CC BY
23
3. Крикавський С.В. Логiстичне управлiння : навч. noci6H. / С.В. Крикавський. - Львiв : Вид-во НУ '^bBiBCbKa полiтехнiка", 2005. - 683 с.
4. Шпорт B.I. Сучасш моделi управлiння запасами пiдприeмств / В.1. Шпорт // Держава i регюни. - Сер.: Державне управшння. - 2006. - № 4. - С. 260 - 264.
5. Горшкова Л.В. Планирование на предприятиях торговли : учебн. пособ. / Л.В. Горшкова. - Владивосток : Изд-во РДУ, 2007. - 172 с.
6. Крикавський С.В. Маркетинге^ дослщження : навч. поабн. / С.В. Крикавський, Н.С. Косар, О.Б. Мних, О.А. Сорока - Львiв : Вид-во НУ "Львiвська полггехшка" (1нформацшно-видавничий центр "1нтелект+" 1н-ту шслядипломно! освгги), "1нтелект-Захщ", 2004. - 288 с.
Мельник О.Г., Нагирна М.Я. Этапы планирования товарных запасов
Раскрыта сущность понятий "товарные запасы" и "планирование товарных запасов", приведены основные этапы планирования товарных запасов и раскрыто содержание каждого этапа. Приведена краткая характеристика самых основных моделей, используемых при планировании товарных запасов. Раскрыта сущность стратегического планирования и его взаимосвязь с тактическим планированием.
Ключевые слова: запасы, товарные запасы, модели планирования запасов, этапы планирования товарных запасов.
Melnik O.G., Nagirna M. Ya. Stages of the planning inventory
The essence of the concepts of "inventory" and "planning inventory" are the main stages of planning inventory and the content of each stage. A brief description of the most fundamental models used in the planning inventory. The essence of strategic planning and its relationship with the tactical planning.
Keywords: inventory, inventory, inventory planning model, stages of planning inventory.
УДК338.45:330.8 Астр. А.В. Колодшчук - 1нститутрегюнальних
дослгджень НАН Украти
Б1ХЕВ1ОРИСТСЬК1 ТЕОРН РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1
Розглянуто суть 6ixeBiop^TCbrax теорш розвитку промисловосп, подано 1х характеристику. До складу бixевiористськиx теорш вщнесено групи мотивацшних та сощально-маргшальних теорш.
Ключовг слова: шновацп, шновацшний розвиток, управлшня, мотиващя, спо-живання, ланцюговий ефект, потреба, сощальна мобшьшсть.
Постановка проблеми. Основним ресурсним забезпеченням шнова-цшного розвитку промисловосп е кадровий ресурс, продуктивнють пращ якого залежить вщ людсько1 поведшки, насамперед вщ ефективносп мехашзм1в мо-тивування пращвниюв. Теоретичною базою цих процешв е б1хевюристсью те-орп шновацшного розвитку промисловосп.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. 1стотний внесок у б1хевь ористську теорж> розвитку промисловосп зробили таю в1дом1 вчеш, як: К. Аль-дерфер, Ф. Герцберг, Д. Мак-Грегор, Д. Мак-Клелланд, А. Маслоу, У. Оуч1, М. Туган-Барановський. Проблеми вибудовування ефективних механ1зм1в мо-тивування пращвниюв, сощальних аспекпв екожмчного розвитку стають особливо актуальними i важливими в умовах шновацшного розвитку промисловосп, й тому потребують подальших дослщжень.
Бixевiористськi теорп розвитку промисловосп в тш чи шшш формi бага-то науковцiв розглядали як теоретико-методологiчне пiдrрунтя в таких науках,
як: економка пращ, менеджмент, eKOHOMÍ4Ha психологiя, eKOHOMÍ4Ha соцюло-гiя, а тому використовують ix положення як основоположнi.
Метою роботи е окреслення групи бiхевiористських теорiй розвитку промисловостi та визначення 1х основних положень.
Виклад основного матерiалу. Розроблено власну класифiкацiю бixевi-ористських (поведiнкових) теорiй розвитку промисловосп. Цю класифiкацiю наведено на рис. 1.
EixeBÍopiiCTCbKÍ Teopii
Мотивацшш Teopii Сощально-марпнальш Teopii
3míctobí Процесшш Hobíthí Теор1я класу нероб, теор1я сощалыкл стратифкацп, теор1я сощально'1 мобшьносп, сощально-психолопчна модель
Рис. 1. БЫевюристсьт теорирозвитку промисловост1
До змютовних теорш мотиваци належать таю теори: теорiя iерарxii потреб А. Маслоу, теорiя "юнування, зв'язку, зростання" К. Альдерфера, теорiя на-бутих потреб Д. Мак-Клелланда, теори "X" та "Y" Д. Мак-Грегора, теорiя "Z" У. Оучi, теорiя потреб М. Туган-Барановського, теорiя двох факторiв Ф. Гер-цберга. У сво'й теори iерарxи потреб А. Маслоу видшив п'ять груп потреб: фiзi-олопчш, екзистенцiйнi (безпеки i захищеностi), сощальш, престижнi (поваги), самовираження. За теорiею першi двi групи потреб первинш (потребують невщ-кладного задоволення), а останш три - вториннi.
За спостереженнями Маслоу, психiчнi (фiзiологiчнi) потреби середнього громадянина забезпечуються на 85 %, в безпецi - на 70 %, соцiальнi - на 50 %, в повазi - на 40 %, в самовираженш - на 10 % [8]. Отож, невелика частка людей (1/10 за автором) прагне до задоволення групи потреб, яю складають вершину шрамщи Маслоу. Основнi положення теори Маслоу таю:
• людська поведшка визначаеться задоволеними потребами нижчого рiвня, пiсля íx задоволення ix стимулювальний вплив припиняеться;
• лише невелика частка людей забезпечуе потреби самовираження;
• чим вищий рiвень соцiально-економiчного розвитку суспiльства, тим бiльше актуалiзована увага на потребах вищого рiвня;
• неврахування iндивiдуальниx особливостей людини.
Класифiкацiю потреб наводить i К. Альдерфер у сво'й теори "existence, related-ness, growth" (ERG, тобто "юнування, зв'язку, зростання"). У теори Альдерфера видшяються три групи потреб: потреби юнування (фiзiологiчнi, безпеки), потреби зв'язку (яю обумовленнi сощальною природою людини, передусiм ii комушкабельшстю), потреби зростання (диктуються прагненням особистост до самовираження, самоствердження). Характерною особливютю теори ERG е, чого не було в Маслоу, можливють зворотного напряму задоволення потреб, а саме "зверху-донизу". Це зумовлено тим, що юнуе можливють компенсування задоволення потреб зростання потребами юнування та зв'язку. Проте це може призвести до змши орiентирiв з часом. Основним здобутком теори потреб Альдерфера е усунення важливих недолiкiв теори Маслоу, зробивши ii бiльш адекватною реалiям.
У рамках теорй набутих потреб Д. Мак-Клелланда враховуються три го-ловнi потреби - влади, устху, причетностi. У цш теорп висловлено гшотезу, що потреби нижчого рiвня вже задоволеш. Тепер розглянемо теори "X" та "У" Д. Мак-Грегора. За теорieю "X" люди за будь-яко1 нагоди прагнуть уникнути вщповщальносл, виконання роботи. При цьому на перший план висуваються екзистенцшш потреби. Тому автор теорп вбачае визначальний стимулювальний вплив на пращвниюв у здшсненш контролю та погрозах. Вiдповiдно до теорп "У", пращвники схильнi до роботи та вщповщальносл за наявностi вщповщних стимулювальних умов, якi переважно виражаються в теорп набутих потреб Мак-Клелланда. Отже, теорiя "X" в основному враховуе лише штереси робото-давця. Порiвняно з теорieю "X", теорiя "У" бiльше орieнтована на пращвниюв.
Колективютський принцип оргашзацп працi та мотивування закладено у теорп "Ъ" У. Оучi. При цьому на першому мiсцi знаходиться матерiальне стиму-лювання, на другому - моральне стимулювання.
У рамках свое1 теорп потреб М. Туган-Барановський запропонував влас-ну класифiкацiю потреб, видшяючи так! !хш групи: фiзiологiчнi потреби; стате-вi потреби; симптоматичнi шстинкти та потреби; альтруютичш потреби; потреби, засноваш на практичних iнтересах. Особливу роль укра1нський вчений вщ-водив духовнш складовiй господарського життя.
У сво1й теорп двох факторiв Ф. Герцберг подшив ус! фактори на гшешч-ш (политика й управлшня, техшчне кер!вництво, оплата пращ, взаемовщносини з кер!вництвом, умови роботи) й мотиващйш (досягнення, визнання, процес роботи, вщповщальнють, просування по служб!) [4, с. 34]. 1стотним недолжом ще! теорп е те, що пращвники схильш вш устхи подавати як сво! заслуги, а невдач! розглядають як об'ективш явища. Це може призвести до зниження вщповщальносл пращвниюв, що в пщсумку негативно вплине на ефективнють виконання пращвниками покладених на них завдань.
До процесшних теорш мотивацп вщносять: теорж> справедливости теорш очкувань, комплексну теорж> Портера-Лоулера, теорж> постановки щлей Е. Локка, теорж> посилення мотивацп Б. Сюннера, теорж> партисипативного управлшня. За теор!ею справедливосп С. Адамса кожен пращвник пор!внюе вина-городу за сво! зусилля з винагородою за аналопчш зусилля сво!х колег базу-ючись на цьому, робить висновок про справедливють оплати пращ. Тому для забезпечення ефективно! вщдач! в д!яльносл пращвниюв необхщно, по-перше, формування просто! ! зрозумшо! вам системи оплати пращ та, по-друге, збере-ження в таемнищ розм!р!в сумарного заробггку кожного пращвника.
Головним положенням теорп оч!кувань В. Врума е те, що обов'язковою умовою мотивування пращвника е не наявнють активно! потреби, а впевненють його у тому, що докладеш ним зусилля дшсно приведуть до забезпечення ще! активно! потреби. Поеднанням теорш Врума та Адамса е комплексна теор!я Портера-Лоулера. Стутнь затрачених зусиль визначае, по-перше, щннють ви-нагороди ! по-друге, р!вень упевненосл пращвника в !! отриманш в раз! вико-нання завдання.
Основним постулатом теорп постановки цшей Е. Локка е те, що поведш-ку людини визначае сукупнють щлей, яю вона поставила перед собою. Тому для роботодавця важливо защкавити кожного пращвника так, щоб досягнення сво!х щлей вш вбачав у виконанш роботи.
Попереднш досвщ е стимулювальним фактором впливу на пращвника у теори посилення мотивацй Б. Сюннера, тобто працiвники прагнуть виконувати насамперед тi завдання, яю в минулому краще винагороджувались. Тому, вихо-дячи з цього, роботодавець повинен визначити дшянки роботи, яю в довгостро-ковiй перспективi будуть ключовими для пiдприемства, i забезпечити вишу ви-нагороду за 1х виконання.
Комунiкативнiсть, участь у житт оргашзаци як умови забезпечення ефективно! працi виступають у теори партисипативного управлшня, яка таким чином орiентована на задоволення потреб вищого рiвня. Основнi положення змiстових та процесшних теорiй мотивацй' наведено на рис. 2.
Рис. 2. Основш постулати зм^тових та процесшних мотивацшних теорш
Серед новггтх теорш мотивацй можна видшити насамперед таю: теорш атрибуцй локусу контролю Роттера, концепцiю оргашзацшного зростання Литвина-Стрингера, антропоцентристську теорш, теорш контролю. У теорй атри-
буцп локусу контролю Роттера увагу зосереджують на напрям! контролю над пращвником: ззовш або самоконтроль.
Вплив поля (запозичено з теорп поля) на розвиток потреб, зазначених у теорп набутих потреб Д. Мак-Клелланда, дослщжують у рамках концепцп орга-шзацшного зростання Литвина-Стрингера. У центр! уваги антропоцентристсь-ко! теорп мотивацп Д. Аширова перебувае людина, щдишдуальшсть, на яку пе-редуам повинна бути зосереджена мотивацшна дя. Когштивний характер про-цесу контролювання надае теор!я контролю, в якш важливе мюце посщае самоконтроль пращвника.
Значення теорш мотивацп на мшроеконотчному р!вш у тому, що уп-равлшщ можуть !х використовувати як шструменти залучення необхвдних пращвниюв до ефективного виконання поставлених завдань. В умовах актив!зуван-ня шновацшно! д1яльносп теорп мотивацп набувають особливого значення, оскшьки шновацшний розвиток потребуе докладання пращвниками особливих зу-силь, творчо! пращ та тдвищено! вщповщальносл, що не можуть не враховува-ти управлшщ на тдприемствах.
Значення мотивацшних теорш на макроеконом!чному р!вш в тому, що вони виступають теоретико-методолопчним шдгрунтям стимулювання промис-лових тдприемств до актив!зування шновацшно! д1яльносп. Особливо це сто-суеться науково-техшчних кадр!в, як! генерують шновацшт знання, ! тому пот-ребують особливо! уваги з боку держави.
У сво!й теорп класу нероб Торстейн Бунде Веблен дослщжуе поведшку споживач!в ! вважае !х зумовленою насамперед безмежним зростанням потреб. Безмежне зростання потреб проявляеться не вщразу, а стутнчасто, залежить вщ добробуту, диверсифкованосп товарного асортименту ! спричиняе вищий рь вень потреб. Проте цей процес, як стверджуе вчений, е динам!чним, оскшьки рь вень вимог та уподобання зм!нюються. За теор!ею класу нероб з розвитком сус-пшьства з'являеться верства рантье, джерелом доход!в яко! е вщсотки. Така си-туащя може призвести до того, що ця верства стане дестабшзуючим фактором шновацшного розвитку нацюнального господарства, оскшьки !! приклад нега-тивний ! не сприяе мотивацп висококватфжованих кадр!в, як! здшснюють шно-вацшну д!яльнють, до продуктивно! ! творчо! пращ. А щ висококватфжоваш трудов! ресурси разом !з менеджерами повинш, як вважав Веблен, вщгравати основну роль в економчному розвитку держави.
Зпдно з теор!ею сощально! стратифжацп (Парсонс, Мертон), по-перше, нер!внють сощальних груп, верств е природною; по-друге, оптимальним вар!ан-том е розвинений середнш клас. Саме останне сприятиме тдвищенню продук-тивносп пращ в суспшьст, широкому залученню наукових кадр!в для забезпечення потреб промисловосп, прискореному розгортанню науково-техшчно! ре-волюцп. В Украш ж спостеркаемо деформовану структуру суспшьства, яка по-лягае у вщсутносл середнього класу, ! це е значною загрозою для держави, оскшьки е джерелом сощального напруження тощо.
У рамках теорп сощально! мобшьносп розр!зняють горизонтальне (нап-риклад, просторове) ! вертикальне (наприклад, з одше! посади на вищу або ниж-чу) перемщення !ндивщуум!в у суспшьст. Ця теор!я особливо важлива для ак-тив!зування шновацшного розвитку промисловосп, оскшьки для його забезпе-
чення необидно вибудувати таку соцiальну "драбину", щоб вона мотивувала висококвалiфiкованих фахiвцiв до високопродуктивжй працi. Тому держава повинна забезпечити виконання задекларованоï нею функцп щодо сприяння все-бiчному розвитку кожноï особистостi.
Основним фактором економiчного розвитку, згiдно Í3 сощально-психо-логiчною теорieю iнновацiйного розвитку Х. Барнета, С. Бите, Е. Денюона, е висококвалiфiкована робоча сила, яка генеруе жга знания. Також ця теорiя на-голошуе, що для ефективноï iнновацiйноï дiяльностi необхiдна тюна спiвпраця "владних стимуляторiв" (адмiнiстрацiя) i "кватфжованих стимуляторiв" (спець алiсти). Положення соцiально-психологiчноï теорiï е принципами ефективного управлшня iнновацiйним розвитком промисловостi як на макро-, так i на м^о-рiвнi.
Висновки. Огляд бiхевiористських теорiй розвиту промисловостi показав, що основним фактором забезпечення активiзацiï iнновацiйноï дiяльностi виступае мотивування висококватфжованих кадрiв, як генерують науково-тех-шчт знання, створюють iнновацiйнi розробки i забезпечують ïх впровадження у промисловють.
Л1тература
1. Веснин В.Р. Основы менеджмента : учебн. пособ. в схемах / В.Р. Веснин. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Триада", 1996.
2. Дмитренко Г.А. Мотивация и оценка персонала / Г.А. Дмитренко, Е.А. Шарапатова, Т.М. Максименко : учебн. пособ. - К. : Изд-во МАУП, 2002.
3. Колесшков Г.О. Менеджерський словник : навч-довщ. вид. / укладач Г.О. Колесшков.
- К. : ВД "Професюнал", 2007. - 288 с.
4. Колот А.М. Мотиващя персоналу : тдручник / А.М. Колот. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002.
- 337 с.
5. Кузьмш О.С. Основи менеджменту / О.С. Кузьмш, О.Г. Мельник. - К. : Академвидав, 2003. - 268 с.
6. Мостенська Т. Л. Менеджмент / Т.Л. Мостенська, В.О. Новак, М.Г. Луцький, М.А. Мшенко : тдручник. - К. : Вид-во "Суз1р'я", 2007. - 690 с.
7. Осовська Г.В. Основи менеджменту : навч. поабн. / Г.В. Осовська, 1.В. Копитова. - К. : Вид-во "Кондор", 2005. - 581 с.
8. Теор1я мотиваци Абрахама Маслоу // Матер1ал з Вгапеди - вшьно!' енциклопедп. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uk.wikipedia.org.
Колодийчук А.В. Бихевиористские теории развития промышленности
Рассмотрена суть бихевиористских теорий развития промышленности, подана их характеристика. В состав бихевиористских теорий отнесены группы мотивацион-ных и социально-маргинальных теорий.
Ключевые слова: инновации, инновационное развитие, управление, мотивация, потребление, цепной эффект, потребность, социальная мобильность.
Kolodiychuk A. V. Behaviourist theories of development of industry
Essence of behaviourist theories of development of industry is considered in the article, their description is given. In the complement of behaviorist theories the groups of motivational and socio-marginal theories are taken.
Keywords: innovations, innovative development, management, motivation, consumption, chain effect, necessity, social mobility.
