CC BY
18
факторiв, чинниюв та елементiв, якi у своему зв'язку зумовлюють, спрямову-ють та шдтримують зусилля, що витрачае людина в сво!й дiяльностi. Посль довшсть перебiгу та внутрiшня будова мотивування зумовлюе спонукальнi причини трудово! поведшки, причини И виникнення та очжуваш наслiдки.
Л1тература
1. Загальн1 основи економ1чно'1 теорп : навч. поабн. / Л.В. Заглинська, М.К. Матусевич, 1.О. Самборський. - К. : Вид-во НМЦВО, 2002. - 408 с.
2. Климко Г.Н. Основи економ1чно'1 теорп: пол1теконом1чний аспект : тдручник / Вщп. ред. Г.Н. Климко. - Вид. 4-те, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Знання-Прес", 2002. - 615 с.
3. Колот А.М. Мотиващя персоналу : тдручник / А.М. Колот / Ки!вський нацюнальний економ1чний ун-т. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. - 337 с.
4. Мочерний С.В. Економ1чна теор1я : навч. поабн. / С.В. Мочерний. - К. : Вид. центр "Академ1я", 2003. - 656 с.
5. Предборський В.А. Економ1чна теор1я / В.А. Предборський, Б.Б. Гарш, В.Д. Куха-ренко. - К. : Вид-во "Кондор", 2003. - 492 с.
6. Туган-Барановський М.1. Основи под1тично! економп / М.1. Туган-Барановський / наук. ред., автор вступ. статп С.М. Алупко. - Льв1в : ВЦ ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2003. - 628 с.
7. Шаховой В.А. Мотивация трудовой деятельности : учебн. пособ. / В. А. Шаховой, С. А. Шапиро / Российская академия предпринимательства. - М. : Изд-во "Вершина", 2003. - 222 с.
Музыченко-Козловский А.В., Колодийчук А.В. Основные элементы механизма мотивирования работников
Определены основные элементы механизма мотивирования труда персонала, раскрыты их сущность и содержание, приведены мотивационные характеристики личности. Дано определение понятия " мотивирование трудовой деятельности".
Ключевые слова: мотивирование работников, потребности, мотивы, стимулы, интерес, механизм мотивирования.
Muzychenko-Kozlovskyi A.V., Kolodiychuk A.V. Basic elements of mechanism of reason of labour
In the article basic elements of mechanism of reason of labour of personnel are certa-ined, their essence and maintenance is exposed, motivational descriptions of personality are resulted. Determination of concept "motivations of labour activity is given".
Keywords: reason of labour, necessity, reasons, stimuli, interest, mechanism of reason.
УДК 215:231.75:128 Проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук -
НДП "Софйвка" НАН Украти, м. Умань
"БАБИНЕ Л1ТО" ЯК УН1КАЛЬНЕ ЯВИЩЕ ПРИРОДИ
Проаналiзовано як народш, так i науковi докази появи "бабиного лгта". Пщтвер-джено, що "бабине лгго" у Швшчнш пiвкулi Землi е явищем природи, коли щорiчно восени поступове похолодання незмшно перериваеться тимчасовим потеплшням. Встановлено, що в осшньому похолоданш на Землi е точка, вщстанню в 14-20 дшв, коли спостер^аеться накладання сонячно! i земно! ядрово! енергш (теплоти), де в процес поступового осшнього зниження температури пов^я сума цих енергш здат-на короткочасно у вересш - жовтш тдвищити температуру пов^ря до +20-27 °С.
Вступ. У природ! е дуже багато р1зномаштних явищ, мехашзм яких людина так i не з'ясувала до кшця. Одним 1з таких явищ природи е "бабине лгго", яке настае шсля значного похолодання. Це перюд осеш з по-лггньому теплою (+20-27 °С) i сухою погодою, яку пов'язують з1 стшким антицикло-
ном [1]. Цей перюд осенi називаеться "бабиним лiтомм у схiдних i захщних слов'ян. У пiвденних слов'ян (у Болгарп i Серби) його називають "цигансь-ким лiтом", у шмецькомовних крашах - "бабусине лiто", в Голланди - "шсля-лiттям", у Швшчнш Америцi - "iндiанським лгтом", а в 1тали - "вл^ку Святого Мартiна" [2]. Тривалють погожих днiв "бабиного лiта" бувае рiзна, також як i час його початку. Зазвичай, це один-два тижш, що припадають на середину вересня - початок жовтня, тобто його заюнчення також зб^аеться з осштм рiвноденням, хоча в рiзнi роки погода вносила незначш сво! коректи-ви. Так, у Центральны Роси початок "бабиного л^а" - 14 вересня. У Сврош та Пiвнiчнiй Америцi цей перюд настае шзшше, в кiнцi вересня або у першш половинi жовтня. На швдш Далекого Сходу - на початку жовтня. На швдш Сибiру рiзке потеплiння настае в юнщ вересня - на початку жовтня. На Свро-пейськiй частит Роси, а також у Бшоруси та Укрш'ш - вiд середини вересня до середини жовтня. У цей час завжди настае потеплшня впродовж 10-30, рщше 50 дшв до +20-27 °С. Доречно також зазначити, що у бшьш швденних широтах, де панують субтропiки ^ зокрема, середземноморський клiмат, аналогом "бабиного лгга" е "оксамитовий сезон". Проте у Швденнш пiвкулi Зем-лi таке явище не ютотне. Саме тому природне явище "бабиного лгга" зали-шаеться дискусiйним питанням у природничих науках.
Виокремлення не виршених рашше частин загальноТ проблеми. Як зазначено у словнику Брокгауза i Ефрона [3], "бабине лгш" е сухою, ясною погодою в кшщ серпня i на початку вересня, коли в повг^ лгтае павути-на. За тлумачним словником В.1. Даля [4], "бабине лгш" (Марфине лгто) по-чинаеться в Семешв день, або день Семена-лгшпровщника (14 вересня), i за-кiнчуеться в Аспосов день (21 вересня) або в день Воздвиження (28 вересня). Тут же, у Даля, молоде "бабине лгш" спостершають з 28 серпня (свято Устн-ня) до 11 вересня. Велика радянська енциклопедiя тлумачить [5], що вихщ-ним значенням словосполуки "бабине лгто" е "пора, коли на осшньому сонцi ще можуть погрггася старi жiнки". Також вислiв пов'язують з тим перiодом у житл селян, коли закiнчувалися польовi роботи i жiнки приймалися за до-машнi справи: мочили льон, шарпали його, ткали. За давнiх чашв у днi молодого "бабиного лгга" починали солити огiрки i дотримувалися звичаю: з початком молодого "бабиного лгга" миритися i залагоджувати всi конфлiкти [6]. На Рус цi днi вiдзначалися, як сшьсью свята. Вечорами пряли, сшвали, влаш-товували посиденьки. Пiсля "бабиного лгга" жшки поралися з полотном, бра-лися за веретено, рукодшля. Однак, е ще одна верЫя феномену "бабиного ль та", що пояснюе осшне потеплiння видiленням пгантсько! кiлькостi тепла у процесi хiмiчноl реакцп розкладу хлорофiлу в перюд швидкого одночасного пожовтiння листя [7, 8]. Якщо дотримуватися ще1 версп, то термiн початку та заюнчення "бабиного лгга" зрушиться у Центральны Роси на кiнець вересня - початок жовтня, практично до листопаду. З точки зору метеорологи [1], "бабине лгш" е перюдом стшко1 антициклонально1 погоди, що спостерь гаеться на початку осенi, коли шчне вихолоджування грунту i пов^я ще не дуже сильне, а денне про^вання, хоча i значне, але не досягае межi, яка сприймалася б як спека. Це пояснюеться в'яненням листя, видiленням велико1
кшькоси тепла, яке шдшмаеться вгору, розганяе хмари i пiдвищуе атмосфер-ний тиск, викликае цей антициклон. Проте останшм часом "бабине лiто" пов'язують з блокуванням [6]. Ситуащя "блокування" означае, що антициклон встановлюеться бшьш-менш на одному мющ з невеликими коливаннями, i вiн не пускае сюди циклони, якi могли б принести бшьш прохолодну погоду, дошд та якiсь освiжаючi впри.
Отже, на запитання: "Який мехашзм появи бабиного лiта?" i "Чому це вiдбуваеться?" однозначного пояснення академiчна наука не мае.
Результати дослвдження. Пояснень виникнення "бабиного лiта" в на-уцi майже не юнуе. Одним iз перших, хто спробував пояснити видшення тепла в осшнш перiод, був В.1. Вернадський [9], котрий пов'язав це явище з про-цесом хiмiчноl реакци розкладу хлорофiлу в перiод гниття листя, коли видь ляеться пгантська кiлькiсть тепла, що зумовлюе антициклон. Але в суху осш-ню пору гниття не спостершаеться, а потеплшня настае щорiчно в один i той же час. Тому внесли поправку, що в процес хiмiчноl реакци розкладу хлоро-фшу в перiод швидкого одночасного пожовтшня та опадання листя видь ляеться пгантська кшьюсть тепла, що зумовлюе антициклон [7]. Виникае знову запитання: "А як бути з безлюими територiями та пустелями Швшчно1 пiвкулi Землi?" Отже, зовнi це явище природи пояснити неможливо.
На нашу думку, суть "бабиного лгга" як явища природи потрiбно пов'язати з порами року, нутацшними коливаннями i прецесiйним рухом Зем-лi та особливютю внутршньо1 будови Землi як макрокштини на сучасному етапi, тобто в другш позици будови Сонячно1 системи [8, 10, 11].
По-перше, змша пори року зумовлена рухом Землi по орбiтi навколо Сонця i нахилом И осi обертання до площини еклiптики (рис. 1). Земна вюь нахилена пiд кутом 23°27х (рис. 2). Але вщомо, що цей кут змiнюеться внас-лiдок повiльного руху осi обертання Землi по круговому конусу (рис. 3).
Рис. I. рух Зелии по Рис. 2. pyx i нахил Рис. 3. Процесшний рух
opôimi навколо Сонця Зсшл/ nid час шши eici Земл1 по круговому
у площиш еклтт ики [12] nip року ¡12] конусу /12/
Нахил оЫ та постшшсть И напрямку в просторi приводять до того, що в один перюд року Сонце освплюе бшьше Пiвнiчну пiвкулю, в iншiй - Шв-денну (рис. 2). Це приводить до змши пiр року [10]. Астральний початок пiр року в Швшчнш пiвкулi збiгаеться з моментами проходження Сонця через точку весняного рiвнодення (з 20 на 21 березня), точку лпнього рiвнодення (з 21 на 22 червня), точку осшнього рiвнодення (з 22 на 23 вересня) i точку зи-
мoвoгo piвнoдення (з 21 на 22 грудня). Астральна тpивaлiсть нip poкy dano-вить: нaвеснi - 92,8; влггку - 93,б; вoсени - 89,8; взимку - 89,G дiб, але в piз-них клiмaтичних зoнaх тpивaлiсть нip poкy piзнa.
По-дру^, вaгoме значення в мбaбинoмy лт" належить прецеси, тoбтo нoвiльнoмy руху od нaшoï планети (нpямoï, пapaлельнoï сеpедньoï oсi oбеp-тання Землi (рис. 3) нo кoнyсy кругу, вюь якoгo перпендикулярна дo еклшти-ки з неpioдoм нoвнoгo oбеpтy в 26GGG poкiв. Це св^ить нpo те, щo в преце-сiйнoмy pyсi oсi Землi ш кpyгoвoмy кoнyсy [13] e тагаж чoтиpи тoчки змiни нip po^ в Coнячнoï системи як мегакштиш. Дopечнo акцентувати, як зазна-чae Т.В. Paдьo [14], щo змши нip poкy e i на гaлaктичнoмy piвнi як пгакшти-т, але вже з неpioдoм в 2GG-22G мшьштв poкiв, a o^i^ra Coнячнa система e склaдoвoю ïï бyдoви, тo й нiднopядкoвyeться галактичним явищам нpиpoди. Отже, нoвеpтaючись дo нpецесiйнoгo руху Землi нo кpyгoвoмy кoнyсy впpo-дoвж 26GGG po^, вapтo акцентувати, щo e тагаж чoтиpи межi з дoвжинoю кoжнoï в 65GG poкiв, де в ^жнт межi вiдбyвaються глoбaльнi кшматичш змь ни в Coнячнiй систем^ а oскiльки Земля e склaдoвoю ïï бyдoви, тo тaкoж тд-нopядкoвaнa цим змiнaм нip po^ як у мегaклiтинi. Cлiд та^ж вiдзнaчити кpaйнi тoчки нpецесiï, як знaхoдяться на вiдстaнi 13 тис. po^. Цi тoчки нoв,язaнi з радикальними змiнaми клiмaтy Землi: замерзанням i ^тепл^ням, зaледенiнням i poзтaвaнням льoдoвикiв, глoбaльним нoтенлiнням клiмaтy в ^нянны системi, як клiтинi мегасвггу, вiдстaнню 5-б тис. poкiв, яю ^o^p-цiйнi дo земних шр poкy. I людина в цьoмy нpoцесi безсила бyдь-щo змiнити. Ггобальш клiмaтичнi змiни на Землi тюш нoв,язaнi з ïï внyтpiшньoю бyдo-вoю Землi, але нpo це шзшше. Дoмiнyюче значення у змшах нip poкy на Зем-лi належить нyтaцiï, тoбтo кoливaльним рухам od Землi нiд час прецес^^го руху, якi вiдбyвaються oднoчaснo. При цьoмy змiнюeться кут мiж вюсю влас-нoгo oбеpтaння Землi i вюсю, нaвкoлo якoï нpoхoдить пpецесiя. Caме цi ^ли-вання i спричиняють змiнy пip poкy на Земль Як зaзнaченo в Бiблiï [15], e тoчки хoлoдy i тепла, а в нaшoмy poзyмiннi зима i лiтo, де в ^o^d руху цьoгo циклу e тагаж двi тoчки, тoчки шчатку зими i лiтa та 1'х кiнця. Пpoте aкaдемiчнa наука, oкpiм зими i лiтa, видiляe ще й весну i oсiнь [1G]. Цi тoчки пoв,язaнi з "бабиним лiтoмм, кoли ще присутня шнячна теплoтa але уже poз-шчала видiлятися земна, ядpoвa теплoтa та "хрещенсью мopoзи", кoли вщ-сутш oбидвi теплoти. Цi явища взaeмoпoв,язaнi, а тoмy й вiдбyвaються впpo-дoвж 14-21, але не дoвше 3G днiв.
Пo-трeтe, iснye неoднoзнaчнiсть у poзyмiннi бyдoви Землi як учаснищ глoбaльних кoсмiчних пpoцесiв. На рис. 4 шдаш загальний вигляд Землi з тoчки зopy pечoвини [1б].
Це e те, шр ми бaчимo, а oскiльки pечoвинa мaтеpiaлiзyeться в антире-чoвинi, то елемент aнтиpечoвини "Земне кiльце", яке yтвopилoся внaслiдoк poзшеплення ядра Землi як мегaклiтини, шo дiлиться, ми ще не мoжемo шба-чити, o^^ra пpoживaeмo у дoдaтнoмy ^oCTopi Coнячнoï системи (рис. 5). ^му poзглянемo фiзичнy бyдoвy Землi. Як зaзнaчae Джилл Бейли [17], Земля мютить внyтpiшнe ядpo, зoвнiшнe ядpo, мaнтiю i земну кopy (рис. б).
Рис. 4. Вигпяд 3(irf.it Рис. 5. Вигляд Землг з ктъцем, яке
у статречоеини [16} у стаиг антиречовими (наш вар'шнт)
Рис. 6. Ядро Землг та йоготсце /12/ Рис. 7. Ядро Землг [12]
Як зазначено, на глибиш 2900 км знаходиться ядро Земл^ радiус якого становить 3470 (6370-2900) км [8, 10]. Це зовшшне ядро, у складi якого видь ляють суб'ядро (внутршне ядро) радiусом 1270 (6370-5100) км, як роздiленi забороненою зоною товщиною в 100 (5100-5000) км. Проте В. Гох [18] вка-зуе, що ядро мае 7 оболонок, вщзначних за товщиною i складом, а за даними Бiблil, якi ми висвгглили у [11], ядро Землi мае 6 рiвнiв, а сьомий винесений в оболонку Землг Це И супутник - Мюяць. Як засвщчуе Джилл Бейли [17], Земля мае розплавлене ядро, багате зашзом i шкелем, а земна кора скла-даеться з бiльш легких елемешгв, якi нiби плавають на поверхш частково розплавлених гiрських порщ, що утворюють мантiю Землi [10, 11]. Проте, зовшшне ядро Землi е рщким, а внутрiшне твердим [8]. Ядро Землi в своему цен^ мае температуру 5000 °С, яке е головним джерелом внутршнього тепла Землi [8, 10], а В. Гох [18] наголошуе на температурi ядра 300 °С. За нашими дослщженнями з Бiблil [15], внутрiшне ядро Землi заповнене генетичним волокном рiзноманiття тваринного свiту, яке знаходиться в сташ антиречови-ни. Тобто е холодним i вiддiлене, як вказуе енциклопедiя [10], 100-кшометро-вим дiелектриком вiд зовнiшнього ядра. Також з'являлися повiдомлення про те, що всередиш Землi ядро росте, збiльшуючись у розмiрах [18, 19]. Отже, хоча й зафжсовано, що Земля у свош будовi складаеться iз земно! кори, верхньо! i нижньо! мантш, зовнiшнього рiдкого ядра i внутршнього твердого ядра, якi роздiленi 100 км шаром [8, 10]. Проте в кшщ минулого столггтя, тс-ля бурiння сери експериментальних свердловин, з'явилися практичнi данi про будову Землi на глибинах до 12,6 тис. метрiв. Вони кардинально змшили ю-нуючi уявлення про геологш ще! областi. Вченi з Нью-Йоркського ушверси-тету на основi сейсмiчних хвиль вiд землетрусу встановили, що радiус внут-
рiшнього твердого ядра Землi збiльшуеться за десятирiччя на один-пiвтора кiлометри [18, 19]. Вважаеться, що зростання внутршнього ядра вщбу-ваеться внаслiдок затвердiння внутршшх шарiв розплавленого зовнiшнього ядра. Однак локальну змiну радiуса внутрiшнього ядра пояснюють не лише його приростом, але i тим, що внутршне ядро, можливо, мае нерiвну повер-хню з виступами i западинами. 1снуе й iнша думка, яка не мае значного по-ширення, а саме, що ядро обертаеться всередиш Землi, та за 10 роюв повер-нулося таким чином, що шд Центральною Африкою виявилася бшьш шдви-щена дiлянка. Але ця думка вщкидаеться. Тому необхщно акцентувати на тому, що ще пророк Мойсей [15] за 1500 роюв до нашо1 ери вказав, що ядро Землi обертаеться iз швидюстю 313 обертiв на рш. Як бачимо, невизначенiсть академiчноl науки простежуеться як в питанш етапiв формування земного ядра [16, 18], моделi Землi [10], так i змiн, якi вщбуваються в ядрi Землi [18, 19]. А осюльки немае едино1 теори, яка б пояснила процеси, що вщбуваються в надрах Землi, тому й немае единого ршення. На нашу думку, в питаннях змш, яю фiксуються на ядерних рiвнях Землi, необхiдно виходити з того, що Земля, як клггана макросвпу [22], перебувае у станi енергетичного подшу, де ядро дiлиться або з високою ймовiрнiстю уже подшилося. Тут слiд зазначити, що мова йде за роздшення речовини i антиречовини ядра. Тобто виникло два ядра, яю роздiленi забороненою зоною (рис. 8) i в цш зонi сильне енергетич-не поле сфокусувало "Земне кiльце", яке знаходиться у сташ антиречовини. Це "Земне юльце" подiбне "Сатурнiвському кiльцю", яке знаходиться у вщ'емному просторi Сонячно1 системи, а тому ми його бачимо. А земного т, осюльки це додатнш простiр. Це наш свгт. Це антиречовина, яка не матерiалi-зована [23]. Варто також вказати, що "Земне юльце" антиречовини, як заборонена зона макроклггани, нахиляючись у процеЫ нутацшного i прецесiйно-го коливання Землi, здатна перекривати сонячну енергш (теплоту) на повер-хню Землi. Ймовiрно це пов'язано з процесом заломлення свпла.
Рис. 8. Ядра Земл1та )'х лисце (наш варшшп)
Отже, внутршня будова Землi для науки ще недоступна, осюльки вся шформащя про внутршню будову ядра отримана непрямими геофiзичними та геохiмiчними методами, а зразки речовини ядра Земл^ ще людиш недос-тупнi. Це i е причиною невизначеностi в будовi ядра Землi.
По-четверте, Сонячний рiвень дуже простий i мае будову синусощи з пiвперiодною подачею сонячно1 енерги (теплоти) на Землю. Це (+) вуглецю (С +) i ( -) водню (Н-). Отже, для набуття повного одного циклу необхщно два дш [11]. Це пов'язано з тим, що трошчна зона планети затримуе рух гене-тичного волокна. Тобто енерпя вiд Сонця йде, але генетичнi нитки вуглецю (С +) стоять на мющ i синтез в ядрах клiтин припиняеться. А iз зупинкою синтезу припиняеться ядерне наповнення. При цьому за один рж лише швроку рухаеться генетичне волокно, а швроку воно перебувае у споко1. Коли рух волокна вщбуваеться, то щ днi вважають енергетичними. Якщо генетичне волокно в сташ спокою, то вс такi дш вважаються неенергетичнi, та ядра бюло-гiчних клiтин в цi дш не наповнюються. Земна будова енергетичного мехашз-му руху сонячно1 енерги з енергетичним волокном вуглецю (С +) така, що половину рiчного циклу воно рухаеться лише в Швшчнш швкул^ а другу половину циклу рух вщбуваеться тшьки у Пiвденнiй пiвкулi [21]. Зате в трошчнш зoнi планети присутш обидва пiвперiоди сонячно1 енерги з рухом вуглецю (С +). Це навт шдтверджуе рослинний свгт, даючи один урожай за рiчний цикл в Пiвнiчнiй пiвкулi i змiщений на пiвперioд один урожай у Швденнш пiвкулi. А в трошчнш зош рослинний свгт дае два-три урожа1 за сонячний рiч-ний цикл [10]. Шдтвердженням цикшчно1 очистки ядер Землi, тобто видшен-ня ядром тепла е температура як у надрах И шд час добування корисних копа-лин, так i в погребах, де з березня по вересень фжсуеться зниження темпера-тури (похолодання), а з вересня по березень спостершаеться И шдвищення (пoтеплiння). Отже, Земля мае два ядра, яю почергово впродовж 6 мюящв синтезують генетичне волокно, яке знаходиться у внутршньому ядр^ а нас-тупш 6 мiсяцiв вiдбуваеться самоочищення ядра вщ забруднення сажою i и винесення на поверхню Землi землетрусами i вулканiчними викидами. Тобто в цьому процес е двi точки, вщ яких у Пiвнiчнiй або в Швденнш швкулях Землi одночасно почергово задiянi або вiдсутнi двi енерги (теплоти). Це со-нячна i ядерна земна, що поступають або не поступають на поверхню Земль Отже, впродовж 6 мюящв одне ядро Землi самоочищаючись з 22 червня, роз-починае видшяти тепло, яке в серединi вересня досягае поверхш Землi i ми його називаемо "бабиним лiтoм", а шше ядро в цей же час займаеться синтезом генетичного волокна. Наступш 6 мюящв розпочинае самоочищатися шше ядро, а тому з 22 грудня ми в Швшчнш пiвкулi вщчуваемо похолодання в зем-нш кoрi, кульмiнацiя якого простежуеться в перюд "хрещенських мoрoзiв". У першому варiантi сонячна i земна ядрова енергil додаються i ми спoстерiгаемo значне короткочасне потеплшня. У другому - oбидвi енерги впродовж 1421 дня вщсутш i ми спoстерiгаемo значне короткочасне похолодання.
По-п'яте, на нашу думку, враховуючи, що будова Всесвпу мае чпко упорядкований, перюдичний характер, де дшть закони пoдiбнoстi: мiкрoклi-тин, кштин нашого свiту (тварин i рослин), макрoклiтин (планети), мегаклi-тин (Сонячна система), пгаклгган (Галактика) [22, 24-26], то ядро Землi або якийсь його рiвень, як у макроклггаш [22] знаходиться у сташ подшу, пoдiб-но до мгтозу [27], який е одним з найпоширешших спoсoбiв пoдiлу ядра бь oлoгiчнol клiтини oрганiчнoгo свiту. Внутршне ядро Землi перебувае у сташ антиречовини i е холодним, осюльки воно збершае генетичне волокно тва-
ринного свпу, нашого життя. А от шостий ядерний piBeHb, piBeHb нашого життя, генетичне волокно якого завершуеться, з високою ймовiрнiстю буде винесений ядром Землi в свою оболонку, тобто стане другим супутником ЗемлР Ось з чим пов'язаш рухи в ядрi Землi пiд Африкою. Тому вважаемо, що ядро Землi або в сташ завершення подiлу або уже мае два ядра, як роздь ленi забороненою зоною (рис. 8). Це вказуе на юнування у Землi кiльця, по-дiбного до мСатурнiвського кiльцям, а оскшьки на Землi це кiльце перебувае в сташ антиречовини, то ми його й не бачимо. А це з високою ймовiрнiстю рано чи тзно буде визнано. "Земне кшьце антиречовини" за нахишв земно! ос перекривае доступ сонячно! енерги (теплоти) до поверхнi Землi в Пiвнiчнiй пiвкулi, оскiльки воно знаходиться в екваторнш зонi Землi пiд кутом 900 до земно! ос (рис. 9). З рисунку видно, як "Земне кшьце антиречовини" СС1 шд дiею нутацiйного коливання КК1 i ДД1 та прецесшного руху Землi АА1 i ВВ1 здатне перекривати доступ сонячно! енерги (теплоти) на поверхню в обох швкулях Землi. Але за умови, що "Земне кшьце антиречовини" збь гаеться або близьке до площини еклштики, а якщо нi, то в такому разi воно здатне повшстю перекрити прямий доступ сонячно! енерги (тепла) на поверхню Швшчно! чи Швденно! пiвкуль Земл^ що призведе вiдповiдно, до черго-вого похолодання i заледенiння, чи потеплшня i висушування, яке буде впро-довж 6500 рокiв шд час прецесiйного руху осi Землi по круговому конусу. Тут доцшьно акцентувати, що Земля у процес прецесiйного руху знаходиться в такш точцi, де "Земне кшьце" коливаеться лише в межах лшш КК1 та СС1, тобто перекриваеться лише Швшчна швкуля Землi.
С-С1 ; К-К1. Д-Д 1 - Земне кшьце антиречовини (заборонена зона ) та
него рухп;
Р-Р\ А-А1; В-В1 - Земна В1сь та н прецеайт рухн по круговому конусу
-■"V - нуташнне коливання; Т - напрям обертання Рис. 9. Змта положения заборонено?зони антиречовини nid час процесИшого руху eici Землi по круговому конусу та ïi нутацШного коливання
Отже, для розкриття суп "бабиного лгга" як явища природи у цш си-туацн доцшьно розглянути наш варiант, який можна подати рис. 10. Якщо в нашо! Землi iснуе два ядра та двг оболонки, як роздшеш кiльцем трошчно! зони, i кштина Землi шби дшиться наполовину, то на поверхню Земл^ тепло надходить по двох каналах: вгд сонячного випромшювання та вгд гарячого
ядра Земл^ де вщбуваеться синтез генетичного волокна, а не розпад радюак-тивних елеменпв. Обидва земних ядра працюють почергово, але це не озна-чае, що одне ядро працюе, а шше стопъ. Вони обидва продовжують працюва-ти. Але коли одне ядро працюе на Сонячну Систему, спалюючи И матерда, то шше ядро спалюе свiй бруд, що нагромадився за твроку. Тобто займаеться самоочищенням сво1х забруднених заборонених зон. I шби готовиться до по-дальшо1 роботи на Сонячну Систему. Тому пoтрiбнo акцентувати на шврГч-ному чергуваннi тепла i холоду в Пiвнiчнiй пiвкулi Земль Як видно з рис. 10, кшьюсть теплоти, що видiляе ядро Землi пiд час самоочищення, е пoрiвнянo незначною. Ця енергiя (теплота) видшяеться переважно зoвнiшнiми рiвнями ядра в початковий перюд його роботи. Тому в прирoдi е така точка, в якш продовжуе надходити сонячна енерпя (теплота) i розпочинае видшятися зем-на енергiя (теплота) вщ самоочищення ядра. I щ двi теплоти накладаються, тобто вони додаються. Тому в цей перюд ми вщчуваемо значне потеплшня, називаючи його "бабиним лiтoм". Тривалiсть цього перюду - здебiльшoгo до 14 дшв, а iнкoли до 21 дня, а зрщка й мюяця.
-*-
Сошгона енерпя перекрыта трогавшим гальцем
Рис. 10. Фаз и сонячноИ земноТ енергт (теплоти) та Тх вшсмод'ш Висновки:
1. Кожно! осет, у верест - на початку жовтня, поступове похолодання незмшно перериваеться тимчасовим иотеилшням, нав1ть до 20-27 °С. Як у народ^ так г в науковш л1тератур1 це явище здавна називають "бабиним лгшм". Однозначной вадиовда на запитання: "Чому це проходить г який мехатзм появи "бабиного л^га"?" - академ1чна наука не мае.
2. Ф1зика осшне иотеилшня, як явище природи, пояснюе видшенням п-гантсько1 кшькосп тепла у ироцес х1м1чно1 реакцп розкладу хлорофшу в иерюд швидкого одночасного иoжoвтiння, оиадання г гниття листя.
3. Метеoрoлoгiя иов'язуе цей процес з перюдом стойко! антициклональнох погоди, що сиoстерiгаеться на початку осет, коли тчне вихолоджування Грунту i иoвiтря ще не дуже сильне, а денне ирoгрiвання, хоча i значне, але не досягае меж^ яка сириймалася б як сиека. Це пояснюеться в'янен-ням листя, видiленням великой кiлькoстi теила, яке иiднiмаеться вгору, розганяе хмари i иiдвищуе атмосферний тиск.
4. Гуматтарна наука "бабине лiтo" иов'язуе з иерioдoм життя селян, коли зактнчувалися иoльoвi роботи i жшки ириймалися за дoмашнi сирави. За давтх часiв у днi молодого "бабиного лгга" иочинали солити опрки i
т|
Початок самоочнсткн ядра
Вполне Л1 то
Теппотп. що поступас з ядра
дотримуватися звичаю миритися i залагоджувати Bei конфлшти. На Pyci цi днi вщзначалися, як сiльськi свята.
5. Вважаемо, що "бабине лiтом як явище природи, пов'язано з точкою на по-верхт Землi, в якш продовжуе поступати сонячна енергiя (теплота) i розпочинае видiлятися земна енерпя (теплота) вщ самоочищення ядра. I щ двi теплоти накладаються, тобто вони додаються. Тому в процес пос-тупового осiннього зниження температури повiтря сума цих енергiй здатна короткочасно у верест - на початку жовтня тдвищити температуру повггря впродовж 14-30 днiв до +20-27 °С.
Л1тература
1. Большой словарь по экологии, гидро- и метеорологии. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://www.ecomos.ru/kadr22/terminyMin.asp.
2. "Бабье лето". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.webcache.goog leusercontent. com/search?
3. Энциклопедический словарь / Ф.А. Брокгауз, И.А. Ефрона. - Санкт-Петербург : Изд-во "Типо-Литография И.А. Ефрона", 1891. - Т. 2. (5). - 615 с.
4. Толковый словарь живого великорусского языка / В.И. Даль. - М. : Изд-во "Русский язык", 1989. - Т. 1-4. - 32796 с.
5. Большая Советская Энциклопедия: "Бабье лето". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.soviet-encycl.ru/? article.
6. Что такое "Бабье лето"?. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.chtotakoe. info/ articles/babj e_leto_645.html.
7. Велика Росшська енциклопедiя. - В 30 т. / Редкол. С. Л. Кравець. Анкшоз - Банку. -М. : Велика Росшська енциклопедiя, 2005. - Т. 2. - 766 с.
8. Большой энциклопедический словарь. - Сер.: Физика. - М. : Изд-во БРЭ, 2003. - 944 с.
9. Вернадський В.1. Вибраш пращ / В.1. Вернадський. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2005. - 300 с.
10. Советский энциклопедический словарь : терминол. слов. - В 2-х т. / гл. ред. А.М. Прохоров. - Изд. 4-ое. - М. : Совет. энциклопедия, 1989. - 1632 с.
11. Шлапак В.П. Релтя. Чарльз Дарвш. Бiблiя: теорп еволюцп (ютсря розвитку) орга-шчного свпу Землг перемога чи поразка академiчноi науки? / В.П. Шлапак // Наука. Релтя. Сустльство. - 2008. - № 3. - С. 134-149.
12. Сонячна система. Фоторгафп. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. up-load.wikimedia.org/wikipedia/commons.
13. Основа первюного зародження життя. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.webcache.googleusercontent.com/search.
14. Радьо Т.В. Головна причина парникового ефекту Землi у свiтлi закону синхронно'1' пульсацп матери / Т.В. Радьо // Науковi пращ Лювничо'1' академп наук Украши : зб. наук. праць. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвська полггехшка". - 2002. - Вип. 1. - С. 32-34.
15. Библия / Юбилейное издание 1000-летие крещения Руси. - Стокгольм : Изд-во Б. Геце, 1988. - 889 и 288 с.
16. Рух матери у Сонячнш системт [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. webcache.googleusercontent.com.
17. Джилл Бейли. Доисторический мир / Джилл Бейли, Тони Седдон. - М. : Изд-во "Росмен", 1998. - 160 с.
18. Гох В. Нова фiзична модель ядра Землi / В. Гох. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.google.com/imgres? imgurl.
19. Роль науки, релт'1' та суспшьства у формуванш морально'1' людини. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.webcache.googleusercontent.com/search.
20. Шлапак В.П. Алегорична наука як вершина гешальносп Великого i Святого пророка Мойсея / В.П. Шлапак // Наука. Релтя. Сустльство. - 2009. - № 1. - С. 123-133.
21. Шлапак В.П. Ковчег Ноя: Рух матерп у Сонячнш системi та на ядерних рiвнях Зем-лi / В.П. Шлапак // Наука. Релтя. Сустльство. - 2009. - № 4. - С. 174-178.
22. Шлапак В.П. Макроеволющя як основа первюного зародження життя i живого на ядерних рiвнях Землi / В.П. Шлапак // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.8. - С. 302-317.
23. Шлапак В.П. Чи визначиться людство i3 вченням i мюцем Чарльза Дарвша i коли? /
B.П. Шлапак // Роль науки, релт! та суспшьства у формуваннi морально! особистосп : матер. XXVI Мiжнар. наук.-практ. конф. - Донецьк : Вид-во 1ПШ1 "Наука i освгга". - 2009. - С. 431-434.
24. Сухонос С.И. Масштабная гармония Вселенной / С.И. Сухонос. - М. : Изд-во "Академия Тринитаризма", 2002. - 312 с.
25. Шлапак В.П. Пгаеволющя як основа еволюцп (ютори) розвитку оргашчного св^ на галактичному рiвнi / В.П. Шлапак // Наука. Релтя. Суспшьство. - 2010. - № 2. - С. 149-163.
26. Шлапак В.П. Рух антиречовини як основа мегаеволюци (ютори) розвитку оргашчного св^ в Соиячнш системi / В.П. Шлапак // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.4. - С. 294-310.
27. Григора 1.М. Боташка / I.M. Григора, С.1. Шабарова, I.M. Алейнiков : навч. поабн. -К. : Укра'шський фiтосоцiолог. центр, 2000. - С. 13.
28. Шлапак В.П. Наука i релтя: фiзика життя на Землi / В.П. Шлапак // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.1. -
C. 315-325.
29. Дубяго А.Д. Фiзика життя на Землi / А.Д. Дубяго, В.К. Абалакин. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bse.sci-lib.com/article092586.html.
Шлапак В.П. "Бабье лето" как уникальное явление природы
Проанализированы как народные, так и научные доказательства появления "бабьего лета". Подтверждено, что "бабье лето" в Северном полушарии Земли является явлением природы, когда ежегодно осенью постепенное похолодание неизменно прерывается временным потеплением. Установлено, что в осеннем похолодании на Земле есть точкой, расстоянием в 14-20 дней, когда наблюдается наложение солнечной и земной ядерной энергий (теплоты), где в процессе постепенного осеннего снижения температуры воздуха сумма этих энергий способна кратковременно в сентябре - октябре повысить температуру воздуха до +20-27 °С.
Shlapak V.P. "Indian summer" as a unique natural phenomenon
Both popular and scientific evidences of "Indian summer" occurrences are analyzed. It is proved that "Indian summer" in the Northern Hemisphere of the Earth is a natural phenomenon when yearly, in autumn, temporary warming interrupts permanently gradual fall of temperature. It is ascertained that there is a time cell 14-20 days long in the autumnal fall of temperature when solar and Earth core energies (heat) superpose. In the process of the gradual autumnal fall of air temperature, the sum of the energies can raise briefly the air temperature to +20-27 °С in September - early October.
