CC BY
25
УДК617.546- 009.7-06:616.89-008.441.14]-08 БОЖЕНКО Н.Л.
Льв/вський нащональний медичний ун/верситет iменi Данила Галицького, кафедра неврологИ
BOAbOBi СИНДРОМИ СПИНИ: AEßKi ПСИХОЕМОЩЙН АСПЕКТИ i МOЖAИBOСTi
IX КОРЕКЦП
Резюме. У сmаmmi розглядаеться проблема порушення психоемоцшного стану у хворих 1з больовими синдромами нижнього вiддiлу спини. Наведет дат доЫдження щодо визначення внеску психоемоцтних порушень у прояви больового синдрому та корекци цих проявiв препаратом Лайф 900. Зазначено, що поеднання доведено! ефективностi, безпечностi застосування, зручностi прийому та безрецептурного вiдпуску в аптец вир1зн.яе Лайф 900 серед шших антидепресантiв таробить його використання доцльним у практиц лжаря-невролога.
Ключовг слова: психоемоцтш розлади, бшь у нижнт длянц спини, лжування, Лайф 900.
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ
ПРАКТИКУЮЩЕМУ НЕВРОЛОГУ
/TO PRACTICING NEUROLOGIST/
Актуальнгсть
Вивчення психоемоцшних аспекпв больових син-дромiв (БС) спини — надзвичайно актуальне завдання. Адже проблема дослщження особливостей функцю-нування особистосп в умовах рiзних соматичних змш сьогодш не ттьки не втратила свое! актуальности а й набула нового забарвлення у свпл сучасних уявлень про психолопчний та сощальний аспекти здоров'я, шляхи його збереження та оптимiзацif. Незважаючи на безлiч напрямыв i концепцш, бтьшютю дослiдникiв найбiльш ефективним визнаеться мультифакторний шдхщ до вивчення особливостей реагування особис-тостi на змшу свого соматичного стану, суб'ективного його вщображення та пов'язаних iз цим уявлень i переживань.
Вiдомо, що реакщями на будь-якi фiзiологiчнi чи патолопчш змiни в органiзмi е певш суб'ективнi вщ-чуття, розумшня й оцiнка процесiв, що втбуваються, та ставлення до них.
Одним iз яскравих прикладiв розвитку таких змш е реакшя на бшь, який майже завжди супроводжуе захворювання спини. Шд впливом болю та хрошч-ного фiзичного дискомфорту у хворих iз больовими синдромами спини виникають рiзноманiтнi психо-емоцшш порушення. При цьому тривалi тривожш стани змiнюють параметри фiзiологiчних процеав, переводять органiзм в iнший режим функщону-вання, що пов'язане з напруженням адаптацшних
систем. Хронiчне напруження адаптацшних та ком-пенсаторних механiзмiв призводить до зниження ефективностi !х функцiонування i навiть до висна-ження, що зрештою може спричинити поглиблення вже юнуючих та формування вторинних соматичних симптомiв.
Бiль — неприемне вщчуття або страждання, викли-кане подразненням особливих нервових закшчень у пошкоджених тканинах органiзму. Бiологiчне значення болю полягае в тому, що вш служить сигналом, насторо-жуе i примушуе знизити фiзичну активнють при хворобi, що полегшуе процес одужання. Ч. Шеррiнгтон зазначав: «Бшь — сторожовий пес здоров'я». Гострий бшь вщграе позитивну фiзiологiчну роль, сигналiзуючи про пошко-дження тканин, включаючи iммобiлiзацiю для забезпе-чення найбтьш сприятливих умов для загоення. Водно-час неконтрольований бiль може вщгравати негативну роль, не ттьки створюючи дискомфорт для пацiента, але й провокуючи ускладнення з боку практично вшх
Адреса для листування з авторами:
Боженко Нататя Леотдавна м. Льв1в, вул. Пекарська, 69, Льв1вський нацюнальний медичний ун1верситет ¡м. Данила Галицького
© Боженко Н.Л., 2013
© «Мжнародний невролопчний журнал», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
оргашв i систем. М1жнародна асоцiацiя з вивчення болю (International Association for the Study of Pain — IASP) на одшй i3 бвропейських конференцш розглянула питан-ня контролю болю як одне з прав людини. Вщповщно до визначення IASP, бiль — це неприемне сенсорне та емоцшне переживання, що пов'язане з наявним або потенцшним пошкодженням тканин або ж описуеться пащентом у термiнах такого пошкодження (IASP, 1979). Реакщя на одне й те саме больове подразнення може значно вiдрiзнятися залежно вiд генетично! схильнос-тi, культурних традицiй пащента, вiку, статi та деяких шших факторiв. Бiль зустрiчаеться при рiзноманiтних неврологiчних, соматичних i хiрургiчних захворюваннях (судинних, запальних процесах, пухлинах, травмах, рефлекторному больовому синдром^ полшейропати тощо) i, вiдповiдно, значно попршуе як1сть життя пацiента. Болi у спиш, за рекомендацiями ВООЗ iз 2000 року, включенi в число прюритетних дослiджень. Це пов'язано насам-перед iз частотою виникнення хрошчного больового синдрому, що веде до тривало! втрати працездатностi в ошб молодого вiку, а iнодi й до швалщизаци. Якщо звернутися до ешдемюлоги больових синдромiв, то одними з найчастших е болi у спинi та м'язовi болi — 56 %. Болi в спиш зус^чаються, за узагальненими даними, у 40—80 % популяци. У вщ вiд 20 до 64 роыв болi в спинi турбують 24 % чоловiкiв i 32 % жшок. Найчастiше най-бтьш вираженi болi в спинi спостериаються в осiб вiком 50—64 роки [5—8]. Дорсалгй входять у тршку лiдерiв серед основних причин тимчасово! втрати працездатностi [5]. Больовi синдроми нижньо! частини спини — важлива ланка неврологiчно'i патологи. Особливу роль у шй вщ-грають хрошчш 6ольов1 синдроми. У загальнiй структур! болю будь-якого походження можна видшити п'ять основних компонент:
1. Перцептуальний компонент, що дозволяе визна-чити мюце пошкодження болю.
2. Емоцшно-афективний компонент, що вiдображае психоемоцiйну реакцш на пошкодження.
3. Вегетативний компонент, пов'язаний 1з рефлек-торними змшами тонусу симпатоадреналово! системи.
4. Руховий компонент, спрямований на усунення ди пошкоджуючих чинник1в.
5. Когн1тивний компонент, що бере участь у форму-ваннi суб'ективного ставлення до болю, що вщчуваеться в даний момент, на основ1 накопиченого попереднього досвщу [2, 3].
Б1ль — це своерщний психоФ1з1олог1чний стан, що супроводжуеться не тшьки органiчними й функщо-нальними порушеннями в органiзмi, а й призводить до психоемоцшних змш [7]. Психолог1чн1 й емоцiйнi ефекти болю часто впливають на суб'ективну реакцш пащента, перебтьшення або зменшення значущост болю. Лiкарю часто доводиться мати справу з психоемо-цшними проявами больового синдрому, що формують так звану больову поведiнку. Психолопчний статус також може суттево вплинути на сприйняття болю. Депресгя i
тривога асоцiюються з посиленням болю при больовому синдромi та здатнi зумовити бiльш штенсивний бiль [15]. Тривога, пов'язана з очкуванням болю, негативно вiдбиваeться на функцюнальному станi пацieнтiв та по-силюе больовi вiдчуття.
Людина — ютота сощальна, тому останнiм часом особливо важливим стае вивчення бюпсихосощально! концепци болю (Данилов А., Данилов А., 2012). Таы психологiчнi фактори, як страх, тривога, депресгя, без-умовно, впливають на сприйняття болю. Вщповщно до цiei концепци, бть — це результат динамiчноi вза-емоди бiологiчних, психологiчних i сощокультурних факторiв. На рiзних стадiях захворювання питома вага рiзних факторiв може змшюватися. Якщо в гострiй фазi хвороби переважають бiологiчнi (анатомiчнi, генетичш, фiзiологiчнi) фактори, то при хрошзаци болю на перший план можуть виходити психологiчнi (афективнi, когштивш, поведiнковi) та сощальш (гендернi, нацю-нальш традицii) фактори. Бiологiчнi чинники можуть шщшвати, пiдтримувати й модулювати фiзичнi роз-лади, тодi як психолопчш змiни впливають на оцшку i сприйняття внутрiшнiх фiзiологiчних сигнал1в. У свою чергу, психологiчнi фактори впливають на бюлопчш, змiнюючи продукцш гормонiв, нейромедiаторiв, стан ВНС та бiохiмiчнi процеси в мозку [9].
Бшь необхiдно розглядати як особистюне переживання, що виникае не лише шд впливом фiзичноi патологи, але й ракурсу, погляду на захворювання особи, попереднього досвщу, яке описуеться термшами сенсорних i емоцiйних розладiв. Сучаснi уявлення про сутнiсть концепци хвороби передбачають врахування вше'1' сукупностi змiн, якi торкаються як бюлопчного рiвня порушень (соматичш симптоми та синдроми), так i психосощального рiвня функцiонування особис-тостi зi змiною цiнностей, iнтересiв, кола спткування, з переходом до принципово ново'1' соцiальноi ситуацп зi сво'1ми специфiчними заборонами та обмеженнями тощо.
Вщомо, що хронiчне соматичне захворювання ютот-но змiнюe весь сощальний розвиток людини, змшюе 11 можливостi в здшсненш рiзних видiв дiяльностi, призводить до обмеження кола контаклв, загально! змiни мiсця в жит. У зв'язку з цим досить часто спостериаються рiзноманiтнi психiчнi реакци, такi як психоемоцiйна лабiльнiсть, кволють, апатiя, пiдвищена вимогливiсть, образливiсть, зниження вольово! активностi, обмеження кола штерешв, порушення цiлеспрямованоi дiяльностi, збiднення загального психiчного складу.
Таким чином, поняття про соматичнi змiни та больовi вiдчуття в кожно! конкретноi особи — це сплав сощ-ального й власного досвiду, який поряд iз загальними закономiрностями об'ективних проявiв та суб'ективного 1х вiдображення необидно враховувати при дослiдженнi даного питання та виршенш тактики лiкування.
Виходячи з вищевикладеного, аналiз будь-якого больового синдрому у хворих iз БС мае Грунтуватися
на врахуванш багатьох факторiв, насамперед причин та MexaHi3MiB виникнення й розвитку болю, його топографп, штенсивносп, тривалостi, наявностi та особливостi iррадiацri, уточнення засобiв та прийо-MiB, що його полегшують, при цьому оцшка характеру больових вiдчуттiв повинна включати розумiння наявностi не тшьки фiзичного, а й психологiчного, морального та сощального його компонентiв. Зне-важення принципiв такого комплексного шдходу до обстеження та ведення хворих i3 проявом болю у спиш е головною причиною неправильного ощ-нювання характеру больового синдрому, ускладнюе його контроль та корекцiю, а також призводить до неможливост ефективно! фiзiолоriчноí та психосо-щально'1 адаптацп людини.
Розглядаючи основнi фактори, яы впливають на iнтенсивнiсть больових вщчутв, слiд зазначити, що переживання болю у звичайних умовах, безперечно, за-лежить вiд сили та тривалост больового подразника. Ця залежнiсть е особливо очевидною у випадках достатньо штенсивного та тривалого потоку больово! iмпульсацií. При цьому у нервових центрах (шдкоркових утвореннях та кор^ виникае стан, який 1.П. Павлов охарактеризу-вав як iнертний процес збудження, а О.О. Ухтомський назвав домшантою. Больовий синдром, який став до-мiнантним, доповнюеться рiзноманiтними умовними зв'язками, як утворюються не тшьки на основi першо-сигнальних та другосигнальних подразникiв, але й у зв'язку з уявленнями та бшьш складними психiчними переживаннями [5]. Вщповщно, вивчення та корекцiя психоемоцiйного стану хворого набувають надзвичайно'1 актуальностi.
Важливу роль у лiкуваннi хворих iз БС вiдiграють антидепресанти. Антидепресанти, яы застосовують у пацiентiв iз невролопчною патологiею, повиннi вщпо-вiдати таким вимогам:
1) виявляти, о^м антидепресивно'1 та протитривож-но1 дц, певний антиастешчний ефект;
2) бути максимально безпечними в застосуванш, не впливати на функцiю серцево-судинно1 системи, не викликати безсоння або сонливостi.
Одним iз засобiв, що успiшно поеднують властивост антидепресанту та антиастенiчного препарату, е Лайф 900 — лшарський зашб на основi стандартизованого екстракту звiробою (Hypericum perforatum). На сьогодш препарати звiробою в бврош прописують частше, нiж класичнi антидепресанти [17, 20—22]. 1х популярнiсть зумовлена:
— комплексом механiзмiв дц та широтою клшко-фармакологiчного спектра;
— достатньо високою ефективнютю;
— високою безпекою застосування;
— економiчною доступнiстю.
Кокрашвський огляд 29 дослiджень (5489 хворих;
18 порiвнянь iз плацебо i 17 порiвнянь iз синтетичними антидепресантами) показав, що екстракти звiробою,
протестовав у включених дослiдженнях, переважають плацебо в пащентав Í3 депресieю та е такими ж ефек-тивними, як еталонш антидепресанти, мають менше побiчних ефектiв (Linde K., 2008).
Лайф 900 е ушкальним та единим в Укра'1ш рослин-ним антидепресантом, що мютить в 1 таблетщ 900 мг сухого екстракту звiробою. Саме цю дозу екстракту звiробою рекомендуе ВООЗ для лкування депресив-них розладiв. Тому Лайф 900 застосовуеться лише 1 раз на добу, що дозволяе досягнути кращого комплайенсу хворого до л^вання.
Для загальних екстрактiв i для окремих компонен-тiв звiробою був експериментально доведений цiлий ряд механiзмiв, якi пояснюють 1х антидепресантну дш. Для деяких iз цих компоненпв було доведено, що вони проникають через гематоенцефалiчний бар'ер i тому можуть дiяти безпосередньо на центральну нервову систему. Найкраще вивченi компоненти у звiробою належать до нафтодiантронiв (гiперицинiв), флороглюцинолiв (гiперфоринiв) та флавоно'шв. Слiд виходити з того, що ефект базуеться на взаемодп рiзних компонентiв i загальний екстракт мае розгля-датися як власне дшча речовина. Висока ефектив-нiсть Лайфу 900 доведена кшшчно й зумовлена дieю гiперицину, гiперфорину й шших активних сполук, якi одночасно впливають на моноамшоксидазу, а також на три нейромедiаторнi системи — серотош-нову, норадреналiнову i дофамiнову. На вшмшу вiд бiльшостi синтетичних антидепресанпв (наприклад, селективних iнгiбiторiв зворотного захвату серото-нiну) екстракт звiробою шпбуе зворотний захват нейромедiаторiв, як правило, неселективно.
Пперицин як основний дшчий компонент стандартизованого екстракту трави звiробою перешкоджае розвитку порушень нейротрансмiтерноl передачi (гальмуе зворотний захват норетнефрину, моноамiнових нейро-медiаторiв, дофамшу й серотонiну в пресинаптичних нейронах), здатний пригшчувати активнiсть моноамi-ноксидази i катехол-О-метилтрансферази.
Завдяки своему лшофшьному походженню гiпе-рицин здатний проникати через гематоенцефалiчний бар'ер i чинити сприятливу дш на функцiональний стан центрально1 нервово1 системи.
Флавоно'1ди екстракту звiробою, якi мютяться в його квiтках, зв'язуючись iз бензодiазепiновими рецепторами, виявляють заспоыйливий ефект.
Пiдвищення рiвня норепiнефрину, спричинене екстрактом звiробою, покращуе апетит, актившсть i бадьорiсть.
Показаннями до застосування е депресивнi розлади легкого та середнього ступеня тяжкосп, що супрово-джуються такими симптомами, як пригшчений настрiй, вiдчуття хронiчноl втоми, емоцшна виснаженiсть, зни-ження працездатностi. Ушкальною властивiстю звiро-бою е поеднання ефекту на центральну нервову систему (ЦНС), властивостей трицикшчних антидепресанпв,
селективних iнгiбiторiв зворотного захвату серотоншу та iнгiбiторiв моноамшоксидази, а саме:
— гальмування активностi ферментiв катаболiзму бюгенних амiнiв — моноамiноксидази, дофамш-бе-та-пдроксилази i катехол-О-метилтрансферази, тим самим шдвищуеться активнiсть катехоламшерпчно! нейромедiацii в ЦНС;
— блокада зворотного захвату серотоншу;
— модулюючий вплив на актившсть постсинаптич-них серотонiнових рецепторiв [21, 17, 20].
Таким чином, препарати звiробою, зокрема Лайф 900, впливають на вш ланки синаптично! регуляци амь нергiчних процесiв у ЦНС [22, 20].
Крiм того, щ препарати мають дофамiновi ГАМКер-пчш властивостi, а також мембраностабiлiзуючi ефекти. На практищ це реалiзуеться в комплекс таких кшшко-фармакологiчних ефекпв, як:
— антидепресивний (тимоаналептичний);
— тимостабшзуючий;
— психоенергiзуючий;
— анксюлггичний;
— антиастенiчний;
— вегетостабiлiзуючий.
Лайф 900 не утворюе активних метаболтв в орга-нiзмi, мае мшмальний потенцiал мiжмедикaментозноi' взаемоди, що дуже важливо для хворих у неврологи. Це стало передумовою застосування цього препарату в комплекснш терапи для корекци психоемоцiйного стану в ще! категори пацiентiв.
Мета — вивчення психоемоцшного стану хворих iз больовими синдромами нижнього вiддiлу спини, визна-чення 1х внеску у прояви больового синдрому та корекщя цих проявiв препаратом Лайф 900.
Матер1али та методи
У дослiдження були включеш 33 хворi вiком 27—65 роыв, як1 лiкувaлися з приводу болю в спиш, iз кшшч-ною картиною вертеброгенно! попереково-крижово! радикулопати. Усiм хворим для пiдтвердження дiaгнозу були проведенi комплексне неврологiчне обстеження, рентгеногрaфiя, комп'ютерна або мaгнiтно-резонaнснa томогрaфiя. Усi пaцiенти, крiм стандартного невроло-гiчного обстеження, отримали консультаци психолога.
Рисунок 1. Больовий синдром за ВАШ (бали)
Крiм бешд та спостереження за хворими, застосовували психологiчнi тести: шкалу самооцшки (Спiлбергерa — Хaнiнa), шкалу депреси Гaмiльтонa, шкали сaмооцiнки тривоги (Чабан О.С., Хаустова Е.А.), опитувальник Айзенка. Виражешсть болю оцiнювaли за допомогою вiзуaльноi аналогово! шкали (ВАШ) i опитувальника Як зaсiб психоемоцшно! корекци застосовували Лайф 900 у дозi 900 мг/добу (1 таблетка 1 раз на добу).
Результати
Розлади у виглядi депресивного синдрому спостериа-лись у 58 % хворих, майже у 73 % спостериався тривожний синдром. Вони проявлялись зниженням працездатноста, порушеннями сну, зниженим настроем, тривогою, на-пруженiстю, безпричинними страхами, вегетативними розладами. Больовий синдром за 10-бальною ВАШ був оцiнений у 6,9 ± 0,3 бала в пащентав iз депресивними проявами i в 5,5 ± 0,2 бала в пaцiентiв без них.
У тих ошб, у яких тривалють больового синдрому була 2 мюящ i бiльше, з'являлися нейропaтичнi компонента в структурi больового радикулярного синдрому, якi оцiнювaлись за допомогою опитувальника (35 %). Особливо яскраво вираженими психоемоцшш порушен-ня були в пащентав холеричного й мелaнхолiчного типiв (за опитувальником Айзенка). У хворих мелaнхолiчного темпераменту больовий синдром був у 69 % випадыв на фош депресивних проявiв, у сaнгвiнiкiв — без них. Виражешсть больового синдрому мала таы тенденци: була вищою в ошб мелaнхолiчного i холеричного типiв (6,7 ± 0,2 та 6,3 ± 0,2 особи), нижче — у сангвМчного i флегматичного типiв (5,9 ± 0,2 та 4,8 ± 0,3 особи).
Лайф 900 застосовували як зaсiб психоемоцiйноi корекц11' у дозi 900 мг/добу (1 таблетка 1 раз на добу) впродовж мюяця. Тимоаналептична дiя проявлялася вже до юнця 1-го тижня терапи, через 2—3 тижнi була зафшсована виражена кпiнiчнa д1я, що об'ективно по-значалося в зниженнi показниюв за шкалою Гaмiльтонa. Усi пащенти отримували стандартну терaпiю больових синдромiв спини: нестероiднi протизaпaльнi препарати, мюрелаксанти, вiтaмiни групи В, aнтихолiнестерaзнi засоби, у рaзi нaявностi нейропатичного компонента — прегабалш чи габапентин. Побiчних ефектiв у хворих не спостериалося. Важливо вiдзнaчити вiрогiдне зниження реактивно! тривожноста у пaцiентiв за шкалою Сптбер-гера — Хaнiнa та показниыв шкали сaмооцiнки тривоги (Чабан О.С., Хаустова Е.А.). Хвор^ яы приймали Лайф 900, стали значно спокшшшими, впевненiшими,
Рисунок 2. Пац1енти з депресивним синдромом (%)
активнiшими в лiкуваннi та сшвпращ з лiкарем, нала-штованими на покращення стану здоров'я. Вiдзначали полшшення настрою та активностi, вiдчуття бадьорос-тi, концентрацif уваги, значне зменшення астешчно!, тривожно! та iпохондричноf симптоматики. Одним iз методiв оцiнки ефективност екстракту звiробою, що мiститься в Лайф 900, був анатз звтв пацiентiв, яи по-ряд з антидепресивною дiею вщзначали стимулюючий i енергiзуючий ефект препарату. Крiм того, пацiенти вказували на зменшення втомлюваност i тривожностi, покращення сну та фiзично! працездатностi. Динамiка показника за 10-бальною ВАШ була пiсля лжування позитивною — 3,4 бала.
Висновки
Порушення психоемоцiйного стану у виглядi депре-сивних та тривожних проявiв характерне для частини хворих iз хронiчними болями в спинi. Вони впливають на вираженiсть, емоцiйне забарвлення больового синдрому й пщтверджують значення психогенних факторiв у патогенезi формування болю. 1ндив1дуальш типоло-пчш особливостi, бюпсихосощальний статус пацiента можна розглядати як важливi конституцiйнi складовi клiнiко-патогенетичних механiзмiв хронiчних болiв у спиш. Врахування психоемоцiйних особливостей сприйняття болю сприятиме оптимiзацi! лiкування й реабштащ! хворих iз хронiчними болями у спиш. Фгготерапевтична стратегiя лшування депресiй не-психотичного генезу набувае в сучаснш неврологif значно! популярность Опташзашя нейрореабiлiтацif хворих iз хрошчним больовим синдромом повинна включати медикаментозну корекцш психоемоцшно-го стану, оскшьки тривожнi та депресивнi розлади е дуже поширеними в цих хворих. У лшуванш больових синдромiв спини добре зарекомендував себе стандартизований екстракт звiробою STW 3-У1, що входить до складу рослинного антидепресанту Лайф 900. Вш виявляе кшшчно значимi результати при корекцif де-пресивних та тривожних станiв, що дуже важливо для даного контингенту хворих. Треба пам'ятати, що для досягнення повноцшного лкувального ефекту Лайф 900 слщ приймати згiдно з протоколами призначення антидепресанпв — не менш шж 2 мiсяцi. Лайф 900 на вщмшу вiд синтетичних антидепресантав практично не мае побiчних ефектiв, добре переноситься, не викликае звикання та синдрому вiдмiни. Застосування Лайфу 900 може сприяти опташзащ! лшування хворих, по-лiпшенню !х загального самопочуття та якостi життя.
Таким чином, Лайф 900 практично повшстю вщ-повiдае критерiям щеального антидепресанту в невро-логiчнiй практиш для лiкування депресивних розладiв та тривожних сташв, у тому чи^ в комплексному лiкуваннi хворих iз хронiчним больовим синдромом у спиш. Застосування при хрошчному вертеброгенному больовому синдромi виправдане в пацiентiв i без ви-ражено! депресif. На фош прийому Лайфу 900 значно
покращуеться емоцшний стан хворих, що дозволяе !м легше переносити даний патолопчний стан та по-кращуе якiсть життя пацiентiв. Поеднання доведено! ефективносп, безпечностi застосування, зручностi прийому та безрецептурного вщпуску в аптеш ви-гiдно вiдрiзняе Лайф 900 вщ iнших антидепресантiв та робить його використання доцшьним у практиш лшаря-невролога.
Список л1тератури
1. Баринов А.Н. Комплексное лечение боли // РМЖ. — 2007. — Т. 15, № 4.
2. Боль: Руководство для врачей и студентов / Под ред. Н.Н. Яхно. — М, 2009. — 30)2 с.
3. Вертеброгент больовi синдроми попереково-крижового вiддiлу хребта та гхлжування i3 застосуванням втамтв гру-пи В/ С.М. Вшичук, I.I. Бедрш, П.П. Утч та rn. //Украгнський медичний часопис. — 2007. — № 6(62).
4. Веселовський В.П., Шевага В.М., Пшик С.С. Вертебро-неврологiя. — Львiв: Свт, 1992.
5. Вознесенская Т.Г. Боль в спине: взгляд невролога // Здоров'я Украгни. — 2006. — № 23. — С. 1-38.
6. Вознесенская Т.Б. Хроническая боль и депрессия// Фар-матека. — 2008. — № 6(160).
7. Голубев В.Л., Данилов А.Б., Вейн А.М. Психосоцiальнi чинники, гендер i быь // Журнал неврологи i nсихiатрü'. — 2004. — Т. 104(11). — С. 70-73.
8. Головач Ю.Л. Комбiнованi аналгетичнi препарати в симптоматичнт терапи больового синдрому у ревматологiчних хворих//Мистецтволжування. — 2008. — № 2(48). — 72-75.
9. Ван Роенн Дж.Х., Пейс Дж.А., Преодер М.И. Диагностика и лечение боли. — М.: Бином, 2012. — 494 с.
10. Данилов А., Данилов А. Боль. — М., 2012.
11. Данилов А.Б., Давыдов О.С. Нейропатическая боль. — М.: Боргес, 2007. — 192 с.
12. Зозуля 1.С., Зозуля А.1. Быь та знеболення//Мат-ли наукового симпозiуму «Сучасы проблеми медицини невiдкладних статв», 21—22травня 2009. — С. 73-75.
13. Клименко О.В., Головченко Ю.1., Калщук-Слободiн Т.М. та н. Структура дегенеративно-дистрофiчних захворю-вань хребта: клЫка, дiагностика та лкування // Consilium Medicum. Ukraina. — 2008. — № 2(11). — 23-25.
14. Крыжановский Г.Н. Дегенеративные структуры в патологии нервной системы. Генераторные механизмы ней-ропатологических синдромов. — М.: Медицина, 1980. — 360 с.
15. Статинова Е.А., Прокопенко Е.Б. Антидепрессанты растительного происхождения в комплексной терапии больных с хронической ишемией головного мозга//Международный неврологический журнал. — 2012. — № 5(51).
16. Мищенко Т.С., Балковая Н.Б. Эффективность Лайф 900 у больных дисциркуляторной энцефалопатией II степени гипертонического и атеросклеротического генеза с депрессивными расстройствами легкой и средней степени тяжести // Международный неврологический журнал. — 2013. — № 3(57).
17. Хаустова Е.А. Сезонное аффективное расстройство: диагностика и терапия // Международный неврологический журнал. — 2012. — № 2(48).
18. Low Back Paininitiavite. — WHO, 1999. — P. 4.
19. Hammerness P. et al. St. John's wort: a systematic review of adverse effects and drug interactions for the consultation psychiatrist //Psychosomatics. — 2003. — № 44(4). — Р. 271-282.
20. Wurglics M. et al. Comparison of German St. John's wort products according to hyperforin and total hypericin content //J. Am. Pharm. Assoc. (Wash.). — 2001.
21. Linde K., Knuppel L. Largescale observational studies of hy-pericum extracts in patients with depressive disorders — a systematic review // Phytomedicine. — 2005. — № 12(1-2). — P. 148-157.
22. Murck H. et al. Hypericum extract in patients with MDD and reversed vegetative signs: reanalysis from data ofa doubleblind,
randomized trial of Hypericum extract, fluoxetine, and placebo // Int. J. NeuropsycHopHarmacol. — 2005. — № 8(2). — P. 215-221; № 41(4). — P. 560-566.
23. Martinez, B, Kasper S, RuHrmann S., Möller H.J. Hypericum in the treatment of seasonal affective disorders // J. Geriatr. Psychiatry Neurol. — 1994. — № 7, Suppl. 1. — S. 29-33.
24. Kasper S., Gastpar M., Muller W.E. et al. Efficacy of St. John's wort extract WS 5570 in acute treatment of mild depression: a reanalysis of data from controlled clinical trials // Eur. ArcH. Psychiatry Clin. Neurosci. — 2008. — Vol. 258 (1). — P. 59-63.
OmpuMaHO 10.12.13 □
Боженко H.A.
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, кафедра неврологии
БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ СПИНЫ: НЕКОТОРЫЕ ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ И ВОЗМОЖНОСТИ ИХ КОРРЕКЦИИ
Резюме. В статье рассматривается проблема нарушения психоэмоционального состояния у больных с болевыми синдромами нижнего отдела спины. Приведены данные исследования по определению вклада психоэмоциональных нарушений в проявления болевого синдрома и коррекции этих проявлений препаратом Лайф 900. Отмечено, что сочетание доказанной эффективности, безопасности применения, удобства приема и безрецептурного отпуска в аптеке выделяет Лайф 900 среди других антидепрессантов и делает его использование целесообразным в практике врача-невролога.
Ключевые слова: психоэмоциональные расстройства, боль в нижнем отделе спины, лечение, Лайф 900.
Bozhenko N.L.
Lviv National Medical University named after Danylo Galytsky, Department of Neurology, Lviv, Ukraine
BACK PAIN SYNDROMES: SOME PSYCHOEMOTIONAL ASPECTS AND LIMITATIONS OF THEIR CORRECTION
Summary. This paper deals with the problem of disorders ofmental and emotional state in patients with low-back pain syndromes. There are given the data from the studies determining the contribution of psychoemotional disorders in the manifestation of pain syndrome and correction of these manifestations using Life 900. It is noted that the combination of proven efficacy, safety of use, usability and OTC allocates Life 900 among other antidepressants and makes it feasible to use in the practice of a neurologist.
Key words: psychoemotional disorders, low-back pain, treatment, Life 900.
