CC BY
11
Украшський дсржавиии лicoтeхнiчний унiвeрcитeт
3. Sakai, H., Aruga, K., and Watanabe S. (2003) Environmental conservation effects of forest roads. Austro2003: High Tech Forest Operations for Mountainous Terrain, Schlaegl - Austria, CD.
4. Steinlin, H. (1963) Aufgaben des Erschriessungsnetzes und seine Auswirkung auf die Führung eines Forstbetriebes. Schweizerlische Zeitschrift für Forstwesen, Nr.9.
5. Steinlin, H. (1963) Die Feinerschriessungsnetzes von Bestande mit Ruckgassen. Forsttechnische Informationen, Nr.10.
6. Watanabe, S. and Sasaki, S. (1994) The silvicultural management systems in temperature and boreal forests: A case history of the Hokkaido Tokyo University Forests. Can. J. For. Res. 24:1176-1185.
УДК: 338.48 + 379.854 +625.7 Проф. Б.Я. ГОЛОЯД1, д-р техн. наук -
1н-т туризму i менеджменту Прикарпатського
ун-ту ím. Василя Стефаника
БУД1ВНИЦТВО АВТОШЛЯХ1В - ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦШНО ШДУСТРП В УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ
Представлено шформащю про значення i стан прських басейнових екосистем Украшських Карпат. Обгрунтовано небезпеку, яка може викликати негативш наслщ-ки у структурi i функцюнуванш басейнових екосистем прських рш. Пропонуеться будiвництво автомобшьних шляхiв, яю ютотно зменшать антропогенне навантажен-ня вщ розвитку туристсько-рекреацшно'1 шдустрп в Украшських Карпатах.
Ключов1 слова: басейнова екосистема, функцюнування, лiсовi ценози, автошляхи.
Prof. B.Ya. HOLOYAD - Institute of Tourism and Management of the Precarpathian Vasyl Stefanyk University
Construction of motorways is the precondition of the effective development of the tourism-recreational industry in the Ukrainian Carpathians
The article depicts the information about the role and the state of mountain basin ecological systems of the Ukrainian Carpathians. The author substantiates the danger, which could lead to negative consequences in the structure and the operation of basin ecological systems of mountain rivers.
The author suggests that motorways are built, which will essentially decrease the anthropological load, which is caused by the development of the tourism-recreational industry in the Ukrainian Carpathians.
Keywords: basin ecological system, operation, forest centres, motorways.
У час прискореного науково-техшчного прогресу проблема збережен-ня природних екосистем, ïx стабшьносл i бюр1зномашття та рацюнального використання природних ресурЫв набувае важливого значення. Таким чином теза про те, що природне середовище е важлива умова життя людини стае все бшьш актуальною. Людство усвщомлюе, що життя на планет! Земля може ю-нувати тшьки у взаемоди живих оргашзм1в 1з довкшлям.
М1ж людиною i природою постшно юнуе взаемозв'язок, який здшсню-еться у двох формах - еколопчнш i економ1чнш. Еколопчна форма зв'язку шдпорядкована ддачим законам природи, яю зводяться до того, що природа
1 76000 м. 1вано-Франк1вськ, вул. Чорновола, 1, 1нститут туризму i менеджменту, кафедра оргашзацп турис-тично! д1яльност1, т. 77-88-21
3бG
Лicoва iнжeнeрiя: TexHiKa, тeхнoлoгiя i дoвкiлля
Науковий вкник, 2004, вип. 14.3
забезпечуе оптимальний бiологiчний режим життя в рамках окремих екосис-тем i в цiлому на нашiй планетi. Економiчна форма взаемозв'язку людини i природи вщбуваеться на основi закошв соцiального розвитку, коли людина в процес переробки натуральних ресурсiв змшюе i перетворюе 11. В цьому зв'язку доречно зауважити, що у свош господарськiй дiяльностi людина не завжди повшстю усвщомлюе змiни, часто шюдлив^ якi вона вносить у дов-кiлля, що в окремих випадках призводить до деградаци чи руйнування при-родних структурно-функцiональних взаемозв'язюв. Таким чином, оптималь-не використання природних ресуршв, охорона i примноження !х в наш час стае головним змютом господарсько! дiяльностi людини [1, 2].
Вагому роль у збереженш природно! стабiльностi у житт та дiяльнос-тi людини вщграють гiрськi регiони i !х лiсовi басейновi екосистеми. Тут ос-новну життево-творчу функщю вiдiграють лiсовi ф^оценози. Лiс належить до наймогутнiшого типу рослинного покриву Земл^ йому властивi безцiннi середовищетвiрнi функцп, такi як: водоохоронш, водорегулювальнi, кшмато-утворювальнi, грунтозахисш, санiтарно-гiгiенiчнi, рекреацшно-туристсько-оздоровчi та шшь
На сьогоднiшнiй день ще побутуе думка, що природна екосистема по-будована за принципом безвщходно! технологи i мае замкнутий цикл обмшу речовин. Як вiдомо, наше виробництво позбавлене поки що тако! можливос-тi. У своему розвитку воно спираеться на асимiлюючi властивостi нашо! природи. Таке розумiння е помилковим, тому що вщходи господарсько! дiяль-ностi вже зараз перевищують потенцiйнi можливостi природного середовища i не в змозi знешкоджувати !х [3]. Тому е велика потреба активiзувати нову форму взаемовiдносин суспшьства i природи, дбайливу охорону i ретельне використання природних ресурсiв.
Викладене вище повною мiрою стосуеться Украши i зокрема Укра-1нських Карпат, еколопчш умови довкiлля, яких зазнали ютотних змiн в результат тривалого, а iнколи бездумного господарського використання природних ресуршв. Для Карпатського регюну необхiдно акцентувати особливу увагу на збереженш коршних деревосташв та високу лiсистiсть прсько-люо-вих басейнових екосистем головних 11 рш.
Гiрськi басейновi екосистеми е дуже вразливi i в переважнiй бшьшост негативно реагують на рiзнi види посилено! антропогенно! дiяльностi. Це проявляеться, в першу чергу, при штенсивному використанш природних ре-сурсiв взагалi i особливо експлуатаци лiсових ресурЫв. Практично майже всi басейновi екосистеми Украшських Карпат пiдданi такому небажаному антропогенному впливу, що найбшьш ютотно вiдбилося на прискореному стоку поточних вод, ерози грунлв та шше. В цьому зв'язку значно понизилась бь ологiчна продуктивнiсть цих екосистем, а в окремих басейнових екосистемах 1-го, 2-го, 3-го порядюв помггш небажаш деградацiйнi процеси. Тому значен-ня лiсу як середовищетвiрного фактора в гiрських умовах Карпат особливе. Його необхщно розглядати як складову систему, яка, впливаючи на природну рiвновагу, е надзвичайно важливим фактором формування середовища [4].
3. Лкотранспортне освоення та шформацшш технологи
361
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Охорона i рацiональне використання складних за структурою i фун-кцiонуванням головних прсько-люових басейнових екосистем, яких в Украшських Карпатах нараховуеться 36, може ускладнитися у зв'язку з штенсив-ним розвитком туристсько-рекреацiйноï iндустрiï. Сутшсть проблеми полягае в тому, що кожна iз названих гiрсько-басейнових екосистем мае своï прита-маннi ш особливостi в будовi i функцiонуваннi. Останне вимагае вщповщно-го обсягу знань про кожну iз головних прських басейнових екосистем для прийняття оптимальних рiшень щодо використання ïx в загальногосподарсь-кому i, зокрема, в туристсько-рекреацiйному планi. Для всебiчного вивчення структури i функцiонування окремо взятоï гiрсько-лiсовоï басейновоï екосистеми головних рш Украшських Карпат потрiбнi великi кошти i час (20-30 ро-кiв). Таких грошей i часу для досягнення дано1' мети на сьогодш немае, тому кафедрою оргашзацп туристично1' дiяльностi 1нституту туризму i менеджменту Прикарпатського ун-ту iм. Василя Стефаника прийнято ршення про шдго-товку i випуск сери брошур i книг, використовуючи для цього наявнi л^ера-турш джерела, науковi дослiдження i проекти шд рубрикою "Передзвони Карпатських рiчок". Випуск таких праць дасть змогу швидко i повно орiенту-ватися туристам i рекреантам у виборi туристсько-рекреацшних об'ектiв для сво1'х уподобань. Крiм того, такi iнформацiйнi матерiали допоможуть ту-ристським i рекреацшним фiрмам з певною обгрунтовашстю визначати до-пустимi види i завантажешсть для кожно1' басейново1' екосистеми, дотриму-ючись вiдповiдниx вимог з метою отримання максимальних економiчниx ви-год з одночасним збереженням природно1' стабильность
Прийняття таких рiшень стосовно оптимального використання природних ресурЫв в Украшських Карпатах е надзвичайно актуальним саме те-пер, коли в областях Карпатського регюну (Львiвськiй, 1вано-Франювськш, Закарпатськiй i Чернiвецькiй) прийнятi програми для штенсивного розвитку туризму на перспективу до 2010 року. Основною метою цих Програм е здшснення заxодiв, як спрямованi на розвиток туристично1' галузi, забезпе-чення умов для повнощнного функцiонування суб'ектiв туристично1' дiяль-ностi, залучення iнвестицiï, створення туристичного продукту, загального максимального задоволення потреб мiжнародного i внутрiшнього туризму з урахуванням потреб мiжнародного i внутршнього туризму з урахуванням природно-кшматичного, рекреацiйного, соцiально-економiчного та юторико-культурного потенщалу регiону Карпат, його етнографiчниx особливостей.
Такi далекосяжнi i об'емш рекреацiйно-туристськi навантаження на природу Украшських Карпат в цшому i зокрема на кожну головну прсько-ль сову басейнову екосистему неминуче завдасть певно1' шкоди екологiчному середовищу.
Для зменшення антропогенного навантаження на природнi екосистеми Украшських Карпат (при використанш рiзниx видiв природних ресурсiв та посиленш роботи туристсько-рекреацiйноï галузi) i з метою ютотного пок-ращення розвитку iнфраструктури Карпатського регiону Кабшетом Мiнiстрiв Украши була прийнята Постанова вщ 24 травня 1993 року за № 368, в результат яко1' розроблена Державна програма соцiально-економiчного розвитку
362
Лiсова iнженерiя: технiка, технологiя i довкiлля
Науковий вкчшк', 2004, вип. 14.3
Карпатського perioHy. Вона була опрацьована Львiвським iнститутом peri-ональних дoслiджeнь Нацюнально1 Академи наук Украши. У контекст щеï програми наголошуеться, що питання подальшого розвитку тpанспopтнoï ме-peжi в peгioнi е дуже важливим, особливо з огляду на рацюнальне люокорис-тування та тypистськo-peкpeацiйнe освоення. Тому, за завданням Мшютер-ства промисловост Укpаïни ВАТ мУкpПКТIлiспpoмм в 1994-95 роках, шд ке-piвництвoм автора статтi розроблена Державна програма бyдiвництва лiсoвих шляхiв в регюш Карпат. У цiй пpoгpамi опрацьована едина концепщя розвитку тpанспopтнoï мepeжi в лiсфoндi peгioнi з метою оптимального ведення ль сового господарства i лiсoзагoтiвeль та дотримання eкoлoгo-eкoнoмiчних засад розвитку загальнoï iнфpастpyктypи i pацioнальнoгo природокористування туристсько-рекреацшного комплексу.
Карпатський peгioн е сприятливим фактором для входження Украши в Свропейсью eкoнoмiчнi та сощально-пол^ичш структури. Вiн перебувае в оточенш розвинутих европейських держав, якi штенсивно iнтeгpyються у европейську спiльнoтy, тим самим розвиваються багатoчислeннi мiждepжавнi взаемозв'язки у сфepi eкoнoмiки, пoлiтики, туризму, охорони навколишнього природного середовища, що сприяе входженню в Захщноевропейсью структури розвитку i сшвроб^ництва. Для штенсифжаци даних зв,язкiв та ютотного розвитку Карпатського peгioнy, (особливо в прюритетному туристсько-рекре-ацiйнoмy напрямку прсько1" територи), важливу роль вiдiгpають наявшсть i стан транспортних шляхiв, як з'еднують його з п'ятьма сусщтми державами.
У даний час в прських умовах Украшських Карпат сформувалася у зв'язку з тpадицiйними технолопями лiсoзагoтiвeль мережа лiсoвих дopiг. Це дороги II i III категори переважно з твердим бшим покриттям, а також грун-тoвi дороги. Вони, як правило, прокладеш на заплавнш частинi головних piк i ïx приток першого i другого пopядкiв. Зoвсiм мало е побудованих дор^ на 2-й i 3-й надзаплавнш терасах, пoсepeдинi сxилiв чи вершинах xpeбтiв. Такий шдхщ при бyдiвництвi лiсoвиx дopiг е малоефективним i нepацioнальним для збереження стабшьност лiсoвиx екосистем, особливо при штенсивному розвитку peкpeацiйнo-тypистськoï шдустри. Кiлькiсть i стан iснyючиx дор^ не-задoвiльний, вони не забезпечують сучасних вимог. В окремих прсько-люо-вих екосистемах головних рш Карпат густота люових шляxiв становить тшь-ки 0,4-0,6 км на 1 км .
Для рацюнального використання люових ресурЫв, збереження ста-бiльнoстi лiсoвиx цeнoзiв та ефективного функцюнування невиснажливого туристсько-рекреацшного навантаження в Украшських Карпатах вкрай необ-хщним е збшьшення густоти автoдopiг з твердим покриттям до 1,0-1,5 км на 1 км2. За сучасного стану дорожньо1' мepeжi в Карпатах неможливо застосува-ти сyчаснi технологи люозаго^вель i лiсoвиpoшyвання, а також оптимальний розвиток тypистськo-peкpeацiйнoï iндyстpiï.
Враховуючи прюритетне мiсцe дорожньо1' мepeжi в розвитку люово", гipськo-видoбyвнoï i особливо туристсько-рекреацшно1" галузей, вважаю до-цшьним виpiшeння на державному piвнi питання створення оптимально:' шт-ки дор^ в Карпатах з твердим покриттям. Для розв'язання цiеï мети i оп-
3. Лiсотранспортне освоення та шформацшш технологи
363
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
рацьована "Державна програма будiвництва лiсових шляхiв в лiсфондi регь ону Карпат". У цьому зв'язку передбачено створити вщносно оптимальну транспортну мережу до 2020 року, iз будiвництвом 6828,1 км нових автодор^ з твердим покриттям круглорiчноl ди в розрiзi: 2121,0 км - II категори i 4707,1 км - III категори.
На кшець завершення будiвництва автомобшьних шляхiв в Карпатах (згiдно з Державною програмою - до 2020 року) густота дорожньо! мережi в регюш повинна становити 1,06 км на 100 га, i зокрема в розрiзi областей:
• ^ано-Франшвськш област1 - 1,26 км на 100 га;
• Чертвецько! област - 1,13 км на 100 га;
• Закарпатсько! област1 - 0,83 км на 100 га.
Реалiзацiя дано! програми дорожньо! мережi в Украшських Карпатах сприятиме розвитку шфраструктури в цiлому i буде запорукою ефективного, невиснажливого використання природних ресурЫв при iнтенсивному функць онуванш туристсько-рекреацшно! шдустри [5].
Л1тература
1. Економ1чна 1 сощальна географ1я свгту За ред. Степана Кузика. - Льв1в: "Свгт", 2002.- С. 159-175.
2. Безуглий В.В., С.В. Козинець. Региональна економ1чна та сощальна географ1я свь ту. - К.: Вид. центр "Академ1я", 2003. - С. 133-144.
3. Чубатий О.В. Прсью люи - регулятори водного режиму. - Ужгород: Карпати, 1984. - С. 5-14.
4. Еколопчна ситуащя на твшчно-схщному макросхил1 Украшських Карпат. За ред. акад. НАН Украши М.А. Голубця. - Льв1в: Полл1, 2001. - С. 62-131.
5. Голояд Б.Я., Римарчук 1.В. Рекреацшно-туристський напрям господарювання -гаранпя добробуту краян Прикарпаття. Еколого-економ1чний нарис. - ^.-Франювськ: Карпати, 1997. - С. 3-32. _
Dr. Igor POTOCNIK1 - Associate Professor University
of Ljubljana, Slovenia
POSSIBILITIES OF TRAFFIC REGULATION IN PROTECTED
FOREST AREAS
The paper deals with traffic management strategy in the preserved forest area on Pokljuka highland in the centre of Triglav National Park in Slovenia. The idea of traffic management was raised by increased number of visitors especially during the high tourist season. The management includes public and forest roads with special regard to the ownership. The strategy foresees two-step management: regulation of transport - parking and soft approach - informing. The strategy proposes arrangement of parking places in the valley and on the plateau of Pokljuka as well, introducing substitutional public transport, fees, providing wider tourist offer on the plateau and providing visitors with information about natural environment, protected natural and forest areas, national park itself, code of behave in natural environment etc. The proposed traffic management strategy should be accepted by all the sectors concerned to the area studied.
Keywords: traffic, forest roads, Pokljuka highland, Triglav National park, Slovenia
1 University of Ljubljana, Biotechnical Faculty, Jamnikarjeva 101, 1000 SI Ljubljana, Slovenia, Tel: + 386 1 423 11 61 Email: igor.potocnik@bf.uni-lj.si URL: www.uni-bf.si
364
Лкова iнженерiя: техшка, технолопя i довкшля
