CC BY
25
Орипнальш AOOAÏAKeHHq
Original Researches
УДК 616.993.1-036.22-092-08-053.2 DOI: 1022141/2312-413x5.3.2017.109857
Сорокман Т.В.1, Сокольник С.В.1, Перкас 1.2, Молдован П.М.1, ПопелюкН.О.1
1 Вищий державний заклад Укра1ни «Буковинський державний медичний ун1верситет», м. Черн1вц1, Украна
2 Укра!нсько-н1мецька лабораторя «Буюнтермед», м. Черн1вц1, Укра!на
Частота, предиктори та критерп дiагностики лямблюзу в д^еи
For cite: Aktual'naya Infektologiya. 2017;5:140-5. doi: 10.22141/2312-413x.5.3.2017.109857
Резюме. Актуальшсть. Поширетсть лямблюзу серед дтей становить 355 eunadKie на 100 тис. дитя-чого населення, при цьому 80 % eunadKie твази припадав на дтей, молодших 14poKie. Актуальтсть ви-cokoïnoшupенoстi протозойно'1 патологп у дтей зумовлена тим, що ïïпрояви часто маскуються тдрзт naтoлoгiчнi стани. Мета. Вивчення частоти, npедuктopiв i критерив дiaгнoстuкu лямблюзу в дтей. Матергали та методи. Дизайн до^дження — контрольоване рандом1зоване. У до^дження включенi дти, хвopi на лямблюз (n = 55), вжом вiд 3 до 17ротв. Трупа nopiвняння становила 30 практично здорових дтей. Обстеження хворих i нaбip мaтеpiaлу проводили на 6uji полжлтчного та гaстpoентеpoлoгiчнoгo вiддiлень КМУ«Чертвецька обласна дитяча miтчна лжарня» впродовж 2014—2016ротв. Лабораторт та тструментальт до^дження проводилися в укра1нсько-тмецькт лабораторп «Букттермед» та лабораторп' дитячого гaстpoентеpoлoгiчнoгo центру «Дкест». Використат неnpямi (сеpoлoгiчнuй метод, макроскотя слизово'1 оболонки ДПК при ендоскотчному до^джент, неnpямi ознаки лямблюзу в дуоде-нобюптатах) та npямi (мжроскотя калу, дуоденального вмсту, виявлення вегетативних форм лямблй у дуоденобюптатах тд час гiстoлoгiчнoгo доЫдження) методи до^дження. Проводилося анкетування батьтв. Вiдмiннoстi вважалися статистично вipoгiднuмu при досягнутому piвнi знaчущoстi р < 0,05. Результати. Позитивний результат отримано у 29 i-з 565 обстежених на лямблй оаб (5,1 %). Найчас-тше потребували дообстеження на наявтсть лямблш дти, хвopi на хротчну патологт верхтх вiддiлiв шлунково-кишкового тракту та геnaтoбiлiapнoï системи, з aлеpгiчнuмuреакщями, дисбюзом кишечника та стйкою еoзuнoфiлieю кpoвi. Дти, хвopi на лямблюз, вipoгiднo частше хворыи на супутню патологт, тж дти групи nopiвняння (р < 0,05). У 41,4 % випад^в дти проживали в умовах, що не вiдnoвiдaлu за-довыьним, не завжди дотримувалися правил гтени. Нами встaнoвленi несnpuятлuвi фактори антенатального (стан здоров'я мaтеpi тд час вaгiтнoстi, перебг вaгiтнoстi, наявтсть професшних штдливос-тей), ттранатального (передчасш пологи, стимулящя пологово'г дiяльнoстi та кесapiврозтин, пологова травма й асфжая у дтей) та постнатального (тривалкть грудного вигодовування, супутня naтoлoгiя) nеpюдiв. Уа гiстoлoгiчнi ознаки можуть бути використат як iмoвipнi критерп'лямблюзу в дтей, однак 1з найбыьшою вipoгiднiстю можна використовувати таку ознаку, як наявтсть дыянок десквамацИ' епте-лт ворсинок з одночасним переважанням в iнфiльтpaтi еoзuнoфiлiв i тучних клтин. Висновки. Частота лямблюзу у дтей i тдлт^в дopiвнюe 5,1 %. Встановлет нами анамнестичш фактори (сощальш, гте-тчт, медuкo-бюлoгiчнi) можнарозглядати як предикторирозвитку лямблюзу в дтей. У клтц лямблюзу домтуе ураження травного тракту — у 96,3 % дтей. Для тдвищення тoчнoстi дiaгнoстuкu лямблюзу в дтей неoбхiднo використовувати комплекс прямих i непрямих метoдiв дiaгнoстuкu. Kro40BÏ слова: лямблюз; предиктори; дiaгнoстuчнi критерп; дти
Т_Д' r^V Jsûllîllskyl
Мнфектология
Вступ
Особливе мюце у CTpyKTypi паразитарних швазш у дгтей посщае жiардiаз (лямблюз). Будь-який випадок швази Lamblia intestinalis, шдтипами А i В (син. Giardia duodenalis, Giardia lamblia — G. lamblia), як клшчно яв-ний, так i безсимптомний, згщно з визначенням Все-
свггньо1 оргашзаци' охорони здоров'я, вважаеться шар-дiазом (лямблюзом) [1]. У 1859 рощ росшським ученим Д.Ф. Лямблем щ мкрооргашзми були детально описан гад назвою Cercomonas intestinalis. У 1882 рощ Kunstler вперше назвав даного збудника Giardia. Сьогодш в усьо-му свт це найпрослше мае назву Giardia lamblia.
© «Актуальна шфектолопя», 2017 © «Actual Infectology», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Сорокман Тамта Василiвна, доктор медичних наук, професор, кафедра педiатрГi та медичноТ генетики, Вищий державний заклад УкраТни «Буковинський державний медичний уыверситет», пл. Театральна, 2, м. Черывць 58002, УкраТна; е-mail: t.sorokman@gmail.com For correspondence: Tamila V. Sorokman, MD, PhD, Professor, Department of pediatrics and medical genetics, Higher State Education Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University", Theatralna sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine; е-mail: t.sorokman@gmail.com
Поширенють лямблiозу серед дiтей становить 355 випадыв на 100 тис. дитячого населення, при цьому 80 % випадыв швази припадае на дггей, молодших 14 рокiв. За даними [2], 35 % дггей — носив G. ЬтЬНа вщвщують дитячi дошыльт установи. Однак дан1 показники не вщображають справжньо! картини по-ширеностi лямблiозу, тому що паразитолопчт об-стеження проводяться не бшьше як у 25 % населення [3], а традицшно застосоват методи лабораторно! дiагностики нерiдко е малоефективними [4]. З огляду на стшысть цист G. 1атЬНа у зовшшньому середовищ1 скупченiсть, несприятливi саштарш умови сприяють зараженню всiх члешв им'! дитини та дiтей в оргаш-зованих колективах контактно-побутовим шляхом. Також паразити можуть передаватися через харчов1 продукти, на яких цисти тривало зберiгають житте-здатнiсть [5, 6].
Актуальнють високо! поширеностi протозойно! патологи у дiтей зумовлена тим, що и прояви часто маскуються пщ рiзнi варiанти патологи шлунково-кишкового тракту, лор-органiв, вегетативно! нервово'1 системи, алергiчних захворювань. На сьогодт вщсутня мiжнародна класифiкацiя лямблiозу. Як робоча пропо-нуеться класифiкацiя В.П. Новиковой та ствавт. [7], прийнята на XX Конгреш дитячих гастроентеролопв Роси i кра!н СНД у березт 2013 року. Дана класифшащя враховуе: 1) клiнiчну форму (з переважним ураженням травно! системи або шших органiв; змiшаний варiант); 2) переби захворювання (гострий, пiдгострий, хротч-ний); 3) перiод захворювання (шкубацшний, клiнiчних проявiв, реконвалесценцiя, хронiзацiя); 4) характер клшчних проявiв (типовий, атиповий, в тому числ1 лямблiоносiйство i субклiнiчний варiанти); 5) наявнiсть ускладнень (специфiчнi: кропив'янка, набряк Квiнке тощо; неспецифiчнi: бiлково-енергетична недостат-нiсть, нашарування iнтеркурентних захворювань).
Мета дослщження — вивчити поширенють та пре-диктори ризику розвитку лямблюзу у дггей рiзного вiку
Матерiали та методи
Дизайн дослщження — контрольоване рандомiзо-ване дослiдження. У дослiдження включен дiти, хвор1 на лямблiоз (п = 55), вiком вiд 3 до 17 роыв. Група порiв-няння становила 30 практично здорових дггей. Групи спостереження були порiвняннi за мюцем проживан-ня, вшом, статтю. Критерп вiдповiдностi: включення в дослщження базувалося на прямих методах шдтвер-дження лямблiозу в пащенпв, письмовiй шформова-нiй добровiльнiй згодi дiтей та/або батькiв на участь у дослщженш; виключення з дослщження проводилося за наявностi тяжких супутшх соматичних хронiчних захворювань. Обстеження хворих i набiр матерiалу проводили на базi полiклiнiчного та гастроентероло-пчного вщдшень КМУ «Чернiвецька обласна дитяча кшшчна лiкарня» впродовж 2014—2016 роыв. Лабора-торнi та iнструментальнi дослщження проводилися в украlнсько-нiмецькiй лабораторil «Букштермед» i ди-тячому гастроентерологiчному цен^ «Дiгест». Опис медичного втручання: опитування (дией та батькiв),
загальний огляд, антропометрiя (з використанням стадiометра та стацюнарних ваг), обстеження стану гепатобшарно! системи: пальпацiя живота, дослi-дження симптомiв Кера, Мюссе (синонiм — фреш-кус-симптом), Ортнера — Грекова. Лабораторш обстеження проводились зпдно зi стандартами надання медично! допомоги: розгорнутий аналiз кровi, бiохi-мiчний аналiз кровi (матерiалом для лабораторного дослщження була периферична кров, взята вранщ натще з лiктьовоl вени в ктькосп 8—10 мл; кров забирали в спещальш стерильш одноразовi вакутейнери), аналiз сечi загальний, копрограма. Ультразвукове до-слiдження оргашв черевно! порожнини проводилося за стандартною методикою.
Для попередньо! дiагностики були використан1 непрямi (серолопчний метод, макроскопiя слизово! оболонки дванадцятипало! кишки (ДПК) при ендо-скошчному дослiдженнi, непрямi ознаки лямблiозу в дуоденобюптатах) i для подальшо! верифшаци ляблiо-зу — прямi (мшроскошя калу: активний пошук у ви-глядi повторно! багаторазово! мiкроскопi! фекалш (6—8 аналiзiв), дуоденального вмiсту, виявлення вегетатив-них форм лямблiй у дуоденобюптатах п!д час гiстоло-пчного дослiдження) методи дослiдження.
Показаннями до обстеження на лямблюз були таю кшшчш ситуац1!:
— дiарея невстановлено! етiологi!;
— наявнiсть захворювань травного тракту, тенденщя до !х хрошчного перебiгу та з частими загостреннями;
— дисбiоз кишечника;
— нейроциркуляторна дисфункцiя, особливо в по-еднанш зi шлунково-кишковими порушеннями;
— порушення нутритивного статусу, особливо бiл-ково-енергетична недостатнють;
— алергiчнi прояви (дерматит, кропив'янка, екзе-ма, нейродермiт);
— обструктивш бронхiти, бронхiальна астма;
— стшка еозинофiлiя кровi;
— iмунодефiцитнi стани;
— тривалий субфебрилiтет неясно! етюлоги;
— алергiчнi реакцГ! невстановлено! етюлоги.
Проводилося анкетування батьыв та дггей, що
дозволило виявити найбтьш поширеш предиктори ризику розвитку лямблюзу серед обстежених дггей: перебiг ваптносп, стан перинатального та постна-тального перюду розвитку дитини, соцiально-побу-товi умови проживання, соцiальна характеристика батьыв обстежених дггей, вживання вуглеводно! ш!, малобiлково!' !ж1, наявнiсть шкiдливих звичок у дь тей (гризiння штв, олiвцiв, ручок, звички тримати пальщ в ротi), синдром мiкробно!' контамшаци, стан здоров'я дiтей.
Протокол обстеження хворих i здорових дiтей (група порiвняння) вiдповiдав етичним стандартам та був дозволений комiсiею з бюмедично! етики КМУ «Чер-швецька обласна дитяча клiнiчна лiкарня». Розмiр вибiрки попередньо не розраховували. Статистичну обробку отриманих результатiв проводили з використанням прикладних програм Statistica 6.0. Результати
представлеш як медiана (Ме) й штерквартильний роз-мах у виглядi 25 i 75% процентилей (М ± т). Для всiх видiв статистичного аналiзу вiдмiнностi вважалися статистично вiрогiдними при досягнутому рiвнi значу-щост р < 0,05.
Результати та обговорення
За перюд 2014—2016 рр. лабораторне дослiдження на виявлення лямблш рiзними методами здiйснено у 565 ошб дитячого та пiдлiткового вшу. Позитивний результат отримано у 29 (5,1 %) ошб. Частота сташв, якi потребували проведення дослiдження на наявнють лямблiй, наведена в табл. 1. Найчастше потребували дообстеження на наявнють лямблiй дiти, хворi на хронiчну патологiю верхнiх вщдшв шлунково-киш-кового тракту та гепатобшарно! системи (хронiчний гастрит — 5 ошб, хрошчний гастродуоденiт — 12, хро-нiчний холецистит — 9, хрошчний гепатит — 2, дис-функщя сфiнктера Оддi — 4), з алерпчними реакцiями (атопiчний дерматит — 10 ошб, нейродермгг — 3, хро-нiчна кропив'янка — 4, екзема — 5), дисбюзом кишечника та стшкою еозинофшею кровi.
Спадкова обтяженiсть на рiзнi захворювання травного тракту встановлена у 39,8 % випадюв серед дггей основно! групи та у 16,8 % дггей групи порiвняння. Серед майбутнiх матерiв дiтей основно! групи у 2 рази частше траплялися хронiчнi захворювання (65,8 та 32,6 % вщповщно; р < 0,001).
За результатами анкетування встановлено прева-лювання матерiв i батьюв iз вищою освiтою серед да-тей групи порiвняння щодо таких в основнш груп1 (вiдповiдно р < 0,001 — серед матерiв i р < 0,05 — серед батьюв). Матерi дiтей, хворих на лямблюз, у перiод ва-гiтностi вiдчували страх перед рiзними лiкувальними та дiагностичними процедурами у 2,4 раза частше, нiж матерi практично здорових дiтей (67,6 i 28,2 %; р < 0,001). Очевидно, цей страх ми шдтримувати ви-сокий ступiнь нервово-емоцiйного напруження у май-бутнiх матерiв i сприяти неадекватнiй оцiнцi свого стану здоров'я i здоров'я майбутньо! дитини. Обтяжений
акушерський анамнез, ускладнений перебiг вагiтностi, загроза викидня констатоваш у 54,2 % випадкiв серед матерiв хворих дiтей, що перевищувало аналогiчнi дан1 у групi порiвняння майже у 4 рази (р < 0,001).
Важливо вiдзначити, що професшш шюдливосп мали мiсце у третиш випадюв серед матерiв основно! групи, причому на деяких матерiв впливало поеднання 2—3 факторiв. Нами виявлено переважання в матерiв хворих дггей таких факторiв ризику: передчасш пологи (23,4 %), переношена ваптнють (3,8 %), стимуляцiя по-логово! дiяльностi та кесарiв розтин (40,8 %), пологова травма й асфшшя у дггей (22,5 %).
Дгга, хворi на лямблiоз, мали низьку масу тша при народженнi (маса тша 2500 г та нижче вщзначена у кожно! четверто! хворо! дитини), вони шзшше були прикладеш до грудей (28,4 %) i частiше переводилися на штучне вигодовування (кожна третя хвора дити-на переведена на штучне вигодовування до 4 мюяця життя).
Варто вщзначити, що фоновi хвороби зареестро-ваш бiльше як у половини дггей, хворих на лямблюз (55,4 %), тодi як у груш порiвняння таких випадюв було тшьки 10,2 % (рис. 1). Високий шфекцшний шдекс, за даними дослiдження, був бшьш характерним для да-тей iз лямблiозом (76,3 %; р < 0,05), шж для здорових (45,8 %).
Отже, дгга, хворi на лямблюз, вiрогiдно частiше хворши на супутню патологiю, нiж дни групи порiв-няння (р < 0,05).
Задовшьш житлово-побутовi умови в основнш гру-пi констатовано у 63,6 % випадюв, у той час як у груш порiвняння — у 86,6 % випадюв (р < 0,05).
У 41,4 % випадюв дгга проживали в умовах, що не вщповщали задовшьним: вщсутне центральне водо-постачання, вщзначалася шдвищена вологiсть, скуп-ченiсть проживания. При цьому дiти не завжди до-тримувалися правил гiгiени, зокрема не завжди мили руки перед !жею, не завжди ретельно мили фрукти й овоч^ мали домашшх тварин. Бгльше половини дiтей разом iз батьками часто проводили час на шкшках,
Таблиця 1. Частота показань до проведення дослдження на лямблн методом багаторазовоУ мкроскопи фекалй
Стан Група дiтей, хворих на лямблюз (п = 55)
Абс. %
Дiарея невстановлено! етiологií 5 9,0
Наявнiсть захворювань травного тракту 32 58,2
Дисбюз кишечника 15 27,2
Нейроциркуляторна дисфункцiя 3 5,4
Порушення нутритивного статусу 3 5,4
Алергiчнi прояви (дерматит, кропив'янка, екзема, нейродерм^) 22 40,0
Обструктивнi бронх^и, бронхiальна астма 5 9,0
Стiйка еозинофiлiя кровi 17 30,9
lмунодефiцитнi стани 1 1,8
Тривалий субфебрилiтет неясно! етюлогп 7 12,7
вживали шашлики, купалися в озерах, ставках та ш-ших водоймах.
У клшщ лямбл1озу дом1нуе ураження травного тракту (96,3 % дтей). Б1ль у живот1 в1дзначалася у 81,8 % випадыв, а найчастша локал1зац1я бол1 — на-вколопупкова дтянка (63,6 %), еп1гастр1й (58,1 %). Серед диспептичних розлад1в найбтьш часто вщзначали-ся порушення апетиту, нудота, запори.
На другому мющ за частотою прояву знаходилися ураження шк1ри — 63,6 % (рис. 2). Астеноневротич-ний синдром спостер1гався у 58,5 % дтей, шк1рний синдром — у 28,7 %, безсимптомний переб1г — у 2,1 %. В1ропдних в1дм1нностей кшшчних прояв1в лямбл1озу у д1тей р1зних в1кових груп виявлено не було.
Активний пошук — повторна багаторазова м1кро-скоп1я фекал1й (6—8 анал1з1в) — застосовувався також при виявленш ендоскоп1чних маркер1в лямбл1озу у вигляд1 б1лястих нашвсферично! форми д1аметром 0,2—0,5 см вибухань слизово! оболонки ДПК. Морфо-лог1чно нап1всферичн1 вибухання були верифшоваш як зони осередкового набряку, щтьно 1нф1льтрован1 еозиноф1льними лейкоцитами. Частота шдтвердження д1агнозу лямбл1озу при виявленш ендоскошчних ознак наведена в табл. 2.
Р.М. Калачева, А.С. Надежин [8] сформулювали ряд 1мов1рних ознак, що поб1чно св1дчать на користь наяв-ност1 ж1ард1й, а саме:
1. Наявшсть м1ж ворсинками попарно розташова-них «голих» свгглих ядер 1з великими темними ядерця-ми (1);
2. Наявн1сть оксифтьного «смитя» на щ1тков1й кайм1 ештелш ворсинок (2);
3. Виявлення в гирлах келихопод1бних кл1тин слабко забарвлених гематоксилш-еозином др1бних об'ект1в, що не дають реакци на слиз (3);
4. Наявшсть дтянок десквамаци ештелш ворсинок 1з одночасним переважанням в шфткграп еозино-ф1л1в i тучних кл1тин (4).
Ми ощнили данi ознаки при проведеннi пстолопч-ного дослiдження бiоптатiв ДПК та встановили вщпо-вiднiсть мiж ними i позитивним фекальним тестом на лямблй' (табл. 3).
ФД АС НД БА ДА
PaxiT ХГД 1СВШ АД ХА ХК НС Г1
Хвороби ССС
Хвороби БЛС Хвороби лор-оргaнiв
0
20
40
60
Рисунок 1. Частота супутньоУ патологи в обсте-жених дтей (%); ФД — функц!ональна диспепс'я; АС — ацетонем'чний синдром; НД — нейродермт; БА — бронхiальна астма; ДА — дефщитш анемй; ХГД — хрошчний гастродуодент; 1СВШ — шфекцп сечовивщних шлях'в; АД — атопчний дерматит; ХА — харчова алерпя; ХК — хрончна кропив'янка; НС — неврозопод'бш стани; Г1 — глистян '¡нвазщ ССС — серцево-судинна система; БЛС — бронхо-легенева система
Вогнищева ппертгмента^я 1зольоване ураження долонь
Ксероз ^Н
0 20 40 60
Рисунок 2. Структура уражень шюри в д 'пей, хворих на лямблюз (%)
Таблиця 2. Частота виявлення лямблiй методом багаторазово! м'1кроскопп фекалiй
BiK (роки) Юльмсть обстежених (n/%) Наявжсть позитивно!' ендоскошчноУ ознаки (n/%) Частота виявлення лямблш (n/%)
3-6 14/25,4 10/71,4 6/60
7-12 29/52,7 23/79,3 18/78,2
13-17 12/21,8 11/91,6 9/81,8
Таблиця 3. В'щпов'щшсть м'ж бюптатами ДПК i позитивним фекальним тестом на лямблй'
Ознака n Позитивний фекальний тест на лямблй'
1 34 22
2 29 20
3 27 18
4 44 40
Отже, практично Bei гютолопчш ознаки можуть бути використанi як iMOBipHi критерй' лямблiозу в дь тей, однак i3 найбiльшою вipогiднiстю можна викорис-товувати таку ознаку, як наявнють дтянок десквамаци епiтелiю ворсинок i3 одночасним переважанням в ш-фтьтрап еозинофiлiв i тучних клiтин.
Висновки
1. Частота лямблюзу в дггей та шдлггыв становить 5,1 %.
2. Встановлеш нами анамнестичнi фактори (сощ-альш, гшешчш, медико-бiологiчнi) можна розглядати як предиктори розвитку лямблюзу в дггей.
3. У клшщ лямблюзу домшуе ураження травного тракту (96,3 % дггей).
4. Для шдвищення точност дiагностики лямблюзу в дггей необидно використовувати комплекс прямих i непрямих методiв дiагностики.
Конфл^ iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-нють конфлшту iнтеpесiв при тдготовщ дано! статтi.
References
1. WHO: Guidelines for drinking-water quality. Vol. 1. Recommendations. Geneva: World Health Organization, 2006.
2. Hodzhayan AB, et al. Medicinskaja parazitologija i paraz-itarnye bolezni: uchebnoe posobie [Medical parasitology and parasitogenic illnesses: guidance]. Moscow; 2014. 448p. (In Russian).
3. Fayzulina RG. Lambliosis in children: modern approaches to diagnostics and treatment. Prakticheskaja medicina. 2008;31:56-61. ( In Russian).
4. Konoferchuk EV, Antonov OV, Mikhailova TA, et al. Prevalence and modern clinical implications of lambliasis at the children living in the Omsk region. Pediatrija. Zhurnal im. G. N. Speranskogo. 2013;92(6):140-3.(In Russian).
5. Baldursson S. Waterborne transmission of protozoan parasites: review of worldwide outbreaks — an update 2004-2010. Water Res. 2011;45(20):6603-14. doi: 10.1016/j.watres.2011.10.013.
6. Benere E. Variation in growth and drug susceptibility among Giardia duodenalis assemblages A, B and E in axenic in vitro culture and in the gerbil model. Parasitology. 2011;138:1354-61. doi: 10.1017/S0031182011001223.
7. Bekhtereva MK, Luppova NE, Kornienko EA, et al. The working protocol of diagnostics and treatment of a lambliasis at children. Voprosy Detskoj Dietologii. 2013;6:72-6.
8. Kalacheva RM, Nadezhin AS. Diagnosis of giardiasis (giardiasis) in children. (In Russian). Available from: www.gastroportal. ru/php/content.php?id=1646&pr=print
OTpuMaHO 29.08.2017 ■
Сорокман Т.В.1, Сокольник С.В.1, Перкас И.2, Молдован П.М.1, Попелюк Н.А.1 1ВГУЗ Украины «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина 2 Украинско-немецкая лаборатория «Букинтермед», г. Черновцы, Украина
Частота, предикторы и критерии диагностики лямблиоза у детей
Резюме. Актуальность. Распространенность лямблиоза среди детей составляет 355 случаев на 100 тыс. детского населения, при этом 80 % случаев инвазии приходится на детей младше 14 лет. Актуальность высокой распространенности протозойной патологии у детей обусловлена тем, что ее проявления часто маскируются под различные патологические состояния. Цель. Изучение частоты, предикторов и критериев диагностики лямблиоза у детей. Материалы и методы. Дизайн исследования — контролируемое рандомизированное. В исследование включены дети с лямблиозом (п = 55) в возрасте от 3 до 17 лет. Группа сравнения составила 30 практически здоровых детей. Обследование больных и набор материала проводили на базе поликлинического и гастроэнтерологического отделений КГУ «Черновицкая областная детская клиническая больница» на протяжении 2014—2016 годов. Лабораторные и инструментальные исследования проводились в украинско-немецкой лаборатории «Букинтермед» и лаборатории детского гастроэнтерологического центра «Дигест». Использованы косвенные (серологический метод, макроскопия слизистой оболочки двенадцатиперстной кишки при эндоскопическом исследовании, косвенные признаки лямблиоза в дуоденоби-оптатах) и прямые (микроскопия кала, дуоденального содержимого, обнаружение вегетативных форм лямблий в дуодено-биоптатах во время гистологического исследования) методы исследования. Проводилось анкетирование родителей. Различия считались статистически достоверными при достигнутом уровне значимости р < 0,05. Результаты. Положительный результат получен у 29 из 565 обследованных на лямблии человек (5,1 %). Чаще всего нуждались в дообследовании на нали-
чие лямблий дети, больные хронической патологией верхних отделов желудочно-кишечного тракта и гепатобилиарной системы, с аллергическими реакциями, дисбиозом кишечника и устойчивой эозинофилией крови. Дети с лямблиозом достоверно чаще имели сопутствующую патологию, чем дети группы сравнения (р < 0,05). В 41,4 % случаев дети проживали в условиях, не соответствующих удовлетворительным, не всегда соблюдали правила гигиены. Нами установлены неблагоприятные факторы антенатального (состояние здоровья матери во время беременности, течение беременности, наличие профессиональных вредностей), интранатального (преждевременные роды, стимуляция родовой деятельности и кесарево сечение, родовая травма и асфиксия у детей) и постнаталь-ного (продолжительность грудного вскармливания, сопутствующая патология) периодов. Все гистологические признаки могут быть использованы как вероятные критерии лямблиоза у детей, однако с наибольшей вероятностью можно использовать такой признак, как наличие участков десквамации эпителия ворсинок с одновременным преобладанием в инфильтрате эозинофилов и тучных клеток. Выводы. Частота лямблиоза у детей и подростков составляет 5,1 %. Анамнестические факторы (социальные, гигиенические, медико-биологические) можно рассматривать как предикторы развития лямблиоза у детей. В клинике лямблиоза доминируют поражения пищеварительного тракта (у 96,3 % детей). Для повышения точности диагностики лямблиоза у детей необходимо использовать комплекс прямых и косвенных методов диагностики. Ключевые слова: лямблиоз; предикторы; диагностические критерии; дети
T.V. Sorokman1, S.V. Sokolnyk1, I. Perkas2, P.M. Moldovan1, N.A. Popelyuk1
1Higher State Education Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University", Chernivtsi, Ukraine 2Ukrainian-German Laboratory "Bukinintermed", Chernivtsi, Ukraine
Incidence, predictors and of giardiasis
Abstract. Background. The prevalence of giardiasis among children is 355 cases per 100,000, with 80 % of cases of infestation occurring in children under the age of 14 years. The urgency of the high prevalence of protozoal pathology in children is determined by the fact that its manifestations are often masked under various pathological conditions. The purpose was to study the incidence, predictors and criteria for the diagnosis of giardiasis in children. Materials and methods. Research design is a controlled randomized trial. The study included children suffering from giardiasis (n = 55), aged 3 to 17 years. The comparison group consisted of 30 apparently healthy children. A survey of patients and collection of material performed at the outpatient and gastroenterology departments of the MHI "Chernivtsi Regional Clinical Hospital" during 2014—2016. Laboratory and instrumental investigations were conducted in Ukrainian-German laboratory "Bukintermed" and children's gastroenterology center "Digest". Indirect (serological one, macroscopy of the duodenal mucosa in endoscopic examination, indirect signs of giardiasis in duodenal biopsy samples) and direct methods were used (microscopy of the feces, duodenal contents, detection of vegetative forms of lamblia in duodenal biopsy samples during histological examination). A parent survey was conducted. Results. A positive result was obtained in 29 out of 565 subjects surveyed for lamblia (5.1 %). More often, additional examination was required for the presence of giardiasis in children suffering
criteria for the diagnosis in children
from chronic diseases of the upper gastrointestinal and hepatobi-liary system, allergic reactions, intestinal dysbiosis and persistent eosinophilia. Children affected with giardiasis were more likely to have a concomitant illness than the children of the comparison group (p < 0.05). In 41.4 % of cases, children lived in conditions that were not satisfactory, did not always follow the rules of sanitary hygiene. We have established antenatal (health during pregnancy, the course of pregnancy, the presence of occupational hazards), intranatal (premature birth, stimulation of labor and cesarean section, birth trauma and asphyxia in children) and postnatal adverse factors (duration of breastfeeding, concomitant pathology). All histological features can be used as possible criteria for giardiasis in children, but with the highest probability, the following sign can be used — the presence of villous epithelium desquamation areas with simultaneous dominance of eosinophils and mast cells in the infiltrate. Conclusions. The incidence of giardiasis in children and adolescents is 5.1 %. Anamnestic factors (social, hygienic, medical and biological ones) established by us can be considered as predictors for the development of giardiasis in children. In the clinical picture of giardiasis, the defeat of the digestive tract dominates — in 96.3 % of children. To improve the accuracy of giardiasis diagnosis in children, it is necessary to use a set of direct and indirect methods of the diagnosis.
Keywords: giardiasis; predictors; diagnostic criteria; children
