CC BY
0ARCHITECTURE AND CONSTRUCTION
АРХ1ТЕКТУРА ГРОМАДСЬКИХ БУДИНК1В ТА КОМПЛЕКС1В У УМОВАХ ДЕМОГРАФ1ЧНОГО ПЕРЕХОДУ
канд. арх., доцент Шулдан Л. О.
Украг'на, Нац^ональний университет «Льв1вська политехника» Кафедра архитектурного проектування та тженерИ ID ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4171-980
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30062019/6558
ABSTRACT
Trends in the development of public buildings' architecture and complexes in the near future are determined, among other, by a demographic factor. It is suggested to conduct the analysis of the demographic situation on three levels: the macro level (global processes); the meso level (state) the micro level (region, city, village, etc.). The following indicators are determined at each level: the existing population; sections of age and gender groups; the proportion of rural and urban population. Which have been studied in the dynamics.
Public buildings are most sensitive to demographic shifts. Thus, changes in public buildings' structure would consist in: the growing role in the context of rapid urbanization; redistribution, development and appearance of their new types in accordance with the needs of a progressive cell (gerontological, educational, palliative, etc.) the predominance of modernization, expansion and renovation to new construction; providing polyfunctionality; maximum use of innovative arrangements and techniques.
Presented analysis formed the basis for improving the energy efficiency of public buildings and complexes.
Citation: L. O. Shuldan. (2019) Architecture of Public Buildings and Complexes in Conditions of Demographic Transition. World Science. 6(46), Vol.1. doi: 10.31435/rsglobal_ws/30062019/6558
Copyright: © 2019 L. O. Shuldan. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Постановка проблеми. Дослщження особливостей розвитку часових i просторових трансформацш архгтектури та архгтектурного середовища найчаспше грунтуються на комплексному фактолопчному анаша. Тенденцй розвитку архгтектури громадських будшель i комплекав та змши у структур1 !х мереж на найближчу перспективу визначае, серед шших чинниюв, демограф1чний. Розгляд сценарпв стр1мких демограф1чних змш, у яюсних i юльюсних значеннях, а також масштаб1в глобального i локального енергоспоживання, надають шдстави прогнозувати тенденцй в архгтектур1 громадських будшель i комплекав та змши у формуванш !х мереж на найближчу перспективу.
Анашз лггературних джерел. Реали та наслщки демограф1чного переходу були проанатзоваш на щдстав офщшних демограф1чних ощнок Оргашзацп Об'еднаних Нацш i прогноз1в, що шдготовлеш Вщдшом населення Департаменту з економ1чних i сощальних питань Секретар1ату Оргашзацп Об'еднаних Нацш. Ц джерела втшюють авторитетний погляд на р1вш, тенденцй та характеристики населення, а також перспективи демограф1чного розвитку (Unated nations Department of economic and social affairs, 2017). Фактичний матер1ал щодо чисельносп населення Украши, динамша змш i вшова та статева структура дослщжувались на щдстав доступних даних (Державна служба статистики Укра1ни (Державна служба статистики
ARTICLE INFO
Received: 15 April 2019 Accepted: 12 June 2019 Published: 30 June 2019
KEYWORDS
architecture, urban planning,
public buildings and complexes,
demography,
urbanization,
age structure of the population.
Украши, 2018). Так чи шакше до рiзних аспектов демографiчних даних апелюють HayKOBi дослiдження з питань aрхiтектyри та мютобудування.
Виклад основного матерiалу. Для розв'язування актуальних питань архггектури демогрaфiчнi показники авторка пропонуе розглядати на rai фaктологiчного aнaлiзy та тенденцш трьох рiвнiв: мaкрорiвень, рiвень держави (мезорiвень), мiкрорiвень.
Зростання народонаселения Землг (макроргвень). О^мке зростання кiлькостi населення, що прийнято називати «демогрaфiчним вибухом», розпочалося пiсля II свггово! вшни i досягло пiкy в 1960-х роках. За прогнозами ООН кшьюсть населення свггу, яке сьогоднi сягае 7,7 мшьярда (2019 р.), до 2030 року збшьшиться до 8,6 мшьярда i до 9,7 мшьярда - у 2050 (Unated nations Department of economic and social affairs, 2017). Поточне демогрaфiчне зростання, назване «демогрaфiчним переходом», вiдбyвaеться як за рахунок зростання народжуваносп, так i зростання тривaлостi життя, змшюючи вiковy структуру населення (United Nations, 2017, р.2). На рисунку 1 а наведено розподш постiйного населення за статтю та вiком станом на початок 2018 року. Висок темпи демогрaфiчного приросту за рахунок народжуваносп сконцентровано в нaйбiднiших крашах, де у 2010-2015 роках загальна нaроджyвaнiсть становила 4,7 на одну жшку, в той час як у Сврош - 1,6 (Unated nations Department of economic and social affairs, 2017).
Свш вибiр щодо подолання депопулятивних тенденцiй деяк краши Свропи зробили на користь м1ждержавно! мираци, хоч це i спровокувало низку ситyaцiйних проблем. Обсяг чистого припливу мiгрaнтiв до краш з високим рiвнем доходiв у 2010-2015 роках становив 3,2 млн. ошб на рш в цшому. Архiтектyрa реагуе на необхiднiсть розв'язувати неминyчi в цьому ряду демографи проблеми: мирацпЧммирацп-емцрацп, а також штеграци, дезштеграцп i мyльтикyльтyрaльностi.
Протягом 20-го столiття середня тривaлiсть життя в свт зросла yдвiчi. Продовжуе зростати вона i у 21-му. Як вiдмiчaлося на Овiтовомy економiчномy форум^ той, хто сьогоднi мае 50 роюв, може розраховувати на життя до 83 роюв. А близько 50% дггей, народжених у 2007 рощ в США, Великобритании Япони, Ггали, Нiмеччинi, Францп або Канада мають шанс дожити до 100 i бiльше рокiв (World Economic Forum, 2019).
В умовах завершеного демогрaфiчного переходу iснyе ще одна проблема - це темпи зростання урбашзаци. Усього за 200 роюв мюьке населення свiтy зросло з 2% (Torrey, 2004) до бшьше 50% yсiх людей. «Демогрaфiчний переворот» вщбувся у 2007 роцi, коли кшьюсть мешкaнцiв мiст зрiвнялaся (3 303 992 253 ошб) з кшьюстю сiльських жителiв. На пiдстaвi даних i прогнозiв Департаменту економiчних i соцiaльних питань (United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Division, 2018) побудовано графк змш чисельностi мiського та сшьського населення свiтy в перюд з 1950 до 2050 року, що демонструе тенденщю до подальшого стрiмкого поглиблення розриву м1ж цими частинами (рис. 1). Нишшш темпи урбашзаци вже перевищили прогнози попередшх рокiв (Torrey, 2004) (Деменко, 1992) i численнiсть мiського населення досягла 4,2 млрд ошб. У «Ревiзil свггово! перспективи урбашзаци», опyблiковaнiй в 2018 р. Департаментом народонаселення Оргашзаци Об'еднаних Нaцiй (UN DESA), стверджуеться, що близько 55% населення свггу сьогодш проживають у мiстaх. Диспропорщя мiж мiським i сiльським населенням тдсилюеться i до 2050 року частка мютян збiльшиться приблизно до 68%.
8 г- 2007 J 2019
Рис. 1. Змгни чисельностг мгського та сыьського населення ceimy, 1950-2050 роки, (млрд. oci6). Точка «демогрaфiчного перевороту».
Найшвидшi темпи урбашзаци спостериаються в крашах з низьким piBHeM доходу (Department of Economic and Social Affairs, 2018). Яскравим прикладом crpiMKOï уpбанiзацiï e розростання мeгаполiсiв. Кiлькiсть мега-MicT, з 10 i бшьше мшьйонами житeлiв, зростало вiд 2-х - в 1950 рощ, 4-х - у 1975 рощ; в 2000 рощ ïx налiчувалось 16. На 2018 рш ïx кiлькiсть становила 33. До 2030 року, за прогнозами ООН, у свт налiчуватимeться 43 мегаполюи, бiльшiсть з яких - в регюнах, що pозвiваються. Характерним для краш з доходом вище середнього, e поширення переваг мюького життя (в частинi комфорту) на сшьсью поселення -pуpбанiзацiï, та однieï з ïï форм - субрурбашзаци з оpieнтацieю на розвиток передмють (Демиденко, 1992; Щербакова, 2018; United Nations, 2018a; United Nations, 2018b).
Демограф1чна ситуация в Украг'ш та перспективи ïï розвитку (мезор1вень). Припущення ваpiантiв перспектив розвитку дeмогpафiчноï ситуаци в кра1'ш базуеться на ймовipнiсниx прогнозах сумарно1' народжуваносп та тpивалостi життя при народженш Серед трьох дeмогpафiчниx прогнозних гшотез розроблених для Украши вiд 2014 до 2060 р., оптимютичним був «високий варгант» прогнозу (Позняк та Шевчук, 2014). За сприятливих умов його peалiзацiï очшувана тpивалiсть життя досягала б 80,2 та 84,7 роюв для чоловтв та жшок вiдповiдно, середня кiлькiсть дiтeй становила 2,0-2,1 на жшку, а принк миранпв переважно вiдбувався б за рахунок населення з краш колишнього СРСР.
Натомють, на тлi зростання населення свгту, сьогоднi в Украш вiдбуваeться стpiмкe скорочення чисeльностi та вщносне дeмогpафiчнe стаpiння населення. Аналiз сучасно1' ситуацiï, а також ïï динамши протягом останнix pокiв свщчить про поглиблення дeмогpафiчноï кризи.
- Украша не увiйшла до перелшу розвинених кpаïн з високим piвнeм доходу, для яких характерним е зростанням тривалосп життя та розвиток рурбашзаци (субpуpбанiзацiï).
- Змiни в соцiально-eкономiчному життi та високий piвeнь освiти у сукупностi негативно позначилися на репродуктивнш повeдiнцi населення, тому Украша також не належить до краш з високою народжуванютю.
- Незважаючи на глобальну тeндeнцiю зростання мiгpацiйноï активностi, для населення Украши характерне, швидше, ïï загасання, причому як за зовшшшми, так i за внутршшми пepeмiщeннями.
За останньою доступною iнфоpмацieю у пiдсумкаx 2017 року World Population Prospects (Department of Economic and Social Affairs, 2017), Украша разом iз Молдовою i Росшською Федеращею мають найнижчi показники очiкуваноï тpивалостi життя в Сврош - 70-71 piк. За прогнозами ООН, Украша увшшла до десятки краш свгту iз найвищими темпами дeпопуляцiï, який до 2050 р. становитиме понад 15%. Вгтчизняш ж даш адмiнiстpативниx peeстpiв розрГзжш й малодоступнi для статистичних цшей, а раунд перепису 2010 р. було пропущено. За даними Дepжавноï служби статистики Украши чисельшсть постшного населення Укpаïни на 2018 рш становила понад 42 (42 216 766) млн. ошб (Державна служба статистики Украши, 2019, с. 16), на початок 2019 року - 41983,6 тис. (Державна служба статистики Украши, 2019) ФГзичш втрати за останнш рш становили понад 230 тис. ошб. Судячи з усього, Украша опинилася в умовах розвитку «низького варганту» прогнозу. А це означае:
- зниження народжуваносп до 1,3-1,5 дитини на жшку;
- близький до нуля мирацшний прирют;
- збереження низького ршня тривалосп життя - 67,2 та 76,8 рокв чоловшв i жшок вщповщно.
Розподш постшного населення за статтю та вшом в Укpаïнi пpоiлюстpовано (рис. 2 б)
станом на початок 2018 року у порГвнянш ¡з середньосвповим трендом (рис. 2 а).
Для визначення потреби в громадських бущвлях рГзного призначення, а також перегляду актуальносп формування ïx мереж на нишшньому eтапi (станом на Шчня 2019 року), прораховано рГзш ваpiанти чисельного складу основних вшових катeгоpiй у вщсотковому спiввiдношeннi:
- дней та молодГ до 14 роюв - 6 530 490 оаб - 16%;
- дней та молодГ до 18 роюв - 7 609 297 оаб - 18%;
- осГ6 вшом вщ 15 до 64 роюв - 28 719 006 -68,5% ,
- умовно працездатного вшу вщ 20 до 60 роюв - 24 165 888 оаб (57,5%)
- людей похилого вшу вщ 60 роюв i ст^шГ - 9 679 745 оаб - майже 23%;
- людей похилого вшу вщ 65 роюв i стаpшi - 6 967 270 ошб - майже 17%.
а б
Рис. 2. Граф1чна шюстращя в1ково-статевог структури населения: а - загальносвтовий демограф1чний розподш (Department of Economic and Social Affairs, 2017); б - демограф1чний розподш в Украгт (Державна служба статистики Украгни, 2018, с.29)
Для прогнозування потреби в громадських бущвлях у майбутньому слщ розглядати наявш тенденци. Отже, для подальших припущень виведено динамшу змш структури населення Украши за вшовими групами: вщ народження до 14 роюв; вшом 15 -64 роки; старшi за 65 роюв, що охоплюе перiод з 1990 по 2018 роки (рис. 3).
Темпи урбашзацп певною мiрою визначатимуть майбутне нашо! краши, формуватимуть тенденци розвитку И архiтектури. Динамiку змiн авторкою продемонстровано у порiвняннi демографiчних зрiзiв сшввщношень мiського i сiльського населення м1ж Украшою (~42 млн осiб., 603 628 км2) (Вiкiпедiя: Вiльна енциклопедiя, 2018a) та, спiвставимою за територiею i чисельнiстю населення европейською крашою, Францiею (58 млн осiб., 543 965 км2) (Вiкiпедiя: Вiльна енциклопедiя, 2018b). У 80-х роках загальна чисельнiсть населення кра!н зрiвнялася. Сьогодш демографiчнi реали та тенденци вщмшш (рис. 4).
Змiни в юлькосп населення, темпах зростання та складi можуть матимуть наслiдки для суспшьства, економiки, iндивiдуального здоров'я та благополуччя. Демографiчне зростання або депопуляцiйнi процеси, а також перерозподш в структурi населення зумовлюе: появу нових специфiчних видiв громадських будiвель (табл. 1).; змiну мережi та перерозподiл попиту на деяю «традицшш» види громадських бу^вель. А це процеси, яю необхiдно дослiджувати i моделювати вже на мжрор1вн1.
35 000 000 30 000 000 25 000 000 20 000 000 15 000 000 10 000 000 5 000 000 0
1990 1995 2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
■ 0-14 ■ 15-64 ■ >65
Рис. 3. Динамжа змт структури населення Украгни за вжовими групами (eid народження до 14 роюв; втом 15-64 роки; старш1 за 65 роюв) в перiод з 1990 по 2018 роки.
Рис. 4. Ствставлення динамжи стввгдношень мгського i сыьського населення з 50-хроюв минулого столття та за прогнозами до 2050 року (United nations, 2018c):
а - у Францп; б - в Украш.
Таблиця 1. Залежнють попиту на громадськ будшт i комплекси вщ основних дeмогpафiчниx показниюв_
Основш демографГчш показники ДемографГчш змши
Народжуванють Мирацшний процеси Зростання тривалосп життя
Наслщки (збшьшення або зменшення) численнють населення
щшьнють населення
тривалють активноï фази життя
прискорення уpбанiзацiï
Збшьшення або зменшення юлькосп громадськ бущвлГ i комплекси дитячих i освгтшх закладГв робочих мюць з розширенням сфери послуг геронтолопчних та герГатричних закладГв
Сьогодш в Украм юнуе низка складних дeмогpафiчниx проблем: зменшення народжування, скорочення населення працездатного вшу, швидкий темп старшня населення i поступове збшьшення тpивалостi життя, а також урбашзащя населення, яю загострюють ус традицшш виклики. Щоб гарантувати, що вигоди е повною мГрою спшьними та всеохоплюючими, повинен бути забезпечений доступ до шфраструктури та сощальних послуг для усх верств населення, зосереджуючись на найважливiшиx потребах найбiльш уразливих груп: освт, охорош здоров'я, робот та забезпеченш умов безпечного i комфортного середовища fUnated nations, 2018).
МережГ громадських бущвель формуються, зважаючи на показники, що вщображають "юльюсне навантаження" i сьогодш вимагають докоршного перегляду з урахуванням тенденцш демографГчних змш Зростання народжуваносп формувало б необхщнють розширення мережГ дитячих та освгтшх (табл.1) та шших закладГв для задоволення потреб цГе1' вшово1' групи. Але спад народжуваносп зменшуе попит в масштабах краши на дошкшьш, загальноосвпш та вищГ навчальш заклади. I така динамша вже вщмГчена украшськими дослщниками (Заклекта та Сливка, 2018) та випливае з аналГзу доступних статистичних даних:
- рГзного р1вня вищих навчальних закла^в на початок 2017/2018 навчального року в Украш налГчувалося 661 одиниць, у порГвнянш ¡з 2013/2014 навчальним роком ïx юльюсть зменшилась на 142 одинищ (¡з 803 до 661) - 17,68% (Державна служба статистики Украши, 2019);
- шкшьних навчальних закладiв у 2017/2018 роках функцюнувало 16 180, у порГвнянш ¡з 2016/2017 роком ïx юльюсть зменшилась на 678 одиниць (4,3%) (Державна служба статистики Украши, 2019);
- дошкыьних навчальних закла^в у 2017 рощ налГчувалося 14 907 одиниць i у порГвнянш ¡з 2010 роком ïx юльюсть зменшилась на 28 одиниць. (Державна служба статистики Украши, 2019).
Визначено процеси, як краще моделювати на мiкрорiвнi. Пщтверджуеться низьюй варГант прогнозу i поточними статистичними даними в областях i мютах. До прикладу, за пщсумками 2018 року юльюсть наявного населення м. Львова (в межах мюького поселення, тобто включно ¡з приписаними до нього селищами на околицях м. Винники, смт. БрюховичГ, смт. Рудне) за рш зменшилося на 2061 мешканця i склало 755,822 тисяч осГб. (Держстат, 2018). Протягом року у ЛьвовГ народилось 6719 дГтей, що на 411 (або на 5,8%) менше порГвняно з 2017 р. На таку юльюсть
дггей зменшаться поступлення до дитячих садкiв, а це - середне наповнення 2-4 садюв, в яких вже через piK не буде потреби. Ц процеси слiд ретельно моделювати на Mmpopieni (рис. 5). Така динамша у прогресп за юлька роюв iстотно вiдiб'еться на середнiх, а згодом i вищих навчальних закладах та попит на медичнi та iншi види громадських будiвель. На формування якiсного рiвня людського потенщалу (United Nations Development Programme, 2016) впливае рiвень вищо1 освiти, а для шдтримки гiдного iснування сустльства та подолання енергетично1 кризи потрiбен високий рiвень технологiчного розвитку i розвитку науки. Украша знаходиться серед лiдерiв за часткою дорослого населення (вiком вщ 25 рокiв) з вищою освiтою у розрахунку на 100 тис. населення. Необхiдно, щоб такий рiвень зберiгався.
З шшого боку, прогнозованим е вiдносне зростання чисельносп груп осiб старшого вшу. Разом зi старiнням населення та збшьшенням тривалостi життя постають супутш цим процесам проблеми архiтектури (Бауман, 2002). З'являеться попит на формування мережi та розробляння низки видiв геронтолопчних, герiатричних i палiативних закладiв (Горбовий та iнш., 2017; Федячко, 2016). Збудованих закладiв дозвiлля, освгги i обслуговування, геронтологiчних центрiв для людей, так званого, «третього вшу» у вггчизнянш архiтектурi сьогоднi е лише поодинок приклади. Науково1 шдтримки потребуе розроблення мережi таких закладiв, 1х типологiя, особливостi вимог до проектування тощо (Мусiенко та Трошкша, 2017).
(гаршиа населенна (ростамия rpimanœii життя
^^ 1 С{1|Л I Jlirilll
' Герошономчш wnu)i
uctrtpu Пялшгнят
мил или.
^__^^ Торппсльш. лпт11,11В1.
комуткашйи) i г п
Рис.5. Вплив демограф!чних зсувгв на формування попиту на деяю громадсью будгвлг та комплексы
Порiвняно з шшими, переважно "стардачими" европейськими державами, Украша мае додатковi проблеми, зокрема щодо медичного забезпечення громадян лггнього вiку (Крентовська, 2010) особливо щодо надання медично! допомоги вiковим групам людей вщ 60 рокiв i старших, якi також повиннi бути рiзними (Худоба, 2018) Не можна обходити увагою i той факт, що при зростаннi (хоч i незначному) тривалостi життя збiльшуеться i працездатний вiк, що знижуе навантаження на молодi вiковi групи. В архiтектурi зростатиме попит на будiвлi закладiв для створення гарантiй сощального i економiчного забезпечення людей похилого вшу, а також надання !м можливосп працювати та брати активну участь у житп суспiльства (Ярыгин и Мелентьев, ред., 2010).
Аналiз демографiчних змш не лише зформашзуе попит або вщмову вщ тих чи шших закладiв. Вiн також вщповють на питання чи будувати новi, чи займатися реконструкцiею, реноващею та модернiзацiею наявного фонду бущвель. Зважаючи на вiковий перерозподiл структури населення та за вiдсутностi демографiчного приросту, перевагу належить вщдавати саме останнiм. Темпи нового бущвництва, особливо сощального спрямування в бюджетнiй сфер^ скорочуватимуться. Враховуючi основнi демографiчнi показники в Укра1ш можна припустити падшня попиту на нове будiвництво заклащв освiти, а iснуючий !х фонд мае бути переглянутий в частит його юлькосп та якостi i модернiзований (зокрема й енергомодернiзований) (рис. 6). Невелика частка вщ загального числа громадських будiвель може бути виведена з матерiального фонду.
На вщмшу вiд житлових будiвель, громадсью будiвлi i комплекси, що призначеш для обслуговування та задоволення потреб вшово! групи 65+ необхiдно буде збшьшувати. Частину з необхщно! кшькосп комплексiв, будiвель або примiщень видаеться можливим компенсувати шляхом перепрофшювання та ревалоризацп iснуючих будiвель. Одночасно з цими змшами i переглядом функцш змiниться низка !х характеристик, включно з рiвнем енергоспоживання (Шулдан та Бродський, 2010). Визначати тенденци варто також порiвнюючи розвиток фонду i архiтектури громадських будiвель в розвинутих кра!нах, враховуючи, вiдмiннi вiд укра!нських, демографiчнi реали i перспективи.
3a paxyiioK
I Ioiihi na Gyjiifuii Diuihii na ciiowhhuiiiim ciicpi ii
llnpojlMCHHN
15%
+
Mtrpuiiin
-1-2%
TpHIUlJIOirii UCtflTM
' 20%
Iciiyuni nyjllllltl liuiil 6y;tiiuii
llopctipoc|iljiH)«taiiiiil »6o minc/lcitm i i|>uii;iy
Puc. 6. nonum na öydieni i KOMmeKCU ma ix eHepsocnowueaHHX e yMoeax дeмoгpa$iцнoгo nepexody.
Biichobkii Ta nepeneKTHBH noga.ibmnx gocnig^eHb. HacnigKu «geMoipa^inHoio nepexogy» HeogMiHHO npu3BegyTb go 3MiH b apxiTeKTypi. Po3inag c^HapiiB geMoipa^inHux 3MiH, y aKiCHHx i KinbKicHux 3HaneHHax, HagaroTb nigcTaBu nporH03yBaTH TeHgeH^i b apxiTeKTypi ipoMagcbKux öygiBenb i KoMnneKciB Ta 3MiHH y ^opMyBaHHi ix Mepe^ Ha HaMönu^ny nepcneKTHBy.
ÄHani3 cynacHoio CTaHy Ta nepcneKTuB geMoipa^inHoi cmya^i aBTopKa nponoHye BecTH Ha Tpbox piBHax:
- MaKpopieenb (зaгanbнoceimoei ma 3amnbnoeeponeücbKi npo^cu),
- Me3opieenb (npo^cu e depwaei);
- MiKpopieenb (cumya^a epeгioнi, Micmi, cenu^i).
Ha цнx piBHax b gocnig^eHHi BH3Hanem noKa3HHKH: naaenoi KinbKocmi nacenenna; дeмoгpa$iцнux 3pi3ie cmameeo-eiKoeux i co^anbnux гpyn; cnieeidnomennaMU cinbCbкoгo i мicbкoгo nacenenna.
KopucTyBaHHa TinbKu cboiogeHHuM ^aKTa^HHM MaTepianoM He go3Bonae oö'gktubho o^hhth cmya^ro i 3poÖHTH nporHo3H Ha HaMönu^ne Maööyrae, ToMy gocnig^eHo ^ noKa3HHKH b po3BHTKy Ta BH3HaneHo menden^i.
fleMorpa^inHa cmya^a b YKpaiHi oö'gkthbho eidMinna eid ycepednenux зaгanbнoceimoeux mpendie i menden^ü e po3eunenux Kpainax. c^hom Ha CboiogHi, b YKpaiHi npucyrai genonyna^Mm o3HaKH 3MiH (nagiHHa Hapog^yBaHHa, BigcyraicTb 3oBHimHboi Miipa^i, He3HanHe 3pocTaHHa TpuBanocTi ^HTTa). TeMnu ypöam3a^i, aK npoiHo3oBaHo gna KpalH 3 HH3bKHM piBHeM goxogy, öygyTb mBugKHMH. BuaBneHo TaKo^, ^o caMe ipoMagcbKi öygiBni i KoMnneKcu HaMöinbm nyTnuBi go geMoipa^inHux 3pymeHb i, ogHonacHo, öinbm BigKpmi go Maööyraix 3MiH. Ui 3Mmu nonararaMyTb y:
- 3pocTaHHi poni ipoMagcbKux öygiBenb i KoMnneKciB Ta nonmy Ha hhx b yMoBax mBugKoi ypöam3a^i;
- npoeKTyBaHHi b yMoBax ^inbHoi icHyronoi 3aöygoBu;
- po3BHTKy, po3ÖygoBi Ta noaBi hobhx BugiB ipoMagcbKux öygiBenb BignoBigHo go noTpeö npoipecyronoi naHKH b CTpyKTypi HaceneHHa (Hanp.: lepoHTonoiinHux, lepiaTpuHHux i naniaTHBHuxj;
- HeoöxigHocTi ^opMyBaHHa Ta nepepo3noginy Mepe^ BugiB ipoMagcbKux öygiBenb i KoMnneKciB 3ane^Ho Big KinbKicHux 3HaneHb geMoipa^inHux npoiHo3iB (Hanp.: guTanux cagKiB, 3aianbHoocBiTHix mKin);
- nepeBa^aHHi Mogepm3a^i, peHoBa^i, po3mupeHHa Ta peKoHCTpy^ii icHyronux öygiBenb y nopiBHaHHi 3 hobum öygiBHu^TBoM;
- HagaHHi ipoMagcbKuM öygiBnaM öinbmoi noni^yH^ioHanbHocri;
- apxiTeKTypHo-TunonoiinHoMy BgocKoHaneHHi ipoMagcbKux öygiBenb 3 MaKcuManbHuM BuKopucTaHHaM y npoeKTyBaHHi, po3öygoBi Ta eKcnnyaTa^i cynacHux iHHoBa^ÖHux 3axogiB i npuMoMiB.
ÄHani3, nogaHuM y CTaTTi, go3Bonae nornaHyra Ha nepcneKTuBu po3BuTKy ipoMagcbKux öygiBenb, ix apxiTeKTypu Ta po3BuTKy Mepe^. BiH nii b ocHoBy oörpymyBaHHa noKpa^eHHa eHepio-e^eKTuBHocTi ipoMagcbKux öygiBenb i KoMnneKciB. TaKo^ цi MaTepianu Mo^yTb BuKopucToByBaTucb y gocnig^eHHax, noB'a3aHux 3 apxiTeKTyporo ^urna, MicToöygiBHux Ta iH. gocnig^eHHax.
Л1ТЕРАТУРА
1. Department of Economic and Social Affairs, 2017. World Population Prospects: The 2017 Revision [online] Available at: <https://www.un.org/development/desa/publications/world-population-prospects-the-2017-revision.html> [Accessed 15 April 2019]
2. Department of Economic and Social Affairs, 2018. 2018 Revision of World Urbanization Prospects [online] Available at: <https://www.un.org/development/desa/publications/2018-revision-of-world-urbanization-prospects.html> [Accessed 15 April 2019]
3. Torrey, B., 2004. Urbanization: An Environmental Force to Be Reckoned With. Population Reference Bureau, [online] Available at: <https://www.prb.org/urbanization-an-environmental-force-to-be-reckoned-with>
4. Unated nations, 2018c. Country Profiles [online] Available at: <https://population.un.org/wup/Country-Profiles> [Accessed 15 April 2019]
5. United Nations Development Programme, 2016. Доклад о человеческом развитии 2016. Человеческое развитие для всех и каждого [online] Available at: http://www.lv.ukrstat.gov.ua/ukr/si/express/2019/v1103_27.pdf > [Accessed 15 April 2019]
6. United Nations, 2017. World Population Prospects: The 2017 Revision, World Population 2017 Wallchart. ST/ESA/SERA/398. New York, w.p.
7. United Nations, 2018a. Annual Urban Population at Mid-Year by region, subregion and country, 19502050 (thousands). [online] Department of Economic and Social Affairs. Available at: <https://population.un.org/wup/Download/Files/WUP2018-F19-Urban_Population_Annual.xls> [Accessed 13 November 2018]
8. United Nations, 2018b. Annual Rural Population at Mid-Year by region, subregion and country, 19502050 (thousands). [online] Department of Economic and Social Affairs. Available at: <https://population.un.org/wup/Download/Files/WUP2018-F20-Rural_Population_Annual.xls> [Accessed 13 November 2018]
9. World Economic Forum, 2019. How to grow old like an athlete [online] Available at: <https://www.weforum.org/ agenda/2017/02/healthspan-vs-lifespan?utm_content=buffer37f73&utm_medium=social&utm_source=facebook. com&utm_campaign=buffer&fbclid=IwAR0X_agIJg7EV6_AdBoXK25spWdgGbxF5HVEeDnsJ-Iped8E8vxHu0ZdGCw> [Accessed 15 January 2019]
10. Бауман, З., 2002. Индивидуализированное общество. Перевол с английского В.Л. Иноземцева Москва: Логос.
11. ВЫпедгя: Вшьна енциклопедгя, 2018a. Украша. [online] Доступно: <https://uk.wikipedia.org/wiki/Украiна> [Дата звернення 13 листопад 2018]
12. Вiкiпедiя: Вшьна енциклопедiя, 2018b. Франщя. [online] Доступно: <https://uk.wikipedia.org/wiki/ Франщя> [Дата звернення 13 листопад 2018]
13. Горбовий, А., та ш., 2017. Концеп^я дiяльностi цеHmpie освти третього eiKy в Украт. Киив: У1РФР.
14. Демиденко, Э.С., 1992. Урбанизация: концепция и политика городского развития. Доктор философских наук. Московский государственный университет им. М.В. Ломоносова.
15. Державна служба статистики Украши, 2018. Населення Украти за 2017рк: Демографiчний щорiчник. Кшв.
16. Державна служба статистики Украши, 2019. Державна служба статистики Украши [online] Available at: < http://www.ukrstat.gov.ua/ > [Accessed 15 April 2019]
17. Держстат, 2018. Демографiчна ситуащя у Львовi у 2018 рощ [online] Available at: http://www.lv.ukrstat.gov.ua/ukr/si/express/2019/v1103 27.pdf > [Accessed 15 April 2019]
18. Заклекта, O.I. та Сливка, О.А., 2018. Ощнка освiтньоi компоненти у забезпеченш людського розвитку в Укрш'ш Ефективна економiка, 9.
19. Крентовська, О., 2010. Демографiчний чинник старшня населення в реформуванш системи охорони здоров'я Украши. Збiрник наукових праць На^онально'1 академИ державного управлтня при Президентовi Украши, 2. с.238.
20. Муаенко Ю.О. та Трошшна О.А., 2017. Особливосп проектування центов дозвшля i освгги для людей «третього вшу». В: Авiа-2017. XIIIмiжнародна науково-техтчна конференцiя. Кшв, Украша, 19-21 квгтень 2017. Кшв: б.в.
21. Позняк, О.В. та Шевчук, П.£., 2014. Демографiчнi перспективи Украши до 2060 року. Демографiя та сощальна економiка, 1, с.72-84.
22. Федячко, К., 2016. Обгрунтування необхшносп створення об'екпв та просторiв для людей похилого вщу в мютах. Вкник Львiвського нацiонального аграрного ymiверситету. Серiя: Архiтектура i стьськогосподарське будiвництво, 17, с.159-165)
23. Худоба, О.В., 2018. Вплив старшня населення на систему охорони здоров'я: аналiз для перегляду державно)! политики. Ефективтсть державного управлiння, 3 (56), с.87-98.
24. Шулдан, Л.О. та Бродський, М.О., 2010. Архггектура громадських будавель та проблеми енергозаошад-жування. В^икНацюнального)miверситету "Львiвська полтехнка": Серiя: Архтектура, 674, с.335-340)
25. Щербакова, Е., 2018. Прогноз городского и сельского населения мира. Демоскоп Weekly [online] 775 - 776. Доступно: <http://www.demoscope.ru/weekly/2018/0775/barom02.php> [Дата звернення 13 листопад 2018]
26. Ярыгин, В.Н. и Мелентьев, А.С., ред., 2010. Руководство по геронтологии и гериатрии: в 4-х т. Т. I. Основы геронтологии. Общая геронтология. Москва: ГЕОТАР-Медиа, 2010.
