CC BY
8
10. Цивтьний кодекс Украши вiд 16.01.2003 р. № 435-IV. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15
REFERENCES
Dmytryshyn, V. S. "Dohovir komertsiinoi kontsesii ta dohovir franchaizynhu. Spivvidnoshennia poniat ta pravova pryroda" [The contract of the commercial concession and franchise agreement. The relationship between the concepts and the legal nature]. Cha-sopysKyivskoho universytetuprava, no. 3 (2010): 199-202.
"Franchayzing - schitayem tsifry i... dengi" [Franchising -believe numbers and... money]. http://www.napyc.com/fr7/
[Legal Act of Ukraine] (1999). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/z0893-99
Levchenko, Yu. G. "Problemy i perspektivy razvitiya fran-chayzinga kak novoy formy organizatsii biznesa v Ukraine" [Problems and prospects of franchising as a new form of business organization in Ukraine]. Molodoy uchenyy, no. 8 (2013): 211-215.
[Legal Act of Ukraine] (1993). http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/3792-12
[Legal Act of Ukraine] (2003). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/436-15
[Legal Act of Ukraine] (2003). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/435-15
Ofitsiinyi sait Asotsiatsii franchaizynhu v Ukraini. http://fran-chising.org.ua/
Ofitsiinyi sait Franchise Group. http://franchisegroup.com.ua Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky. http://www. ukrstat.gov.ua
УДК 336.7:336.027
ЧИННИКИ РОЗМ1ЩЕННЯ Ф1НАНС0ВИХ РЕСУРС1В Ф1НАНСОВИМИ ПОСЕРЕДНИКАМИ
В ЕК0Н0М1Ц1УКРА1НИ
© 2017
КОВЕРН1НСЬКА Ю. В.
УДК 336.7:336.027
Коверншська Ю. В. Чинники розмiщення фiнансових pecypciB фiнансовими посередниками в економiцi Украши
У статт'1 розкрито суттсть чинниюв, яш визначаються як явища чи процеси, у результатi дПяких в'дбуваеться змна юльюсних та/або яюсних параметра розмщення ф'шансових ресурав фнансовими посередниками в економц Украни. Анал'в наШпьш розповсюджених тдход/в до класи-ф/кацПчинниюв, якi впливають на р'вн'! аспекти д'тльностi ф'шансових посередниюв, дозволив видлити авторський nidrid щодо систематизаци чинниюв розмщення фнансовихресурав фнансовими посередниками. Визначено двiгрупи ключових чинниюв та встановлено зв'язки м/ж ними. За джерелом походження вид'шено зовшшт та внутр'шш. За змстом до зовтштх включено економiчнi, правов'>, полтичт, соцiально-демографiчнi, а до внутр'штх-фнансова база, кредитна та iнвестицiйна полтика посередника. Анал'в чинниюв, особливостей ¡хдПта нашдшв впливупоказав, що вони мають здаттсть стимулювати, стримувати, спрямовувати розмщення ф'тансових ресурав фнансовими посередниками в економщ^ Ключов'! слова: фшансов'! посередники, чинники, вплив, розмщення, фшансов'! ресурси, банки, кредитування, iнвестицi¡. Табл.: 1. Шл.: 13.
Коверннська Юл'т BiKmopiBHa - кандидат економчних наук, старший викладач кафедри фшансових ринюв, Ушверситет державноi фiскальноi служби Укра/ни (вул. Ушверситетська, 31,1рпнь, Ки/вська область, 08201, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 336.7:336.027 Ковернинская Ю. В. Факторы размещения финансовых ресурсов финансовыми посредниками в экономике Украины
В статье раскрыта сущность факторов, которые определяются как явления или процессы, в результате действия которых происходит изменение количественных и/или качественных параметров размещения финансовых ресурсов финансовыми посредниками в экономике Украины. Анализ наиболее распространенных подходов к классификации факторов, влияющих на различные аспекты деятельности финансовых посредников, позволил выделить авторский подход к систематизации факторов размещения финансовых ресурсов финансовыми посредниками. Определены две группы ключевых факторов и установлена связь между ними. По источнику происхождения выделены внешние и внутренние. По содержанию к внешним относятся экономические, правовые, политические, социально-демографические, а к внутренним - финансовая база, кредитная и инвестиционная политика посредника. Анализ факторов, особенностей их действия и последствий влияния показал, что они обладают способностью стимулировать, сдерживать, направлять размещения финансовых ресурсов финансовыми посредниками в экономике. Ключевые слова: финансовые посредники, факторы, влияние, размещение, финансовые ресурсы, банки, кредитование, инвестиции. Табл.: 1. Библ.: 13.
Ковернинская Юлия Викторовна - кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры финансовых рынков, Университет государственной фискальной службы Украины (ул. Университетская, 31, Ирпень, Киевская область, 08201, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 336.7:336.027 Koverninska Yu. V. The Factors for Placement of Financial Resources by Financial Intermediaries in the Ukrainian Economy
The article discloses the essence of factors that are defined as phenomena or processes that result in changes in the quantity and/or quality parameters of financial resources placed by financial intermediaries in Ukraine's economy. An analysis of the most common approaches to classifying the factors influencing on various aspects of activity by financial intermediaries has led to allocation of an authorized approach to the systematization of factors for placement of financial resources by financial intermediaries. Two groups of key factors have been defined and their relationship has been determined. According to the source of their origin, the external ones and the internal ones have been allocated. According to the contents, the external group includes the economic, legal, political, and socio-demographic factors, the internal group includes financial basis, credit and investment policy of intermediary. An analysis of the factors, their effects, and the impact of influence has shown that they have the ability to stimulate, deter, channel the placement of financial resources by financial intermediaries in the economy. Keywords: financial intermediaries, factors, influence, placement, financial resources, banks, credit, investment. Tbl.: 1. Bibl.: 13.
Koverninska Yuliia V. - PhD (Economics), Senior Lecturer of the Department of Financial Markets, The University of the State Fiscal Service of Ukraine (31 Universytetska Str., Irpin, Kyiv region, 08201, Ukraine) E-mail: [email protected]
Перед фшансовими посередниками постае склад-ний вибiр щодо напрямiв розмiщення акуму-льованих фiнансових ресурсiв. Вiд такого ви-бору залежить не лише досягнення поставлених цГлей самими фшансовими посередниками (максимiзацiя прибутку, мiнiмiзацiя ризиюв тощо), але й рiвень роз-витку економiки в цглому. ВнаслГдок нерацiонального розмiщення фiнансових ресурсiв через фшансових по-середникiв потенцiал '1х участi в економiчному розвитку краши буде реалiзовано неповною мiрою. Прийняття рiшень фiнансовими посередниками щодо розмщення фiнансових ресурсiв в економiцi вГдбуваеться в умовах впливу велико! юлькосп чинникiв рiзного характеру, сили дГ1 та спрямованостi, що робить актуальним '1х по-глиблене дослiдження.
Рiзнi аспекти дiяльностi фiнансових посередникiв та впливу на них сукупносй чинниюв дослiджувалися вiтчизняними та зарубiжними науковцями. В. Зимовець [2] та В. Корнеев [6] дослГджують особливост функцю-нування фiнансових посередникiв та '1х роль в економГ-цi. Фактори впливу на ефектившсть розвитку фшансо-вого сектора представлено в роботах М. Корнеева [7]. О. Сергеева структуризувала чинники, що впливають на динамiчнiсть грошових потокiв банку [9]. Фактори, що впливають на формування депозитних ресурсГв банку, вивчае А. Шелюк [12]. Однак питання узагальнення та аналiзу чинникiв, якi впливають на прийняття ршень фiнансовими посередниками щодо розмщення фшансових ресурсГв в економщ Укра'ни, потребуе подаль-ших системних дослiджень.
Метою стати е аналiз чинникiв, що впливають на прийняття ршень фшансовими посередниками щодо розмщення фшансових ресурсГв в економщЬ
Розумшня сутностi прийняття ршення щодо роз-мiщення фiнансових ресурсГв фiнансовими посередниками цГлком узгоджуеться з представленим Г. Саймоном загальним поняттям «прийняття ршення» для усГх суб'екйв господарювання, що визначено як «пошук шформаци, пошук та знаходження альтернатив i вибiр кращо'1 альтернативи» [13]. Спираючись на дане визна-чення, зазначимо, що фiнансовi посередники постiйно розглядають доступнi варiанти для розмiщення ресур-сiв у межах дшчого законодавства та з можливих варГ-антiв обирають найкращий, керуючись при цьому рГзно-маштними критерiями вiдбору. КритерГ! вiдбору кращо'1 альтернативи для розмщення можуть вГдрГзнятися залежно вiд першочергових цглей, яю ставить перед собою той чи шший рiзновид фiнансового посередни-ка. ДекГлька прикладiв цглей фiнансових посередниюв: максимiзацiя прибуткiв незалежно вiд високого ступе-ня ризику - венчурш фонди; максимiзацiя прибуткiв за умови помiрного ризику - страховi компанГ', банки; досягнення соцiального ефекту - недержавш пенсiйнi фонди тощо. ОкрГм внутршнГх цглей, якi впливають на те, куди саме будуть в юнцевому результат розмiщенi фiнансовi ресурси, е велика кiлькiсть й шших чинникiв.
З метою поглибленого розумшня сутносй чинни-кiв розмiщення фшансових ресурсш фiнансовими посередниками в економщ доцкьно розглянути поняття «чинник» i «вплив». Чинник являе собою «умову, рушГй-ну силу, причину будь-якого процесу, що визначае його
характер або одну з основних рис» [10]. В узагальненому виглядi поняття «вплив» у тлумачних словниках поясню-ють як «здатшсть вносити певнi змГни, втручатися в роз-виток чогось, у хГд подiй; д1яти певним чином на щось» [11, с. 164]. Виходячи з розумiння даних термшв, пiд чин-никами розмiщення фшансових ресурсш фшансовими посередниками в економГщ пропонуемо розушти явища чи процеси, у результат дГ1 яких вГдбуваеться змiна ккь-кiсних та/або яюсних параметрГв розмiщення фiнансових ресурсiв фшансовими посередниками в економщЬ
У процей огляду наукових праць було встановле-но, що вченi переважно розглядають вплив чинниюв на: дшльшсть групи посередниюв або окремого посередни-ка; окремих аспектiв д1яльносй групи посередниюв або окремого посередника.
ОскГльки найбГльша частка в структур фшансо-вого посередництва належить банкам, то бГль-шГсть авторiв розглядають чинники, якГ впливають на банювський сегмент фшансово'1 системи або ж на окремi аспекти його функцюнування. О. Сергеева узагальнила чинники впливу на д1яльшсть банку за такими видами ознак, як: «мксце виникнення (зовншш та внутршш); масштаб впливу на досягнення цглей дГяльностГ банку (основш й другоряднГ), структура (простГ та складш), тривалГсть впливу (постГйнГ, тимчасовГ та форс-мажорнГ); можливГсть впливу (мегарГвень, що не контр-олюеться державою; макрорГвень, що не контролюеться банком, але контролюеться державою; мжрорГвень, що контролюеться банком); напрям впливу (позитивш та негативш); змГст (полпичш, правовГ, економГчнГ, сощ-альнГ, технолопчш, ГнформацГйнГ, органГзацГйнГ тощо); масштаб впливу (загальш, специфГчнГ та ГндивГдуальнГ); можливГсть виникнення (реальш й потенцГйнГ) тощо» [9]. Своею чергою, Р. Лавров у сво'1х працях наводить класифжащю факторГв, якГ впливають на формування депозитних ресурсГв банкГв, видГляючи при цьому най-бГльш важливу ознаку, а саме - за джерелами походжен-ня. За щею ознакою автор подГляе чинники на внутршш та зовншш [8]. Даш автори охарактеризували вплив чинниюв у цглому на д1яльшсть окремо'1 групи фшансових посередниюв (банюв) та окремий аспект '1х дГяльностГ (депозитну д1яльшсть). Зауважимо, що вищепере-раховаш чинники здГйснюють значимий вплив не лише на д1яльшсть банкГв, але й на д1яльшсть усгх фшансових посередниюв. Проте потребуе подальшого дослГдження такий аспект, як вплив чинниюв не лише в цглому на дГяльнГсть фшансових посередниюв, а й на розмщення ними фшансових ресурсГв в економщ. Хоча сам перелж чинниюв в обох випадках майже збГгаеться, проте все ж суттево вГдрГзняеться наслГдками впливу.
БГльшксть авторГв одностайнГ в тому, що найбГльш важливим е подГл на зовншш та внутршш чинники. Чинники внутршнього середовища знаходяться шд по-стГйним впливом чинникГв зовнГшнього середовища, яке динамГчно змГнюеться [7].
У табл. 1 згрупуемо чинники розмщення фшансових ресурсГв фшансовими посередниками в економщ за критерГем джерел походження у двГ групи: зовншш та внутршш.
Таблиця 1
Чинники впливу на розмщення фшансових ресурсiв фiнансовими посередниками в економiцi
Чинники за джерелами походження Чинники за змктом Характеристика чинникiв
Зовншш ЕкономнчнЬ фаза економiчного циклу; практика регулювання економГчних процесiв Фаза розвитку економки вiдобража£ться в показниках розмнру та динамiки ВВП, сальдо пла^жного балансу, курсу нацюнально''' валюти, рiвня iнфляцií та державного боргу тощо
Напрями проведення грошово-кредитно''', фккально''', швести-цмно''' полiтики тощо
Правовi Ступiнь правово''' захищеностi кредиторiв/iнвесторiв та пози-чальниш/емгген^в, узгодженiсть та мiнливiсть законодавства тощо
Полiтичнi Рiвень полiтичноí стабiльностi, узгодженостi дiй влади, протек-цiонiзму, корупцй', умови мiждержавних угод тощо
Соцiально-демографiчнi Рiвень фiнансово-економiчноí грамотносп населення, демо-графiчна структура сусптьства та динамiка кiлькостi населення
Внутршы Фiнансова база Обсяг i динамiка власних, запозичених i залучених ресурсiв
Кредитна та Ывестицшна полiтика Типи проведення швестицшно''' полiтики, особливостi проведення кредитно'' полiтики
Джерело: авторська розробка.
Вважаемо, що з метою поглибленого аналГзу чин-никГв доцГльно всерединГ цих двох груп здГйснити '1х розподГл за змГстом.
ПГд впливом такого економГчного чинника, як фаза економГчного циклу, вГдбуваеться змГна попиту на послуги фшансових посередниюв, що в результат впливае на обсяги надходжень та розмщен-ня ресурсГв. У перюди економГчних пГдйомГв обсяги за-ощаджень населення зростають, вГдповГдно, виникае не-обхГднГсть щодо '1х ефективного швестування. У даному випадку саме фшансовГ посередники здатнГ задоволь-нити потреби населення у збереженш та примноженш заощаджень шляхом укладання депозитних Г пенсГйних контрактГв, оформлення страхових полГсГв, продажу ш-вестицГйних сертифжатв тощо. Таким чином, ресурси набувають оргашзовано! форми. ОрганГзованГ заоща-дження мобшзуються та розмГщуються банкГвською системою або небанювськими фГнансово-кредитними установами. Неоргашзоваш заощадження зберГгаються безпосередньо в населення готГвкою в нацГональнГй та шоземнш валютах [1, с. 229].
У цей самий перюд вГдбуваеться нарощення обся-гГв кредитування пГдприемств, адже фази пожвавлення та зростання в економщ супроводжуються Г вГдповГдни-ми позитивними змшами в дшльност пГдприемств, що приводить до необхГдностГ залучення додаткових ресурсГв для розширення виробництва. Тобто, в таю перюди зростае попит на послуги фшансових посередниюв.
У перюди спаду, рецесГ! чи депресГ! обсяги залуче-них ресурсГв фГнансовими посередниками скорочують-ся, що вГдповГдним чином впливае Г на обсяги розмщен-ня фшансових ресурсГв. Адже в щ перГоди населення турбуе перш за все задоволення споживчих потреб, а пГдприемства не мають таких показниюв рентабельнос-тГ, якГ б дозволяли '1м покривати вГдсотки за отримани-ми кредитами.
Також пГд впливом змши фаз економГчного циклу змшюються й особливостГ проведення кредитно-швестицшно! полГтики фГнансовими посередниками, осккьки в ргзш фази вГдбуваеться коливання рГвня до-хГдностГ фГнансових шструментгв, звуження або ж розширення перелжу доступних фшансових шструментгв тощо. Це приводить до необхГдностГ коригування посередниками напрямГв розмГщення акумульованих фшансових ресурсГв, виходячи з реалгй функцюнування економгки на вГдповГдний момент. Для прикладу - до 2008 р. частка активгв страхових компангй, розмщених на банкгвських вкладах, коливалася в межах 30-50%, тодГ як у перюд бан-кшсько! кризи 2008 р. та одразу шсля не! не перевищувала 25% [4]. Таким чином, у перюд кризи та шсля не! швести-цгйна полггика страхових компанГй не залишалася незмгн-ною, а коливалася залежно вГд змгни фази циклу.
Не менш значимий вплив чинить практика регу-лювання економГчних процесГв. З метою регулювання економГчних процесГв держава використовуе рГзнома-штний ГнструментарГй, який може як прямо, так Г опосе-редковано впливати на дшльшсть фГнансових посередниюв. Зокрема, держава в особГ уповноважених органГв визначае на законодавчому рГвш види фГнансових ш-струментГв, дозволен для розмГщення активГв посеред-никами, встановлюе максимально допустиму частку придбання рГзних видГв активГв, змГнюе рГвень ставок рефГнансування банкГв НацГональним банком Укра!-ни (далГ - НБУ) та норми обов'язкового резервування, змшюе оподаткування дшльност рГзних видГв фГнансових посередниюв тощо. Таким чином, проводячи свою полГтику (фюкальну, швестицшну, грошово-кредитну тощо), держава може стимулювати або ж стримувати рух фГнансових ресурсГв через фГнансових посередниюв за рГзними напрямками.
Вище зазначалося, що основними фГнансовими посередниками за обсягами сформованих Г розмщених активГв е банки. Тому для прикладу коротко проаналГзу-
емо, як грошово-кредитна полiтика НБУ впливае на розмщення фiнансових ресурав банками. Одним з шстру-менпв, використання якого може впливати на змшу об-сягiв банкшських ресурйв, доступних для розмiщення в економщ, е коригування норми обов'язкового резерву-вання. Чим вища така норма, тим менше вкьних ресурсiв у банювських установ для кредитування п1дприемств та населення. Наступним iнструментом е операци з цшни-ми паперами на вцкритому ринку. Так, активний продаж облiгацiй внутршньо! державно! позики та розмщення депозитних сертифiкатiв може сприяти переспрямуван-ню вкьних ресурйв банкiвських установ з кредитного ринку та ринку комерцшних цшних паперiв на ринок державних цiнних паперiв (на фiнансування державного боргу). Опосередкований вплив на розмщення фшансо-вих ресурсiв банками може також здшснювати регулю-вання облжово! ставки. Зростання значення облково! ставки призводить до скорочення масштабiв рефшансу-вання банкш за рахунок збкьшення вартостi залучення ресурсiв, що в перiоди криз ускладнюе функцiонування банкiвського сегмента. Також дискусшним е питання щодо використання ставок рефшансування лише для тдтримки короткостроково'1 лiквiдностi банкiв.
Отже, через вцповцний iнструментарiй проведен-ня грошово-кредитно'1, фккально!, швестицшно! полiти-ки держава може стимулювати кредитування тих секто-рiв економжи та видiв економiчно! дiяльностi, яю мають значний потенцiал щодо участ в зростаннi економки.
Наступними групами чинниюв е полiтичнi та пра-вовi. Вони тiсно взаемопов'язанi з економiчними чинниками та мiж собою. Вц рiвня правово! за-хищеност як iнвестора, так i позичальника та полиично! стабiльностi залежатиме рiвень ризикованостi операцiй щодо розмiщення фшансових ресурсiв фшансовими посередниками та показники участi домогосподарств та п1дприемств у дшльност фiнансових посередникiв. Чим вищ ризики втрати iнвестованих коштш внаслцок правово! незахищеностi, тим менше бажаючих вкладати сво! ресурси. З шшого боку, внаслiдок виникнення ко-рупцшних ризикiв, якi належать до полггичних чинникiв, вартiсть послуг фiнансових посередниюв може зростати або взагалi !х кiлькiсть скорочуватися i т. д.
Часто недооцшюеться така група чинниюв, як соцiально-демографiчнi. Проте саме в1д них залежить рiвень залучення населення до участ в дiяльностi фь нансових посередникiв та, вiдповiдно, обсяги акумульо-ваних i розмiщених ресурйв. Одним з таких чинникiв е вкова структура населення. Рiзнi вiковi групи населення займають рiзну позицiю в iнвестицiйних процесах. Наприклад, станом на 31.12.2016 р. переважну бкьшкть учасникiв недержавних пенсiйних фондiв (62,5%) стано-вили особи вком вiд 25 до 50 роив, натомкть частка учасникiв НПФ вково! групи старше 60 рокiв становила 8,7% та до 25 роив - 2,1% [3].
1ншим прикладом соцiально-демографiчного чин-ника е фшансова грамотнiсть. Фiнансова грамотнiсть -це сукупшсть свiтоглядних позицiй (установок), знань i навикiв громадян щодо ефективного управлшня особис-тими фiнансами та здатшсть компетентно застосовува-
ти !х у процесi прийняття фiнансових ршень [5]. Таким чином, низький рiвень фшансово! грамотностi може сприяти неповнш реалiзацi! iнвестицiйного потенцiалу населення, формуванню неорганiзованих заощаджень. Це негативно вплине на формування та розмiщення ресурсно! бази фшансовими посередниками.
Серед внутршнк чинникiв найбкьший вплив на прийняття ршення фiнансовими посередниками щодо розмщення фшансових ресурйв здiйснюе наявний !х обсяг, тобто фiнансова база. Бiльшi обсяги фiнансових ресурсiв дають можливiсть фiнансовим посередникам розширювати свою швестицшну дiяльнiсть та обирати бкьш якiснi фiнансовi iнструменти для швестування.
Кожен вид фiнансових посередникiв мае сво! осо-бливостi проведення швестицшно! та кредитно! поль тики. Наприклад, швестицшний портфель може бути агресивним, помiркованим або консервативним. Такi фiнансовi iнституцi!, як недержавнi пенсiйнi фонди, прагнуть, перш за все, захистити акумульоваш кошти, а отримання прибутку для них е способом, щоб зберегти ресурси вц шфляцшних процейв в економiцi, що й зу-мовлюе вибiр ними часто консервативно! швестицшно! полижи. Натомiсть венчурнi фонди займають, як правило, агресивну позицш на швестицшному ринку. Цей чинник визначае прюритетшсть орiентирiв фшансових посередниюв щодо розмщення фшансових ресурйв (максимiзацiя отримання прибутку; мiнiмiзацiя ризиюв; збереження вкладень i т. д.), напрями, тривалкть та ш-струменти розмщення фшансових ресурйв
ВИСНОВКИ
Фiнансовi посередники, як i будь-якi економiчнi суб'екти, функцiонують в межах економiчноl системи, а отже, постiйно перебувають п1д впливом рiзноманiтних чинникiв, яю задають напрямок руху фiнансових ресур-сiв вiд посередникiв до шших економiчних елементiв.
Чинники, в контекст нашого дослiдження, пред-ставляють собою явища чи процеси, у результат да яких вiдбуваеться змiна ккьюсних та/або якiсних параметрiв розмiщення фшансових ресурйв фiнансовими посередниками в економщЬ
Серед широкого спектра чинниюв, яю стають ви-значальними шд час прийняття рiшення фiнансовими посередниками щодо розмщення ними сформовано! ресурсно! бази, було визначено двi групи чинниюв за рiзними критершми. За джерелом походження - зо-вншш та внутрiшнi. За змiстом до зовншнк вiднесено: економiчнi, правовi, полпичш, соцiально-демографiчнi, а до внутршнш фшансову базу, кредитну та швестицш-ну полижу посередника.
Аналiз чинникiв та наслцюв !х впливу на розмщення фшансових ресурсш фiнансовими посередниками показав, що змша дп цих чинникiв може стимулювати або ж стримувати рух фiнансових ресурав через фшансових посередникш, що, своею чергою, позитивно або негативно впливатиме як на дшльшсть самих фшансових посередникш, так i на розвиток економки в цкому. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Доходи та заощадження в перехщнш економщ Укра-ши/за ред. С. Панчишина та М. Савлука. Львiв: ЛНУ ím. 1вана Франка, 2003. 406 с.
2. Зимовець В. В. Акумуля^я фшансових ресурав та економiчний розвиток: монографiя. Кшв: 1нститут економiки НАН УкраГни, 2003. 314 с.
3. 1нформацп про стан i розвиток недержавного пенсшно-го забезпечення УкраТни // Офщмний сайт Нацiональноï комiсiï, що здшснюв державне регулювання у сферi ринш фiнансових послуг. URL: http://nfp.gov.ua/content/stan-i-rozvitok-npz.html
4. 1нформа^я про стан i розвиток страхового ринку Украши // Офщшний сайт Нацiональноï комiсiï, що здшснюв державне регулювання у сферi ринш фшансових послуг. URL: http://nfp.gov.ua/content/informaciya-pro-stan-i-rozvitok.html
5. Юзима Т. О. Фiнансова грамотшсть населення: зарубiж-ний досвiд i вггчизняы реалГТ. ВсникТНЕУ. 2012. № 2. С. 64-71.
6. Корнеев В. В. Фiнансовi посередники як шститути роз-витку: монографiя. КиТв: Основа, 2007. 192 с.
7. Корнеев М. В. Фактори впливу на ефективысть розвит-ку фшансового сектора. Б'анес 1нформ. 2013. № 12. С. 292-296.
8. Лавров Р. В. Депозитна полпша банку в сучасних умо-вах. Науковий всникЧД1ЕУ. 2010. № 4 (8). С. 182-187.
9. Сергеева О. С. Структуриза^я чинниш, що вплива-ють на динамiчнiсть грошових потокiв банку. Науковий всник Херсонського державного унверситету. Сер.: Економiчнi науки. 2014. Вип. 7 (5). С. 75-77.
10. Словник укра'ТнськоТ мови: в 11 томах. Том 11. КиТв, 1980. С. 326.
11. Сучасний тлумачний словник укра'ТнськоТ мови: 100 тис. шв/за заг. ред. В. В. Дубчинського. Харш: Школа, 2009. 1008 с.
12. Шелюк А. А. Науково-методичш засади формування системи депозитного менеджменту банку: дис. ... канд. екон. наук: 08.00.08. Суми, 2016. 235 с.
13. Simon H. A. The new science of management decision. N. Y.: Harper and Row Publishers, 1960. 50 p.
REFERENCES
Dokhody ta zaoshchadzhennia v perekhidnii ekonomitsi Ukrainy [Income and savings in a transition economy of Ukraine]. Lviv: LNU im. Ivana Franka, 2003.
"Informatsiia pro stan i rozvytok nederzhavnoho pensiinoho zabezpechennia Ukrainy" [Information about the state and development of non-state pension provision of Ukraine]. Ofitsiinyi sait Natsionalnoi komisii, shcho zdiisniuie derzhavne rehuliuvannia u sferi rynkiv finansovykh posluh. http://nfp.gov.ua/content/stan-i-rozvitok-npz.html
"Informatsiia pro stan i rozvytok strakhovoho rynku Ukrainy" [Information on the status and development of the insurance market of Ukraine]. Ofitsiinyi sait Natsionalnoi komisii, shcho zdiisniuie derzhavne rehuliuvannia u sferi rynkiv finansovykh posluh. http:// nfp.gov.ua/content/informaciya-pro-stan-i-rozvitok.html
Kizyma, T. O. "Finansova hramotnist naselennia: zarubizhnyi dosvid i vitchyzniani realii" [Financial literacy: international experience and domestic realities]. Visnyk TNEU, no. 2 (2012): 64-71.
Kornieiev, V. V. Finansovi poserednyky yak instytuty rozvytku [Financial intermediaries as development institutions]. Kyiv: Os-nova, 2007.
Kornieiev, M. V. "Faktory vplyvu na efektyvnist rozvytku fin-ansovoho sektora" [Factors of influence on efficiency of financial sector development]. Biznes Inform, no. 12 (2013): 292-296.
Lavrov, R. V. "Depozytna polityka banku v suchasnykh umo-vakh" [Deposit policy of the Bank in modern conditions]. Naukovyi visnykChDIEU, no. 4 (8) (2010): 182-187.
Serhieieva, O. S. "Strukturyzatsiia chynnykiv, shcho vplyvaiut na dynamichnist hroshovykh potokiv banku" [Structuring of the factors influencing the dynamics of cash flows of the Bank]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Ser.: Ekono-michni nauky, no. 7 (5) (2014): 75-77.
Slovnyk ukrainskoi movy [Dictionary of the Ukrainian language]. Vol. 11. Kyiv, 1980.
Suchasnyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy [Modern dictionary of the Ukrainian language]. Kharkiv: Shkola, 2009.
Sheliuk, A. A. "Naukovo-metodychni zasady formuvannia systemy depozytnoho menedzhmentu banku" [Scientific-methodical bases of formation of system of Deposit management Bank]. Dys. ... kand. ekon. nauk: 08.00.08, 2016.
Simon, H. A. The new science of management decision. New York: Harper and Row Publishers, 1960.
Zymovets, V. V. Akumuliatsiia finansovykh resursiv ta eko-nomichnyi rozvytok [The accumulation of financial resources and economic development]. Kyiv: Instytut ekonomiky NAN Ukrainy, 2003.
Б1ЗНЕС1НФОРМ № 5 '2017
www.business-inform.net
