CC BY
17EARTH SCIENCES
СТАН АТМОСФЕРНОГО ПОВ1ТРЯ ЯК 1НДИКАТОР ПОПУЛЯЦ1ЙНОГО ЗДОРОВ'Я
Масшевич Ю.Г.
Буковинський державний медичний утверситет доктор б1олог1чних наук, професор Тюленева В.О.
Буковинський державний медичний утверситет, студентка
Маскевич А.Ю. Буковинський державний медичний унгверситет, кандидат технгчних наук, доцент
ATMOSPHERIC AIR CONDITION AS A POPULATION HEALTH INDICATOR
Masikevich Yu.
Bukovynian State Medical University, Doctor of Biological Sciences, Professor
Tyuleneva V.
Bukovynian State Medical University, Student
Masikevich A.
Bukovynian State Medical University, Candidate of Technical Sciences, Associate Professor
АНОТАЦ1Я
Проаналiзовано piBeHb забруднення атмосферного повпря екототв, що B^pi3HarorbCH природоохо-ронним статусом та антропогенним навантаженням, приведено результати дослвджень мшробюлопчних показнишв дослвджених територiй. Запропоновано шкалу забруднення атмосферного повиря, викорис-тано мгкробюлопчт показники для оцiнки якостi атмосферного повиря, проведено порiвняння якостi атмосферного повиря та стану популяцшного здоров'я жителiв регiону.
ABSTRACT
The level of atmospheric air pollution of ecotopes with different environmental status and anthropogenic load is analyzed, the results of studies of microbiological indices of the investigated territories are presented. For the first time, an air pollution scale was proposed, microbiological indicators were used to assess the quality of the atmospheric air, a comparison of the quality of the atmospheric air and the population health status of the region's inhabitants was made.
Ключовi слова: яшсть атмосферного повпря, антропогенне навантаження, екотоп, мшробюлопчт показники, популяцшне здоров'я.
Keywords: atmospheric air quality, anthropogenic load, ecotope, microbiological parameters, population health.
Актуальшсть та постановка проблеми. Як-
ють атмосферного повиря, без сумшву, визначае загальний еколопчний стан екосистеми та безпосе-редньо впливае на рiвень захворювання мюцевого населення. Проблему еколопчно! безпеки атмосферного повиря в розрiзi регiонiв Украши детально проанатзовано в дослiдженнях [1, 2, 3, 4].
Цший ряд дослвджень присвячено досль дженню стану атмосферного повиря методом бюь ндикацii [5, 6, 7]. Водночас для оцшки еколопчного стану атмосферного повiтря слабо використову-ються санiтарно-мiкробiологiчнi методи. Украша як сторона Карпатськоi конвенцii робить вагомi кроки в напрямку iмплементацii' европейських норм з охорони атмосферного повиря [8, 9].
Незважаючи на те, що прсьш регiони Схвдних (Украшських) Карпат характеризуються вiдносно чистим атмосферним повирям в окремих екотопах даноi гiрськоi екосистеми, спостерiгаеться високий вiдсоток захворювання населення за окремими но-зологiчними формами, скажiмо захворювання на туберкульоз, чи пiдвищена смертнють дiтей вiком
до одного року.
Слщ зазначити, що екологiчна детермшова-шсть популяцiйного здоров'я горян, зокрема зв'язок piBHa забруднення атмосферного повиря та захворювання мюцевого населення, вивчеш недо-статньо.
Об'екти та методи дослщження. Досль дження проводилися на територи Покутсько-Буко-винських Карпат, що представлен вузьким пасмом Схiдних Карпат та простягаються майже на сотню кiлометpiв по територи Чеpнiвецькоï та 1вано-Фра-нкiвськоï областi вiд кордону з Румушею (транско-pдоннi перенесення) на Буковинi до м. Яремче на Гуцульщиш.
Для цього репону хаpактеpнi особливостi ландшафту, клiмату, економiчноï дiяльностi, розви-тку соцiальноï шфраструктури, що знаходять свое вiдобpаження на збалансованосп розвитку pегiону [10].
Мшрофлору повiтpя ми визначали за загально-прийнятим седиментацiйним методом за умови со-
нячно! безвиряно! погоди в шкробюлопчнш лабо-раторп Буковинського державного медичного уш-верситету. При виконанш дослвджень використову-валися також порiвняльний та екосистемний ме-тоди. Результата дослщв опрацьовано статистично [11].
Результата дослвджень та 1х обговорення.
На шдстаы аналiзу даних регiональних доповщей
про стан навколишнього природного середовища та звiтiв Головного управлiння статистики в Чершве-цьк1й областi складено загальну характеристику ре-гiону дослвджень, зокрема проаналiзовано обсяги викидiв в атмосферне повиря по регiону досль джень (табл.1).
Таблиця 1
Загальна характеристика району дослвдженння [12-13]
№ п/п Адмшютративно -терито-рiальна одиниця територiя, км2 населення, тис. оаб обсяг викидiв в атмосф. повпря, т % обсяг викидiв в атмосф. повиря, т/км2
1. Чершвецька область 8096,0 906,9 3239,9 100 % 0,4
2. м. Чернiвцi 153,0 260,6 1127,9 34,8 7,4
3. Вижницький район 897,0 55,8 80,7 2,5 0,09
4. Герца1вський район 308,0 33,0 268,1 8,3 0,87
5. Глибоцький район 674,0 74,0 114,3 3,5 0,17
6. Заставшвський район 619,0 50,2 351,1 10,8 0,57
7. Кельменецький район 671,0 41,6 14,6 0,45 0,02
8. Кiцманський район 608,0 69,4 409,8 12,6 0,67
9. Новоселицький район 738,0 78,6 442,8 13,7 0,60
10. Путильський район 884,0 26,3 10,6 0,3 0,01
11. Сокирянський район 661,0 43,8 55,2 1,7 0,84
12. Сторожинецький район 1160,0 99,5 134,2 4,1 0,12
13. Хотинський район 716,0 63,2 76,3 2,4 0,11
Проведений перерахунок обсягiв викидiв на одиницю площi окремих адмшютративно-територь альних одиниць дав можливють отримати вiдноснi характеристики атмосферного повпря в окремих територiально-адмiнiстративних одиницях регiону.
Як свiдчать представлеш в таблицi 1 результати в межах репону дослiджень юнуе рiзка вщмш-нiсть, за даним показником, м1ж окремими адмшс-тративно-територiальними одиницями. Найбшь-шим забрудненням атмосферного повиря характеризуються урбанiзованi територп м. Черш-вцi перевищуючи середнiй по репону показник у 18,5 рази.
Мшмальний рiвень забруднення на одиницю площ^ що уступае середньому показнику в 20-40
раз, мае мюце у Путильському та Кельменецькому районах, що територiально вiддаленi вiд обласного центру в межах 60-100 км.
На пiдставi отриманих вiдносних показнишв забруднення атмосферного повiтря на одиницю площi нами запропоновано шкалу забруднення те-риторiй дослвджуваного регiону (табл. 2).
Високий рiвень забруднення характерний до-вкола урбанiзованих територiй репону, зокрема до-вкола обласного центру - м. Чершвщ. Для прських та передгiрних територiй характерним е низький мiнiмальний рiвнi забруднення атмосфери, що мо-жна пояснити як ввдсотком залiсненостi (площа стоку газiв) так i iнтенсивнiстю господарсько! дiя-льностi i розвитку транспортно! шфраструктури.
Таблиця 2
Шкала забруднення атмосферного повпря по Чершвецькш обласп
Рiвень забруднення Високий Середнiй Низький Мiнiмальний
Обсяг викидiв, т/км2 1,0 - 10,0 0,2 - 1,0 0,02 - 0,2 0,01 - 0,02
Адмшютративно-те-риторiальна оди-ниця м. Чершвщ Герца!вський, Со-кирянський, Кщ-манський, Новосе-лицький, Застав-швський райони Глибоцький, Сторожинецький, Хо-тинський р-н, Вижницький райони Кельменецький та Путильський рай-они
В атмосферному повiтрi прського регiону ви-явлено цiлу низку показових мiкроорганiзмiв. Серед них Sarcina lutea, Sarcina rosea (сарцина жовта, сарцина оранжева) - мжрооргашзм роду сарцин, хемоорганотрофш анаеробнi грам-позитивш коки, умовно патогенний, виявляеться на шшр^ в шлунку та товстому кишечнику людини. Bacillus mycoides - грам-позитивш бактерп, факультативнi або обль гатнi аеробнi органiзми, надiленi каталазною акти-внiстю, найбiльша кiлькiсть шташв видiлена з гру-нтiв, де слабо проходить мшерал1защя органiчних речовин.
Вивченя якостi атмосферного повiгря за мжробюлопчними показниками (табл. 3) показало, що атмосферне повiтря господарсько! зони НПП та зони традицiйних господарських ландшафпв, роз-мiщених навколо територй' заповщного об'екта, ха-рактеризуються збiльшенням загального мшроб-ного числа та видового рiзноманiття мiкрофлори. Особливо це стосуеться зони традицiйних ланд-шафтiв. Проте варто зазначити, що виявленi штами мiкрофлори в цих зонах е нешквдливими для ор-ганiзму людини або належать до групи умовно па-тогенних.
Таблиця 3
Порiвняльний анал1з санпарно-мшробюлопчних показникiв атмосферного повiтря господарсько!
№ п/п саштарно-мжробюлопчш показники атмосферного повпря територiя НПП, господарська зона (Х сер.) прилет територп (Х сер.)* вщхилення (±), в %
1. Загальне мiкробне число 209,03 ± 9,5 265,00±12,4 26,8
2. Кшьшсть виявлених видiв мiкрофлори 3-4 3-4 0
*середш данi з 8 пунктiв вщбору проб на територiях, прилеглих до НПП з традицшним веденням господарства
Отримаш, на основi офщшно! статистики, даш сввдчать про те, що для прських регiонiв характер-ним е скорочення середнього в^ населения та зро-стання демографiчного навантаження, якщо порiв-няти з вщповвдним показником по Чернiвецькiй об-ласп, що можна пояснити, з одного боку, зростанням показник1в народжуваиостi в репош, а з iншого - високим рiвнем смертностi мiсцевого на-селення [13].
Показники захворюваностi та смертносп за да-ними Головного управлшня статистики у Чершвецькш областi за 2014-2018 [12] роки представлено в таблиц 4. Даш таблиц свiдчать про низький рь вень захворюваностi населення гiрських територш Чершвецько! областi на злоякiснi новоутворення та кшьшсть ВIЛ-iнфiкованих осiб, що тюно корелюе iз
як1стю атмосферного повпря. Проте, для даних прських територш характерно високий рiвень смерт-ностi дiтей до одного року та захворюваносп на ту-беркульоз, що може бути пояснено, на наш погляд, рiвнем соцiально-економiчного розвитку, розвит-ком iнфраструктури та рiвнем медичного обслуго-вування населення.
Порiвияльний анал1з показник1в популяцш-ного здоров'я та рiвня забруднення атмосферного повiтря дав можливiсть встановити тiсну прямо пропорцшну залежиiсть мiж якiстю атмосферного повпря прських репошв (за показниками загального мжробного числа) та рядом демографiчних показник1в (демографiчним навантаженням, захво-рюваиiстю, смертнiстю тощо).
Таблиця 4
Показники захворюваносп та смертност по Чернiвецькiй областi [за даними 12, 13]_
Захворювашсть Смертшсть дггей у вщ до 1 року (на 1000 живона-род-жених)
№ п/п Адмшютративно -територiальна оди-ниця на злоякiснi ново-утворення, оаб на 100000 населення В1Л - шфшо-ваш, оаб на 100000 населення на туберку-льоз, оаб на 100000 населення
1. Чершвецька область 267,4 114 40,4 8,1
2. м. Чершвщ 282,1 47 34,7 10,3
3. Вижницький район 251,3 5 66,4 6,1
4. Герцаiвський район 188,3 - 27,3 8,0
5. Глибоцький район 211,2 8 36,6 8,1
6. Заставнiвський район 293,5 3 41,6 6,9
7. Кельменецький район 354,2 8 35,9 22,1
8. Кiцманський район 286,3 7 61,9 8,1
9. Новоселицький район 336,0 6 20,3 2,8
10. Путильський район 133,6 - 57,3 9,4
11. Сокирянський район 279,7 7 59,1 13,4
12. Сторожинецький район 212,7 11 46,4 6,4
13. Хотинський район 280,6 9 30,0 1,8
Як сввдчать отриманi нами результати одшею iз причин, що лiмiтують прирiст населення висту-пае рют захворюваностi населення регiону. Попу-ляцшне здоров'я жителiв передгiрних та прських територiй Чернiвецькоi областi детермiноване комплексом факторiв, серед яких основними е ппень чна яшсть навколишнього середовища та соща-льно-економiчнi показники розвитку регiону.
Висновки. В результат проведених досль джень проаналiзовано стан атмосферного повпря в Чернiвецькiй области Запропоновано шкалу забру-днення атмосферного повпря територш дослщжу-ваного репону. Дослiджено саниарно-мжробюло-гiчнi показники якосл повiтря в районi Покутсько-Буковинських Карпат та i-'х зв'язок з рiвнем популя-цiйного здоров'я мюцевого населення. Показано, що рiвень популяцшного здоров'я жителiв передп-рних та прських територш Чершвецько! областi зу-мовлене комплексом факторiв екологiчного стану та соцiально-економiчних показник1в розвитку репону.
Лггература
1. Glushkov A.V., Serga E.N., Bunyakova Yu.Ya. Khaos vo vremennykh ryadakh konczentraczij zagryaznyayushhikh veshhestv v atmosfere (g. Odessa) // Visnik Odeskogo derzh. ekologichnogo un-tu.-2009.-N8.-C.233-238.
2. Ekologichna i pryrodno-tekhnogenna bezpeka Ukrayiny v regionalnomu vymiri [Tekst]: [monografiya] / [M. Khvesyk ta in.]. - Kyiv: In-t ekonomiky pryrodokorystuvannya ta stalogo rozvytku, 2014. - 339 s.
3. Ekologichna bezpeka transkordonnykh regioniv Ukrayiny v konteksti yevrointegraciyi: [monografiya] / [M. Khvesyk, A. Stepanenko, V.
Symonenko ta in.]; za nauk. red. akad. NAAN Ukrayiny M. Khvesyka, chl.-kor. NAN Ukrayiny V. Symonenka. - K.: Zadruga, 2015. - 512 s.
4. Obykhod GO., Omelchenko A.A., Bojko V.V. Ekologichna bezpeka atmosfernogo povitrya Ukrayiny: prostorova strukturyzaciya // Visnyk Pryazovs'kogo derzhavnogo texnichnogo universytetu. Seriya: Ekonomichni nauky: zbirnyk naukovykh pracz'. 2016.- tom 31, vyp. 1. - S.160 - 167.
5. Kondratyuk S.Ya. Indykaciya stanu navkolyshnogo seredovyshha Ukrayiny za dopomogoyu lyshajnykiv. Kyiv, 2008. 336 s.
6. M.V. Pirogov, S.O. Volgin. Bioindykacijni doslidzhennya za epifitnoyu lixenofloroyu shpylkovykh i lystyanykh derev na Zaxidnij Ukrayini. URL: http://www.ecoinst.org.ua/b7-2006/rs13.pdf (data zvernennya: 31.07.19).
7. Simon M. Hutchinson, Olusola Akinyemi, Marcel Mindreyecu, James J. Rothwell. The atmospheric particulate pollution record of mountain Lakes in the Romanian Carpathians. Conference Proceedings of the 1st Forum Carpaticum, Integrating Nature and Society Towards Sustainability. Eds. Katarzyna Ostapowicz and Jacek Kozak (Krakuw, Poland, March 2010). Krakuw, 2010. P. 27. 5.
8. Ukrayina pochynaye rukhatysya v napryamku implementaciyi yevropejs kykh norm z okhorony atmosfernogo povitrya. NacionaTnyj ekologichnyj centr. 2015, 22 sichnya. URL: http://necu.org.ua/ukrayina-pochynaye-ruhatysya-v-napryamku-implementatsiyi-yevropeyskyh-normz-ohorony atmosfernoho-povitrya... (data zvernennya: 31.07.19).
9. Fedak I.A. Ukrayina yak storona konvenciyi pro transkordonne zabrudnennya povitrya na velyki
vidstani. Nauk. praci ChDU im. Petra Mogyly. 2008. Tom 87. Vyp. 74. S.23-29. 5.
10. Andriy Masikevych. Conceptual approach to minimalization of environmental hazard for the Pokutsko-Bukovinian Carpathians. Environmental problems.2019. Vol 4, No. 4. P 203-211. https://doi.org/10,23939/ep2019.04.203.
11. Demkiv T.M., Konopelnyk O.I., Shopa Ya.I. Osnovy teoriyi pokhybok fizychnykh velychyn. L'viv: Vydavnychyj centr LNU im. I. Franka, 2008. 40 s. http://physics.lnu.edu.ua/wp-content/ uploads/pohybky.pdf.
12. Naselennya Chernivecz'koyi oblasti za 2018 rik. Statystychnyj zbirnyk / za red. Petrovoyi G.I. Chernivci: Golovne upravlinnya statystyky u Chernivecz'kij oblasti, 2019.- 156 s.
13. Regionalna dopovid' pro stan navkolyshnogo pryrodnogo seredovyshha v Chernivecz'kij oblasti u 2017 roci. https://menr.gov.ua/files/docs/Reg.report/ 2017/Reg_Dop _Cherniveczka_2017.pdf.
14. Guczulyak V.M. Medyko-ekologichna ocinka landshaftiv Chernivecz'koyi oblasti: monografiya / V.M. Guczulyak, K.P. Nakonechnyj. - Chernivci: Chernivecz'kyj nacz. un-t, 2010. - 200 s.
