CC BY
17
Актуальт проблеми сучасно! медицини
ОГЛЯДИ Л1ТЕРАТУРИ
УДК. 314.17-089.22
Б10МЕХАН1ЧН1 АСПЕКТИ ШИНУВАННЯ ФРОНТАЛЬНО! Д1ЛЯНКИ ЗУБНОГО РЯДУ НИЖНЬО! ЩЕЛЕПИ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ПАРОДОНТУ
Белжов О.Б., БелЫова H.I., Тесленко O.I.
Вищий державний навчальний заклад Украши «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», Полтава
У cmammi проведений анал1тичний огляд Aimepamypu з питанъ шинування 3y6ie фронтальны дшянки нижнъог щелепи при пaродонmи mi з викориcmaнням скловолоконних aрмamyр. Biдобрaжeнi основт помилки зacmоcyвaння мameрiaлiв фiрм-виробникiв, а maкож недолжи спосоЫв шинування, порушення правил бюмехатки.
Ключов1 слова: пародонт, шинування, скловолокно, бюмехашка, помилки, позитивы i негативы результат
чий композитний св1тлотверд1ючий пломбуваль-ний матерел, в який укладають арматуру у вигляд1 джгутика, виготовленого 3i скловолокна або дротяноТ арматури i заздалегщь оброблених композитним пломбувальним матер1алом. От-римана конструкци полшеризуеться. Дал1 на-кладають i полшеризують додатков1 порци композиту, що цтком закривають арматуру. Отож пристрм для шинування зуб1в включае арматуру у вигляд1 порожнистого джгутика, виготовленого з скловолокна чи дроту та композит йного св1тлотверд1ючого пломбувального матер1алу [1, 13, 17].
Таким чином, м1жзубы частини пристроТв, що шинують, виконаы жорсткими за рахунок вико-ристання для Тх виготовлення i армування матерев, як1 практично не мають еластичних властивостей. Тому у запропонованих способа шинування е icTOTHi недолки, пов'язаы ¡з жорст-ким кртленням зуб1в один до одного, i, внаслщок цього, з вщеутнютю мш1мальноТ, але ф^юлопчно необхщноТ рухливост1 зуб1в по вщношенню один до одного, до зубного ряду i до альвеолярного вщростка [12, 20, 21].
Але основним негативним результатом при використаны запропонованих способа шинування е швидке руйнування опорних структур пародонту зуб1в у скпад1 шини, де таю структури ще збереглися, i за рахунок яких вщбуваеться стабт^ацт зуб1в. Руйнування пародонту на цих дтянках вщбувасться саме у момент наванта-ження на ту дтянку шини, де зуби не мають достатых пародонтальних резерв^ [5,10, 11, 19]. На опорних зубах шинувальноТ конструкци виникас травматична дотична напруга, схожа 3i станом, який cnocTepi гасться у консольних
Пародонт зуба с його опорно-утримуючим апаратом \ впливае на функц1ю окремих зуб1в, а також \ ваеТ зубощелепноТ системи. Його стан залежить вщ особливостей харчування пац1сн-т1в, гтени порожнини рота, в1д стану зубних ря-д1в \ окпюзи. Патолопчна рухомють зуб1в - один ¡з провщних симптом^ генералЬованих форм захворювань пародонта, на як1 страждас вщ 80 до 95 % населения у вщ1 старше 35 рою в [2]. Досягти рем1сИ патолопчного процесу без стабн л^аци рухомих зуб1в неможливо. Тому з метою збереження зуб1в \ Тх функци застосовуеться шинування [4, 6, 14, 18].
Досить багатий вибф шин \ способа шинування [1, 2, 3] не забезпечуе тривалий термЫ корис-тування, осктьки вщбувасться зменшення Тх функцюнальноТ \ естетичноТ цнносп, спостер1га-сться рецеая ясен \ посилення рухливост1 всьо-го блоку зуб1в, що шиноваы [4]. Кр1м того, вщом1 конструкци, що шинують, не завжди вщповщають основним критер1ям бюмеханки зубних ряд1в [23, 24].
Тому проблема вибору оптимально!' конструкци шинувального пристрою для стабтЬаци рухомих зуб1в при пародонтит1 з часом не втрачае актуальное^ [1, 2, 3, 4, 5].
Найбтьш поширений споаб стабтЬаци рухомих зуб1в при пародонтит1 полягас у формуваны ретенцмного паза \ установи звитого шинувального елементу [6, 22].
3 ц1ею метою на оральнм сторон рухомих зуб1в, що пщдаються шинуванню, створюють борозенки, обробляють протравлювальним гелем \ наносять бонднгову систему, що пщсилюс адгез1ю пломбувальних матерев до поверхы зуба. На пщготовлену поверхню наносять теку-
Том 7, Выпуск 4 323
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
протез^ [21].
Напруга в пришийковм дтянц1 пародонту опорних зуб1в викликае перевантаження, що значно перевищуе компенсаторы можливост пародонтальних структур, внаслщок чого вщбуваеться Тх руйнування. При цьому в апкалы-лй частиы пародонту рухпивють зуба мн1мальна \ величини виникаючих переванта-жень не виражеы, а лише вщр^няються вщ норми, що \ пояснюе вщсутнють виражених больових вщчутт1в при перевантажены жорст-кою шиною [22, 23, 24, 25].
Надал1 порушення зворотних зв'язюв, вщсутысть дмсноТ ¡нформаци про реальний стан опорного апарату окремих зуб1в у склад1 шини, IX рухливост1, призводить до порушення паро-донто-м'язового рефлексу, який регулюс силу \ напрям жувального тиску [11, 13, 15].
Таким чином, жорстка шина створюс рефлек-торну ¡люз1ю здорового пародонту у вах зуб1в, що входять до складу такоТ шини. В умовах порушення рефлекторного регулювання жування критичне навантаження на шину збтьшуеться, зростас травматичне перевантаження опорних зуб1в, посилюсться руйнування тканин пародонту.
Кр1м того, при жорсткому шинуваны разом з перевантаженими дтянками пародонту, з'являються нефункцюнуюч1, недовантажеы дтянки, де практично виключасться необхщна мкрорухливють пародонтальноТ зв'язки. Мають розвиток дистрофнно-деструктивы процеси пародонтальних зв'язок, яю супроводжуються атрофию \ резорбцию прилегло! кютковоТ тка-нини [10, 15].
В перюд рем1сИ пародонтиту може спостер1гатися зменшення рухливост1 зуб1в у скпад1 жорсткоТ шини. А це оцнюсться багатьма авторами, як позитивний результат шинування [7, 8, 14].
Проте, цей ефект розвивасться за рахунок безпосереднього зрощення кютки \ цементу ко-реня без участ1 пародонтальноТ зв'язки, яка руйнусться в результат! дистрофнно-деструктивних процеав, вщбуваеться резорбцт тканин кореня ¡, як наслщок, втрата зуба [7, 12, 23].
АналЬ невдач початкового етапу використання цих шинувальних конструкцм показав наступы принципов! помилки. Це, по-перше, необфунтоване розширення показань до шинування зуб1в, коли в шину вкпючаються зуби з 3 ступенем рухливост1; по-друге, недотримання бюмеханнних закоыв шинування, коли лкар покладасться на мщнють адгезивного з'сднання шини ¡з зубом.
Признаеться, той факт, що досягти ф1ксацИ у вах 3 напрямах не можливо [2]. При цьому вказуеться, що надмноТ фксаци можна досягти лише при використаны ортопедичних конструкцм, що у ряд1 випадюв е неприйнятним, осктьки необхщне обширне препарування тка-
нин зуб1в, трудомюткють \ дорожнечу конструкций проблеми естетичногохарактеру \ т. ¡н. [13].
Матерели, з яких виконаы ммзубы частини жорстких шинувальних пристроТв, практично не мають еластичних властивостей, недостатньо працюють на вигин, розтягування, зсув, зрушен-ня \ т.д. При цьому сил адгези бонднгових систем, що використовуються для фксаци шини до зуб1в, у ряд1 випадюв виявлясться замало [5]. 3 ц1ею метою запропонована бонднгова система п'ятого поколння «ВОЫй-!» («Jeneric/pentron», США), ¡з силою адгези до 31 Мпа. Враховуючи, що змщуюче навантаження для р^них груп зуб1в може скпадати вщ 7 до 17 ктограм [22], включения в шину 2 \ бтьше зуб1в, окр1м опорних, ¡з пошкодженим пародонтом на 1/2 довжини кореня, неприпустимо, осктьки можливе пере-вищення адгезивних властивостей запропоно-ваного бонда удектька раз1в [15, 16].
Через вказаы недолки значно ускладнюсться проведения лкувальних маыпуляцм (видалення зубних вщкпадень, кюретаж пародонтальних кишень, проведения клаптевих операцм \ т.д.), осктьки таю втручання припускають серйозы навантаження на кореы зуб1в \ можуть викликати поломку шину вальноТ конструкци [9].
Недосконалють фксаци, вщсутнють демпфу-вання навантаження призводить до порушення цтюност1 шини \ окремих ТТ елемент1в, дефект^ в облаем м1жзубних промыв, вщколам частин зуб1в \ дтянок пломбувального матер1алу, вщриву окремих зуб1в вщ загальноТ конструкци \ т. ¡н. За деякими даними под1бн1 дефекти конструкцм спостер1гаються протягом перших 69 мюяцв теля установки [3, 4, 18].
Для надання конструкци необхщноТ жорсткост1 проммна частина виконуеться достатньо широкою, що, при нашаровуваны додаткових порцм пломбувального матер1алу, призводить до порушення природ них контур^ зуб1в. При цьому вщстань в1д шини до ясенного краю збер1гаеться мш1мальною або вщсутня. Виникають ускпаднеы умови для проведения гтеннних захода у м1жзубних дтянках. Все це негативно вщбиваеться на розвитку пародонтиту [4, 16].
Змна природних контур^ зуб1в що шинують, зокрема фронтальних зу&в нижньоТ щелепи, за рахунок змЫи умов прилягання язика до поверхы шини, може значно порушувати дикц1ю патента. Це вимагае певноТ, часто тривало!' адаптац|| \ може бути негативно оц1нене патентом [8, 21]. Також можлив1 змЫи у зовн1шньому вигляд1, що негативно позначаеться на естетичн1й задоволеност1 патента результатами шинування [17].
До помилок застосування адгезивних шин, належать неч1тке виконання л1карями рекомендац1й ф1рм, що пропонують армувальн1 системи, наприкпад, коли для виготовлення скловолоконно! шини використовуеться лише 12 шари армуючо!' стр1чки 0,1 мм завтовшки, або застосовусться емалевий бонд-агент як единий
Актуальн проблеми cy4acHo"ï медицини
пов'язуючий м1ж волокном i адгезивом [2].
Волоконы стрнки i джгути для армування шин вимагають обов'язкового наповнення i закриття пломбувальними матер1алами. Проте в умовах жувального перевантаження збереження umicHOdi конструкци важко здмснити. У pa3i ж порушення umicHOCTi покриття пщ д1ею вологи порожнини рота волокна розбухають, на них з'являеться нал1т, вщкладення, розвиваеться мкрофлора. Це може призводити до порушення umicHOCTi, як yciei шинувальноТ конструкци, так i окремих и дтянок [2].
Таким чином, залишаеться актуальним питания бюмеханнних розрахунюв шинування з вико-ристанням при виготовлены м1жзубних шину-вальних елемент1в матерев, як1 мають еластичы властивостк Входячи до складу шини вони дозволяють зубам збер1гати рухливють на piBHi ф^юлопчноТ, piBHOMipHO розподтяти i демпфувати навантаження, долучати в регулю-вання жувального навантаження пародонто-м'язовий рефлекс, гарантувати збереження umicHOCTi конструкци пщ час жування i проведения лкувальних захода.
Л1тература
1. Акулович A.B., Орехова Л.Ю. Современные методики шинирования подвижных зубов в комплексном лечении заболеваний пародонта. // Пародонтология. - 1998. - №3. - С.23-26.
2. Акулович A.B., Рогатнев В.П. Применение системы «Splint - It!» для шинирования подвижных зубов в комплексном лечении заболеваний пародонта. // Новое в стоматологии. М. - 2000. - №4.
- С.3-12.
3. Бейлина П.Я., Кабаков Ю.М., Гришин С.Ю. Инновационное решение в создании стекповолоконных каркасов //Современная ортопедическая стоматология.-2006.-№ 5.- С.92-95.
4. Белоусов H.H. Оценка результатов временного шинирования.// Современные тенденции развития стоматологии: Сборник работ областной науч.-практ. конф. - Тверь. - 1999. - C.22.
5. Белоусов H.H., Петрикас O.A. Адгезивные шины - современный метод выбора при шинировании зубов // Новое в стоматологии.
- М. - 2000. - №4. - C.75-77.
6. Болгова Б.С. Биомеханические основы моделирования в стоматологии // В1сник проблем бюлогп I медицини- 2007.-Вип.1.-C. 151-153.
7. Борисенко A.B. Ошибки и осложнения, возникающие при использовании композиционных материалов // Современная стоматология. - 1999. - №2. - C.8-11.
В. Боровский Е.В. Копейкин B.H., Колосов A.A. и др. Стоматология. // Медицина. - М. - 1987. - 526 с.
9. Гаврилов Е.И., Щербаков A.C. Ортопедическая стоматология. // Медицина. - М. - 1984. - C.82-83.
10. Золотарева Ю.Б., Гусева И.Е. Влияние окклюзионных нарушений на течение воспалительного процесса в тканях пародонта. // Стоматология. - М. - 2001. - №4. - C.21-23.
11. Иванов B.C. Заболевания пародонта. // Медицинское информационное агентство. - М. - 2001. - 299 с.
12. Копейкин B.H. Ортопедическое лечение заболеваний пародонта. // Триада. - М. - 1998. - 176 С.
13. Логинова H.K., Воложин А.И. Патофизиология пародонта. // Учебно-методическое пособие. - М. - 1995. - 134 с.
14. Меленберг T.B. Роль математического моделирования методом конечноэлементного анализа в выборе шинирующей конструкции подвижных зубов при пародонтите - http://www.aqy.ru.
15. Мурашкии H. И., Мурашкии M. H., Пономарев А. В. Результаты шинирования зубов металлокерамическими протезами при пародонтите. - Новые технологии в стоматологии: Сборник научных работ, посвященный 60-летию Победы в Великой Отечественной войне. Рязань: РИО РГМУ, 2005.- С. 279-282.
16. Николишин A.K. Восстановление (реставрация) и пломбирование зубов современными материалами и технологиями. // Полтава. - 2001. - 176 с.
17. Панкратова H.B., Слабковская А.Б. Состояние пародонта зубов в процессе лечения их скученного положения -http://www.aqy.ru.
18. Пат. RU 2163104 , МПК A61C8/02. Способ формирования каркаса пародонтальной шины (варианты) /М.В.Афанасьева (RU). - №2000100294/14; Заявл. 05.01.2000; Опубл. 20.02.2001.
19. 19. Пат. UA 67187 А, МПК А 61 С 13/23. Спос1б шинування передых зуб1в/Л.М.Кернова, Е.Д.Бабов, П.Ю.Кернов, О.М.Лев1тов; Одеський державний медичний ун1верситет (UA). - № 2003087422; Заявл. 06.08.2003; Опубл. 15.06.2004, Бюл. № 6/2004.
20. Пат. US2003180689, МПК A61C5/00. Dental splint / ARX THOMAS VON (CH); FILIPPI ANDREAS (CH); PFEFFERLE JOACHIM (DE). - №CH20000001586 (20000816); WO2001CH00502 (20010816); № US20030344338 (20030211); Опубл. 25.09.2003.
21. Таптунова Г.Г. Клинические и экспериментальные исследования функционального воздействия консольного протеза на па-родонт зуба. // Стоматология. - М. - 1975. - №6. - C.40-42.
22. Федоров С.Д., Будаев A.A. Суточный ритм выносливости пери-одонта кдавлению. // Стоматология. - М. - 1978. - №6. - C.51-52.
23. Чуйко A.H., Вовк В.Е. Особенности биомеханики зубочелюстно-го сегмента в норме //Стоматолог.- 2004.- № 9.- C.11-17.
24. Caputo A., Wilie R. Роль биомеханики при терапии пародонта. // Пародонтология. - 1998. - №3. - C.45-51.
25. Hannam A.G. The innervation of the periodontal ligament. // In: The periodontal ligament in health and diseases. - Oxford: Pergamon Press. - 1982. - P.173-196.
Резюме
БИОХИМИЧЕСКИЕ ШИНИРОВАНИЯ ФРОНТАЛЬНОГО УЧАСТКА ЗУБНОГО РЯДА НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ ПРИ ЗАБОЛЕВАНИЯХ ПАРОДОНТА
Беликов А.Б., Беликова Н.И., Тесленко О.И.
Ключевые слова: пародонт, шинирование, стекловолокно, биомеханика, ошибки, положительные и отрицательные результаты.
В статье проведен аналитический обзор вопросов шинирования зубов фронтального участка нижней челюсти при пародонтите с использованием стекповолоконных арматур. Отражены основные ошибки применения материалов фирм-производителей, а также недостатки способов шинирования, нарушение правил биомеханики.
Том 7, Bunycê 4
325
