УДК: 658:656.2
АСПЕКТИ ГНУЧКОСТ1 1НВЕСТИЦ1ЙНО-1ННОВАЦ1ЙНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ЗАЛ1ЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ
Крдта О. Г., к.е.н., доцент (УкрДАЗТ)
Визначено суттсть поняття «гнучшсть iнвестицшночнновацтного потенщалу», встановлено ii види та nidxid до оцтки
Kлючовi слова: швестицшно-шновацшний потенщал, гнучшсть, зал1зничний транспорт
Постановка проблеми та ii зв'язки з науковими чи практичними завданнями. TeopiH гнучкосп виробництва найбшьше розповсюдження отримала у зв'язку 3i змiнами в xapararepi конкуренци на ринку, коли на перше мюце вийшла концепцiя задоволеносп споживачiв, ступiнь лояльностi яких визначае успiх пiдприeмств, ix перемогу в конкурентам боротьбi.
Посилення конкуренци на ринку перевезень вимагае ввд керiвництва залiзничного транспорту здiйснення заxодiв по розвитку швестицшно-iнновацiйного потенцiалу тдприемств та забезпечення його гнучкостi.
Анал1з останн1х до^джень та видтення невиршених частин загальног проблеми. Ще до 90-х рошв ХХ ст. гнучшсть розглядали з боку забезпечення гнучкосп виробничого потенцiалу, придiляючи увагу ii теxнiчнiй та теxнологiчнiй сторонi [1-3]. Тобто гнучшсть пов'язуеться переважно з розширенням номенклатури виготовлювано! продукцп i тому визначаеться в основному можливютю та швидк1стю переналагодження обладнання та можливостями змiни теxнологiчного оснащения виробництва. Шзшше гнучк1сть ототожнювалася зi спроможнiстю пiдприемства пропонувати споживачам товари, що залежить вiд часу, який потрiбен на розробку нового виду продукцп та перетворення iснуючиx процеав для переходу на ii випуск [4-5].
Також рiзноманiтнiсть поглядiв стосуеться i видiв гнучкостi. Наприклад, В. Н. Авдеенко, В. А. Котлов [1, с.5] та Й.М. Петрович [6, с. 5] змюг гнучкосп виробничого потенщалу визначають з погляду особливостей його елементiв та системних характеристик. Вщповщно до цього видiляють структурну, органiзацiйну та економiчну гнучшсть.
Чотири основнi напрями забезпечення гнучкого виробництва в своему дослiдженнi запропонував А.В. Проскуряков: гнучк1сть проектування, гнучшсть технологи, гнучшсть лопстики та гнучшсть психологи учаснишв виробництва [2, с.60].
Також iснують й iншi види гнучкосп: гнучшсть товарного асортименту, гнучшсть нового товару/змши наявного товару, гнучшсть обсягу,
© Юрдша О.Г.
гнучшсть постачання, гнучшсть пращ, гнучшсть обладнання, гнучшсть пере налаштування.
Дослщження наукових джерел довели, що залишаеться недослщженим питания гнучкосп швестицшно-шноващйного потенщалу.
Метою статтi визначено розкриття сутносп гнучкосп швестицшно-шноващйного потенщалу, И вид1в та тдходу до ощнки.
Виклад основного матерiалу до^дження. Гнучшсть швестицшно-шноващйного потенщалу -це комплексна категор1я, що характеризуе: по-перше, готовшсть до змш, по-друге, можливосп змш, по-трете, спроможшсть швидко реагувати на постшш зовшшш змши та впливи за рахунок потенщалу виутрiшньоструктурноI взаемоди керуючо! та керовано! тдсистем та потенщалу зовшшньо! взаемоди в межах стратепчного, тактичного та оперативного контур1в.
Змши та впливи зовшшнього середовища пов'язаш з к1льк1сно та як1сно новими характеристиками: потреб споживач1в, вимог постачальнишв, дш конкуренпв, полггичних, економ1чних, сощальних та шших фактор1в, що впливають на д1яльшсть зал1зничного транспорту. У зв'язку з цим можна вважати дощльним видшити структурно, оргашзацшну та економ1чну гнучшсть швестицшно-шноващйного потенщалу зал1зничного транспорту. Залежно в1д тривалосп розв'язання завдань потр1бно розр1зняти також оперативну, тактична та стратепчну його гнучшсть.
Структурна гнучшсть швестицшно-шноващйного потенщалу означае здатшсть його елеменпв зм1нювати свою внутршню структуру та властивосп компоненпв, з яких вони складаються, тобто можлив1сть самовдосконалення елеменпв без змши загально! структури потенщалу. Оргашзацшна гнучшсть швестицшно-
шноващйного потенщалу визначаеться динамжою зв'язк1в м1ж його елементами, !х здатшстю до взаемозам1нюваност1 та штеграци. Економ1чна гнучшсть швестицшно-шноващйного потенщалу характеризуе його можлив1сть забезпечувати стшкий та ефективний розвиток 1 функщонування швестищйно-шноващйно! системи тд впливом зовшшшх негативних оргашзацшно-економ1чних
Вкиик економ1ки транспорту i промисловост1 № 33, 2011
факторiв.
Оперативна гнучшсть швестицшно-iнновацiйного потенцiалу шдприемства повинна бути спрямована на усунення поточних вiдхилень в iнвестицiйно-iнновацiйному процеа: ресурсному, технiчному, технологiчному та психолопчному забезпеченнi шновацшно! активностi. Тактичнi завдання забезпечення гнучкостi iнвестицiйно-iнновацiйного потенцiалу зумовлеш необхiднiстю удосконалення квалiфiкащйно! структури персоналу, введениям сучасних форм управлiння шновацшною дiяльнiстю, змiною структури науково! дiяльностi галузi, перепiдготовкою управлiнського персоналу тощо. Стратегiчна гнучк1сть покликана вiдображати здатшсть iнвестицiйно-iнновацiйного потенцiалу реагувати на зовшшш змiни та впливи, що потребуе удосконалення органiзацiйного потенцiалу системи менеджменту, модершзащ! та оновлення основних виробничих потужностей, змiни галузево! поливки якостi та розбудови 11 шформацшно! системи тощо.
Пропонуемо розглядати гнучшсть швестицшно-шновацшного потенцiалу як:
- зовшшню оцiнку готовностi до змiн, яка формуеться суб'ектами зовнiшнього середовища за результатами задоволеносп вхiдних зовнiшнiх умов;
- характеристику внутршшх можливостей змш, яка формуеться сукупнiстю к1льк1сних та яшсних характеристик структурних елементiв швестицшно-шновацшного потенщалу за результатами задоволеностi вхщних зовнiшнiх та внутрiшнiх умов;
- характеристику потенщалу внутршньоструктурно! та зовшшньо! взаемодп, яка формуеться як результат взаемодп керуючо! та керовано! тдсистем, !х елементiв мiж собою у складi кожно! пiдсистеми, а також керуючо! тдсистеми з зовнiшнiм середовищем.
Оцiнити готовнiсть швестицшно-iнновацiйного потенщалу залiзничного транспорту до змiн спроможш тiльки зовнiшнi, вiдносно залiзничного транспорту, суб'екти. Це споживач^ конкуренти, постачальники та партнери. Отже це зовнiшня ощнка, що дозволяе формувати довгостроковi зв'язки з суб'ектами зовнiшнього середовища. Ощнка потребуе визначення критерпв, що дозволяють встановити рiвень досягнення тих чи шших зовнiшнiх вимог. Для цього застосовуеться шструментарш
маркетингового управлiння.
Етапами маркетингового управлiння е: цiлевизначення на основi багатостороннього аналiзу ситуацп, розробка конкретно! програми дiй, впровадження програми в життя та динамiчний контроль результапв.
Серед перспективних завдань залiзничного
транспорту е залучення вантаж1в з шших вид1в транспорту. Саме тому сьогодш до найбшьш важливих умов усшху в б!знеа слщ вщнести досягнення мщних зв'язк1в 3Í споживачами, як1 надають переваги тим тдприемствам, як1 знають про ïx юнування, про ]!хш проблеми, турботи i намагаються максимально задовольнити ïxнi потреби. Чим бшьш1 щншсть послуги для споживача, тим бшьша його лояльшсть, а отже тдприемство отримуе постшний та зростаючий попит на послуги. Сьогодш тдприемствам необхщно працювати над визначенням споживацькоï щнносп та розробленням ланцюпв щнносп для досягнення певного р1вня задоволення потреб споживач1в.
В свгговш практищ для розвитку взаемовщносин !з споживачами використовуеться концепцiï управлшня взаемовщносинами !з споживачами та штегрованого обслуговування споживач1в. Перша концепщя (customer relationship management, CRM) ор1ентуе оргашзащю на споживач1в. Ця концепщя вщображае комплексний тдхвд до розумшня i здшснення тиску на споживацьку поведшку шляхом комунiкацiï, що несе певне значения, задача яко1' - тдвищити кутвельну здатшсть споживача, утримати його, заручитися його лояльшстю, а також принести йому користь. Друга концепщя (integrated customer service concept, ICSC) пов'язана з роллю продавця в процеа задоволення споживача. Актуальшсть цих концепцш тдтверджуеться змшами, що вщбулися в !ерархи мотивацш, на яких базуеться виб1р покупцем юнуючих продуктових альтернатив.
Сьогодш на зм1ну концепцп традицшного маркетингу приходить концепщя партнерського маркетингу, основними ознаками та проявами у реал1зацп яко1' е: 1) основа на парадигм! взаемовщносин; 2) партнерство як найбшьш адекватна форма взаемовщносин; 3) кл!енти як стратег!чний актив компанп, що п!длягае управл!нню; 4) змша акцент!в д!яльност! з отримання максимального прибутку до укр!плення взаемовщносин з! споживачами як основи збшьшення ф!нансових результат!в; 5) ринкова ор!ентащя п!дприемства, тобто об'еднання зусиль структурних шдроздшв п!дприемства з метою досягнення ринкових цшей ; 6) дов!ра та емоц!йна прихильн!сть споживача як умова забезпечення стшкого функц!онування шдприемства; 7) персошфшащя послуги та продукпв; 8) персонал та його роль в досягненш ринкового усп!ху шдприемства; 9) розширення ринку на основ! вивчення !ндив!дуальних потреб кл!ент!в.
У межах iндустрiальноï економ!ки ланцюг мотивацп споживач!в м!стить пром!жн! етап!: наявносп продукту (результат ефективноï асортиментноï политики), його ц!нност! (ц!нова пол!тика шдприемства), зручносп при куп!вл! та
Вкник економ1ки транспорту i промисловост1 № 33, 2011
використаннi (налагодження дистрибуцшно! та сервюно! дiяльностi) та довiри до якостi i надшносп продукцп даного пiдприемства. За умови належного виконання вимог всiх вищевказаних складових виконуеться основна мета продажу — забезпечення потреб i запипв споживача на належному рiвнi. На сьогодшшнш час придбання товару не виступае самоцшлю. Основним завданням тдприемства е побудова таких взаемин з випдним споживачем, як1 ведуть до змщнення його лояльностi.
Отже в основi оцiнки гнучкостi iнвестицiйно-iнновацiйного потенщалу, що здiйснюеться:
- споживачами, знаходиться готовшсть пропонувати новi механiзми задоволення потреб;
- конкурентами, знаходиться готовшсть збшьшувати частку ринку;
- партнерами, знаходяться новi механiзми вдосконалення дiяльностi;
- постачальниками, знаходиться готовнiсть до збiльшения обсягiв закутвель сучасних матерiалiв, технiки та технологш, та залучення висококвалiфiкованого персоналу.
Внутршш можливостi змiн пов'язанi з реакщею на внутрiшнi та зовнiшнi вхвдш умови, що формуються в результата аналiзу вимог та потреб суб'екпв ринку та суб'ектiв внутрiшнього середовища залiзничного транспорту. В основi забезпечення !х реалiзащ! знаходяться фактори: ресурси, персонал, виробничi та iнфраструктурнi потужносп, iнтелектуальна власнiсть, тобто внутрiшнi можливосп пiдприемства.
Для щентифшацп внутрiшнiх факторiв, як1 можуть розглядатися як сильш та слабк1 сторони пiдприемства, для оцшки !х важливостi для швестицшно-шновацшного розвитку залiзничного транспорту та забезпечення гнучкосп iнвестицiйно-iнновацiйного потенцiалу
проводиться управлшський аналiз. Вiн, в загальному вигляд^ е процесом комплексного аналiзу внутршшх ресурсiв та можливостей пiдприемства, спрямований на оцiнку поточного стану бiзнесу, його сильних та слабких сторш, визначення стратегiчних проблем. Ефективнiсть його застосування для оцiнки внутрiшнiх можливостей змш пов'язана з тим, що вш дозволяе виявити резерви та можливосп тдприемства, визначити напрями адаптацп внутрiшнiх можливостей пiдприемства до змш умов зовшшнього середовища, а для залiзничного транспорту, як складно структурованого об'екту, до змiн умов внутршнього середовища. Важливiсть застосування управлiнського аналiзу пов'язана зi змiною парадигми управлшня мова про яку йшла вище, тобто переходом вщ виробничого до маркетингового управлшня.
В основi управлшського аналiзу
можливостей пiдприемства знаходяться так методологiчнi принципи: 1) системного тдходу (залiзничний транспорт розглядаеться як складна система, яка ди в середовищi вiдкритих систем та складаеться з велико! шлькосп пiдсистем; 2) комплексного аналiзу (проведення аналiзу усiх елеменпв пiдсистем залiзничного транспорту); 3) динамiчного аналiзу (аналiз показник1в у динамщ); 4) Бейесовського пiдходу (максимальне використання наявно! апрiорно! iнформацi!, !! безперервний перегляд та переоцшка з урахуванням отримуемих вибiркових даних про фактор чи процес, що дослiджуеться. Тобто адаптащя факторiв до реальних та необхщних умов функцiонування залiзничного транспорту як системи).
Вщповщно визначеним принципам, управлшський аналiз можливостей пiдприемства здшснюеться за рiвнями прийняття управлiнських ршень та розробки стратегi! :корпоративний рiвень (ототожнюеться з першим iерархiчним рiвнем вертикалi управлiння залiзничного транспорту), дшовий (ототожнюеться з другим iерархiчним рiвнем вертикалi управлiння залiзничного транспорту) та функщональний (ототожнюеться з третiм iерархiчним рiвнем вертикалi управлiння залiзничного транспорту).
Важливою задачею управлiнського аналiзу можливостей змш е визначення обласп свободи. Методика його проведення вмiщуе таш етапи:
1) оцшка поточного стану факторiв, що забезпечують можливостi змш, та !х динамiки у минулому;
2) визначення стратепчних проблем;
3) розробка можливих шляхiв вирiшення стратегiчних проблем;
4) вибiр прiоритетного напряму змш.
Оцшка поточного стану факторiв
починаеться з вибору найхарактершших критерi!в, що характеризують кожний фактор. Далi методика оцшки передбачае вивчення динамiки критерпв та формування висновку щодо поточно! ситуацп. Вивчення динамiки минулих перiодiв дозволяе виявити недолiки в оргашзацп управлiння факторами та сформувати перелш стратегiчних проблем. Остання включае усвщомлення, виявлення та чiтке конструктивне формулювання проблеми, що передбачае певнi методи !! вирiшення. При цьому стратепчна проблема може бути спрямована як на подолання виявлених слабких сторiн, так i на розвиток можливостей тдприемства. Стратепчну проблему можливостей змiн при дослщженш гнучкостi iнвестицiйно-iнновацiйного потенщалу залiзничного транспорту можна сформулювати так: баланс мiж потребами зовнiшнього та внутршнього середовища та внутрiшнiми можливостями !х задоволення
Згiдно з методикою багатокритерiально!
В1сник' економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 33, 2011
комплексно1' оптимiзацiï, де кожний BapiaHT вiдрiзняeться хоча б за одним крит^ем, обираеться ефективний (парето-оптимальний) BapiaHT, тобто такий вapiaнт, коли не icHye шшого вapiaнту, кращого за вciмa кpитеpiями.
Оцiнюючи напрями розвитку швестицшно-шноващйного потенцiaлy застосовувати aбcолютнi показники неможливо. П1д час вибору пpiоpитетного напрямку розвитку швестицшно-iнновaцiйного потенцiaлy ощнюеться
фyнкцiонyвaння цiлicноï системи зaходiв з метою ïx вiдповiдноcтi певнiй мел, pеaлiзaцiï покладних на неï функцш та завдань. Визначення системи критерив оцiнки та вибip на 1'хнш оcновi пpiоpитетниx нaпpямiв розвитку ^естицшно-iнновaцiйного потенцiaлy дасть змогу спещал^ам знайти ефективнi piшення щодо такого розвитку, а також визначити взаемозв'язок мiж прийнятими piшеннями та стввщношенням витрат, потpiбниx для ïx pеaлiзaцiï, з очiкyвaним ефектом. Вибip та втшення пpiоpитетного напряму розвитку ^естицшно-шновацшного потенцiaлy - це меxaнiзм узгодження суперечностей мгж iнтеpеcaми: персоналу, тдприемств зaлiзничного транспорту, Державно1' aдмiнicтpaцiï зaлiзничного транспорту та держави. Результативними показниками оцiнки можуть бути обpaнi показники ефективносп та показники якоcтi. Осшльки pезyльтaтивнi показники ефективносп та якосп характеризують кiнцевi результати стратеги розвитку швестицшно-шноващйного потенщалу залежно вiд нaпpямiв, то доцiльно здiйcнювaти оцiнкy нaпpямiв розвитку за комплексними кpитеpiями ефективносп та доцшьносп, де можна врахувати piзнi напрямки ефективносп (економiчнi, сощальний, теxнiчнi тощо).
Готовнicть до змш та можливють змiн, що ощнюються при доcлiдженнi гнyчкоcтi iнвеcтицiйно-iнновaцiйного потенщалу, дозволяють зробити висновок по спроможшсть ^естицшно-iнновaцiйного потенцiaлy змiнювaтиcя вщповщно до потреб зовнiшнього та внутршнього середовища зaлiзничного транспорту. В оcновi cпpоможноcтi до змiн знаходиться здатшсть ycix елеменпв iнвеcтицiйно-iнновaцiйного потенцiaлy взаемодаяти
мгж собою, що залежить вщ сформованого потенцiaлy внyтpiшньоcтpyктypноï та зовтшньо1' взaeмодiï мгж керуючо1' та кероважя пiдcиcтемaми; мгж елементами цих тдсистем, а також керуючо1' пiдcиcтеми з зовтштм середовищем, що передбачае прямий та звоpотнiй зв'язок за результатами функщонування кероважя п1дсистеми
Висновки. Таким чином, сформований тдхвд до гнучкосп iнвеcтицiйно-iнновaцiйного потенцiaлy зaлiзничного транспорту дозволили розширити теоpетичнi основи та сформулювати оcновнi пpинциповi положення, що дозволять ефективно здiйcнювaти yпpaвлiння iнвеcтицiйно-iнновaцiйним потенщалом на пpaктицi, а отже, досягти цiлей iнвеcтицiйно-iнновaцiйного розвитку зaлiзничного транспорту.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Авдеенко В.Н. Производственный потенциал промышленного предприятия / В.Н. Авдеенко, В.А. Котлов. - М.: Экономика, 1989. -209 с.
2. Проскуряков А.В. Гибкость производственных систем: методология анализа и оценки / А.В. Проскуряков // Вестник машиностроения. - 1986. - №7.- С. 59-66.
3. Пуховский Е. С. Гибкие производственные системы машиностроительного производства / Е.С. Пуховский. - К.: УМК ВО, 1991. - 240 с.
4. Чейз Р. Производственный и операционный менеджмент, 10-е изд. / Р. Чейз, Н. Эквилайн, Дж. Якобс, Ф. Роберт. - М: Издательский дом «Вильямс», 2007. - 704 с.
5. Стивенсон В. Дж. Управление производством / В. Дж. Стивенсон. - М.: БИНОМ; Лаборатория Базовых Знаний, 2002. - 928 с.
6. Петрович Й. М. Гнучшсть виробничого потенщалу мaшинобyдiвного тдприемства та ефектившсть його використання в умовах трансформаци // Й. М. Петрович // Вюник Нащонального ушверситету "Львiвcькa полпехтка". - 2009. - № 640. - С. 3-8.
Аннотация. Определена сущность понятия «гибкость инвестиционно-инновационного потенциала», установлено ее виды и подход к оценке
Ключевые слова: инвестиционно-инновационный потенциал, гибкость, железнодорожный
транспорт
Summary. The essence of the concept of "flexibility of investment and innovation capacity", set its type and approach to evaluation
Key words: investment and innovation potential, flexibility, rail transport
Рецензент д.т.н., професор КалабухЫ Ю.С. Експертредакцшног колегИк.е.н., доцент УкрДАЗТ Назаренко 1.Л.
BiciiiiK' екоиомжи транспорту i промисловост № 33, 2011