CC BY
16
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛ1ННЯ В ГАЛУЗЯХ
УДК 351.72 Проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук - Льв1вська КА;
доц. Ю.1. Турянський1, канд. екон. наук; доц. О.1. Дунас2, канд. юрид. наук
ЧАСОВА ЕФЕКТИВН1СТЬ Л1БЕРАЛ1ЗАЦН ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ
На загальнотеоретичному i метрологiчному рiвнях дослщжено вплив фактора часу на ефектившсть розвитку лiбералiзацiйних процесiв в економжах перехiдного типу. Автори простежили формування такого специфiчного економiчного параметра як лiбе-ралiзацiйний ефект (чи лiбералiзацiйна ефективнiсть), а також виявлено характер взаемозв'язку мiж власне лiбералiзацiею i полiтичним ринком.
Ключовг слова: лiбералiзацiя, ефективнiсть, економiчна свiдомiсть, еконс^чна iдеологiя.
Постановка проблеми. У масовш економ1чнш свщомосп сучасно! пе-рехщно! економжи Укра!ни панують переважно л1беральш ще!, на основ1 яких культивуеться катталютична щеолопя 1 формуеться вщповщна державна поль тика всеб1чно! каттал1зацп. Вважають, що в умовах всеб1чно! л1берал1зацп со-щально-економ1чний розвиток найоптимальшший 1 найкращий. На наш погляд, така точка зору - абсолютистська, вона враховуе лише безпосередш 1 найближ-ч1 (в чаш) ефекти л1берал1зацп.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш. Серед впчизняних 1 росшсь-ких учених, як дослщжували мехашзми державного впливу на динам1ку струк-турних зрушень особливо! уваги заслуговують роботи В. Базилевича О. Беляева, О. Бшорусова, В. Будкша, А. Гальчинського, В. Гейця, А. Поручни-ка, В. Савчука, А. ФЫпенка, В. Черняка, А. Чухна та шших.
Мета досл1дження. Метою роботи е анал1з ефективносп л1берал1зацп економ1чних систем в часовому перюд^
Виклад основного матер1алу. Щодо опосередкованих 1 вщдалених, то вони вже будуть не такими безсумшвними, як це здаеться на перший погляд. Вважаемо, що, л1берал1защя може викликати значш позитивш економ1чш нас-лщки лише в короткотривалому ринковому перюд1 (рис. 1).
У короткотривалому ринковому перюд1 економ1чна ефектившсть л1бера-л1зацп (йдеться про переважно економ1чну л1берал1защю, а не полггичну, хоча, на наш погляд, остання може ще бшьше посилювати позитивш економ1чш ефекти першо!) не просто висока, а нав1ть гшервисока, тому умовний коефь щент л1берал1зацшно! еластичносп економ1чно! ефективносп значно бшьший в1д одинищ [2, с. 136]:
Кe.1=dEе: й!>1
Така висока (гшервисока) л1берал1зацшна еластичнють економ1чно! ефективност функцюнування певних економ1чних систем у короткотривалому
1 НУ державно! податково! служби Украши;
2 Льв1вський НУ ¡м. 1вана Франка.
ринковому перiодi створюе iлюзiю про абсолютно високу економiчну ефектив-нiсть (а також i соцiально-економiчну i соцiально-духовну) розвитку процешв лiбералiзащi, про абсолютнi економiчнi переваги суспiльства вiльного ринку. Такий погляд - правильний, однак у разi змши економiчних умов вона стае од-нобiчна i абсолютистська. Вже у довготривалому ринковому перiодi рiвень ль бералiзащйноi економiчноi ефективност починае дещо знижуватися, вiн не такий високий, як у короткотривалому. в певш пiдстави вважати, що крива лiбе-ралiзацiйноl економiчноl ефективностi у довготривалому ринковому перiодi стае менш стрiмкою i бшьш пологою, хоча зберiгае, звичайно, позитивний кут нахилу (тобто зв'язок мiж рiвнем лiбералiзащi i динамiкою рiвня економiчноl ефективностi - позитивний, плюсовий). На цьому промiжку ринкового перюду коефiцiент лiбералiзащйноl еластичностi економiчноl ефективност може або дорiвнювати одиницi, або бути незначно бшьшим вiд одинищ (чи навiть мен-шим вщ одиницi), тобто умовно можна вважати, що економiчна ефективнiсть лiбералiзацil може бути або високою або лише значною (традицiйною). Це дае тдстави видiлити три типи зв'язку мiж лiбералiзацiею i економiчною ефектив-шстю в довготривалому ринковому перiодi [1, с. 168].
'1 Крива л1берал1защйно'1
"—»-*
Ь1 Ь2 Л1берал1защя (Ь)
Рис. 1. Економiчна ефектившсть лiбералiзацu в короткотривалому ринковому перiодi (варiант чистоЧ екстенсифжаци)
Перший тип - це той, за якого лiбералiзацiйна еластичшсть економiчноl ефективност значна, але вже не гiперзначна, як це було у короткотривалому ринковому перiодi (тобто вщповщний коефiцiент незначно бшьший вiд одиницi) (рис. 2). Другий тип - коли лiбералiзацiйна еластичшсть економiчноl ефектив-ностi також позитивна, але дорiвнюе або приблизно дорiвнюе одиницi (рис. 3).
Така залежшсть мiж ними може iснувати на такому "вiдрiзку" довготри-валого ринкового перюду, як власне довготривалий перюд (тобто на "серединному" вiдрiзку цього перiоду у його широкому розумшт) Третiй тип зв'язку ю-нуе на тому промiжку довготривалого ринкового перiоду, який уже дещо вихо-дить за межi власне довготривалого ринкового перюду i певною мiрою входить у структуру гшердовготривалого перiоду. Ми такий "вiдрiзок" довготривалого ринкового перюду квалiфiкуемо як наддовготривалий. Вiн характерний тим, що в його межах лiбералiзацiйна еластичнiсть економiчноl ефективностi хоча i збе-р^ае ще позитивне значення, але вже менша вiд одиницi. Лiбералiзацiя еконо-
мiчних систем у вказаному вiдрiзку ринкового перюду супроводжуеться фор-муванням вже незначного лiбералiзацiйного економiчного ефекту (рис. 4).
(еконо1УПчноТ ефективносп
О" ^ Лберал1защя (Ь)
Рис. 2. Економiчна ефектившсть лiбералiзацii в квазiдовготривалому ринковому перiодi (варiант чистоЧ екстенсифжацй)
О Ь2
Рис. 3. Економiчна ефектившсть лiбералiзацй в мезодовготривалому ринковому перiодi (варiант чистоЧ екстенсифжацЩ
О Ь, ь2
Рис. 4. Економiчна ефектившсть лiбералiзацli в наддовготривалому ринковому перiодi (варiант чистоЧ екстенсифжаци)
Отже, впродовж усього вщр1зку довготривалого ринкового перюду л1бе-рал!защя ще супроводжуеться зростанням р1вня економ1чно! ефективносп, але таким, що неухильно зменшуеться, послаблюеться. Економ1чна система про-довжуе ще функцюнувати ефективно, але штенсивнють змши ще! ефективносп менша, точшше, менш прогресивна. Це перший сигнал того, що результатив-шсть л!берал!зацп починае "видихатись", подальша л!берал!защя вже не така високоефективна 1 очевидна, як в короткотривалому ринковому перюд! 1 е причиною вщповщно! змши економ1чних настро!в у масовш економ!чнш свщомос-п, проявляються ознаки песим1зму щодо проблем л1берал1заци, у суспшьств! з'являються перш! "паростки" симпатш до нел1беральних щей (тоталггарних, ав-торитарних 1 т. ш.). Однак така антил1беральна щеолопя ще не стшка, у суспшьств! ще панують погляди прол1берального порядку 1 уряд по шерцп продов-жуе проводити прол1беральну економ1чну полггаку [6, с. 312].
1стотно ситуащя змшюеться в гшердовготривалому ринковому перюд!, де впродовж певного часу економ1чна ефективнють л!берал!зацп буде вже нульовою, дал! - може вже виникнути економ1чна ситуащя, коли зв'язок м1ж ль берал!защею 1 економ1чною ефективнютю функцюнування економ1чних систем буде негативний, вщ'емний. Тут також умовно можна видшити два тдперюди. На першому !з них, який умовно назвемо власне гшердовготривалим, економ1ч-на система перестае реагувати на посилення р1вня л1берал1зацп, а на другому, який можна позначити як метагшердовготривалий ринковий перюд, ця реак-щя - вщ'емна, негативна.
З формуванням негативних економ1чних ефекпв в процеш подальшого посилення економ1чно! л1берал1зацп починаеться (щоправда, вже тсля практично! появи негативного впливу вказаного процесу на економ1чний розвиток) поступова ! стабшьна переор!ентац!я масово! економ1чно! свщомосп. Л1бераль-ш економ!чш ще! усвщомлюються не лише як найефектившш!, а й таю, що мо-жуть мати ! явш негативш економ!чш наслщки. Однак це "пол1вшня" масово! свщомосп, що викликае вщповщну зм1ну ! державно! економ1чно! политики в бш посилення ! подальшого розвитку процешв детбератзаци (точшше, центра-л!зацп, як одного з найважливших прояв1в практично! реал!зацп политики дель бератзаци), вщбуваеться, на жаль, тод1, коли щ негативш ефекти л!берал!зацп вже встигли проявитися, причому так штенсивно, що це зауважили не тшьки спещалюти (вчеш-економюти, досвщчеш практики, державш д1яч1, що вщповь дають за ту чи шшу трансформащю економ1чно! политики держави), але й бшь-ша частина населення з побутовою економ1чною свщомгстю, яка сприймае змь ни в структур! економ!чного розвитку лише на побутовому р!вш, через св!й ма-тер!ально-соц!альний стан.
Економ!чна св!дом!сть як певне розумшня, як певна картина економ!ч-ного розвитку ! функц!онування бувае двох титв:
1) побутова, яка формуеться п!дсв!домо, п!д впливом ! внаслщок участ! пев-них член!в сустльства в економ!чному житт!, в економ!чнш д!яльност! ! яка також ¿стотно залежить в!д загального культурного розвитку людини (висококультурна, високоосв!чена людина навпъ без спец!ально! економ!ч-но! тдготовки волод!е досконалою побутовою економ!чною свщомютю,
яка за свош рiвнем наближаеться, а часом i ототожнюеться з науковою еко-номiчною свiдомiстю, що характерна для людей з високою економiчною культурою чи спещальною економiчною пiдготовкою). Така свщомють притаманна бiльшостi населення кожно! крайни;
2) наукова економiчна свщомють, формування яко! вiдбуваеться в процеш спещально1 або хоча би загально! економiчноl пiдготовки через вивчення спещально! економiчноl лiтератури, а також всiеl ютори становлення i по-дальшого розвитку економiчноl теори [4, с. 78].
Ця наукова економ1чна свщомють також може бути р1зною { залежить вона не тшьки вщ якост навчального процесу чи економ1чно1 самоосв1ти люди-ни, але й вщ И сощальних якостей, загально1 освгги { нав1ть ф1зюлопчно-пато-лопчних { генетичних особливостей оргашзму (чи типу сощально1 психши лю-дини). Людина з одним типом психжи може сприймати лише л1беральш еконо-м1чш ще1, а з шшим - лише анташберальш, центристсью, тоталггарш чи авторитарно Однак часто людина з л1беральними поглядами на одш процеси може мати й антил1беральш погляди на щось шше, тому пов'язати псих1чш особли-вост з типом економ1чно1 свщомост чи зробити це однозначно дуже важко. Але важливо те, що побутова економ1чна свщомкть завжди усвщомлюе необ-хщшсть економ1чних змш лише тод1, коли негативш ефекти певного процесу вже ютотно проявилися, а отже, завдаш непоправш збитки економ1чному розвитку вже призвели до формування певних економ1чних втрат (економ1чш ви-годи трансформувалися в економ1чш втрати). Наукова економ1чна свщомють за допомогою економ1чно1 теори здатна виявити "розм1р" цих втрат, але це можна зробити лише тсля появи значних економ1чних дефеклв розвитку певного еко-ном1чного процесу. Щ економ1чш втрати визначаються недоотриманим еконо-м1чним доходом, тобто за сво1м характером вони можуть бути квал1фжованими як певш (специф1чш, особлив1) недоотримаш доходи. Основна частина криво* цих витрат (рис. 5) лежить шд в1ссю абсцис { виходить у перший квадрант лише тод1, коли крива л1берал1зацшно1 економ1чно1 ефективност починае знижувати-ся (мае вщ'емний кут нахилу).
"Плюс" л1берал1зацшш вмшеш витрати "Млнус" л1берал1зацшш вмшеш витрати
Рис. 5. Спiввiдношення кривих лiбералiзацiйноi економiчноi ефективностi i лiбералiзацiйних вмтених витрат надмгрно'Члiбералiзацii
Основна перевага науково1 економ1чно1 свщомост над побутовою поля-гае у И здатност передбачити появу негативних ефект1в розвитку певного еко-ном1чного (чи будь-якого шшого) процесу { зор1ентувати економ1чну пол1тику держави так, щоб вона змшу ор1ентаци певного економ1чного розвитку прово-
дила заздалепдь, щоб уникнути значних економ1чних втрат [ формування знач-них "мшус"-вмшених л1берал1зацшних витрат. Однак цю здатнють прогнозува-ти також дуже важко реатзувати практично, осюльки вчеш-економюти 1 спещ-алюти в теоретичному економ1чному анал1з1 дуже часто перебувають в "полош" певних економ1чних догм 1 концепцш, вийти за меж1 яких дуже важко через психолопчш, сощальш, класов1, щеолопчш особливосп !х розумшня, еконо-м1чний свггогляд 1 економ1чну свщомгсть. Дуже важко, наприклад, вщ спещ-алюта крайшх правих пол1тичних 1 економ1чних погляд1в чекати усвщомлення т1е! очевидно! обставини, що надм1рна л1берал1защя може бути неефективною. Бо таюй людиш зазвичай притаманш економ1чний дальтошзм 1 економ1чна бли-зоруюсть, вона не здатна через особливосп свого характеру, психжи 1 побуто-вого життевого досвщу вщчути те, що за певною межею л1берал1защя 1з позитивного економ1чного процесу трансформуеться в негативний. З шшого боку, людина крайшх "л1вих" погляд1в на характер сощально-пол1тичного розвитку сто!ть, зазвичай, на антил1беральних позищях. Вона сприймае л1берал1защю тшьки негативно, 1 бачить тшьки !! негативш економ1чш наслщки. Це також вщповщний економ1чний дальтошзм, але такий, який бачить лише "червоний" кол1р в економ1чному 1 полггачному спектр1 1 така економ1чна близорукость, яка не пом1чае позитивних ефекпв економ1чно! л1берал1зацп [5, с. 58].
Зауважимо, що у нашому анал1з1 ми враховуемо лише економ1чш аспек-ти розвитку процесу л1берал1зацп 1 ощнювали !! з суто економ1чних позицш - !! вплив на економ1чну ефективнють функщонування певних економ1чних систем. Однак процеси л1берал1зацп (як 1 будь-як шш1) можуть також анал1зуватися 1 з сощальних (сощально-економ1чних), 1 з сощально-духовних (духовних, духов-но-штелектуальних) позицш 1 впливу, вщповщно, на сощально-економ1чну 1 со-щально-духовну ефективнють функщонування певних економ1чних систем. Як-що з указаних вище позицш ощнювати розвиток процешв л1берал1зци, то мож-на зробити таю узагальнювальш висновки.
По-перше, л1берал1защя в сощальному плаш в короткотривалому ринко-вому перюд1 не супроводжуеться особливими позитивними ефектами. Навпаки, вона може 1 дуже часто призводить до зниження р1вня сощально! ефективност функщонування певних економ1чних систем. 1нша справа, насюльки це зниження значне, ютотне 1 глибоке. С певш тдстави вважати, що школи воно досить р1зке. Однак, у довготривалому ринковому перюд1 негативний вплив л1берал1за-цп на розвиток сощально! сфери певно! економ1чно! системи переважно само-нейтратзуеться чи стабЫзуеться. Представники "л1вих" партш кра!ни дуже часто негативне сприйняття л1берал1зацп пояснюють саме !! негативними сощаль-ними ефектами. Вони справд1 можуть бути. Однак !х не варто абсолютизувати. Негативний сощальний вплив л1берал1зацп в короткотривалому ринковому перь од1 компенсуеться позитивним економ1чним впливом. Кр1м того, варто врахову-вати, що у вщдалешшш перспектив1 реальш економ1чш ефекти будуть тран-сформоваш в реальш сощальш ефекти. Цим свщомо чи несвщомо нехтують представники л1вого крила економ1чного 1 полггачного спектра будь-яко! кра!ни. Ця !х комплексащя з певним "надлишком" починае проявлятися в гшердовгот-ривалому ринковому перюд1, в якому вже для вшх стае очевидним, що в сощ-
альному плат л1берал1защя е ефективною, навпъ високоефективною. Оскшьки сощальна оцшка л1берал1зацп (1 будь-якого шшого економ1чного процесу) вища, шж Н економ1чна оцшка, то в широкш юторичнш перспектив1 потр1бно вже однозначно позитивно оцшювати економ1чну л1берал1защю, хоча в найближчш перспектив1 I особливо - на поточний момент часу и оцшка вже не така однозначна в чистому сощальному плаш вона може бути I негативна [3, с. 86].
Дещо бшьш вщдаленими, шж сощальш, е позитивш штелектуальш нас-лщки розвитку I поглиблення процешв л1берал1зацп. Наш узагальнювальний анал1з свгтового досвщу розвитку практики штелектуатзаци економ1чних систем дае тдстави вважати, що в короткотривалому I власне довготривалому рин-ковому перюдах л1берал1защя продовжуе негативно впливати на штелектуаль-ний розвиток людини. Однак у межах I особливо - за межами гшердовготрива-лого ринкового перюду (тобто у вщдаленш юторичнш перспектив^ штелекту-альш ефекти л1берал1зацп можуть бути особливо значними. Пояснюеться це тим, що штелектуальна сфера будь-яко1 економ1чно1 системи значно шерцшш-ша, шж сощальна I, особливо, економ1чна сфери. Тобто збшьшити обсяги грошового доходу, а це одна з цшей власне економ1чного розвитку I економ1чного функцюнування, значно легше, шж покращити сощально-матер1альш умови життя чи духовно-штелектуального розвитку людини. Для реал1зацп сощаль-них I духовних чи духовно-штелектуальних цшей потр1бен значно довший перь од часу, шж для реал1зацп власне економ1чних цшей.
Висновки. Сказане не означае, що штелектуальна сфера економ1чних систем менш еластична щодо змши такого параметра як л1берал1защя, шж !х власне економ1чна чи сощальна (сощально-економ1чна) сфера. Вона також ду-же (нав1ть бшьше, шж економ1чна 1 сощальна сфери) чутлива до змши р1вня ль берал1зацп, однак ця чутливють проявляеться позитивно 1 з значною силою лише в гшердовготривалому, а шод1 за його межами, перюдь Тобто тут варто на-голосити, що чутливють (позитивного порядку) штелектуально1 ефективносп функцюнування економ1чних систем до змши р1вня л1берал1зацп вища, шж еко-ном1чно1 1 сощально1 ефективносп, однак вона проявляеться через значшший пром1жок часу. Якщо пор1внювати загальний вигляд криво1 економ1чно1, сощ-ально1 1 духовно1 ефективносп функцюнування певних економ1чних систем ль берал1зацшного порядку, то можна зробити такий висновок: по-перше, у короткотривалому ринковому перюд1 крива економ1чно1 л1берал1зацшно1 ефектив-ност стр1мко шдшмаеться вверх, а крив1 сощально1 та штелектуально1 ефек-тивност - вниз (перша - менше, друга - бшьше); по-друге, у довготривалому ринковому перюд1 крива економ1чно1 л1берал1зацшно1 ефективносп стабшь зуеться 1 е менш горизонтальна, а крив1 сощально1 1 духовно1 л1берал1зацшно1 ефективност продовжують знижуватися (перша - менше, друга - бшьше), потрете, у гшердовготривалому ринковому перюд1 крива економ1чно1 ефектив-ност починае стр1мко занижуватись, а крив1 сощально1 та штелектуально1 ефективносп, навпаки, шдшматися вверх, причому стр1мкють тдйому ос-танньо1 бшьша, шж першо1, що св1дчить про значшш1 позитивш ефекти впливу л1берал1зацп на штелектуальну сферу економ1чно1 системи, шж на сощальну
Л1тература
1. Башнянин Г.1. Ефективнiсть катталзацц i лiбералiзацi! економiчних систем в умовах ринково! транзакцп: методологiчнi проблеми метролопчного аналiзу / Г.1. Башнянин, Ю.1. Ту-рянський. - Львiв : Вид-во ЛКА, 2008. - 480 с.
2. Башнянин Г.1. Регуляцшна ефективнiсть економiчних систем / Г.1. Башнянин, Г.С. Тре-тяк, Н.Б. Буряк // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2010. - Вип. 20.9. - С. 134-141.
3. Малова Т. Капитализация в условиях российской экономики / Т. Малова. - М. : Изд-во "Либроком", 2009. - 208 с.
4. Фшпенко А.С. Цившзацшш вимiри екож^чного розвитку / А.С. Фiлiпенко. - К. : Вид-во "Знання Укра!ни", 2002. - 190 с.
5. Шевчик Б.М. Особливостi формування i розвитку постсоцiалiстичних нацiональних еко-номiчних систем: Проблеми реформування економки Укра!ни в умовах транзици / Б.М. Шевчик. - Харгав : Вид-во Х1БМ, 1998. - С. 57-59.
6. Шнщер М. Порiвняння економiчних систем / М. Шнщер. - К. : Вид-во "Основи", 1997. -
519 с.
Башнянин Г.И., Турянский Ю.И., Дунас А.И. Временная эффективность либерализации экономических систем
На общетеоретическом и метрологическом уровнях исследовано влияние фактора времени на эффективность развития либерализационных процессов в экономиках переходного типа. Авторами прослежено формирование такого специфического экономического параметра как либерализационный эффект (или либерализационная эффективность), а также выявлен характер взаимосвязи между собственно либерализацией и политическим рынком.
Ключевые слова: либерализация, эффективность, экономическое сознание, экономическая идеология.
Bashnyanyn G.I., Turiansky Yu.I., Dunas O.I. Time effectiveness of performance liberalization of economic systems
In the article on general theoretical and metrological level investigate the influence of the time factor on the effectiveness of liberalization processes in transition economies. The authors traced the formation of such specific economic variables such as the effect of liberalization (or liberalization efficiency), but also revealed the nature of the relationship between the actual liberalization and political market.
Keywords: liberalization, efficiency, cost consciousness, economic ideology.
УДК 331.108.38 Проф. М.В. Римар, д-р екон. наук;
астр. П.З. Козак - НУ "Львгвська полтехтка "
ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ НАПРЯМ1В ОЦ1НЮВАННЯ СТАНУ ПРОФЕСШНО1 АДАПТАЦН НА ВИРОБНИЧОМУ П1ДПРИЕМСТВ1
Напрями i способи оцшювання професшно! адаптаци розподшено на два рiвнi (шдприемство, пращвник). Названо основш цт оцшювання професшно! адаптаци персоналу на шдприемство Сформовано перелж показнигав, за якими доцшьно оцшювати професшну адаптащю пращвника. Проаналiзовано проблеми, яга ускладнюють оцшювання професшно! адаптаци та запропоновано шляхи !х виршення.
Ключовг слова: професшна адаптащя персоналу, оцшювання, трудовий потенщ-ал, робоче мюце, добiр персоналу, система, управлшня.
Вступ. В умовах нарощування виробничих потужностей тдприемства-ми важливо розумгга наскшьки трудовий потенщал персоналу вщповщатиме таким змшам. Оцшка професшно! адаптаци персоналу належить до показниюв,
