CC BY
44
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 615.235:616-099-08:616.314.17 ЛУК'ЯНЧУКВ.А.1, ШЕЙМАН Б.С.2, ГОРА1ЙЧУКД.О.1
1Кафедра фармакологи' АЗ «Луганський державний медичний унверситет»
2Укра!нський центр дитячо! токсикологи, ¡нтенсивно! та еферентно! терап! НАСЛ «Охматдит» МОЗ Укра!ни, м. Ки!в
АЦЕТИЛЦИСТЕШ ЯК 3ACÎB ДЕТОКСИКАЦП ЕНДОТОКСЕМП НА ТЛ1 ХРОЫЧНОГО ГЕНЕРАЛ13ОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ
Резюме. Актуальна проблема сучасноЧ стоматологп — поширення пародонтопаттрiзного генезу, результатом яких е розвиток ендотоксикозу. Мета доЫдження — визначити стутнь ендотоксемП при паро-донтитi за умов застосування ацетилцистету. Для досягнення мети до^джували низку лейкоцитарних тдекав (ядерний тдекс ттоксикащ, тдекс спiввiдношення нейтрофыи^мфоцити, лiмфоцитарний ы-декс та тдекс iмунореактивностi), а також показники циркулюючих iмунних комплекав, молекул се-редньог маси i продукти лтдопереокислення на тлi експериментального пародонтиту ш застосуванням ацетилцистету. Результати експериментального доЫдження дозволили встановити тдвищення рiв-шв ядерного тдексу ттоксикащ, тдексу спiввiдношення нейтрофти^мфоцити, циркулюючих iмунних комплекав, ТБК-реактантiв i молекул середньоI маси, що свiдчить на користьрозвитку запалення й вид-лення токсичних метаболШв при хрошчному пародонтитi. У цей же час спостерШеться зниження лш-фоцитарного Ыдексу та Ыдексу iмунореактивностi, що тдтверджуе зрив детоксикуючо'1 системи на тлi пародонтиту. При застосувант ацетилцистету як пародонтопротекторного засобу визначаеться нор-малшацш вах доЫджуваних показнишв. Таким чином, ацетилцистет сприяе активаци детоксикуючо'1 системи за умов синдрому ендогенно'1 ттоксикаци на тлi хротчного генералЬзованого пародонтиту. Ключовi слова: ендотоксикоз, детоксикащя, хрошчний генералЬзований пародонтит, ацетилцистет.
Вступ
Актуальною проблемою сьогодення е сщмке поширення пародонтопатш pi3Horo генезу, серед яких особливе мюце посщае хрошчний генералiзо-ваний пародонтит (ХГП) [14, 32]. ХГП негативно впливае не тшьки на стан зубощелепно! системи, але й супроводжуеться порушенням загального стану, причиною чого е розвиток ендотоксикозу [8, 18].
Унаслщок запально! реакцИ при ХГП спостерь гаеться вившьнення лггичних ферменпв, що чинять мембранопошкоджуючу дш, вщбуваеться надлиш-кова продукцiя перекисних речовин, медiаторiв, цитокшв, яю потрапляють у систему кровообяу [30]. У результата мiсцевi запальн процеси в тканинах пародонта сприяють розвитку так званого синдрому ендогенно! штоксикацИ (СЕ1) [2, 26].
Сучасна концепцiя щодо ролi мембранодеструк-тивних процеав у патогенезi СЕ1 визначае можли-вють фармакокорекцИ даного патолопчного проце-су шляхом застосування засобiв з антиоксидантним та детоксикуючим типом до [10, 27]. Згщно з даними [1, 9] та результатами власних дослщжень [20], одним iз засобiв, що поеднуе детоксикуючий та мемб-раностабiлiзуючий ефекти, е ацетилцистеш
Мета дослвдження — аналiз динамiки розвитку й перебiгу СЕ1 на тлi ХГП за умов застосування аце-тилцистешу.
Матер1али та методи досодження
Дослiди виконaнi на 92 бших нелiнiйних щурах масою 180—200 г обох статей у повнш вiдповiдностi до вимог ДП «Державний експертний центр МОЗ Украши» [13]. ХГП вщтворювали за власною методикою [24].
Тварини були розподшеш на 4 групи: штактна, контрольна (ХГП без лiкувaння), дослщна (ХГП + ацетилцистеш) та референтна (ХГП + метилурацил). Дослiдним щурам упродовж експерименту 1 раз на добу натще перорально вводили ацетилцистеш у дозi 100 мг/кг у виглящ 2% водного розчину (виробни-цтво Луганського хiмфaрмзaводу). Як препарат по-рiвняння використовували метилурацил (ЗАТ «Фар-мацевтична фiрмa «Дарниця») [23, 25].
ус1 показники визначали в динамщк через 2, 4, 6 i 8 тижнiв. Перебiг CEI та детоксикуючi власти-востi ацетилцистешу оцiнювaли за низкою параме-трiв (iндексiв), що Грунтуються на даних клшчного aнaлiзу кровi i е показовими вже на раннк стад1ях захворювання [28]. Розраховували тaкi шдекси: ядерний iндекс штоксикацИ (Я11) [19]; шдекс ств-вiдношення нейтрофiли/лiмфоцити (1СНЛ) [31];
© Лук'янчук В.Д., Шейман Б.С., Гордiйчук Д.О., 2014 © «Медицина невщкладних сташв», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
лiмфоцитарний iндекс (Л1) [16], шдекс iMyHopeaK-тивностi (IIP) [33].
Показником ступеня тяжкостi nepe6iry ендоген-hoï штоксикацН при ХГП за умов експерименту, що вивчаеться, слугували циркyлюючi iмyннi комплекси (Ц1К), умют яких у сироватцi кровi визначали за методом [15].
Також як маркери CEI дослщжено концентрацго продyкгiв лiпiдпереокислення, що реагують з 2-тю-барбiтyровою кислотою (ТБК-реактанти), та молеку-ли середньо' маси (МСМ) [17]. Концентрацию МСМ визначали у сироватщ кровi за спектрофотометрич-ним методом [29], а ТБК-реактанти — за методикою [21].
Отримаш результати обробляли статистично за допомогою ^критерда Стьюдента, оцшюючи в1рогщ-нiсть на рiвнi значимостi не менше 95 % (р < 0,05) [11].
Результати та ïx обговорення
Отримaнi результати дослщження Я11 наведенi на рис. 1.
Установлено, що в контрольнш серïï (ХГП без ль кування) показник ЯП впродовж експерименту вь рогщно (Р < 0,001) бшьше, нгж в штактних тварин, у середньому на 6—55 %. Це можна пояснити доволi рaннiм формуванням CEI, уже починаючи з 2-го тиж-ня моделювання ХГП. Виявленi при цьому змiни при ХГП характеризуються ядерним зсувом нейтрофiлiв влiво, що вказуе на регенеративш зрушення, тобто збшьшення кiлькостi паличкоядерних та юних ней-трофiлiв на тлi загального пщвищення лейкоцигiв. Така ситуацш мае мюце при запальних та гншно-сеп-тичних захворюваннях, зокрема i ХГП, що власне мае свое пщтвердження в лiтерaтyрi [5].
У цей же час показники ЯП при ХГП за умов за-стосування ацетилцистешу впродовж уск термiнiв дослщження рееструються на рiвнi здорових та рефе-рентних щур^в (Р > 0,05; рис. 1).
Отримаш результати, на нашу думку, свщчать про здатнють ацетилцистешу чинити пародонтопротек-торну дго, в основi яко' лежать детоксикyючi влас-тивостi, а отже, й попереджати нейгрофiльний зсув лейкоцитарно'' формули, що цшком зб1гаеться з динамкою клтчних змiн перебцу ХГП у дослщнш грyпi тварин.
Ышим розрахунковим iндексом CEI, що вивчаеться, е ГСНЛ. Отримaнi дат (рис. 1) свщчать, що величина цього показника в контрольнш серН вiрогiдно зростае вже через 2 тижш вщ початку моделювання ХГП та зазнае максимального пщвищення на 6-му тижш дослщження (перевищуе рiвень штактних щу-рiв на 35 %), що може бути обумовлено значною ак-тиващею нейтрофшв та зниженням кiлькостi л1мфо-ципв у кровi. Це ще раз свщчить на користь aктивaцiï продукцц нейтрофiлiв на фонi зниженого гуморального iмyнiтетy на тлi ХГП.
При застосуванш ж ацетилцистешу показник, що aнaлiзyеться, вiрогiдно не вiдрiзняеться (Р > 0,05) не лише вщ референтно'!, а й вщ штактно'' серН тварин упродовж вск термiнiв дослщження. Отримaнi результати варто оцшювати як зaпобiгaння розвитку
гранулоцитозу, що е характерною ознакою запально'' реакцН при ХГП за умов фармакокорекцН ацетилцис-тешом.
Результати вивчення ЛI, як1 нaведенi на рис. 1, вка-зують, що у щур!в 1з ХГП величини цього iндексy в середньому в 1,21 раза нижш, шж в iнтaктнiй груп1 у вс1 строки спостереження. Це, як свщчать даш лiтерaтyри [7], пов'язане з1 збiльшенням к1лькост1 нейтрофiлiв, що спостеряаеться вже з 2-го тижня дослщження вна-слщок запалення тканин пародонту та надлишкового утворення ендотоксин^в.
!нша динaмiкa значень ЛI визначаеться у груш тварин 1з ХГП при застосуванш ацетилцистешу, коли цей показник в1рогщно (Р < 0,05—0,001) вищий, нгж у контроле на 6, 10, 12 i 37 % вщповщно через 2, 4, 6 та 8 тижнгв експерименту. Варто наголосити, що щ вели-чини Л! в!рогщно не вщр!зняються у вс1 термiни досль
2 тижн 4 тижнi 6 тижнiв 8 тижшв
Терм1ни досл1дження (тижн1)
| сЛнтактна »Контрольна □Дослiдна »Референтна |
Рисунок 1. Динамка змН ¡ндекс1в токсичност за умов ХГП при застосуванш ацетилцисте/ну (п = 7) Примтка: * — в1рогщно пор1вняно з ¡нтактною гру-пою (Р < 0,05); ** — в1рогщно пор1вняноз контрольною групою (Р < 0,05); *** — в1рогщно пор1вняно з референтною групою (Р < 0,05).
дження вщ аналог1чних у штактнш сери, але в1рог1дно перевершують зареестроваш в референтн1й rpyni. Це, швидше за все, свщчить на користь стабшзаци стану кл1тинного 1мун1тету при ХГП пщ впливом ацетилцистешу.
Наступний розрахунковий показник кров1, що вивчаеться, — це IIP, який вщображае стан осно-вних кштин — продуцент1в цитокiнiв та дисбаланс в цитокшовому профш [3]. Установлено (рис. 1), що в контрольнш груш р1вень IIP протягом 8 тижшв у се-редньому в 1,5 раза нижчий, нiж у здорових щур1в. Ц1 дан1 вказують на низьку 1мунолог1чну реактивн1сть оргашзму при ХГП, що, як нам здаеться, е наслщком зменшення юлькосп л1мфоцит1в, як1 е головними кль тинами !мунно! системи, що забезпечують адекватну 1мунну вщповщь орган1зму на надм1рну йльюсть ен-дотоксин1в запального генезу.
При застосуванш ацегалцистешу на тл1 шдукова-ного ХГП вщм!чаеться ч1тка тенденцiя до нормал1за-ци IIP впродовж всього термiнy дослщження. Доведено, що даний показник в дослщнш груп1 в1рог1дно (P < 0,001) вище щодо контролю у середньому на 25 %, що свщчить про здатн1сть ацетилцистешу попереджа-ти деградац1ю вщносного вмюту лiмфоцитiв та викли-кати активащю гуморального 1мун1тету при запаленн1. Останне, у свою чергу, пояснюе зниження ступеня розвитку ендогенно! штоксикаци при застосуванш ацетилцистешу. Приминою е та обставина, що по-казники IIP дослщно! i референтно! сер1й не мають в1рогщно1 р1зниц1 впродовж дослщження, хоча е дещо нижчими вщносно норми.
Результати дослiдження 1ншого високошформа-тивного показника ступеня тяжкост1 ендогенно! ш-токсикацГ! — ЦIК наведен! в табл. 1.
Отримаш результати показали, що в контрольнш сери вже з 2-го тижня експерименту вщбуваеть-ся в!рог!дно р!зке зростання цього показника щодо штактно! групи. У подальшому (через 4—8 тижшв) в контрол! збер!гаеться збшьшення р!вня ЦIК у середньому в 4 рази вщ аналопчного показника у здорових тварин.
Отриман! дан! можуть бути пояснен! порушенням балансу мж утворенням й ел!м!нац!ею ЩК, а це в пщ-сумку призводить до !х надлишкового накопичення за наявност! запального процесу в умовах ХГП, що узго-джуеться з даними л!тератури [12].
При шдукованому пародонтип на тл! застосування ацетилцистешу спостер!гаеться тенденцiя до норма-л!заци р!вня ЦIК з 4-го тижня дослщження (табл. 1). Спираючись на вщомост! лиератури [4], цей факт можна пояснити тим, що введення з л!кувальною метою ацетилцистешу щурам !з ХГП сприяе виведенню !мунних комплекс!в з оргашзму. Варто також наголо-сити, що вмют ЦIК у досл!дн!й та референтнш гру-пах в!рог!дно не вщр!зняеться впродовж досл!дження (Р > 0,05).
Отже, за результатами даного фрагменту комплексного дослщження е пщстави стверджувати, що за-стосування ацетилцисте!ну суттевим чином зменшуе стушнь ендогенно! штоксикаци, яка розвиваеться в умовах запального процесу тканин пародонту.
Надалi визначали вплив ацегилцисте!ну на piBeHb кiнцeвих продукгiв ПОЛ в оргашзм! щурiв i3 ХГП — ТБК-реакганпв, що е маркерами СЕ1, оск!льки вони в!дносягься до токсичних мeгаболiтiв, якi утворюються в процес мембранодеструкцц [22]. Отриманi при цьо-му результати (табл. 1) вказують, що вже через 2 тижш вщ початку моделювання ХГП р!вень ТБК-рeакгантiв у контрольнiй групi тварин в!рогщно (Р < 0,01) в 1,3 раза перевищуе аналогiчний показник в штакгних тварин. У б!льш пiзнi тeрмiни досл!дження (4—8 тижн!в) у цiй групi тварин вщзначаеться тенденц!я до зростання юлькосп досл!джуваних продукгiв ПОЛ.
При ощнщ дегоксикуючого впливу ацетилцистешу на р!вень ТБК-реакгант!в звертае увагу та обставина, що вже з 4-го тижня дослщження препарат зни-жуе рiвeнь юнцевих продукгiв ПОЛ на 25,4—38,4 % (Р < 0,01—0,001) порiвняно з контролем та не мае вь рогщно! рiзницi впродовж експерименту з iнтактною i референтною сeрiями (табл. 1).
Таким чином, застосування ацетилцисте!ну зни-жуе утворення агресивних перекисних продукгiв iз мембранопошкоджуючою дiею, що, на нашу думку, можна розц!нювати як один iз мeханiзмiв детоксику-ючо! акгивносп цього лiкарського засобу.
Не менш важливим ун!версальним маркером СЕ1, що щентифжуеться, е МСМ. Отриманi результати (табл. 1) свщчать, що в контрольнш груш (ХГП без ль кування) у найбiльш показовi термши дослщження (6 i 8 тижшв) р!вень цього показника в 1,40 раза вищий, н!ж в штакгнш сери щур!в (р < 0,001). Така надлишко-ва к!льк!сть МСМ вказуе на беззаперечний розвиток ендотоксикозу за умов форми запального процесу пародонту, що моделюеться, i пщтверджуеться даними л!тератури [6].
1нша динам!ка концентрац!! МСМ у щур!в !з ХГП спостер!гаеться на фон! застосування ацетилцистешу (табл. 1). Установлено, що ацетилцисте!н в!рог!дно (Р < 0,001) знижуе продукц!ю МСМ (через 6 i 8 тижн!в дослщження) у 1,25—1,47 раза вщповщно пор!вняно з контрольною групою. Б!льше того, р!вень МСМ при застосуванн! ацетилцистешу в умовах ХГП протягом експерименту не мае в!рогщно! р!знищ (Р > 0,05) з по-казниками штактно! та референтно! сер!й. Це свщчить про здатнють ацетилцистешу попереджати генерац!ю токсичних продукг!в порушеного обмшу б!лк!в i л!ш-д!в, що розвиваються на тл! ХГП.
Анал!з отриманих результат!в дозволяе констату-вати, що концентрац!я МСМ вщдзеркалюе стушнь розвитку ендогенно! штоксикаци за умов ХГП, а також здатнють ацетилцистешу гальмувати розвиток СЕ1 запального генезу, що обумовлено детоксикую-чими властивостями цього засобу.
Висновки
Отриман! результати дослщжень !нтегральних !ндекс!в лейкоцитарно! формули кров!, а також мар-кер!в СЕ1 — МСМ та ТБК-реакганпв дозволяють стверджувати, що за !х р!внями можна судити про стушнь розвитку СЕ1 на тл! ХГП, а також об'екгивно ощнити ефективн!сть застосування засобу фармако-терап!! детоксикуючо! д!! — ацетилцистешу.
Таблиця 1. Вплив ацетилцисте/ну на вмст Ц1К, ТБК-реактант1в та МСМ при ХГП у динамц (n = 7)
Група тварин Статистичний Термши дослщження (тижш)
показник 2 4 6 8
Ц1К (од.от.щ'тьн.)
1нтактна М ± m 0,190 ± 0,006
Контрольна (ХГП) М ± m 1,340 ± 0,084 0,950 ± 0,052 0,810 ± 0,068 0,630 ± 0,095
P1 < 0,001 < 0,001 <0,001 < 0,01
Дослщна (ХГП + М ± m 1,170 ± 0,051 0,610 ± 0,105 0,530 ± 0,093 0,330 ± 0,058
ацетилцистеш) P1 < 0,001 < 0,01 < 0,01 < 0,05
P2 > 0,05 < 0,05 < 0,05 < 0,05
Р3 > 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05
Референтна М ± m 1,240 ± 0,058 0,87 ± 0,08 0,570 ± 0,094 0,410 ± 0,048
(ХГП + метилура- P1 < 0,001 < 0,001 < 0,01 < 0,01
цил) P2 > 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05
ТБК (нмоль/л)
1нтактна М ± m 61,69 ± 3,62
Контрольна М ± m 79,32 ± 3,41 94,54 ± 3,37 101,59 ± 1,82 97,27 ± 5,58
P1 < 0,01 < 0,001 < 0,001 < 0,001
Дослщна М ± m 72,11 ± 4,95 70,51 ± 4,36 62,60 ± 4,90 60,25 ± 6,01
P1 > 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05
P2 > 0,05 < 0,01 < 0,001 < 0,01
Р3 > 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05
Референтна М ± m 78,52 ± 5,64 71,31 ± 3,72 72,11 ± 2,90 71,31 ± 2,82
P1 < 0,05 > 0,05 < 0,05 > 0,05
P2 > 0,05 < 0,01 < 0,001 > 0,001
МСМ (ум.од.)
1нтактна М ± m 0,092 ± 0,002
Контрольна М ± m P1 - - 0,123 ± 0,001 < 0,001 0,137 ± 0,001 < 0,001
Дослщна М ± m P1 P2 Р3 0,098 ± 0,001 > 0,05 < 0,001 < 0,05 0,093 ± 0,001 > 0,05 < 0,001 < 0,05
Референтна М ± m P1 P2 0,109 ± 0,003 < 0,01 < 0,01 0,106 ± 0,004 < 0,05 < 0,001
Примтки: Р1 — пор1вняно з ¡нтактними тваринами; Р2 — пор1вняно з контрольними тваринами; Р3 — пор1вняно з референтними тваринами.
Список лператури
1. Cotgreave I.A. N-acetylcysteine: pharmacological considerations and experimental and clinical applications/I.A. Cotgreave// Adv. Pharmacol. — 1997. — Vol. 38. — P. 205-227.
2. Experimental endotoxemia in humans: analysis of cytokine release and coagulation, fibrinolytic, and complement pathways / S.J. van De-venter, H.R Buller, J.W. ten Cate [et al.]//Blood. — 1990. — Vol. 76, № 12 (December 15). — P. 2520-2526.
3. Gemmell E. Cytokines and prostaglandins in immune homeostasis and tissue destruction in periodontal disease/ E. Gemmell, R.I. Marshall, G.J. Seymour//Periodontal. — 2000. — 1997Jun. —14. — P. 112-143.
4. Gemmell E. The role of T cells in periodontal disease: homeostasis and autoimmunity / E. Gemmell, K. Yamazaki, G.J. Seymour// Periodontal. — 2000. — 2007. — № 43. — P. 14-40.
5. Periodontal disease immunology: 'double indemnity' in protecting the host/ J.L. Ebersole, D.R.. 3rd Dawson, L.A Morford [et al.]// Periodontal. — 2000. — 2013Jun. — 62(1). — P. 163-202.
6. Reynolds J.J. Mechanisms of connective tissue matrix destruction in periodontitis / J.J. Reynolds, M.C. Meikle // Periodontal. — 2000. — 1997Jun. — 14. — P. 144-157.
7. Serhan C.N. Controlling the resolution of acute inflammation: a new genus of dual anti-inflammatory and proresolving mediators / C.N. Serhan//Journal Periodontal. — 2008Aug. — 79(8Suppl.). — P. 1520-1526.
8. АртюшкевичА..С. Заболеванияпериодонта. — М.:Медицинская литература, 2006. — 306с.
9. Беляева Л.Е. Редокс-зависимые механизмы действия N-ацетилцистеина/Л.Е. Беляева, В.И. Шебеко, А.П. Солодков// Вестник ВГМУ. — 2008. — Том 7, № 4. — С. 1-14.
10. Липидмодифицирующий компонент в патогенетической терапии / А..П. Власов, В.Г. Крылов, Т.В. Тарасова [и др.]. — М.: Наука,, 2008. — 374 с.
11. Гланц С. Медико-биологическая статистика / С. Гланц; пер с англ. — М.: Практика, 1999. — 459с.
12. Громашевская Л.Л. Метаболическая интоксикация в патогенезе и диагностике патологических процессов / Л.Л. Громашевская // Лабораторная диагностика. — 2006. — Т. 35, № 1. — С. 3-13.
13. Доклинические исследования лекарственных средств: Методические рекомендации /Под ред. член.-корр. АМН Украины А.В. Стефанова. — К.: Авиценна, 2002. — 567с.
14. Иванова Ж.В. Распространенность и интенсивность и особенности клинического течения заболевания пародонта у лиц молодого возраста/Ж.В. Иванова // Современная стоматология. — 2008. — № 1. — С. 15-21.
15. Иммунный статус, принципы его коррекции и оценки иммунных нарушений: Монография / В.Г. Передерий, А.М. Земсков, Н.Г. Бычкова, В.М. Земсков. — К.: Здоров 'я, 1995. — 211 с.
16. Исследование системы крови в клинической практике/Под ред. Г.И. Казинца и В.А. Монрова. — М.: Триада-Х, 1997. — 301 с.
17. Карякина Е.В. Молекулы средней массы как интегральный показатель метаболических нарушений: обзор литературы /
Е.В. Карякина, С.В. Белова//Клиническая и лабораторная диагностика. — 2004. — № 3. — С. 3-8.
18. Клинико-патогенетические подходы к совершенствованию терапии пародонтита у больных хроническими инфекционными заболеваниями /Л.А.. Соболева, Е.Н. Блинникова, Р.Р. Сякин и др. // Вестник Санкт-Петербургской государственной медицинской академии им. Мечникова. — 2009. — № 1. — С. 101-104.
19. Клиническая гематология / Даштаянц Г.А. — К., 1978. — 230 с.
20. Лукьянчук В.Д. Влияние ацетилцистеина на динамику состояния прооксидантно-антиоксидантного гомеостаза при хроническом генерализованном пародонтите / В.Д. Лукьянчук, Д.А. Гордийчук// Загальна патологы та патологiчна фiзiологiя. — 2011. — Т. 6 (№ 4). — С. 129-136.
21. Метод определения малонового диальдегида с помощью тиобарбитуровой кислоты // Современные методы в биохимии / Под ред. Ореховича В.И. — М.: Медицина, 1977. — С. 57-59.
22. Невельский М.Я. Выьнорадикальне окислення — ведучий фактор в стоматолоячнш патологи та обГрунтування методiв його корекцй'/М.Я. Невельский//Вестник проблем биологии и медицины. — 1998. — № 1. — С. 17-24.
23. Опарин С.В. Применение мексидола в композиции лекарственных препаратов, иммобилизированных на желатиновых шинах, для местной активной патогенетической терапии начальных стадий воспалительных заболеваний пародонта / С.В. Опарин // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. — 2006. — Прил. 1. — С. 209.
24. Патент на полезную модель 10110, Украина, МПК 009В 23/28. Способ моделирования хронического генерализованного пародонтита / В.Д. Лукьянчук, О.О. Шпулина. — № 20041210839; Заявл. 27.12.2004; Опубл. 15.11.05, Бюл. № 11. — 10с.
25. Рациональная фармакотерапия / Под ред. Г.М. Барера, Е.В. Зорян, В.С. Агапова [и др.]. — М.: Литтерра, 2006. — 119 с.
26. Синдром ендогенног штоксикаци: етюлогы, патогенез, mi-тка, фармакотератя (методичт рекомендацй) [Лук 'янчук В.Д., Шейман Б.С., Рисухна Н.В. та in.] / П0 ред. д.м.н, проф. Лук 'янчука В.Д. — Кигв; Луганськ, 2011. — 46с.
27. Соколова H.A. Антиоксиданты — новая эра в стоматологии /H.A.. Соколова//Дискус Дентал. — 2004. — С. 55.
28. Сперанский И.И. Общий анализ крови — все ли его возможности исчерпаны? Интегральные индексы интоксикации как критерии оценки тяжести течения эндогенной интоксикации, ее осложнений и эффективности проводимого лечения/И.И. Сперанский, Т.Е. Самойленко, М.В. Лобачева [и др.] // Острые и неотложные состояния в практике врача. — 2009. — № 6 (19). — С. 37-45.
29. Способ определения «средних молекул» / В.В. Николай-чик, В.В. Моин, В.В. Кирковский [и др.]// Лабораторное дело. — 1991. — № 10. — С 13-18.
30. Чайковская И.В. Влияние маркеров эндогенной интоксикации на патогенез генерализованного пародонтита / И.В. Чайковская, Л.В. Яворская // Вкник ВДНЗУ «Украгнська медична стоматолоячна академт». — 2012. — Т. 12, № 4 (40). — С. 63-67.
31. Черний В.И. Нарушения иммунитета при критических состояниях: особенности диагностики / В.И. Черний, А.Н. Несте-ренко// Внутренняя медицина. — 2007. — № 2 (2). — С. 12-15.
32. Чумакова Ю.Г. Генерализованный пародонтит: структура нуждаемости в специализированной стоматологической помощи / Ю.Г. Чумакова// Вкник стоматологи. — 2007. — № 6. — С. 24-31.
33. Шабалов Н.П. Гетерогенность системного воспалительного ответа при неонатальном сепсисе / Н.П. Шабалов, Д.О. Иванов, Н.Н. Шабалова//Медицинский академический журнал. — 2001. — Т. 1, № 3. — С. 81-90.
Отримано 09.01.04 ■
Лукьянчук В.Д.1, Шейман Б.С.2, Гордийчук Д.О.1
1Кафедра фармакологии ГУ «Луганский государственный медицинский университет»
2Украинский центр детской токсикологии, интенсивной и эфферентной терапии НДСБ «Охматдет» МЗ Украины, г. Киев
АЦЕТИЛЦИСТЕИН КАК СРЕДСТВО ДЕТОКСИКАЦИИ ЭНДОТОКСЕМИИ НА ФОНЕ ХРОНИЧЕСКОГО ГЕНЕРАЛИЗОВАННОГО ПАРОДОНТИТА
Резюме. Актуальная проблема современной стоматологии — распространение пародонтопатий различного гене-за, результатом которых является развитие эндотоксико-за. Цель исследования — определить степень эндотоксе-мии при пародонтите в условиях применения ацетилцистеина. Для достижения цели исследовали ряд лейкоцитарных индексов (ядерный индекс интоксикации, индекс соотношения нейтрофилы/лимфоциты, лимфоцитарный индекс и индекс иммунореактивности), а также показатели циркулирующих иммунных комплексов, молекул средней массы и продукты липидопереокисления на фоне экспериментального пародонтита с применением ацетил-цистеина. Результаты экспериментального исследования позволили установить повышение уровней ядерного индекса интоксикации, индекса соотношения нейтрофилы/ лимфоциты, циркулирующих иммунных комплексов, ТБК-реактантов и молекул средней массы, что свидетельствует в пользу развития воспаления и выделения токсических метаболитов при хроническом пародонтите. В это же время наблюдается снижение лимфоцитарного индекса и индекса иммунореактивности, что подтверждает срыв детоксицирующей системы на фоне пародонтита. При применении ацетилцистеина как пародонтопротекторно-го средства определяется нормализация всех исследуемых показателей. Таким образом, ацетилцистеин способствует активации детоксицирующей системы в условиях синдрома эндогенной интоксикации на фоне хронического генерализованного пародонтита.
Ключевые слова: эндотоксикоз, детоксикация, хронический генерализованный пародонтит, ацетилцистеин.
Lukyanchuk V.D.1, Sheyman B.S.2, GordiychukD.O.1 Department of Pharmacology of State Institution «Lugansk State Medical University»
2Ukrainian Center for Pediatric Toxicology, Intensive and Efferent Therapy of National Children's Specialized Hospital «Mother and Child Healthcare» of Ministry of Healthcare of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ACETYLCYSTEINE AS A DRUG FOR DETOXIFICATION OF ENDOTOXEMIA WITH CHRONIC GENERALIZED PERIODONTITIS
Summary. The actual problem of modern dentistry — prevalence of periodontopathies of various origins, which result in the development of endotoxemia. The purpose of the study — to determine the degree of endotoxemia in periodontitis in acetylcysteine use. To achieve the objective we studied a number of leukocyte indices (nuclear toxicity index, index of neutrophils/ lymphocytes ratio, lymphocytic index and immunoreactivity index), as well as indicators of circulating immune complexes, the average-weight molecules and products of lipid peroxidation on the background of experimental periodontitis using acetylcysteine. The results of experimental studies revealed increased levels of nuclear intoxication index, index of neu-trophils/lymphocytes ratio, circulating immune complexes, TBA-reactants and average-weight molecules, that indicate the development of inflammation and release of toxic metabolites in chronic periodontitis. At the same time there is observed a decrease in lymphocyte index and index of immunoreactivity, which confirms the failure of the detoxifying system against the background of periodontitis. When acetylcysteine is administered as a drug for periodontium protection, normalization of all studied parameters is being determined. Thus, acetylcysteine helps activate detoxifying system in terms of endogenous intoxication with chronic generalized periodontitis.
Key words: endotoxemia, detoxification, chronic generalized periodontitis, acetylcysteine.
