В.М. Свшцицький, А.1. Сухоруков, В. А. Тимошенко, В.1. Терехов, В.М. Федосов, В.1. Франчук, В.К. Черняк, М.Г. Чумаченко та ш
ВидЫення невиршених ранше частин загальног проблеми. Загалом, питания про адекватнють системи НБ Украши реал1ям XXI ст. залишаеться невиршеним i в науково-теоретичному, i в практично-полiтичному аспектах. Причина - недосконалють традицшного соцiально-фiлософського розумiння безпеки з огляду на статику i динамiку змiн у суспiльствi i неналежну увагу до НБ з боку держави.
Хоча з iсторичного погляду 19 рошв для держави - незначний перюд, Украша двiчi формувала концептуальш засади НБ - у 1997 р. та 2003 р. Однак швидкоплиншсть подiй на мiжнароднiй ареш, а також докорiннi змiни у суспшьно-полггичному та економiчному життi всередиш Украшсько! держави призвели до переосмислення концептуальних пiдходiв у сферi надюнально! безпеки. 1нший чинник - певш
еволюцiйнi тенденцп, що спостерiгаються в розбудовi нацiональних систем безпеки шших кра!н.
Формулювання цтей статти Метою статп е розкрити сутнiсть розробки стратеги нащонально! безпеки, на основi аналiзу ситуацп в Украíнi запропонувати можливi сценари подальшого розвитку стратеги економiчноí безпеки держави.
Виклад основного матерiалу достдження. Термш «нащональна безпека» започаткували США. Його вперше офiцiйно було використано президентом США Теодором Рузвельтом. У своему посланш конгресу в 1934 рощ вш виправдовував захоплення зони майбутнього Панамського каналу iнтересами «нацiональноí безпеки США». У 1947 рощ конгресом США було прийнято закон «Про нащональну безпеку». Пiсля цього i в науковому планi проблема нацiональноí безпеки стала однiею iз стержневих у всiй системi соцюлопчних, полiтологiчних та економiчних досл1джень американських i зах1дноевропейських учених. Пiсля друго! свiтовоí вiйни США вирiшили максимально використати тогочасш можливостi свого впливу. Саме тодi американцi розробили концепцш НБ, а на И основi - доктрину державно1 безпеки. Закон США «Про нащональну безпеку» (1947 р.) зобов'язав ва державнi структури провадити цiлеспрямовану полiтику щодо военно-полгтичного протистояння з Радянським Союзом та державами Варшавського договору [5].
Маемо зауважити, що у краíнах Захiдноí Свропи змiна поглядiв на НБ як на дiяльнiсть, сфокусовану переважно на военнiй небезпецi, пов'язанiй з поняттям зовнiшнього ворога, сталася ще на початку 1970-х рошв. Каталiзатором була глобальна енергетична криза та активiзацiя дiяльностi свiтовоl спiльноти у сферi охорони навколишнього природного середовища. Сконцентрованим поняттям нацiональноl i глобальное' безпеки стало гасло «ефективна економжа плюс здорове природне середовище».
Осшльки життя держави i суспiльства розгортаеться в чаа i просторi в рiзних сферах, НБ е виключно багатопланове явище, яке передбачае полгтичш, военнi, економiчнi, соцiальнi, екологiчнi та iншi характеристики.
У Законi Украши «Про основи нацiональноí безпеки Украши» зазначаеться, що: «Нацюнальна безпека Украши - це захищенють життево важливих iнтересiв людини, громадянина, суспiльства i держави, за яко! забезпечуються сталий розвиток суспiльства, сучасне виявлення, запобииння i нейтралiзацiя реальних та потенцшних загроз нацiональним iнтересам» [1].
Створити i реалiзувати в сучасних умовах ефективну стратегiю безпеки, що забезпечуе захист суспшьства в1д рiзноманiтних загроз, без глибоко! науково! розробки фундаментальних
В1смик економ1ки транспорту 1 промисловосп № 29, 2010
проблем оргашзаци розвитку людського суспiльства, вивчення природи його штереав i суперечностей, механiзмiв !х виршення, рацiонального комплексного використання ресурсiв практично неможливо. Спроби емпiричного вирiшення сучасних проблем, багато з яких за змютом i масштабам не мають аналогiв в ютори, не дають бажаних результатiв, а iнколи навггь посилюють негативнi наслвдки.
Пояснюеться це, по-перше, тим, що всi види дiяльностi по забезпеченню безпеки сусшльства мають багатоплановий характер. Створення загально! теорп безпеки допускае тюну iнтеграцiю рiзноманiтних наук. Об'ективний процес диференщацп знань i вузька спецiалiзацiя практично перешкоджають формуванню визначення поняття безпеки. Вирiшити проблему можливо на шляхах використання системних засобiв дослiдження проблем забезпечення безпеки особи, сусшльства i держави.
По-друге, випадковiсть i невизначенiсть пронизують ва рiвнi оргашзаци матерiального свiту. Це приводить до неоднозначного воображения процеав, що ввдбуваються в свiдомостi людей, ^ отже, до невизначеностi i навiть iррацiональностi !х реакци на вплив навколишнього свiту. З урахуванням наявностi у кожного суб'екту сусшльства власно1 мети та iнтересiв (що далеко не завжди спiвпадають з штересами i метою iнших суб'екпв) !х активнi практичнi ди породжують численнi конфлiкти аж до збройних. Розробка загально! теорп нацюнально! та м1жнародно! безпеки не може здшснюватись на основi використаиия традицiйних пiдходiв до пiзнания i теоретичного узагальнення практично! дiяльностi людей, !х взаемовщносин м1ж собою i природою.
По-трете, органiзацiя соцiально! системи i 1! розвиток не пiдкоряються досить точним законам i закономiрностям, тому що умови i засоби забезпечення сощально! стабiльностi здебiльшого визначаються суб'ективними факторами i виступають прерогативою iндивiдуального i колективного iнтелекту. Дальший розвиток суспшьних формацiй важко передбачити i може здшснюватися за одних i тих же початкових умов рiзномаиiтними шляхами (в тому числ i тими, що приводять до загибелi). 1стотно обмежуються можливостi використання при виршенш фундаментальних проблем нацiонально! i м1жнародно! безпеки [1].
Основнi елементи мiжиародно! i НБ: полiтична, економiчна, военна, технолопчна, екологiчна, гуманiтарна та iншi сфери дiяльностi. Кожна з сфер мае певну специфiку, своерiднiсть. Разом з тим уа сфери перебувають у тiсному взаемозв'язку i взаемозалежносп.
Вiдповiдно до Указу Президента Укра!ни «Про Стратегiю нацiонально! безпеки Укра!ни» [3], стратепя визначае принципи, прюритетш цiлi,
завдаиия та мехаиiзми забезпечення життево важливих iнтересiв особи, сусшльства i держави ввд зовнiшнiх i внутрiшнiх загроз.
У стратегi! НБ Укра!ни для !! економiчно! складово! головну мету сформовано через критерш прийнятого рiвия забезпечення економiчно! безпеки, що е комплексним критерiем ввд конкурентоспроможиостi, сталого розвитку, високо! продуктивносп виробництва та зайнятостi населення, яш, в свою чергу, е результатом узагальнення сукупностей показник1в, що формуються на ввдповвдних рiвнях iерархi! «дерева цшей». Стратегiя окреслюе прiоритети та напрями дiяльностi держави у сферi нацiонально! безпеки. Головними для забезпечення прийнятого рiвня ЕБ е полшшення iнвестицiйного клiмату, iнновацiйну дiяльнiсть, реформування податково! системи та проведення земельно! реформи.
На погляд автора, компромюним визначенням ЕБ держави може бути визначення !! як загальнонацiонального комплексу заходiв, спрямованих на постiйний 1 стабшьний розвиток економiки держави, що включае механiзм протидi! внутршшм та зовшшшм загрозам [5].
ЕБ кра!ни мае досить складну внутрiшню структуру. Проведений нами аналiз дае змогу видiлити тaкi 1! елементи:
- економiчну незалежнiсть (можливiсть контролю держави за нацюнальними ресурсами; досягнення такого рiвня виробництва, ефективностi та якосп продукцi!, як1 б забезпечили !! конкурентоспроможнiсть 1 дозволили на рiвних брати участь у св1тов1й торпвл1, кооперацiйних зв'язках 1 обм1н1 науково-техшчними досягненнями);
- стаб1льн1сть 1 стшшсть нацюнально! економiки (захист власностi у вс1х !! формах, створення надiйних умов 1 гарантш для пвдприемницько! активносп, стримування факторiв, здатних дестаб1л1зувати ситуащю);
- здатн1стъ до саморозвитку 1 прогресу (створення сприятливого клiмату для швестицш та 1нновац1й, постiйна модершзац1я виробництва, п1двищення професiйного, освiтнього 1 загальнокультурного рiвня прац1вник1в тощо).
Вищезазначений аналiз дозволяе подiлити ЕБ держави на окрем1 взаемопов'язанi елементи, що дае можливють детального розгляду вс1х чинник1в, як1 впливають на економiчну безпеку. Основними структурними елементами ЕБ Укра!ни, на думку багатьох авторiв, е так1: сировинно-ресурсна безпека; енергетична безпека; фiнансова безпека; сощальна безпека; 1нновац1йно-технолог1чна безпека; продовольча безпека; зовн1шньоеконом1чна безпека. Значний вплив на функцiонування ЕБ мае 1! головна складова -фшансова безпека. Заходи 1з забезпечення фшансово! безпеки кра!ни мають передбачати вдосконалення фiнансово!, грошово-кредитно!, валютно!, банк1всько!, бюджетно!, податково!
В1сник економ1ки транспорту 1 промисловосп № 29, 2010
систем з метою забезпечення ефективного функцюнування економши, И структурно! збалансованосп та сттйкосп до негативних впливiв.
Загальний рiвень ВВП Укра!ни в 2009 роцi (якщо вiрити нашiй статистицi) до рiвня 1990 року досяг 62% i якщо рухатись £вропейськими мiрками розвитку, то рiвня 1990 року ми досягнемо в 2020 рощ( по 4% приросту ВВП в рк), а по ВВП, розрахованому по паритету кутвельно! спроможностi на кожну людину неведомо коли. Разом з тим, для того, щоб щдтримати сво! соцiальнi програми темпи зростання ВВП в Украш повиннi бути щонайменше 5% в рiк iз забезпеченням кожного вiдсотку росту 5-7 млрд. дол. швестицш, а це не менше 35-40 млрд. дол.. США на рк [7].
Системний аналiз тенденцiй i чинникiв розвитку дае пiдстави для висновку, що Укра!на нинi неспроможна забезпечити прискорений розвиток технологш i високотехнологiчних галузей, оскшьки параметри Г! шновацшно-технологiчного розвитку вже давно перебувають за межами граничних iнтервалiв. На жаль, протягом усього перюду iснування УкраГни як самостшно! держави спостерiгаеться нееквiвалентний зовнiшньоекономiчний обмiн, залежнiсть вiд багатьох зовшшшх чинник1в, виконання функцiГ постачальника природно! сировини i робочо! сили для ТНК та розвинутих кра!н, яш концентрують глобальний iнтелектуальний потенцiал. Економiчнi перетворення 1990-х рр., супроводжуванi рiзким падiнням рiвня виробництва i платоспроможносл на тлi високих темпiв шфляци, позначилися неухильним зниженням iнновацiйноi активносп промислових пвдприемств, що сьогоднi набуло незворотного характеру [7].
Кризу формування капталу, яку укра!нська економiка пережила впродовж 1991-1996 рр. i яка мала сво!м наслiдком скорочення обсягу валового нагромадження основного капiталу в 6,8 разу, так i не вдалося подолати в наступнi 1997-2008 рр. У 2008 р. обсяги валового нагромадження основного капталу становили лише 44,7% ввд його обсягу за 1990 р. Частка залучених та запозичених коштiв, у тому числ кредитiв банков, коштiв шоземних iнвесторiв та iнвестицiйних фондiв, у загальних обсягах капiталовкладень становила 23%. Частка кошпв iноземних iнвесторiв коливалася в дiапазонi вад 5,9% (2000 р.) до 3,3% (2008 р.) вад уах капiталовкладень [7].
Окреме питання стратегii ЕБ - це тшзащя економiки Украши в умовах фшансово-економiчноi кризи яка набула тотального характеру i окремими експертами та дослщниками !! обсяг оцшюеться в межах до 60% ВВП, i вiдповiдно вона становить на сучасному етапi реальну загрозу НБ держави. (Довщково: за оцiнками Свггового банку, Украша мае найбiльший неформальний сектор, який сягае
приблизно 50% офщшного ВВП (липень 2007р.), що значно ускладнюе <^агностування» економiки. Зпдно з розрахунками захвдних фахiвцiв, критичним для краши е щорiчний оби- у сферi тiньового сектора на рiвнi 15—35% ВВП. Якщо обк тiньового бiзнесу перевищуе 30% ВВП, а к1льк1сть працюючих на нього — 40% зайнятих, економiка втрачае керованiсть) [8].
Висновки. Таким чином, Укра!на давно опинилась в «економiчнiй ямЬ» пошуком виходу iз яко! мало хто займаеться, а якщо i займайтеся, то зовсiм неефективно. На наш погляд, можливi три сценари розвитку стратеги економiчноi безпеки держави. Перший, це нам тколи не вийти iз числа кра1н з вщсталою економiкою, що нам прогнозують мiжнароднi експерти. Другий сценарiй, УкраМ потрiбен «прорив» на базi швестицшно-шновацшно! моделi розвитку. I насамк1нець, третiй сценарш передбачае поеднання першого та другого варiантiв розвитку. Вiдповiдно новому президенту необхвдно чiтко визначитись: яку модель стратеги ЕБ, а вщповщно i розвитку обере Укра!на в наступи 10 рок1в.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Закон УкраТни «Про основи нацюнально! безпеки Украши» в1д 19.06.2003 №2 964-1У // Вiдомостi Верховно! Ради (ВВР). - 2003. - № 39. - С. 351.
2. Постанова Верховно! Ради Укра!ни «Про Концепцш (основи державно! политики) нацюнально! безпеки Украши» ввд 18.07.1995 № 532-95-п // Ввдомосп Верховно! ради Укра!ни. - № 10. - 1997. - С. 149-157.
3. Указ Президента Украши «Про Стратепю Нацюнально! безпеки Украши» № 105/2007 ввд 12.02.2007р // Стратегiчна панорама. -№ 1. - 2007. - С.5-12.
4. Галузевий стандарт вищо! освiти Укра!ни за спещальнютю специфiчних категорiй 8.000015 «Управлiння фшансово - економiчною безпекою», квалiфiкацii 2414.2 «Професюнал з фiнансово - економiчноi безпеки» (Складовi частини Галузевого стандарту: ОКХ, ОПП) затверджений наказом МОН Укра!ни вiд 20.06.2008 р. № 571.
5. Кириченко О. А., Сщак В. С., Лаптев С.М. та шш^ Проблеми управлшня економiчною безпекою суб'ектiв господарювання. Монограф1я. К.: УЕП «Крок^>, 2008. - 401 с.
6. Ковальчук Т. Т. Економiчна безпека i полiтика: iз досвщу професiйного аналiтика: збiрник / Т.Т. Ковальчук. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2004. - 638 с.
7. Ковальчук Т.Т., Черняк В.К., Шевчук В.Я. Актуалггети политики розвитку / Т.Т. Ковальчук, В.К. Черняк, В.Я., Шевчук. - К.: Знання, 2009. - 326 с.
8. Ковальчук А.Т. Фшансове право:
Вкник економши транспорту 1 промисловосп № 29, 2010
проблеми розвитку та застосування [Текст] : [монографш] / А.Т. Ковальчук, А.В. Матiос; за заг. Ред. Л.К. Вороново!; Кшвський ун-т ринкових вщносин. - К.: Парламентське видавництво, 2010.
- 480 с.
9. Крутов В.В. Становления та розвиток недержавно! системи безпеки тдприемництва в УкраЫ.-К:»Фешкс», 2008. - 406 с.
Аннотация. В статье раскрыта суть разработки стратегии национальной безопасности и ее составляющей - экономической безопасности государства Украины, уровень которой особенно обострился в условиях мирового финансового кризиса и определен, в первую очередь, такими факторами как высокий уровень внешнего долга, обострение финансового и ипотечного кризиса, дисбаланс и нестабильность инвестиционной активности и экономической свободы, отток капитала. Предложены сценарии развития экономической модели Украины как важной составляющей стратегии экономической безопасности.
Ключевые слова: национальная безопасность Украины; экономическая безопасность Украины.
Summary. In the article essence of development of strategy of national safety and its constituent of economic security of the state of Ukraine is exposed the level of which was especially sharpened in the conditions of world financial crisis and predefined, in the first turn, by such factors, as a high level of external debt, sharpening of financial and mortgage crises, disbalance and instability of investment activity and economic freedom, outflow of capital. The scenarios of development of economic model of Ukraine are offered, as important component strategy of economic security.
Key words: the economic safety of Ukraine the national safety of Ukraine.
Експерт редакцшнЫ колегП к.е.н., доцент УкрДАЗТ Полякова О.М.
УДК 336.225.61
ОСОБЛИВОСТ1 ВПЛИВУ ОПОДАТКУВАННЯ НА ПОКАЗНИКИ
ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ
Зима О. Г., к.е.н., доцент, Зима О. Г., к.е.н., доцент (ХНЕУ)
У статтi розглядаються можливостi збшьшення заробтно'1' плати працiвникiв, як одного з показниюв економiчноi безпеки, на основi податкових iнструментiв, зокрема, шляхом зменшення суми загального мiсячного оподатковуваного доходу у виглядi заробiтноi платнi на величину податковоi соцiальноi пшьги при обчисленш податку з доходiв ф1зичних о^б. Показано ефект вiд застосування податково'1' соцiальноi пшьги до заробтно'1' плати.
Ключовi слова: економiчна безпека, оподаткування, показники
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями. У
Закон Укра!ни «Про основи нацюнально! безпеки Украши» [1], визначаються нацюнальт штереси як «життево важливi матерiальнi, штелектуальш i духовт цшносп укра!нського народу як но^ суверештету i единого джерела влади в УкраМ, визначальт потреби сустльства i держави,
реалiзацiя яких гарантуе державний суверенитет Укра!ни та !! прогресивний розвиток».
Стан економши держави, при якому забезпечуеться досить високий i стшкий економiчний зрют; задовольняються необхщт потреби громадян; здшснюеться контроль держави за рухом i використанням нащональних ресурав; захищаються економiчнi штереси кра!ни на
© Зима О.Г., Зима О.Г.
BiciiiiK економши транспорту i промисловосп № 29, 2010
