CC BY
9
УДК 581.143.28:634.743 Викл. II. Миколайко -
Уманський ДПУ т. Павла Тичини
БЮЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ВЕГЕТАТИВНО! ПРОДУКТИВНОСТ1 ШРРОРНАЕ RHAMNOIDES Ь. В АГРОЕКОЛОГ1ЧНИХ УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
На осж^ результатiв дослiджень та аналiзу лкературних джерел розглянуто бь ологiчнi особливост росту та розвитку маточних рослин ШррорИаг rhamnoides Ь. в аг-роекологiчних умовах Правобережного Лiсостепу Украши. Встановлено, що характерною особливiстю росту i розвитку ростових пагошв Hippophae rhamnoides Ь. е висока скоростиглiсть !х пазушних бруньок. Залежно вiд вiку материнсько! рослини i похо-дження пагона, бруньки виявляють рiзну здатнiсть до пробудження. Пробуджешсть бруньок i пагiноутворювальна здатнiсть визначають iнтенсивнiсть i особливостi розга-луження стебла i габiтус куща у рiзних сортiв Hippophae rhamnoides Ь. У ростових па-гонiв вщзначено високу пробудженiсть бруньок i низьку пагiноутворювальну здатнiсть. Ч1тко1 залежностi за щорiчною кiлькiстю утворень ростових та обростаючих пагонiв у дослiджуваних сорйв не простежено.
Проведенi дослiдження сприяють полiпшенню технологiчних аспектiв коренев-ласного розмноження сортш Hippophae rhamnoides Ь. в агроекологiчних умовах Правобережного Шсостепу Украши.
Ключовi слова: Hippophae rhamnoides Ь., сорти, пагони, брунька, живцi.
Основними елементами технологií вирощування садивного матерiалу Hippophae rhamnoides Ь. е рiзного роду маточнi насадження. Заготавлю живщв проводять у плодоносних садах, починаючи з 3-5 року шсля висаджування за появою перших плодiв. Найбiльш продуктивним вiком за ще! консIрукцií саду е 5-10 рок1в, але вихвд живцiв у подiбних насадженнях не перевищуе 50 тис. шт./га. Тривалий термiн очжування вiд висаджування до першо! заготiвлi не сприяе швидкiй змiнi сорив [1, 4]. Мошторингом рiзновiкових живцевих маточ-никiв встановлено, що продуктивнкть сортiв залежить вiд ступеня адаптивнос-тi до фунтово-клшатичних умов, бюлопчних особливостей, схеми висаджування, вжу насадження, технологií вирощування, рiвня агротехшки, засобiв захис-ту та фггосаштарного стану [3, 5].
За циктчного характеру зростання, притаманного Hippophae rhamno-ides Ь., рiчний пагiн складаеться iз систем бiчних та основного приростав (роз-галужений рiчний пагш). У дорослих генеративних кущiв Hippophae rhamno-ides Ь. е проста i змiшанi бруньки, з яких розвиваються рiзнi пагони. З просто!' вегетативно!' бруньки розвиваються видовжеш або ростовi рiчнi пагони (аукаб-ласти), iз змiшаних вегетативно - генеративних бруньок у процес 'х розвитку формуються вкороченi рiчнi обростаючi пагони (брах1бласти) [2]. Тому особли-ву увагу необхщно придiляти вивченню вжово! динамiки виходу матерiалу для живцювання та вдосконаленню способiв розмноження 'х для забезпечення яшс-ним садивним матерiалом.
У зв'язку з цим метою наших дослiджень було вивчення бiологiчних особливостей росту та розвитку маточних рослин Hippophae rhamnoides Ь.
Методика проведення дослщжень. Дослiди проведено протягом 20082010 рр. у маточних ввддшеннях 1нституту помологií iм. Л.П. Симиренка НААН Украши. Об'ектами дослщжень були сорти Hippophae rhamnoides Ь. Вггамшна, Дар Катунi, Ки'вський янтар, Либiдь, Новость Алтаю, Солодка ж^а, Чуйська
Науковий вкппк НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.17
та Алей (чоловiча форма). Дослiднi дшянки розташовано в центральнiй частинi Правобережного Лкостепу Украши в типових для цього регюну фунтово-кль матичних умовах. Вегетативну продуктивнiсть сорив И1рроркае гкашпо1ёе$ Ь. оцiнювали за такими параметрами: будова крони, ркт пагошв, скоростиглкть, пробуджешсть i пагоноутворювальна здатнiсть бруньок [6]. Для визначення типу пагона взято класифжащю Боёе за Мазуренко [7].
Результати дослщжень. За аналiзом параметрiв розвитку будови крони И1ррорИае тИашпо1сСе8 Ь. виявлено, що показник у рiзних сорив вiдмiнно варь ював. У сорту Чуйська, Либщь, Кшвський янтар, Новость Алтаю, Солодка Жн-ка - крона розкидиста, рщка зi стриманим ростом, у сорту Дар Катуш - густа компактна, а у сорту - Вггамшна - шрамвдальна, сильноросла.
У перший рж життя скелетна гшка першого порядку маточних рослин штенсивно росте. Довжина пагошв становить ввд 38,5 до 50,8 см залежно вiд сорту (табл. 1). 1з збiльшенням вiку скелетно! гшки вiдбуваeться збiльшення по-рядюв галуження, кiлькостi пагонiв ростового типу та зменшення !х довжини. Так, у 4^чного куща скелетна гiлка мае 19-29 рiчних пагонiв, довжина !х становить вiд 14,6 см до 17,9 см, тодi як у 2^чного 2-4-рiчних пагонiв довжиною 21,6-42,1 см. На скелетних гiлках першого порядку зростали скелетнi осi бшьш високих порядкiв, що розвивалися зi сплячих бруньок.
Табл. 1. Динамта наростання скелетной гтки ШррорНав rhamnoides Ь. за роками
Генотип 1 рж 2 рж 3 рш 4 рш
£ 1 о , '2 .53 ^ Ей .13 ° « <3 к Довжина, см е 1 о , '2 .53 ^ щ .13 ° « сЗ п Довжина, см е 1 о , '2 .53 ^ Ей .13 ° « сЗ п Довжина, см е 1 о , '2 .53 ^ ЕЙ .13 ° « сЗ п Довжина, см
загаль-на 1 пагона загаль-на 1 пагона загаль-на 1 пагона загаль-на 1 пагона
Чуйська 1 48,6 48,6 3 112,8 32,1 7 221,6 27,2 18 399,8 16,2
Вггамшна 1 50,8 50,8 4 157,9 35,7 7 249,7 30,6 18 443,3 17,6
Новость Алтаю 1 38,5 38,5 4 138,1 33,2 8 252,1 28,5 17 395,2 15,9
Либщь 1 47,5 47,5 3 90,7 21,6 6 151,0 20,1 15 287,8 15,2
Дар Катуш 1 49,1 49,1 4 141,2 30,7 9 258,2 23,4 17 391,0 16,6
Солодка Жшка 1 46,9 46,9 3 91,7 22,4 7 175,7 21,0 16 319,7 16,0
Кшвський янтар 1 50,1 50,1 3 99,1 24,5 6 166,0 22,3 14 290,8 15,6
Отже, шд час дослщження сортiв Шрроркае гЬашпо1Се8 Ь. у маточних насадженнях виявлено чита сортовi та вiковi ввдшнносп за вегетативною про-дуктивнiстю.
Облш кiлькостi пагонiв не дае уявлення про iстинну продуктивнiсть сорту. Важливим показником е кiлькiсть репродуктивних пагонiв. Цей показник за-лежить ввд мiсця, сили росту та порядком галуження пагошв. Як показала практика, не вс пагони використовують пiд час живцювання. Найкраще вкорiню-ються пагони, взятi iз нижнього яруса крони, нiж iз верхньо!'. Крш яруса крони, вкоршешсть залежить також вiд порядку розгалуження, це на нашу думку, пов'язано, по-перше - з рiзним вжом гiлок i пагонiв у рiзних частинах крони i, по-друге - з рiзною тривалiстю сезонного росту пагошв у рiзних частинах крони, а отже, з фiзiологiчною !х рiзноякiстю. У нижнiй частинi крони пагони раш-ше заюнчують рiст, нiж у верхнiй, а пагони вищих порядкiв розгалуження раш-ше закiнчують рiст, нiж пагони нижчих порядк1в. У процесi розвитку пагона
визрiвання його тканин починаеться з нижньо! частини, потам охоплюе середню i заюнчуеться у верхнiй, що i визначае строки живцювання.
Характерною особливiстю росту i розвитку ростових пагонiв И1рроркае гкашпо1ёв$ Ь. е висока скоростиглкть !х пазушних бруньок, тобто здатнкть цих бруньок прокидатися i диференцдаватися в листоноснi бiчнi пагони за один ве-гетацiйний перiод (табл. 2).
Табл. 2. Скоростиглкть бруньок ростових пагошв ШррорНае rhamnoides Ь.
Сорт Кiлькiсть дослiджених пагошв Кшьюсть вих бруньок, шт. Кшьюсть бруньок на 1 пагош в середньому Кшьюсть бруньок, роз-винених у рж появи
всього шт. %
Чуйська 10 292 29,0 160 54,8
Солодка Жiнка 10 303 30,3 198 65,3
Новость Алтаю 10 284 28,4 159 56,0
Дар Катунi 10 288 28,7 175 60,1
Либiдь 10 302 30,2 186 61,5
В^амшна 10 305 30,4 191 62,6
Кшвський янтар 10 293 29,3 145 49,5
Здатнкть рiчних пагошв до формування силептичних пагон1в можна по-яснити особливостями фшогенезу сорту загалом, а також онтогенетичними особливостями росту пагошв у межах цшсного рослинного оргашзму. П.Г. Шитт [8] писав, що наявнкть силептичних пагонiв у деревних плодових культур свiдчить про штенсивнкть проходження рiчними пагонами i рослиною загалом онтогенетичних фаз розвитку i пов'язував iз цим прискорений перехвд до генеративно! розвитку.
З табл. 2 видно, що у И1ррорИае тИашпо1йе8 Ь. бруньки залежно ввд вiку материнсько! рослини i походження пагона, виявляють рiзну здатнiсть до про-будження. Вiдсоток проростаючих у пагошв бруньок рiзних сортав бувае рiз-ним. Тшьки частина з них бувае ростового типу, а у решти утворюються слабк обростаючi плки, з якими зазвичай пов'язане плодоношения.
Пробудженкть бруньок i пагшоутворювальна здатнiсть визначають ш-тенсивнiсть та особливоста розгалуження стебла i габтаус куща у рiзних сортав И1ррорИае тИашпо1с1е8 Ь. У ростових пагошв вщзначаеться висока пробудже-нiсть бруньок i низька пагiноутворювальна здатнiсть.
Замiнюючi пазушнi бруньки у И1ррорИае тИашпо1Се8 Ь. не пробуджують-ся, а переходять у категорiю сплячих бруньок. Сплячi бруньки залишаються в сташ спокою невизначено довгий час, шода багато рокiв i починають ростовий процес за стресових умов (освталення, вiдмирання, видалення, пошкодження шкiдниками крони i тлн). Пiд час проростання сплячих бруньок виростають пагони, яю отримали назву водяних пагошв, вовчкових пагонiв ("вовчки" "жиро-вГ' пагони).
Отже, спостереження за ростом i розвитком И1ррорИае тИашпо1сСе8 Ь. показало, що чтако! залежноста за щорiчною кiлькiстю утворень ростових та об-ростаючих пагонiв у дослщжувальних сортiв немае. Кiлькiсть пагошв обох ти-пiв з вшом збшьшуеться i досягае максимуму до 6-7 рок1в. Надалi, у разi правильного догляду iз застосуванням формуючо! обрiзки ця кiлькiсть, а вiдповiд-
Науковий вкппк II.ЛТ У Украши. - 2013. - Вип. 23.17
но i продуктивнiсть сорив, пiдтримуються на досягнутому рiвнi протягом де-кiлькох десяттв роюв.
У ростi та розвитку маточних рослин вiдiграe певну роль пдротермаль-ний коефiцieнт. Чим рашше вiн знижуеться, тим швидше закшчуеться рiст па-гошв И1рроркав ткашпо1ёв$ Ь. У зв'язку з тим, що тривалiсть гiдротермiчного коефiцieнта не стабшьна за роками та мкяцями, то i тривалiсть росту пагошв значно змiнюeться вiдповiдно до ротв.
Загальна продуктивнiсть сорту бiльшою мiрою залежить вiд виходу зе-лених стеблових живцiв для вегетативного розмноження (табл. 3). Цей показ-ник максимально змiнювався у сортiв Виамшна - 16 шт., Дар Катуш - 21 шт., Новость Алтаю - 19 шт. живщв. Таким чином, з 0,1 га маточника штенсивного типу, в середньому, можливо забезпечити до п'яти тис. зеленими живцями.
Табл. 3. Вихгд зелених живите сорт1в Шрроркае rhamnoides Ь.
Генотип Кшьюсть живщв з 1 маточно! рослини, шт.
вгк маточних эослин, роки середньо ргчне
3 4 5 6
Чуйська 15 32 48 50 36
Солодка Жгнка 16 35 52 54 39
Новость Алтая 19 38 59 61 44
Дар Катуш 21 40 65 68 48
Либгдь 14 29 42 46 33
Вггамшна 16 33 50 54 38
Кшвський янтар 15 32 49 51 37
Ус дослвджеш генотипи протягом чотирьох роюв вирощування шдви-щували вегетативну продуктивнiсть. У середньому, за кожним сортом, у перший ргк (на третiй рiк пiсля висаджування) експлуатацií отримано з одно!' ма-точно!' рослини 17 шт. живщв, а на четвертий ргк - у три рази бшьше.
Пагони, що не задiяш в зеленому стебловому живцюванш в процесi росту здерев'яшють i можуть бути використаш при розмноженнi здерев'яшлими живцями, що пвдвишуе вегетативну продуктивнiсть насаджень маточних рослин.
Висновки. Дослiдження сортово!' функцп сорив ШррорИаг тИашпо-
Ь. показало, що найбiльшу вегетативну продуктивнкть мали сорти Дар Катуш, Вггамшна, Новость Алтаю, у яких кiлькiсть утворених пагошв на четвертий рш становить 17 шт., 18 шт. та 17 шт. зi загальною довжиною - 391,0 см., 443,3 см. та 395,2 см. вщповвдно.
Лггература
1. Арбаков К. А. Продуктивность маточных растений облепихи / К. А. Арбаков // Биология, химия, интродукция облепихи : сб. науч. тр. - Горький, 1986. - С. 141-143.
2. Гордей В Н. Активность ростовых процессов облепихи. Биотехнологический аспект изучения / В.Н. Гордей, Н.Г. Смирнова, В.А. Соболева // 2 международный симпозиум по облепихе : тезисы докл. - Новосибирск, 1993. - С. 79-81.
3. Плетнева Т.М. Продуктивность маточников облепихи / Т.М. Плетнева // Садоводство : сб. науч. тр. - 1983. - № 12. - С. 17-18.
4. Радкевич Д.Б. Способы ведения маточных насаждений облепихи / Д.Б. Радкевич // Плодоводство : науч. тр. - Самохваловичи, 2009. - Т. 21. - С. 318-325.
5. Рульев В.А. Економiчнi проблеми розвитку садгвництва Украши / В.А. Рульев. - К. : Вид-во ННЦ 1АЕ УААН, 2004. - 360 с.
6. Авдюшко М.В. Методика eK0H0Mi4H0i та енергетично! оценки тишв плодоягiдних наса-джень, помологiчних сорйв i результатiв технолопчних дослщжень у садгвницт / М.В. Ан-даенко, П.В. Кондратенко, В.М. Васюта / за ред. О.М. Шестопаля. - К. : Вид-во 1С УААН, 2002.
- 133 с.
7. Мазуренко М.Т. Структура и морфогенез кустарников / М.Т. Мазуренко, А.П. Хохряков.
- М. : Изд-во "Наука", 1977. - 159 с.
8. Шитт П.Г. Биологические основы агротехники плодоводства / П.Г. Шитт. - М. : Гос. изд. колхозной и совхозной литературы, 1952. - 360 с.
Миколайко И.И. Биологические особенности вегетативной продуктивности Hippophae rhamnoides L. в агроэкологических условиях Правобережной Лесостепи Украины
На основе результатов исследований и анализа литературных источников рассмотрены биологические особенности роста и развития маточных растений Hippophae rhamnoides L. в агроэкологических условиях Правобережной Лесостепи Украины. Установлено, что характерной особенностью роста и развития ростовых побегов Hippophae rhamnoides L. является высокая скороспелость их пазушных почек. В зависимости от возраста материнского растения и происхождения побега, почки проявляют разную способность к пробуждению. Пробужденность почек и побегообразовательная способность определяют интенсивность и особенности ветвления стебля и габитус куста у разных сортов Hippophae rhamnoides L. У ростовых побегов отмечается высокая про-бужденность почек и низкая побегообразовательная способность. Четкой зависимости с ежегодным количеством образований ростовых и обрастающих побегов у исследуемых сортов не прослеживается. Проведенные исследования способствуют улучшению технологических аспектов кореневласного размножения сортов Hippophae rhamnoides L. в агроэкологических условиях Правобережной Лесостепи Украины.
Ключевые слова: Hippophae rhamnoides L., сорта, побеги, почка, черенки.
Mikolajko I.I. Biological features of vegetative productivity Hippophae rhamnoides L. and agro-ecological conditions of Right-Bank Steppe of Ukraine
Based on research and analysis of the literature examined the biological characteristics of uterine growth and development of plants Hippophae rhamnoides L. in agro-ecological conditions of Right-Bank Steppe of Ukraine. Found that the characteristic feature of growth and development growth shoots Hippophae rhamnoides L. is high precocity of their alated buds. Depending on the age of the mother plant and the origin of the shoot buds exhibit different ability to awakening. Wakefulness and kidney escape is formed ability determine the intensity and characteristics of stem branching habit and bush in different varieties Hippophae rhamnoides L. In the growth of shoots there is a high and low wakefulness kidney escape is formed ability. Clear relationship with the annual amount of grown shoots and acquiring research varieties can not be traced. Studied research improves technological aspects of the sorts of Hippophae rhamnoides L. own rooted breedingin agro-ecological conditions of Right-Bank Steppe of Ukraine.
Keywords: Hippophae rhamnoides L. varieties, shoots, bud, cuttings.
УДК 630*5 Астр. В.В. Пукман; доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украхни, м. Львiв
МОДЕЛ1 ДИНАМ1КИ ОСНОВНИХ МОРФОЛОГ1ЧНИХ ПОКАЗНИК1В КРОН ДЕРЕВ КЛЕНА-ЯВОРА ЯВОРОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Здшснено кореляцшиий аналiз мiж основними морфолого-таксацшиими показни-ками дерев клена-явора у двох висотних дiапазонах. Виявлено високу псноту зв'язку мiж показниками висоти та дiаметра стовбура i основними морфолопчними параметрами крони. За результатами регресшного аналiзу пщбрано моделi для опису динамши
